Реферат: Розробка ефективної транспортної технології для виготовлення тканини артикулу 4784

--PAGE_BREAK--4. ВИБІР І ОБГРУНТУВАННЯ ОБЛАДНАННЯ І ПІДЙОМНО – ТРАНСПОРТНИХ ЗАСОБІВ ПО ПЕРЕХОДАХ ТКАЦЬКОГО ВИРОБНИЦТВА
Комплексна механізація транспортних і вантажно – розвантажувальних робіт представляє собою раціональне поєднання різних транспортуючих машин і пристроїв, які злагоджено працюють з технологічним обладнанням по всім переходам.

Головними підйомно – транспортними операціями у ткацтві є переміщення, зберігання і встановлення у гнізда машин снувальних валів і навоїв, подача основної та утокової пряжі, накопичення і переміщення сурової і готової тканини.

Для виготовлення тканини арт.4784 був прийнятий вище поданий технологічний план ткацтва. Для забезпечення нормального протікання технологічних процесів на підприємстві заплановані проміжні склади для зберігання і підтримання в належних умовах напівфабрикати, монорейковий і підлоговий види транспорту, які вчасно забезпечують технологічні машини сировиною.

Основна та утокова пряжа на центральному складі зберігатиметься у візках ТО – 1. До мотальних машин візки доставлятимуться акумуляторними тягачами АТ – 60. Після перемотування конічні бобіни з утоковою пряжею електротягачем доставлятимуть на візках у ткацький цех, а основу переміщуватимуть на візках типу № 5 на шпулярники снувальних машин.

Напрацьовані навої зі снувального відділу підвісним електротягачем ВКМ – 911 транспортуюься на проміжний склад шліхтувального відділу, а із складу на стійки шліхтувальних машин. В проміжному складі на вертикально – замкнених стелажах зберігатимуться напрацьовані навої та запасні. Наявність проміжних складів дає змогу урівноважити коливання з доставкою і напрацюванням напівфабрикатів, а також мати заданої кількості запас пакувань.

Прошліхтована основа підвісним електротягачем переміщується у проборний відділ. В даному відділі ткацькі навої спочатку зберігаються на горизонтально – замкнутих стелажах. Пробираються на механізованих верстатах 10 % навоїв, а 90 % прив’язуватимуться безпосередньо біля ткацьких верстатів.

У ткацький цех на візках ТУН – 8 з проборного відділу акумуляторним тягачем АТ – 60 доставлятимуть як пробрані навої так і навої, які прив’язуватимуть.

Тканину арт.4784, що виробляється на верстатах СТБ – 2 – 180 в рулонах укладатимуть у візки ТО — 4 і електротягачем відвозитимуть на склад не розбракованої продукції в ПКВ. До візків ТО — 4 тканину в рулонах доставлятимуть на ручних візках.

Із складу сурову тканину розбраковуватимуть бракувальними машинами Б – 180 і на АТ – 60 відвозитимуть на склад розбракованої продукції.

Прийнята схема механізації передбачає і зворотні рейси усіх видів транспорту із порожньою тарою. На кожному із проміжних складів підтримуються свої умови (температура, вологість, рух повітря) для зберігання напівфабрикатів.

В мотально – снувальному відділі основа з мотальних машин зберігатиметься у візках тип № 5 за шпулярниками снувальних машин. Напрацьовані навої з снувальних машин підвісний електротягач доставлятиме у проміжний склад шліхтувального відділу, де вони зберігатимуться у вертикальних стелажах. Прошліхтовані основи і частина пробраних розміщуватимуться у горизонтальних механізованих стелажах, що в проміжному складі проборного відділу.

Технічні характеристики підйомно – транспортних машин представлені у табл. 5.
Таблиця 5

Перелік основних параметрів прийнятих до встановлення підйомно – транспортних засобів




5. ВИЗНАЧЕННЯ ПАРАМЕТРІВ СКЛАДІВ ТА ЇХ ОБЛАДНАННЯ
Сучасні склади аналогічні виробничим приміщенням. У них не тільки розміщуються вантажі, але й виконуються за рахунок різноманітних механізмів і приладів з широким застосуванням засобів автоматизації важкі і трудомісткі операції. При цьому кожний механізм завантажений максимально як по вантажомісткості так і у часі.

