Реферат: Робоча навчальна програма для студентів спеціальності 030300 Історія Затверджено

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІМЕНІ ТАРАСА ШЕВЧЕНКА


ІСТОРИЧНИЙ ФАКУЛЬТЕТ


Кафедра історії Росії


УКЛАДАЧ:

доц. Мельничук О.П.


Історія Росії ХІХ – початку ХХ століття


РОБОЧА НАВЧАЛЬНА ПРОГРАМА

для студентів спеціальності 6.030300 – Історія


Затверджено

на засіданні кафедри

Протокол №­­ 10

від 22.05.2007 р.


Зав. кафедри історії Росії


Підпис В.Мордвінцев


Декан факультету

проф. В.Ф.Колесник


КИЇВ – 2007

Робоча навчальна програма з дисципліни «Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.»

Укладач: кандидат історичних наук, доцент Мельничук Олександр Петрович


Лектор: кандидат історичних наук, доцент Мельничук О.П.


Погоджено

з науково–методичною комісією

«___»___________2007 р.


­­­­­­­ _____________


Вступ

Дисципліна «Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» є базовою нормативною дисципліною для спеціальності «історія». Викладається на ІІ курсі в 4 семестрі в обсязі 126 год., з них лекцій 34 год., семінарських занять 34 год., самостійна робота 58 год., форма підсумкового контролю — іспит.


^ Метою і завданням навчальної дисципліни

«Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» є ознайомлення студентів з основним джерельним та сучасним історіографічним матеріалом, системне засвоєння ними фактичного матеріалу в його проблемно–хронологічному зв’язку, отримання цілісної уяви про події політичного, соціально–економічного і культурного життя Росії відповідно періоду.


^ Предмет навчальної дисципліни

«Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» включає вивчення історичного матеріалу, пов’язаного з основними подіями політичного, соціально–економічного та культурного життя Російської імперії у зазначений період.


^ Вимоги до знань та вмінь

У результаті вивчення курсу студент повинен знати:

перебіг основних подій, їх особливості та взаємозв’язок;

зміст та особливості соціально-економічних та суспільно-політичних процесів в історії Росії, роль і місце в ній видатних осіб, основні етапи визвольного руху, їх конкретний зміст та організаційні форми;

історичний розвиток російської матеріальної та духовної культури, її зв’язок із світовою культурою.


^ У результаті вивчення курсу студент повинен вміти:

працювати з комплексом джерел відповідного періоду;

вести самостійні дослідження в межах дисципліни;

застосовувати на практиці знання, отримані в процесі навчання;

надавати кваліфіковані консультації з проблем і питань з обсягу історії Росії.


^ Місце навчальної дисципліни в структурно-логічній схемі

Нормативна навчальна дисципліна «Історія Росії ХІХ – початку ХХ ст.» є складовою циклу професійної підготовки фахівців освітньо–кваліфікаційного рівня «бакалавр», перебуває у структурно–логічному зв’язку з такими нормативними дисциплінами як «Історія Росії з найдавніших часів до кінця ХVІІІ ст.» та « Історія СРСР ».


^ Система контролю знань та умови складання іспиту

Контроль здійснюється за модульно-рейтинговою системою. Зміст курсу поділений на 2 змістові модулі.


^ Форми поточного контролю

Кожен змістовий модуль включає в себе лекції, семінарські заняття, самостійну роботу студентів, які завершуються рейтинговим контролем рівня знань програмного матеріалу даної частини курсу.


Оцінка успішності знань студентів здійснюється у двох формах: поточний контроль (робота на семінарських заняттях, тестування, письмові роботи – реферати, контрольні) і підсумковий контроль (іспит).


Загальна сума балів – 100 (із них: поточний модульний контроль – 60, підсумковий – 40 балів).


Змістовий модуль 1.

«Росія у дореформений період»

Змістовий модуль 2.

«Росія в індустріальну добу»

Іспит

^ 30 залікових балів

(максимум)

30 залікових балів

(максимум)



40 балів

Семінарські заняття

Самостійна робота

Модульний контроль

Семінарські заняття

Самостійна робота

Модульний контроль

15

максимум

10

максимум

5

максимум

15

максимум

10

максимум

5

максимум


^ Перелік видів аудиторної роботи та критерії їх оцінювання

Види роботи студента на семінарському занятті та їхня оцінка здійснюється за системою.

– виступ на семінарському занятті з основною доповіддю

(в залежності від змісту) — 1–5 балів

– виступи з доповненням — 1–3 бали

– участь у дискусії — 1–3 бали

– письмова самостійна робота — 1–5

Критеріями оцінки при усних відповідях слугують:

– повнота розкриття змісту питання;

– логічність викладу, культура мови;

– використання основної та додаткової літератури;

– аналітичність міркування, вміння робити висновки та узагальнення.


