Реферат: Програми для загальноосвітніх навчальних закладів французька мова. Іспанська мова 2-12 класи

Навчально-практичне видання
Міністерство освіти і науки України

Головне управління змісту освіти

Академія педагогічних наук України

Програми для загальноосвітніх навчальних закладів

ФРАНЦУЗЬКА МОВА. ІСПАНСЬКА МОВА 2—12 класи
Затверджено Міністерством освіти і науки України
(Лист Міністерства освіти і науки України №1/11-3580 від 22.08.2001 р.)

Програми підготували:

Л. Біркун, С. Єрьомін, Ю. Клименко, Н.Чумак, О. Шелакіна (французька мова);

Л. Біркун, Л.Копосова, А.Костильов (іспанська мова)

© Міністерство освіти і науки України, 2001

© Л.Біркун, С.Єрьомін, Ю.Клименко та ін., 2001

Електронна версія

Інститут засобів навчання АПН України


^ ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

1. Вступ

Зростаючі потреби в спілкуванні та співпраці між країнами і людьми з різними мовами та культурними традиціями, нова освітня система в Україні вимагають суттєвих змін у підході до викладання, оновлення змісту та методів навчання іноземних мов у загальноосвітніх навчальних закладах. Міністерством освіти і науки України було прийнято рішення про створення нової програми з іноземних мов для загальноосвітніх шкіл.

Знання іноземних мов є важливою передумовою для особистих, культурних, професійних та економічних контактів. Оновлення цілей та змісту навчання зумовлює оновлення освітніх технологій. Ця програма ґрунтується на результатах сучасних психолого-педагогічних та методичних досліджень, які розглядають навчання іноземних мов як процес особистісного розвитку учня в контексті "полілогу культур".

Визначаючи нові цілі, зміст і методи навчання, програма сприяє реформі середньої освіти в галузі викладання іноземних мов, враховуючи Рекомендації Ради Європи. Програма не обмежує самостійності й творчої ініціативи вчителя, передбачаючи гнучкість у відборі та розподілі навчального матеріалу відповідно до потреб учнів та обраних засобів навчання (навчально-методичні комплекси, підручники, посібники, аудіо-, відеоматеріали тощо).


^ 2. Рівні володіння іноземною мовою

Випускники середньої школи повинні вміти продемонструвати:

• здатність ефективно використовувати іноземну мову як з метою спілкування в реальних життєвих ситуаціях, так і з метою здобуття та розвитку знань;

• володіння мовленнєвими вміннями (аудіюванням, говорінням, читанням та письмом) на загальному базовому рівні, що відповідає рівню В21 Рекомендацій Ради Європи;

• знання основних синтаксичних, семантичних, граматичних та фонетичних закономірностей іноземної мови, що відповідає рівню В21 Рекомендацій Ради Європи;

• уміння розв'язувати комунікативні завдання з урахуванням соціокультурних і соціолінгвістичних аспектів мови, яка вивчається;

• здатність використовувати навчальний досвід, набутий у середній школі, для подальшої самостійної роботи з метою самовдосконалення в галузі обраної майбутньої професії;

• здатність використовувати автентичний іншомовний матеріал з метою самоосвіти і в особистих цілях.


^ 3. Принципи програми

Основними принципами програми є:

• комунікативна спрямованість;

• особистісна орієнтація;

• автономія учня;

• взаємопов'язане (інтегроване) навчання видів мовленнєвої діяльності (аудіювання, говоріння, читання та письма).


^ 4. Цілі навчання

Навчання іноземних мов передбачає практичне опанування учнями мовленнєвих умінь на рівні, достатньому для здійснення іншомовного спілкування в чотирьох видах мовленнєвої діяльності: аудіюванні, говорінні, читанні та письмі в типових ситуаціях. Оволодіння учнями іншомовним спілкуванням передбачає формування у них певного рівня комунікативної компетенції, зміст якої можна представити у вигляді схеми:





Мовленнєва та мовна компетенції

Основні мовленнєві вміння включають:

• уміння здійснювати усне спілкування в типових ситуаціях навчально-трудової, побутової та культурної сфер спілкування;

• уміння розуміти на слух основний зміст автентичних текстів;

• уміння читати і розуміти автентичні тексти різних жанрів та видів з різним ступенем розуміння їх змісту (читання з розумінням основного змісту, читання з повним розумінням змісту);

• уміння зафіксувати та передати письмово необхідну інформацію.

