Реферат: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів історія україни

Навчально-практичне видання
Міністерство освіти і науки України

Головне управління змісту освіти

Академія педагогічних наук України

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів

ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

5—11

класи

____________

ВСЕСВІТНЯ

ІСТОРІЯ

6—11

класи


Затверджено Міністерством освіти і науки України
(Лист Міністерства освіти і науки України

№1/11-3580 від 22.08.2001 р.)

Програми підготували:

Історія України. 5—11 класи: В.Власов, Я.Грицак, І.Гирич, Р.Євтушенко, К. Крилач, С.Кульчицький, Р.Лях, Ю.Мицик, П.Панченко, І. Підкова, Н.Теплоухова, Ф.Турченко, О.Удод, Р.Шуст, Г.Швидько

^ Всесвітня історія. 6—11 класи: О.Бандровський, К.Баханов, Я.Бердичевський, Ю.Бураков, О.Галегова, Р.Євтушенко, О.Карліна, Г.Кипаренко, Ю.Комаров, О.Крижанівський, Т.Ладиченко, Ю.Лебедєва, О. Малій, О.Мартинюк, С.Мовчан, С.Осмоловський, І.Підкова, П.Полянський, М.Рожик, М.Савченко, І.Щупак

© Міністерство освіти і науки України, 2001

© Академія педагогічних наук ISBN 966-03-1563-5 України, 2001

Електронна версія

Інститут засобів навчання АПН України

^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

Головною метою сучасного загальноосвітнього навчаль­ного закладу в Україні є виховання громадянина України, соціально зрілої, працелюбної, творчої особистості. Виходя­чи з цього,

головними цілями навчання історії є:

• формування історичних знань, розвиток історичного мислення учнів, яке передбачає загальне розуміння історич­ного процесу в його різноманітності й суперечливості, здатність застосовувати історичні знання і набуті уміння;

• виховання в учнів особистісних рис громадянина Украї­ни, загальнолюдських духовних ціннісних орієнтацій, сприй­няття ідей гуманізму та демократизму, патріотизму і взаємо­розуміння між народами на основі особистісного усвідомлення досвіду історії;

• підготовка учнів до свідомої активної участі в суспіль­ному житті української держави, усвідомлення її ролі та місця в Європі й світі, формування в них співвідповідальності за долю України, Європи та світу.

Навчання історії в школі має сприяти:

• розвитку історичної свідомості, розумінню завдань, що стоять перед державою і світовою цивілізацією, критичному осмисленню минулого, прогнозуванню майбутнього;

• осмисленню ролі людини (включаючи і себе) в історії, відповідальності особистості за власні дії, усвідомленню уч­нями права на вибір моделі поведінки з урахуванням і дотри­манням правових гуманістичних засад;

• вихованню громадянської свідомості, гідності та честі в
гармонійному поєднанні національних і загальнолюдських
цінностей, утвердженню ідеалів гуманізму, демократії, добра
і справедливості;

• формуванню толерантного, неупередженого ставлення до інших народів, груп та особистостей;

• розвитку творчого мислення, формуванню власного по­гляду та критичного ставлення до інформації;

• розкриттю і розвитку здібностей учнів;

• розвитку в учнів інтересу і поваги до історії й культури свого та інших народів; прагненню зберегти, примножити культурну спадщину своєї країни й усього людства.

Ці цілі реалізуються в процесі паралельного і синхронного вивчення історії України та всесвітньої історії.

5 клас


Вступ до історії України


34 год на рік


6 клас


Всесвітня історія


68 год на рік


7 клас


Історія України


34 год на рік


^ Всесвітня історія


34 год на рік


8 клас


Історія України


34 год на рік


^ Всесвітня історія


34 год на рік


9 клас


Історія України


68 год на рік


^ Всесвітня історія


34 год на рік


10 клас


Історія України


68 год на рік


^ Всесвітня історія


51 год на рік


11 клас


Історія України


51 год нарік


^ Всесвітня історія


51 год на рік


У програмі закладено такі пріоритети: 1) вивчення історії України; 2) вивчення історії XX століття; 3) вивчення історії сусідніх країн, що мали історично зумовлені зв'язки з Украї­ною.

Матеріал у ній згруповано відповідно до віку учнів (тобто по класах) так як він викладається в загальноосвітніх навчаль­них закладах. Його не зведено в один потік окремими курсами всесвітньої історії та історії України. Це значно спрощує ко­ристування програмою, дає можливість краще простежувати внутрішньопредметні зв'язки, відповідає історичній логіці.

