Реферат: Програма вступного іспиту до аспірантури з наукової спеціальності

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ


ЛЬВІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МИСТЕЦТВ


«ЗАТВЕРДЖУЮ»

________________

________________

________________

________________


«___»______2010 р.


ПРОГРАМА

вступного іспиту

до аспірантури з наукової спеціальності

17.00.05. – ОБРАЗОТВОРЧЕ МИСТЕЦТВО


Львів - 2010


Програма затверджена на засіданні кафедри «Історії та теорії мистецтва», протокол № 18 від « 10 » липня 2010 р.


Завідувач кафедрою «Історії та теорії мистецтва»

_____________________проф. Стельмащук Г.Г.


Схвалено Вченою радою факультету ІТМ, протокол № від « » 2010 р.

Голова Вченої ради факультету ІТМ __________________проф. Шмагало Р.Т.


^ ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОГО МИСТЕЦТВА


ТЕОРЕТИЧНІ ПИТАННЯ МИСТЕЦТВОЗНАВСТВА


Визначення мистецтвознавства як науки. Складові мистецтвознавства, завдання і сфери діяльності.

Теоретичні напрацювання в галузі історії та теорії мистецтва в період античності і Середньовіччя. Доба Ренесансу в історії мистецтвознавчої науки. Видатні дослідники мистецтва XVII-XVIII ст. Особливості зародження і формування художньої критики у західноєвропейському мистецтвознавстві.

Загальна періодизація історії мистецтва.

Характеристика видів мистецтва. Специфіка архітектури як виду мистецтва. Види і жанри образотворчого мистецтва. Функції образотворчого мистецтва. Живопис як вид образотворчого мистецтва. Характеристика жанрів живопису. Види станкового живопису. Особливості монументального живопису.

Скульптура як вид образотворчого мистецтва. Різновиди скульптури.

Види графіки за змістом і призначенням: характеристика особливостей.

Видова специфіка виробів декоративно-ужиткового мистецтва.

Співвідношення понять «мистецтво» і «дизайн».

Професійне і народне мистецтво.

Поняття еволюції пластичної форми у мистецтві. Роль образу у мистецтві. Роль символу у мистецтві. Засоби художньої виразності в образотворчому мистецтві. Особливості кольору і світлотіні у мистецтві.


ЛІТЕРАТУРА


Бартенев И.А. Очерки истории архитектурных стилей: Учебное пособие. – М., 1983

Виппер Б. Р. Введение в историческое изучение искусства. – М., 1985

Власов В.Г. Большой энциклопедический словарь изобразительного искусства. В 8 т. – СПб.: Лита, 2000

Всеобщая история архитектуры. В 12 т. / Гл. ред. Н.В. Баранов. – М., 1977

Всеобщая история искусств. В 6 т. / Редкол.: Б.В. Веймарн и др. – М.: Искусство, 1956

Ильина Т.В. Введение в искусствознание. – М., 2003

Миллер Дж. Все об антиквариате / Пер. с англ. – М., 2001

Нариси з історії зарубіжного декоративно-ужиткового мистецтва. – К., 1995

Нариси з історії українського декоративно-прикладного мистецтва. – Львів, 1969

Памятники мирового искусства. – М.: Искусство, 1968

Історія українського мистецтва. – К., 1966-1971

Антонович Є., Захарчук-Чугай Р., Станкевич М. Декоративно-прикладне мистецтво. – Львів, 1992



^ ІСТОРІЯ ЗАРУБІЖНОГО МИСТЕЦТВА


ІСТОРИЧНІ ЗАКОНОМІРНОСТІ РОЗВИТКУ МИСТЕЦТВА

Формування художніх стилів як відображення соціально-історичних процесів у системі взаємодії мистецтва та суспільства. Дефініція стилю. Канон і стиль. Категоріальні характеристики художніх стилів. Еволюція художніх стилів. Характеристика образної системи окремих художніх стилів (романський, готика, ренесанс, бароко, рококо, класицизм). Художні стилі ХІХ та ХХ століть і дискусійність їхньої ідентифікації в окремих видах мистецтва.

Формування художніх напрямів у процесі еволюції мистецтва. Художній стиль та художній напрям. Еволюція художніх напрямів XVIII – першої половини ХІХ ст. Взаємодія та полеміка художніх напрямів другої половини ХІХ ст. Модернізм як парадигма мистецтва ХХ ст. Постмодернізм у мистецтві

Формування художніх методів. Категорія методу в мистецтвознавстві. Ґенеза методів реалізму та романтизму. Романтизм як стиль, як напрям і як метод. Специфіка романтичного світогляду та художнього образу. Еволюція реалізму. Специфіка реалізму в різних видах мистецтва. Реалізм у мистецтві ХХ ст.


