Реферат: Рки увійшли матеріали з досвіду Євроклубів та європейської інтеграції навчальних закладів України, а також практичні наробки педагогів навчальних закладів міста

Управління освіти і науки виконкому Криворізької міської ради


Крок у європейський простір

(за матеріалами самміту

Міської асоціації дитячих об’єднань)





Кривий Ріг

2009


До збірки увійшли матеріали з досвіду Євроклубів та європейської інтеграції навчальних закладів України, а також практичні наробки педагогів навчальних закладів міста.


Дана збірка розрахована на широку аудиторію: керівників Євроклубів, класних керівників, педагогів-організаторів навчальних закладів, методистів по роботі з дитячими організаціями та об’єднаннями позашкільних навчальних закладів міста.


Зміст





Вступ


5

1

Євроклуб: як створити, діяти, співпрацювати









Що таке Євроклуб?

^ Н.Маркусь, Н.Голосова, П.Вербицька, члени Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба»

6-8






Як організувати діяльність шкільного Європейського клубу

^ Н.Маркусь, Н.Голосова, П.Вербицька, члени Всеукраїнської асоціації викладачів історії та суспільних дисциплін «Нова доба»


8-12

2

Майстерня креативності та інновацій. Практичні поради з проведення









Методичні розробки Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація європейських студій» (в рамках проекту «Підтримка мережі Євроклубів України»)

^ О. Кириченко, координатор Донецької обласної молодіжної організації «Єврорклуб»

13-19






Лінгвістична гра «Привіт, Європо!» (в рамках проекту «Підтримка мережі Євроклубів України»)

^ С.Штукарін, голова Всеукраїнської громадської організації «Українська асоціація європейських студій»

19-20






Європейський вибір

В. Хмель, педагог ЗШ №21 м.Хмельницький

20-27






День толерантності

^ Т.Михайленк, педагог ССШ №73 м.Харків

27-28






Статути Європейських клубів (м.Донецьк, м.Золочів)


29-32

3

Інформаційно-довідковий матеріал для підготовки та проведення конференцій та семінарів з учнями-старшокласниками з питань діяльності Європейського Союзу









Про Європейський Союз

33-38






Державна цільова програма інформування громадськості з питання європейської інтеграції України на 2008-2011 роки

38-40






Концепція змісту освіти для європейського виміру України

40-46






Корисні посилання (інтернет-адреси)

46-47






Адреси молодіжних Євроклубів України

47-48






Адреси Міжнародних шкільних Євроклубів


48-49

4

З досвіду роботи обласного Європейського клубу «З любов’ю до Батьківщини –
до європейської спільноти»


50-53

5

З досвіду роботи навчальних закладів міста









Міський клуб молодіжної дипломатії – сучасний шлях до європейського майбутнього

^ О.Бречкевич, заступник директора з виховної роботи КЗСШ №20 Центрально-Міського району

54-57






«Євроклуб – шлях до Європи зі школи»

^ Учасники Євроклубу «Європейські горизонти» КЗШ № 68 Саксаганського району

58-61






«Пізнаємо європейський світ»

^ О.Титова, лідер шкільного дитячого об’єднання «Гімназичне братство» КГ №95 Дзержинського району


62-63






Ярмарок інноваційних проектів

І.Громов, Є.Зав’ялов, Р.Мельничук, С.Семенова, Є.Цоуфал, учасники Євроклубу КЗШ №111 Жовтневого району

64-66






Участь у Міжнародній програмі «Школи – партнери майбутнього»

І.Халін, М.Ярмакова, В.Хечіль, учасники Євроклубу «Глобус» КГТЛ №129 Довгинцівського району


67

6

Від теорії – до практики









Ділова гра «Один світ – один народ» (з досвіду роботи Київської обласної ради старшокласників)

68-69






Ділова гра «Міжнародний суд» (з досвіду роботи Київської обласної ради старшокласників)

69-70






Сценарий конкурса «Евровидение»

^ К.Арефіна, педагог-організатор КСШ №71 Жовтневого району

70-73






Сценарий празника «Фестиваль стран Европы»

^ Ж.Бабенко, керівник шкільного Євроклубу КЗШ №111 Жовтневого району


73-75




Література

76



Вступ


Проголосивши європейський вибір, наша держава у партнерстві із різноманітними європейськими структурами в усіх напрямках своєї діяльності бере участь у світових інтеграційних процесах. Україна с сусідом великого континентального об’єднання держав піл назвою Європейський Союз, до складу якого увійшла переважна більшість держав Європи. Загальною стратегічною метою становлення України як європейської держави є отримання повноправного членства в Європейському Союзі.

