Реферат: Програма навчальної дисципліни /із планами семінарських занять, іспитовими вимогами, основним списком літератури І тестовими завданнями для лекційних курсів обсягом 52 І 30 годин / Філософія

Львівський національний університет імені Івана Франка


Кафедра філософії філософського факультету


ТИПОВА
ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ДИСЦИПЛІНИ
/із планами семінарських занять, іспитовими вимогами, основним списком літератури і тестовими завданнями для лекційних курсів обсягом 52 і 30 годин /


Філософія

6.030100


Для всіх факультетів університету


Філософія. Типова навчальна програма навчальної дисципліни для студентів

© Валерій Джунь, 2009,2010

© Львів, ЛНУ, 2009,2010. - 27 с.


Укладач: ^ Джунь.В.В., канд.філос.наук, доцент кафедри філософії


Типова навчальна програма затверджена на засіданні кафедри (циклової, предметної комісії)філософії

філософського факультету


Протокол № 7 від. “14”грудня 2009 р.


Завідувач кафедрою (циклової, предметної комісії)філософії філософського факультету

_______________________ (Карась А.Ф.)

“15”грудня 2009 р

Схвалено Вченою радою філософського факультету по спеціальності

(

Протокол № 119/7 від. “25”грудня2009р.


“26”грудня 2009 р. Голова _______________( Мельник В.П.)

ÓВалерій Джунь, 2009,2010

Ó Львівський національний університет імені Івана Франка, 2009,2010


^ Пояснювальна записка


Пропонована програма, у її першій частині, складена в обсязі …….(N-годин.) для студентів ............ факультету по спеціальності “.....N-ій......”. Кожна з тем програми може бути лекційною, і обов'язково має опрацьовуватись на семінарських заняттях і самостійно.

Програма курсу “Філософія” зорієнтована на те, щоб дати студентам даної спеціалізації цілісне уявлення про особливість філософського знання, специфіку вирішення філософією проблем, які хвилювали і продовжують хвилювати людство, розкрити творчу роль філософії в сучасній культурі, обґрунтувати необхідність засвоєння філософського знання спеціалістами в галузі “N-ій”. У програмі головна увага зосереджена на вузлових інтелектуальних пунктах розвитку філософського знання у контексті європейської і світової цивілізації. Українська філософська думка органічно вплетена в контекст практично всіх тем.

Метою вивчення курсу філософії є забезпечення майбутніх спеціалістів – в галузі N-ій необхідними знаннями найперших життєвих орієнтирів, оволодіння свідомими засобами самовизначення людини у світі.
^ Основними завданнями курсу філософії є такі:
Дати чітке уявлення про філософію і її мову, про засоби і методи, поняття і категорії філософії, про історію філософської думки та сучасні проблеми філософії, що дозволить студентам самим зорієнтуватися у всьому багатоманітті філософського знання.

Ознайомити студентів з філософською україністикою, проаналізувати національно – специфічну світоглядну культуру України в контексті світового філософського процесу.

Логіка викладу матеріалу спрямована на перетворення засвоюваного студентами філософського знання у складник їх внутрішньої культури, на формування лінії поведінки у напрямку до пошуку вищих вартостей – Істини, Добра, Краси.

Навчальним планом передбачено читання лекцій, проведення семінарських занять, написання контрольних робіт і тестування по завданнях двох модулів, на які розбитий курс.

Програма підготовлена згідно з вимогами до навчання спеціалістів вищої кваліфікації.


Тема 1. Філософія, її предмет, проблематика і структура

Поняття світогляду. Світогляд як форма суспільної самосвідомості людини і спосіб духовного освоєння світу. Раціональні і нераціональні елементи світогляду.

Категоріальна структура світогляду. Почуття і ідеали. Надія як єдність знання і віри. Віра і переконання. Природа любові. Загальні функції світогляду.

Типологія світогляду. Повсякденний і теоретично осмислений світогляд. Історичні типи світогляду: міф, релігія, філософія, наука. Прояв історично сформованих типів світогляду в світогляді сучасної людини.

Національне та загальнолюдське в світогляді. Поняття ментальності. Риси української ментальності та їх відображення в світогляді. Українська міфологія. Християнство і його роль в формуванні українського національного світогляду. Філософія в системі національного світогляду. Роль філософії у процесі відродження української нації.

Виникнення філософії: Індія, Китай, Греція. Особливості формування та основні етапи розвитку української філософії. Історія української філософії у працях Д.Чижевського.

Предмет філософії. Зміна предмету філософії в ході її історичного розвитку. Специфіка філософського знання. Етапи розвитку філософії: класична, некласична (модерна), постмодерна філософія. Функції філософії. Філософія і економічні науки.


Тема 2 . Реальність і буття.

Метафізика - загальна теорія дійсності. Основні терміни онтології. Поняття буття. Буття як буття. Роль екзистенціальних суджень в обгрунтуванні буття як буття. Буття і небуття. Буття і річ. Речевість як змістова характеристика буття. Основні різновиди онтологій: монізм, дуалізм, плюралізм.