^ МИСТЕЦТВО ДАВНЬОГО СВІТУ
Первісне мистецтво. Виникнення і розвиток художньої культури з первісної синкретичної цілісності. Система «трьох віків»: палеоліт, мезоліт, неоліт. Функції найдавнішого мистецтва. Мистецтво й архаїчні форми релігії. Теорії походження мистецтва. Джерела вивчення первісної культури та їх інтерпретація. Образ звіра та людини в монументальному й мобільному мистецтві палеоліту. Особливості первісного «реалізму» та «схематизації». Мегалітична архітектура неоліту-енеоліту.
^ Мистецтво Давнього Сходу. Становлення, розвиток та занепад перших цивілізацій давнього світу. Розвиток ремесел і наук. Виникнення писемності та її роль в історії мистецтва. Зміст поняття «Давній Схід». Основні риси мистецтва Давнього Сходу. Структура художньої культури, види мистецтв давніх цивілізацій. Професіоналізація мистецтва. Роль канону в художній творчості. Синкретичний характер мистецтва давніх цивілізацій Сходу.

^ Мистецтво Давньої Передньої Азії. Зародження найдавнішої відомої цивілізації світу між Євфратом і Тигром. Особливості світобачення народів Близького Сходу. Традиційна періодизація культури Давньої Передньої Азії. Планування і забудова міст, будівельна техніка і матеріали. Розвиток храмової архітектури. Реконструкція давнього Вавилона. Образотворча система мистецтва Месопотамії. Шедеври пластичного мистецтва.

^ Мистецтво Давнього Єгипту. Періодизація художньої культури Давнього Єгипту. Роль мистецтва у поховальному і державному культі фараона. Міф і канон як основа синтезу просторових мистецтв Давнього Єгипту. Іконографія давньоєгипетських богів. Релігійно-філософська концепція пропорцій у мистецтві Давнього Єгипту. Символічність давньоєгипетської орнаментики. Особливості давньоєгипетської художньої системи. Палетка Нармера і образотворчий канон.

Мистецтво Давнього царства. Розвиток монументальних форм архітектури: комплекси пірамід. Типологія та художньо-стилістичні особливості скульптури Давнього царства. Сюжетне наповнення і становлення стилістичних особливостей монументального живопису. Мистецтво Середнього царства. Розквіт місцевих художніх шкіл. Архітектура: храмовий комплекс Ментухотепів у Дейр-ель-Бахрі. Розвиток образотворчого мистецтва: скульптурні портрети, стінопис гробниць номархів у Фівах і Бені-Хасані. Мистецтво Нового царства. Відродження і розквіт єгипетської державності. Архітектурні ансамблі в Луксорі та Карнаку та характерні риси храмів Нового царства. Образотворча символіка конструктивних деталей. Ілюзіоністичні ефекти давньоєгипетської архітектури. Поховальний храм цариці Хатшепсут у Дейр-ель-Бахрі. Декоративні тенденції в живописі та скульптурі Нового царства: розписи гробниці Небанума і поховальної камери жерця Нахта у Фівах. Релігійна реформа фараона Аменхотепа IV – Ехнатона та художньо-стилістичні особливості мистецтва Амарни. Скарби гробниці фараона Тутанхамона. Мистецтво Єгипту другої половини Нового царства: діяльність Рамсеса ІІ та Абу-Симбел.


^ МИСТЕЦТВО АНТИЧНОСТІ

Історія вивчення античного мистецтва. Характеристика визначних збірок античного мистецтва в музеях світу.

Егейське мистецтво. Історія відкриття Крито-Мікенської культури. Історична інтерпретація міфологічних джерел про острів Крит і мінойську культуру. Особливості архітектурно-планувальної структури критських палаців. Система декорування палацових приміщень. Скульптура мінойського періоду. Археологічні розкопки на острові Санторин. Мистецтво ахейської Греції. Цитаделі-акрополі материкової Греції. Гробниці ахейських царів. Сюжети і художньо-стилістичні особливості ахейського живопису та скульптури.

^ Мистецтво Античної Греції. Основні періоди розвитку культури Античної Греції. Змістовий план давньогрецького мистецтва. Гуманістична сутність культури античної Греції. Значення міста-полісу в розвитку давньогрецької культури. Проблеми гармонії, краси, істини, долі, свободи й доблесті в художній свідомості Античної Греції.

Давньогрецький храм як сакральна модель світобудови. Еволюція фронтонної композиції. Проблема руху в давньогрецькій скульптурі. Поняття мімесису в мистецтві.

Мистецтво грецької архаїки. Типологія давньогрецьких храмів. Формування ордерної системи. Скульптура архаїки: тема куроса й кори. Вазопис чорнофігурного та червонофігурного стилю. Мистецтво “строгого стилю”. Вплив історичних подій на тематику і художньо-стилістичні особливості мистецтва. Мистецтво високої класики. “Золоте століття” Перикла: афінська демократія і стиль Еллади. Скульптура високої класики: творчість Мирона, Поліклета та Фідія. Архітектурно-скульптурний ансамбль Афінського акрополя – міфологізація просторового середовища. Мистецтво пізньої класики. Криза полісу й утвердження нових форм грецького мистецтва. Прагнення грандіозності та декоративізму в архітектурі. Художньо-стилістичні особливості скульптури пізньої класики: творчість Праксителя, Скопаса, Лісіппа, Леохара. Драматургія античного живопису: Полігнот, Аполодор, Зевкіс, Апелес. Мистецтво еллінізму: зіткнення і синтез культури античності з давніми афро-азійськими культурами. Найвизначніші центри елліністичного мистецтва: Олександрія, Пергам, Родос. Розвиток містобудування і утвердження «гіпподамової системи» у плануванні міст. Художні школи у скульптурі еллінізму.