Не можна також не погодитися із тим фактом, що молодь стала сьогодні тією верствою населення, яка відчуває на собі найбільшу відповідальність за наше спільне майбутнє. Водночас саме молода генерація України не бачить альтернативи європейській перспективі розвитку нашої держави. Але в житті все починається з малого і відчуття себе європейцем теж. І тому не лише загальна інформація про наших сусідів, але й безпосередня співпраця, розуміння європейських цінностей є важливою запорукою нашого добросусідства.

Різноманітні словосполучення із словом ЄВРО досить часто зустрічаються у нашій дійсності. Наприклад, ЄВРОІНТЕГРАЦІЯ, ЄВРОВАЛЮТА, ЄВРОБАЧЕННЯ, чи такі як ЄВРОРЕМОНТ, ЄВРОАВТО тощо. Всі ці поняття асоціюються у вас із чимось новим, цікавим, захоплюючим. А тим більше тоді, коли є можливість разом із своїми однодумцями із класу, населеного пункту, України чи інших держав реалізовувати практичні та корисні для нашого спільного майбутнього ідеї.

У цьому збірнику ви детальніше ознайомитеся із суттю, досвідом загальноосвітніх закладів України та м.Кривого Рогу, перспективами розвитку цікавої форми молодіжного руху під назвою ЄВРОКЛУБ. Європейські клуби організовують в школах, університетах, молодіжних та громадських організаціях.

Учасниками Євроклубів є активна молодь, зацікавлена європейською тематикою та готова на добровільних засадах активно співпрацювати для реалізації поставленої мети.

Можливо, хтось із вас є вже активним організатором чи учасником євроклубівської діяльності, а хтось лише планує здійснити свої перші кроки у цьому напрямку Запрошуємо до співпраці старшокласників чи студентів, як учасників діючих Євроклубів, так і тих, хто лише планує його створити чи приєднатися до такої діяльності.

Зібраний у процесі цієї роботи досвід, сподіваємось, стане в пригоді як педагогам-організаторам, такі усім тим, хто цікавиться інтеграційними процесами у спільному європейському просторі.


1.Євроклуб:

як створити, діяти, співпрацювати


Що таке Євроклуб?


Н.Маркусь, Н.Голосова,

П.Вербицька, члени

Всеукраїнської асоціації

викладачів історії та суспільних

дисциплін «Нова доба»


Євроклуб  об’єднання групи однодумців, які зацікавлені європейською тематикою, поглиблюють свої знання про Європу та європейську інтеграцію і поширюють інформацію, що стосується цієї теми, у навчальному закладі та місцевій громаді.

Робота Євроклубу охоплює різноманітні сфери суспільної діяльності і спрямована на набуття гуманістичних європейських цінностей та формування почуття європейської єдності.

Перші молодіжні Європейські клуби були створені ще на початку 90-х років у Португалії. Ідея їх створення належить Маргариті Белард, координатору програми «Європейський вимір в освіті». Перші українські Євроклуби були створені у 1995 році та з часом поширили свою діяльність у різних регіонах України як серед учнів, так д серед студентів. У державах-членах Європейського Союзу та країнах-кандидатах Євроклуби відіграють роль одного із основних джерел інформації про інтеграційні процеси у Європі та є пропагандистами спільних європейських цінностей серед молоді різного віку.

Діяльність Євроклубу можлива в таких варіантах:

Діяльність Євроклубу у формі позакласної форми навчання на базі навчального закладу, наприклад, гурток, секція тощо.

Створення та діяльність Євроклубу у формі молодіжної неурядової організації.

Євроклуб може бути також інтеграційним середовищем для співпраці декількох навчальних закладів, що розташовані в одному населеному пункті, районі чи мікрорайоні.


Мета діяльності:

Сприяння процесам євроінтеграції, підтримка курсу України на інтеграцію в європейські структури, формування розуміння необхідності приєднання України до європейської співдружності.

Розширення знань про Європу, країни Європейського Союзу.

Інформування про ЄС, євроінтеграційні процеси та співпрацю України та ЄС.

