Реферат: Особливості перебігу ішемічної хвороби серця у хворих після стентування коронарних артерій

--PAGE_BREAK--Статистична обробка матеріалів досліджень проводилась з використанням методів біометричного аналізу, що реалізовані в пакетах програм EXСEL-2003® (№74017-641-9475201-57075), STATISTICA 6 (№861261CP9K). Основні статистичні характеристики включали: кількість спостережень (n), середню арифметичну (М), похибку середньої величини (m), стандартне відхилення (SD), 25% і 75% квартилі (LQ-UQ). Оцінка достовірності відмінностей середніх величин для незв’язаних вибірок виконувалася за критеріями Стьюдента і Манна-Уітні, для зв’язаних – за відповідними критеріями Стьюдента і Вілкоксона, відносних величин – за критерієм відповідності Хі-квадрат (χ2), кутовою трансформацією Фішера. Для малих та неоднорідних груп використовували непараметричні критерії. Різницю між порівнюваними величинами вважали вірогідною при р<0,05. Для оцінки взаємозв’язку між ознаками застосовувались методи кореляційного і дисперсійного аналізів. Аналіз тривалості життя без кардіальних ускладнень проводився за кривими виживання, побудованими за методом Каплана-Мейєра і оцінкою достовірності відмінностей за критерієм Cox's F-Test (F-тест Кокса).
Результати дослідження та їх обговорення. При аналізі даних самоконтролю з метою оцінки клінічного стану хворих було проаналізовано кількість нападів стенокардії та потребу в нітрогліцерині за тиждень у хворих обох груп. Хворі, які перенесли стентування коронарних артерій, мали більш виражену позитивну клінічну динаміку, ніж хворі контрольної групи. У хворих основної групи достовірно нижче частота нападів стенокардії за тиждень та потреба в нітрогліцерині (табл.1).
Таблиця 1
Клінічна характеристика хворих обох груп
Показник
Основна група до стентування
(n=55)
Контрольна група на початку дослідження
(n=47)
Основна група через 24 місяці
(n=55)
Контрольна група через 24 місяці
(n=47)
Кількість нападів стенокардії за тиждень
9,2±1,32
7,3±1,29
2,3±0,47
4,7±0,59*
Потреба в нітрогліцеріні (табл. за тиждень)
8,6±1,33
7,0±1,21
1,9±0,41
4,5±0,52*
Примітка: *-р<0,05 в порівнянні між групами.
За час спостереження за хворими відбувались зміни функціонального класу стенокардії. Через 6 місяців 22% хворих основної групи мали стабільну стенокардію І ФК, 58% — II ФК, 20% — III ФК, а в контрольній групи хворих 2% мали стабільну стенокардію I ФК, 55% — ІІ ФК, 38% — ІІІ ФК, 5% — IV ФК. Через 24 місяці спостереження в основній групі 29% хворих мали стабільну стенокардію I ФК, 53% — II ФК, та 18% — III ФК, а в контрольній 2% хворих мали стабільну стенокардію I ФК, 66% — II ФК та 32% III ФК. В основній групі хворих через 6 та 24 місяці функціональний клас стабільної стенокардії нижче, ніж у хворих контрольної групи.
Аналіз якості життя хворих за допомогою «Сієтлського опитувача для стенокардії» визначив, що найбільше поліпшення якості життя спостерігається в основній групі хворих, які перенесли стентування коронарних артерій. У хворих контрольної групи зареєтровано поліпшення якості життя в меншому ступені (табл.2).
Таблиця 2
Аналіз якості життя хворих
Підгрупа/показник
Якість життя в% до стентування
Якість життя в% через 24 місяці після стентування
Зміни якості життя,%.
Основна група (n=55)
Без кардіальних ускладнень
60,51±1,87
74,86±1,65*
14,35
З кардіальними ускладненнями
48,66±4,44
58,49±3,87*
9,83
Контрольна група (n=47)
Якість життя в% на початку дослідження
Якість життя в% через 24 місяці дослідження
Зміни якості життя,%.
Без кардіальних ускладнень
59,71±2,91
66,91±2,73**
7, 20
З кардіальними ускладненнями
58,00±2,13
64,97±2, 19*
6,97
Примітка: *-р<0,05 в порівнянні з попереднім періодом,
** — р<0,02 в порівнянні між підгрупами.
Показано, що серед супутніх захворювань і факторів ризику в обох групах хворих переважають артеріальна гіпертензія (χ2=2,2; p>0,05), надлишкова вага з індексом маси тіла (ІМТ) > 25 кг/м2 (χ2=0,12; p>0,05), та дисліпідемія (χ2=0,001; p>0,05).
Встановлено (рис.1), що в основній групі хворих, в підгрупі без кардіальних ускладнень артеріальна гіпертензія ускладнила захворювання в 58% випадків, тоді як у хворих з кардіальними подіями в 75% випадків. Наявність АГ збільшує кількість кардіальних ускладнень у хворих основної групи.
Результати аналізу кількості уражених артерій у хворих основної групи показали, що в підгрупі хворих з кардіальними ускладненнями багатосудинне ураження зустрічається частіше, ніж в підгрупі хворих без кардіальних ускладнень (75% і 42% відповідно). Відзначено, що багатосудинне ураження коронарних артерій асоціюється з наявністю артеріальної гіпертензії та ІМТ>25% (рис.2)

<lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_s1029" type="#_x0000_t75" o:divferrelative=«f»><fill o:detectmouseclick=«t»><path o:extrusionok=«t» o:connecttype=«none»><lock v:ext=«edit» text=«t»><fill src=«68230.files/image003.gif» o: type=«pattern»><fill src=«68230.files/image003.gif» o: type=«pattern»><shape id="_x0000_s1047" type="#_x0000_t75" o:divferrelative=«f» fillcolor=«black»><imagedata src=«68230.files/image004.png» o:><shape id="_x0000_s1049" type="#_x0000_t75" o:divferrelative=«f» fillcolor=«black»><imagedata src=«68230.files/image005.png» o:><imagedata src=«68230.files/image006.png» o:><fill src=«68230.files/image007.gif» o: type=«pattern»><img width=«366» height=«252» src=«dopb272629.zip» v:shapes="_x0000_s1028 _x0000_s1029 _x0000_s1030 _x0000_s1031 _x0000_s1032 _x0000_s1033 _x0000_s1034 _x0000_s1035 _x0000_s1036 _x0000_s1037 _x0000_s1038 _x0000_s1039 _x0000_s1040 _x0000_s1041 _x0000_s1042 _x0000_s1043 _x0000_s1044 _x0000_s1045 _x0000_s1046 _x0000_s1047 _x0000_s1048 _x0000_s1049 _x0000_s1050 _x0000_s1051 _x0000_s1052 _x0000_s1053 _x0000_s1054 _x0000_s1055 _x0000_s1056 _x0000_s1057 _x0000_s1058 _x0000_s1059 _x0000_s1060 _x0000_s1061 _x0000_s1062 _x0000_s1063 _x0000_s1064 _x0000_s1065 _x0000_s1066 _x0000_s1067 _x0000_s1068 _x0000_s1069 _x0000_s1070 _x0000_s1071 _x0000_s1072 _x0000_s1073 _x0000_s1074 _x0000_s1075 _x0000_s1076 _x0000_s1077 _x0000_s1078 _x0000_s1079 _x0000_s1080 _x0000_s1081 _x0000_s1082 _x0000_s1083 _x0000_s1084 _x0000_s1085 _x0000_s1086 _x0000_s1087 _x0000_s1088">

 SHAPE  \* MERGEFORMAT <imagedata src=«68230.files/image009.wmz» o:><img width=«96» height=«96» src=«dopb272630.zip» v:shapes="_x0000_i1025">
Рис.1. Вплив АГ на перебіг ІХС у хворих основної групи.
 SHAPE  \* MERGEFORMAT <group id="_x0000_s1089" editas=«canvas» coordorigin=",235" coordsize=«10422,5904» o:allowincell=«f»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_s1090" type="#_x0000_t75" o:divferrelative=«f»><fill o:detectmouseclick=«t»><path o:extrusionok=«t» o:connecttype=«none»><lock v:ext=«edit» text=«t»><fill src=«68230.files/image011.gif» o: type=«pattern»><fill src=«68230.files/image011.gif» o: type=«pattern»><fill src=«68230.files/image011.gif» o: type=«pattern»><fill src=«68230.files/image012.gif» o: type=«pattern»><fill src=«68230.files/image012.gif» o: type=«pattern»><fill src=«68230.files/image012.gif» o: type=«pattern»><fill src=«68230.files/image011.gif» o: type=«pattern»><fill src=«68230.files/image012.gif» o: type=«pattern»><img width=«476» height=«350» src=«dopb272631.zip» v:shapes="_x0000_s1089 _x0000_s1090 _x0000_s1091 _x0000_s1092 _x0000_s1093 _x0000_s1094 _x0000_s1095 _x0000_s1096 _x0000_s1097 _x0000_s1098 _x0000_s1099 _x0000_s1100 _x0000_s1101 _x0000_s1102 _x0000_s1103 _x0000_s1104 _x0000_s1105 _x0000_s1106 _x0000_s1107 _x0000_s1108 _x0000_s1109 _x0000_s1110 _x0000_s1111 _x0000_s1112 _x0000_s1113 _x0000_s1114 _x0000_s1115 _x0000_s1116 _x0000_s1117 _x0000_s1118 _x0000_s1119 _x0000_s1120 _x0000_s1121 _x0000_s1122 _x0000_s1123 _x0000_s1124 _x0000_s1125 _x0000_s1126 _x0000_s1127 _x0000_s1128 _x0000_s1129 _x0000_s1130 _x0000_s1131 _x0000_s1132 _x0000_s1133 _x0000_s1134 _x0000_s1135 _x0000_s1136 _x0000_s1137 _x0000_s1138 _x0000_s1139 _x0000_s1140 _x0000_s1141 _x0000_s1142 _x0000_s1143 _x0000_s1144 _x0000_s1145 _x0000_s1146 _x0000_s1147 _x0000_s1148 _x0000_s1149 _x0000_s1150 _x0000_s1151"><lock v:ext=«edit» rotation=«t» position=«t»>
Рис.2. Наявність супутніх захворювань та факторів ризику та число уражених коронарних артерій у хворих основної групи.