^ Мистецтво Давньої Італії. Етрурія та специфіка етруського мистецтва. Мистецтво республіканського Риму. Римський характер і моральні принципи римської культури. Проблема культурних запозичень і самобутності римської художньої кльтури. Розвиток громадської архітектури. Синтез мистецтв у контексті художньо оформленого державного ритуалу: Форум-Ромарум. Формування портретного жанру.

^ Мистецтво імператорського Риму. Утвердження придворного мистецтва. Августівський класицизм. Становлення історичного рельєфу. Римський домус і чотири стилі помпейського живопису. Синтез мистецтв у “Золотому домі” Нерона. Типологія римської мозаїки. Основні пам’ятки давньоримської архітектури. Розвиток портретної скульптури. Принципи об’єднання мистецтв у творчості Аполодора Дамаського: форум Траяна, Пантеон, вілла Адріана в Триволі. Синтез античних та варварських начал у мистецтві пізньої імперії. Мистецтво римських провінцій. Фаюмський портрет.

Значення мистецтва античного світу для європейської художньої культури.


^ МИСТЕЦТВО СЕРЕДНЬОВІЧЧЯ

Структура художньої культури Середньовіччя. Формування художніх стилів у середньовічній культурі. Еволюція видів та жанрів мистецтва. Роль канону в середньовічному мистецтві: історично-типологічний і семіотичний аспекти. Проблема карнавалізації в мистецтві Середньовіччя.

^ Ранньохристиянське мистецтво. Виникнення християнства і криза античної культури. Розписи римських катакомб: кристалізація художніх особливостей та утвердження символічної мови християнського мистецтва. Становлення культової християнської архітектури: базиліка та центричний тип храму. Складання християнської іконографії. Ранньохристиянські мозаїки Риму.

^ Мистецтво Візантії. Християнство як ідеологічна основа візантійської культури. Античність і Візантія. Символізм середньовічного мислення. Релігійно-філософські аспекти синтезу в мистецтві Візантії. Основні етапи розвитку візантійського мистецтва.

Мистецтво ранньовізантійського періоду. Епоха Юстиніана і формування самобутнього візантійського художнього стилю. Розробка купольного типу храму. Софія Константинопольська: конструктивні особливості та символіка візантійського храму. Мозаїки Равенни V – VII cт. Мистецтво середньовізантійського періоду. Іконоборство та його естетичний вплив на художню культуру Візантійської імперії. Утвердження і конструктивний принцип хрестово-купольної церкви. Візантійський іконографічний канон. Мистецтво пізньовізантійського періоду. „Палеологівське Відродження” та особливості художньої системи візантійського живопису.

Вплив візантійської культури на мистецтво Західної Європи і Київської Русі.

^ Середньовічне мистецтво Західної Європи.

„Темні віки”: мистецтво Меровінгів, Каролінгів.

Романське мистецтво. Конструктивні особливості романської базиліки. Синкретизм скульптурних й архітектурних форм романського храму. Архітектурні школи Франції. Романське мистецтво Італії. Романське мистецтво Німеччини.

Готичне мистецтво. Розвиток європейської міської культури. Теологія абата Сюгерія та нова концепція храму як моделі космосу. Конструктивні та художньо-стилістичні особливості готичної архітектури. Синтетичний ансамбль готичного собору. Традиційна періодизація готичного мистецтва. Куртуазний стиль у мистецтві пізнього Середньовіччя.

Готика у Франції. Основні етапи розвитку готичної архітектури Франції. Готична скульптура Франції: основні пам’ятки, іконографія та стиль. Еволюція вітражного мистецтва. Ранній період французького станкового живопису. Паризька школа мініатюри. Готика в Німеччині. Архітектура та монументальна скульптура Бамберга, Магдебурга, Наумбурга. Готика в Англії. Основні етапи розвитку готичної архітектури Англії. Англійська меморіальна пластика. Мистецтво треченто в Італії. Творчість Чімабуе. Живописна реформа Джотто.


^ МИСТЕЦТВО ВІДРОДЖЕННЯ

Мистецтво італійського Ренесансу. Передумови розвитку італійського мистецтва Відродження. Міський характер ренесансної культури. Відродження й Античність. Відродження і Середньовіччя. Секуляризація культури. Нова концепція історії та природи. Гуманізм та індивідуалізм як визначальні риси культури Відродження. Людина в мистецтві Відродження. Періодизація Ренессансу. Ренесансний стиль життя: Флоренція XV ст.