^ 5-ти бальна система оцінювання роботи студента на семінарському занятті

Середній бал за роботу на

семінарських заняттях

(з одного змістового модуля)

^ Залікові бали

4,8-5,0

15

4,5-4,7

14

4,2-4,4

13

3,9-4,1

12

3,6-3,8

11

3,3-3,5

10

3,0-3,2

9

2,7-2,9

8

2,5-2,6

7

^ Середній бал менше за 2,5 не переводиться у залікові бали





Самостійна робота студентів

Самостійна робота студента є основним видом засвоєння навчального матеріалу у позааудиторний час.

Метою самостійної роботи є вироблення у студентів навичок і вміння працювати з джерелами та літературою, виділяти головні, стрижневі аспекти проблем, здатності визначити та обґрунтовувати власну позицію щодо дискусійних питань.

Предметом самостійної роботи студентів є опрацювання ними як окремих тем програми курсу «Історія Росії» в цілому, так і деяких розділів тем, написання рефератів, підготовка реферативних матеріалів та оглядів наукових публікацій з важливих проблем навчальної дисципліни.


Перевірка рівня засвоєння матеріалу самостійно опрацьованих тем чи окремих розділів здійснюється у вигляді: тестування (змістовий модуль 1), написання реферату (змістовий модуль № 2).


^ Самостійна робота студентів оцінюється в діапазоні від 0 до 10.

Тестування

Мета тестування — перевірити рівень засвоєння окремих розділів, тем чи питань, які виносилися на самостійне опрацювання.

На тестування виноситься 20 запитань (до кожного з них 4 варіанти відповіді). Правильна відповідь оцінюється в 0,5 балів.


^ Критерії оцінювання реферату:

глибоке розкриття проблеми, з відображенням власної позиції

9-10 балів;

обґрунтоване розкриття проблеми

7-8 балів;

тема розкрита неповно

5-6 балів;

реферат має компілятивний характер

3-4 бали;

розкритий лише окремий аспект проблеми

1-2 бали;

реферат не зарахований

0 балів


^ МОДУЛЬНИЙ КОНТРОЛЬ

По завершенню вивчення кожного змістового модуля студент складає підсумковий модульний контроль (МК), який проводиться у формі тестування або контрольної роботи.

МК проводиться на останньому лекційному занятті з даного змістового модуля.

Максимальна кількість балів, яку можна набрати за МК – 5 балів.

Студент, який не відпрацював семінарські заняття, до складання МК не допускається. У разі, коли студент, котрий має право на складання МК, відсутній з поважної причини, він може виконати цю роботу протягом наступних 2-х тижнів, у призначений, за погодженням з деканом, день.


^ Критерії оцінювання модульного контролю у формі контрольної роботи (Модуль 1)(оцінюються від 0 до 10 балів)

а) глибоке розкриття теоретичних питань – 5 балів;

б) повна коротка відповідь – 3-4 бали;

в) неповна відповідь – 1-2 бали;

г) незадовільна відповідь чи повністю відсутня – 0-1 балів.

^ Критерії оцінювання модульного контролю у тестовій формі (Модуль 2) (оцінюються у діапазоні від 0 до 5 балів):

10 запитань

а) вірна відповідь на одне запитання – 0, 5 бала;

б) невірна відповідь – 0 балів.


^ Підсумковий контроль знань студентів у формі іспиту

Підсумковий семестровий контроль у вигляді іспиту проводиться у формі виконання письмових екзаменаційних завдань. На іспит виносяться вузлові питання, типові і комплексні завдання, що потребують творчої відповіді та вміння синтезувати отримані знання і засвоювати їх при вирішенні практичних завдань.

Результати екзамену оцінюються від 0 до 40 балів. Екзаменаційний білет з курсу «Історія Росії» складається з трьох питань, два з яких — підвищеної складності, відповіді на них оцінюються у діапазоні від 1 до 15 балів; третє запитання — середньої складності, оцінюється від 0 до 10 балів.


Студент, який дав повну відповідь на всі (або окремі) питання екзаменаційного білету добавляє у свій актив певну суму балів, яка додається до балів набраних студентом за результатами поточного контролю.

До залікової відомості вноситься підсумковий рейтинговий бал, який поряд переводиться в традиційну національну шкалу і виставляється у екзаменаційній відомості та заліковій книжці (індивідуальному навчальному плані студента).



^ За 100-бальною шкалою

Оцінка за національною шкалою

90 – 100

відмінно

5

85 – 89


добре


4

75 – 84

65 – 74


задовільно


3

60 – 64

35 – 59


незадовільно


2

1 – 34


^ При цьому, кількість балів відповідає оцінці:

1-34 – «незадовільно» з обов’язковим повторним вивченням дисципліни;

35-59 – «незадовільно» з можливістю повторного складання;

60-64 – «задовільно» («достатньо») ;

65-74 – «задовільно»;

75 - 84 – «добре»;

85 - 89 – «добре» («дуже добре»);

90 - 100 – «відмінно».


^ Тематичний план навчальної дисципліни:



№

Назва теми

Кількість годин

Лекції

Семінарські

заняття

Самостійна робот

Змістовий модуль 1.