Учні повинні засвоїти програмовий мовний матеріал як засіб оформлення або розуміння висловлювань у процесі спілкування на рівні, визначеному стандартом. Для цього учням необхідно зрозуміти і засвоїти комунікативні функції засобів спілкування для їх коректного вживання у відповідних мовленнєвих ситуаціях, уміти самостійно відбирати саме ті мовні і мовленнєві засоби, які є оптимальними для реалізації комунікативного наміру та адекватними в соціально-функціональному плані у сфері спілкування.


^ Соціокультурна та соціолінгвістична компетенція
• Уміння вибирати та використовувати мовленнєві форми для здійснення комунікативних намірів у конкретних ситуаціях.

• Уміння враховувати культурні особливості, правила вербальної та невербальної поведінки в типових ситуаціях спілкування.


^ Дискурсивна компетенція
Здатність керувати мовленням та структурувати його за допомогою тематичної організації, зв'язності, логічної організації, стилю та реєстру, риторичної ефективності.
^ Стратегічна компетенція
— Уміння вибирати ефективні стратегії для розв'язання комунікативних завдань.

— Уміння самостійно здобувати та використовувати знання, планувати навчальний процес і оцінювати свої знання.


^ 5. Обґрунтування змісту


Кінцевою метою програми є розвиток здібностей та здатності учнів користуватися іноземною мовою для досягнення комунікативних цілей.


^ Принципи відбору змісту

Зміст з погляду сфер спілкування, функцій, понять, фонетичного, граматичного та лексичного матеріалу відбирається на таких засадах:

— повторюваність: діапазон виразу для адекватної поведінки буде досягнутий учнем поступово, функції та поняття повторюються щороку циклічно;

— поступове зростання складності: зміст, обраний для ранніх стадій, у цілому буде легшим, ніж для наступних, складність зростатиме поступово;

— мотивація: пріоритет у виборі й послідовності віддаватиметься тим темам, які будуть найбільш необхідними учням;

— потенціал вивчення мови: зміст програми не тільки задовольняє загальні освітні потреби учнів, а й дає змогу також сформувати міцну базу для подальшого самовдосконалення і використання мови у професійній сфері;

— поняття, функції та функціональні показники: сфери спілкування передбачають практику учнів в оперуванні різноманітними поняттями та певними мовними функціями.

Поняття розглядаються як значення та загальні ідеї, необхідні учням для спілкування. Вони поділяються на загальні та специфічні. Загальні поняття (наприклад, час, якість, тривалість, місцезнаходження тощо) можуть з'являтися в кожній темі. Специфічні поняття безпосередньо визначені певною темою (наприклад, дім, їжа, здоров'я тощо).

Функція мови розглядається як мета використання мовної одиниці у висловлюванні. У методиці навчання іноземних мов комунікативні функції, як правило, описуються як категорії поведінки (наприклад, прохання, дозвіл, привітання тощо). Згідно з принципом повторюваності, функції можуть повторюватися в різних темах. Учителі віддаватимуть перевагу тим чи іншим функціям на уроці залежно від наявності навчальних матеріалів.

Функціональні показники визначаються для кожної функції. Функції, які можуть бути виконані в будь-якій розмові чи дискусії (наприклад, зміна теми розмови, пропозиція іншого погляду тощо), не приписуються до певних тем і можуть вживатися в будь-якій з них.


^ 6. Методичні засади сучасного навчання і вивчення іноземних мов


Інтеграція національної освіти, зокрема навчання іноземних мов, у світову систему освіти та європейські заклади освіти, пов'язані з навчанням іноземних мов, здійснюється з урахуванням основних принципів державної освітньої політики в Україні (пріоритетність освіти, її демократизація, гуманізація та гуманітаризація, національна спрямованість, неперервність, багатокультурність і варіативність освіти, відкритість системи освіти та нероздільність навчання і виховання).