Спірітуалістичний (ідеалістичний) монізм. Погляди Платона. Поміркований реалізм Арістотеля. Монадологія Ляйбніца. Суб'єктивізм Берклі і Юма. Феноме­на­лізм І.Канта. Фіхте і Шеллінг. Абсолютний ідеалізм Геґеля.

Матеріалістичний монізм. Погляди Демокріта. Механістичний матеріалізм 17-18 ст.ст. Антропологічний матеріалізм, діалектичний і історичний матеріалізм К.Маркса. Марксизм.

Дуалізм начал в китайській і індійській філософії. Дуалізм Декарта.

Реальність як буття. Філософія Томи Аквінського. Плюралізм буття в неото­мізмі. "Плюралістичний всесвіт" прагматизму. Боротьба проти метафізики. А.Шопенгауер. Ф.Ніцше. Позитивізм і його різновиди. Аналітична школа. Онтологія як феноменологія людського буття. Феноменологія. Екзистенціалізм. Структуралізм. Герменевтика. Постмодерн і "прощання з метафізикою".

Структура буття. Вчення про субстанцію. Матерія і форма. Сутність та існування. Можливість і дійсність. Детермінізм і причиновість.

Просторово-часові характеристики буття. Субстанційна і реляційна, суб'єктивістська і культурологічна концепції простору і часу.

Філософське поняття руху. Рух і розвиток. Еволюція і революція. Прогрес і регрес. Культурні виміри прогресу.

Буття духовного. Ідеальне. Свідомість і несвідоме, проблема їх існування. Структура свідомості. Самосвідомість. Свідомість і мова. Л.Вітгенштайн. Філософія мови О.Потебні. Людина в світі мови. Поняття дискурсу. Мовні ігри. Постструктуралізм.


Тема 3. Проблема людини у філософії

Людина як предмет філософського аналізу. Природа людини. Раціональний і нераціональні погляди на природу людини в історії філософії. Г.Сковорода про самопізнання людини та Преображення її "серця". М.Гоголь. "Філософія серця" П.Юркевича. Критика Юркевичем антропологічного матеріалізму.

Наукові погляди на природу людини. Антропологічні теорії. Еволюційна теорія Дарвіна і сучасна антропологія. Тейяр де Шарден. Хв.Вовк про антропологічні особливості українців. Соціологічні теорії. Маркс і Вебер. Психологічні теорії. Психоаналіз Фройда. Теорія архетипів К.Юнга. Історичний вимір психоаналізу у вченні Е.Фромма. Гуманістична психологія: В.Франкл. Обмеженість науки у вивченні людини.

Проблема сутності людини і її існування. Класична, некласична (модерна) і постмодерна філософія про сутність і існування людини. Марксизм. Філософська антропологія. Екзистенціалізм. Постструктуралізм.

Екзистенціальні і історичні дихотомії людини. Іманентність і трансцендентність людини. Фізична іманентність. Тілесність людини як фрагмент космосу. Біологічна іманентність. Екологія людського існування. Вчення В.Вернадського про ноосферу. Фізіологічна іманентність. Культурні виміри людських інстинктів. Суб'єктивність людини, "Я" як основа її трансцендентності. Горизонтальна і вертикальна трансцендентність. Часова трасцендентність. Воля і свобода як джерела трансценденції. Предметність трансцендентності. Аксіологічна трансцендентність.

Самоцінність людського життя. Скінченість людського буття як онтологічна основа визначення його сенсу. Сенс життя. Індивідуальний і суспільний сенс життя. Критерії сенсу життя. Проблема втрати сенсу життя. М.Шлемкевич про "загубленість" української людини. Пошук і творення сенсу життя. Збагачення сенсу життя. Реалізація сенсу життя.


Тема 4. Особа і суспільство.

Людина в суспільстві. Поняття особи і особистості. Особа у філософських кон­цепціях сучасності. Персоналізація суспільного буття. М.Шеллер. Етичний персоналізм І.Франка. Екзистенціалістська мужність бути: Л.Українка. Прикмети особи. Здатність до пізнання. Наявність волі. Здатність до любові. Суб'єкт­ність щодо права. Гідність. Повнота. Екзистенція особи, час, свобода: В.Шинкарук.

Свобода - сутність, прагнення і право особистості. Свобода вибору. Свобода автономії. Право на свободу. Постмодерн про "дискурс влади" і "владу дискурсу".


Тема 5.Філософія суспільства

Суспільство як об'єкт філософського аналізу. Соціоцентризм. К.Маркс і Е.Дюрк­гайм. Суспільство як продукт взаємодії індивидів. М.Вебер і К.Поппер. Соціум як даність, як "тепер" і "тут" буття. Суб'єкти суспільного розвитку.

Природні основи суспільства. Значення території. "Хутірська філософія" П.Куліша як образ духовного центру земного буття. Ю.Липа про геополітичне призначення України.

Економічні основи суспільства. Концепції індустріального і постіндустрі­аль­ного, технотронного та інформаційного суспільства. Р.Арон. Д.Белл. З.Бжезін­сь­кий. Д.Гелбрайт. Економічний вибір України.