Програму приведено у відповідність до її назви та суті. Вона позбавлена жорсткого поурочного поділу і не є поуроч­ним плануванням, а лише окреслює необхідний навчальний

матеріал, на основі якого відбувається розвиток історичного мислення учнів. Такий підхід надає більшу свободу вчителю: дозволяє гнучкіше розподіляти навчальний матеріал, вибира­ти оптимальні форми і методи навчання. В програмі наво­дяться рекомендації щодо оцінювання досягнень навчальної діяльності учнів.

Для спрощення поурочного планування в програмі відпо­відним шрифтом виділено ключові аспекти тем, котрі, на розсуд учителя, можуть бути взяті як теми уроків. Програма передбачає уроки для тематичного оцінювання навчальних досягнень учнів.

Програму значно розвантажено від надмірної деталізації. Залишено основні матеріали і усунуто докладні формулюван­ня, виклад основних ідей, а також другорядний фактичний матеріал.

Оскільки розвиток історичного мислення проходить шлях від виокремлення факту, визначення певного явища через узагальнення фактів у поняттях до опису й оцінки фактів, у програмі уточнено поняття, які формуються в учнів у процесі вивчення історії.

Визначено уміння та навички, над виробленням яких учні працюють під керівництвом учителя, та орієнтовні рівні їхньо­го розвитку, обумовлені можливостями школярів певного віку. Рівень розвитку цих умінь є одним із головних показників розвиненості історичного мислення учнів. Під час навчання вчитель визначає рівень розвитку учнів і спрямовує свої зу­силля на його підвищення.

^ Оцінювання навчальних досягнень учнів з історії

Рівні навчальних досягнень

Бали

Критерії навчальних досягнень учнів

І. Початковий

1

Учень може назвати одну-дві події, дати, історичні постаті чи історико-географічні об'єкти

2

Учень називає кілька подій, дат, історичних постатей або історико-географічних об'єктів; обирає правильний варіант відповіді з двох запропонованих (на рівні «так-ні»); має загальне уявлення про лічбу часу в історії, визначає послідовність подій (на рівні «раніше-пізніше»)

3

Учень може двома-трьома простими реченнями розповісти про історичну подію чи постать; упізнати історичну подію, постать за описом; співвіднести рік зі століттям, століття — з тисячоліттям (на рівні «так-ні»); має загальне уявлення про історичну карту

II. Середній

4

Учень може репродуктивно відтворити (у межах чотирьох - шести простих речень) частину навчального матеріалу теми; дати визначення історичних термінів, наведених у тексті підручника або названих учителем;

назвати одну-дві основні дати; показати на карті історико-географічний об'єкт

5

Учень може відтворити основний зміст навчальної теми, відповідаючи на запитання вчителя; визначити окремі ознаки історичних понять, назвати основні дати; за допомогою вчителя може показати на історичній карті основні місця подій

6

Учень загалом самостійно відтворює фактичний матеріал теми; може дати стислу характеристику історичній постаті (за алгоритмом), встановити послідовність подій; загалом правильно вживає історичні терміни; може показати на карті місця основних подій, користуватись за допомогою вчителя (зразок, пам'ятка, алгоритм) джерелами історичної інформації (наочними та текстовими, що подаються у підручнику)

III. Достатній

7

Учень загалом послідовно і логічно, самостійно відтворює навчальний матеріал теми, виявляє розуміння історичної термінології, дає загальну характеристику події (причини, наслідки, значення), виділяє окремі ознаки явищ та процесів; «читає» історичні карти і картосхеми з опорою на їх легенду; встановлює послідовність і тривалість історичних подій; використовує наведені у підручнику документи як джерело знань

8

Учень володіє навчальним матеріалом і використовує знання за аналогією, дає загалом правильне визначення історичних понять, аналізує історичні факти на основі їх опису і наочного відображення, порівнює однорідні історичні події та явища, характеризує причинно-наслідкові зв'язки між історичними явищами у межах теми, встановлює синхронність подій у межах теми; використовуючи легенду карти, супроводжує показ історичних об'єктів їх словесним описом






9

Учень вільно оперує навчальним матеріалом, узагальнює окремі факти і формулює нескладні висновки, обґрунтовує свої висновки конкретними фактами, взятими з підручника (наочних посібників, історичних документів); може дати порівняльну характеристику історичним явищам, визначення понять; загалом самостійно встановлює причинно-наслідкові зв'язки; встановлює синхронність подій у межах курсу; може аналізувати зміст історичної карти, узагальнювати та застосовувати набуті знання