Мистецтво кватроченто. Полеміка з готикою: діяльність Філіппо Брунелескі. Характерні риси ренесансної архітектури. Італійський ренесансний палаццо. Основні тенденції у живописі Флоренції XV ст. Новаторство Мазаччо. Синтез раціональних та ідеальних істин у творчості П’єро делла Франческа. “Куртуазний” ідеал Беноццо Гоццолі. Видовищність релігійного живопису Доменіко Гірландайо. Творчість Сандро Ботічеллі. Живопис Центральної Італії. Гуманізм в образотворчому мистецтві Північної Італії. Живопис кватроченто у Венеції. Міф і реальність у творчості Джованні Белліні. Скульптура кватроченто: впливи античної та готичної скульптури, розширення тематичного діапазону. Поява нових жанрів і видів пластичного мистецтва. Творчість Лоренцо Гіберті. Становлення стилістичних особливостей ренесансної скульптури: творчість Донателло. Кругла статуя у творчості Андреа Вероккіо.

Мистецтво високого Відродження. Універсалізм Леонардо да Вінчі. Поєднання традицій античності та християнської благодаті у творчості Рафаеля Санті. Різносторонній геній Мікеланджело Буонаротті.

Проблема стилю в образотворчому мистецтві чінквіченто в Італії. Живопис чінквіченто у Венеції. Новаторство Джорджоне. Перший живописець Венеціанської республіки – Тиціан Вечеллі. Маньєризм у Венеції: Тінторетто і Паоло Веронезе. Цілісна структура архітектури Андреа Палладіо.

Італійське мистецтво і маньєризм Іспанії: творчість Ель Греко в Толедо.

Просторово-образна система ренесансного художнього синтезу. Принципи об’єднання монументального живопису й архітектури в мистецтві італійського Відродження. Теорія перспективи. Типологія композиційної побудови живописних творів: “архітектонічна” композиція, “килимова” композиція, композиція “театральної сцени”, композиція “крупного плану”. Еволюція композиційної побудови портрета. “Закони краси” людини: ренесансні пропорції. Колір і світло в живописі Відродження.

Значення мистецтва італійського Відродження для формування європейського мистецтва нового часу.

^ Мистецтво Північного Відродження. Північний тип культури Відродження. Збереження національних середньовічних традицій та вплив італійського Відродження. Засади протестантської моралі. Великі географічні та наукові відкриття та їхній вплив на розвиток європейської культури і мистецтва.

Ренесансний живопис Нідерландів. Вівтарні композиції XV ст. Ренесансні ідеали та середньовічний спіритуалізм у творчість Губерта і Яна ван Ейків. Творчість Рогіра ван дер Вейдена. Теми й образи Ієронімуса Босха. Проблема стилю в нідерландському мистецтві XVI ст. Інтелектуалізм живопису Пітера Брейгеля Мужицького.

Ренесансний живопис Німеччини. “Синтетична” особистість Альбрехта Дюрера: теоретичні трактати, живописна спадщина, гравюри, рисунок. Художня мова Альбрехта Альтдорфера. Ізенгеймський вівтар Матіаса Ґрюневальда. Портрети Ганса Гольбайна. Особливості образної системи Лукаса Кранаха.

Ренесансна художня культура Франції. Утвердження ренесансних форм в архітетктурі: французьке шато. Перший великий художник французького Відродження – Жан Фуке. Портретна галерея Жана Клуе. Принципи взаємодії мистецтв у стилістиці маньєризму. Школа Фонтебло.

^ МИСТЕЦТВО НОВОГО ЧАСУ

Мистецтво XVII ст. Соціально-економічний та моральний контекст європейської культури XVII ст. Антиномія барокової картини світу. Вплив філософського раціоналізму на культуру Нового часу. Ідеологія абсолютизму на її вплив на всі сфери художньої культури XVII ст. Проблема стилю в мистецтві XVII ст. Відображення суспільної поляризації в художніх стилях. Теорія жанрів.

Мистецтво Італії. Зародження та розвиток архітектури бароко в Італії: собор Іль Джезу в Римі. Експерименти з простором в архітектурі Л.Берніні та Ф.Борроміні. Станкова та монументально-декоративна скульптура Л.Борніні. Новаторство Караваджо. Караваджизм: учні і послідовники. Болонська академія братів Каррачі.

Мистецтво Фландрії. Провідна роль малярства в системі образотворчих мистецтв. Франко-фламандська школа живопису: П.П.Рубенс. Портрети Яна Ван Дейка. Побутовий жанр у творчості Я.Йорданса. Натюрморти Ф.Снайдерса.

Мистецтво Голандії. Демократизація та багатожанровість голландського живопису. „Сніданки” та „десерти” у творчості В.Хеди, П.Класа, В.Кальфа. Створення національного реалістичного пейзажу. Побутовий живопис художників дельфтської школи: Вермеєр Дельфтський. Ф.Гальс і розвиток портретного живопису в Голандії. Мистецтво Рембрандта в історії європейської гравюри й станкового живопису.

Мистецтво Іспанії. «Золотий вік» розвитку іспанського живопису. Образ людини у творчості Рібери. Відображення життя іспанських монастирів у творчості Ф.Сурбарана. Теми й образи живопису Д.Веласкеса.