Російська імперія у дореформений період

1

Соціально–економічний розвиток Росії в першій половині ХІХ ст.

4




6

2

Франко-російська війна 1812 року та зовнішня політика Росії в першій чверті ХІХ ст.




4




3

Внутрішня політика російського самодержавства в першій чверті ХІХ ст.

4




6

4

Рух декабристів.




4




5

Внутрішня політика самодержавства (1825–1855)

6




8

6

Зовнішня політика Росії у другій чверті ХІХ ст.




4




7

Суспільна думка в Росії у другій чверті ХІХ ст.

2

4

6

8

Скасування кріпосного права в Росії. Реформи 60–70-х років ХІХ ст.




4




9

Модульна контрольна робота № 1.







2




Всього з модуля

16

20

28

Змістовий модуль 2.

Росія на початку індустріальної доби.

10

Соціально–економічний розвиток Росії в другій половині ХІХ ст.

4




6

11

Суспільно–політичний рух 60-х – початку 80-х років ХІХ ст. в Росії.




4




12

Внутрішня політика Російського самодержавства в 80-х – на початку 90-х рр.

4




6

13

Зовнішня політика Росії у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст.




4




14

Внутрішня політика самодержавства в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.

4




4

15

Революція 1905-1907 рр. Третьочервнева монархія.




2




16

Зовнішня політика Росії у 1905–1914 рр.

4




6

17

Росія на початку першої світової війни.




2

6

18

Культура Росії ХІХ – початку ХХ ст.

2

2




19

Модульна контрольна робота № 2.







2




Всього

18

14

30




Всього за семестр

34

34

58

^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1

Російська імперія в першій половині ХІХ ст.

Тема 1. Соціально–економічний розвиток Росії в першій половині ХІХ ст. (4 год.)

Лекція 1. Територія та її адміністративний поділ. Населення та його станова структура. Сільське господарство. Виникнення осередків і центрів торгівельного землеробства. Поміщицьке господарство.

Лекція 2. Проблема кризи кріпосництва. Розвиток промисловості. Початок промислового перевороту в Росії. Міста. Транспорт. Внутрішня та зовнішня торгівля.


Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Виникнення осередків і центрів торгівельного землеробства.

2. Поміщицьке господарство. Проблема «кризи кріпосництва».


Основна література до теми 1:


История России ХІХ – начала ХХ в. Учебник для исторических факультетов университетов / Под ред. В.А. Фёдорова. М., 1998.

Дружинин Н.М. Избр. труды. Социально–экономическая история России. М., 1987. Кн. 2.

Ковальченко И.Д. Русское крепостное крестьянство в первой половине ХІХ в. М., 1967.

Очерки экономической истории России первой половины ХІХ в. Сб. ст. / Под ред. М.К.Рожковой. М., 1989.

Фёдоров В.А. Помещичьи крестьяне Центрально–промышленного района России конка ХVIII – первой половины ХІХ в. М., 1974.


Тема 2. Франко–російська війна 1812 р. та зовнішня політика Росії в першій чверті ХІХ ст. (4 год.)


^ Семінарське заняття 1:

Загострення франко-російських протиріч на початку XIX ст. “Союзна конвенція” між Росією та Францією.

Франко-російська війна 1812 р.: підготовка держав-суперниць до війни; початок війни; Бородинська битва; завершальний етап війни.


Семінарське заняття 2:

Закордонний похід російської армії.

Віденський конгрес. Створення нової політичної системи в Європі.

Зовнішньополітичні акції Росії в 1815–1825 рр.


Основна література до теми 2:

Джерела

Бородино. 1812-1862. Документы, письма, воспоминания. М., 1962.

Внешняя политика России ХІХ и начала ХХ века. Документы Российского министерства иностранных дел. Серия первая (1801 – 1815 гг.). М., 1960 – 1970. – Т. 1–7.

Давыдов Д.В. Военные записки. М., 1982.

Глинка Ф.Н. Записки русского офицера. М., 1991.

Записки А.П. Ермолова. М., 1991.

Коленкур А. Поход Наполеона в Россию. Смоленск, 1991.

Кутузов М.И. Сборник документов / Под. ред. Л.Г.Бескровного. М., 1954-1955. Т. 1–5.

Наполеон в России в воспоминаниях иностранцев: В 2 кн.: Кн. 1: Нашествие в Москву; Кн. 2: Отступление / Пер. с фр. и нем. М, 2004.

Література

(основна)

Айрапетов О. Внешняя политика Российской империи (1801 – 1914). М., 2006.

История внешней политики России. Первая половина XIX века (от войн России против Наполеона до Парижского мира 1856 года). М., 1995.

Сироткин В.Г. Наполеон и Россия. М., 2000.

Тарле Е.В. Нашествие Наполеона на Россию. 1812 год. М., 1992.

Троицкий Н.А. 1812. Великий год России. М., 1988.

Фролов Б.П. «Да, были люди…». Отечественная война 1812 года и Заграничные походы русской армии. М., 2005.

