Реферат: Європейський союз

15.08.2011-04.09.2011

ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз
ЄВРОПЕЙСЬКИЙ Союз 1

1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Робочий візит Президента України Віктора Януковича до Польщі: очікування та результати 1

1.2. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ 3

1.3. ЕКОНОМІКА 5

1.4. ІНШІ ПОДІЇ В ЄС 6

УКРАїна - нато 12

2.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Випробування Лівією: концепція «responsibility to protect» в дії 12

^ 2.2. НАТО У ФОКУСІ ТИЖНЯ 15

3.1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Україна впевнено торує вектор співпраці у сільськогосподарській галузі на Схід 17

3.1.2. ПРЕЗИДЕНТ 18

^ 3.1.3. ВИКОНАВЧА ВЛАДА 20

3.1.4. ПАРЛАМЕНТ 26

3.1.5. ОПОЗИЦІЯ 27

3.1.6. МІЖНАРОДНІ ОРГАНІЗАЦІЇ 29

3.2.1. РОСІЯ 31

3.2.2. США ТА КАНАДА 34

3.2.3. КРАЇНИ ЄВРОПИ 35

3.2.4. ІНШІ КРАЇНИ СВІТУ 39
^ 1.1. АНАЛІЗ ТЕМИ ТИЖНЯ: Робочий візит Президента України Віктора Януковича до Польщі: очікування та результати


Робочий візит Віктора Януковича до Польщі бум обумовлений насамперед прагненням залагодити стурбованість європейців судовими процесами над українською опозицією. Адже таке занепокоєння може суттєво зашкодити підписанню з ЄС угод про асоціацію, створення зони вільної торгівлі та лібералізацію візового режиму. З іншого боку, на тлі загострення відносин з Росіє Києву було важливо заручитись підтримкою свого вірного стратегічного партнера Польщі, яка до того ж зараз головує в ЄС. Предметом переговорів у Варшаві стала також програма Східного партнерства. Офіційний Київ нарешті змінив своє нейтрально-негативне ставлення до цієї ініціативи і вирішив надолужити втрачене лідерство.

Україна, по-перше, прагне отримати своєрідну «прерогативу» у відносинах з офіційним Брюсселем порівняно з іншими країнами-учасницями ініціативи Східного партнерства, по-друге, – здобути жадані результати на майбутньому саміті Україна – ЄС у грудні. Саміт Східного партнерства, що має відбутися 29-30 вересня 2011 року, міг би стати для Києва «додатковим підґрунтям» для просунення у своїх євро інтеграційних прагненнях, і, якщо й не отримати бажаних угод, то, принаймні, не втратити підтримки з боку країн «старої Європи». До того ж, не без підтримки головуючої наразі у Раді ЄС Польщі Україна могла б сподіватися на отримання додаткових коштів у межах оновленої програми фінансування ЄПС та отримання надійних гарантій щодо підписання угод про асоціацію, створення зони вільної торгівлі та лібералізацію візового режиму з Євросоюзом.

Проте, це можливо за однієї умови: якби влада в Україні дотримувалася ще й критеріїв побудови демократичного суспільства, такого необхідного для вступу до «сім’ї європейських народів». Тож, навряд чи, робочий візит Президента України Віктора Януковича до сусідньої Польщі задля зустрічі з президентом республіки Броніславом Коморовським 30 серпня 2011 року можна розглядати як своєрідну «підсумкову акцію» з узгодження європейських позицій: швидше, враховуючи реакцію європейців на судові розгляди справ членів української опозиції, зокрема, екс-прем’єра країни Юлії Тимошенко, цей візит потрібно розглядати, перш за все, як крок на залагодження проблем та можливого ускладнення у відносинах ЄС, так вкрай небажаного для офіційного Києва.

Сам формат зустрічі «віч-на-віч» у літній резиденції Коморовського без жодних прес-конференцій, прес-релізів чи-то порядку денного одразу ж наводить на думку про конфіденційність питань і… намагання українських очільників отримати від свого найактивнішого європейського «куратора» підтримку, або хоча б пораду щодо ситуації, яка склалася.

Адже сьогодні Україна вже остаточно втратила імідж лідера демократичних перетворень на пострадянському просторі, а затримання Ю. Тимошенко, незалежно від того винна вона чи ні, стало для європейців доказом того, що система правосуддя в Україні однозначно підпорядкована політикам. Відтак, єдине, що Варшава наразі може порадити офіційній українській владі, – довести, що процес над Тимошенко має не політичний, а суто кримінальний характер.