Мистецтво Франції. Особливості розвитку французької художньої культури в епоху утвердження національної держави і абсолютної монархії. Синтез мистецтв у палацовій архітектурі стилю Людовика XIV. Жанровий реалістичний живопис та графіка: Ж.Калло, Л.Ленен, Ж. де ля Тур. Н.Пуссена та формування класицизму у французькому живописі. Розвиток традицій героїчного пейзажу Пуссена у творах К.Лорена.

^ Мистецтво XVIIІ ст. Становлення художньої системи Просвітництва. Людина, природа, цивілізація у світогляді доби Просвітництва. Просвітницька концепція мистецтва. Художня творчість та філософські концепції XVIII ст.: особливості взаємодії. Структура художньої культури XVIII ст. Просвітницький реалізм в образотворчому мистецтві.

Мистецтво Франції. Стиль Людовика XV. Ідилістичні полотна А.Ватто. Особливості стилю рококо в архітектурі (готель Субіз), живописі (пасторалі Ф.Буше), скульптурі (салонна порцеляна Ф.Буше й Е.М.Фальконе). Гімн третьому стану в творчості Ж.Шардена. Мистецтво революційного класицизму: Паризький Пантеон (церква св. Женев’єви). Портрети в мистецтві просвітницького реалізму: А.Гудон. Теми, ідеї, образи живопису Ж.Л.Давіда.

Мистецтво Італії. Рим як центр європейського мистецького життя. Життєвість і художня виразність образів у творах Дж.Креспі й А.Маньяско. Монументальні квадратури Дж.Тьєполо. Розвиток пейзажного живопису (Ф.Гварді, Дж.Каналетто). «Архітектурні фантазії» графічних циклів Дж.Піранезе.

Мистецтво Англії. Особливості розвитку англійської художньої культури XVIII ст. Сатиричні та моралізаторські серії Хогарта. Аристократична велич та втілення героїчного ідеалу в образах Дж.Рейнольдса. Поетична настроєвість портретів Т.Гейнсборо. Принципи пленерного живопису Дж.Констебля.

Мистецтво Росії. Реформи Петра І та їх вплив на формування художньої культури європейського типу. Розвиток містобудування та столиця Петра. Діяльність Д.Трезіні. Становлення світського образотворчого мистецтва. Творчість А.Матвеєва, І.Нікітіна, О.Антропова. Художньо-стилістичний синтез класицизму, бароко і сентименталізму в мистетцькій культурі Росії другої половини XVIII ст. Соціальна диференціація художньої культури. Бароко в російській архітектурі: творчість Б.Растреллі. Класицизм в російській архітектурі (В.Баженов, М.Казаков, Дж.Кваренгі, Ч.Камерон). Класицистичні тенденції у розвитку російського образотворчого мистецтва другої половини XVIII ст.


^ МИСТЕЦТВО ХІХ ст.

Мистецтво першої половини ХІХ ст. Загальна характеристика й періодизація західноєвропейського мистецтва ХІХ ст. Формування національних шкіл образотворчого мистецтва. Романтизм як світоглядна система першої третини ХІХ ст. Конфлікт з дійсністю в образотворчому мистецтві романтизму. Естетичні концепції романтизму. Полеміка з ідеологією Просвітництва. Ідейно-художні завдання романтизму. Національна специфіка й загальні риси. Проблема синтезу мистецтв. Виникнення нових форм і жанрів мистецтва. Живописна мова романтиків.

Мистецтво Франції. Класицистична школа Давіда: творчість А.Гро та Ф. Жерара. Академічний класицизм Ж.Д.Енгра. Живопис французького романтизму: творчість Т.Жеріко й Е.Делакруа. Ф.Рюд і романтизм у французькій скульптурі.

Мистецтво Іспанії. Філософські узагальнення у творчості Ф.Гойї.

Мистецтво Німеччини. Типологічні паралелі в літературі та живописі німецького романтизму. Романтичне вікно у творчості К.Д.Фридриха, Ф.О.Рунге, Г.Т.Керстінга. Братство «Назарейців» та його послідовники.

Мистецтво Англії. В.Тернер – нове слово в мариністиці. Романтизм у Англії – В.Блейк, Братство «Прерафаелітів».

Мистецтво Росії. Архітектура російського класицизму першої третини ХІХ ст.: розбудова Петербурга, реконструкція Москви. Класицизм та реалістичні традиції російської скульптури. Меморіальна пластика у творчісті І.Мартоса. Ф.Щедрін як майстер монументально-декоративної скульптури. Поєднання романтизму з реалістичними пошуками в російському живописі. Психологізм і національна своєрідність портретів О.Кіпренського. Риси реалізму в романтичних творах В.Тропініна. Традиції класицизму і риси романтизму в творчості К.Брюллова. Побутовий жанр в творчості О.Венеціанова. Новаторство змісту та засобів художньо-образної виразності в творчості О.Іванова. Автопортрети російських художників-романтиків – історія духовного життя суспільства.