IV. Високий

10

Учень упевнено оперує набутими знаннями і застосовує їх для розв'язання нових навчальних проблем; виявляє розуміння історичних процесів; робить аргументовані висновки; характеризує історичні явища і процеси, використовуючи різні джерела інформації; рецензує відповіді учнів; співставляє і систематизує дані історичних карт і застосовує їх для характеристики подій, явищ, процесів; встановлює синхронність подій вітчизняної та всесвітньої історії







11

Учень володіє глибокими і міцними знаннями, може вільно висловлювати власні судження і переконливо їх аргументувати; може аналізувати історичну інформацію, співвідносити історичні процеси з періодом (епохою) на основі наукової періодизації історії; має досить міцні навички роботи з історичною картою







12

Учень у повному обсязі опанував програмовий матеріал; має глибокі й міцні знання, здатний, відповідно до вікових особливостей, презентувати власну інтерпретацію (версію, розуміння, оцінку) історичних явищ




Застосування на практиці критеріїв навчальних досягнень учнів потребує обов'язкового врахування вікових особливостей учнів та специфіки навчальних курсів. Природно, що загальна характеристика рівнів навчальних досягнень учнів матиме неоднакове втілення для учнів 5—6 класів і, наприклад, одинадцятикласників. Так, має певні особливості пропедевтичний курс «Вступ до історії України. 5 клас». Без їх урахування застосування критеріїв неминуче призведе до перевантаження учнів.

5 КЛАС

^ ВСТУП ДО ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

ПОЧАТКОВИЙ КУРС ІСТОРІЇ УКРАЇНИ

(34 год)

Курс «Вступ до історії України. 5 клас» є пропедев­тичним, що визначає його місце в системі шкільних історичних курсів, його початковість, елементарність змістової частини і тих вимог, які висуваються до знань та умінь учнів. Історичній пропедевтиці властиві своє­рідна мета й засоби її втілення, не тотожні систематич­ним курсам історії в загальноосвітніх навчальних зак­ладах. Головне завдання курсу «Вступ до історії Украї­ни. 5 клас» — підготувати учнів до успішного засвоєння історичних знань у наступних класах, сформувати в дітей початкові уявлення про історію як науку та про історію України як її складову, викликати захоплення мину­лим України, прищепити інтерес до його вивчення.

Курс має:

— забезпечити формування елементарних уявлень про історію як науку, відмінну від інших власним пред­метом дослідження, понятійним апаратом та методо­логією;

— ґрунтуватися виключно на матеріалах історії Ук­раїни;

— зберігати хронологічну послідовність викладу як передумову засвоєння на емпіричному рівні логіки істо­ричного процесу;

— знайомити з найяскравішими сторінками вітчиз­няної історії та її найвизначнішими діячами;

— послідовно пропагувати загальнолюдські цінності;

— враховувати вікові особливості учнів.

З огляду на вищевикладені засади, пропедевтич­ний курс «Вступ до історії України. 5 клас» структур­но складається з шести тем, що передбачають:

— ознайомлення з поняттями історичного часу та одиницями його виміру (хронологія, рік, століття, ти­сячоліття), формування початкових уявлень про хро­нологічну послідовність та тривалість подій у часі (ра­ніше, пізніше лінія часу), про співвідношення року зі століттям;

— формування початкових уявлень про історичні

джерела та спеціальні історичні дисципліни, про архе­ологію та значення археологічних знахідок для відтво­рення життя давніх народів; про важливість усних і писемних джерел історії, про палеографію та давні книги; про опрацювання документів ученими-істори-ками й збереження їх в архівах, про уснопоетичні тво­ри як важливе джерело історичної інформації;

— ознайомлення з історією головного елемента ук­раїнського герба — тризуба;

— формування уявлень про герб як символ влади за давніх часів та про сучасні герби — символи дер­жав, міст, організацій тощо;

— ознайомлення з історичною картою та форму­вання елементарних практичних навичок роботи з нею, а також початкових уявлень про значення географіч­них назв та імен людей в історичній науці;

— ознайомлення з найважливішими подіями історії України та найвидатнішими історичними особистос­тями, у тому числі й ученими-істориками;

— формування початкових уявлень про розвиток культури та про найвизначніші культурні надбання українського народу.

Задля збереження хронологічної послідовності по­будови курсу перша тема «Знайомство з історією» пе­редбачає ознайомлення учнів з основними поняттями історії як науки на прикладі давньої історії України (початкові уявлення про археологію та археологічні знахідки — на прикладі діяльності видатного україн­ського археолога та історика В.Хвойки і відкриття ним трипільської культури тощо).