Можливо, у даному ракурсі наразі розглядається і нелегітимність підписаних екс-прем’єркою у 2009 році газових контрактів із РФ, адже ситуація «оскарження» формули визначення ціни на російський газ для України набирає обертів, а визнання документів нормативно невірними не лише дозволяє переглянути існуючі цінові показники, але й, по суті, довести вину Ю. Тимошенко й кримінальну складову її тодішніх дій. Однак тепер уже дуже складно виправити ситуацію. ЄС відтепер не надто впевнений у демократичності українського суспільства. Росія ж має надію на «обхідні» енергетичні шляхи (запустивши «Північний потік») та незмінність харківських угод, щодо перебування на території України Чорноморського флоту РФ.

Відповідно, припущення про те, що на саміті Східного партнерства буде урочисто оголошено про завершення переговорного процесу між Україною та ЄС щодо угоди про асоціацію, навряд чи, є вірним: по-перше, маємо ще низку невирішених питань переговорного процесу між ЄС та Україною, по-друге, – величезний удар, завданий наразі по іміджу як самого Януковича, так і в цілому по іміджу України, не так-то просто буде ліквідувати. Більш того, така ситуація дає країнам «старої Європи», котрі, по суті, завжди були опозиційно налаштовані щодо вступу України до ЄС ще більше козирів, адже той факт, що держави регіону ЦСЄ висловлюють Києву свою підтримку, не дивлячись «ні на що», дає аж занадто мало гарантій позитивного вирішення українських питань у вересні та, мабуть, і у грудні також.

Тож, можливо, питання стану та перспектив розвитку торговельно-економічних відносин, котрі глави держав також обговорили в ході зустрічі, мають більше шансів щодо їх успішного вирішення, адже Польща є найбільшим торговельним партнером України серед країн Центрально-Східної Європи. За результатами І півріччя 2011 року вона займає четверте місце серед країн світу у зовнішньоторговельному обігу з нашою державою із показником в 2,9 млрд. доларів США.

Однак, послуговуючись суто прагматичними припущеннями, можна стверджувати, що обговорення економічної співпраці, швидше, звелося до енергетичного її вектора, адже наразі (поряд із пошуком альтернативних джерел енергії та будівництвом терміналу зі скрапленого газу) найбільші надії щодо допомоги у постачанні «альтернативних» енергоносіїв до Європи Україна покладає саме на Польщу. Переш за все це стосується добудови нафтопроводу «Одеса-Броди» до Плоцька й Гданська. Відповідно, на порозі нового енергетичного конфлікту з РФ питання диверсифікації джерел енергопостачання а, відтак, – і транзиту неросійських енергоносіїв до Європи набирають нової актуальності. Однак самотужки офіційному Києву, навряд чи, вдасться профінансувати такий потужний економічно ємкий проект. Та й разом із Польщею докладених зусиль виявиться замало.

Як наслідок, маємо низку невирішених питань: починаючи з демократичних перетворень та завершуючи проблемами ресурсного забезпечення. І щонайгірше – одне не дозволяє вирішити інше. Адже просту схему «демократія → підтримка європейських інституцій → фінансування нових енергетичних проектів» для України, на жаль, не можна запустити «у реверсному режимі».

^ 1.2. ПОЛІТИЧНИЙ ДІАЛОГ

УНІАН

16.08.2011 МЗС: Справа Тимошенко ускладнює переговори з ЄС

Суд над екс-прем'єром Юлією Тимошенко ускладнює процес переговорів про асоціацію України з Європейським Союзом, визнав речник МЗС України Олег Волошин.

"Ми робимо все можливе для того, щоб забезпечити підписання договору про асоціацію України з ЄС", - запевнив він. 

Водночас, зазначив О. Волошин, в МЗС стривожені спробами створити перешкоди в процесі європейської інтеграції України. 

"Ми, безумовно, знаємо, що у деяких представників опозиції є впливові й активні прихильники в західних країнах. Ми розуміємо значущість постаті, яка зараз перебуває під судом та інтерес наших іноземних партнерів, тому ми так активно роз'яснюємо нашу позицію, - пояснив він. – Якщо це навіть окремі політики, які мають симпатії чи антипатії, але все одно процес буде розглядатися в Європейському парламенті, національному парламенті - ми це чітко розуміємо. Але справа в тому, що МЗС України не може впливати на суд, ми не ініціювали цей процес, ми не визначаємо його хід і не впливаємо на його кінцевий результат", - сказав представник зовнішньополітичного відомства. 

"Ми робимо все, для того, щоб цей судовий процес не зірвав підписання договору про асоціацію", - резюмував О. Волошин. 

За його словами, суд над Тимошенко не погіршив відносини з іноземними державами, але вніс на порядок денний питання, яке "МЗС не хотів би бачити". 

Натомість, в адміністрації президента України вважають, що арешт Тимошенко "не вплине на динаміку просування переговорів" з ЄС. 

