Реферат: Педагогічні основи використання самостійних робіт у малокомплектній початковій школі

--PAGE_BREAK--Урок у малокомплектній школі – це два чи три самостійних за метою і змістом уроки, кожний з яких має включати основні елементи: організацію дітей, повідомлення нових знань, їх закріплення, перевірку засвоєння матеріалу [57].
Цими особливостями визначаються головні відмінності методики й структури уроків у класі-комплекті. А саме [52, с. 16–21]:
§  самостійна робота учнів – обов'язковий елемент кожного уроку й може проводитися протягом уроку кілька разів;
§  чергування самостійної роботи з роботою під керівництвом учителя передбачає чіткість і взаємовідповідність структур великих етапів: «самостійна робота» – «робота з учителем»;
§  застосування відомих методів навчання в умовах класу-комплекту потребує певних видозмін, які стосуються їх місця на уроці, тривалості, рівня самостійності учнів;
§  особливість проведення уроків у класах-комплектах – обмежені можливості для використання засобів наочності, кіно – та діафільмів, натуральних об'єктів, що збіднює процес сприймання;
§  застосування підручників, індивідуального роздавального матеріалу, таблиць передбачає внесення в зміст поданих у них завдань додаткових інструкцій, які допомагають учням виконувати самостійну роботу;
§  нерівномірна наповнюваність класів, які входять до комплекту (наприклад, у 1-му класі – 3 учні, а в 3-му – 18, або у 2-му – 20, а в 4-му – 6), зумовлює велику різноманітність структури уроку в комплекті. Наявність у складі комплекту класу з малою кількістю учнів дає змогу добре пізнати здібності й характер кожної дитини, здійснювати індивідуальний підхід. Але нерідко виходить і так, що класу, де мало учнів, вчитель, як правило, приділяє значно менше часу, нерідко не вміє організувати з ним доцільну групову роботу.
Перш ніж складати план уроку, обмірковувати його структуру зміст самостійних завдань, найбільш оптимальний розподіл часу між класами, які входять до комплекту, треба визначити головну навчальну мету в кожному класі, а потім з'ясувати, які виховні й розвивальні завдання можна розв'язати під час засвоєння конкретного матеріалу. Саме від того, як учитель розуміє цей взаємозв'язок, залежать варіативність побудови уроків та їх кінцева результативність [24].
Урок у малокомплектній школі проводиться за єдиним планом, складеним для всіх класів комплекту. Тому для структури уроку (на відміну від структури в умовах роботи з одним класом) характерні не назви етапів, а переходи: «з учителем – самостійно», «самостійно – з учителем». Кількість переходів та їх зміст визначаються: 1) завданнями вивчення теми в кожному класі; 2) кількістю класів у комплекті; 3) змістом предметів, поєднаних на уроці; 4) рівнем сформованості в учнів прийомів самостійної роботи [50, с. 67].
Майже на всіх уроках у кожному класі комплекту здійснюються пояснення нового матеріалу, закріплення, повторення, узагальнення знань. Для підвищення ефективності уроку в малокомплектній школі важливо правильно визначити, який етап у кожному класі проводитиметься під керівництвом учителя, а на якому діти працюватимуть самостійно.
Для роботи з учителем передовий педагогічний досвід, спеціальні дослідження дають підстави рекомендувати: коротку фронтальну чи вибіркову перевірку рівня якості знань учнів; деякі підготовчі вправи (наприклад, фонетичні), пояснення нового матеріалу на основі попередньої самостійної роботи (або навчальної бесіди чи розповіді вчителя); евристичні бесіди; дидактичні ігри; первинне закріплення з перевіркою ступеня усвідомленості виучуваного матеріалу, показ раціональних прийомів застосування набутих знань під час виконання різноманітних вправ; тематичне й міжтематичне узагальнення матеріалу [29; 35; 61].
Для самостійної роботи учнів доступні й ефективні такі види занять:
§  підготовчі вправи до вивчення нового матеріалу (повторення за підручником, робота з картками, таблицями тощо);
§  самостійне засвоєння нового матеріалу, аналогічного вивченому, за детальною інструкцією;
§  вправи на закріплення з метою засвоєння способів дії з опорою на алгоритмічні таблиці і пам'ятки;
§  різноманітні тренувальні вправи з різних джерел [59, с. 106–109].
У класах-комплектах можливі різні форми організації засвоєння нових знань: 1) учитель пояснює, розповідає, показує, а учні стежать за його міркуваннями; 2) діти набувають знань у процесі пошукової діяльності, евристичної бесіди, спостереження, аналізу й порівняння ряду фактів під керівництвом учителя; 3) діти оволодівають новими способами дії за зразком та аналогією; 4) діти опановують нові знання самостійно за програмованими завданнями чи алгоритмічними приписами, працюючи за підручником, таблицею, з дидактичним матеріалом [49].
У роботі під керівництвом учителя провідними є словесні методи – різні бесіди, розповідь, пояснення, що цілком природно, адже в умовах обмеженого спілкування з учителем дуже важливо організувати таку діяльність, коли діти чують зв'язне, логічне пояснення, емоційну розповідь або самі міркують уголос.
Пояснення нового матеріалу в класі-комплекті бажано завершувати його первинним закріпленням, що забезпечує осмисленість і повноту сприймання, а отже, й успішне виконання наступної самостійної роботи. І ще одна істотна деталь: приступаючи до виконання самостійних вправ, школярі мають коротко повторити теоретичні відомості, правила, необхідні для цієї роботи.
Якщо до складу комплекту входить 1-й клас, то, як правило, вчитель працює за системою скорочених уроків, тобто перших два уроки з першокласниками проводяться окремо. Тому дванадцять уроків на тиждень можна проводити як в умовах звичайного класу, а вісім – у складі комплекту. Найчастіше це уроки праці, фізичного виховання, музики, зрідка – математики. Якщо уроки математики в першому класі відбуваються на третьому уроці, їх доцільно поєднувати з уроками математики в іншому класі [5, с. 52].
Урок у першому класі з 6-річними учнями триває 35 хв. 3–4 хв відводяться на активну фізкультхвилинку. Отже, реально лишається 30 хв навчального часу, тому не варто дрібнити урок. Найдоцільніше передбачати 5–6 етапів, щоб домогтися певної цілісності уроку й не порушувати увагу дітей.
Складніше планувати уроки математики для комплекту, коли в обох його класах треба розв'язувати задачі. Молодші школярі часто не вміють записати умову задачі, повільно включаються в роботу, а тому не завжди встигають розв'язати її у відведений час, або, не вміючи проаналізувати умову задачі, неправильно виконують дії. Тому, перш ніж визначити структуру такого уроку, треба ретельно продумати, як підготувати учнів до самостійного розв'язування задач. Якщо діти вперше ознайомлюються на уроці з новим для них способом розв'язування, цю роботу варто провести під керівництвом учителя [12].
Аналіз особливостей планування уроку для комплекту з двох класів, один з яких – 1-й, свідчить, що оптимальною кількістю переходів «з учителем – самостійно» для нього можна вважати 5–6. Проте в другому півріччі, коли рівень самостійності першокласників зростає, кількість таких переходів можна зменшити до 4–5. На уроці більше часу слід приділяти заняттям з першокласниками, хоч у деяких випадках, залежно від складності матеріалу, можна поступитися цим принципом на користь 2-го чи 3-го класу [65].
Визначаючи зміст етапів уроку, вчитель записує не тільки види роботи, а й запитання для бесіди, хід розв'язування задач, прикладів (особливо це важливо для 3-го класу), вказує спосіб перевірки виконаної роботи тощо. Особливо ретельно продумує зміст етапів самостійної роботи учнів. Бажано визначити й послідовність її виконання.
На однопредметних уроках (наприклад, математика – математика, природознавство – природознавство, українська мова – українська мова) вчителі іноді проводять один етап уроку спільно для всіх класів комплекту. Спільні етапи уроків можуть бути присвячені на уроках мови роботі: за картиною чи кадрами діафільму, коментуванню, творчим завданням, різним видам граматичного розбору; на уроках математики – усній лічбі, складанню задач за однаковими даними, розв'язуванню задач на кмітливість; на уроках природознавства – роботі з щоденниками спостережень за природою та працею, розгляду фрагментів кінофільмів, кадрів діафільмів тощо [1].
У деяких випадках доцільно проводити однотемні уроки. Така організація навчання стимулює активність учнів, їхню увагу, дає дітям можливість більше міркувати вголос та слухати товаришів; на цих уроках можна без обмежень використовувати будь-які технічні засоби. Уроки фізичної культури, музики й співів взагалі не проводяться для кожного класу окремо.
Щоб правильно визначити теми для однотемних занять, треба чітко уявляти перспективу засвоєння певного матеріалу, а для цього слід зіставити вимоги програм по класах, особливо з читання, природознавства, малювання, праці [8].
На однотемних уроках математики є можливість проводити деякі спільні етапи. Наприклад, усна лічба, знаходження невідомих компонентів, складання задач за малюнками (з подальшим самостійним розв'язуванням) тощо [1].
В умовах одночасної роботи з двома чи трьома класами яскраві, динамічні зображення завжди привертають увагу дітей не одного класу, а всього комплекту. Демонстрування кіно- й діафільмів в класі-комплекті взагалі неможливе таким самим способом, як для учнів одного класу.
Наочність у класах-комплектах – це найчастіше малюнки, схеми, таблиці, а технічні засоби навчання здебільшого використовуються тільки на однотемних уроках і в позакласній роботі. Зрозуміло, що таке використання цього найважливішого джерела навчальної інформації збіднює, обмежує процес сприймання та усвідомлення засвоюваного.
Вивчення досвіду використання в малокомплектних школах ТЗН дозволяє рекомендувати: 1) ширше використовувати їх на однотемних уроках або на уроках, які мають спільний етап роботи з усіма класами комплекту; 2) демонстрування діафільмів і діапозитивів поєднувати з прослуховуванням вказівок через лінгафонну апаратуру; 3) до частини діафільмів готувати субтитри, які безпосередньо скеровані на учня й визначають процес самостійного сприймання; 4) навчати учнів спеціальних прийомів «розкадровування» й «зчитування» інформації діафільму [49, с. 138].