Усі технологічні підрозділи проектуємої ткацької фабрики будуть з проміжними складами для забезпечення безперервності технологічного процесу при можливій неритмічності вантажопотоків. У мотально – снувальному відділі запас основної пряжі знаходитиметься за шпулярниками снувальних машин.

Необхідна кількість візків типу № 5:
Квіз = <img width=«89» height=«53» src=«ref-1_1495207382-285.coolpic» v:shapes="_x0000_i1049">, шт (5.1)
де nпак – кількість пакувань пряжі, яка зберігається на складі (з врахуванням запасу), шт

Евіз – ємність візка, шт
Квіз = <img width=«200» height=«47» src=«ref-1_1495207667-1019.coolpic» v:shapes="_x0000_i1050">
Приймається 49 шт

Ємність візка розраховується по формулі (3.6), шт:
Евіз = 6 ∙ 10 = 60






Число бобін одного шару визначається по формулі (3.7), шт :
Чбш = 5∙ 2 = 10
Число бобін, які вміщуються по ширині візка по формулі (3.8), шт:
Чб.шир = 66,5 / 25 = 2,66
Приймається 2

Число бобін, що вміщуються по ширині візка по формулі (3.9), шт:
Чб.довж = 139,5 / 25 = 6
Кількість можливих шарів з бобінами у візку по формулі (3.10), шт:
Кш = 92 / 15 = 6,133
Приймається 6

Кількість візків, яка необхідна для однієї снувальної машини:
<img width=«86» height=«50» src=«ref-1_1495208686-267.coolpic» v:shapes="_x0000_i1051">, (5.2)
де mсн – кількість снувальних машин.
<img width=«124» height=«46» src=«ref-1_1495208953-507.coolpic» v:shapes="_x0000_i1052">

Приймається 25


Візки, які встановлюються по двоє за шириною шпулярників.

Кількість візків за довжиною ряда:
Квіз.р = <img width=«39» height=«49» src=«ref-1_1495209460-240.coolpic» v:shapes="_x0000_i1053">, шт (5.3)

Квіз.р = <img width=«75» height=«47» src=«ref-1_1495209700-400.coolpic» v:shapes="_x0000_i1054">
Приймається 13 шт.

Площа, яка займається візками, м2:
Sвіз = (lвіз + 0,2) ∙ Квіз.р ∙ (2 ∙ Ввіз + 0,2) ∙ Мсн, м2(5.4)
де Мсн – кількість снувальних машин.
Sвіз = (1,395 + 0,2) ∙ 13 ∙ (2 ∙ 0,665 + 0,2) ∙ 2 = 63,45 м2
У шліхтувальному і проборному відділах встановлюють механізовані стелажі. У шліхтувальному відділі для зберігання навоїв, які поступають після снування прийняті горизонтальнозамкнені механізовані стелажі.

Для зберігання прошліхтованих і пробраних навоїв також прийняті горизонтальнозамкнені механізовані стелажі.

Кількість нерозбракованої тканини розраховується по формулі (2.3) :
nрул = 277 шт
Необхідна кількість візків:
<img width=«104» height=«52» src=«ref-1_1495210100-285.coolpic» v:shapes="_x0000_i1055"> , шт (5.5)


<img width=«122» height=«45» src=«ref-1_1495210385-302.coolpic» v:shapes="_x0000_i1056"> 
Приймається 2 шт
6. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ І КІЛЬКОСТІ ПІДЛОГОВОГО ВНУТРІШНЬОФАБРИЧНОГО ТРАНСПОРТА
На проектуємій фабриці в якості підлогового транспорту будуть застосовувати електротягачі з причіпними візками різних модифікацій.

Електротягачі АТ – 60 призначені для переміщення вантажів за наступними переходами :

-                     основу і уток з центрального складу до мотальних машин;

-                     пробрані ткацькі навої і навої, що йдуть на прив’язування із проборного відділу в ткацький цех;

-                     уток в конічних бобінах з мотально-снувального відділу в ткацький цех;

-                     сурову тканину із ткацького цеха в склад не розбракованої продукції;

-                     не розбраковану тканину із складу до бракувальних машин і розбраковану тканину в склад.