Раніше глава представництва Європейського Союзу в Україні Жозе Мануель Пінту Тейшейра заявив, що арешт Тимошенко "як і усі інші справи за участю колишніх посадовців України, викликає велику стурбованість". Також стурбованість висловили низка європейських країн, серед яких Німеччина, Франція та Італія, Канада, Чехія, США.

УНІАН

^ 19.08.2011 У Ялті триває Форум парламентського клубу Україна-ЄС

Сьогодні, 19 серпня, у Ялті розпочався Форум парламентського клубу Україна-ЄС «Будуємо майбутнє разом», організований за ініціативою Інституту української політики та міжнародного фонду «Європейський розвиток».

Як повідомили УНІАН у організатори Форуму, у заході взяли участь депутати Європейського парламенту, Верховної Ради України, керівництво Автономної Республіки Крим, експерти-міжнародники.

Відкриваючи засідання Форуму, перший заступник голови Комітету ВР з питань європейської інтеграції, президент Міжнародного фонду «Європейський розвиток», народний депутат України Володимир ВЕЧЕРКО відзначив важливість подібних зустрічей для вирішення проблем, які існують сьогодні у діалозі між ЄС та Україною.

Він висловив впевненість, що у вересні збільшиться кількість депутатів – членів парламентської групи Україна-ЄС, оскільки сьогодні євроінтеграційні процеси вийшли на новий рівень і потребують активної співпраці всіх здорових сил українського суспільства. Також В.ВЕЧЕРКО відзначив досягнення України на шляху євроінтеграції, що відбулися протягом останнього року.

У свою чергу голова Верховної Ради АРК Володимир КОНСТАНТІНОВ у своєму вітальному слові зупинився на участі Криму в євроінтеграційних процесах, відзначивши їх важливість для кримської автономії. Заступник голови Кабінету міністрів АРК Катерина ЮРЧЕНКО розповіла присутнім про програми, які втілюються в Криму за участію європейських структур. Зокрема, вона наголосила, що на ЄС припадає лише 10% від усього обсягу інвестицій в кримську економіку, і тому співпраця з Євросоюзом є важливою та актуальною – зокрема в економічній сфері. К.ЮРЧЕНКО зупинилася на таких програмах, як Єдине інвестиційне вікно, єдиний республіканський дозвільний центр, інтерактивна інвестиційна карта тощо.

«Крим сьогодні є одним із тих регіонів України, які найбільше відповідають критеріям Європейського Союзу, необхідним для ефективних інтеграційних процесів», - зазначила К.ЮРЧЕНКО.

Представники кримської влади підкреслили, що вони хотіли би в перспективі мати на території Криму представництво ЄС та консульські представництва європейських держав.

З вітальними словами до учасників Форуму звернулися також радник Президента України Андрій ФІАЛКО та депутат Європейського парламенту Александр МІРСЬКИЙ.

Під час першої робочої сесії – «Відносини України та Європейського Союзу після підписання Угоди про асоціацію та створення поглибленої та всеохоплюючої зони вільної торгівлі» - директор департаменту ЄС Міністерства закордонних справ України Василь ФІЛІПЧУК дав розгорнуту картину тих позитивних очікувань та явних ризиків, які сьогодні стоять перед Україною на шляху євроінтеграції.

«Я переконаний, що ми пройдемо свій шлях і з 1 січня 2013 року Україна та ЄС будуть існувати у цілковито новій дійсності, в умовах цілковито нових відносин», - зазначив В.ФІЛІПЧУК.

«Європа - такий же жорсткий переговорник, як і Росія, але у неї, принаймні, значно менші апетити щодо України», - підкреслив у свою чергу А.ФІАЛКО. А депутат Європарламенту А.МІРСЬКИЙ висловив переконання, що Україна стане членом ЄС раніше, ніж, скажімо, Туреччина, але все одно має пройти певний час до досягнення цієї мети.

Учасники Форуму підкреслили, що в Україні і представники опозиції, і представники влади однаково прагнуть європейської інтеграції, а це вселяє надію. «В нашому суспільстві немає різночитань з приводу того, де має бути України – ми обрали європейський вектор і впевнено йдемо у цьому напрямі», - констатував голова правління Інституту української політики Кость БОНДАРЕНКО.

20 серпня Форум парламентського клубу Україна-ЄС «Будуємо майбутнє разом» продовжить свою роботу.

Європейський простір

^ 22.08.2011 Міжпарламентський клуб Україна – ЄС представив сайт моніторингу візових відмов

Міжпарламентський клуб Україна – ЄС у рамках форуму «Україна та ЄС: будуємо майбутнє разом», який відбувається в Ялті, презентував сайтwww.uafriends.eu, одним із завдань якого є моніторинг невмотивованих відмов у наданні віз українським громадянам консульствами країн Євросоюзу.

