Реферат: Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів

Міністерство освіти України

Львівський національнийуніверситет

ім.І.Я.Франка

                                                                               Кафедра   кримінального та

     кримінально-процесуального права

Р Е Ф Е Р А Т

на тему:

 

"Загальні положення методики розслідування окремих видів злочинів. Криміналістична характеристика злочинів "

                                                                                                    

Львів 1999р.

План


                                                                                                           Стр.

 

1.   Методикарозслідування окремих видів злочинів                                           … 3

 

2.   Системата завдання методики розслідування окремих видів злочинів    … 4

 

3.   Первинніматеріали про вчинений злочин, первинні і наступні слідчі дії  … 5    

 

4.   Поняттяі види слідчих ситуацій                                                                          … 6

 

5.   Поняттякриміналістичної характеристики та її співвідношення з кримінально-правовою,кримінологічною та психологічною характеристиками         … 7

 

6.   Елементикриміналістичної характеристики окремих видів злочинів        … 9

 

7.   Значеннякриміналістичної характеристики окремих видів злочинів у розробці методикирозслідування                                                                                  … 13


1.   Методика розслідування окремих видів злочинів       

Для того щоб швидко і повно розкрити будь-який злочин івикрити винних осіб при розслідуванні, необхідно знати певнікримінально-правові і криміналістичні особливості окремих видів злочинів,методичні принципи їхнього розслідування і особливості застосуваннярекомендацій криміналістичної техніки і тактики в специфічних умовахрозслідування різних видів злочинів.

Методика розслідування окремих видів злочинів являєсобою систему оптимальних прийомів і засобів діяльності слідчого в специфічнихумовах розслідування різних видів злочинів, розроблену для найкращого вирішеннязадач слідства на певній теоретичній і методичній основі з урахуваннямкримінально-процесуальних вимог кримінально-правової і криміналістичноїхарактеристик злочинів.

Зміст методики розслідування окремих видів злочинівскладається з двох груп питань. Одна група складається з загальних вихіднихтеоретичних і методичних положень, які стосуються криміналістичноїхарактеристики злочинів, принципів підходу до розробки засобів розслідування,структури розслідування і змісту його частин. Інша група являє собою методичніпитання розслідування конкретних видів злочинів, що реалізуютьзагальнотеоретичні, методичні положення і рекомендації криміналістичної технікиі слідчої тактики в специфічних умовах розслідування різноманітних злочинів.

Кожний злочин за своїми обставинами і деталями є індивідуальнимі неповторним. Тому не може бути й цілком однакового процесу їхньогорозслідування. Однак кожний злочин, поряд з індивідуальними особливостями,містить в собі і деякі загальні риси, що повторюються. Останні найчастішевиявляються в способі, механізмі і обстановці вчинення злочинів, особі суб'єктазлочину і т.д.

Вказані загальні риси дозволяють об'єднати одиничнізлочинні вчинки в окремі види і типи не тільки за кримінально-правовимихарактеристиками, але і по їхніх криміналістичних ознаках.

В свою чергу, вивчення і узагальнення слідчої практикипоказує, що в засобах розслідування злочинів, особливо однорідних вкримінально-правовому і криміналістичному відношеннях, також є багатозагального. Це дозволяє виробити ряд типових методик розслідування злочинів,групи споріднених, одного виду або його різновидів. Разом з тим, в кінцевомурезультаті, не можна вимагати від методики розслідування, щоб в ній містилисявичерпні методичні вказівки про розслідування кожного конкретного злочину. Цепрактично неможливо.

Загальну орієнтацію про напрамок розслідування, обсяг іспосіб встановлення всіх обставин справи дадуть передусім кримінально-правовіриси даного злочину (вид злочину, його різновид, особливості елементів йогоскладу), а також пов'язані із ними обставини, підлягаючі доказуванню по справі,згідно кримінально-процесуальному закону (ст. 64 КПК). Звідси випливаєзумовленість методики розслідування відповідними кримінально-правовими данимита предметом доказування.

В основному ж вибір найправильнішого напрямкурозслідування, визначення обставин, які підлягають встановленню по справі, атакож комплексу і послідовності необхідних для цього слідчих та інших дійзалежать від своєрідності криміналістичної характеристики злочинних дій іслідчих ситуацій.

Під криміналістичною характеристикою злочинунайдоцільніше розуміти сукупність взаємопов'язаних загальних таіндивідуальних рис злочину, що виявляються головним чином в способі, механізміі обстановці його вчинення, в окремих рисах особи його суб'єкта, а інколи і вінших ознаках злочинного вчинку, з урахуванням його специфіки, які в більшостівипадків визначають первинні слідчі ситуації, коло обставин, що вимагаютьпершочергового з'ясовування, дозволять виробити найбільш правильні і ефективнізасоби їхнього розслідування.

Під засобом вчинення злочину в криміналістичному сенсізвичайно розуміють обумовлену різноманітними об'єктивними і суб'єктивнимифакторами систему дій або стримання від них, яка відкидає  матеріальні інематеріальні сліди, що дозволять з допомогою криміналістичних прийомів ізасобів судити про суть вчиненого злочину, поведінку суб'єкта в періодпідготовки, скоєння і приховування злочинного вчинку, про мотиви і мету йогозлочинної поведінки.

Механізм вчинення злочину — це тимчасовий, і динамічний іінший зв'язок різноманітних обставин, етапів, фактів події злочину, що створюєйого картину.