Таким чином, до однотемних занять слід підходити вдумливо, обережно, щоб уникнути штучного поєднання тем або спрощення змісту бесід, передбачених для одночасної роботи з кількома класами. Типовими формами спільних занять на уроках у комплекті можна вважати екскурсії, вступні бесіди, перегляд кадрів діафільмів, тематичні і міжтематичні узагальнення, роботу на пришкільній ділянці тощо. У визначенні можливостей і доцільності однотемних занять слід ураховувати рівень засвоєння попередніх знань, загального розвитку учнів, характер матеріалу, який вивчається в кожному класі.
1.2 Самостійна робота як форма організації навчальної діяльності молодших школярів
Питання виховання у школярів самостійності, здатності до творчих пошуків у педагогічній науці не нове. Перші вимоги до учнів бути творцями, активними співучасниками процесу пізнання відомі ще за часів античності. Метод навчання, застосований Сократом, названий «маєвти-кою», полягає в умінні вести діалог так, що внаслідок руху думки через суперечливі висловлювання позиції учасників діалогу злагоджуються, однобічність поглядів кожного з них долається, отримується істинне знання. Тобто Сократ у процесі бесіди, діалогу допомагав «народитися істині в душі співрозмовника» [15].
Елементи евристичного навчання використовували також Архит, Аристоксен, Платон, Піфагор, які надавали великого значення зацікавленому, активному самостійному оволодінню знаннями учнями. При цьому вони виходили у власних міркуваннях із суджень, в основі яких – думка про те, що розвиток мислення людини може успішно здійснюватися лише за умови самостійного пошуку, діяльності.
Ж.-Ж. Руссо у власній теорії виховання також радив не передавати вихованцеві знання в готовому вигляді, а зробити його дослідником, відкривачем істин: «…ставте доступні його розумінню запитання і надайте можливість йому вирішувати їх. Нехай він дізнається не тому, що ви сказали, а тому, що сам зрозумів» [31, с. 11].
Одна з основних вимог методики викладання К.Д. Ушинського – умова обов'язкової самостійності учнів у навчанні та самостійності суджень і висновків [25, с. 4].
Англійський педагог Армстронг (друга половина XIX – початок XX ст.) започаткував у навчально-виховному процесі «евристичний метод». Суть цього методу полягає в тому, що учень виступає в ролі дослідника і проходить шлях від формулювання проблеми до останнього висновку цілком самостійно [64].
В.О. Сухомлинський в основі навчання учнів у школі вбачав виховання в них самостійності, критичності мислення, активності. Педагог наголошував, що справжнім можна вважати лише те навчання, яке має спрямованість на розвиток дитини, її мислення, діяння у процесі пізнання, оскільки «розум не формується без розумового напруження, без думки, без самостійних пошуків» [68, с. 71–73].
У 60–70 pp. XX ст. значний внесок у розвиток теорії учнівської самостійної діяльності зробив польський педагог В. Оконь. Він зробив висновок, що «вирішальною умовою розвитку самостійності мислення є набуття нових знань шляхом вирішення проблем» [31, с. 11].
Поняття самостійності стосовно навчально-виховного процесу не варто трактувати однозначно. Самостійна діяльність учня – це умотивовані й усвідомлені самостійні дії школяра, що завершуються певним результатом. Однак ця діяльність передбачає керівництво зі сторони вчителя (як суб'єкта навчально-виховного процесу) стосовно діяльності учня (як об'єкта), управління цим процесом, а саме: спрямування (пояснення мотиву, цілі діяльності), проектування (план, структура дослідження тощо), підтримки (навідні запитання, корегування, виправлення, уточнення тощо).
Самостійність учнів у навчанні – найважливіша передумова повноцінного оволодіння знаннями, вміннями й навичками. Часто і правильно застосовувана самостійна робота розвиває довільну увагу дітей, виробляє в них здатність міркувати, запобігає формалізму в засвоєнні знань і взагалі формує самостійність як рису характеру. Це зумовлює обов'язковість і різноманітність самостійних робіт [5].
Б.П. Єсипов пропонує, на наш погляд, найоптимальніше визначення поняття «самостійна робота». «Самостійна робота учнів, яка входить у навчальний процес, – це така робота, яка виконується без безпосередньої участі вчителя, за його завданням у спеціально виділений для цього час; при цьому учнів свідомо прагнуть досягти поставленої в завданні мети, використовуючи свої зусилля і висловлюючи в тій чи іншій формі результати розумових і фізичних (або тих чи інших разом) дій» [15, с. 15]. Це сукупність різноманітних навчальних прийомів і дій, за допомогою яких учні самостійно закріплюють і поглиблюють раніше набуті теоретичні знання, практичні навички і вміння, а також оволодівають новими.
Самостійна робота учнів має певну структуру. Вона включає три етапи: підготовчий (орієнтувальний), виконавчий і перевірний.
І (підготовчий) етап ознайомлення із завданням та орієнтування в ньому полягає у тому, що учень, прослухавши завдання, розкриває предмет, читає або перечитує умову задачі, зміст тексту і т. ін. У процесі цього орієнтування учень здійснює аналіз завдання і пов’язаний з ним синтез, тобто осмислює його (виділяє, що дано в завданні, що потрібно взнати, які знання і дії для цього необхідні).
ІІ (виконавчий) етап полягає у тому, що учень, зрозумівши завдання і склавши план дій, виконує навчальну роботу.
ІІІ (перевірний) етап полягає у тому, що учень, виконавши завдання, за власною ініціативою перевіряє і оцінює власну роботу, тобто здійснює самоконтроль і самооцінку.
Таким чином, у структуру самостійної роботи входить: аналіз завдання, пошук способів розв’язання завдання, планування роботи, виконання завдання, перевірка і оцінка виконаної роботи.
Мета організації самостійної роботи визначає її зміст і методику. Тому види самостійних завдань надзвичайно різноманітні й водночас вони відбивають специфіку формування основних умінь і навичок саме з конкретного предмета. Назвемо найхарактерніші види самостійних завдань.
М.Г. Казанський та Т.С. Назарова класифікують самостійні роботи наступним чином:
1. За дидактичною метою – спрямовані на підготовку учнів до сприймання нового матеріалу; засвоєння нових знань; закріплення, розширення і удосконалення засвоєних знань; вироблення, закріплення і удосконалення умінь і навичок. При використанні самостійної роботи з метою одержання нових знань вчитель детально продумує план цієї роботи, тобто формулює її мету та шляхи досягнення. Відповідно до цього план самостійної роботи містить два основних розділи: що учень повинен зробити для виконання нового завдання і що потрібно для цього знати.
    продолжение
--PAGE_BREAK--2. За навчальним матеріалом – пов’язані із лічбою, вимірюванням, спостереженням, постановкою дослідів, роботою з книгою і т. ін. Навчальним матеріалом можуть бути предмети і явища оточуючої дійсності. Дидактичний матеріал може бути трьох видів: а) для закріплення і повторення набутих знань, умінь і навичок; б) пропедевтичний; в) позапрограмовий. Значне місце у початкових класах займає самостійна робота з навчальною книгою, її текстом, ілюстраціями, картинами і т. ін. В останній час поширилися самостійні роботи над таким матеріалом, як навчальні фільми, радіо- і телепередачі тощо.
3. За характером навчальної діяльності – пов’язані із роботою за заданим зразком, за правилом чи системою правил, творчими завданнями. Даний вид самостійної роботи виражається у цілісній системі окремих завдань, спрямованих на розв’язання тих чи інших задач. У цій системі учні поступово, крок за кроком, просуваються вперед, стаючи все більш самостійними.
4. За способом організації виділяють такі види самостійної роботи: а) фронтальна, коли всі учні виконують однакове завдання; б) групова, коли різні групи учнів працюють над різними завданнями; в) індивідуальна, коли кожен учень виконує особливе завдання. Найчастіше самостійна робота організовується фронтально, однак у цьому випадку одні учні працюють не на повну силу, для інших вона виявляється непосильною. Групова форма організації самостійної роботи проводиться з метою попередження списування і пов’язана з організацією непостійних груп. Індивідуальна форма самостійної роботи використовується лише у випадку необхідності (хвороба, пропуск занять, відставання учнів).
На кожному уроці можуть бути самостійні роботи різного дидактичного призначення: перевірні, підготовчі, навчальні. Основна функція перевірних самостійних робіт – контролююча, хоча і їм теж властиві елементи навчання.
Щоб актуалізувати опорні знання учнів, їхні уміння і навички, потрібні для сприймання нового матеріалу, майже на кожному уроці вчитель пропонує дітям підготовчі самостійні вправи. Це можуть бути усні й письмові вправи на повторення, зіставлення певних фактів, правил, способів дій, попереднє читання й спостереження, розгляд картин та ілюстрацій, складання описів, замальовок якихось об'єктів, знаходження даних тощо. До навчальних самостійних робіт відносять ті, які пропонують дітям для самостійного засвоєння нового матеріалу [13].
Плануючи самостійну роботу в комбінованому класі, вчитель повинен:
§  визначити її місце в структурі уроку кожного класу;
§  добре орієнтуватися у вимогах до учнів на даному рівні оволодіння матеріалом;
§  передбачати труднощі, які можуть виникнути під час роботи в різних групах дітей;
§  правильно визначити зміст та обсяг завдань, а також форму, в якій вони пропонуватимуться;
§  визначити тривалість самостійної роботи;
§  визначити, який дидактичний матеріал треба підготувати;
§  продумати раціональний спосіб перевірки роботи [49, с. 169].
Самостійній роботі у класах-комплектах властиві не стільки контрольні, скільки навчальні функції. Тому самостійну роботу в малокомплектній школі, залежно від її мети, можна проводити на різних етапах уроку. Найчастіше вчителі відносять її до закріплення та повторення і дуже рідко – до вивчення нового матеріалу, хоча воно відбувається майже на кожному уроці. Отже, щоб не порушувалася логіка навчального процесу й повноцінно розвивалися пізнавальні здібності дитини, слід практикувати і самостійне ознайомлення учнів з новим матеріалом.
Таким чином, самостійна робота займає вагоме місце у навчальному процесі малокомплектної початкової школи. У практичній діяльності використовуються різні види самостійних робіт та різноманітні способи їх подачі. Також для ефективної організації самостійних робіт необхідно враховувати їх структурні компоненти з метою розвитку самостійності молодших школярів.

