Реферат: Українська вишивка Рушники

Історіянародної вишивкина Українісягає своїм

корінняму глибину віків.Дані археологічнихрозко-

покта свідченнямандрівниківі літописцівдоводять

, що вишиванняяк вид мистецтвана Українііснує з незапам`ятнихчасів.Вишивкою, за свідченнямГеро-

дота, був прикрашенийодяг скіфів.Знайденіна Чер-

кащинісрібні бляшкиз фігуркамичоловіків, якіда-

туютьсяViст., при дослідженніпоказали ідентичністьне лише одягу, а й вишивкиукраїнсько-

гонародногокостюмаXVIII-XIXст.Арабськиймандрів-

никХст.н.е. у своїхрозповідяхпро русів зазначає,

щовони носиливишитий одяг.На жаль, пам`яткиук-раїнськоївишивки збереглисьлише за останнікілька століть, але й цьогодостатньо, щобвиявити, щоелементи символікиорнаментівукраїнськоївишивки співпадаютьз орнаментами, якіприкрашалипосуд дав-ніхмешканцівтериторіїУкраїни добинеоліту, три-пільськоїкультури .

Вишиваннямспоконвікузаймались жінки, які з по-коліннявпоколінняпередавалинайтиповіші, найяскра-вішізразки орнаменту, кольору, вишивальнутехні-ку. Вишивки, передаючихарактерніознаки місцевос-ті, різняться міжсобою орнаментом, технікою вико-

наннята гамою барв.

Протягомбагатьох віківбезпосереднійконкрет-нийзміст символівна вишивкахвтрачався, алетра-диціївикористанняїх не зникли.За мотивамиорна-ментивишивок поділяютьсяна три групи: геометрич-ні, рослинні, зооморфні(тваринні) йвідображають

елементисимволікистародавніхвірувань, культів.

Геометричніорнаменти, наприклад, притаманнівсім видамнародногомистецтва івсій слов`янськійміфо-логії.Різноманвтнікружальця, трикутники, ромби, кривульки, лінії, хрестисимволічновідображалиуявлення нашіхпредків просвітобудову, тож їхнє значеннявідповідне.На основістародавніхкосмоло-

гічнихсимволфів ународі створеннасвоя системаназв.Це «баранячіноги», «кучері», «гребінчики»,

«кривульки», «сосонка»,«перерва» тощо.

Воснові рослинногоорнаментулежить культпок-лонінняприроді, рослині. Крім поширеногосимволу

«деревожиття», якийзображаєтьсястилізованоу формі листяабо гілок, увишивках зрослинним орна-

ментомпопулярністилізованізображенняБерегині ,

використаннятаких мотивів, як «виноград»-символ добробуту, щасливогоодруження,«барвінок»- сим-вол коханнятощо .

Назооморфнихвишивках зображуютьсятотемічні йсолярні тварини, а також звірі, що позначаютьтри

яруси«дерева життя». Інколи вишивальницівикорис-товуютьіндивідуальнімотиви, яківластиві баченню

візерункапевної особи. Ними можутьбути заячі тавовчі зуби, волове око, риб`ячалуска тощо.

Полтавськівишивки виконуютьсяхрестиком, плу-таним хрестиком, подвійним прутиком, зубчиками,

мережкою, ланцюжкомтощо. Візерункивиконуютьсяокремими швамиі поєднаннямкількох швів.Вишиваютьпереважнобілими нитками, зрідка — червонимита сі-рими, візерунокобводять чорнимиабо кольоровимисмугами.

ВишивкамКиївщини властивийрослинно-геометрич-нийорнамент ізстилізованимигронами винограду, цвітом хмелю, ромбами, квадратами.Основні кольо-рибілий, коралово-червоний, трапляєтьсяжовтий і голубий. Виконуєтьсявишивка хрестиком, знизуван-ням, гладдю .

Длявишивок Закарпаттяхарактерниймотив «криву-ля»у різних технікахвиконання.Переважаєтехніка «заволікання»і вишиванняхрестиком, часто викорис-

товуєтьсявирізуваннята гаптування.Кольорова гама

вишивокширока червонепоєднуєтьсяз чорним, прицьому виділяєтьсяодин з кольорів; поширені якбі-лі, так ібагатокольоровіорнаменти.

Вишивкоюоздоблювалирушники, фіранки, жіночий тачоловічий одяг. Особливоїуваги надавалирушни-

кам- старовиннимоберегам дому, родини. У давни-нурушник, вишитийвідповіднимивізерунками-симво-лами, був неодмінниматрибутомбагатьох обрядів: з рушникомприходили допороділлівшанувати появунової людини, зустрічали, і проводжалидорогих гостей, справлялишлюбні обряди, проводжалив ос-танню путь, прикрашали, образи та накривалихліб на столі. Крім обрядовогозначення, рушникимали і чистопрактичнезастосування.Відповіднодо функ-

цій, які вони виконували, рушники малисвої назви.

Наприклад, для втиранняобличчя і рук- утирач, посудуі стола — стирок, для прикрашенняобразів — покутник, для шлюбнихцеремоній — весільний, дляпохорон — поховальний, для пов`язуваннясватів — плечовийтощо. Рушникибули своєрідноюосвятою по-чаткусправи чи їїзакінчення, так, при зведенніхати рушникамизастелялисяпідвалини, хлібом-сіллюна рушникуосвячувавсяпочаток жнив, на рушникахопускаласьдомовина знебіжчиком, рушникамискріп-люваликупівлю-продажтощо. Відповіднодо призна-ченнярушники розрізнялисьза технікоювиготовлення

тавишивання.Кольори таорнамент рушниківхарак-тернірегіональнимособливостям, за якими розріз-няються«подільські», «поліські», «київські», «гуцульські», «галицькі»і «буковинські».

Українськавишивка, рушникина перший поглядне мають ніякогозначення вжитті сучасноїлюдини, але вонивіють на серцекожного з насчаром рідноїстихії і є живущимбальзамом, якийсповнює насспоконвічноюмогутньою силоюукраїнськогонароду.