Програма курсу передбачає уроки тематичного оці­нювання навчальних досягнень учнів. Якщо для сис­тематичних курсів з історії в основу результативної частини покладено знання учнів, то історична пропе­девтика націлена передусім на початкові уявлення, тобто на формування образів предметів і подій, що виникають внаслідок їх пригадування або продуктив­ної уяви. Історичні знання п'ятикласників можна сха­рактеризувати як фрагментарні, початкові. Відповід­но, їхні навчальні досягнення мають елементарний рівень і більш практичну спрямованість, пов'язані в основному з умінням читати й розуміти адаптований

історичний текст. Отже, навчальні досягнення учнів оцінюються з урахуванням таких вимог:

— уміти свідомо читати адаптований історичний текст, переказувати його основний зміст; вичленовувати істо­ричну інформацію з історичного оповідання (визначати, про яку історичну подію чи постать у ньому йдеться); знаходити в ньому відповіді на поставлені запитання або самостійно формулювати запитання до тексту; складати простий план, добирати назву, знаходити в тексті нові слова та витлумачувати їх на основі тексту;

— уміти за текстом підручника стисло розповісти про історичну постать, скласти простий план перебігу історичної події та кількома реченнями розповісти про неї на основі тексту;

— уміти позначати на лінії часу запропоновані вчи­телем дати подій, співвідносити роки зі століттями або їх частинами при необов'язковому співвіднесенні з подіями; визначати (за вказаними датами) послідовність та тривалість подій;

— орієнтуватися в історичній карті, показувати на ній територію України, її головні міста та рідне місто (село), знаходити з допомогою учителя місця найваж­ливіших подій.

Організовуючи роботу на уроках, учитель має відда­вати перевагу ігровим, розвивальним прийомам, уни­кати лекцій, конспектувань, зрізів знань та конт­рольних. При оцінюванні навчальних досягнень п'я­тикласників ширше застосовувати високі бали, адже елементарний рівень курсу передбачає можливість його успішного засвоєння кожним учнем.

Тема 1. ЗНАЙОМСТВО З ІСТОРІЄЮ

Історія як наука

Історія — наука про минуле людства. Історичні джерела. Вчені-історики. Михайло Грушевський. Відлік часу в історії. Хронологія.

^ Речові історичні джерела

Початкові уявлення про археологію. Відтворення життя давніх народів за археологічними знахідками. Вікентій Хвойка. Речові пам'ятки трипільців.

^ Писемні та усні історичні джерела

Відтворення минулого за писемними історичними

джерелами. Початкові уявлення про палеографію. Давні книги. Що таке архіви. Усні історичні джерела. Міфо­логія. Усна народна творчість як джерело історії.

^ Монети як важливі джерела історії

Початкові уявлення про нумізматику. Скарби мо­нет та коштовностей. Найвидатніші скіфські знахід­ки. Найдавніші українські гроші.

^ Герби та печатки в історичній науці

Початкові уявлення про геральдику та сфрагі­стику. Герби як символи влади. Головний елемент сучасного Герба України — тризуб. Походження тризуба. Найдавніші печатки. Символи давніх сло­в'ян.
Географічні назви та імена людей в історичній науці
Початкові уявлення про етноніміку та топоніміку. Втілення у власних назвах подій минулого. Легенди про походження географічних назв (на матеріалі історії рідного краю). Походження назви «Київ». Ознайомлення з істо­ричною картою. Історико-етнографічні райони України.

^ Тематичне оцінювання

Тема 2. КНЯЖА РУСЬ-УКРАЇНА

Держава з центром у Києві. Перші князі

Нащадки Кия — володарі київської держави. По­ходи на Візантію князя Аскольда. Утвердження в Києві князя Олега. Княгиня Ольга. Відвідини Ольгою Цар-города. Князь Святослав.

^ Розквіт Київської Русі

Розбудова Київської Русі за Володимира Великого та Ярослава Мудрого. Запровадження християнства. Літописне оповідання про хрещення киян. Розбудова столиці — міста Києва. Софійський собор.
Скрутні часи Київської Русі
Князівські чвари. Боротьба з кочовиками. Володи­мир Мономах. Пошуки шляхів подолання усобиць. Навала монголо-татар. Оборона Києва.

^ Галицько-Волинська держава — спадкоємиця Київської Русі

Утворення Галицько-Волинської держави та її розквіт за Данила Романовича. Літописне оповідання про відвідини Данилом Галицьким Золотої Орди. За­снування міста Львова.

^ Культурне життя Русі-України

Початкові уявлення про розвиток культури часів Київської Русі та Галицько-Волинської держави. Роль церкви в тогочасному духовному житті. Києво-Пе­черський монастир. Найвидатніші твори літератури, малярства, архітектури. Іконописець Аліпій та Нестор-літописець.