Загальна стратегія навчання іноземних мов визначається потребами сучасного суспільства та рівнем розвитку лінгвістичних, психолого-педагогічних і суміжних наук. Цією стратегією є комунікативний підхід, який зумовлює


практичну мету навчання й вивчення іноземних мов, а саме: оволодіння іншомовним міжкультурним спілкуванням шляхом формування і розвитку міжкультурної комунікативної компетенції та її складових.


^ Особливості комунікативного підходу
• Мова розглядається як засіб спілкування. Перевага віддається оволодінню поняттями та функціями.

• Мова вивчається через особисту діяльність учнів. Вони є головними автономними суб'єктами навчання, які володіють когнітивними й метакогнітивними стратегіями та прийомами оволодіння мовою й іншомовним спілкуванням та відповідають за свої успіхи і невдачі.

• Основними цілями є комунікативна компетенція, соціальна відповідність та прийнятність.

• Урок іноземної мови розглядається як діяльність спілкування. Це означає відмову від домінування на уроках формальних мовних вправ на користь діяльнісно- й інтелектуально-орієнтованих завдань, які дають змогу вивчати іноземну мову як скарбницю культури та соціокультурної інформації, як основний засіб міжкультурного спілкування в процесі цього спілкування.

• Навчання видів мовленнєвої діяльності відбувається інтегровано.

•Типовими завданнями є заповнення інформаційних прогалин, розв'язання проблем, рольова гра, симуляція тощо.

• Типовими формами інтерактивності є групова та парна робота.

• Змінюється роль учителя в процесі навчання. Учитель сприяє спілкуванню, допомагає учням досягти автономності у визначенні цілей та шляхів вивчення іноземної мови, оволодіти мовленнєвими, мовними й невербальними засобами комунікації.

• Змінюється ставлення до помилок. Вони неминучі й розглядаються як свідчення процесу навчання.

• Рідна мова використовується зрідка, за необхідністю, коли це виправдано складною ситуацією.


^ Принципи комунікативно-орієнтованого навчання іноземних мов
Принцип інтерактивності

Навчання будується переважно на завданнях, які

• моделюють інтерактивний характер спілкування – обов'язкову участь двох типів комунікантів – тих, хто продукує висловлювання і тих, для кого це висловлювання призначене, а також наявність ознак їх взаєморозуміння;

• мають важливу рису комунікативної ситуації – інформаційну прогалину. Це означає, що комуніканти володіють різним обсягом інформації або різними частинами однієї й тієї самої інформації, а це спонукає учнів добувати інформацію один в одного і відповідно цінувати один одного як партнерів по спілкуванню і використовувати один одного як ресурс необхідної нової інформації, думки чи досвіду;

• складають логічно пов'язані та взаємозалежні комплекси завдань. Якість виконання кожного наступного завдання залежить від успішності виконання попереднього;

• допомагають узгоджувати навчальні й комунікативні дії, встановлювати та підтримувати стосунки, обмінюватися особистісно-значущою інформацією, співпрацювати в парах, невеличких групах, командах.


^ Принцип мовленнєво-мисленнєвої активності

Навчання будується переважно на завданнях, які:

• моделюють пізнавально-когнітивні процеси – пошуку та відбору інформації, її критичного аналізу, опису, порівняння, зіставлення, протиставлення, узагальнення, інтерпретації, висловлення особистого ставлення, пояснення, обґрунтування тощо;

• формують психолінгвістичні механізми мисленнєво-мовленнєвої діяльності, продукування та сприйняття іншомовного повідомлення – імовірного прогнозування, осмислення, запам'ятовування, реконструювання змісту та форми висловлювання чи повідомлення.


^ Принцип інтеграції

Навчання будується переважно на завданнях, які:

• моделюють реальний цілісний контекст спілкування – поєднання мовленнєвої і немовленнєвої дії, вербального й невербального спілкування, візуальної та звукової репрезентації змісту і форми;

• забезпечують оволодіння видами мовленнєвої діяльності в їх реальній послідовності та взаємозв'язку.

Принцип контекстуалізації
Навчання будується переважно на завданнях, які допомагають сприймати, реконструювати, продукувати висловлювання і тексти як продукти відповідних сфер, стилів та цілей спілкування. Граматичні та лексичні компетенції формуються переважно в контексті виконання завдань з метою вирішення комунікативних цілей.