(додаткова)

Балканские исследования. Вып. 18. Александр І, Наполеон и Балканы. М., 1997.

Безотосный В.М. Разведка и планы сторон в 1812 году. М., 2005.

Васильев И.Н. Несколько громких ударов по хвосту тигра. Операция на Березине осенью 1812 или реабилитация адмирала Чичагова. М., 2001.

Сироткин В.Г. Наполеон и Александр І: Дипломатия и разведка Наполеона и Александра І в 1801–1812 гг. М., 2004.

Тартановский А.Г. Неразгаданный Барклай: легенда и быль. М., 1996.

Троицкий Н.А. Фельдмаршал Кутузов: мифы и факты. М., 2002.

Труайя Анри. Александр І, или северный сфинкс. М., 1997.

Шишов А.В. Битва великих империй. Слава и горечь 1812 года. М., 2005.


Тема 3. Внутрішня політика російського самодержавства в першій чверті ХІХ ст. (4 год.)

Лекція 1. Початок правління Олександра І. Негласний комітет. Селянське питання. Реформа народної освіти. Послаблення цензури. Реформа органів центрального управління. М.Сперанський. Записка «Про давню та нову Росію» М.Карамзіна.

Лекція 2. Особливості політичного курсу в 1815-1819рр. «Державна статутна грамота» для Росії. Поворот до реакції. «Аракчеївщина».


Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Реформаторська політика Олександра І.

2. План державних перетворень Росії М. Сперанського.


Основна література до теми 3:


Власть и реформы. От самодержавной к Советской России. М., 2006.

Зайончковский П.А. Правительственный аппарат а самодержавной России в ХІХ веке. М., 1978.

Российские реформаторы. ХІХ – начало ХХ в. Сб. ст. М., 1995.

Фёдоров В.А. М.М.Сперанский и А.А.Аракчеев. М., 1997.

Тема 4. Рух декабристів. (4 год.)


Семінарське заняття 1:

1. Переддекабристські та ранні декабристські організації.

2. Декабристські організації в 1821-1825 рр.


Семінарське заняття 2:

1. Конституційні проекти П. Пестеля та М. Муравйова.

2. Повстання декабристів.


Основна література до теми 4:

Джерела

Воспоминания Бестужевых. М., Л., 1951.

Восстание декабристов. Документы и материалы. М., Л., 1925 – 2001. Т. І – ХІХ.

Декабристы в воспоминаниях современников. М., 1988

Горбачевский И. И. Записки. Письма. М., 1963.

Избранные социально-политические и философские произве­дения декабристов. М.,1951. Т.1—3.

Мемуары декабристов. Северное общество. М., 1981.

Мемуары декабристов. Южное общество. М., 1982.

Муравьёв Н.М. Письма декабриста. – М., 2000.

Якушкин И. Д. Записки, статьи, письма. М., 1951.

Література:

(основна)

Киянская О. И. Южный бунт: Восстание Черниговского пехотного полка (29 декабря 1825 – 3 января 1826). – М., 1997.

Нечкина М. В. Движение декабристов. М., 1955. Т. 1– 2.

Нечкина М. В. Декабристы. М., 1982.

Пантин И.К., Плимак Е.Г., Хорос В.Г. Революционная традиция в России. 1783 – 1883 гг., М. 1986.

Семёнова А.В. Временное революционное правительство в планах декабристов. – М., 1982.

Федоров В. А. Декабристы и их время. М., 1992.

(додаткова)

Брюханов В.А. Заговор графа Милорадовича. – М, 2004.

Бушков А. Россия, которой не было – 4. Блеск и кровь гвардейского столетия. – М., 2005.

Выскочков Л.В. Николай І. – М., 2006.

Гордин Я.А. Метеж реформаторов: В 2 кн. – СПб., 2006.

Иосифова Б. Декабристы. – М., 1989.

Киянская О. И. Пестель. – М., 2005.

Крутов В.В., Швецова–Крутова Л.В. Белые пятна красного цвета: Декабристы: В 2 кн. Кн. 1: Новости прошлого; Кн. 2: Ах как славно мы… – М., 2001.

14 декабря 1825 года и его истолкователи. – М., 1994.


Тема 5. Внутрішня політика самодержавства (1825–1855). (4 год.)

Лекція 1. Микола І та основні напрямки його внутрішньої політики. Комітет 6 грудня 1826 р. Перебудова адміністративного управління. Кодифікація законів.

Лекція 2. Політика в галузі освіти та друку. Соціальна політика. Селянське питання. Урядові заходи в галузі промисловості, торгівлі та фінансів. Посилення політичної реакції в 1848–1855 рр.


Завдання для самостійної роботи (8 год.)

1. Селянське питання в урядовій політиці Миколи І.

2. Реформа П.Д.Кисельова в державному селі.


Основна література до теми 5:


Власть и реформы. От самодержавной к Советской России. М., 2006.