^ Литовсько-руська держава

Перехід українських земель під владу литовських князів. Розбудова Києва за князя Володимира Ольгер-довича. Боротьба українських князівств у складі Ве­ликого князівства Литовського за збереження своїх прав. Князь Свидригайло Ольгердович. Українська шляхта.
Наш край
^ Тематичне оцінювання

Тема 3. УКРАЇНСЬКІ ЗЕМЛІ ПІД ВЛАДОЮ

ПОЛЬЩІ

Початок польського володарювання

Люблінська унія. Князь Василь-Костянтин Ост­розький. Острозька академія. Перші українські дру­ковані книжки.

^ Виникнення українського козацтва. Запорозька Січ

Козаки — вояки-землероби. Заснування Запорозь­кої Січі. Дмитро Вишневецький. Побут, звичаї козаць­кого товариства. Символи-клейноди. Свідчення істо­ричних джерел про військову майстерність козаків.

^ Козаки проти турецько-татарських завойовників

Турецько-татарські набіги. Самійло Кішка — ге­рой народних дум. Морські походи козаків. Гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Участь козаків у Хо­тинській війні.
Культурне та церковне життя
Поширення освіти. Братські школи. Утворення Києво-Могилянської академії. Участь у духовному житті митрополита Петра Могили.

^ Повстання проти польського володарювання

Свідчення історичних джерел про зростання мо­гутності козацтва. Гійом де Боплан про українських козаків. Повстання 20—30-х рр. XVII ст.
Тематичне оцінювання
Тема 4. УКРАЇНСЬКА КОЗАЦЬКА ДЕРЖАВА –

ГЕТЬМАНЩИНА

^ Національно-визвольна війна українського народу проти польського панування середини XVII ст.

Початок війни. Гетьман Богдан Хмельницький та його сподвижники. Полковник Іван Богун. Розбудова української козацької держави. Визнання Гетьманщини сусідніми володарями. Українсько-російський договір 1654 року.

^ Доба Руїни

Гетьман Іван Виговський. Конотопська битва. Поділ української держави й боротьба за незалежність. Геть­ман Петро Дорошенко. Кошовий отаман Іван Сірко.

^ Україна часів гетьманування Івана Мазепи

Гетьман Іван Мазепа — державник і будівничий української культури. Повстання проти Росії. Пилип Орлик — гетьман у вигнанні.

^ Ліквідація української козацької держави

Боротьба козацької старшини за відновлення дер­жавних прав України. Павло Полуботок. Останні геть­мани. Зруйнування Січі. Кошовий отаман Петро Кал-нишевський.
Культурне життя
Найвидатніші митці української культури XVIII ст. Творчість Максима Березовського — видатне явище музичного мистецтва. Славетний будівничий Іван Гри-горович-Барський. Видатний філософ Григорій Ско­ворода. Самійло Величко та його літопис.
Наш край Тематичне оцінювання


Тема 5. УКРАЇНА ПРОБУДЖУЄТЬСЯ
Початок національного відродження
Українські землі під владою Російської та Австрій­ської імперій у першій половині XIX ст. «Енеїда» Іва­на Котляревського — перший твір живою народною мовою. Тарас Шевченко. «Кобзар». Діяльність «Русь­кої трійці». Маркіян Шашкевич.
Зростання українського руху
Національно-культурне життя в другій поло­вині XIX ст. Діяльність українських громад. Найвідоміші діячі українського руху — Володимир Антонович, Михайло Драгоманов Іван Франко, Леся Українка та ін.
Україна на початку XX ст.
Перша світова війна. Українські січові стрільці. Боротьба за відродження української держави в 1917—1920 роках. Українська Центральна Рада. Михайло Грушевський.
Встановлення більшовицької влади в Україні
Проголошення УСРР. Індустріалізація. Створення колгоспів. Свідчення історичних джерел про голодо­мор 1932—1933 років. Репресії 30-х років.
Україна в полум'ї війни (1939—1945)
Напад Німеччини на СРСР. Окупація України. Рух Опору. Герої боротьби з фашизмом. Радість і смуток перемоги.
^ Україна в 60—80-х роках
Покоління борців за волю України 60—80-х років. Переслідування з боку влади. Василь Стус. Найгострі-ша проблема сучасності — охорона довкілля. Чорно­бильська катастрофа.

