Реферат: Аналітична маркетингова оцінка ринку квітів

--PAGE_BREAK--Фахівці наголошують на тому, що останнім часом український квітковий бізнес спрямовується на реконструкцію та запровадження нових високотехнологічних та індустріальних методів вирощування квітів. Широко застосовуються можливості модернізації систем опалення, запровадження комп’ютерних технологій управління процесом вирощування, використання систем клімат-контролю, застосування крапельного зрошування. За оцінками фахівців, це дасть можливість зменшити витрати тепла, електроенергії мінімум в 3-4 рази та покращити якість продукції. Підприємці зрозуміли, що краще використовувати якісне обладнання, розраховане на багаторічну експлуатацію. Щоправда поки що це можуть дозволити собі лише великі підприємства. Та й загалом інвестори зацікавлені у запровадженні великих довгострокових проектів, у співпраці саме з ними, а не з малим бізнесом. Наслідком такої модернізації може стати значний прогрес в розвитку галузі, підвищення продуктивності виробництва та вихід на нові ринки збуту. Тобто, можливо, найближчим часом ми почуємо не лише про український імпорт квітів, а й про експорт цієї ніжної продукції. Зокрема, українські квіткарі, зрозуміло, що мається на увазі лише великі виробники, планують освоїти російський квітковий ринок.
Фахівці ж вітчизняного квіткового бізнесу оптимістично стверджують, що зараз в Україні склалася сприятлива ситуація для інвестування в квіткове виробництво. Інвестори вважають, що відносно недорога робоча сила, енергоносії та порівняно високі ціни на продукцію квітництва створюють сприятливі умови для його розвитку. У найближчі декілька років місця на ринку вистачить всім. Поки на ньому мирно співіснують великі і дрібні учасники (що характерно далеко не для всіх галузей української економіки). Кожне велике господарство щорічно розширяється в середньому на півгектара. Це говорить про те, що у виробників квітів хороші перспективи. До того ж українські квітникарі думають навіть про експорт вітчизняної продукції: вже є досвід експорту квітів до Литви, Угорщини, вивчається можливість експорту до Росії.
Квітковий бізнес не може бути не прибутковим. Квітка – не предмет першої необхідності, і людина може за нього заплатити, коли вона сита, одягнута і взута. Тому за розвитком квіткового бізнесу можна судити про рівень життя населення. Це як лакмусовий папірець економіки. Підприємці зазначають, що останнім часом потреба в квітковій продукції зросла, це можна пов’язати з підвищенням добробуту. Головне зараз – перевести вітчизняний квітковий ринок на цивілізовані рейки, зробити його цивілізованим настільки, щоб відродилося квітництво, традиції вирощування всіх товарних позицій, в тому числі екзотичних. Стабільно високий попит на квіти робить цей бізнес вельми привабливим як для квітникарів, так і для продавців делікатного товару. Шалених прибутків не буде, але квіти залишаться одним з найприбутковіших і водночас приємних видів бізнесу.
Один із нинішніх лідерів ринку — компанія «Камелія» — починала свою діяльність 1994 року з імпорту зрізаних квітів із Голландії та інших країн, пропонуючи місцевим споживачам рослини понад трьох тисяч найменувань. Наростивши фінансові м’язи на імпорті, компанія почала вкладати кошти не лише в розширення торгової мережі, а й у створення власного виробництва квітів. Сьогодні в них 90 тис. кв. м власних теплиць, будуються нові виробничі потужності, розраховані не тільки на постачання продукції на внутрішній ринок, а й на експорт.
Створюють і розширюють власні виробництва також інші компанії, які починали свою діяльність із чистого імпорту квіткової продукції. Мукачівська фірма «Квіти Закарпаття», за словами її керівника Івана Пфістера, робить ставку на вирощування розсади однолітніх і багаторічних квітів, кімнатних рослин, львівська «Еліт флора» — на оптово-роздрібний продаж кімнатних, декоративних рослин, цибулин квітів, насіння і рослин відкритого ґрунту.