Встановлена достовірна кореляція між ІМТ>25 кг/м2 та частотою госпіталізації, з коефіцієнтом кореляції 0,26 (р<0,05).
Кількість кардіальних ускладнень у хворих на ІХС, що перенесли стентування коронарних артерій, була значно менше, ніж у хворих, що лікувались лише медикаментозно (42% та 81% відповідно). Найбільш частим кардіальним ускладненням у хворих основної та контрольної групи була госпіталізація з приводу поновлення стенокардії. Це ускладнення найбільш часто виникало після 6 місяців спостереження, що можна пов’язувати з прогресуванням атеросклеротичного процесу. Частота госпіталізацій значно зростає при багатосудинному ураженні коронарних атерій та складає 33% при багатосудинному ураженні проти 11% при односудинному ураженні.
Важливим фактом є відсутність фатальних ускладнень у хворих основної групи за період спостереження, тоді як в контрольній групі 3 хворих померли від серцево-судинних причин. Згідно із задачами дослідження, був проведений порівняльний аналіз динаміки ліпідного спектру крові у хворих в процесі 24 місяців спостереження. Визначено, що у хворих основної групи відбувалась позитивна динаміка змін показників ліпідного спектру крові через 6 місяців дослідження: зниження рівня загального холестерину (р<0,05), індексу атерогенності (р<0,01), холестерину ЛНЩ (р<0,01). Однак через 24 місяці дослідження у хворих основної групи достовірно підвищився рівень холестерину ЛНЩ (р<0,05) (табл.3). Поряд із змінами рівня холестерину ЛНЩ за період від 6 до 24 місяців збільшується кількість кардіальних ускладнень у хворих основної групи.

Таблиця 3
Динаміка змін показників ліпідного спектру крові у хворих основної групи
Показник, ммоль/л
Значення показника (M±m)
На початку
Через 6 місяців
Через 24 місяці
ЗХ
4,9±0,17
4,58±0,14*
4,71±0,12
ТГ
1,59±0,11
1,76±0,13
1,6±0,1
ХС ЛВЩ
1,21±0,04
1,29±0,04
1,25±0,03
ХС ЛНЩ
2,97±0,17
2,48±0,12**
2,72±0,11*
ІА
3,34±0,23
2,69±0,15**
2,86±0,13
Примітки: * — (р<0,05), ** — (р<0,01) порівняно з попереднім періодом.
В контрольній групі хворих через 6 та 24 місяці спостереження відбувались зміни показників ліпідного спектру крові у вигляді зниження рівня загального холестерину, зниження рівня тригліцеридів, підвищення рівня холестерину ЛВЩ, зниження холестерину ЛНЩ та індексу атерогенності, але ці зміни недостовірні (р>0,05).
Проведено порівняльний аналіз ліпідного спектру у хворих основної групи між підгрупами в залежності від наявності кардіальних ускладнень. Слід звернути увагу та те, що у хворих з кардіальними ускладненнями рівні загального холестерину, холестерину ЛНЩ та індексу атерогенності через 24 місяці стають вище початкових рівнів цих показників, тоді як у хворих без кардіальних ускладнень рівні загального холестерину, індексу атерогенності знижувались недостовірно, а рівень холестерину ЛНЩ знизився достовірно як через 6 місяців лікування, так і через 24 місяця лікування (табл.4).