Тема 6. УКРАЇНА НЕЗАЛЕЖНА
^ Проголошення незалежності України
24 серпня — День незалежності України. Прийнят­тя Конституції —Основного Закону України. Україна — одна з найбільших європейських держав. Терито­рія, населення, найбільші міста. Українська діаспора. Державні символи, державна мова.
^ Наш край Тематичне оцінювання
6 КЛАС

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СВІТУ

(68 год)

Вступ до історії стародавнього світу

Що вивчає історія стародавнього світу. Поняття цивілізації. Історичні джерела. Історія та історичний час. Лічба часу в історії. Історія календаря.

РОЗДІЛ І

^ ЖИТТЯ ЛЮДЕЙ У ПЕРВІСНІ ЧАСИ

Тема 1. ПЕРВІСНІ ЗБИРАЧІ ТА МИСЛИВЦІ

Виникнення людини

Поява предків людини. Їх життя та заняття. Най­важливіші зміни на шляху до сучасної людини.

^ Кам'яний вік людства

Зміни природного середовища. Неандерталець. Повсякденне життя й заняття.

Поява людини сучасного типу та людського суспіль­ства

Людина розумна, її зовнішній вигляд і розселення. Життя та заняття. Формування суспільства.

Тема 2. ПЕРВІСНІ ХЛІБОРОБИ ТА СКОТАРІ

^ Формування цивілізації

Виникнення землеробства і скотарства, ремесел, обмінної торгівлі. Розпад родових общин. Ранні міста. Первісні системи влади та поява держави.

^ Первісна культура та вірування людей

Прикладний характер знань перших людей. По­ява писемності. Поява релігійних вірувань. Мис­тецтво.

Тематичне оцінювання

^ РОЗДІЛ II

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО СХОДУ

Вступ до історії Стародавнього Сходу

Що вивчає історія Стародавнього Сходу. Гео­графічні та часові рамки Стародавнього Сходу. Роль природно-географічного чинника у формуванні ста-росхідних цивілізацій.

Тема 1. СТАРОДАВНІЙ ЄГИПЕТ

^ Природа й населення Стародавнього Єгипту

Природні умови Стародавнього Єгипту. Ніл та його розливи. Заняття населення.

Утворення Давньоєгипетської держави

Політичне об'єднання Єгипту на межі IV—III тис. до н. е. Влада фараона, його відносини зі знаттю. Ад­міністративний апарат, військо.

^ Давньоєгипетське суспільство

Структура давньоєгипетського суспільства, її державне регулювання. Організація суспільного виробництва. Сім'я.

Розквіт Давньоєгипетської держави

Утворення «світової» Давньоєгипетської держави в II тис. до н. е. Релігійно-політична реформа Ехнатона. Занепад Єгипту наприкінці II тис. до н. е.

^ Релігія та міфологія у Стародавньому Єгипті

Найдавніші культи. Роль релігійних вірувань у житті єгиптян.

Культура у Стародавньому Єгипті

Писемність. Наукові знання. Освіта. Література. Архітектура. Мистецтво.

^ Тематичне оцінювання

Тема 2. ПЕРЕДНЯ АЗІЯ В ДАВНИНУ

Природа й населення Дворіччя

Особливості природно-кліматичних умов та геогра­фічного положення півдня і півночі Дворіччя. Насе­лення. Міста-держави.

^ Стародавній Вавилон

Піднесення Вавилона. Хаммурапі та його закони. Господарське життя. Суспільство. Сім'я.

Ассирія

Ассирія в II тис. до н. е. Утворення Ассирійської імперії. Загибель Ассирії та її причини.

Фінікія

Фінікія та її історія. Карфаген.

Ізраїльсько-іудейське царство

Біблія як історичне джерело. Переселення євреїв до Ханаану (Палестини), виникнення Ізраїлю. Цар­ство Давида і Соломона, його розпад.

^ Халдейське царство

Утворення Халдейського царства, його розквіт за

Навуходоносора II. Завоювання Вавилонії персами.

Перська держава

Природа Іранського нагір'я. Населення. Виникнен­ня Перської держави. Дарій І. Завоювання персів. За­гибель Перської держави.

^ Культура та релігія народів Передньої Азії

Культура та релігія Месопотамії в III— II тис. до н. е. Куль­турні досягнення та релігії інших народів Передньої Азії.

^ Тематичне оцінювання

Тема 3. СТАРОДАВНІ ІНДІЯ ТА КИТАЙ

Стародавня Індія

Природно-кліматичні умови та географічне поло­ження Індії. Найдавніші цивілізації долини Інду. Прихід аріїв в Індію.

^ Релігія та культура Стародавньої Індії

Найдавніші культи. Буддизм. Звичаї й традиції. Культура Стародавньої Індії.

Стародавній Китай

Природно-кліматичні умови та географічне поло­ження Китаю. Населення. Найдавніші держави.