2. Методика експериментального дослідження
2.1 Дидактичні умови організації самостійної роботи у класі-комплекті
Самостійна робота на уроці – органічна частина навчального процесу. Тому методика її проведення визначається специфічними особливостями кожного предмета, змістом теми, рівнем підготовленості учнів. Нами виділено такі умови ефективної організації самостійної роботи на уроці у класі-комплекті:
1.     Спосіб постановки навчальних завдань.
2.     Різноманітність змісту і характеру навчальних завдань.
3.     Диференціація навчальних завдань.
4.     Контроль і самоконтроль навчальної діяльності.
Ефективність самостійної роботи значною мірою залежить від способу постановки завдання (йдеться про розробку навчальних завдань, їх формулювання, вказівки щодо послідовності опрацювання матеріалу). Бажано, щоб інструктаж був детальним, особливо коли учням пропонують самостійно вивчити новий матеріал. Якщо вказівки мають загальний характер (алгоритм розв'язування задачі, схема морфологічного і фонетичного розбору тощо), варто оформити їх у вигляді пам'ятки (настінної таблиці), яку вивішують на дошці [41].
Найчастіше молодшим школярам потрібне керівництво вчителя, коли вони опановують новий вид роботи. У цьому разі корисно записати рекомендований план міркування в індивідуальних картках чи на дошці.
Плануючи завдання для самостійної роботи, вчитель враховує можливості кожного виду роботи і його відповідність меті уроку. Так, коли самостійно виконуються тренувальні вправи, доцільно використати підручник чи картки з диференційованими завданнями; а коли йдеться про підготовку до сприймання нового матеріалу з читання, в пригоді стануть розповідь-бесіда, вправи з дошки тощо. Неправильне визначення часу на самостійну роботу може спричинити перебудову наміченого вчителем плану уроку.
Діючі підручники розраховані на роботу вчителя з одним класом. Тому їх зміст, що подається здебільшого поурочно, не розрахований на те, що більшість матеріалу діти мають засвоювати самостійно. Якщо в звичайному класі самостійна робота проводиться «під наглядом» учителя, то в умовах малокомплектної школи діти лишаються сам на сам із підручником. Отже, вчитель має спершу проаналізувати для кожного класу окремо зміст параграфів, усвідомити логіку їх побудови, зіставити предмети, що поєднуються, й лише потім вирішити, які види запропонованих у підручниках завдань доцільно дати дітям для самостійної роботи.
Щоб полегшити роботу з підручником, буває доцільним [55, с. 49]:
§     змінити послідовність дій, які пропонуються в підручниках (якщо в цьому є потреба);
§     внести лаконічні доповнення в інструкцію підручника, які уточнюють спосіб і форму виконання вправи;
§     поєднати інструкцію з алгоритмічними приписами або супроводжувати її знаком типу: «Записуй так», «Працюй так».
Інструкції мають бути гранично чіткими й лаконічними. Наприклад, для розрізнення дієслів стане в пригоді така інструкція. Роби так [див. 61]:
1. Усно постав питання до слова.
2. Вибери слова, які відповідають на питання.
3. Що ці слова означають?
4. Випиши їх.
Тривалість самостійної роботи зумовлюється рядом чинників. Один з найважливіших – складність та обсяг завдання. Воно може бути невеликим, якщо учні тільки-но почали засвоювати матеріал, і, отже, техніка виконання вправ у них опрацьована ще недостатньо. У такому разі на самостійну роботу слід відводити більше часу, ніж на етапі повторення матеріалу [12].
Для підтримання уваги, розширення її обсягу молодшим школярам слід пропонувати такі самостійні завдання, виконання яких потребує поєднання розумових дій з практичними. Наприклад, не тільки прочитати, а й поділити текст на частини; не тільки пригадати правило, а й записати в зошит власні приклади тощо.
Для виконання самостійних вправ, що передбачають формування комплексних умінь, доцільно пропонувати інструкції, які вказують на характер і послідовність розумових і практичних дій. Вони мають бути гранично чіткими й лаконічними.
Наприклад, інструкція для розрізнення іменників така [див. 49, с. 166]:
Роби так:
1. Усно постав запитання до слова.
2. Вибери слова, які відповідають на питання хто? що?
3. Що ці слова означають? Якщо назви предметів, подій, почуттів, явищ природи, це – іменники.
4. Випиши іменники.
У процесі ознайомлення молодших школярів з новими правилами, поняттями важливо, щоб відбувалося одночасне засвоєння і способів користування цими правилами. Тому на етапі первинного закріплення доцільно дати дітям зразок міркування для виконання самостійних вправ.
Пробні вправи, які виконуються на етапі первинного закріплення, потребують «теоретичного випередження», що дає учневі змогу до початку роботи над завданням ще раз повторити правила, якими він має користуватися.
Визначаючи матеріал для самостійної роботи, вчитель має бути впевнений, що попередні знання, на яких тією чи іншою мірою ґрунтується вивчення нового, добре засвоєні дітьми. Так само уважно слід поставитися до способу подачі завдання. Інструкція до нього має бути лаконічною, але достатньою і точною, її зміст повинен відображати послідовний хід міркувань, практичних дій, що приводять до засвоєння нового поняття, обчислювального прийому тощо [37].
Доречно, скажімо, в процесі опанування прийому розв'язування прикладів з повним поясненням вивісити на дошці таку інструкцію [24]:
1. Запиши зменшуване.
2. Заміни від'ємник сумою розрядних доданків.
3. Прочитай пошепки знайдений вираз (Від числа… відняти суму… і….).
4. Пригадай правило віднімання суми від числа.
5. Подумай, який спосіб розв'язання тут найзручніший.
6. Розв'яжи приклад і зроби перевірку.
Важливою дидактичною умовою ефективності самостійної роботи є її диференціація. У теорії і практиці початкового навчання проблема диференціації самостійних завдань розроблена досить детально. Різноманітні способи і прийоми диференціації можна звести до таких: диференціація за ступенем складності завдань і диференціація за ступенем самостійності учнів.
Диференціація за ступенем складності – це добір різноманітних завдань, які можна класифікувати таким чином: завдання, що вимагають різної глибини узагальнення і висновків; завдання, розраховані на різний рівень теоретичного обґрунтування роботи, що виконується; завдання репродуктивного і творчого характеру.
Диференціація за ступенем складності використовується не лише як засіб систематичного розвитку мислення учнів, особливо з низьким рівнем розвитку, а й для формування позитивного ставлення до навчання, бо розв'язання посильної задачі стимулює бажання до подальшої праці і підвищує самооцінку своїх можливостей. Для цього добирають завдання з нарощуванням ступеня складності.
Розглянемо приклад поступового нарощування складності тренувальних вправ на уроках читання.
І. Гра «Відшукай пеньочок». Треба швидко (за вказаний час) відшукати серед кількох слів, що повторюються, зайве:
1. Сом, сом, сом, сом, сом, сом, сом, сом, сом.
2. Вода, вода, вода, вода, вода, вода, вода, вода.
3. Роса, роса, роса, роса, роса, роса, роса, роса, рік.
4. Корова, корова, корова, корова, корова, корова.
5. Сорока, сорока, сорока, сорока, сорока.
6. Горобець, горобець, горобець, горобець.
Поступове ускладнення завдань відкриває учням можливість перейти на більш високий рівень пізнавальної самостійної діяльності. Завдання пропонують на спеціальних картках з вказівкою на вимоги до їх виконання або на дошці. Вчитель може дозволити дітям самим вибирати завдання, яке їм захочеться (легке чи більш складне). Це формує відповідну самооцінку учнями своїх можливостей.
Завдання з нарощування ступеня складності до теми «Ненаголошені [е], [и]».
1. Користуючись пам’яткою, встав пропущені букви в словах: кр… ло, в… сокий, бл… зький, д… міти, к… піти.
2. Відшукай у тексті слова з ненаголошеними [е], [и], випиши їх.
3. Склади речення зі словами: степи, верби, гриби, тепленький.
4. Випиши з орфографічного словника 3 іменники і 3 прикметники з ненаголошеними [е], [и].
У випадку диференціації за ступенем самостійності вчитель пропонує всім учням завдання однакової складності, надаючи необхідну допомогу різним групам школярів, зокрема кількість інформації про хід розв'язування дозується від найбільш повної до найменш повної.
Інформація також варіюється за характером: конкретизація завдання; розв'язання допоміжних завдань, що приводять до розв'язання основного завдання; вказівка на прийом розв'язання; навідні запитання; наочне підкріплення.
Виділяють три групи завдань під час диференціації їх за ступенем самостійності.
Інструкційні
З елементами допомоги
З елементами
осмисленого застосування знань
1. 3 вказівкою на зразок способу дії.
2. Пам'ятки.
3. З теоретичними
довідками.
1. 3 додатковою
конкретизацією.
2. З репродуктивними питаннями.
3. 3 допоміжними
вправами.
4. 3 допоміжними
вказівками і порадами.
5. 3 виконанням
певної частини.
1. 3 допоміжними питаннями, які вимагають: порівняння;
встановлення причинно-наслідкових зв'язків; узагальнень і доведень.
2. Із застосуванням вибору рішення.
3. Із застосуванням класифікації.
Для організації самостійної роботи на уроках в класі-комплекті учитель використовує вправи різного змісту і характеру (підготовчого, пошукового, тренувального). Для самостійних завдань підготовчого характеру педагог підбирає усні і письмові вправи на повторення, порівняння правил, способів дій. Але їх зміст залежить від особливостей даного предмета. Наприклад, на уроці української мови учневі важко зрозуміти та вивчити правило. Але через систему підготовчих вправ він отримує інформацію, яка сприяє подальшому розумінню і засвоєнню правила. Наприклад, така підготовча вправа:
З даного переліку слів випишіть лише іменники чоловічого роду:
Хліб, школа, будинок, лінійка, зошит, будинок.
Тренувальні вправи – вправи, зміст яких треба поступово ускладнювати. Спочатку вчитель на певній вправі пояснює її виконання, згодом учні виконують декілька вправ разом з вчителем. І лише після ряду таких завдань приступають до самостійного виконання подібних вправ. Наприклад: До невідомого доданка додали відомий доданок 8 і отримали суму 17. Знайдіть невідомий доданок. Дітям можна запропонувати таке міркування:
1.                 Познач невідомий доданок через х і запиши.
2.                 Запиши суму двох доданків.
3.                 Згадай правило знаходження невідомого доданка.
4.                 Обчисли приклад.
5.                 Зроби перевірку.
Вправи пошукового характеру доцільно застосовувати під час вивчення нового матеріалу. Вони сприяють засвоєнню нових знань та формуванню умінь. Наприклад, таке завдання: Знайдіть у тексті розповідні, питальні і спонукальні речення. Які з них є окличними? Випишіть спонукальні речення. «Батьківщина – це земля не тільки наших батьків, а й дідів, прадідів. Батьківщина – це край, де здавна звучить наша рідна мова і материнська пісня. А як же зветься наша Батьківщина? Зветься вона Україна. Україна – це той край, де ти народився і живеш. Бережи його! Не забувай його!».
Важливою умовою ефективної організації самостійної роботи є контроль і самоконтроль за класом, який працює самостійно, досвідчений педагог здійснює й під час роботи з іншим класом, ніби автоматично, без усякого вольового напруження: з докором погляне на дітей, які не працюють, вчасно вивісить таблицю з додатковим завданням (якщо більшість уже впоралася з роботою), пройде між рядами тощо.
Розвиток самостійності органічно включає формування в учнів умінь і навичок самоперевірки й самоконтролю. Ці якості розвиваються поступово. Самоконтроль у навчальній діяльності не можна розглядати як навичку, вироблену внаслідок багаторазових повторень. Це – і підготовча робота до застосування правила (осмислення його суті, усвідомлення послідовності операцій), і контроль за правильністю його застосування, формування вміння виявляти й виправляти допущені помилки [26].
    продолжение
--PAGE_BREAK--Для самоконтролю доцільно використовувати також переносні дошки, на яких можуть бути записані відповіді до прикладів, хід розв'язування задач, текст із вставленими орфограмами тощо. Після закінчення роботи вчитель перевертає дошку й учні перевіряють правильність виконання завдань за цими записами. Придатні для цього й таблиці та різні види карток [59].
Виділяють такі способи самоконтролю: поопераційне пояснення способу дії, зіставлення із зразком, оволодіння конкретними прийомами перевірки, опора на пам’ятку, алгоритмічний припис, взаємоконтроль, диференційований підхід вчителя до виправлення помилок, матеріалізація навчальних дій під час контролю (підкреслення, доповнення, підставлення відповіді)
Заслуговує на увагу досвід роботи вчительки початкових класів З.І. Бойко (Лядська ЗОШ І–ІІ ступенів Монастирського району Тернопільської області), яка вже з перших днів перебування дітей в школі формує в них вміння самостійно працювати з книгою, словниками, довідниками. Вона склала саморобний довідник, в якому поміщені теоретичні положення і зразки виконання практичних завдань з математики та української мови. Довідник з математики розбитий на 3 окремі частини. В кожній частині матеріал з предмету розділений в тій послідовності, в якій він вивчається учнем даного класу відповідно до програми. Наскрізна нумерація теоретичних положень і зразків дає можливість використовувати його в наступні роки навчання.
На уроках математики під час роботи з довідником учні пригадують правила, переконуються в тому, що теоретичні положення, обчислювальні прийоми застосовані правильно.
Наприклад, в 2 класі після вивчення теми «Порядок дій у виразах» вчителька пропонує учням завдання обчислити значення виразів:
50 – 8. 2                        26 + 24: 2
10.(25 – 18)                  (90 – 13) – (40 + 12).
На дошці записані номери правил у довіднику: 70; 71 і 72. Під цими номерами знаходяться відповідні правила, знання яких необхідні учневі для розв’язання даних прикладів. При перевірці цієї самостійної роботи учні пояснюють порядок виконання дій у даних виразах, дають пояснення про порядок дій у виразах з дужками і без дужок.
При перевірці контрольних робіт і завдань в робочих зошитах такий довідник приходить на допомогу. Наприклад, перевіряючи завдання, вчителька виявила, що учень допустив помилку при розв’язуванні вправи на знаходження невідомого діленого. Рівняння вона підкреслює червоним чорнилом. Це свідчить про те, що допущені помилки, а на полях записує номер правила 59. Учень, отримавши зошит, розглядає зазначені помилки. Побачивши на полях записане число 59, шукає в довіднику відповідний номер. Під цим номером читає правило і розв’язує рівняння по-новому.
В кінці схем, пам’яток для кожного класу записані основні уміння і навички учнів на кінець навчального року. Це допомагає їм орієнтуватися на головне при вивченні нового матеріалу.
Такий довідник дає можливість в класі-комплекті раціонально використовувати час, вчить прийомів роботи з довідковою літературою.
Молодші школярі найчастіше відчувають потребу в керівництві, коли опановують новий вид роботи. У цьому разі корисно в індивідуальних картках чи на дошці записати рекомендований план міркування.
Приклад картки з планом послідовності міркування для учнів 3-го класу, які опановують новий вид задачі [див. 41]:
1. Позначаю шукане число…
2. Складаю вираз…
3. У задачі сказано, що…
4. Складаю рівняння…
5. Розв'язую рівняння…
6. Відповідь…
7. Перевіряю відповідь за умовою задачі…
Пробні вправи, що виконуються на етапі первинного закріплення, потребують ще одного доповнення – «теоретичного випередження», що дає учневі можливість до початку роботи над завданням ще раз повторити правила, якими він має користуватися.
Отже, організація самостійної роботи в класі-комплекті буде більш ефективною, якщо дотримуватися виділених нами таких умов:
1.     Спосіб постановки навчальних завдань.
2.     Різноманітність змісту і характеру навчальних завдань.
3.     Диференціація навчальних завдань.
4.     Контроль і самоконтроль навчальної діяльності.
2.2 Організація і зміст експериментального дослідження
Гіпотезу нашого дослідження ми перевірили в процесі педагогічного експерименту. Експериментальні дослідження проводилось на матеріалах навчальних предметів з української мови та математики у 2 і 4 класах Заводської ЗОШ І-ІІІ ступенів Буського району Львівської області.
Дослідження проводилось у розрізі таких тем з української мови: «Слово» (2 кл.), «Прикметник» (4 кл.), математики: «Усне додавання і віднімання двоцифрових чисел з переходом через десяток» (2 кл), «Ділення багатоцифрових чисел на одноцифрові».
Покажемо систему завдань з даних тем у відповідності до виділених нами дидактичних умов ефективної організації самостійної роботи.
1. Постановка навчальних завдань.
Тема уроку. Закріплення знань про дієслова. Складання розповіді за серією малюнків та опорними словами.
Записати дієслова в 3 колонки
(у відповідності до запитань)
Що робить?
Що зробить?
Що робив?
Напиши, говорив, розповідає, малює, рахував, стрибає, принесе, скаже.
Тема уроку. Дієслова, близькі та протилежні за значенням.
Зразок:
купувати – продавати
До поданих слів підібрати за зразком слова, протилежні за значенням:
Руйнувати – Говорити –
Охолоджувати –
Шепотіти –
Тема уроку. Багатозначні дієслова. Складання усного опису зовнішності людини
Зразок: плаче дитина
плаче хмара
До слова плаче дібрати слова – назви предметів за зразком:
плаче _______________________
плаче _______________________
плаче _______________________
Тема уроку. Складання розповіді за серією малюнків за запитаннями. Узагальнення знань і вмінь учнів за темою «Слова, що означають дії предметів»
Зразок: траву косять,
дрова рубають
Доповнити сполучення словами, що означають дії предметів за зразком:
Картоплю…
пшеницю…
пісню…
молоко…
хліб…
Тема уроку. Поняття про службові слова, їхню роль у реченні
Додайте прийменники з довідки в кожен рядок, щоб вийшло речення:
дерева, білка, пеньок, стрибнула, лапках,
тримала, вона, шишку, пеньку, поснідала, білочка.
Довідка: З, на, У, На.
Тема уроку. Вживання службових слів окремо від інших. Вживання службових слів за змістом речення.
Зразок: Пароплав у морі.
Зв’яжи кожну пару слів за допомогою прийменника за зразком:
Пароплав, морі; автомобіль, дорозі; міст, річці; хмара, небі; гриб, деревом.
Тема уроку. Корінь слова. Спільнокореневі слова.
Зразок: Сад, садок, садовий.
Познач у словах спільну частину дужкою за зразком:
Город, городець, городник, городина.
Клен, кленок, кленовий
Тема уроку. Вправ на закріплення вміння добирати споріднені слова.
Робота з індивідуальними картками.
Утворити спільнокореневі слова, позначити дужкою корінь.
Ліс – лісок – лісочок
Рай –
День – Тема уроку. Добір спільнокореневих слів, що належать до різних частин мови.
Користуючись зразком, запишіть речення, а через тире запишіть відповідно утворені речення з прикметником.
Варення з вишні – вишневе варення.
Каша з рису –
Стіл з дуба –
Коробка з паперу –
Сік з берези –
Шафа для книжок –
Українська мова 4 клас
Тема уроку. Закріплення вмінь вживати у мовленні прикметники в різних відмінкових формах, використовувати прикметники для опису. Опис зовнішності людини.
Заміни за зразком сполучення іменників сполученнями прикметників з іменниками.
Зразок: Подвір’я школи – шкільне подвір’я.
Подвір’я школи, листя клена, полиця для книжок, вітер з півдня, допомога товариша, портфель зі шкіри, хвіст лиса, робота в класі.
Тема уроку. Вправи на визначення відмінка прикметників у реченнях за закінченням і відмінком іменника.
Зразок: Пахуча трава (ж. р.)
Користуючись зразком, визначити відмінок прикметників за закінченням і відмінком іменника.
1. На узліссі росла пахуча трава. 2. Дід виростив чудовий сад. 3. Хазяїн відчинив золоту клітку, і пташка випурхнула. 4. У дятла міцний дзьоб з гострим кінцем.
Тема уроку. Вимова і правопис прикметників із суфіксами
– ськ –, – зьк –, – цьк –.
Зразок: Житомирський – Житомир
Від поданих прикметників, користуючись зразком, доберіть іменники – власні назви.
Житомирський, Прилуцький, Ніжинський, Васильківський, Київський, Кримський, Лохвицький.
Тема уроку. Утворення прикметників за допомогою суфіксів
–                   ськ –, – зьк –, – цьк –.

