Реферат: Организация экономического анализа на предприятии

--PAGE_BREAK--Другий етап– старанне опрацювання програми дій, робочого (календарного) плану, визначення кола учасників, розподіл обов’язків між ними, постановка конкретних завдань, що випливають із загальної мети, визначення джерел інформації, розробка макетів аналітичних таблиць, форм, методичних вказівок щодо їх заповнення, а також способів графічного оформлення результатів аналізу.
                Третій етап– збирання інформації (залучаючи статистичну звітність, дані синтетичного та аналітичного обліку, планову документацію, результати спеціальних спостережень тощо); перевірка її достовірності; кількість інформації, що охоплюється, слід цілком підпорядкувати меті й завдання аналізу; обсяг її повинен бути необхідним і достатнім. Треба врахувати, що збирання інформації – трудомісткий процес, тому добування зайвої інформації, яка не відповідає завданням, робить працю більш дорогою, відтягує строки її виконання. У ході збирання даних слід звернути вагу на їхню точність і повноту.

            Четвертийетап – аналітична обробка інформації за допомогою спеціальних методів і прийомів; забезпечення порівнянності показників; аналіз причин динамічних змін і відхилень від плану; з’ясування причин негативних явищ (якщо їх виявлено) і хиб у роботі; кількісне вимірювання впливу факторів; встановлення потенціально невикористаних можливостей щодо поліпшення роботи підприємства. Визначають коло факторів, що впливають на досліджувані показники; групують їх, виділяючи фактори, які залежать і які не залежать від підприємства. Особливу увагу приділяють вивченню механізму дії факторів, які безпосередньо залежать від підприємства (цеху, дільниці).

            П’ятийетап – визначення і зведений підрахунок резервів виробництва, розроблення пропозицій, економічно обгрунтованих рекомендацій щодо реалізації цих резервів та визначення їхнього впливу на показники роботи підприємства. Це найбільш відповідальний етап. Якраз за наміченими пропозиціями, результативністю їх впровадження судять про глибину аналізу, кваліфікацію спеціалістів, які брали участь у його проведенні.

            Узагальнення результатів економічного аналізу є його кінцевим результатом і оформляється у вигляді аналітичної записки чи звіту. Можна прийняти наступну структуру записки: спочатку характеризуються загальні показники, потім часткові – від позитивних рівнів та змін до негативних; характристика та розмір впливу факторів, визначаються резерви, причини позитивних та негативних змін, резерви виробництва та шляхи їх мобілізації.

            Результати аналізу реалізуються через підготовку та видачу наказів і розпоряджень, в яких містяться найменувння заходів, терміни початку та закінчення їх здійснення, визначаються необхідні матеріальні та грошові ресурси, називаються виконавці, відповідальні та котролюючі службові особи чи підрозділи підприємства.

            На сучасному етапі характерно ускладення господарських процесів і методів управління ними, що безумовно вимагає переходу до нової якості знань.

            В умовах ринку економічний аналіз на підприємстві вимагає обов’зкового системного, комплексного, підходу; бо тільки так можливо  дати повну характеристику та здійснити якісний аналіз завдань, визначених у меті аналізу. Для аналізу своєї господарської діяльності підприємство користується як своїми внутрішніми даними, так і зовнішніми джерелами інформації.

            Аналізу повинна передувати перевірка інформації, яка проводиться по суті напрямку аналізу, технічна перевірка та вибіркова перевірка підсумків. Аналіз на підприємстві включає різноманітні види інформації, серед яких: правове та господарське законодавство, звітна (дані бухобліку, статистики, оперативний звіт), необлікова (матеріали перевірок тощо). Найважливішою з них є бухгалтерська звітність, яка при читанні досвідчену аналітику дає повну інформацію про фінансовий стан, стійкість положення і можливих перспективах підприємства. Повний аналіз бухгалтерської звітності дозволяє застосувати заходи по покращенню діяльності підприємства в цілому і його структурних підрозділів.  Використовуються також вибіркові звітні дані, що сприяє поглибленню та деталізації при вивченні показників звітності.

            Економічний аналіз певного підприємства потребує професіоналізму та майстерності спеціалістів, що залучаються до такої складної та вагомої аналітичної роботи. На сьогоднішній день, якщо великі підприємства мають змогу забезпечити наявність у своєму штаті високоваліфікованих та підготовлених для цієї мети спеціалістів, то середні, а тим паче малі, підприємства внаслідок компактності штату не можуть скористатися такими трудовими ресурсами, бо це потребує додаткових коштів на утримання подібних кадрів. Специфікою малих підприємств, у результаті цього, є універсальність використовуваної робочої сили, тобто працівники виконують не тільки суворо обмежену ділянку роботи, але й суміжні з нею області, що дозволяє бачити структуру підприємства більш всеохоплюючою, на відміну від великих підприємств, де кожному працівнику виділений більш вузький профіль.
2. Аналіз затрат на підприємстві по елементам

та статтям витрат

          Найбільш корисним для вивчення змін у структурі затрат на виробництво є аналіз собівартості за елементами затрат. Елементі затрати – це однорідні за складом затрати підприємства. До них належать матеріальні затрати, оплата праці, відрахування на соціальні потреби, амортизаційні відрахування, інші грошові затрати (табл.1). Аналіз затрат за елементами затрат дозволяє не лише вивчити зміни у структурі собівартості, але й охарактиризувати галузеві особливості (матеріаломісткість, фондомісткість, енергомісткість, трудомісткість виробництва).