^ Мистецтво другої половини ХІХ ст. Проблема демократизації культури та мистецтва. Метод критичного реалізму. Різновиди реалістичного методу в образотворчому мистецтві 70-80-х років ХІХ ст. Стилі та художні напрями у мистецтві другої половини ХІХ ст.

Мистецтво Франції. Активізація реалістичних тенденцій у французькому живописі: творчість О.Дом’є К.Коро і «барбізонська школа». Демократична спрямованість живописних полотен Г.Курбе. Всесвітня виставка 1855 р. в Парижі. Зародження бунтарського мислення в живописі: новаторство Е.Мане. Мистецтво імпресіонізму: історія виникнення, загальна характеристика та періодизація. Пейзажний живопис імпресіоністів. Роль пленеру у творчості К.Моне. Пленер у творчості А.Сіслея та К.Піссаро. Творчий метод Е.Дега. Колір і світло в картинах О.Ренуара. Скульптура імпресіонізму: творчість О.Родена. Постімпресіонізм – полеміка з імпресіонізмом. Особливість художньої манери П.Сезана. Метод „клуазонізму” та синтетичного декоративізму в творах П.Гогена. Експресивний колоризм живопису В.Ван Гога. Живопис і графіка А.Тулуз-Лотрека. Символізм в образотворчому мистецтві Франції. Містичний образ у творах П.Пюві де Шаванна, О.Редона. Група Набі.

Мистецтво Росії. Зародження методу критичного реалізму в творчості П.Федотова. Пейзажний живопис С.Щедріна. Російське селянство у творах В.Перова. І.Крамський та створення „Товариства пересувних художніх виставок” (1871 р.). Психологізм образів у творах І.Крамського. Розвиток побутового жанру у творчості В.Максимова, В.Маковського, М.Ярошенка. Стиль і художній метод І. Рєпіна. Історичні полотна В.Сурикова. Естетика нового реалістичного пейзажу в творчості передвижників (О.Саврасов, Ф.Васильєв, І.Шишкін, В.Полєнов, І.Левітан, І.Айвазовський, А.Куїнджі).

Мистецтво Польщі. Історична тематика в творчості Я.Матейка та Ю.Брандта. Розвиток побутового жанру в творах Г.Родаковського, А.Гроттгера, Ю.Хелмонського, Ю.Коссака, ТОксентовича. Відображення природи в краєвидах Н.Орди та Ю.Хелмонського.


^ МИСТЕЦТВО КІНЦЯ ХІХ – ПОЧАТКУ ХХ ст.

Символізм і модерн у західноєвропейському мистецтві межі ХІХ – ХХ ст. Національні особливості модерну в країнах Європи. Теорія синтезу і реалізація «гезамткунстверку». Формування нового типу художника-універсала. Культ художнього ремесла. Стиль модерн у журнальній графіці й афіші межі століть.

Стиль Арт Нуво в Бельгії. Ідеї В. Орта. «Нещадний» модерн А. Ван де Вельде.

Мистецтво Англії. Творчість О.Бердслі. В.Морріс і рух «Мистецтва і ремесла».

Мистецтво Австрії. Проекти споруд та інтер’єрів Й.Гофмана, О.Вагнера. Г.Клімт та Віденський Сецессіон. Творчість А.Мухи.

Мистецтво Іспанії. Образотворча символічність архітектурної форми А.Гауді.

Мистецтво Німеччини. Ф.фон Штук та Мюнхенський Сецессіон.

Мистецтво Франції. Стиль ар-нуво в архітектурі Франції (Г.Гімар, А.Соваж, Ш.Плюме).

Мистецтво Росії. Абрамцівський художній гурток С.Мамонтова. Творчість В.Васнєцова. М.Нестерова. Риси імпресіонізму в творах ККоровіна та І.Грабаря. Творчість М.Врубеля: синтез проблематики символізму та модерну. Творчий шлях В.Сєрова та поєднання художніх методів – від імпресіонізму до модерну. Діяльність товариства «Світ мистецтва». Історичні стилізації та естетизм у творчості О.Бенуа, К.Сомова, Л.Бакста, І.Білібіна, Б.Кустодієва. Національна тематика в творах учасників „Союзу російських художників”(Ф.Малявін, К.Юон). Творчість В.Борисова-Мусатова і проблеми символізму в російському живописі.


^ МИСТЕЦТВО ХХ ст.

Мистецтво першої половини ХХ ст. Основні історико-культурні тенденції першої половини ХХ ст. Поява нових видів мистецтва. Зміна й паралельне існування низки художніх напрямів, течій та шкіл. Програмні маніфести художніх напрямів ХХ ст. Особистість митця в культурі ХХ ст.

Проблема «наївного живопису». Мистецтво офіційне та неофіційне. А.Руссо та проблема примітивізму в мистецтві початку ХХ ст. Джерела творчості Н.Піросмані.

Живопис фовізму: творчість А.Матіса, А.Марке, А.Дерене, Ж.Брака. Поєднання інтенсивної колористики зі спрощеною формою.