Сприяння вихованню європейської свідомості, пропаганда спільних європейських цінностей.

Поширення інформації про Україну, її місце на Європейському континенті та роль в процесі євроінтеграції.

Знайомство з механізмом функціонування демократії і громадянського суспільства.

Налагодження співпраці української молоді З ровесниками з інших країн Європи.

Створення сприятливих умов для самореалізації учнівської молоді.

Пропаганда ідей демократії, громадянського суспільства та європейської інтеграції.

Вироблення нового стилю відносин, поведінки, мислення; підготовка молоді до життя в об’єднаній Європі.


Завдання Євроклубу

Різнобічне вивчення історії, культури, звичаїв та традицій як країн Європейського Союзу, так і України як невід’ємної частини європейської цивілізації.

Встановлення зв’язків з молоддю країн Європи через програми молодіжних обмінів та листування, виконання спільних проектів.

Одержання та поширення інформації про історію, розвиток, сучасний стан та подальші перспективи інтеграційних процесів у Європі.

Удосконалення навичок самостійного здобування та критичного аналізу інформації.

Збір документації та інформації щодо діяльності організаційних структур ЄС.

Організація різноманітних заходів з метою поширення інформації про ЄС, європейські організації, європейську спільноту.

Залучення вітчизняних партнерів з метою поширення інформації про географічні, історичні,культурні, економічні особливості Європи, Європейські організації, цілі європейської інтеграції.

Розвиток духу партнерського співробітництва та взаємодопомоги.

Мотивація до вивчення іноземних мов.


Участь у шкільному Європейському клубі. Що це дає:

молодій людині

цікаві знання,

нові знайомства;

багато друзів;

захопливі подорожі;

розвиток і самореалізацію;

знайомство з країнами ЄС;

втілення мрій і бажань;

пізнання і відкриття нових ідей;

набуття життєво необхідних компетенцій для життя у європейському співтоваристві;

перспективи на майбутнє.

батькам

активне залучення їх до шкільної діяльності;

можливість для дитини активно та цікаво проводити вільний час;

залучення до творчої діяльності;

розширення кругозору;

поінформованість про життя в Євросоюзі у цікавій формі;

соціальну адаптацію підлітка;

можливість проявити свої знання та вміння;

стимул до подальшого самовдосконалення.

вчителю

якісне підвищення ефективності роботи у позашкільній діяльності;

нові знайомства;

співпраці з колегами з-за кордону;

нові знання;

здобуття авторитету серед своїх колег;

налагодження співпраці між учнями і вчителями;

реалізацію власних задумів.

навчальному закладу

підняття престижу школи;

співробітництво з іншими школами за кордоном;

фаховий ріст професійних кадрів;

нові форми роботи з учнями;

залучення громади та ЗМІ до життя навчального закладу;

мотивацію батьків;

активність шкільного самоврядування.

громаді

інформацію про ЄС;

залучення коштів, інвестиції;

вирішення місцевих проблем шляхом участі дітей у соціальних проектах;

формування свідомих членів громади, що вміють вирішувати проблеми, критично мислити;

покращення іміджу громади.

країні

свідомих та добре поінформованих громадян, котрі вміють компетентно вирішувати різноманітні проблеми та відповідально будувати своє майбутнє.



Як організувати діяльність шкільного Європеського клубу


^ Н.Маркусь, Н.Голосова,

П.Вербицька, члени

Всеукраїнської асоціації

викладачів історії та суспільних

дисциплін «Нова доба»


Європейські клуби організовують в школах, університетах, молодіжних та громадських організаціях.

Для створення Євроклубу потрібні передусім активні учасники, які зацікавлені європейською тематикою та готові на добровільних засадах активно співпрацювати для реалізації поставленої мети.

Ініціатива створення клубу може виходити як від учнів, так і педагогів. Водночас залучення молоді до активної діяльності такого характеру неможливе без тісної та партнерської співпраці із дорослими. Реалізація такої форми діяльності школярів потребує кваліфікованої та постійної допомоги вчителя. Проте участь педагога у проекті буде найбільш корисною у тому випадку, коли вчитель візьме на себе функції консультанта-порадника, а головну ініціативу у процесі його реалізації будуть проявляти учні. До такої діяльності важливо залучати інших дорослих  батьків, вчителів школи, представників громадськості, засобів масової інформації тощо).