Духовні основи суспільства. Духовне життя і його структура. Статус, суб'єкт і функціональні можливості свідомості суспільства. Структура свідомості. Со­ці­­альна пам'ять. Конструктивно-творча роль свідомості. Роль ідей в суспільстві. Українська націонольна ідея: етапи розвитку і функції. Націєтворча і державо­творча функції національної ідеї. Т.Шевченко і І.Франко.

Структура суспільства. Поняття соціальної групи. Проблема типології со­ці­альних груп. Історичні типи спільнот. Родина, її форми та функції. Рід, пле­м'я. Родовід і національна еліта. Х.Ортега-І-Гассет. Проблема провідної верст­ви в творчості Д.Донцова. Етнос і нація. Сучасний етнічний ренесанс. Теорії нації. Прикмети національної ідентичності: Е.Сміт. Етнонаціональний розвиток Укра­їни. Соціальна стратифікація сучасного суспільства. Умови посилення його мо­більності.

Регуляція суспільних відносин. Табу і традиції. Мораль і релігія. Право і по­літика. Держава і її функції. Державоцентричні і індивідоцентричні сус­пільст­ва та їх сучасні вияви. Ідея української держави. П.Орлик. Кирило-Мефо­діївці. М.Драгоманов. В.Липинський.


Тема 6.Філософія історії

Людина і історія. Історія суспільства як предмет філософського пізнання. Стадійні моделі історії. Гегель і Маркс. Ю.Габермас. Філософія життя: історія як розуміння і переживання. В.ДІльтей. Історіософія М.Гайдеггера. Ідея полілінійності в розвитку людства. Д.Стюард. Методологія історії в школі "Анналів". Цивілізаційна унікальність розвитку людства. О.Шпенглер. Д.Тойнбі. Історіософія М.Грушевського. Сенс історії: неотомізм, К.Ясперс. Ф.Фукуяма: "кінець історії".

Людина і людство. Европа як філософське поняття. Україна і Європа. Грецький дух. Християнська традиція. Революції і тоталітаризм. Традиції емпіризму. Значення постмодернізму. Людство як взаємодія і взаємозбагачення національних культур.


Тема 7. Філософський аналіз пізнання.

Онтологія і гносеологія. Предмет гносеології і її методи. Суб'єкт і об'єкт пізнання. Стихійне пізнання і його особливості. Здоровий глузд як основа теорії пізнання. Складники здорового глузду.

Проблема предмету пізнання: реалізм і пізнавальний ідеалізм. Наївний реалізм. Критичний реалізм. Суб'єктивний ідеалізм. Декарт, Берклі, Юм. Загроза соліпсизму. Феноменалізм. Об'єктивний ідеалізм. Марбурська школа: Г.Коген, П.Наторп, Е.Кассірер.

Проблема походження або джерела пізнання: раціоналізм і сенсуалізм. Метафізичний раціоналізм Платона і Демокріта. Математичний раціоналізм Декарта, Гоббса, Спінози. Сенсуалізм Локка, Юма. Спроби подолання крайнощів раціоналізму і сенсуалізму: Ляйбніц. Позиція І.Канта.

Буття, охоплене людським пізнанням. Стихійне пізнання як онтологічне означення суб'єкта, атрибут його реального життя. Поняття досвіду. Визначальні характеристики досвіду. Ствердження існування предмету як знаково неопосередкований, вихідний акт пізнання. Зовнішнє і внутрішнє сприйняття. Зовнішнє сприйняття як презентація предмету у відчуттях. Внутрішнє сприйняття як презентація власного тіла. Інструментальна роль тіла у досвідові. Уявлення як репрезентація предмета в пізнанні. Пригадування і пам'ять. Пізнання в поняттях. Пізнання а судженнях. Судження як носій логічної істинності. Умовивід як форма опосередкованого пізнання. Роль інтуіції в пізнанні. Інтелект і інтуїція: А.Бергсон.

Поняття пізнання. Види знання. Повсякденне знання і його особливості. Повсякденне знання і повсякденна мова. Повсякденне знання у відношенні до наукового і філософського знання.

Вихідні принципи раціональності людського пізнання. Принцип тотожності. Принцип несуперечності. Принцип рації буття. Принцип причиновості. Принцип доцільності.

Проблема істини а філософії. Поняття істини і фальші. Класична і некласичні теорії істини. Догматизм і скептицизм. Суб'єктивізм і релятивізм. Теорія кореспонденції істини. Теорія когеренції істини. Істина в прагматизмі. Критерії істини.


Тема 8. Наукове пізнання.

Гносеологія і епістемологія. Філософська рефлексія над наукою. Наука як спеціалізована форма пізнання. Прикмети наукової раціональності. Види наукової раціональності. Наука і позанаукове пізнання. Наука і філософія. Наука і релігія.

Філософія науки. А.Уайтхед і Б.Расел. Р.Карнап і Тарський. Г.Башляр. У.Квайн, І.Лакатош, С.Тулмін, К.Поппер. Київська школа філософії науки: П.Копнін, М.Попович, Б.Кримський. Роль парадигм в науці. Н'ютоно-картезі­ансь­ка парадигма. Парадигма некласичної науки. Т.Кун. Формування постнекласич­ної парадигми. П.Фейерабенд.