Таблиця 4
Динаміка показників ліпідного спектру крові у хворих основної групии в залежності від наявності кардіальних ускладнень
Показник
(ммоль/л)
Значення показника (M±m)
На початку
Через 6 місяців
Через 24 місяці
Без усклад
нень
З усклад
неннями
Без усклад
нень
З усклад
неннями
Без усклад
нень
З усклад
неннями
ЗХ
4,84±0, 19
5,09±0,4
4,56±0,16
4,63±0,33
4,56±0,12
5,23±0,36**
ТГ
1,51±0,10
1,84±0,32
1,78±0,15*
1,72±0,25
1,6±0,11
1,62±0,25
ХС ЛВЩ
1,18±0,05
1,33±0,05**
1,26±0,04
1,41±0,10
1,23±0,03
1,34±0,10
ХС ЛНЩ
2,98±0, 19
2,93±0,37
2,5±0,14*
2,44±0,24
2,6±0,11
3,15±0,29**
ІА
3,45±0,28
2,94±0,35
2,79±0,18*
2,35±0, 20
2,79±0,13
3,1±0,41
Примітки: * — (р<0,05) порівняно з попереднім періодом,
** — (р<0,05) в порівнянні між підгрупами.
Було проведено аналіз досягнення цільового рівня холестерину ЛНЩ у хворих обох груп. Відсоток хворих основної групи, підгрупи без кардіальних ускладнень, які досягли цільових рівнів холестерину ЛНЩ через 6 та 24 місяці, був більший (56% та 42% відповідно), ніж у підгрупі хворих з кардіальними ускладненнями (50% та 33% відповідно). Отже, підвищення холестерину ЛНЩ є негативною прогностичною ознакою та асоціюється з підвищеним рівнем кардіальних ускладнень у цих хворих.
При аналізі рівня ГЦ у хворих основної групи в залежності від наявності кардіальних ускладнень виявлено, що, як в підгрупі з кардіальними ускладненнями, так і в підгрупі без кардіальних ускладнень середній рівень ГЦ залишався в межах помірної гомоцистеїнемії.
Визначено, що у хворих на ІХС, які перенесли стентування коронарних артерій, показник КІМ загальних сонних артерій достовірно вище в підгрупі хворих з кардіальними ускладненнями (1,15±0,07 мм), ніж у хворих без кардіальних ускладнень (0,96±0,05 мм) (р<0,05). Достовірних змін КІМ в контрольний групі в залежності від наявності кардіальних ускладнень не встановлено. Показано, що в основній групі 2-річний період без кардіальних ускладнень пережили 92,9±6,9% хворих з КІМ<0,9 мм проти 72,7±9,5% при КІМ> 0,9мм. За критерієм Cox's F-Test (F-тест Кокса) – F = 1,68; р<0,05, середня тривалість життя без кардіальних ускладнень становить 22,36±1,58 міс. при КІМ<0,9 мм проти 20,86±1,29 міс. при КІМ> 0,9 мм.
Було встановлено достовірну кореляцію між активністю АПФ та КІМ загальних сонних артерій з коефіцієнтом кореляції (r = — 0,53). Значенню показника КІМ загальних сонних артерій менше 0,9 мм відповідає рівень активності АПФ>54 мкмоль/хв/л.
Збільшення показника КІМ загальних сонних артерій у хворих на ІХС більше, ніж 0,9 мм може мати прогностичне значення у хворих, які перенесли стентування коронарних артерій.
У хворих з ІХС після стентування коронарних артерій та наявністю кардіальних ускладнень за 24 місяці дослідження достовірно вище рівні холестерину ЛНЩ, загального холестерину та КІМ загальних сонних артерій (табл.5). Коефіцієнти кореляції показників якості життя, ІМТ, загального холестерину, холестерину ЛНЩ, КІМ загальних сонних артерій з кардіальними ускладненнями у хворих після стентування коронарних артерій наведені у таблиці 6.
Таким чином, чинниками ризику кардіальних подій у хворих на ІХС, що перенесли стентування коронарних артерій, є індекс маси тіла > 25 кг/м2, рівень холестерину ЛНЩ, загального холестерину та показник КІМ загальних сонних артерій (табл.5, табл.6).

Таблиця 5
Показники, які є чинниками ризику кардіальних ускладнень у хворих на ІХС після стентування коронарних артерій
№
Показник
Без ускладнень
З ускладненнями
р
1
Холестерин ЛНЩ через 24 міс., ммоль/л
2,6±0,11
3,15±0,25
<0,05
2
Загальний холестерин через 24 міс., ммоль/л
4,56±0,12
5,23±0,31
<0,05
3
КІМ загальних сонних артерій на початку дослідження, мм
0,96±0,05
1,15±0,07
<0,05
    продолжение
--PAGE_BREAK--