Для визначення кількості електротягачів розраховую техніко – економічні показники роботи.

Ширина транспортного проходу, м:
<img width=«288» height=«44» src=«ref-1_1495210687-599.coolpic» v:shapes="_x0000_i1057"> , м (6.1)
де h – зазор безпеки (<metricconverter productid=«0,2 м» w:st=«on»>0,2 м);

R – мінімальний радіус повороту (<metricconverter productid=«1,6 м» w:st=«on»>1,6 м);

lд– довжина дишла (<metricconverter productid=«0,4 м» w:st=«on»>0,4 м);

lвіз– довжина причіпного візка, м;

nвіз – кількість причіпних візків.
1) транспортний прохід з центрального складу до мотальних машин, м:
Вт = 0,7 + 2 ∙ 0,2 + <img width=«276» height=«53» src=«ref-1_1495211286-1127.coolpic» v:shapes="_x0000_i1058">
2)                транспортний прохід від проборнрго відділу в ткацький цех, м
Вт = 0,7 + 2 ∙ 0,2 + <img width=«295» height=«53» src=«ref-1_1495212413-1261.coolpic» v:shapes="_x0000_i1059">
3)                транспортний прохід з мотально – снувального відділу в ткацький цех, м:
Вт = 0,7 + 2 ∙ 0,2 + <img width=«254» height=«53» src=«ref-1_1495213674-1045.coolpic» v:shapes="_x0000_i1060">
4) транспортний прохід для перевезення сурової тканини із ткацького цеху в склад не розбракованої продукції, м
Вт = 0,7 + 2 ∙ 0,2 + <img width=«254» height=«53» src=«ref-1_1495214719-1035.coolpic» v:shapes="_x0000_i1061">
Час, який витрачається на рейс (тривалість транспортного циклу), хв :




<img width=«188» height=«47» src=«ref-1_1495215754-430.coolpic» v:shapes="_x0000_i1062">, хв (6.2)
де (tз + tр) – час, який витрачається на завантаження і розвантаження, хв;

А – коефіцієнт, який враховує позапланові простої (на особисті потреби та ін.) (1,3…1.6);

L – середня відстань при перевезенні (за планом виробництва), м;

V1 – швидкість переміщення з вантажем, м/хв;

V2 – швидкість переміщення без вантажу, м/хв;

t – час простою і очікування, 10 хв.

Час, який витрачається на завантаження і розвантаження:
<img width=«188» height=«45» src=«ref-1_1495216184-556.coolpic» v:shapes="_x0000_i1063">, хв (6.3)
де tпід – час підйому рами, 0,25 хв;

t0– час, який витрачається на захват вантажу і звільнення, 0,9 хв.
<img width=«211» height=«41» src=«ref-1_1495216740-551.coolpic» v:shapes="_x0000_i1064">
1) для вантажопотоку з центрального складу до мотальних машин, хв:
<img width=«280» height=«44» src=«ref-1_1495217291-596.coolpic» v:shapes="_x0000_i1065">
2) для вантажопотоку з проборного відділу до ткацького цеху, хв:




<img width=«279» height=«44» src=«ref-1_1495217887-601.coolpic» v:shapes="_x0000_i1066">
3) для вантажопотоку з мотально – снувального відділу до ткацького цеху, хв:
<img width=«277» height=«44» src=«ref-1_1495218488-622.coolpic» v:shapes="_x0000_i1067">
4)                для вантажопотоку з ткацького цеху до складу не розбракованої продукції, хв:
<img width=«271» height=«44» src=«ref-1_1495219110-585.coolpic» v:shapes="_x0000_i1068">
Продуктивність електротягача розраховується за формулою:
<img width=«137» height=«48» src=«ref-1_1495219695-374.coolpic» v:shapes="_x0000_i1069">, кг/год (6.4)
де mн – номінальна вантажопідйомність, кг;

Кгр – коефіцієнт використання вантажопідйомності;

Тц – тривалість транспортного циклу (час, який витрачається на один рейс), хв;

Кн – коефіцієнт нерівномірності вантажопотоку (1,2…1,25);

mван – маса вантажу, який перевозиться за один рейс (з транспортною тарою), кг.