Рівні наукового пізнання і критерії їх розрізнення. Мета емпіричного і теоретичного рівнів пізнання, їх взаємозумовленість.

Поняття методу пізнання. Методологія як теорія методу Багаторівневість методологічного знання. Загальна методологія наукового мислення. Наука і логіка. Загальні методи пізнання. Феноменологічний метод. Семіотичний і аксіоматичний методи. Індуктивний метод. Історичний метод. Методи пізнання в мовознавчих науках, в теорії перекладу.

Засади наукового пізнання. Ідеали і норми досліджень.

Філософські і загальнонаукові принципи. Поняття "картини світу".

Форми наукового пізнання. Факт. Теоретична заанґажованість наукових фактів. Проблема. Гіпотеза Теорія і її прикмети. Види і структура наукових теорій.

Ідея як форма синтезу знання.

Соціологія науки. Наука як сфера суспільної діяльності. Наукові школи. Етос науки. Відповідальність вчених. Українська наука в контексті європейської науки. Мовознавчі науки і їх роль в житті суспільства.


Тема 9. Філософське вчення про вартощі.

Онтологія і аксіологія. Виникнення проблематики вартостей: Протагор. Об'єктивний характер вартостей. Платон і Арістотель. Вартість і людська особа: християнство. Теорія вартостей Брентано. Сучасні теорії вартостей. М.Шеллер. З.Віндельбанд. Г.Ріккерт. Н.Гартман. Постмодерн і вартощі.

Визначення вартостей. Вартість і оцінка. Структура вартостей. Вартості тілесні і духовні. Абсолютні і відносні вартості. Вартості позитивні і негативні. Свобода як умова буття вартостей. Проблема єрархії вартостей.

Праця як вартість. Отологічні і аксіологічні функції праці. Теорія "сродної праці" як самоствердження особи: Г.Сковорода. Службова роль праці стосовно інших вартостей.

Єдність гносеологічних і аксіологічних функцій істини. Істина як форма самосвідомості людини. Роль істини в мотивації діяльності людини. Істина як підстава інших вартостей. Автономність істини. Ставлення до істини як критерій ставлення до людини. Форми і способи приховування істини.

Добро як утвердження людського в людині. Проблема єрархії добра. Місце добра в структурі людських вартостей.

Краса як вартість. Об'єктивістські і суб'єктивістські концепції краси.

Едність істини, добра і краси як передумова вільного самовизначення особи.

Любов як діяльне прагнення вартостей. Засади любові. Види і форми любові. Приязнь. Щастя як органічний вияв екзистенції людини. Суб'єктивно-реляти­віст­ські концепції щастя: гедонізм. Об'єктивно-абсолютивістські концепції щастя: евдемонізм. Інтегрально-персоналістична концепція щастя.

Задоволення як критерій вартостей. Види задоволення.

Тема 10. Філософія культури.

Культура як здійснення вартостей. Натуралістичне розуміння культури. Просвітництво. Ґердер. Культура як духовна субстанція світу. Кант. Романтики. Геґель. Етнолого-історичні теорії культури. Тайлор. Фрезер. Етнолого-історичні теорії української культури. Куліш. Чубинський. Антонович. Т.Рильський. Огієнко. Аксіологічні теорії культури. Віндельбанд. Ріккерт. Структурно-функціональний аналіз культури. Б.Малиновський. Ігровий аналіз культури. Й.Гайзінга. Ортега-І-Гассет. Культура як знакова система. К.Леві-Стросс. М.Фуко. Ж.Лакан. Діалогічна концепція культури. М.Бахтін. Постмодерн. Р.Барт. У.Еко. Ж.Дерріда. Ж.Дельоз.

Проблема типології культури. Шпенглер. Тойнбі. Порівняльна типологія культури. Культура і нація. Проблема малоросійства в культурі: Є.Маланюк. Українська культура в контексті світової культури. Типологія української культури у відношенні до Заходу і Сходу. Негативні стереотипи сприйняття української культури і шляхи їх подолання. Структура культури. Горизонтальна і вертикальна структури. Масова культура. Субкультура. Повнота культури. Повнота української культури.

Культура і цивілізація. І.Мірчук про критерії розрізнення і культури і цивілізації. Футурологічні концепції "суспільства культури". Ч.Рейч. О.Тоффлер.


^ ТИПОВІ ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ

Тема 1.СПЕЦИФІКА ФІЛОСОФСЬКОГО ОСМИСЛЕННЯ

ДІЙСНОСТІ
План
Світогляд і філософія.Поняття і структура світогляду. Функції світогляду.

Історичні типи світогляду та їх прояв у світоглядові сучасної людини.

Світогляд і ментальність. Риси української ментальності, їх прояв у світоглядові.

Виникнення та основні етапи розвитку філософії: класична, некласична (модерна ), постмодерна філософія.

Д.Чижевський про особливості розвитку української філософії.

Предмет і функції філософії. Філософія і наука, філософія і економіка.
^ Р Е Ф Е Р А Т И Ідеали сучасного економічного життя. В.Янів про виховний ідеал українців. Надія і віра як складові світогляду економіста.
Г.Ващенко про формування волі як невід’ємного елемента світогляду.