За словами співголови клубу Україна – ЄС, народного депутата України Ірини Геращенко, під час форуму українські та європейські депутати домовилися регулярно проводити моніторинг дотримання угоди про спрощення оформлення віз, а також збирати інформацію про відмови у видачі віз українським громадянам для передачі у відповідну комісію Європейського Союзу. 

«Українські громадяни мають знати аргументовану причину відмови їм у візі. Інакше буде важко уникнути створення негативного іміджу ЄС через недоліки чи проблеми у його візовій політиці», – заявила Геращенко. 

Вона також зауважила, що посольства країн ЄС мають посередницькі структури, які, не надаючи консультацій щодо правильності заповнення документів для посольств, беруть по 300 гривень за оформлення візи, при цьому не гарантуючи результату, а віза таким чином дорожчає вдвічі. Депутати від України під час форуму наголосили, що практика посередницьких центрів є хибною, оскільки представники центрів не несуть жодної відповідальності за правильність оформлення документів і видачу віз, водночас сприяють формуванню негативного сприйняття Євросоюзу українськими громадянами. 

Геращенко наголосила, що угода про спрощення оформлення віз діє вже понад три роки, однак низка проблем залишається і досі. Серед них – проблема видачі довгострокових віз на 5 років, які отримують одиниці українських громадян.

У свою чергу, народний депутат Юлія Льовочкіна відзначила, що питання лібералізації візового режиму на сьогодні є пріоритетним і для законодавчоїтак і для виконавчої влади. Вона також наголосила, що в цьому питанні є консенсус влади і опозиції. 

Європейські депутати – члени клубу пообіцяли ставити питання про надання віз для українців перед чиновниками з відповідних комітетів Євросоюзу. 

На форумі під час обговорення резолюції депутати висловили підтримку подальшим зусиллям України щодо остаточного виконання першої фази Плану дій із лібералізації візового режиму до кінця цього року, щоб можна було ухвалити рішення щодо переходу до його другої фази.


Урядовий портал

^ 23.08.2011 Європарламентарі готові підтримувати Україну у прагненні стати повноправним членом ЄС

Європарламентарі висловлюють готовність підтримувати прагнення України стати повноправними членами Європейського Союзу. Про це представники делегації   Європейського парламенту, які взяли участь у літньому Форумі Парламентського клубуУкраїна-ЄС «Україна та Європейський Союз: будуємо майбутнє разом», наголошували під час зустрічі з Прем’єр-міністром України Миколою Азаровим.

 «Ми вітаємо рішення Президента, заявлене тиждень тому про те, що Україна буде прагнути вступити в Євросоюз. Ми вітаємо, що Україна поставила собі пріоритет стати повноправним членом Європейського Союзу. Ми вітаємо бажання українського народу жити в європейській сім'ї і готові сприяти прискоренню цього процесу», - наголосив депутат Європейського парламенту Алєксандр Мірський.

Радіо Свобода

^ 23.08.2011 Парламентський клуб Україна-ЄС за євроінтеграцію

Парламентський клуб Україна-ЄС – новостворена структура, що покликана сприяти українській євроінтеграції. До її складу входять члени Європарламенту та народні депутати України. Основні питання, які їх турбують, – майбутнє розвитку відносин між Україною та ЄС після того, як буде підписано угоду про асоціацію та спрощення візового режиму для українців.

Парламентський клуб Україна-ЄС створено для глибшого ознайомлення депутатів Європейського парламенту з Україною. Про це говорить один із європарламентарів, співголова новоствореної структури  Олександр Мирський.

«Треба, щоб вони розуміли структуру країни, те, в якій системі вимірів вона живе, для того, щоб допомогти їй максимально швидко вступити до Європейського Союзу. Сьогодні багато процесів, які відбуваються в Україні, багатьом депутатам незрозумілі. Коли вони будуть зрозумілі, можливо, буде більш конструктивний діалог», – наголосив Мирський.

На думку директора департаменту Європейського Союзу МЗС України ^ Василя Філіпчука, дискусії між українською та європейською сторонами уже «перейшли в прагматичну, конкретну площину».

«Підтримка Європарламенту для нас дуже важлива під час вирішення проблем безвізового режиму, а також щодо підписання угоди про асоціацію, котра якнайшвидше дозволила б нам втілити у життя наші плани щодо євроінтеграції», – зазначив Філіпчук.