^ Принцип домінуючої ролі безперекладної семантизації
Використання перекладу переважно обмежується абстрактною лексикою, значення якої важко розкрити за допомогою наочності, моторики, пояснення тощо.


^ 7. Контроль та оцінювання

Методичні засади
Оцінювання вважається невід'ємною та важливою складовою частиною програми. Система оцінювання грунтується на таких засадах:

• оскільки вимоги програми орієнтовані на Рекомендації Ради Європи, то й контроль та оцінювання необхідно проводити відповідно до цих Рекомендацій;

• оцінювання повинно базуватися на методичних засадах, визначених цією програмою, і мати комунікативну спрямованість та оцінювати рівень сформованості в учнів мовленнєвих умінь;

• система оцінювання повинна мати логічну структуру, що характеризується поступовим ускладненням завдань на кожному наступному етапі;

• система оцінювання повинна забезпечити надійні й адекватні вимірники вмінь і знань учнів та включати поточне й підсумкове тестування;

• система оцінювання має мотивуючий, а не караючий учня чи вчителя характер;

• система оцінювання повинна постійно вдосконалюватися.


Мета

Контроль може бути двох типів, поточним та підсумковим, кожний з яких має свої цілі.


Поточний контроль/тестування має на меті:

• допомогти учням відчути свій прогрес у навчанні, усвідомити свої сильні та слабкі сторони, навчити прийомів самоконтролю та вказати шляхи вдосконалення;

• надати інформацію батькам щодо успішності їхніх дітей та визначити, над чим дитині слід працювати, щоб досягти кращих результатів;

• забезпечити зворотний зв'язок для вчителів щодо ефективності їхньої системи викладання, доцільності використання того чи іншого матеріалу та допомогти вчителям скоригувати план роботи в разі потреби.


Підсумковий контроль/тестування має на меті;

• створити учням, батькам та вчителям повну та чітку картину про успішність учня, про його діяльність та досягнення у вивченні іноземної мови в кінці відповідної складової частини навчання (рік, ступінь);

• забезпечити інформацію для вчителя, який відповідатиме за наступний етап навчання.


Для підвищення ефективності навчально-виховного процесу, поліпшення якості знань, навичок і вмінь учнів рекомендується:

навчальну діяльність підпорядковувати вирішенню головного завдання — комунікативної спрямованості навчання;

для активізації комунікативної діяльності учнів раціонально використовувати різноманітні форми роботи: фронтальні, хорові, групові, парні, індивідуальні;

процес навчання мови і мовлення має бути вмотивованим;

приділяти більше уваги самостійній і творчій роботі учнів, учити працювати з книгою, словниками та іншою довідковою літературою;

уміти використовувати різноманітну інформацію;

здійснювати особистісно орієнтований підхід до навчання, враховувати індивідуально-психологічні особливості учнів;

у процесі розвитку вміння аудіювання використовувати умовно-комунікативні вправи (аудіювання повідомлень, запитань, розпоряджень на понадфразовому рівні) та комунікативні (вправи на аудіювання текстів для одержання інформації);

мовлення на уроці максимально наближати до реальної функції мови; воно повинне слугувати знаряддям діяльності учнів і бути вмотивованим у вигляді окремих слів, виразів, структур та в осмислених мовних сполученнях, зміст яких продиктовано даними ситуативними обставинами.



Для загальноосвітніх навчальних закладів



^ Рівень

навчальних

досягнень


Бали

Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

1


2


3


Письмо


Початковий

1


Учень уміє писати вивчені слова.


2


Учень уміє писати вивчені словосполучення.


3


Учень уміє писати прості непоширені речення.


Середній

4


Учень уміє написати листівку за зразком.


5


Учень уміє написати коротке повідомлення за зразком у межах вивченої теми.


6


Учень уміє написати короткого особистого листа за зразком.


Достатній

7

Учень уміє написати коротке повідомлення за вивченою темою, використовуючи опори.


8

Учень уміє без використання опори написати повідомлення за вивченою темою, скласти план переказу тексту, зробити нотатки.


9

Учень уміє написати повідомлення на запропоновану тему, обґрунтовуючи власні думки, заповнити анкету.