Зразок: Запоріжжя – Запорізький
Користуючись зразком, доберіть до власних назв прикметники за допомогою суфіксів – ськ –, – зьк –, – цьк –.
Запоріжжя, Воронеж, Кременчук, Волга, Кавказ, Чернівці, Полтава, Миколаїв, Париж, Прага.
Тема уроку. Вживання м’якого знака перед закінченням прикметників.
Спиши, вставляючи пропущені букви.
У щедр… небі, у рідн… землі, на широк… небі, у ранн… пташки, у вечірн… зорі, у син… небі.
Тема уроку. Вживання прикметників для всебічної характеристики предметів.
Добери до кожного іменника по кілька прикметників, які б характеризували предмет, названий іменником, з різних сторін.
Зразок: Липа висока, гілляста, крислата, квітуча.
Дорога, двір, пісня, річка, вітер.
Тема уроку. Вправи на побудову речень з прикметниками, визначення відмінків прикметників у реченнях.
Робота з деформованим текстом.
Складіть зі слів речення та запишіть розповідь. Визначте відмінки прикметників.
Місяцем, січень, найвеселішим, зимовим, є.
Могли, січень, від, взимку, важкої, перепочити, селяни.
Кутю, протягом, варили, господарі, свят, різдвяних, тричі.
Дванадцять, готували, страв, господарі, вечерю, на, святу.
Тема уроку. Форми давального і місцевого відмінків прикметників жіночого роду. Форми давального і місцевого відмінків прикметників жіночого роду.
Запиши подані сполучення в давальному, а потім у місцевому відмінках.
Зразок: Сувора зима – суворій зимі, у суворій зимі.
Сувора зима, хороша погода, вечірня пора, синя далечінь.
Тема уроку. Відмінювання прикметників у множині. Вимова і правопис прикметників у називному відмінку множини.
Робота з словосполученнями.
Зміни прикметники на множину.
Дружна зустріч (Н.в., ж.р.)
вірний друг (Н.в., ч.р.)
важке завдання (Н.в., с.р.).
Математика 2 клас Тема уроку. Закріплення письмового додавання і віднімання.
Обчислити:
25 + 34 =
34 – 20 =
78 – 22 =
<img width=«26» height=«26» src=«dopb346091.zip» v:shapes="_x0000_s1026 _x0000_s1027 _x0000_s1028"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346091.zip» v:shapes="_x0000_s1029 _x0000_s1030 _x0000_s1031">
<img width=«26» height=«26» src=«dopb346092.zip» v:shapes="_x0000_s1032 _x0000_s1033 _x0000_s1034"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346092.zip» v:shapes="_x0000_s1035 _x0000_s1036 _x0000_s1037">
<img width=«26» height=«26» src=«dopb346093.zip» v:shapes="_x0000_s1038 _x0000_s1039 _x0000_s1040"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346093.zip» v:shapes="_x0000_s1041 _x0000_s1042 _x0000_s1043">
20 5 30 4
30 3 20 0
70 8 20 2
36 – 13 =
55 + 23 =
36 + 13 =
<img width=«26» height=«26» src=«dopb346093.zip» v:shapes="_x0000_s1044 _x0000_s1045 _x0000_s1046"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346093.zip» v:shapes="_x0000_s1047 _x0000_s1048 _x0000_s1049"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346093.zip» v:shapes="_x0000_s1050 _x0000_s1051 _x0000_s1052"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346093.zip» v:shapes="_x0000_s1053 _x0000_s1054 _x0000_s1055"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346093.zip» v:shapes="_x0000_s1056 _x0000_s1057 _x0000_s1058"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346093.zip» v:shapes="_x0000_s1059 _x0000_s1060 _x0000_s1061">
30 6 10 3
50 5 20 3
30 6 10 3
Тема уроку. Усне додавання двоцифрових чисел з переходом через десяток (загальний випадок).
26     <img width=«26» height=«26» src=«dopb346094.zip» v:shapes="_x0000_s1062 _x0000_s1063 _x0000_s1064"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346094.zip» v:shapes="_x0000_s1065 _x0000_s1066 _x0000_s1067">+ 47 = _
20 6 40 7
20     + 40 = 60
6                                 + 7 = 13
60 + 13 = 73
27     + 65
45     + 15
68     + 23
75 + 16