^ Китайські імперії Цінь і Хань

Китайська імперія Цінь (221—202 рр. до н. е.). Істо­рія імперії Хань (202 р. до н. е.—220 р. н. е.). Ки­тайські церемоніали.

Релігія та культура Стародавнього Китаю

Конфуцій та його вчення. Даосизм. Звичаї й тра­диції. Культура Стародавнього Китаю.

^ Особливості історичного розвитку старосхідних суспільств. Значення цивілізацій Стародавнього Сходу. Зна­чення культурної спадщини стародавніх східних цивілізацій.

Тематичне оцінювання

^ РОЗДІЛ III

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Тема 1. ГРЕЦІЯ В ІІ—НА ПОЧАТКУ

І тис. до н. е.

Природа й населення Стародавньої Греції

Природно-кліматичні умови та географічне поло­ження Греції. Населення та його заняття. Цивілізація острова Крит.

^ Міфи Стародавньої Греції

Значення грецьких міфів. Міфи про грецьких ге­роїв. Троянський цикл.

Релігія стародавніх греків

Пантеон олімпійських богів. Уявлення про потой­бічне життя.

^ Поеми Гомера «Іліада» та «Одіссея»

Виникнення епосу та проблема його авторства. Зміст «Іліади» та «Одіссеї». Поеми як історичне джерело.

Історія Трої та Мікенської Греції

Ахейська Греція. Археологічні розкопки. Відкрит­тя Трої. Мікенська Греція та її розквіт. Занепад ахейсь­ких держав і прихід дорійців. Господарство та суспільні відносини у Греції в XI—IX ст. до н. е.

^ Тематичне оцінювання

Тема 2. РОЗКВІТ СТАРОДАВНЬОЇ ГРЕЦІЇ

Утворення Афінської держави

Розвиток Аттики. Реформи Солона.

Стародавня Спарта

Виникнення Лакедемонської держави. Мессенські війни. Законодавство Лікурга. Спартанська держава, її устрій, система виховання, побут.

^ Велика грецька колонізація

Причини та основні напрями колонізації. Колонії та метрополії. Міста-колонії Північного Причорномор'я.

Греко-перські війни

Причини греко-перських війн. Похід Дарія. Мара­фонська битва. Похід Ксеркса. Битва при Фермопі­лах. Саламінська битва. Остаточна перемога греків та її значення. Перший Афінський морський союз.

^ Афінська демократія

«Золотий вік» Афін за часів Перікла. Пелопоннесь­ка війна та її значення для розвитку Афін.

Тріумф грецької культури

Особливості формування грецької культури. Побут стародавніх греків. Сім'я та шлюб. Виховання дітей. До­сягнення грецької науки. Філософія, література, театр. Грецькі історики. Ораторське мистецтво. Звичаї й тра­диції.

^ Мистецтво Стародавньої Греції

Архітектура, скульптура, живопис.

Тема 3. ЕЛЛІНІЗМ

Розквіт Македонії

Війни між грецькими державами. Розшарування населення. Філіпп II. Завоювання Греції Македонією.

^ Східний похід Александра Македонського та утворен­ня його імперії

Початок воєнних дій проти Персії. Остаточна поразка Дарія III. Походи в Середню Азію та Індію. Створення імперії Александра Македонського.

^ Елліністичні держави в IV—II ст. до н. е. Елліністич­на культура

Суть еллінізму. Розквіт елліністичних держав. Культура і наука за доби еллінізму. Значення історії Стародавньої Греції, загальне й особливе у ній.

Тематичне оцінювання

^ РОЗДІЛ IV

ІСТОРІЯ СТАРОДАВНЬОГО РИМУ

Тема 1. РИМСЬКА РЕСПУБЛІКА

Природні умови Італії та виникнення міста Рима

Природно-кліматичні умови Апеннінського півос­трова. Населення Стародавньої Італії. Виникнення міста Рима та правління царів.

^ Римська республіка у V—середині III ст. до н. е.

Боротьба плебеїв і патриціїв у Римі. Завоювання Римом Італії. Римська республіка: організація влади та римське суспільство.

^ Боротьба між Римом і Карфагеном за панування в Західному Середземномор'ї

Перша Пунічна війна. Похід Ганнібала в Італію. Знищення Карфагена.

Війни II ст. до н. е.

Військове мистецтво давніх римлян. Римська армія епохи республіки. Війни II ст. до н. е. та утворення нових провінцій.

^ Римська держава у II ст. до н. е.

Римське суспільство в II ст. до н. е. Реформи братів Гракхів.

Криза республіки в І ст. до н. е.

Диктатура Луція Корнелія Сулли. Повстання Спар-така. Перший тріумвірат.