Високий

10

Учень уміє написати повідомлення, висловлюючи власне ставлення до проблеми, написати особистого листа.

11

Учень уміє передати свої міркування з широкого кола питань, використовуючи різноманітні мовні засоби.

12

Учень уміє написати анотацію на повідомлення, реферат, оголошення, заповнити анкету, скласти план.




1


2


3


Говоріння


Початковий


1

Учень знає вивчені найбільш поширені слова, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні.

2


Учень використовує прості непоширені речення з опорою на зразок.


3

Учень знає вивчені найбільш поширені словосполучення, проте не завжди адекватно використовує їх у мовленні.

Середній


4

Учень використовує у мовленні прості речення і за опорами робить короткі повідомлення; у його мовленні є помилки.

5

Учень уміє робити короткі повідомлення з вивченої теми за опорами, вживаючи прості речення, ставить запитання і відповідає на них з опорою на зразок; у його мовленні є помилки.

6

Учень висловлюється за опорами у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, малюнка, уміє починати і закінчувати розмову, погоджуватися або не погоджуватися; у його мовленні мають місце помилки.
Достатній



7

Учень уміє зв'язно висловлюватись відповідно до навчальної ситуації, малюнка, робити повідомлення з теми, простими реченнями передавати зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, ставити питання та відповідати на них; у його мовленні є помилки, які не заважають спілкуванню.

8

Учень уміє логічно висловлюватися у межах вивчених тем відповідно до навчальної ситуації, а також у зв'язку зі змістом прочитаного, почутого або побаченого, висловлюючи власне ставлення до предмета мовлення; уміє підтримувати бесіду, вживаючи короткі репліки; у його мовленні є помилки, які не заважають спілкуванню.

9

Учень уміє логічно висловлюватися у межах вивчених тем, передавати основний зміст прочитаного, почутого або побаченого, підтримувати бесіду, вживаючи розгорнуті репліки; у його мовленні є помилки, які не заважають спілкуванню.


Високий


10

Учень уміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем; у його мовленні можуть бути незначні помилки.

11

Учень уміє без підготовки висловлюватися і вести бесіду в межах вивчених тем, аргументуючи власне ставлення до предмета спілкування; у його мовленні можуть бути незначні помилки.

12

Учень уміє вільно висловлюватися та вести бесіду відповідно до ситуації, без особливих зусиль, гнучко та ефективно користуючись мовними засобами.

Читання


Початковий

1


Учень розпізнає та читає окремі вивчені слова.


2


Учень розпізнає та читає окремі вивчені словосполучення.


3

Учень читає та розуміє окремі прості непоширені речення.

Середній

4

Учень уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту короткі прості тексти, побудовані на вивченому матеріалі.

5

Учень уміє читати вголос і про себе з розумінням основного змісту короткі тексти, які можуть містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.

6

Учень уміє читати з повним розумінням короткі тексти, які можуть містити певну

кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.





1


2


3



Достатній



7

Учень уміє читати з повним розумінням короткі тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися або відшукати у словнику, знаходити потрібну інформацію у текстах інформативного характеру.

8

Учень читає з повним розумінням тексти, які містять певну кількість незнайомих слів, знаходить і аналізує потрібну інформацію


9

Учень читає з повним розумінням адаптовані тексти, знаходить потрібну інформацію, аналізує її та робить відповідні висновки.



Високий


10

Учень читає з повним розумінням адаптовані тексти, уміє аналізувати і робити

висновки, порівнює отриману інформацію з власним досвідом.

11

Учень читає з розумінням основного змісту нескладні неадаптовані тексти, аналізує їх, використовуючи словник.

12

Учень читає нескладні неадаптовані тексти, у разі необхідності використовуючи словник, аналізує їх і робить власні висновки.




Аудіювання


Початковий

1

Учень розпізнає на слух вивчені найбільш поширені слова у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.

2

Учень розпізнає на слух вивчені найбільш поширені словосполучення у мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.


3

Учень розпізнає на слух окремі прості непоширені речення і мовленнєві зразки, побудовані на вивченому мовному матеріалі в мовленні, яке звучить в уповільненому темпі.

Середній

4

Учень розпізнає на слух прості речення, фрази та мовленнєві зразки, пред'явлені в

нормальному темпі.