Українська ментальність і економічна культура.

Мова і політика:дискурс влади і влада дискурсу.

Світогляд сучасного економіста: потреба в філософії.

Економіка в історії української філософії.



^ Л І Т Е Р А Т У Р А:
Митрополит Іларіон. Дохристиянські вірування українського народу. К.,1992

Мірчук І. Історія української культури. Мюнхен-Львів, 1994.Стор.294-305, 316-337

Нечуй-Левицький І. Світогляд українського народу. К., 1992

Рильський Т. До вивчення українського народного світогляду // Українці: народні вірування, повір’я, демонологія. К., 1991

Чижевський Д. Нариси з історії філософії на Україні. К. 1992.Те саме у:Дмитро Чижевський.Філософські твори: у 4-х т.т./під заг.ред. О.Лісового.-Т.1.К.:Смолоскип, 2005.-с.5-18.

Еліаде Мірча. Аспекти міфу. М., 1995

Горський В. Історія української філософії. К.,1996. Стор.5-25

8. Історія філософії України. Підручник. К.,1994. Стор.5-22

9. Кондзьолка В. Нариси історії античної філософії. Л.,1993

10.Кульчицький О.Основи філософії і філософічних наук.Мюнхен-Львів,1995.С.24-36.

11.Ортега – И – Гассет. Что такое философия? М.,1991.

12.Мартин Хайдеггер.Основные понятия метафизики//Вопросы философии.-1989.-№9.-С.116-131.

13.Філософія. Курс лекцій. Вид. 2-е. К.,1994. Лекції 13; 15; 19. К., 1994

14.Петрушенко В.Л. Філософія:Курс лекцій.Навч.посібник.. .К., - Л., 2001 р.

15.Філософія: Підручник/Бичко І.В. та ін.- К.:Либідь, 2001.

16.Предмет і проблематика філософії: Навчальний посібник.-Львів,2001.

17.Філософський словник. К.,1986. Статті: Міф, Міфологія, Наука, Релігія, Світогляд, Філософія.

18.Філософський енциклопедичний словник.. – К., 2002 р.(Відповідні статті).

19.Словник української міфології. К.,2005. .(Відповідні статті).


Тема 2. Реальність і буття.

Зан.1.Філософія як метафізика


1.Метафізика як “перша” філософія.

2.Еволюція докантівської метафізики:

метафізика Платона і Арістотеля.;

метафізика як теологія(Тома Аквінський);

метафізика як гранично раціоналізована теологія(Ф.Бекон,Р.Декарт,Б.Спіноза).

3.Метафізика в німецькій філософії:

І.Кант про метафізику як схильність людини;

метафізика як логіка у філософії Гегеля.

4.Проблема метафізики у філософії Н.Гартмана,Ж.-П.Сартра, М.Гайдеґера. Критика метафізики у філософії постмодерну.


Зан.2. Філософський смисл проблеми буття

1. Основні терміни онтології.

2. Різновиди онтологій.

2.1. Моністичні погляди.

2.1.1 спіритуалістичний ( ідеалістичний) монізм.

2.1.2 матеріалістичний монізм.

2.2. Онтологічний дуалізм.Р. Декарт.

2.3. Плюралізм буття в сучасній філософії.

3. Структура буття і її категоріальне вираження.

Зан. 3. Філософська сутність проблеми свідомості

Буття духовного. Ідеальне.

Свідомість, самосвідомість, мова.

Свідомість і несвідоме, проблема їх існування.
^ Р Е Ф Е Р А Т И
Розмаїття форм буття.

Субординативність та гетерархічність буття.

Багатозначність терміну ‘’матерія’’.

Світоглядний і філософський аспекти проблеми часового початку тривання всесвіту.

Дискусії навколо теорії еволюції.

Свідомість і несвідоме, їх прояв у діяльності економіста, управлінця.

Мова і світ: проблеми економічної термінології.

Лінгвістичний націоналізм О.Потебні.
^ Л І Т Е Р А Т У Р А:
Антологія світової філософії. В 4-х т. Т.1. М., 1969. Стор.280, 321-330, 370-385, 581-592, 823-830

Асмус В.М. Метафизика Аристотеля//Аристотель:Соч.в 4-х т. М.,1975.Т.1.Метафизика. – С.5-62.

Бергсон А. Вступ до метафізики// Антологія світової літературно-критичної думки ХХ ст. Львів, 1996. Стор.55-65

Камю А. Міф про Сізіфа. // Альбер Камю. Вибрані твори у 3-х т., Т.3, К., 1997

Камю А. Творчість і свобода // Там само

Кант.И.Пролегомены ко всякой будущей метафизике, могущей возникнуть в смысле науки.М.,1993.-240с.

Платон. Діалоги. К., 1995. Стор.108-155

Поппер К. Відкрите суспільство та його вороги. Т.1., К., 1994. Стор. 31-49, 49-72

Потебня О. Думка і мова. К., 1993

Рассел Б. Історія Західноєвропейської філософії . К.,1996

Сартр Ж-П. Слова // Жан Поль Сартр. Нудота. Мур. Слова. К., 1993

Гжегорчик А. Життя як виклик. Вступ до раціоналістичної філософії. Варшава-Львів, 1997. Стор. 32-50

Кондзьолка В. Нариси історії античної філософії. Л., 1992

Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. Мюнхен-Львів, 1995. Стор. 100-113

Хайдеггер М.Основные понятия метафизики//Вопросы философии.1989.№9.- С.-116-163.