Дорослим необхідно сконцентрувати увагу саме на тих моментах де школярі найбільше потребують допомоги дорослих, а саме:

планування та прогнозування результатів діяльності;

підбір текстової та візуальної інформації, її впорядкування;

вибір найбільш оптимальних шляхів розв’язання тієї чи іншої проблеми;

набуття навичок ділової комунікації;

навчання презентації результатів діяльності;

порівняння отриманих результатів із запланованими;

об’єктивна оцінка виконаної роботи.

Дорослі можуть поділитися власним життєвим досвідом, допомогти школярам відшукати різнорідні джерела інформації, налагодити зв’язок із ровесниками із інших європейських країн, посприяти у контакті із жителями громади, спеціалістами, представниками влади чи самоврядування. Проте вони не повинні виконувати головну роботу: писати за школярів листи, телефонувати від їхнього імені, готувати матеріали чи ілюстрації тощо.


^ Крок 1. Створення ініціативної групи

Цей початковий етап роботи має на меті визначення чіткої організаційної структури та алгоритму подальшої роботи, а також набуття певних знань та вмінь, котрі необхідні школярам для компетентної суспільно активної діяльності у місцевій громаді.

Спочатку необхідно:

допомогти учням чітко зрозуміти характер майбутньої роботи у Євроклубі та її мету;

ознайомити школярів із змістом такої діяльності та основними етапами її проведення;

мотивувати учнів до подальшої діяльності.

Бажано підготувати інформаційні матеріали, з яких школярі мають дізнатися не лише загальну інформацію про ЄС, але й найбільш цікаві форми навчання, роботи, соціальної активності та відпочинку молоді у країнах Європейського союзу.

Якісна та продуктивна реалізація проекту суттєво залежить від попередньої підготовки самих школярів, тобто наявності у них відповідних знань та вмінь.

Допоможіть учням підготувати засідання дискусійного клубу, зокрема визначити питання, проблемні ситуації та можливі шляхи їх розв’язання. Така підготовча робота сприятиме зацікавленості підлітків діяльністю клубу, підвищить їхню активність в дискусії щодо порушених тем, спрямує думку на пошук власних альтернативних рішень.

З метою підготовки школярів чи студентів до майбутньої діяльності доцільно запропонувати їм також певні завдання. Для їх виконання учасники проекту поділяються на окремі групи. Кожна із груп повинна підготувати наступну інформацію:

про структуру ЄС та політичний устрій цього об’єднання;

про різні аспекти життя молоді за кордоном;

про європейські засоби масової інформації,

громадські організації, музичні групи, футбольні команди тощо;

про основні правила ділової комунікації (листування, телефонні розмови, проведення ділових зустрічей тощо);

про технологію проведення опитування, анкетування та аналізу їх результатів;

про співпрацю місцевої громади, регіону із партнерами в ЄС, інтеграцію України до Європейського співтовариства.

Під час пошуку потрібної інформації учні можуть скористатися довідковою літературою, допомогою дорослих тощо. Обмін такими матеріалами під час наступної зустрічі дозволить молодим людям не лише отримати необхідні знання, але й згуртувати колектив для подальшої роботи в Євроклубі.

Знайомити учнів з інформацією про ЄС краще у таких формах, які будуть зрозумілими та цікавими для них. Наприклад: моделювання структури чи ситуації, запитання-відповіді, складання понятійного апарату та інші інтерактивні методики.

^ Крок 2. Організаційний

На черговій зустрічі членів Євроклубу можна провести «мозковий штурм» щодо цілей та форм роботи клубу, окреслити засади його функціонування, спосіб діяльності та програму заходів.

Перед початком діяльності такого шкільного клубу важливо заручитися підтримкою шкільної адміністрації, органів місцевого самоврядування. Це стане доброю запорукою успішної та ефективної роботи Євроклубу у майбутньому.

Проект діяльності Євроклубу може бути обговорений також на учнівській чи педагогічній раді, засіданні батьківського комітету. Інформацію про таку ініціативу варто надіслати в різні освітні громадські організації чи фонди, які ініціюють євроінтеграційні процеси в Україні.