^ Європа українців чекає, але видавати візи відмовляється

Підписання угоди про асоціацію, допомога з боку Європарламенту українському реформуванню і, зокрема, лібералізація візового режиму суттєво впливають на процес входження України до ЄС. Про це говорить естонська учасниця Парламентського клубу від Європейського парламенту Сійрі Овійр.

«Якщо ми говоримо про євроінтеграцію України, то треба інтегрувати простих людей. Якщо вони нічого не знають, нічого не бачать, живуть, наче у в’язниці, нікуди не виходячи, то така інтеграція не вдасться», – зазначила парламентар.

На думку європейських експертів, Україна перестала бути імміграційною загрозою. За офіційними даними, вона не потрапила до списку 30 країн, які є основними постачальниками шукачів притулку. Проте відсоток безпідставних відмов українцям у отриманні віз і надалі є високим. Парламентський клуб Україна-ЄС створив спеціальну комісію для вирішення цього питання.

^ Розвиток Криму – елемент євроінтеграції

Представники клубу ініціювали також створення Південноукраїнського політико-ділового центру євроінтеграції. За словами ^ Володимира Вечерка, співголови української частини комітету парламентської співпраці між Україною та ЄС, таку ідею підтримали і кримське керівництво, і уряд.

«Дуже цікаво активно залучати бізнес до розвитку інфраструктури на південному узбережжі чорноморського регіону і країни Чорноморського басейну до розвитку Криму», – сказав Вечерко.

До складу Парламентського клубу Україна-ЄС входить 33 народні депутати України та 42 члени Європейського парламенту. Структура позиціонує себе як дискусійний форум, який збиратиме разом парламентарів та представників інших соціальних груп, із залученням бізнесу, громадського суспільства, вчених із України та ЄС.

1.3. ЕКОНОМІКА

Урядовий портал

16.08.2011 Скасовано заборону на ввезення бобових з ЄС і Єгипту

Рішенням Головного державного інспектора з карантину рослин України   скасовано  заборону  на  ввезенняовочів родини бобових з ЄС і Арабської Республіки Єгипет .

У зв'язку з відсутністю на території Європейського Союзу випадків захворювань, викликаних кишковою паличкою E.ColiO104:H4, згідно з офіційними даними Європейського регіонального бюро ВОЗ, Європейського центру по контролю зазахворюваннями і міністерств охорони здоров'я держав-членів Європейського Союзу та враховуючи лист Генерального директората з охорони  здоров'я і  захисту споживачів Європейської комісії (DG SANCO) від 06.08.2011,  визнано такими, щовтратили  чинність рішення  Головного державного інспектора з карантину рослин України від 09.06.2011 року № 4250-012-1, від 15.06.2011 № 4351-012-1 та від 07.07.2011 № 4811-012-1.

 
^ 1.4. ІНШІ ПОДІЇ В ЄС

Європейський простір

15.08.2011 Голова Світового банку: ЄС недостатньо зробив для подолання кризи

Голова Світового банку Роберт Зеллік передбачає нові небезпеки для світової економіки. D інтерв`ю газеті The Weekend Australian Р.Зеллік розцінив європейську боргову кризу як більш небезпечну, ніж проблеми американської економіки, що спонукали агентство Standard&Poor’s знизити минулого тижня кредитний рейтинг США.

На думку Р.Зелліка, Євросоюз зробив недостатньо для подолання боргової кризи. 

Напередодні уряд Італії затвердив план різкого скорочення бюджетних витрат – відповідно до вимог Європейського Центробанку. 

Сповзання до дефолту Греції, Португалії, Італії та Іспанії загрожує стабільності єдиної європейської валюти – євро.


Мій вибір - НАТО

^ 15.08.2011 Камерон виступає за "нульову толерантність"

В інтерв’ю Sunday Telegraph - першому газетному інтерв’ю після початку погромів - британський прем’єр заявив, що уряд хоче "запозичити" американську тактику жорсткої реакції на дії погромщиків та мародерів.

Тактика "нульової терпимості" до будь-яких проявів вуличної злочинності, коли жорстко караються навіть незначні правопорушення, аби злочинці знали, що влада "не терпітиме" їхньої поведінки, була запроваджена у США для приборкання "вуличних банд" у таких містах, як Нью-Йорк та Лос-Анджелес.

Тепер, як вважає Девід Камерон, настав час застосувати таку тактику проти вуличних розбишак і у Британії.

"Я буду казати набагато більше про потребу у таких заходах, тому що така необхідність існує. Ми недостатньо гучно заявили про нашу "нульову толерантність", але це є саме тією думкою, що ми хочемо донести", - заявив Девід Камерон в інтерв’ю Sunday Telegraph.