Експресіонізм у західноєвропейському мистецтві. «Крик» як категорія естетики Е.Мунка й еспресіонізму. Німеччина: група «Міст». Пошуки живописної виразності у творчості Е.Кірхнера, Е.Хеккеля, Е.Нольде. Група „Синій вершник” у Мюнхені: В.Кандинський, Ф.Марк, О.Явленський, П.Клее. Експресіоністичні тенденції в російському живописі (П. Філонов, М.Шагал).

Неовізантизм у Парижі. «Школа візантійського відродження» М.Бойчука. Пошуки національного монументального стилю: синтез традицій українського іконопису з засадами мистецтва Проторенесансу. Виставка 1910 р. в Салоні Незалежних – М.Бойчук, М.Касперович, С.Налепінська, С.Сегно, С. Бодуен де Куртоне. Реакція паризької критики (Г.Аполінер, А.Сальмон) на новаторські пошуки майбутніх бойчукістів.

Кубізм – джерела й становлення. Виставка групи „Бато-Лавуар” (П.Пікасо, Ж.Брак, Х.Гріс, О.Архипенко). Теоретичні засади стилю (Г.Аполінер, Г.Стайн). Відмова від реалістично – чуттєвого відображення світу та світло-тіньового моделювання об’ємів, перехід до площинної геометризації форм, контрастного локального колориту. Аналітичний, синтетичний та декоративний кубізм. Своєрідність кубізму Ф.Леже. Кубістична скульптура – колористичні контррельєфи О.Архипенка. Кубізм у російському мистецтві: об’єднання „Бубновий валет” (П.Кончаловський, І.Машков, Р.Фальк, М.Лєнтулов).

Футуризм: апологія техніки та швидкості. „Маніфест” Ф.Марінетті та його втілення у творчості У.Боччоні, К.Карра, Д.Северіні, Л.Руссоло, Дж. Балла. Кінетизм в пластичному формотворенні: Л.Руссоло і Л. Сюрваж. Поширення ідей футуризму в російському мистецтві. Угрупування „Ослиний хвіст” (М.Ларіонов, О.Розанова, Н.Гончарова, Д.Бурлюк).

Орфізм. Музичні асоціації вільних форм і кольорів. Творчість Р. і С.Делоне.

Геометричні абстракції та функціоналізм у мистецтві 20-30-х рр. ХХ ст. Неопластицизм П.Мондріана й групи «Де Стейл». Система професійного навчання та теоретичні праці Баугаузу. Пуризм як антикубізм та живописна творчість Ле Корбюзьє.

Дадаїзм у Європі та США. Абсурдизм у мистецтві та літературі. Джерера та становлення руху Дада. Т.Тцара і кабаре «Вольтер» у Цюриху. Акції дадаїстів у Німеччині та Франції. Творчість М.Дюшана й абсурдні об’єкти «реді-мейд». Особливості самопрезентації дадаїстів (колажі, об’єкти, скандальні виставки).

«Паризька школа» (А.Модільяні, Д.Рівера, М.Шагал, Х.Сутін) та проблеми художньої еміграції з України.

Абстракціонізм. Колористичний абстракціонізм В.Кандінського. Теоретичні праці та педагогічна діяльність художника в Баугаузі. Геометричний абстракціонізм (супрематизм) К.Малевича. Променизм М.Ларіонова та Н.Гончарової. Синхронізм М.Русселя, М.Райта.

Сюрреалізм. „Маніфест сюрреалізму” А.Бретона. Філософія інтуїтивізму та повний автоматизм дії у живописних творах Х.Арпа, М.Ернста. Друга хвиля сюрреалізму та творчі пошуки С.Далі. Творчість Р. Магріта, І.Тангі. Сюрреалізм і скульптура (Г.Мур, А.Джакометті, Х.Міро).

Колективна розробка нового національного монументального стилю Мексики. Завдання художнього синтезу в мистецтві тоталітарних режимів Європи 30-х років ХХ ст.

Західноєвропейська художня культура після другої світової війни. Мистецтво неореалізму. Творчість А.Фужерона, П.Пікассо, Р.Гуттузо, Ф.Леже. Графічні серії Ф.Мазареля, сатирична графіка Ж.Еффеля. Скульптура. Гострота образно-пластичної мови творів А.Майоля, О.Цадкіна, Дж.Манцу.

^ Мистецтво другої половини ХХ ст. Візуальна естетика постмодернізму. Мистецтво у засобах масової інформації. Масовий спосіб існування мистецтва.

Абстрактний експресіонізм і Дж.Поллок. Варіанти безпредметної експресії в творчості групи «КОБРА». Поп-арт і використання шаблонів масової культури. Творчість Е.Ворхола, Дж.Джонса, Р.Раушенбаха, Р.Ліхтенштейна. Вплив поп-арту та гіпереалізм. Фотографія та сучасне мистецтво. Оп-арт: використання оптичних ефектів у творчості В.Вазарелі. Концептуалізм і мистецтво як текст (Дж.Кошут). Кітч. Соц-арт.

Мистецтво сьогодення – „нова хвиля” художнього авангарду в мистецтві процесу (ленд-арт, графіті, татуаж, пірсінг, гепенінг, інсталяція та перформенс).