Якщо є бажання сформувати сильний і чисельний склад учасників Євроклубу, необхідно зробити його відкритим та цікавим для усіх бажаючих. З цією метою треба у відповідний спосіб рекламувати діяльність Євроклубу. Наприклад, розвісити плакати з інформацією, написати статтю в шкільну газету, підготувати радіо- чи телепередачу для шкільних, а можливо, і місцевих ЗМІ.


^ Крок З. Проведення установчої зустрічі

На установчій зустрічі можна офіційно проголосити про відкриття клубу, затвердити його назву та інші статутні положення, опрацювати попередній план дій на ближчий час. Проте не обов’язково вирішувати усі питання на першій зустрічі. Іноді треба дати бажаючим час на роздуми, а рішення можна прийняти на наступних зборах. Повага до власної думки кожного, підтримка самостійності та ініціативності, взаємна відповідальність  все це складатиме запоруку успіху Євроклубу.

На першому засіданні Євроклубу важливо організувати систему молодіжного самоврядування, обрати посадових осіб (президент, правління, секретар, скарбник, керівники напрямків роботи, відповідальні за зв’язки з громадськістю тощо), розподілити обов’язки, визначити сферу відповідальності кожного учасника.

Наприклад, членів Євроклубу можна розділити по таких робочих групах:

збір інформації;

оформлення документації;

організація заходів;

зв’язки з партнерами, громадськістю, іншими клубами;

поширення інформації про результати діяльності тощо.

Крок 4. Проведення першого засідання

Перше офіційне засідання Євроклубу можна використати не лише для вирішення установчих питань, але й для популяризації такого об’єднання як у школі, так і в місцевій громаді. Наприклад, це може бути організація урочистого відкриття  День народження Євроклубу. Вміння знаходити союзників є важливою запорукою успішної діяльності Євроклубу, оскільки для реалізації різноманітних завдань необхідна допомога з боку інших людей. Незамінними партнерами у багатьох ситуаціях будуть адміністрація та педагогічний склад навчального закладу, батьки, місцева громада, спонсори, експерти з різних сфер знань, а також організації та установи, що зацікавлені розвитком євроінтеграційних процесів в Україні.

^ Крок 5. Статут Євроклубу

Важливо, щоб клуб мав свій статут, оскільки такий документ окреслює засади функціонування Євроклубу, а саме: впорядковує роботу клубу, чітко розподіляє ролі між його членами, забезпечує безперервність роботи у разі кадрових змін, допомагає долати конфліктні ситуації. Хоча статут затверджується на одній із перших зустрічей членів Євроклубу, важливо до процесу його створення та обговорення залучити якомога більше учасників. Текст цього
документу має бути чітким та зрозумілим для шкільної молоді. Також важливо, щоб статут члени клубу прийняли шляхом демократичного голосування.

Статут повинен містити такі основні положення:

назву клубу;

цілі та способи діяльності;

умови прийняття до клубу нових осіб;

обов’язки та права нових членів;

процедури прийняття рішень у клубі;

систему керівних органів у клубі, їх компетенції та спосіб обрання;

способи внесення поправок до статуту тощо.

Статут не має бути дуже складним. Необхідно пам’ятати, шо це не устав, а тільки документ невеликої організації.


^ СТАТУТ ШКІЛЬНОГО ЄВРОПЕЙСЬКОГО КЛУБУ

(Проект)

Розділ І. Мета діяльності клубу

поширення знань про Європейський Союз та Євроінтеграцію;

ініціювання дискусії щодо місця України в Європі;

заохочення молоді до активної участі у суспільному житті.

Розділ ІІ. Методи діяльності

оргіназація і проведення заходів на європейську тематику: зустрічей, семінарів, презентацій, конкурсів, вікторин;

самостійний пошук і поширення інформації про Євросоюз та європейську інтеграцію;

налагодження співпраці з усіма, хто зацікавлений у євроінтеграції.

Розділ ІІІ. Членство у клубі

членом клубу може бути кожен учень школи;

статут члена клубу присвоює рада клубу згідно з поданням зацікавленої особи;

якщо рада клубу має сумніви щодо обґрунтованості прийняття цієї особи до клубу, то вона звертається до загальних зборів щодо відповідного рішення;

на вимогу ради загальні збори можуть відмовити у прийнятті до клубу, якщо існують поважні та обґрунтовані побоювання, що членство цієї особи могло б якимось чином йому зашкодити.