Дружинин Н.М. Государственные крестьяне и реформа П.Д.Киселёва. М., Л., 1946, 1958. Т. 1–2

Ковальченко И.Д. Русское крепостное крестьянство в первой половине ХІХ века. М., 1967.

Русские самодержцы. 1801 – 1917 гг. Сб. ст. М., 1993.

Семевский В.И. Крестьянский вопрос в России во второй половине ХVIII – первой половине ХІХ в. СПб., 1993.


Тема 6. Зовнішня політика Росії у другій чверті ХІХ ст. (4 год.)


Семінарське заняття 1:

1. Східне питання у зовнішній політиці Росії.

2. Росія і країни Європи в 30-40-х роках ХІХ ст.

3. Приєднання народів Закавказзя до Росії.


Семінарське заняття 2:

1. Завоювання Росією Північного Кавказу. Кавказька війна 1830-1864 рр.

2. Східна (Кримська) війна.


Основна література до теми 6:

Джерела

Внешняя политика России XIX и начала XX века: Документы Министерства иностранных дел. М., 1960–1979. Серия вторая: Т. 1–3 (1815–1830 гг.)

Пирогов Н.И. Севастопольские письма и воспоминания. М., 1957

Література

(основна)

Блиев М. М., Дегоев В. В. Кавказская война: 1817–1864 гг. М.,1994.

Восточный вопрос во внешней политике России. Конец ХVІІІ – начало ХХ в. М., 1978.

Георгиев В. А. Внешняя политика России на Ближнем Востоке в конце 30-х — начале 40-х годов XIX в. М., 1975.

История внешней политики России. Первая половина ХІЇ века (От войн России против Наполеона до Парижского мира 1856 г.). М., 1995

История народов Северного Кавказа (конец ХVIII в. – 1917 г.). М., 1988.

Киняпина Н. С. Внешняя политика России первой половины XIX века. М.,1963.

Россия и черноморские проливы (ХVІІІ–ХХ столетия) / Отв. ред. Нежинский Л.Н., Игнатьев А.В. М., 1999.

Тарле Е.В. Крымская война. М., 2004. Т. 1–2.

(додаткова)

Гаммер М. Шамиль. Мусульманское сопротивление царизму. Завоевание Чечни и Дагестана. М., 1998.

Гордин Я. Кавказ: земля и кровь. Россия в Кавказской войне XIX века. М., 2000.

Казиев Шапи. Имам Шамиль. М., 2001.

Клычников Ю.Ю. Деятельность А.П. Ермолово на Северном Кавказе (1816 – 1827) Ессентуки, 1999.

Потто В.А. Кавказская война: В 5 т. Ставрополь, 1993–1999. Т. 1 – 5.

Широкорад А.Б. Тысячелетняя битва за Царьград. М., 2005.

Шишов А.В. Полководцы Кавказских войн. М., 2001.


Тема 7. Суспільна думка в Росії у другій чверті ХІХ ст. (2 год.)

Настрої в російському суспільстві після поразки декабристів. П.Чаадаєв. Гуртки кінця 20-х – початку 30-х рр. Консервативна та ліберально–опозиційна течії російської суспільної думки кінця 30–40-х рр. Теорія «офіційної народності». Слов’янофіли та західники. Формування радикально–демократичного напрямку російської суспільної думки. Гурток петрашевців (1845–1849). «Російський соціалізм» О.І.Герцена.


Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Теорія «офіційної народності».

2. Слов’янофіли та західники.

3. «Російський соціалізм» О.І.Герцена.


Основна література до теми 7:


Бродский Н.Л. Ранние славянофилы. М., 1990.

Володин А.И. Начало социалистической мысли в России. М., 1966.

Дудзинская Е.А. Славянофилы в общественной борьбе. М., 1983.

Левандовский А.А. Т.Н. Грановский и западники в русском общественном движении. М., 1989.

Лейкина–Свирская В.Р. Петрашевцы. М., 1983.

Самарин Ю.Ф. Статьи. Воспоминания. Письма. М., 1997.

Федосов И.А. Революционное движение в России во второй четверти ХІХ в. (Революционные организации и кружки). М., 1958.


Тема 8. Скасування кріпосного права в Росії. Реформи 60-70-х років ХІХ ст. (4 год.)


Семінарське заняття1:

1. Підготовка селянської реформи.

2. Зміст “Положень” 19 лютого 1861 р.

3. Земська реформа та реформи місцевого управління.


Семінарське заняття 2:

1. Судова реформа.

2. Військові реформи.

3. Реформи в галузі народної освіти і друку.

Основна література до теми 8:

Джерела

Валуев П. А. Дневник П. А. Валуева, министра внутренних дел. М., 1961. Т. 1–2.

Конец крепостничества в России. Документы, письма, мемуары, статьи. М., 1994.

Крестьянское движение в России в 1861–1869 гг. Сб. док. М.,1962.

Милютин Д. А. Дневник Д. А. Милютина. М., 1947–1950. Т. 1–4.

Отмена крепостного права. Доклады министра внутренних дел о проведении крестьянской реформы (1861–1862). М., Л., 1950.