Тематичне оцінювання

Тема 2. ПАДІННЯ РЕСПУБЛІКИ

^ ТА УТВОРЕННЯ ІМПЕРІЇ

Диктатура Юлія Цезаря

Громадянська війна 40-х рр. до н. е. в Римі. Дикта­тура Юлія Цезаря. Другий тріумвірат і громадянська війна 30-х рр. до н. е.

^ Утворення Римської імперії

Октавіан Август. Нова система державного управлін­ня. Зовнішня політика та утворення нових провінцій.

Римська імперія в І—II ст. н. е.

Розвиток господарства в І—II ст. н. е. Правління ди­настії Юліїв Клавдіїв і Флавіїв. Правління династії Антоніїв.

^ Римська культура

Римська культура доби республіки. Культура імпе­раторського Риму. Основні архітектурні пам'ятки та римське мистецтво.

Місто Рим та життя його мешканців

Життя столиці. Побут римських громадян. Звичаї та традиції. Римська сім'я і виховання дітей.

^ Виникнення християнства

Виникнення та перші кроки християнства. Ісус Христос. Перші християнські громади і церкви. Став­лення римських імператорів до християн.

^ Тематичне оцінювання

Тема 3. ПІЗНЯ РИМСЬКА ІМПЕРІЯ

Римська імперія у II—III ст. н. е.

Кризові явища в Римській імперії. Колонат. «Сол­датські» та «сенаторські» імператори. Криза III ст. н. е. і вторгнення «варварів».

^ Пізня Римська імперія IV—V ст. н. е.

Реформи Діоклетіана і Константина. Римська імпе­рія в IV ст. н. е.

Християнська церква

Оформлення церкви. Константин І Великий та його політика щодо християнства. Перші собори. Виник­нення течій у християнстві. Християнство як держав­на релігія Римської імперії.

«Варвари» і Рим

«Варварські» племена — сусіди Римської імперії. Ве­лике переселення народів. Перше падіння Риму. Аларіх. Утворення варварських королівств на території імперії.

^ Падіння Західної Римської імперії

Гуни та їх вторгнення. Захоплення Риму вандала-

ми. Падіння Західної Римської імперії.

Значення історії Стародавнього Риму. Значення культурної спадщини Риму. Місце історії стародавнього світу в історії людства.

Тематичне оцінювання

^ ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ:

людина вміла; людина розумна; знаряддя праці; ка­м'яний вік; бронзовий вік; залізний вік; цивілізація; гос­подарська діяльність; історичне джерело; стара, нова ери; первісність; гурт первісних людей; рід; родова община; сусідська община; плем'я; союз племен; суспільство, ма­теріальний побут, родова знать; службова знать; рабство; держава; монархія; республіка; демократія; тиранія; місто-держава; внутрішня політика; зовнішня політика; дипло­матія; закон; право; династія; загарбницька війна; обо­ронна війна; реформа; міфологія; вірування; язичництво; релігія; християнство; буддизм; мистецтво; живопис; скуль­птура; архітектура; театр; колонія; метрополія.

^ ОСНОВНІ ВМІННЯ:

— аналізувати історичний зміст, робити нескладні висновки та узагальнення, зіставляти й оцінювати ок­ремі факти, події, самостійно будувати розповідь, ви­користовувати різноманітні джерела знань;

— працювати з текстом підручника, його ілюстра­ціями та документами, самостійно складати простий план параграфа, читати доступну допоміжну історич­ну літературу з теми;

— користуватися історичною картою, показувати на ній місця історичних подій, читати легенду карти, працювати з контурною картою;

— правильно застосовувати лічбу років в історії, співвідносити століття з тисячоліттям, встановлювати тривалість і синхронність подій, зіставляти події в часі, складати невеликі хронологічні таблиці;

— давати на основі підручника і документів харак­теристику історичним подіям, особам, висловлюючи власну думку, володіти понятійним апаратом теми, пра­вильно вживати й тлумачити історичну термінологію;

— розуміти, що можуть існувати різні підходи у висвіт­ленні історичних подій, давати усний відгук на відповідь однокласника, поважаючи його право на власну точку зору.

7 КЛАС

^ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

(34 год)

Вступ

Предмет, значення історії України, її періодизація. Стародавня та середньовічна історія України. Роль археології у вивченні давньої історії України. Архео­логічні культури.

Тема 1. СТАРОДАВНЯ ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

^ Початки людського життя в Україні

Поява і розселення людей на території України. Най­давніші стоянки. Життя архантропів періоду раннього палеоліту. Освоєння людьми теренів України за серед­нього палеоліту. П