Крім того, британський прем’єр, якому закидають надто повільне повернення із відпустки в Італії у час, коли Британія найбільше потерпала від вуличних заворушень, звернувся по допомогу до колишнього керівника поліції Нью-Йорка та Лос-Анджелеса Білла Бреттона, що дістав прізвисько "суперкоп" за наведення ладу під час масових заворушень у Лонс-Анджелесі у 1992 році.

У відповідь той не тільки погодився приїхати до Британії найближчим часом, але й Клацнути прокоментував дії британської поліції під час погромів минулого тижня, заявивши, що одними арештами із погромщиками не впоратися, і що треба розглядати глибші соціальні причини виникнення бунтів у сучасних розвинених країнах.

Між тим, Білл Бреттон відомий саме впровадженням тактики "нульової толерантності" до бунтівників, коли поліція вдається до максимально швидкого та жорсткого покарання учасників вуличних заворушень та мародерів.

Поліцейські критикують плани уряду

Плани британського уряду залучити для консультацій з приводу того, як у майбутньому уникнути масових безладів, американського поліцейського зазнали жорсткої критики з боку британських правоохоронців.

Голова британської Асоціації вищих офіцерів поліції сер Х’ю Орд заявив в інтерв’ю недільному виданню The Independent про те, що "він не впевнений, що хотів би учитися із досвіду роботи американської поліції із регіону, де налічується понад 400 банд".

"Гадаю, якщо на вашій території існують понад 400 злочинних об’єднань, вашу роботу навряд чи можна назвати ефективною. Якщо ми подивимось на стиль роботи американської поліції, рівень насилля, яке вона допускає, то ми побачимо фундаментальні відмінності," - заявив сер Х’ю, пропонуючи британському урядові натомість розглянути можливість розширення повноважень і тактики поліції із дотриманням Європейської конвенції з прав людини.

У британській поліції також вважають, що нинішня поведінка політиків та оцінки, які вони дають роботі поліцейських під час заворушень минулого тижня, не сприяють зміцненню авторитету правоохоронців.

Ієн Хенсон із Федерації поліції Великого Манчестера заявив, що запрошення закордонного консультанта є "ляпасом" для британської поліції, якій не потрібні наставники, що "живуть на відстані у 5 тисяч миль" від Британії.

"Гнів, розчарування та скептицизм", - так пан Хенсон охарактеризував настрої серед британських поліцейських в інтерв’ю ITV News.

Крім того, колишній керівник Скотленд-Ярду Джон О’Коннор звернув увагу, що і американській поліції не вдалося вирішити проблему соціального підґрунтя масових заворушень:

"Американцям не вдалося вилікувати соціальні проблеми у Нью-Йорку. Єдине, що вони зробили, це ізолювали людей. Саме так і спрацьовує політика "нульової толерантності". Не думаю, що ми хотіли б пристати до такої політики тут, у Британії".

Водночас у спеціальній заяві британський уряд заявив, що не переглядатиме рішення щодо залучення Білла Бреттона до консультацій з питань безпеки та роботи правоохоронних органів. На Давнінг-стріт також наголосили, що ці консультації матимуть "приватний характер".

Раніше британський міністр фінансів Джордж Осборн також заявив, що уряд не переглядатиме планів скоротити фінансування поліції, які потягли за собою масові скорочення правоохоронців саме напередодні виникнення заворушень.


Європейський простір

^ 16.08.2011 Єврокомісар закликає негайно змінити політику ЄС щодо мігрантів з дипломами

У ЄС мають якнайшвидше поліпшити схему визнання дипломів кваліфікованих іноземців. Інакше вже в недалекому майбутньому в Євросоюзі буде нікому працювати. З такою заявою виступила єврокомісар Сесилія Мальмстрьом.

Комісар ЄС з внутрішніх справ Cесилія Мальмстрьом у своєму відкритому листі, оприлюдненому в понеділок у європейський пресі, наголосила, що потрібно якнайшвидше поліпшщити схему визнання дипломів. «Це просто сором, коли лікарка з Індонезії працює в ЄС прибиральницею лише тому, що в ЄС не визнають її диплом», - зауважує Мальмстрьом. І це при тому, що, за прогнозами Єврокомісії, вже 2020 року в ЄС буде близько двох мільйонів вакансій у сфері охорони здоров'я, враховуючи обслуговуючий персонал. 

У Єврокомісії кажуть, що є кілька потенційно складних секторів, для яких незабаром буде вкрай проблематично знайти достатню кількість працівників всередині самого Євросоюзу. Вирішенням цієї проблеми могла б стати так звана „блакитна карта“ - схема залучення іноземних висококваліфікованих працівників на кшталт „зеленої карти“ у США. Ця ідея існує вже протягом кілької років, але окремі держави країн Євросоюзу ще й досі гальмують процес остаточного запровадження „блакитних карт“. 