Российское законодательство Х–XX веков. Документы крестьянской реформы. М., 1989. Т. 7.

Российское законодательство Х–XX веков. Судебная рефор­ма. М., 1991. Т. 8.

Література

(основна)

Гармиза В. В. Подготовка земской реформы 1864 г. М., 1957.

Зайончковский П. А. Военные реформы 1860–1870-х годов в России. М.,1952.

Зайончковский П. А. Отмена крепостного права в России. М. 1968.

Захарова Л. Г. Самодержавие и отмена крепостного права в России. 1856–1861. М., 1984.

Нардова В. А. Городское самоуправление в России в 60-х– начале 90-х годов XIX в.: Правительственная политика. Л., 1984.

Смирнов В. В. Реформы начальной и средней школы в 60-е годы XIX в. М., 1954.

Чернуха В. Г. Правительственная политика в отношении печа­ти. 60–70-е годы XIX в. Л., 1978.

(додаткова)

Власть и реформы. От самодержавной к Советской России. М., 2006.

Дружинин Н. М. Русская деревня на переломе: 1861–1880. М.,1978.

Зайончковский П. А. Проведение в жизнь крестьянской ре­формы 1861г. М., 1958.

Литвак Б. Г. Русская деревня в реформе 1861 г. Черноземный центр. М.,1972.

Ляшенко Л.М. Олександр ІІ, или История трёх одиночеств. М., 2002.

Чернуха В. Г. Внутренняя политика царизма с середины 50-х до начала 80-х гг. XIX в. Л., 1978.

Чернуха В. Г. Крестьянский вопрос в правительственной по­литике России (60–70-е годы XIX в.). М., 1971.

Шумилов М. М. Местное управление и центральная власть в России в 50-х – начале 80-х годов XIX века. М., 1991.

Эймонтова Р. Г. Русские университеты на путях реформы. Шестидесятые годы XIX века. М., 1993.


^ ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 2.

Росія на початку індустріальної доби.

Тема 9. Соціально–економічний розвиток Росії в другій половині ХІХ ст. (4 год.)

Лекція 1. Зміни в землеволодінні та землекористуванні. Сільська община. Соціальне розшарування села. Поміщицьке господарство. Нові тенденції в розвитку сільського господарства.

Лекція 2. Промисловість. Внутрішній і зовнішній ринок. Іноземний капітал в Росії. Соціальний склад населення на кінець ХІХ ст.


Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Зміни в становищі селянства у пореформений період.

2. Розвиток капіталізму в місті і селі в другій половині ХІХ ст.

3. Зміни в соціальному складі населення Росії у пореформений період.


Основна література до теми 9:

Анфимов А.М. Крестьянское хозяйство Европейской России 1881–1904. М., 1980.

Корелин А.П. Дворянство в пореформенной России. 1861–1904 гг. Состав, численность, корпоративная организация. М., 1979.

Лаверычев В.Я. Крупная буржуазия в пореформенной России: 1861–1900. М., 1974.

Рындзюнский П.Г. Утверждение капитализма в России. 1850–1880 гг. М., 1978.

Сенявский А.С. Российский город 60–80-х гг. ХІХ в. М., 1994.

Соловьёва А.М. Промышленная революция в России в ХІХ в. М., 1990.


Тема 10. Суспільно–політичний рух 60-х – початку 80-х років ХІХ ст. в Росії. (4 год.)


Семінарське заняття 1:

1. Суспільний рух на початку 60-х років.

2. Польське повстання 1863 – 1864 рр. і російське суспільство.

3. Революційні організації й гуртки середини 60-х – початку 70-х років.


Семінарське заняття 2:

1. Російське народництво.

2. Робітничий рух 70-х – 80-х років.

3. Ліберально-опозиційний рух.


Основна література до теми 10:

Джерела

Агитационная литература русских революционных народников. Потаенные произведения 1873—1875 гг. М., Л., 1970.

Кропоткин П.А. Записки революционера. М., 1988.

Лавров П.Л. Исторические письма // Лавров П.Л. Философия и социология. Избр. произведения. В 2 т. М., 1965. Т.2.

Рабочее движение в России в ХIХ веке. М., 1953. Т.3. Ч.1-2.

Революционеры 1870-х годов: Воспоминания участников народнического движения в Петербурге. Л., 1986.

Революционное народничество 70-х гг. XIX в. Сб. док. и материалов. В 2 т. М., 1964–1965. Т.1-2.

Степняк-Кравчинский С.М. Подпольная Россия. М., 1960.

Ткачев П.Н. Сочинения. В 2 т. М., 1975–1976. Т. 1-2.

Штурманы будущей бури: Воспоминания участников революционного движения 1860-х годов в Петербурге. Л., 1983.

Література

(основна)

Виленская Э.С. Революционное подполье в России. 60-е гг. XIX в. М., 1965.

Волк С.С. Народная воля 1879–1882. М., Л., 1966.

Итенберг Б.С. Движение революционного народничества. М., 1965.