Твори мистецтва 20 ст. в збірках музеїв світу – Музей сучасного мистецтва в Нью-Йорку, Національний музей сучасного мистецтва Центру Помпіду в Парижі, Нова Пінакотека в Мюнхені.


^ ІСТОРІЯ УКРАЇНСЬКОГО МИСТЕЦТВА


ДАВНЄ МИСТЕЦТВО НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Мистецтво палеоліту на території України. Мистецтво у світосприйнятті пізньопалеолітичного населення території України. Розвиток міжобщинних відносин і поява ритуальних центрів-святилищ. Реконструкція жител з Межиріч, Аносівки, Добранічівки, Радомишля. Відображення світоглядних уявлень у палеолітичному житлі. Пам’ятки мобільного мистецтва пізнього палеоліту України. Міжобщинне ритуальне святилище Кам’яна Могила поблизу Мелітополя.

^ Художня культура землеробів енеоліту. Трипільська культурно-історична спільнота: територіальний ареал, джерела й основні періоди розвитку. Особливості планування протоміст гігантів біля сіл Таллянки і Добриводи, Майданецького поселення (Черкаська обл.). Архітектурна конструкція, предметний ансамбль і система декорування трипільських жител. Культова архітектура: Сабатинівське святилище. Реконструкція семантики формотворення і декорування трипільської кераміки.

^ Мистецтво доби бронзи на території України. Періодизація доби бронзи для території України. Два світи – цивілізація і первісність: особливості взаємодії. Археологічні пам’ятки катакомбної культури. Культурна група пам’яток багатопружкової кераміки: ритуальна сокира з рогу (с. Дударків, Київська обл.). Художні пам’ятки культурної спільноти шнурової кераміки. Монументальна кам’яна скульптура індоєвропейців. Класифікація кам’яної скульптури енеоліту. Стели-статуї казанківського, наталівського, єзеро-тіритакського типу. Реконструкція світоглядних уявлень, втілених у ритованих зображеннях Керносівського ідола (Дніпропетровська обл.). Степові кургани України.

^ Мистецтво населення України скіфо-сарматського часу (кінець ІІ тис. до н.е. – початок І тис. н.е.). Мистецтво кіммерійців. Художня культура скіфів. Основні етапи скіфської історії. Царські кургани: особливості архітектури і поховальний інвентар. Джерела і семантика скіфського звіриного стилю. Скіфський бестіарій. Елліно-скіфське мистецтво IV ст. до н.е. Художня культура сарматів. Мистецтво Малої Скіфії у Криму.

^ Мистецтво давніх слов’ян (ІІ ст. до н.е. – V ст. н.е.). Проблема походження слов’янських племен. Основні культури венедського періоду слов’ян на території України. Мистецтво Черняхівської культури (ІІ – V ст.). Відображення уявлень про світобудову в черняхівській кераміці: чаша для волхвування зі святилища біля с. Лепесівка (Волинь), глек черняхівського могильника у Ромашках (Київська обл.).

Мистецькі пам’ятки давніх слов’ян другої половини V – VII ст. – мистецтво Празько-Корчацької культури склавінів, Пеньківської культури антів, Дзедзіцької культури венедів, Колочинської культури. Особливості розташування, планування давньослов’янських поселень і городищ V – VII cт. Реконструкція символіки слов’янських амулетів-оберегів. Мартинівський скарб Пеньківської культури. Відображення світоглядних уявлень у формотворенні та декоруванні фібул. Типологія давньослов’янських ритуальних святилищ. Топографія та особливості функціонування відкритих ритуальних комплексів. Архітектурно-скульптурний ансамбль збруцьких городищ-святилищ Богит і Звенигород Х – ХІІІ ст. (Тернопільська обл.). Ідеал порядку втілений у “Збруцькому ідолі”.


^ СЕРЕДНЬОВІЧНЕ МИСТЕЦТВО УКРАЇНИ

Мистецтво України доби Київської Русі Запровадження християнства у Київській Русі та його вплив на культурний розвиток країни. Входження Київської Русі до візантійського культурного кола.

^ Мистецтво Київської Русі ІХ – першої половини ХІ ст. Становлення самобутньої архітектури Київської Русі. Тричленна топографічна схема розташування слов’янських градів. Руська дерев’яна архітектура: оборонне будівництво, типологія житлової архітектури.

Розвиток кам’яного монументального будівництва. Оригінальна розробка принципів візантійської синестезії у мистецтві Русі-України: архітектура і декорування Десятинної церкви. Спаський собор у Чернігові. Ранній період становлення християнської пластики України. Скульптурні деталі з Десятинної церкви у Києві та Спасо-Преображенського собору в Чернігові.

Ідея новаторства в архітектурному вирішенні Софії Київської. Мозаїки та фрески Софійського собору. Особливості композиційної побудови та іконографія святих образів. Стінопис веж: історико-оповідні та орнаментальні композиції. Скульптурне оздоблення Софії Київської: архітектурні деталі, шиф