Спекуляції та непорозуміння 

За словами Сесилії Мальмстрьом, це відбувається тому, що навколо питання еміграції точиться багато непорозумінь. На відміну від загальнорозповсюдженого у ЄС ставлення, іноземці не руйнують ринку праці і не спричиняють загальне зниження зарплат. Навпаки, емігранти майже не є конкурентами місцевих мешканців, бо працюють в секторах, де останні працювати не хочуть або ж не мають відповідної кваліфікації. 

Водночас на цих питаннях активно спекулюють політики. Тому єврокомісар закликала можновладців припинити ці дебати і почати інформувати громадян ЄС про дійсний стан речей. Сесілія Мальмстрьом пропонує вирішувати питання нестачі робочої сили по кожному окремому регіону. «Якщо ми з'ясуємо, що у якомусь регіоні не вистачає інженерів, ми почнемо кампанії у світі із залучення, власне, інженерів», - зазначає єврокомісар.


Євроатлантична Україна

^ 17.08.2011 Франція, слідом за Іспанією, обмежила доступ румунів на свій ринок праці

Румунські будівельники і фахівці в галузі інформатики більше не зможуть заробляти у Франції. Слідом за Іспанією, уряд цієї країни також ввів обмеження на доступ на французькі ринки праці іммігрантів - представників згаданих професій.

 Раніше такі ж обмеження для румунських громадян ввели Австрія, Бельгія, Німеччина, Велика Британія. Відповідно до Договору про входження Румунії в ЄС, країні надано так званий перехідний період, упродовж якого відбудеться поступова лібералізація доступу румунських робітників на ринки праці всіх держав ЄС. Таким чином, румуни зможуть працевлаштуватися у будь-якій країні Європи без усіляких обмежень тільки після 2014 року.

 Європейська комісія минулого четверга на прохання уряду Іспанії дозволила ввести тимчасові обмеження щодо вільного допуску румунських громадян на іспанський ринок праці. Відповідне рішення діятиме до 31 грудня 2012 року. Як пояснюється, значний притік румунських працівників до Іспанії призвів до ускладнення соціальної ситуації в державі, де на тлі важкої фінансово-економічної ситуації рівень безробіття є найвищим у ЄС - більше 20%. "Подальше збільшення румунських резидентів в Іспанії на тлі високого рівня безробіття ставить під загрозу спроможність держави прийняти нових працівників", - йдеться у заяві Єврокомісії.

 Водночас запроваджені тимчасові обмеження, які повинні набути чинності після схвалення Радою ЄС, не стосуватимуться румунських громадян, які вже працевлаштовані в Іспанії.

Рішення Єврокомісії про введення тимчасових обмежень для доступу румунських громадян на ринки праці Іспанії спрямовані проти принципів будівництва загального європейського дому. Про це написав у своєму персональному Інтернет-блозі віце-голова румунського Сенату, почесний голова Національного союзу за прогрес Румунії Крістіан Діаконеску. "Єврокомісія, виступивши проти європейських (румунських) громадян, що працюють в Іспанії, порушила тим самим і Маастрихтські угоди про створення Євросоюзу", - вважає сенатор. "У нинішній економічній ситуації, коли країни ЄС намагаються об'єднаними зусиллями вирішувати економічні труднощі, це рішення не піддається поясненню", - додав також К. Діаконеску.


Євроатлантична Україна

^ 17.08.2011  Стрімко вповільнилося зростання ВВП єврозони

Загальний обсяг економік 17 країн єврозони протягом II кварталу збільшився на 0,2% - це в 4 рази менше, ніж у I кварталі року.

Найбільше серед цих країн зростання ВВП за період з квітня по червень було в Естонії (1,8%), Фінляндії (1,2%) та Австрії (1%).

У Німеччині загальний обсяг економіки збільшився на 0,1%, це дворічний мінімум, - після зростання на 1,3% в I кварталі року. У Франції, другій за обсягами економіці єврозони, приріст ВВП з квітня по червень виявився нульовим - після зростання на 0,9% в I кварталі року.

***

У Сполучених Штатах обсяг промислового виробництва збільшився протягом липня на 0,9% - це максимальне зростання з початку року, повідомила Федеральна резервна система.

Загальний обсяг американської економіки в II кварталі збільшився на 1,3% до рівня квітня-червня минулого року, за даними Міністерства торгівлі, - після зростання в I кварталі лише на 0,4%.


УНІАН

^ 17.08.2011 Стрімко вповільнилося зростання ВВП єврозони

Загальний обсяг економік 17 країн єврозони протягом II кварталу збільшився на 0,2% - це в 4 рази менше, ніж у I кварталі року, повідомляє Радіо Свобода з посиланням на дані Євростату.