Хайдеггер М.Время и бытие/Статьи и выступления.М.,1993. – С.16-62;327-381.

ФІЛОСОФІЯ. Курс лекцій. К., 1993. Лекції 13; 15;19

ФІЛОСОФІЯ / За ред. Г.А. Заїченка і ін. К., 1995. Р.5; 10

ФІЛОСОФІЯ: Підручник/Бичко І.В. та ін.- К.:Либідь, 2001.

В.Скотний.Філософія:історичний і систематичний курс.-К.:Знання України,2005

^ ФІЛОСОФСЬКИЙ СЛОВНИК. К.,1986.

Філософський енциклопедичний словник.. – К., 2002 р.(Відповідні статті).

Енциклопедія постмодернізму.К.:”Основи”,2003(стаття”деконструкція”)


Тема 3. ФІЛОСОФСЬКА АНТРОПОЛОГІЯ

План

Людина як предмет філософського аналізу.

Наукові погляди на природу людини: антропологічні, соціологічні, психологічні теорії. Межі науки у вивченні людини.

Проблема сутності і існування людини. Екзистенціяльні і історичні дихотомії людини.

Іманентність і трансцендентність людини.

Самоцінність людського життя. Сенс життя.
^ Р Е Ф Е Р А Т И
1. Тілесність людини в філософії.

2. Зміна уявлень про ‘’ істинну людину’’ в історії філософії.

3. Хв. Вовк про антропологічні особливості українців.

4. Тейяр де Шарден про людину як космопланетарний феномен.

5. Вчення В.Вернадського про ноосферу.

6. Проблема трансцендентності людини в творчості М.Гоголя і Т.Шевченка.

7. Романтичні і натуралістичні форми мужності бути собою.

8. Екзистенціалістські форми мужності бути собою.

9.М.Шлемкевич про ‘’загубленість’’ української людини.


Л І Т Е Р А Т У Р А:

Августин. Сповідь. К., 1995

Багалій Д. Український мандрівний філософ Григорій Сковорода. К., 1992

Вовк Хв. Студії з української етнографії та антропології. К., 1995

Гоголь М. Вибрані місця із переписки з друзями. // М.Гоголь. Листи. К., 1996

Дельоз Ж., Гваттарі А. Капіталізм і шизофренія: Анти-Едіп. К., 1996

Драч І. , Кримський С., Попович М. Григорій Сковорода. К., 1984

Камю А. Бунтівна людина// Альбер Камю. Вибр.тв. Т.3.К.,1997

Ніцше Ф. Так казав Заратустра. К., 1993

Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги. Т.2. К., 1994 Стор.242-281

Попович М. Микола Гоголь. К., 1989

Сартр Ж.П. Нудота// Ж.П.Сартр. Нудота.Мур.Слова. К., 1993

Сковорода Г. Твори в 2-х т. Т.1. К., 1973

Юркевич Памфил. Вибране. К., 1993. Стор. 73-115

Кульчицький О. Український персоналізм. Мюнхен-Париж. 1985

Янів В. Нариси до історії української етнопсихології. Мюнхен, 1993. Стор. 141-174

Проблема людини в західній філософії . М., 1988

17. Горський В. Історія української філософії. К., 1995

Історія філософії України. Підручник. К., 1994

Історія філософії України. Хрестоматія. К., 1993

Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. Мюнхен-Львів, 1995. Розділ 2

Філософія. Курс лекцій. К., 1994. Лекції 23; 26.

Філософія/ За ред. Г.Заїченка і ін. К., 1995. Р.8

Скотний В.Г. Філософія: історичний і систематичний курс. — К.: Знання України, 2005.-576с.-Р.4, Р.13.

Петрушенко В.Л.Філософія:Курс лекцій.Навч.пос.К.,- Л.,2001.-448с.-Тема 12.

Кунцман П.,Буркард Ф.-П.,Відман Ф.Філософія:dtv-Atlas:Пер. З 10-го нім.вид.К.:Знання-Прес,2002.-270с. –С.13,183,191,199,237.


Тема 4. ОСОБА І СУСПІЛЬСТВО


План

1. Особа у філософських концепціях сучасності. Особа і особистість

Поняття і прикмети особи.

Свобода - сутність, прагнення і право особи(В.Шинкарук).



^ Р Е Ф Е Р А Т И
1. Етичний персоналізм І.Я.Франка.

2. Екзистенціалістська мужність бути в творчості Л.Українки.

3. Особовий підхід в теорії економіки.

4. Концепція особи в українській філософії.

5. Проблема свободи і відповідальності.


Л І Т Е Р А Т У Р А :

Берлін Ісая. Чотири есе про свободу. К., 1994.

Бистріцький Є. Феномен особистості// Філос. і соціолог. думка. 1989. №8.