1) Продуктивність тягача, який транспортує основну пряжу на циліндричних бобінах з складу до машин М – 150 – 2, кг/год:


<img width=«211» height=«44» src=«ref-1_1495220069-536.coolpic» v:shapes="_x0000_i1070"> 
Коефіцієнт використання вантажопідйомності:
<img width=«73» height=«45» src=«ref-1_1495220605-229.coolpic» v:shapes="_x0000_i1071"> (6.5)

<img width=«155» height=«65» src=«ref-1_1495220834-385.coolpic» v:shapes="_x0000_i1072">
2) Продуктивність електротягача, який транспортує ткацькі навої з проборного відділу в ткацький цех, кг/год:
<img width=«224» height=«44» src=«ref-1_1495221219-538.coolpic» v:shapes="_x0000_i1073"> 
Коефіцієнт використання вантажопідйомності розраховується по формулі (6.5):
<img width=«145» height=«41» src=«ref-1_1495221757-371.coolpic» v:shapes="_x0000_i1074">
3) Продуктивність електротягача, який транспортує утокову пряжу в конічних бобінах з мотально – снувального відділу в ткацький цех, кг/год:
<img width=«227» height=«44» src=«ref-1_1495222128-555.coolpic» v:shapes="_x0000_i1075"> кг/год
Коефіцієнт використання вантажопідйомності розраховується по формулі (6.5):


<img width=«147» height=«41» src=«ref-1_1495222683-377.coolpic» v:shapes="_x0000_i1076">
4) Продуктивність електротягача, який транспортує сурову тканину з ткацького цеху в склад не розбракованої продукції, кг/год:
<img width=«217» height=«44» src=«ref-1_1495223060-532.coolpic» v:shapes="_x0000_i1077"> кг/год
Коефіцієнт використання вантажопідйомності розраховується по формулі (6.5):
<img width=«125» height=«41» src=«ref-1_1495223592-326.coolpic» v:shapes="_x0000_i1078">
Необхідна кількість електротягачів по переходам ткацького виробництва:
<img width=«83» height=«47» src=«ref-1_1495223918-262.coolpic» v:shapes="_x0000_i1079">, шт (6.6)
де Мгод – годинний вантажопотік (годинна потреба у напівфабрикатах), кг/год;

Птяг – продуктивність електротягача, кг/год.

1) для вантажопотоку з центрального складу до мотальних машин:
<img width=«220» height=«44» src=«ref-1_1495224180-515.coolpic» v:shapes="_x0000_i1080">
2) для вантажопотоку з проборного відділу до ткацького цеху:


<img width=«148» height=«44» src=«ref-1_1495224695-408.coolpic» v:shapes="_x0000_i1081">
3) для вантажопотоку з мотально – снувального відділу до ткацького цеху:
<img width=«151» height=«44» src=«ref-1_1495225103-408.coolpic» v:shapes="_x0000_i1082">
4)                для вантажопотоку з ткацького цеху до складу не розбракованої продукції:
<img width=«156» height=«44» src=«ref-1_1495225511-428.coolpic» v:shapes="_x0000_i1083">

∑nтяг = 0,3 + 0,14 + 0,12 + 0,129 = 0,689
Приймається 2 тягачі
7. ВИЗНАЧЕННЯ ОСНОВНИХ ПАРАМЕТРІВ І КІЛЬКОСТІ ПІДВІСНИХ ВИДІВ ВНУТРІШНЬОФАБРИЧНОГО ТРАНСПОРТА
В якості підвісного транспорту на проектуємій фабриці будуть застосовуватися підвісні електротягачі, які переміщуватимуть:

— напрацьовані навої із мотально – снувального відділу в проміжний склад шліхтувального відділу і до стійок шліхтувальних машин;

— прошліхтовані основи із шліхтувального відділу на проміжний склад проборного відділу і від проміжного складу 10 % навоїв на пробирання до верстату ПСМ – 230.