Однак головні зрушення, що відбулися на вітчизняному квітковому ринку, який, виявляється, може вирощувати мільйони червоних троянд, пов’язані з тим, що за останні роки в країні з’явився цілий ряд сучасних (заснованих на новітніх технологіях) квітникарських підприємств. Господарство «Асканія-Флора» — це ціле містечко зі скла, де, вирощуючи елітні троянди, працюють понад 350 осіб. У теплицях компанії «Украфлори» за рік вирощують 18 мільйонів квітів. При цьому менеджмент, створюючи дилерську мережу, планує до 2010 року збільшити виробництво вдвічі, а до 2015-го — утричі. Саме компанії, оснащені сучасними технологіями, поєднуючи діяльність на внутрішньому ринку із постачаннями за кордон, найбільше сприяють розширенню сфери впливу вітчизняного бізнесу.
Орієнтація в квітникарстві на новітні досягнення дала українським виробникам змогу одними з перших розпочати впровадження нової екологічно чистої технології, заснованої на застосуванні не синтетичних, а органічних замінників ґрунту в теплицях. Група українських підприємців на острові Цейлон налагодила виробництво матів на основі кокосового субстрату, які успішно використовуються у вирощуванні не лише овочів, а й квітів і горщикових рослин. В інтерв’ю кореспонденту «ДТ» заступник директора ЗАТ «Магеллан» Андрій Кивушин розповів, що українська компанія, крім заводу, має оснащену всім необхідним лабораторію, наукову базу, яка дозволяє проводити дослідження, вносити необхідні корективи в технологічні процеси. Екологічно чисту продукцію для теплиць — кокосові мати і блоки — дедалі ширше застосовують у вітчизняному квітникарстві й овочівництві; вона експортується в Росію, Білорусь, країни Прибалтики.
Якщо порівняти квіткові ринки Росії та України, то картина вимальовується неоднозначна. Місткість російського ринку, за оцінками експертів, становить 1,3—1,5 млрд. дол., українського — у межах 400—500 млн. дол. Росіяни трохи більше, ніж українці, витрачають коштів на придбання квітів. У наших північних сусідів ринок зростає щорічно на чверть, а в Україні — лише на 15—20%. Але за якісними показниками ситуація інша. У місткому російському ринку імпорт і власне виробництво зупинилося на співвідношенні дев’ять до одного, тобто, 90% квітів ввозиться і лише 10% вирощується на місці. В Україні власне виробництво квітів, а надто в останні роки, має тенденцію до збільшення. Українські виробники, особливо з тих, що опанували голландську технологію і побудували сучасні теплиці, досить активно просувають продукцію на ринки Росії, Білорусі, інших країн СНД.
Відповідаючи на запитання журналістів, представник зарубіжних організаторів II Міжнародної виставки з квіткового бізнесу Flowers Hortech Берко Стук’є (Голландія) сказав, що український квітковий ринок є найбільш розвинутим серед країн СНД. На його думку, він на три-чотири роки випереджає російський. У своїй діяльності голландські фірми, з огляду на цю обставину, планують через кілька років збільшити на чверть імпорт квітів (переважно зрізаних) у Росію. Що ж до України, то зростання поставок тих-таки зрізаних квітів основний світовий імпортер не передбачає. Замість цього планує ввозити більше посадкового матеріалу, кімнатних рослин і рідкісних екзотичних квітів, попит на які місцеві виробники задовольнити не в змозі.
Ділові взаємовідносини, співробітництво із зарубіжними квіткарями переконало вітчизняні фірми в тому, що не всі напрями специфічного бізнесу можуть бути однаково успішними. Якщо вирощування квітів масового попиту виявилося для них посильним, то з насінництвом, селекцією ситуація інша. Навіть спеціалізоване науково-виробниче товариство (НВТ) «Елітсортнасіння», яке працює вже не перший рік, вирощуючи насіння айстр, чорнобривців, петуній, не береться за насінництво особливо популярних на ринку троянд, тюльпанів. За словами менеджера НВТ Ярослава Билиневича, фірма є конкурентоспроможною, якщо спеціалізується на вирощуванні традиційних українських квітів на насіння. Стосовно ж насіння і розсади троянд, тюльпанів, орхідей, не кажучи вже про екзотичні рослини, то їх купити за кордоном набагато дешевше, ніж виростити на місці. Тому українські квіткарі використовують імпортний посадковий матеріал, ввезений переважно з Голландії, що дає можливість, не витрачаючи додаткових зусиль і коштів, розширювати масштаби власного виробництва, нарощувати експортні поставки, відчувати реальний ефект від участі в міжнародному поділі праці.