Розділ IV. Права та обов’язки членів

Правом кожного члена клубу є:

участь у загальних зборах клубу;

актична та пасивне виборче право під час обрання керівних органів клубу;

складання пропозицій стосовно діяльності клубу та активна участь в дискусіях на цю тему.

Обов’язком кожного члена є:

дотримання статуту;

активна участь в ініціативах, які клуб бере на себе, та допомога в їх реалізації, узгоджена з керівництвом клубу та іншими членами;

підпорядкування рішенням керівництва клубу.

Розділ V. Керівні органи клубу

Керівними органами клубу є:

загальні збори;

рада клубу.

В загальних зборах беруть участь усі члени клубу.

Загальні збори є найвищим керівним органом клубу та уповноважені приймати усі рішення, що пов'язані з діяльністю клубу. Загальні збори скликаються радою клубу не рідше ніж раз на місяць та на вимогу хоча б чверті членів клубу.

Загальні збори уповноважені приймати рішення, коли в них бере участь принаймні щонайменше третина членів клубу.

Загальні збори приймають рішення абсолютною більшістю голосів.

Крок 6. Діяльність

Форми організації роботи Євроклубу:

регулярні засідання членів Євроклубу;

збір та впорядкування інформації та документації;

молодіжні семінари, академії, конференції;

публікація та розповсюдження літератури на тематику ЄС;

молодіжні обміни з європейськими партнерами;

конкурси (на кращу статтю про ЄС, кращий малюнок, найкраще наукове дослідження);

концерти, презентації, фестивалі;

проведення дискусій, дебатів на тему є в реінтеграції України у Європу.

організація дискусій на тему процесу євроінтеграції та про місце України в Європі;

інформування місцевої та шкільної спільноти (стінгазета, листівки, шкільний бюлетень, присвячений європейській тематиці);

відкриття та підтримка власної Інтернет-сторінки;

підготовка альбомів і виставок на європейську тематику;

організація конкурсів, вікторин про Європу та Європейський Союз;

святкування Дня Європи і Днів окремих європейських країн, а також проведення таких заходів, як «Тиждень Європи в школі», «Тиждень країн-учасниць ЄЄ»;

організація виставок, презентацій, вечорів європейської поезії;

оформлення «європейської полички» у шкільній бібліотеці, а також підготовка тематичних альбомів із зібраною інформацією;

проведення членами європейського клубу лекцій, читань для учнів власної школи;

організація днів національних культур європейських країн;

ініціювання європейської тематики у системі учнівського самоврядування, налагодження партнерської співпраці із органами учнівського самоврядування;

пошук груп підтримки в місцевому середовищі, державних установах та інших організаціях, пошук партнерів і спонсорів серед влади, організацій і місцевих бізнесових кіл;

співпраця з засобами масової інформації;

участь в презентаціях, які пов’язані з європейською тематикою, лекції на теми Євросоюзу для учнів інших шкіл;

зв’язки з європейськими партнерами (обмін інформацією, досвідом, організації поїздок, зустрічей та спільних вечорів);

проведення конкурсів та олімпіад на європейську тематику.


^ План роботи Євроклубу впродовж навчального року

(проект)


МІСЯЦЬ

^ НАПРЯМКИ РОБОТИ

Вересень

Затвердження плану роботи.

Формування складу Євроклубу

Посвята в члени Євроклубу

Жовтень

Збір і поширення матеріалів на тему: «Європа — наш спільний дім»

Звіт відповідальних за листування та пошуки партнерів
Розробка пропозицій щодо проведення обмінів

Листопад

Збір і поширення матеріалів на тему: «Україна в об’єднаній Європі»
Звіт про проведення Інтернет-пошуків
Реалізація програми обмінів

Грудень

Збір і поширення матеріалів на тему: «Європейські цінності та стандарти»

Звіт про реалізацію програми обмінів

Звіт відповідальних за зв’язки з громадськістю

Січень

Збір і поширення матеріалів на тему:

«Сучасні реалії та перспективи євроінтеграційного розвитку України»
Підбір матеріалів для тематичних виставок
Тренінг «Європейські цінності і українська молодь»

Лютий

Збір і поширення матеріалів на тему:

«Актуальна інформація про ЄС»

«Європейська інтеграція  магістральний розвиток континенту»

Звіт про листування та Інтернет-пошуки
Розробка плану проведення Дня Європи

Березень

Збір і поширення матеріалів на тему: «Історія України - історія Європи»

Огляд інформації на європейську тематику в ЗМІ

Створення каталогу «Віртуальна Європа»

Квітень

Участь в організації і проведенні заходів на європейську тематику
Участь в конкурсах і проектах
Презентація роботи Євроклубу

Травень

Святкування Дня Європи
Підсумки роботи Євроклубу за рік



^ 2.Майстерня креативності та інновацій.