5

Учень розуміє основний зміст пред'явлених у нормальному темпі, невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі.


6

Учень розуміє основний зміст пред'явлених у нормальному темпі, невеликих за обсягом текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.


Достатній

7

Учень розуміє основний зміст пред'явлених у нормальному темпі текстів, побудованих на вивченому мовному матеріалі, які містять певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.

8

Учень розуміє основний зміст стандартного мовлення у межах вивчених тем, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися.

9

Учень розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також «схоплює» основний зміст чітких повідомлень та оголошень.


Високий

10

Учень розуміє основний зміст мовлення, яке може містити певну кількість незнайомих слів, про значення яких можна здогадатися, а також «схоплює» основний зміст радіо- і телепередач.

11

Учень розуміє тривале мовлення, а також основний зміст радіо- і телепередач.

12

Учень без особливих зусиль розуміє тривале мовлення й основний зміст радіо- і телепередач та фільмів.



^ Для загальноосвітніх навчальних закладів, шкіл з поглибленим вивченням



^ Рівень навчальних досягнень



Бали


Критерії оцінювання навчальних досягнень учнів

1


2


3


Аудіювання


Початковий


1

Учень може розуміти з контексту лексику, що стосується його особисто, його сім'ї та конкретного найближчого оточення, якщо люди розмовляють повільно і чітко.

2

Учень може розуміти побутову лексику та найбільш поширені вислови на теми, що стосуються його особисто, його сім'ї та конкретного найближчого оточення.


3

Учень може розуміти вислови та найуживанішу лексику, що стосуються його (наприклад, базову інформацію про особу, її сім'ю, покупки, місцеву географію, роботу).

Середній


4

Учень може розуміти вислови та найуживанішу лексику, що його стосуються (наприклад, базову інформацію про особу, її сім'ю, покупки, місцеву географію, роботу). Може «схопити» основний зміст простих, чітких повідомлень та оголошень.


5

Учень може розуміти основний зміст повідомлень на звичайні теми стосовно роботи, навчання, дозвілля тощо, якщо мовлення досить повільне та чітке.

6

Учень може розуміти основне в численних радіо- та телепередачах про події дня або на теми особистих інтересів.

Достатній


7

Учень може розуміти доповіді і навіть усвідомлювати аргументацію, якщо тема стосується його особисто.

8

Учень може розуміти лекції і усвідомлювати аргументацію, якщо тема стосується його особисто; розуміти більшість телепередач про події дня та інформативного типу.


9

Учень може розуміти тривале мовлення, навіть якщо воно нечітко структуроване, а артикуляції лише імпліцитні.


Високий

10


Учень може розуміти телепередачі та фільми.


11

Учень не має жодних труднощів щодо розуміння усного мовлення у прямому спілкуванні.

12

Учень не має труднощів щодо розуміння усного мовлення у прямому спілкуванні, навіть коли мовлення швидке.

Читання

Початковий

1


Учень може розуміти знайомі назви, дуже прості слова та фрази.


2

Учень може розуміти знайомі назви, дуже прості слова та фрази, наприклад, в оголошеннях, афішах, каталогах.

3


Учень може читати дуже прості короткі тексти.


Середній

4

Учень може знаходити необхідну йому інформацію в побутових документах, оголошеннях, проспектах, меню, розкладах руху транспорту і розуміти особисті короткі та прості листи.


5

Учень може розуміти нескладні тексти розмовною мовою, що стосуються повсякденного життя.


6

Учень може розуміти опис подій, вираження почуттів та побажань.

Достатній

7

Учень може читати статті на сучасні теми, у яких автори займають певну позицію чи приймають певну точку зору.

8


Учень розуміє сучасну адаптовану літературну прозу.


9


Учень розуміє актуальні або літературні тексти.





1


2


3



Високий


10

Учень розуміє технічні вказівки, навіть якщо вони не належать до галузі його компетенції.

11


Учень легко читає будь-які форми писемного мовлення.


12


Учень легко читає складні за структурою і мовними засобами тексти.


^ Говоріння діалогічне


Початковий

1

Учень може спілкуватися на простому рівні за умови, що співрозмовник готовий повторити або переформулювати повільніше та допомогти йому сформулювати те, що він намагається сказати.