Таблиця 1. Затрати на виробництво, %





Показники

Вся промис-ловість (1996)

Звіт 1996

Звіт 1997

Відхилення

1.

Матеріальні затрати

70,5

53,6

73,9

+20,3

2.

Затрати на оплату праці

10,6

10,9

7,9

-3,0

3.

Відрахування на соц.потреби

5,0

1,7

4,8

+3,1

4.

Амортизація

3,4

14,7

9,0

-5,7

5.

Інші затрати

10,5

19,1

4,4

-14,7



Разом:

100,0

100,0

100,0

-



          В табл. 2 наведені дані за статтями затрат. Аналіз звичайно починають з оцінки загального виконання плану собіівартості продукції. Потім переходять до вивчення відхилень у розрізі окремих видів затрат. При цьому слід урахувати, що деякі відхилення по статтях собівартості можуть бути наслідком дії одного і того самого чинника. Наприклад, підвищення механізації праці може спричинити зниження затрат на заробітну плату, але підвищити певною мірою затрати на утримання й експлуатацію устаткування.

          Ще один комплексний чинник – зростання купованих виробів і напівфабрикатів. Він збільшує суму відповідних матеріальних затрат, проте це обов’язково веде до зниження затрат на заробітну плату, відрахування на соціальне страхування, зменшує затрати на сировину й матеріали та, ймовірно, і по інших статтях. Таким чином, негативні відхилення по одних статтях не можна розглядати завжди ізольовано від позитивних по інших статтях. Але дія таких комплексних чинників

має місце не дуже часто. Звичайно  відхилення  по кожній статті  собі-

вартості спричиняють поодинокі фактори, які не виходять за межі даної статті.
Таблиця 2.Собівартість промислової продукції за статтями затрат, тис.грн.





Показники

Фактично випущена товарна продукція

Відхилення

За плановою собівартістю

За фактичною собівартістю

Абсо-лютне

%

1

2

3

4

5

6

1.

Сировина і матеріали

3301

3246

-55

-1,7

2.

Зворотні відходи (віднімаються)

50

104

+54

+208,0

3.

Куповані вироби, напівфабрикати й послуги кооперованих підприємств

15507

15866

+359

+2,3

4.

Зарплата основна виробничих робітників

2502

2292

-210

-8,4













5.

Зарплата додаткова виробничих робітників

223

193

-30

-13,4

6.

Відрахувння на соціальне страхування

210

191

-19

-9,1

7.

Затрати на утримання й експлуатацію машин і обладання

2382

2335

-47

-2,0

8.

Загальновиробничі затрати

1645

1592

-53

-3,2

9.

Загальногосподарські затрати

1636

1600

-36

-2,2

10.

Втрати від браку

Х

5

+5

-



Виробнича собівартість

27356

27216

-140

-0,5

11.

Позавиробничі затрати

215

251

+36

+16,7



Повна собівартість

27571

27467

-104

-0,3



          У даному прикладі є три відхилення, негативні са своєю суттю (+359, +5, +36). Щодо першого відхилення, то це зовсім не перевитрати, а збільшення питомої ваги кооперованих поставок, що зумовило скорочення затрат по більшості інших статтей собівартості, особливо затрат на заробітну плату. Дві інші суми перевитрат скоріше за все мають особисті негативні чинники, які слід вивчити у подальшому аналізі. На цьому етапі ці суми доцільно розглядати як очевидні резерви зниження собівартості.


Практична частина



Задача 4. Проаналізувати динаміку оборотності обігових коштів в цілому та їх видам і зробити відповідні висновки, виходячи из приведених даних:


Таблиця 1 (вихідна)



Показник



Період

Базисний

Обліковий

1

3

4

Товарооборот, грн.

12530

12910

Середньорічні залишки оборотних коштів, тис.грн.:





Всього

7610

7424

      В тому числі матеріальні, із них:





               Товари

3210

3158

               грошові кошти, розрахунки та ін.активи

4181

4146

                        з них дебіторська зборгованість

248

234

Кількість днів у періоді

360

360

    продолжение
--PAGE_BREAK--