Тема уроку. Застосування прийомів усного додавання двоцифрових чисел у процесі розв’язування прикладів і задач.
<img width=«26» height=«26» src=«dopb346095.zip» v:shapes="_x0000_s1068 _x0000_s1069 _x0000_s1070"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346095.zip» v:shapes="_x0000_s1071 _x0000_s1072 _x0000_s1073">28 + 15 = _
20 8 10 15
<img width=«26» height=«26» src=«dopb346096.zip» v:shapes="_x0000_s1074 _x0000_s1075 _x0000_s1076"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346096.zip» v:shapes="_x0000_s1077 _x0000_s1078 _x0000_s1079">_ + 18 = _
* * 10 8
_ – 21 = _
<img width=«26» height=«26» src=«dopb346097.zip» v:shapes="_x0000_s1083 _x0000_s1084 _x0000_s1085"> <img width=«26» height=«26» src=«dopb346097.zip» v:shapes="_x0000_s1080 _x0000_s1081 _x0000_s1082">  

* * 20 1
<img width=«26» height=«26» src=«dopb346098.zip» v:shapes="_x0000_s1086 _x0000_s1087 _x0000_s1088"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346098.zip» v:shapes="_x0000_s1089 _x0000_s1090 _x0000_s1091">_ + 23 = _
* * 20 3
<img width=«26» height=«26» src=«dopb346099.zip» v:shapes="_x0000_s1092 _x0000_s1093 _x0000_s1094"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346099.zip» v:shapes="_x0000_s1095 _x0000_s1096 _x0000_s1097">_ + 19 = _
* * 10 9
_ – 42 = 60
<img width=«26» height=«26» src=«dopb346100.zip» v:shapes="_x0000_s1098 _x0000_s1099 _x0000_s1100"> <img width=«26» height=«26» src=«dopb346100.zip» v:shapes="_x0000_s1101 _x0000_s1102 _x0000_s1103">  

* * 40 2
Тема уроку. Усне додавання виду 38 + 4. Розв’язування задач двома способами.
58 + 5 = _
8 + 5 = 13
50 + 13 = 63
37 + 9
50     + 4
45 + 6
22 + 9
Тема уроку. Усне додавання виду 76 + 4. Розв’язування задач на дві дії.
1 картка
12     + 8
35     + 50
37     + 3
25 + 26
2 картка
35     + 5
12     + 80
15     + 5
27 – 3

Тема уроку. Усне додавання 38 + 52. Задачі на зустрічний рух.
38     <img width=«26» height=«26» src=«dopb346096.zip» v:shapes="_x0000_s1104 _x0000_s1105 _x0000_s1106"><img width=«26» height=«26» src=«dopb346096.zip» v:shapes="_x0000_s1107 _x0000_s1108 _x0000_s1109">+ 52 = 90
30 8 50 2
30 + 50 = 80
8 + 2 = 10
80 + 10 = 90
63     + 27
32     + 48
54 + 46
Тема уроку. Усне віднімання виду 40 – 8. Задачі на порівняння числа із сумою чисел.
30     – 6 = 24
10 – 6 = 4
20 + 4 = 24
40 – 8
60 – 7
80 – 4
– За допомогою шкали лінійки знайди різниці:
10 – 3 30 – 3 60 – 3
0
1
2
3
4
5
6
7
Тема уроку. Закріплення обчислень виду 40 – 8. Порівняння виразу та числа. Складання задачі за виразом.
Числа
Що знайти
Числа
Що знайти
73     і 8
46     і 14
15 і 23
Суму
Різницю
Суму
50     і 8
49     і 13
62 і 24
різницю
різницю
суму
Скласти задачу за виразом:
а) (24 – 4) + 16; б) 24 + (16 – 4)
Тема уроку. Усне віднімання виду 53 – 8. Творча робота над задачею
№1.
1) 45 + 18 100 – 6
2) Запиши виразом розв’язання задачі: Заєць живе 10 років, кінь – на 20 років довше ніж заєць, а ведмідь – на 20 років довше, ніж кінь. Скільки років живе ведмідь?
№2.
1) Запиши вирази і знайди їх значення: 6 збільшити на різницю чисел 50 і 3; 90 зменшити на різницю чисел 15 і 7.
2) Розв’яжи задачу за коротким записом.
Було – 45 кг і <metricconverter productid=«15 кг» w:st=«on»>15 кг
Продали – <metricconverter productid=«8 кг» w:st=«on»>8 кг
Залишилося –?
Математика 4 клас
Тема уроку. Письмове ділення іменованих чисел на одноцифрові.
13 см 5 мм: 5 = 2 см 7 мм
135: 5
10 27
35
35
0
Виконай ділення за зразком:
9 м 52 см: 8
8 м 42 см: 2
Тема уроку. Ділення складного іменованого числа на просте іменоване число.
Закінчи розв’язання:
36 км: 5 м = 36000: 5
39ц: 5 кг = 39000: 5
120 км: 6 м = 120000: 6

Тема уроку. Знаходження значень виразів на сумі сні дії. Задачі на зустрічний рух.
Обчислити значення виразу:
(1325 + 48772: 4) х 6
(48771: 3 + 2785) х 7
Тема уроку. Повторення порядку виконання арифметичних дій.
Задачі на зустрічний рух.
Обчислити значення виразів6
720: (150 – 6 х 5)
(400 – 32): 8 + 1219
Тема уроку. Усне ділення круглих багатоцифрових чисел на одноцифрові. Задачі на рух.
Обчислити за зразком.
1.
<img width=«62» height=«38» src=«dopb346101.zip» v:shapes="_x0000_s1110 _x0000_s1111 _x0000_s1112"><img width=«62» height=«38» src=«dopb346101.zip» v:shapes="_x0000_s1113 _x0000_s1114 _x0000_s1115">Зразок.
7836 6 72000 8
6 1306 72 9000
18 0
18
36
36
0
64000: 8 24000: 7
36000: 4 6400: 3
3500: 7 810: 9
2.                1 варіант.
24708 х 4 – 24708:4
Тема уроку. Повторення вивченого матеріалу
<img width=«62» height=«38» src=«dopb346102.zip» v:shapes="_x0000_s1116 _x0000_s1117 _x0000_s1118">Зразок:
7836    6
6 1306
18
18
36
36
0
Виконати ділення:
273411: 9
308005: 5
42021: 3
Тема уроку. Коротка форма запису письмового ділення багатоцифрових чисел. Задачі на зустрічний рух
<img width=«62» height=«38» src=«dopb346101.zip» v:shapes="_x0000_s1119 _x0000_s1120 _x0000_s1121">44824: 8
44824 8
48 560
24
0
Виконай ділення за зразком:
4422: 6
4722: 3
Тема уроку. Ділення багатоцифрових чисел з остачею на 10, 100, 1000.
Задачі на спільну роботу.
1 варіант.
    продолжение
--PAGE_BREAK--1.       724036: 4 + 40850
2.       На трьох гектарах посіяли <metricconverter productid=«500 кг» w:st=«on»>500 кг пшениці. Скільки зерна потрібно, щоб засіяти <metricconverter productid=«300 га» w:st=«on»>300 га землі?
1.       2 х 843 – 4 х 343
2.       Автомашиною ГАЗ можна перевезти 600 ц. Вугілля за 24 рейси, а автомашиною більшої вантажності за 12 рейсів. За скільки рейсів можуть перевезти все вугілля обидві машини.
Тема уроку. Закріплення множення і ділення багатоцифрових чисел на одноцифрові.