2

Учень може ставити прості запитання на знайомі теми або такі, що стосуються безпосередніх потреб; може відповісти на такі самі запитання.

3

Учень може в процесі спілкування виконувати звичні прості завдання, що вимагають лише обміну простою і прямою інформацією на знайомі теми.


Середній

4

Учень може здійснювати дуже короткі обміни інформацією, навіть якщо він взагалі недостатньо її розуміє, щоб підтримувати бесіду.

5

Учень може впоратися з більшістю ситуацій під час розмови на прості побутові

теми.


6

Учень може взяти участь без підготовки в бесіді на знайомі та особисто йому близькі теми побутового характеру (наприклад, сім'я, дозвілля, подорож, останні події).

Достатній

7


Учень уміє досить спонтанно й невимушено спілкуватися з носієм мови.


8

Учень уміє брати активну участь у бесіді в знайомих ситуаціях, представляючи або захищаючи свої погляди.

9


Учень уміє спонтанно і вільно висловитися без очевидних труднощів у доборі слів.


Високий

10

Учень уміє використовувати мову гнучко й ефективно в соціальних стосунках;

точно формулювати ідеї та погляди, легко співвідносити своє мовлення з мовленням інших.

11

Учень уміє без зусиль брати участь у будь-якій бесіді або дискусії, вживаючи сталі та ідіоматичні вирази.


12

Учень уміє висловлюватися вільно й чітко, виділяти смислові відтінки. У разі труднощів може повернутися назад «за допомогою» — легко, невимушене і майже непомітно.


^ Говоріння монологічне


Початковий

1


Учень може вживати прості вислови.


2

Учень може вживати речення, щоб описати своє місце проживання, людей, яких він знає.

3

Учень може вживати речення, щоб описати простими словами свою сім'ю, інших людей, свої життєві умови.

Середній

4

Учень може вживати серію речень або висловів, щоб розказати простими словами про свою сім'ю, інших людей, свої життєві умови, освіту.


5

Учень може висловлюватися простими засобами, розповідаючи про події та свій досвід, свої мрії, сподівання та мету.

6


Учень може наводити стислі приклади або пояснення до плану чи ідеї


Достатній

7

Учень уміє чітко й докладно висловлюватися на значну кількість тем, пов'язаних з його інтересами.

8

Учень уміє висловити думку про проблему, визначити переваги чи недоліки різних шляхів її розв'язання.


9


Учень уміє представити докладний опис складної теми.





1


2


3


Високий


10

Учень уміє представити докладний опис складної теми, пов'язуючи підтеми, розвивати певні (під)пункти і доходити власного висновку.


11

Учень уміє чітко і ясно представити опис або аргументацію у стилі, властивому певному контексту.


12

Учень уміє чітко і ясно представити опис або аргументацію у стилі, властивому певному контексту з логічною структурою, що допомагає адресату помітити та усвідомити (запам'ятати) всі значущі моменти.


Письмо

Початковий

1

Учень може написати коротку просту поштову листівку, наприклад, про відпустку (канікули)


2

Учень може заповнити анкету (список запитань) і написати своє ім'я, національність та адресу.

3

Учень може писати прості короткі повідомлення з метою розв'язання нагальних проблем.

Середній

4

Учень уміє написати особистого і дуже простого листа, наприклад, з висловленням вдячності.

5

Учень уміє написати простий зв'язний текст на знайомі теми або на предмет особистого інтересу.

6

6 Учень уміє писати особисті листи, щоб описати свій досвід, враження.

Достатній

7

Учень уміє чітко, докладно писати тексти на значну кількість тем, пов'язаних з його інтересами.

8

Учень уміє написати повідомлення з метою обґрунтування або спростування

певної думки; писати листи, висловлюючи особисте ставлення до подій чи

певного досвіду.

9

Учень уміє висловитися у формі чіткого, добре структурованого тексту і розвинути свою точку зору.

Високий

10

Учень уміє детально розкрити певні складні теми у листі, підкреслюючи

моменти, які вважає важливими; написати тексти різних типів в особистому

стилі.