Найбільше серед цих країн зростання ВВП за період з квітня по червень було в Естонії (1,8%), Фінляндії (1,2%) та Австрії (1%).

У Німеччині загальний обсяг економіки збільшився на 0,1%, це дворічний мінімум, - після зростання на 1,3% в I кварталі року. У Франції, другій за обсягами економіці єврозони, приріст ВВП з квітня по червень виявився нульовим - після зростання на 0,9% в I кварталі року.

***

У Сполучених Штатах обсяг промислового виробництва збільшився протягом липня на 0,9% - це максимальне зростання з початку року, повідомила Федеральна резервна система.

Загальний обсяг американської економіки в II кварталі збільшився на 1,3% до рівня квітня-червня минулого року, за даними Міністерства торгівлі, - після зростання в I кварталі лише на 0,4%.


Євроатлантична Україна

^ 17.08.2011 Меркель і Саркозі рятували євро

Франція і Німеччина виступають за створення "економічного уряду", т.зв. Ради зони євро, заявив президент Франції Ніколя Саркозі на прес-конференції за підсумками переговорів з федеральним канцлером Німеччини Ангелою Меркель, що відбулися вчора у Парижі.

Передбачається, що Рада, в яку входитимуть глави держав і урядів, збиратиметься двічі в рік. На посаду її голови Н.Саркозі і А.Меркель рекомендують призначити президента Євросоюзу Хермана ван Ромпея.

Н.Саркозі і А.Меркель озвучили ще ряд пропозицій щодо європейської економіки. Зокрема, канцлер ФРН заявила, що Єврокомісія повинна мати більше можливостей для втручання в економічну політику країн-боржників.

Також Німеччина і Франція вважають необхідними встановити в ЄС спільний податок на фінансові операції.

Крім цього, Париж і Берлін мають намір ввести спільний податок на французькі і німецькі підприємства з 2013 р.

А.Меркель зазначила, що випуск єдиних єврооблігацій не є "останнім засобом" для подолання кризи в країнах єврозони, повідомляє РосБізнесКонсалтинг. За її словами, боргові проблеми в єврозоні можна вирішити, не вдаючись до цього засобу. Німеччина і Франція єдині, що зараз починати їх випуск передчасно.

Також, на думку сторін, коштів, що є в розпорядженні Європейського фонду фінансової стабільності (EFSF), наразі достатньо, і переглядати їх обсяг нераціонально.


Євроатлантична Україна

^ 18.08.2011  Французько-німецький саміт розчарував біржу й економістів

У найбільшому народному господарстві Європи, яким вважається Німеччина, стримано відреагували на домовленості канцлера ФРН Ангели Меркель і президента Франції Ніколя Саркозі щодо кризової ситуації. Чимало політиків, передусім із лав опозиції, вважає пропозиції стосовно виходу з боргової кризи недостатніми. Аналітики говорять про черговий втрачений шанс.

Біржа у Франкфурті-на-Майні відреагувала відвертим розчаруванням на плани Меркель і Саркозі. Передусім на критику наразилася ідея запровадити спеціальний податок на фінансові трансакції. Після такої новини курси банківських акцій покотилися вниз.

Крім спеціального податку, французький президент і німецький канцлер запропонували сформувати щось на кшталт загальноєвропейського уряду і закріпити в національних конституціях країн єврозони механізм боргового гальма. Водночас Меркель і Саркозі відмовили вимогам розширити рятівний фонд для країн єврозони й запровадити єврооблігації.

У Християнсько-демократичному союзі, який входить до правлячої коаліції в Німеччині, таке рішення привітали.

«Запровадження євробондів було б помилкою. Адже все функціонувало б за такою схемою: хороших і поганих боржників кидають докупи і вираховують середній відсоток. За підрахунками мюнхенського інституту Ifo, за борги Німеччині довелося б платити на два відсотки більше. При заборгованості в два трильйони  це означало б 40 мільярдів щорічно. Такого ми собі просто не можемо дозволити», – зазначає член комітету Бундестагу з питань державного бюджету Клаус-Петер Вілш.

За словами політика, внаслідок запровадження єврооблігацій, країни, які погано господарюють, втратили б зацікавленість у створенні здорових структур.

Вийти з кризи допоможуть лише реформи

Аналітики, однак, не розділяють такої думки. «Євробонди – це справді не вирішення питання, оскільки вийти з кризи можна тільки за допомогою реформ у країнах, які мають економічні проблеми», – погодився головний економіст Бременського земельного банку Фолькер Хелльмаєр. Однак, запровадження євробондів допомогло б звільнити проблематичні країни від