Завдання на картках
75702 х 1
14508: 4
7564 х 2 – 348: 3: 4
0 х 7840
7840 х 10
(7564 х 2 –348): 4
2. Диференціація навчальних завдань.
Ми завдання ділимо на 2 варіанти. Завдання першого варіанту виконують сильні учні (достатній рівень навчальних досягнень), завдання другого варіанту виконують слабші учні (достатній, середній та початковий рівні).
Українська мова 2 клас
Тема уроку. Дієслова, близькі та протилежні за значенням.
І варіант
До поданих слід добери дієслова, близькі за значенням. З двома словами склад речення.
Зразок: Продає – купує
Говорить –
Плаче –
Згадав –
Сварить –
Відповісти –
Встати –
Руйнує –
ІІ варіант
Добери за зразком слова, протилежні за значенням.
Говорю, …
Крокую, …
Міркую, …

Тема уроку. Вживання службових слів окремо від інших.
Вживання службових слів за змістом речення
І варіант
Склади і запиши речення, додаючи прийменники у кожному рядку.
Незабаром, свято, мами.
Я, святом, привітаю, її.
Неї, притулюсь, щічку, і, поцілую.
Посаджу, і, її, вікном, квіти.
ІІ варіант
Запиши речення, вставляючи потрібні прийменники за зразком.
Зразок: Біля нашого дому…
(Біля чого?) … нашого дому, (на чому?) … тополі лелече гніздо. Щовесни лелеки прилітають (звідки?) … вирію й виводять лелеченят. Лелеченята спочатку схожі (на що?) … пухнасті клубочки. Лелеки їх дуже люблять.
Тема уроку. Корінь слова. Спільнокореневі слова
І варіант Спиши, вставляючи замість крапок спільнокореневі слова до слова шпак. Познач у них корінь.
Прилетіли…, дорогі співаки,
Прилетіли весну зустрічати.
У … нових скоро будуть у них
жовтороті малі ….
ІІ варіант
З кожної групи слів випиши спільно-кореневі за зразком. Визнач корінь.
Зразок: Подорожник, подорожній.
Дорогий, дорогенький, подорожник, придорожній.
Синій, сніг, сніговий, підсніжник.
Дуб, дубовий, дуби, дуба, діброва.
Українська мова 4 клас
Тема уроку. Вправи на визначення відмінка прикметників у реченнях за закінченням і відмінком іменника.
І варіант
Запишіть у першу колонку сполучення прикметників у Д. в., у другу – в м. в.
Виділіть закінчення.
Запашному лугові, на зеленій траві, весняному сонечку, у тихому місці.
ІІ варіант
Постав прикметники у відповідній формі за зразком.
Зразок: Зелена (гілці) – на зеленій гілці.
(Зелена) гілці, (красива) дівчини, (сильний) хлопця, (сонна) землею, (темний) небі.

Тема уроку. Вимова і правопис прикметників із суфіксами – ськ –, – зьк –, – цьк –.
І варіант
Складіть 3 речення, де були б прикметники із суфіксами – ськ –, – зьк –, – цьк –.
ІІ варіант
Утворіть за допомогою суфіксів – ськ –, – зьк –, – цьк – прикметники від поданих іменників за зразком. Зразок: Козак – козацький.
Козак, ткач, Одеса, грузин, маляр, завод, Львів.
Тема уроку. Відмінювання прикметників у множині. Вимова і правопис прикметників у називному відмінку множини.
І варіант
Випишіть сполучення прикметників з іменником, вставляючи потрібні закінчення. Визначте їх рід, число, відмінок.
Наш… пред…будували замки, щоб боронити рідн… земл… від нападників. На горі вони ставили міцн… будівл…; оточували їх висок… кам’ян… мурами. На мурах були сторожов… веж…. У мурах були бійниці, через які мужн… захисник… відбивали напад чужинців.
ІІ варіант
Запишіть подані сполучення в множині через риску за зразком.
Гордий прапор – горді прапори.
Мирна угода –
Дружня порада –
Важка задача –

Математика 2 клас
Тема уроку. Закріплення письмового додавання і віднімання
І варіант
86 – 12 48 + 21
64 – 44 39 + 21
ІІ варіант
Зразок:
48+22+(40 + 20)+(8 + 2)+60+10=70
Обчислити:
59 + 40 26 + 54
59 – 40 27 + 43
Тема уроку. Усне додавання двоцифрових чисел з переходом через десяток (загальний випадок)
І варіант
Обчислити:
28 + 34
32 + 49
29 + 44
37 + 46
ІІ варіант
47 + 29 = 76 Обчислити:
40 7 20 9 25 + 17
40 + 20 = 60 37 + 48
7 + 9 = 16 56 + 17
60 + 16 = 76 54 + 38
Тема уроку. Усне віднімання виду 40 – 8.
Задачі на порівняння числа із сумою чисел.
І варіант
40 – 8
70 – 7
50 – 3
20 – 6
ІІ варіант
40 – 6 = 34 Обчислити:
70 – 7
30 10 90 – 2
10 – 6 = 4 20 – 4
30 + 4 = 34 30 – 7

Математика 4 клас
Тема уроку. Ділення складеного іменованого числа на просте іменоване число.
І варіант
Обчислити:
200 кг 040 г.: 8г
720 м 032 м: 8 м
12 дм 6 см: 9 см
ІІ варіант
Зразок: Обчислити:
39ц: 5 кг = 780ц 36 км: 5 м
39ц: 5 кг = 3900 кг 1 км: 100 м
3900   : 5 2 см: 20 мм
35 780
40
40
0
Тема уроку. Письмове ділення іменованих чисел на одноцифрові
І варіант
Обчислити:
60 м 24 см: 4
73ц 28 кг: 4
170 дм 5 см: 5
ІІ варіант
Зразок: Обчислити:
13т 2ц: 3 = 4т 4ц 12т 6ц: 4
13т 2ц = 132ц 8т 1ц: 9
<img width=«62» height=«38» src=«dopb346102.zip» v:shapes="_x0000_s1122 _x0000_s1123 _x0000_s1124">132 3
12 44
12
12
0
44ц = 4т 4ц

Тема уроку. Ділення багатоцифрових чисел з остачею на 10, 100, 1000. Задачі на спільну роботу
І варіант
Виконати ділення з остачею
2540: 100
12700: 1000
83450: 10
ІІ варіант
<img width=«62» height=«38» src=«dopb346103.zip» v:shapes="_x0000_s1125 _x0000_s1126 _x0000_s1127">Зразок:
1847 100
100                  18
847
800
47 (ост.)
Виконати ділення з остачею
120784: 100
83450: 10
8400: 1000
3.     Контроль і самоконтроль навчальної діяльності.
Українська мова 2 клас
Тема уроку. Дієслова, близькі та протилежні за значенням.
Відповіді на закритій частині дошки.
Тема уроку. Вживання службових слів окремо від інших.
Вживання службових слів за змістом речення.
Тема уроку. Корінь слова. Спільнокореневі слова.
Взаємоконтроль.
Українська мова 4 клас
Тема уроку. Вправи на визначення відмінка прикметників у реченнях за закінченням і відмінком іменника.
Перевірка вчителем.
Тема уроку. Вимова і правопис прикметників із суфіксами – ськ –, – зьк –, – цьк –.
Зіставлення із зразком.

Тема уроку. Відмінювання прикметників у множині. Вимова і правопис прикметників у названому відмінку множини.
Сигнальні картки.
Математика 2 клас
Тема уроку. Закріплення письмового додавання і віднімання.
Зіставлення зі зразком.
Тема уроку. Усне додавання двоцифрових чисел з переходом через десяток (загальний випадок).
Поопераційне пояснення способу дії.
Тема уроку. Усне віднімання виду 40 – 8. Задачі на порівняння числа із сумою чисел.
Алгоритмічний припис.
Математика 4 клас
Тема уроку. Ділення складеного іменованого числа на просте іменоване число.
Відповіді на закритій частині дошки.
Тема уроку. Письмове ділення іменованих чисел на одноцифрові.
Взаємоконтроль.
Тема уроку. Ділення багатоцифрових чисел з остачею на 10, 100. 1000. Задачі на спільну роботу.
Зіставлення із зразком.
Різноманітність змісту і характеру завдань.
Українська мова 2 клас Тема уроку. Дієслова, близькі та протилежні за значенням. Скласти твір на тему «Прийшла весна», використовуючи дієслова, близькі та протилежні за значенням.
Тема уроку. Вживання службових слів окремо від інших.
Вживання службових слів за змістом речення.
Складіть по одному реченню із такими прийменниками: у, на, біля, через, по.
Тема уроку. Корінь. Спільнокореневі слова.
Скласти твір на тему «У лісі», де б зустрічалися спільнокореневі слова.
Українська мова 4 клас Тема уроку. Вправи на визначення відмінка прикметників у реченнях за закінченням і відмінком іменника.
Складіть речення з прикметниками у Н. в., Д. в., О. в. і М. в.
Тема уроку. Вимова і правопис прикметників із суфіксами
– ськ –, – зьк –, – цьк –.
Згадай і запиши прізвища знайомих вам людей із суфіксами – ськ –, – зьк –, – цьк –.
Тема уроку. Відмінювання прикметників у множині.
Вимова і правопис прикметників у називному відмінку множини.
Склади казку про життя пташок на чужині, використовуючи прикметники в множині.
Математика 2 клас Тема уроку. Закріплення письмового додавання і віднімання.
Обчислити:

28 40                             27 50
<shapetype id="_x0000_t9" coordsize=«21600,21600» o:spt=«9» adj=«5400» path=«m@0,l,10800@0,21600@1,21600,21600,10800@1,xe»><path gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect» textboxrect=«1800,1800,19800,19800;3600,3600,18000,18000;6300,6300,15300,15300»><img width=«171» height=«102» src=«dopb346104.zip» alt=«Шестиугольник: +23» v:shapes="_x0000_s1129"> <img width=«180» height=«99» src=«dopb346105.zip» alt=«Шестиугольник: 56 –» v:shapes="_x0000_s1128">  

44      61              33                       20
Тема уроку. У усне додавання двоцифрових чисел з переходом через десяток (загальний випадок)
17 + 15 = 29
52 – 35 = 17
82 + 17 = 99
29 + 11 = 40
64 + 18 = 82
65 – 13 = 52
40 + 24 = 64
99 – 34 = 65
Тема уроку. Усне віднімання виду 40 – 8. Задачі на порівняння числа із сумою чисел.
За допомогою шкали лінійки знайти різниці.
20 – 3, 15 – 3, 20 – 4, 18 – 6.
Математика 4 клас Тема уроку. Ділення складеного іменованого числа на просте іменоване число.
Порівняй:
5 м 76 см: 9 см … 21 м 48 см: 4 см
5ц: 10 кг … 10т: 4ц
5 дм 6 см: 8 см … 7 дм 8 см: 3 см
5 м 76 см: 9 см … 1 м: 5 см
Тема уроку. Письмове ділення іменованих чисел на одноцифрові.
Обчислити:
20 кг 040г
7т: 8
720 км 032 м
12 кг 040г
Тема уроку. Ділення багатоцифрових чисел з остачею на 10, 100, 1000. Задачі на спільну роботу.
Розв’яжіть приклади і запишіть їх від найменшої остачі до найбільшої.
254: 10
83450: 100
83450: 10
12700: 1000
8400: 1000
120784: 100
2.3 Аналіз результатів експериментального дослідження
В експериментальному і контрольному класах нами проведено контрольні зрізи знань, умінь і навичок з української мови та математики.
Подаємо зміст контрольної роботи з математики в 2 класі.
Варіант 1.
1. Розв’язати задачу.
Учням залишилося розфарбувати олівцями 32 малюнки, а фарбами – на 20 малюнків менше. Скільки малюнків залишилося розфарбувати учням?
2. Обчислити:
46 – 23 98 – 3 64 + 23 59 – (8 – 6)
87 – 55 98 – 30 64 – 23 59 – 8 + 6
3. Побудуй квадрат зі стороною 3 см. знайди суму всіх його сторін. Поділи квадрат на два трикутники.
Варіант 2.
1. Розв’язати задачу.
В одному сувої залишилося 22 м тканини, а в другому – на 5 м більше. Скільки метрів тканини залишилося у двох сувоях разом?
2. Обчислити:
96 – 44 79 – 6 46 + 2 59 – (7 – 5)
87 – 25 79 – 60 46 – 22 59 – 7 + 5
3.                Побудуй квадрат зі стороною 4 см. знайди суму довжин його сторін. Поділи квадрат на трикутник і п’ятикутник.
Подаємо зміст контрольної роботи з математики в 4 класі.
Варіант 1.
1. Обчислити:
73300 х 5 975 – 75: 5 24ц 07 кг – 16ц 03 кг
8 х 35200 (426 + 342): 6 8 м 34 см х 7
2. Розв’язати задачу.
Один насос може викачати 48 л води за 6 хв., а другий – за 3 хв. За скільки хвилин викачають цю воду обидва насоси, якщо будуть працювати одночасно?
3. Побудуй прямокутник зі сторонами 9 см і 2 см. знайди його периметр і площу.
Варіант 2.
1. Обчисли:
54800 х 7 6 х 24500 23 дм 06 см – 18 дм 12 см
884 – 84: 4 (329 + 427): 7 18ц 03 кг – 9ц 24 кг
2. Розв’язати задачу.
Одна друкарка надрукує 80 сторінок за 4 дні, а друга – за днів. За скільки днів надрукують ці друкарки 108 сторінок, якщо працюватимуть разом.
3. Побудуй прямокутник зі сторонами 11 см і 3 см. знайди його площу і периметр.
Наводимо зміст контрольної роботи з української мови у 2 класі
Диктант У ліс прийшла весна
Тепле проміння сонця зігріло землю. Дерева розкривають свої ніжні листочки. Ліс стоїть прозорий. Здається, ніби його обгорнув зелений димок. На фоні світлої зелені темніють розлогі ялинки. А яке свіже повітря в лісі! Пахне смолою, клейким листом. На землі розкинувся квітковий килим.
(45 слів)
Завдання
1. Підкреслити дієслова.
Іваріант. Тепле проміння сонця зігріло землю. Дерева розкривають свої ніжні листочки.
ІІ варіант. Ліс стоїть прозорий. Здається, ніби його обгорнув зелений димок.
2. Склади і запиши речення за схемами:
-                     Який? хто? що робить? що?
-                     Що роблять? які? хто?
Подаємо зміст контрольної роботи з української мови в 4 класі
Диктант Дуб
Налетіла гроза. Вдарила вогняна стріла в стовбур дуба. Затремтіли гілки. Загорілось верховіття. Лив дощ, а дуб горів – аж палахкотів. Обгоріла його вершина.
Але дуб не загинув. Через рік зазеленіли молоді пагони, де обгоріли гілки. Укрився старий дуб кучерявим листям. А вершина була суха. Летіли з теплого краю лелеки. Бачать – сухе верховіття. Сіли на нього й змостили там гніздо. Зрадів сухий дуб. Тепер він не самотній.
(за В. Сухомлинським, 66 слів).
Завдання
1. Підкреслити прикметники у другому абзаці. Над кожним надписати відмінок.
І варіант. Друге і третє речення.
ІІ варіант. П’яте і сьоме речення.
2. Побудуй схеми до речень.
І варіант. Третє речення.
ІІ варіант. П’яте речення.
Результати виконання контрольних зрізів з математики подано у таблиці 1 і 2.
Таблиця 1. Результати виконання контрольної роботи з математики учням 2 класу
Рівні навчальних досягнень (в%)
Високий
10–12 балів
Достатній
7–9 балів
Середній
4–6 балів
Початковий
1–3 бали
Експериментальний клас
37,5
50,0
12,5
–
Контрольний
клас
24,0
37,0
30,0
9,0
Дані таблиці показують, що в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 13,5% більше, ніж у контрольному класі, а учнів із достатнім рівнем на 13% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем на 17,5% менше, ніж у контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем немає, а в контрольному – 9%.
Таблиця 2. Результати виконання контрольної роботи з математики учням 4 класу
Рівні навчальних досягнень (в%)
Високий
10–12 балів
Достатній
7–9 балів
Середній
4–6 балів
Початковий
1–3 бали
Експериментальний клас
25,0
50,0
25,0
–
Контрольний
клас
17,0
35,0
46,0
2,0
Як видно із таблиці 2, в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 8% менше, ніж у контрольному класі, а учнів із середнім рівнем на 15% більше. В експериментальному класі учнів із середнім рівнем на 21% менше, ніж у контрольному класі. В експериментальному класі учнів із початковим рівнем немає, а в контрольному – 2%.
Результати виконання контрольних робіт з української мови подаємо у вигляді діаграм.
Діаграма 1.Результати виконання завдань з української мови учнями 2 класу
<shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«118457.files/image016.wmz» o:><img width=«515» height=«263» src=«dopb346106.zip» v:shapes="_x0000_i1025">\s
Як видно із діаграми, в експериментальному класі учнів із високим рівнем навчальних досягнень на 8,3% більше, ніж у контрольному, а із достатнім рівнем на 20,8% більше. Проте в експериментальному класі учнів із середнім рівнем навчальних досягнень на 25% менше, ніж у контрольному, а учнів із початковим рівнем на 4,2% менше, ніж у контрольному.
    продолжение
--PAGE_BREAK--