Практичні поради з проведення


Методичні розробки Всеукраїнської громадської організації

«Українська асоціація європейських студій»

(в рамках проекту «Підтримка мережі Євроклубів України»)


О. Кириченко, координатор

^ Донецької обласної молодіжної

організації «Євроклуб»


Вступ

За сценарієм, що пропонується, були проведені елементи національної майстерні «Лідерство Євроклубів – майстерня креативності та інновацій» в рамках проекту «Підтримка мережі Євроклубів України», що пройшла в Дніпропетровській області 12-14.01.2009. Пропонуємо ці поради до уваги Євроклубів, які хочуть розвивати спроможність своїх учасників до творчого та новаторського підходу до діяльності, а також долучитись до Європейського року креативності та інновацій-2009.

Час, необхідний на проведення майстерні, може варіюватись і залежати від кількості учасників, та завдань, які Ви поставите. Оптимальна кількість учасників – 16-20 осіб, приблизно одного віку. Євроклуб може зібратись своїм активом, запросити євроклубівців (або просто старшокласників, яким це буде цікаво) з сусідніх навчальних закладів. Спробуйте організувати та провести декілька майстерень – з різними цільовими групами, від молодших до старших учасників клубів, колегами-викладачами (координаторами клубів) – це дозволить досягти кращої якості через практику, а також дозволить поширити методи розвитку творчого мислення серед ширшої аудиторії.

В разі виникнення питань чи пропозицій, а також після проведення Вами творчих майстерень за цими порадами, просимо писати на: euroclub.org.ua@gmail.com.

Необхідні матеріали:

• м'ячик середнього розміру

• стікери різних кольорів

• ручка і блокнот для кожного учасника

• кольоровий папір принаймні 6 кольорів (червоний, білий, чорний, зелений, синій, жовтий)

• степлер, клей, ножиці

• фломастери, маркери,

• фліп-чарт, аркуші паперу для малювання

Вам буде необхідне просторе приміщення, де меблі розміщені вздовж стін (стільці відповідно до кількості учасників і 4 столи), фліп-чарт. На стінах можна розміщувати результати роботи.

Частина 1

Перша частина спрямована на знайомство; дозволяє налаштувати групу на робочий лад, усвідомити, що всі люди здатні бути креативними і мислити творчо. Визначити правила тренінгу: «Я»  правило, активність, безоціночність, позитивність (в ідеалі, група сама формує правила, за якими вона буде працювати, але ці 4 правила обов'язкові + ті правила, які придумала сама група). Запишіть ці правила на фліп-чарті.

^ Крок 1: Математичне знайомство.

Час: 20 хв.

Учасники групи сидять по колу.

«Математики схильні усе, що відбувається в світі, всі явища і навіть предмети описувати за допомогою формул. Я пропоную на час нашого знайомства перевтілитися в математиків і, називаючи своє ім'я, сказати формулу, яка, з Вашої точки зору, достатньо точно описує Вашу особистість».

Це завдання може викликати значні труднощі у деяких учасників, інколи виникає подив, з'являються питання, прохання навести приклади. Тренер у цих випадках поводиться так, щоб збереглася неструктурованість, невизначеність ситуації. Не варто наводити приклади, можна сказати, що мова математики дуже багата, крім того, у кожного є можливість створити власний розділ цієї науки.


^ Крок 2: Гра «Акварель».

Час: 5 хв.

Мета: об'єднати учасників у групи по 5 чоловік.

Розбити людей на групи можна за допомогою гри «Акварель». Дати кожному клаптик паперу певного кольору. Ведучий стоїть в центрі. Учасники з певним кольором, який назве ведучий, пересаджуються на інше місце. Все робиться в швидкому темпі. На сусідні місця пересаджуватися не можна. Ведучий також бере собі колір і бере участь у вправі. Той, хто стоїть у центі кола, повинен зайняти одне з місць, а той, хто залишиться в центрі без місця, продовжує гру. Можна не колір, а фрукти, пори року і все, що придумаєте. Перемішавшись, кожні 4-5 (залежно від кількості людей у групі – не менше 3 і не більше 7) осіб, утворюють групи, в яких будуть працювати.