Техніко-економічні показники роботи машин підвісного монорейкового транспорту розраховують за наступною методикою.


Коефіцієнт використання вантажопідйомності:
<img width=«81» height=«47» src=«ref-1_1495225939-238.coolpic» v:shapes="_x0000_i1084"> (7.1)
де mван – маса вантажу, який підіймається (з транспортною тарою), кг.

1) для вантажопотоку із мотально – снувального відділу в шліхтувальний:
<img width=«155» height=«41» src=«ref-1_1495226177-384.coolpic» v:shapes="_x0000_i1085">
2) для вантажопотоку із шліхтувального відділу в проборний:
<img width=«153» height=«41» src=«ref-1_1495226561-372.coolpic» v:shapes="_x0000_i1086">
Добовий коефіцієнт використання за часом:
<img width=«59» height=«41» src=«ref-1_1495226933-189.coolpic» v:shapes="_x0000_i1087"><img width=«89» height=«41» src=«ref-1_1495227122-252.coolpic» v:shapes="_x0000_i1088">
де n – кількість годин роботи за добу (з виробничої програми).

Тривалість транспортного циклу:
<img width=«337» height=«45» src=«ref-1_1495227374-706.coolpic» v:shapes="_x0000_i1089">, хв (7.2)
де l— довжина шляху перевезення снувального валика або ткацького навою (визначається за планом ткацького виробництва як середнє між максимальною і мінімальною довжиною шляху), м;

V1 – швидкість переміщення з вантажем, м/хв;

V2 – швидкість переміщення без вантажу (32 м/хв);

Кс – добовий коефіцієнт використання талі;

t1 – час зачеплення вантажу (1,2 хв);

t2 – час розвантаження (0,2 хв);

t3 – час зачеплення порожньої тари (1 хв);

t4 – час відчеплення порожньої тари (0,1 хв);

t5 – додатковий час (1 хв);

h1, h2 – висота підйому і опускання вантажу, м;

Vпід – швидкість підйому і опускання вантажу, м/ хв.

1) для підвісних електротягачів на переході мотально – снувальний відділ — шліхтувальний, тривалість транспортного циклу, хв:
<img width=«397» height=«41» src=«ref-1_1495228080-759.coolpic» v:shapes="_x0000_i1090">
2) для підвісних електротягачів на переході шліхтувальний відділ – проборний, тривалість транспортного циклу, хв:
<img width=«404» height=«41» src=«ref-1_1495228839-775.coolpic» v:shapes="_x0000_i1091">
Продуктивність:
<img width=«155» height=«47» src=«ref-1_1495229614-385.coolpic» v:shapes="_x0000_i1092">, кг/доб (7.3)
1) для підвісних електротягачів на переході мотально – снувальний відділ — шліхтувальний, добова продуктивність, кг/год:


<img width=«261» height=«44» src=«ref-1_1495229999-556.coolpic» v:shapes="_x0000_i1093">
2) для підвісних електротягачів на переході шліхтувальний відділ – проборний, добова продуктивність, кг/год:
<img width=«268» height=«44» src=«ref-1_1495230555-582.coolpic» v:shapes="_x0000_i1094">
Необхідна кількість підвісних електротягачів:
<img width=«140» height=«48» src=«ref-1_1495231137-395.coolpic» v:shapes="_x0000_i1095">, шт (7.4)
де Мгод – годинна потреба у напівфабрикатах, кг/год;

mван – маса вантажу (пакування з тарою), який перевозиться за один рейс, кг.

1) Необхідна кількість підвісних електротягачів на переході мотально – снувальний відділ — шліхтувальний відділ:
<img width=«185» height=«44» src=«ref-1_1495231532-502.coolpic» v:shapes="_x0000_i1096">
Прийнят 1 тягач

2) Необхідна кількість підвісних електротягачів на переході шліхтувальний відділ – проборний відділ:
<img width=«189» height=«44» src=«ref-1_1495232034-504.coolpic» v:shapes="_x0000_i1097">
Прийнят 1 тягач




    продолжение
--PAGE_BREAK--