Думка експертів, які вивчають проблеми квіткового ринку, однозначна — від співробітництва вітчизняних і зарубіжних фірм виграє український споживач. Заважає справі не зростання конкуренції між ними, а базарна стихія, коли дрібні ділки ввозять посадковий матеріал, вирощують квіти і торгують ними, не витрачаючи коштів на мито і податки. Особливо уражені тіньовим квітковим бізнесом прикордонні та курортні регіони країни. За словами керівника фірми «Квіти Закарпаття» Івана Пфістера, конкурувати з величезною армією тіньовиків складно. Аби компенсувати втрати, підприємство змушене переносити продаж у більш контрольовані міста, у тому числі в Київ, де було взято в оренду теплиці, торгові площі.
Компанія „Украфлора" — лідер на ринку квітів України. Компанія є виробником, імпортером та роздрібним торговцем квітів. „Украфлора" працює у трьох напрямках — зрізані квіти, кімнатні рослини і рослини відкритого ґрунту, а також аксесуари для флористів та декор для дому. У компанії та на виробництві працює понад 450 співробітників. У 2005 р. обіг компанії склав близько 15 млн. євро., що на 30% більше у порівнянні з 2004 р. „Украфлора" заснована у 1993 році як спільне українсько-польсько-американське підприємство. З 2005 р. до складу „Украфлори" входить новий комплекс з виробництва троянд у селі Дорожне Вінницькій області із посадковими площами понад <metricconverter productid=«12 га» w:st=«on»>12 га, який здатен вирощувати понад 18 млн. квітів на рік. Загальний розмір гуртово-торгівельного комплексу компанії „Украфлора" у Києві перевищує <metricconverter productid=«3500 кв. м» w:st=«on»>3500 кв. м. Мережа роздрібної торгівлі складається з 4 магазинів та садових центрів. Постійними гуртовими клієнтами „Украфлори" є більш ніж 300 компаній.
Ми розраховуємо, що створення дилерської мережі дозволить „Украфлорі" вже до 2007 р. збільшити свою частку у сегменті зрізаних квітів — з 12% до 22%, у категорії кімнатних та квітів відкритого ґрунту — з 15% до 30%", — говорить генеральний директор „Украфлори" Олена Букало.
Компанія відчуває потребу у розширенні ринків збуту після того, як у 2005 році був побудований новий комплекс у Вінницькій області  вартістю 12 млн. євро,  розрахований  на вирощування понад 18 млн. квітів тис. квітів щороку. Тому створення мережі дилерів є головним завданням „Украфлори" у 2006 р. Мережа має стати однією зі складових втілення стратегічного плану „Украфлори" — збільшити обіг компанії вдвічі до 2010 р., та втричі — до 2015р.
„За дилерською програмою партнери „Украфлори" матимуть переваги перед іншими у випадку виникнення дефіциту певного виду квітів, — відзначає пані Букало. — Ми завершили створення автопарку з 9 вантажівок загальним об'ємом 350 кв.м. для забезпечення безперебійного постачання квітів. Крім цього, компанія планує надавати інформацію стосовно тенденцій на квітковому ринку та данні останніх маркетингових досліджень кожного регіону України. А також — надавати консультації з усіх питань діяльності дилера".  Перші дилерські контракти вже підписані з партнерами зі Львова, на черзі — Донецьк, Дніпропетровськ та Одеса. При формуванні ціни для дилера буде враховуватися розмір ринку та норма прибутку в його регіоні. „Адже не можна порівнювати Київську область, на яку припадає понад 12% від обсягу квіткового ринку України, з такими найменшими ринками, як, наприклад, Кіровоградська  та Чернігівська області — на які припадає менше 2%. Крім столичного регіону найбільшими покупцями квітів є Харківська, Дніпропетровська, Донецька та Луганська  область", — зазначає пані Букало.