Дельоз Ж., Гваттарі А. Капіталізм і шизофренія: Анти-Едіп. К., 1996

Камю А. Міф про сізіфа// Альбер Камю. Вибр.тв. у 3-х т. Т.3. К., 1997

Камю А. Творчість і свобода // Там само

Лисяк-Рудницький І. Роля України в новітній історії// Історія філософії України. Хрестоматія. К., 1993

Ніцше Ф. Так казав Заратустра. К., 1993

Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги. Т.2. К., 1994 Стор. 281-320

Сартр Ж-П. Нудота// Ж-П.Сартр. Нудота. Мур. Слова. К.,1993

10.Йозеф Гьофнер.Християнське суспільне вчення.Львів.: Свічадо, 2002. 304с. –С.4-25;39-45.

11.Андрущенко В., Михальченко М. Сучасна соціальна філософія. К., 1996. Стор. 199-221, 336-368

12.Кульчицький О. Основи філософії і філософічних наук. Мюнхен-Львів, 1995. Розділ 2

13.ФІЛОСОФІЯ.Курс лекцій., 1994. Лекції 16; 18; 28; 29

14.Філософія/ За ред.Г.Заїченка та ін. К., 1995. Р. 17


Тема 5.Філософія суспільства

1 ЗАНЯТТЯ

Суспільство як об’єкт філософського аналізу. Індивідоцентризм і соціоцентризм.

Основи суспільства: природні, економічні,духовні.

Структура суспільства і форми регуляції суспільних відносин.

Держава і її функції. Засади державотворення в Україні.



Р Е Ф Е Р А Т И

‘’Хутірська філософія’’ П.Куліша як образ духовного центру земного буття.

Ю.Липа про геополітичне призначення України.

Економіка у постіндустріальному суспільстві.

Українська національна ідея: етапи розвитку і функції.

Націєтворча функція національної ідеї в творчості Т.Шевченка.

Державотворча функція національної ідеї в творчості І.Я.Франка.

Ідея української держави: етапи розвитку і функції.

Українська держава і Європа.


Л І Т Е Р А Т У Р А:

Винниченко В. Відродження нації. В 3-х т. Т.3. К., 1990

Донцов Д. Націоналізм. // Історія філософії України. Хрестоматія. К., 1993

Донцов Д. Історія розвитку української державної ідеї. К., 1991

Драгоманов М. Чудацькі думки про українську національну справу// Історія філософії України. Хрестоматія. К., 1993

Костомаров М. Книги буття українського народу // Там само

Куліш П. Хутірська філософія і віддалена від світу поезія // Хроніка 2000. №2-7, 1993

Забужко О. Філософія української ідеї та європейський контекст. К., 1993

Липа Ю. Призначення України. Л., 1992

Липинський В. Листи до братів-хліборобів// Історія філософії України. Хрестоматія. К., 1993

Лисяк-Рудницький І. Україна між Сходом і Заходом// Там само

Поппер К. Відкрите суспільство і його вороги. Т.2. К., 1994 Стор. 241-281

Сміт Е. Національна ідентичність. К., 1994

Франко І. Мислі о еволюції в історії людськості// І.Я.Франко. Твори в 50-и томах. Т. 45

ФІЛОСОФІЯ. Курс лекцій. К., 1994. Лекції 23; 25-27

Філософія// За ред. Г.Заїченка та ін. К., 1995. Р.13; 14

Філософія// За ред. І.Надольного. К., 1997. Теми 12; 13; 15; 17-19


Тема 6.Філософія історії

План.

1.Людина і історія. Історія суспільства як предмет філософського пізнання.

2.Класичний етап розвитку філософії історії: прогресистський, регресистський та циклічний напрями.

3.Некласична філософія історії: формаційний підхід, цивілізаційний підхід.

4. Проблема сенсу історії.

5. Сучасні підходи до філософії історії.

Реферати.

1.Новоміфологія 20 ст.:витоки,сутність, напрями, зміст, історична.доля.

2.Концепції полілінійності розвитку людства.

3.Філософія історії як історіософія.М.Грушевський, М.Гайдеґер.

4.Постмодернізм і європейська ідентичність..

5.Прикмети європейської ідентичності.

Література:

Арон Раймон. Этапы развития социологической мыс­ли. М., 1993.

Бердяев Н. А. Смысл истории М , 1990

Гегель Г. В. Ф. Лекции по философии истории. СПб 1993.

Гобозов И. А. Введение в философию истории М 1993.

Лисяк-Рудницький.Роля України в новітній історії//Історія філософії України.Хрестоматія.К.,1993.

Лосев А. Ф. Античная философия истории. М., 1977.

Маркс К. До критики політичної економії. Передмо­ва // Маркс К., Енгельс Ф. Твори. Т. 13.

Колінгвуд Робін Дж. Ідея історії. К., 1996.

Поппер К.Відкрите суспільство і його вороги.Т.2.К.,1994.Стор.281-320.

Ортега-и-Гассет Хосе. История как система // Ортега-и-Гассет X. Избранные труды. М , 1997

Риккерт Генрих. Философия истории // Риккерт Ген­рих. Философия жизни. К, 1998.

Тойнбі Арнольд Дж. Дослідження історії. - У 2 т. К., 1995.