Китаев В.А. От фронды к охранительству. Из истории русской либеральной мысли 50-60-х гг. XIX в. М., 1972.

Пирумова Н.М. Земская интеллигенция и ее роль в общественной борьбе до начала ХХ в. М., 1986.

Твардовская В.А. Социалистическая мысль России на рубеже 1870–1880-х годов. М., 1969.

(додаткова)

Виленская Э.С. Н.К. Михайловский и его идейная роль в народническом движении 70-х – начале 80-х годов XIX века. М., 1979.

Демин В.Н. Бакунин. М., 2006.

Дудзинская Е.А. Славянофилы в пореформенной России. М., 1994.

Левин Ш.М. Общественное движение в России в 60–70-е годы XIX в. М., 1958.

Лурье Ф.М. Нечаев: Созидатель разрушения. М., 2001.

Пирумова Н.М. Земское либеральное движение: Социальные корни и эволюция до начала ХХ в. М., 1977.

Рудницкая Е.Л. Русский бланкизм. Петр Ткачёв. М., 1992.

Троицкий Н.А. Царские суды против революционной России. Политические процессы 1871–1880-х гг. Саратов, 1976.


Тема 11. Внутрішня політика Російського самодержавства в 80-х – на початку 90-х рр. (4 год.)

Лекція 1. Криза самодержавної влади на рубежі 70–80-х рр. Політика лавірування. Цензура і освіта. Аграрно–селянське питання. Запровадження інституту земських начальників.

Лекція 2. Контрреформи в галузі місцевого управління і суду. Фінансово–економічна політика. Національне питання.


Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. «Конституція» М.Т. Лорис–Мелікова.

2. Аграрно–селянське питання в політиці самодержавства в 80–90-х рр. ХІХ ст.

3. Контрреформи в галузі місцевого управління і суду.


Основна література до теми 11:


Зайончковский П.А. Кризис самодержавия на рубеже 1870–1890-х годов. М., 1964.

Зайончковский П.А. Российское самодержавие в конце ХІХ столетия. М., 1970.

Соловьёв Ю.Б. Самодержавие и дворянство в конце ХІХ века. Л., 1973.

Твардовская В.А. Идеология пореформенного самодержавия: (М.Н.Катков и его издания). М., 1978.

Щетинина Г.И. Университетский вопрос в 70–80-х годах ХІХ века и Университетский устав 1884 г. М., 1992.


Тема 12. Зовнішня політика Росії у другій половині ХІХ — на початку ХХ ст. (4 год.)


Семінарське заняття 1:

Європейська політика Росії в 50-ті – 70-ті рр. ХХ ст.

Східна криза 70-х років. Російсько–турецька війна 1877–1878 рр.

Завоювання Росією Середньої Азії у 60-х – 80-х роках.


^ Семінарське заняття 2:

Росія в європейській системі міжнародних відносин у 80-ті – 90-ті рр. ХІХ ст.

Далекосхідна політика Росії. Російсько-японська війна.


Основна література до теми 12:

Джерела

Верещагин В.В. На войне. Воспоминания о русско–турецкой войне 1877 г. М., 2001.

Витте С.Ю. Воспоминания. Т. 1. М., 2001.

Освобождение Болгарии от турецкого ига. Документы. В 3 т. М., 1961—1967.

Россия и национально-освободительная война на Балканах. 1875—1878. Сб. документов. М., 1978.

Сборник договоров и дипломатических документов по делам Дальнего Востока. 1895-1909. – Спб., 1906.

Література

(основна)

История внешней политики России. Вторая половина ХІХ века (от Парижского мира 1856 г. до русско–французского союза). М., 1997.

История внешней политики России. Конец ХІХ – начало ХХ века (От русско–французского союза до Октябрьской революции). М., 1997

История русско-японской войны. 1904 – 1905 гг. / Под. ред. И.И. Ростунова. М., 1977.

Киняпина Н.С., Блиев М.М., Дегоев В.В. Кавказ и Средняя Азия во внешней политике России ХVIIІ в. – 80-е годы ХIХ в. М., 1994.

Киняпина Н.С. Внешняя политика России второй половины ХІХ в. М., 1974.

Нарочницкая Л.А. Россия и отмена нейтрализации Черного моря. 1856 – 1871 гг. М., 1989.

Русско-турецкая война 1877 – 1878. М., 1977.

(додаткова)

Золотарев В.А. Противобортсво империй (война 1877 – 1878 гг. – апофеоз восточного кризиса). М., 1991.

Киняпина Н.С. Балканы и проливы во внешней политике России в конце ХІХ века (1878 - 1898). М., 1994.

Костин Б.А. Скобелев. М., 2000.

Кутораев Л.Н. Россия и Япония. М., 1988.

Лопатников В.А. Пьедестал: Время и служение канцлера Горчакова. М., 2004.

Манфред А.З. Образование русско–французского союза. М., 1975.

Рыбаченок И.С. Союз с Францией во внешней политике России в конце ХІХ в. М., 1993.