^ Крок 3: «Асоціації».

Час: 20 хв.

Обговорення питань у групах: учасники спочатку пишуть асоціації, пов'язані з нижчезазначеними поняттями, а потім пишуть до них визначення (записують на ватманах у кожній групі, потім презентують для решти).

• творчість

• креативність 20 хв.

• інновації, новаторство

Обговорюючи результати, не можна оцінювати їх, а лише аналізувати: що спільного і що відрізняється, нюанси, які помітила одна група і не помітила інша, різні аспекти цих понять, схожість / відмінність з визначеннями вчених (див. теоретичний матеріал).


^ Крок 4: «Етапи творчості».

Час: 10 хв.

Мета: усвідомлення етапів творчості.

Учасники групи сидять півколом. Тренер стоїть біля дошки або листа ватману, який прикріплений на стіні.

^ Можна вибрати інші завдання на Ваш розсуд, з більш певними розв'язками. Використовувати книги з цікавої математики і т.п.).

«Зараз я буду пропонувати вам задачі. Вислухавши умову, займіться пошуком розв'язання. Знайшовши відповідь, дайте про це знати, наприклад, підняттям руки, вголос нічого не кажучи».

Наведемо кілька задач, які можуть бути використані в ході такої роботи:

Задача 1. Завдання: Змінивши місце розташування однієї монети, потрібно добитися того, щоб на кожній осі лежало по три монети.



Варіанти відповіді: одну з монет, розташованих на горизонтальній осі, треба покласти на монету, що знаходиться на перетині осей, або монету на перетині пересунути вище по осі.

Задача 2. Змінивши місце розташування однієї цифри, треба добитися того, щоб рівняння було вірним.

102 = 100. Відповідь: 102 = 100.

Задача 3. Провівши в будь-якому місці відрізок, треба добитися того, щоб рівняння стало вірним.

V 1 = 1. Відповідь: 1 = 1

Задача 4. Двома лініями розбити місяць на 4 частини.



Задача 5. З’єднати усі точки чотирма лініями не відриваючи руки



В ході розв'язання задач, які пропонуються групі по черзі, тренер звертається до тих учасників, які поки що не знайшли розв'язання, з пропозицією проговорювати усі ідеї, що у них виникають. Дуже часто під час такого промовляння у когось із слухачів, що не мають розв'язання, воно виникає.

Звертаючись до учасників майстерні з питанням: «Як виникла відповідь?», ми дістаємо можливість вийти на ідею значення асоціативних механізмів в ситуації розв'язання творчих задач. Ця робота також дозволяє учасникам тренінгу креативності усвідомити, як заважають її вияву різні бар'єри і якими вони можуть бути.

Дуже показовим є факт створення самою людиною рамок, що обмежують її можливості при вирішенні задачі. Наприклад, при обговоренні вражень, що виникли в процесі роботи з першою задачею, учасниця однієї з груп сказала: «Я вирішила, що монети треба пересувати, не відриваючи від поверхні листа», а інша сказала: «Я вирішила, що всі монети повинні бути на виду». Очевидно, що таких обмежень не було в умові задачі, і вони створені самими людьми.

Ще один бар'єр вияву креативності, який практично завжди вдається виявити в ході роботи над такими задачами, це – неадекватна, особливо занижена самооцінка. Типова репліка учасника, яка може прозвучати під час озвучення тренером другої задачі: «О, це математика, я її зовсім не знаю», хоча зрозуміло, що рівень математичних знань, необхідних для вирішення цієї задачі, є у кожного.

Робота над такими задачами в рамках тренінгу креативності дозволяє учасникам групи усвідомити етапи творчого процесу. Для того щоб спонукати учасників звернути увагу на це, тренер, перед тим, як дати умову задачі, говорить: «Прохання в ході розв'язання звертати увагу на всі стани, які у вас виникають», а в ході обговорення вражень пропонує розповісти про ці стани, їхні характерні особливості й динаміку.


^ Крок 5: Дискусія «Як піймати ідею за хвіст».

Час: 15 хв. Учасники у групах.

Учасників необхідно об'єднати на групи, які були до цього, але краще в нові для то