Токарев С. А., Мелетинский Е. М. Мифология // Мифы народов мира М , 1987

Философия истории. Антология М , 1995

Шпенглер Освальд. Закат Европы... В 2 т. Т. 1. М., 1998.

Щекин Г. В. Социальная философия истории. К, 1996.

Андрущенко В.П.,Михальченко М.І.Сучасна соціальна філософія.Курс лекцій.К,1998.Р.V

Бойченко І. В. Філософія історії. Підручник К , 2000

Андрущенко В.П.,Михальченко М.І.Сучасна соціальна філософія.Курс лекцій.К,1998.Р.V

Філософія.Підручник/Бичко І.В.,Бойченко І.В. та ін.-К.,2001.- Розділ V.

Петрушенко В.Л.Філософія.Навч.посібник..К.-Л.,2001.- Тема15.

Тема 7. ГНОСЕОЛОГІЯ


Онтологія і гносеологія. Суб’єкт і об’єкт пізнання.

Проблема предмету і джерел пізнання.

Форми чуттєвого і раціонального пізнання. Роль інтуїції в пізнанні.

Поняття знання і його види. Особливості повсякденного знання.

Істина і фальш. Класична і некласичні теорії істини. Критерії істини.



Р Е Ф Е Р А Т И
Специфіка пізнання економічної реальності.

Повсякденне пізнання як атрибут реального життя суб’єкта.

П.Юркевич про єдність чуттєвого і раціонального в пізнанні.

Інструментальна роль економіки у досвідові.

Інтуїція економіста і її роль у пізнанні економічної реальності.

Пізнавальний аналіз економічного прогнозування.

Чуттєве и раціональне в пізнавальному досвіді політика.

Місце творчості в діяльності економіста.



Л І Т Е Р А Т У Р А:
Гжегорчик А. Життя як виклик. Вступ до раціоналістичної філософії. Варшава-Львів, 1997. Розд.4

Кістяковський Б. Проблеми і завдання соціально-наукового пізнання// Філос. і соціол. думка, 1992. №1;2

Федотова В. Істина і правда щоденності// Там само,1990. №5

Юркевич П. Ідея// П.Юркевич. Вибране. К., 1993

Юркевич П. Розум за вченням Платона і досвід за вченням Канта// Там само

Філософія. Курс лекцій. К., 1994. Лекції 20-22

Філософія/ За ред. Г.Заїченка та ін. К., 1995. Р.11


Тема 8. ЕПІСТЕМОЛОГІЯ

Гносеологія і епістемологія. Наука як спеціалізована форма пізнання і як сфера суспільної діяльності..

Рівні наукового пізнання та критерії їх розрізнення.

Метод і методологія. Багаторівневість методологічного знання.

Засади та форми наукового пізнання.Місце політичних наук у життєдіяльності суспільства.



РЕФЕРАТИ
Класичний і некласичні типи наукової раціональності.

2. Київська школа філософії науки.

Феноменологічний метод і його роль в пізнанні економічної реальності.

Ідеали і норми досліджень в економічних науках.

Місце економічних знань в науковій картині світу.

Наукові школи в економічній теорії.

Українська наука в контексті європейської науки.

Етос економічноїнауки.
Л І Т Е Р А Т У Р А:
Гайденко П.П. Еволюція поняття науки. М., 1980

Гінтікка Я. Логіко-епістемологічні дослідження. М., 1980

Дерріда Ж. Структура, знак і гра в дискурсі гуманітарних наук. // Антологія світової літературно-критичної думки. Л., 1996

Де Манн Поль. Опірність теорії. // Антологія літературно-критичної думки. Л., 1996

Лакатош І. Докази і заперечення. М., 1966

Копнін П.В. Логічні основи науки. К., 1968

Кримський С.Б. Наукове знання і принципи його трансформації. К., 1974

Кун Т. Структура наукових революцій. М., 1977

Малкей М. Наука і соціологія знання. М., 1983

Попович М.В. Про філософський аналіз мови науки. К., 1966

Поппер К. Логіка і ріст наукового знання. М., 1983

Структура і розвиток науки/ Статті із серії «Бостонські дослідження по філософії науки» М., 1979

Фейєрабенд П. Проти методологічного примусу. Нарис анархістської теорії пізнання. М., 1986

Філософія /За ред. Т. Заїченка і ін. К., Р. 11 2,


Тема 9. АКСІОЛОГІЯ


Онтологія і аксіологія. Основні теорії вартостей.

Поняття і структура вартостей. Проблема ієрархії вартостей.

Істина, добро, краса як вартості і їх роль у самовизначенні особистості.

Онтологічні і аксіологічні функції праці. Службова роль праці стосовно інших вартостей.

Щастя як органічний вияв екзистенції людини.



РЕФЕРАТИ
Християнські вартості і їх роль в духовному житті українського народу.

Визначальні вартості сучасного економічного руху.

Роль вартостей в становленні особи економіста.

Взаємопов’язаність тілесних і духовних вартостей.

Ставлення до істини як критерій ставлення до людини.

Роль вартостей в мотивації діяльності людини.

Інтегрально-персоналістична концепція щастя.



Л І Т Е