Скрицкий Н.В. Балканский гамбит. Неизвестная война 1877–1878 гг. М., 2006.

Чернов С.Л. Россия на завершающем этапе восточного кризиса. 1875 – 1878 гг. М., 1984.


Тема 13. Внутрішня політика самодержавства в кінці ХІХ – на початку ХХ ст. (4 год.)

Лекція 1. Микола ІІ та його найближче оточення. Фінансова політика. Промислова і торгова політика. Наслідки економічної політики С.Ю.Вітте.

Лекція 2. Соціальна політика: дворянське питання, селянське питання, робітниче питання. Національне питання у внутрішній політиці самодержавства.


Завдання для самостійної роботи (4 год.)

1. Економічна політика С.Ю.Вітте.

2. Соціальні питання в політиці російського самодержавства в кінці ХІХ – на початку ХХ ст.


Основна література до теми 13:


Витте С.Ю. Воспоминания. Т. 1. М., 2001.

Власть и реформы. От самодержавной и Советской России. М., 2006.

Волков А.А. Около царской семьи. М., 1997.

Симонова М.С. Кризис аграрной политики царизма накануне первой российской революции. М., 1987.

Соловьёв Ю.Б. Самодержавие и дворянство 1902–1907 гг. Л., 1991.

Шепелев Л.Е. Крупная буржуазия в России. Конец ХІХ в. — 1914 г. М., 1992.


Тема 14. Революція 1905-1907 рр. Третьочервнева монархія. (2 год.)


Семінарське заняття:

1. Причини, характер, рухомі сили революції.

2. Революційні виступи 1905–1906 рр. Утворення політичних партій та їхні програми.

3. І та ІІ Державні Думи.

4. Державний переворот 3 червня 1907 р. Третьочервнева політична система.


Основна література до теми 14:

Джерела

Витте С.Ю. Воспоминания. Т. 2. М., 2001

Калинычев Ф. И. Государственная дума в России. Сб. документов и материалов. М., 1957.

Коковцов В. И. Из моего прошлого. Воспоминания. М., 1992. Т. 1–2.

Крестьянское движение в России в 1907–1914 гг. Сб. док. М., 1966.

Партия социалистов–революционеров. Т. 1. 1900–1907 гг. Документы и материалы. М., 1996.

Партия "Союз 17 октября". Протоколы съездов и заседаний. Т.1. 1905–1907 гг. М., 1996.

Программы политических партий России конца XIX–начала XX в. М., 1995.

Петр Аркадьевич Столыпин. Полн. собр. речей в Государственной думе и в Государственном совете. 1906–1911. "Нам нужна великая Россия ..." М., 1991.

Савинков Б. В. Воспоминания террориста. М., 1991.

Сидельников С. М. Аграрная реформа Столыпина. Документы М., 1973.

Суворин А. С. Дневник. М., 1992.

Література

(основна)

Аврех А. Я. Столыпин и Третья Дума. М., 1968.

Алексеева Г. Д. Народничество в России в XX в. М., 1990.

Васильева Н. И., Гальперин Г. Б., Королев А. И. Первая российская революция и самодержавие. Л., 1975.

Власть и реформы. От самодержавной и Советской России. М., 2006

Ерофеев Н. Д. Народные социалисты в первой русской революции. М.,1979.

История политических партий в России. (Колл. мон.) / Под ред. А. И. Зевелева. М., 1994.

Колесниченко Д. А. Трудовики в период первой российской революции. М., 1985.

Степанов С. А. Черная сотня в России (1905–1914 гг.). М., 1992.

Тютюкин С. В., Шелохаев В. В. РСДРП в первой российской революции. М., 1990.

Черменский Е. Д. Буржуазия и царизм в первой русской ре­волюции. 2-е изд. М., 1970.

Шацилло К. Ф. Русский либерализм накануне революции 1905–1907 гг. М., 1985.

(додаткова)

Аврех А. Я. Распад третьеиюньской системы. М., 1985.

Аврех А. Я. П. А. Столыпин и судьбы реформ в России. М., 1991.

Балуев Б. П. Либеральное народничество на рубеже XIX–XX веков. М.,1995.

Дякин В. С. Буржуазия, дворянство и царизм в 1911–1914 гг. Разложение третьеиюнской системы, Л., 1988.

Ильин С.В. Витте. М., 2006.

Соловьев Ю. Б. Самодержавие и дворянство в 1907–1914 гг. Л., 1990.


Тема 15. Зовнішня політика Росії у 1905–1914 рр. (4 год.)

Лекція 1. Нові умови формування зовнішньополітичного курсу. Зовнішньо-політична програма О.П. Ізвольського. Боснійська криза 1908–1909 рр.

Лекція 2. Потсдамська угода. Далекосхідна політика Росії 1907–1914 рр. Балкани і «Східне питання» в зовнішній політиці Росії у 1911–1914 рр.


Завдання для самостійної роботи (6 год.)

1. Зовнішньополітична п