11

Учень уміє писати ясні й чіткі тексти у властивому / притаманному йому стилі; писати / складати листи, доповіді.

12

Учень уміє писати статті з логічною структурою, яка сприяє виділенню та запам'ятанню читачем основних значущих моментів.



^ ФРАНЦУЗЬКА МОВА. 2 клас (перший рік навчання)

Sphères thématiques Сфери (тематика) спілкування)

Compétence discursive
^ Мовленнєва компетенція
Compétence linguistique

Мовна компетенція

Compétence socioculturelle et sociolinguistique

Соціокультурна / соціолінгвістична компетенція

^ Compétence stratégique Стратегічна компетенція

Savoir-faire communicatifs


savoir


Savoir-être, savoir socioculturel


Savoir-apprendre


^ Мовленнєві функції


Функціональні показники (мовленнєві зразки)


Лексика


Граматика


Фонетика


^ Faire connaissance Представ­лення особи

(привітатися, представитися, попрощатися, назвати адре­су)

Привітатися, представитися, попрощатися, назвати адресу

^ Bonjour, ça va?/Salut!

Au revoir.

Comment tu t'appelles? /

Je m'appelle...

Tu habites où?/J'habite...

Nombres de 0 à 10

-je m’appelle tu t'appelles; -je suis , tu es -j'ai, tu as; Interrogation: - qui est-ce?/c'est. qu'est-ce que c'est?/ c'est...

Інтонація роз­повідних та питальних ре­чень, усі зву­ки французь­кої мови, осо­б-ливості фра­н-цузької ви­мови (довгота, носові, від­криті/закриті голосні); по­діл речень на

ритмічні

гру­пи, Enchaînement, liaison

- Quelques noms/prénoms français (Caroline Duval...) - savoir indiquer l'adresse - comprendre des paroles et des gestes

Розвивати здатність учня самостійно навчатися

Підтримувати увагу під час уроку: розуміти за­вдання; бути здатним працювати у парі, у групі; просити до­помоги у вчи­теля; мати бажання вступати в розмову

^ La vie quotidienne Повсякденне життя:

- дитячі ігри;

- класна кім­ната: - урок у шко­лі;

- шкільне приладдя

Описати предме­ти, запитати і дати відповідь за те­мою, висловити потреби

^ Qu'est-ce que tu fais?

Il y a un/une... /des...

De quelle couleur est...?

/ il/elle est...

Matériel scolaire Adjectifs de couleurs Jeux (cache-cache...) Jouer

lmpératif/наказовий спосіб вживаних діє­слів; il /elle est... ils/elles + elle/il n'a pas de... on...

on joue a... prépositions/ прий-менники:dans, sur, à, de + nom On sait + infinitif Interrogation:intona-tion

Exclamations pour approuver qqch/вигуки схва­лення (génial...) l'école en France

^ Animaux Тварини

Розповісти про тварин, описати їх, висловлювати своє ставлення до них

Comment est...? Qu'est-ce qu'il fait? Qu'est-ce qu'il mange?

Animaux Adjectifs de des- cription (grand..., méchant...) Aussi Nombre de 10 à 15

-j'aime/il/elle aime... -genre des adjectifs - chez + nom de personne -interrogation de différents types;

Onomatopée / звуковідтворюючі слова (Cou!cou!...)

^ Le corps Частини тіла:

- частини тіла;

- фізичний стан

Назвати частини тіла, описати стан здо­ров'я

Qu'est-ce qu'il y -a?/ J'ai mal à la tête...

Parties du corps

Avoir mal à Je/tu/ il/elle

exclamations de sentiment (ouille!...)

^ Loisirs et vacances Дозвілля і канікули:

- іграшки;

- канікули

Запитати і дати відповідь про від­починок, говорити про сма­ки та вподобання

^ Où vas-tu (pendant les vacances)? Je voudrais + faire qch

Jouets lieux de vacances nombre de 15 à 20

Prépositions contractées (en, aux, à la , au, à l’ )




activités enfantines




^ Calendrier Календар:

- пори року;

- погода

Орієнтуватися в часі, назвати погодні явища

L'année a quatre saisons . C'est l'hiver. Il fait froid.... C'est... . Il fait... . Qu'est-ce que les enfants font en été?