За її словами, ринок квітів в Україні продовжує збільшуватися на 15-20 % щороку. Найбільше зростання відбувається у сегменті кімнатних квітів — на 20 %. Цьому сприяє розвиток мереж супермаркетів, які включають цю категорію до свого асортименту. Зокрема, „Украфлора" постачає кімнатні квіти до таких торгівельних мереж, як Metro, Billa, Велика Кишеня, Фуршет та інших. У сегменті зрізаних квітів найбільше зростання попиту було серед  троянд сортів  Grand Prix, Avalanche, Aqua та Sphinx. Понад 80% квітів в Україні продається через ринки. Спеціалізовані магазини збільшують свою частку, але на разі вона не перевищує 20% [12]. Серед регіональних уподобань фахівці „Украфлори" відзначають, що найбільшими шанувальниками троянд є мешканці Чернівецької області (83% всіх покупок квітів), гвоздик — Криму (54,8%), гербер — Житомирської області (40%). Ці різновиди квітів є найбільш популярними в Україні. Водночас, найбільшими експериментаторами, які віддають перевагу іншим видам квітів, є одесити (24%). Також в Одесі найбільша частка серед усіх міст припадає на дорогі букети.

2. Правове обґрунтування можливості здійснення даної зовнішньоекономічної угоди   2.1 Законодавча база Основи проведення зовнішньоторговельних операцій визначає Закон України «Про зовнішньоторговельну діяльність». Зовнішньоекономічна діяльність — діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів господарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.
Демпінг — ввезення на митну територію країни імпорту товару за ціною, нижчою від порівнянної ціни на подібний товар у країні експорту, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику подібного товару.
Зовнішньоекономічний договір (контракт) — матеріально оформлена угода двох або більше суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.
Імпорт (імпорт товарів) — купівля (у тому числі з оплатою в негрошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів з ввезенням або без ввезення цих товарів на територію України, включаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.
Ліцензія відкрита (індивідуальна) — дозвіл на експорт (імпорт) товару протягом певного періоду часу (але не менше одного місяця) з визначенням його загального обсягу. Ліцензія генеральна — відкритий дозвіл на експортні (імпортні) операції по певному товару (товарах) та/або з певною країною (групою країн) протягом періоду дії режиму ліцензування по цьому товару (товарах). Ліцензія експортна (імпортна) — належним чином оформлене право на експорт (імпорт) протягом встановленого строку певних товарів або валютних коштів з метою інвестицій та кредитування. Ліцензія разова (індивідуальна) — разовий дозвіл, що має іменний характер і видається для здійснення кожної окремої операції конкретним суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності на період не менший, ніж той, що є необхідним для здійснення експортної (імпортної) операції.
Митне регулювання — регулювання питань, пов’язаних із встановленням мит та митних зборів, процедурами митного контролю, організацією діяльності органів митного контролю України [1].
Суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності в Україні є:
— фізичні особи — громадяни України, іноземні громадяни та особи без громадянства, які мають цивільну правоздатність і дієздатність згідно з законами України і постійно проживають на території України;
— юридичні особи, зареєстровані як такі в Україні і які мають постійне місцезнаходження на території України (підприємства, організації та об’єднання всіх видів, включаючи акціонерні та інші види господарських товариств, асоціації, спілки, концерни, консорціуми, торговельні доми, посередницькі та консультаційні фірми, кооперативи, кредитно-фінансові установи, міжнародні об’єднання, організації та інші), в тому числі юридичні особи, майно та/або капітал яких є повністю у власності іноземних суб’єктів господарської діяльності;
— об’єднання фізичних, юридичних, фізичних і юридичних осіб, які не є юридичними особами згідно з законами України, але які мають постійне місцезнаходження на території України і яким цивільно-правовими законами України не заборонено здійснювати господарську діяльність;
— структурні одиниці іноземних суб’єктів господарської діяльності, які не є юридичними особами згідно з законами України (філії, відділення, тощо), але мають постійне місцезнаходження на території України;
    продолжение
--PAGE_BREAK--