Обстановка вчинення злочину — система різноманітногороду взаємодіючих між собою об'єктів, явищ і процесів, що характеризують умовимісця, часу, погоди та інші умови об'єктивної реальності, що склалися в моментподії злочину і можуть впливати на спосіб і механізм злочину.

Сліди особи злочинця, що мають криміналістичне значення,найчастіше виявляються в своєрідності способу, механізму і, в певній мірі, вобстановці вчинення злочину, характері предмету злочинного посягання і т.д.

Коло обставин, які підлягають першочерговомувстановленню, повинно бути максимально специфічним для даного злочину і повинензабезпечувати отримання всієї можливої додаткової інформації, що вказує наосновні обставини злочину.

В структурі процесу розслідування можна умовно виділитидекілька етапів. Кожний з них має свою конкретну мету і певну специфіку вобсязі і засобах криміналістичної діяльності слідчого. Так, в розслідуваннібільшості (незакінчених) кримінальних справ найчастіше вдається виявити тринаступних етапи: початковий (що дозволить детальніше зорієнтуватися вобставинах злочину, накопичити, вивчити фактичні дані про нього — в першу чергуті, що можуть з течією часу зникнути), наступний (що створює необхідну фактичнуоснову для пред'явлення обвинувачення і допиту обвинуваченого) і завершальний(що дасть можливість пред'явити обвинувачення, допитати обвинуваченого іздійснити інші дії, що вимагаються для завершення кримінальної справи). Другогоетапу в розслідуванні може і не бути, якщо на першому вже створена база дляпред'явлення обвинувачення.

По деяким складних, багатоепізодних справах, злочинах,пов'язаних з порушенням технічних, технологічних і інших правил, інколивиділяють підготовчий до розслідування етап. Він полягає в поповненні первиннихматеріалів додатковими даними, яких не вистачає для порушення кримінальноїсправи в відведені законом терміни. Цей етап є не частиною розслідування, алише підготовкою до його початку в суворій відповідності зкримінально-процесуальним законом.

Для здійснення найбільш успішного розслідування злочинівна всіх вищезазначених етапах слідчої діяльності по конкретній справі і настадії підготовки до нього дуже бажано, щоб прийоми і засоби дій слідчого вметодиці розслідування розроблялися з врахуванням особливостей зазначенихетапів.

 

2.   Система та завдання методики розслідування окремих видів злочинів

Кожна методика розслідування, грунтуючись на викладенихвище загальних положеннях, повинна відображати особливості застосуваннятактичних прийомів проведення слідчих дій.

Оперативно-розшукові дії по окремих категоріях дій такожможуть мати особливості. Наприклад, розслідування дій про грабіжі і розбійнінапади показало, що злочинці намагаються якомога швидше зникнути з місцязлочину, але, знаходячись при цьому в схвильованому стані, вони нерідконапиваються, вчиняють сварки між собою або з сторонніми особами. Отже, по такихсправах необхідно негайно організувати спостереження за всіма пунктами, звідкиможна виїхати з даної місцевості, обов'язково перевірити у відділеннях міліціїі штабах народних дружин випадки порушення суспільного порядку.

В окремих методиках розслідування (у випадкахнеобхідності) повинні враховуватися і особливості взаємодії слідчого зревізійними і інспекційними службами при розслідуванні, а також можливостіпритягнення громадськості до розслідування. При взаємодії з зазначеними вищеслужбами необхідно виходити з того, що діяльність слідчого особливо на початкурозслідування носить невідкладний характер і має важливе значення дляздійснення правосуддя. Тому слідчому належить пріоритет у порівнянні з іншимислужбовими особами в проведенні будь-яких процесуальних дій по кожній пригоді,в якому містяться ознаки злочину.

Деякою своєрідністю характеризуються вибір ізастосування прийомів і засобів криміналістичної техніки при розслідуванніокремих видів злочинів. По одних справах вимагається максимальний набірнауково-технічних засобів, по інших — мінімальний. Застосування науково-технічнихзасобів повинно вміло поєднуватися з іншими діями слідчого і пристосовуватисядо самих різноманітних слідчих ситуацій і т.д.

Необхідно врахувати особливості виявлення і усуненняобставин, які сприяють вчиненню окремого виду злочинів.

3.   Первинні матеріали про вчинений злочин, первинні і наступні слідчі дії

Важливою умовою успішного розслідування злочинів єсвоєчасне їхнє викриття і порушення кримінальної справи, а також негайнийпочаток слідства. Реалізація цієї умови в значній мірі залежить від особливостейпервинних матеріалів, що отримує слідчий.

Якщо первинний матеріал переконливо свідчить про ознакизлочину (наприклад, виявлений труп з ознаками насильницької смерті, що даєпідстави припускати вину в цьому інших осіб, виявлений підроблений грошовийдокумент, виявлений злом складу і т.п.), слід негайно порушити кримінальнусправу і вести розслідування. З моменту порушення і починається перший етапрозслідування.

Очевидна відсутність в первинних матеріалах ознакзлочину (наприклад, встановлення факту природної смерті при викритті трупу,наявність ознак не розкрадання, а перевитрати підзвітних засобів, що тягне засобою матеріальну відповідальність, і т.д.) зобов'язує відмовити в порушеннікримінальної справи.

Найбільш складним для вирішення питання про порушеннякримінальної справи є випадки, коли первинний матеріал не дасть достатніхпідстав ані для порушення кримінальної справи, ані для відмови в ньому, бомістить неясні вказівки на можливий злочин (наприклад, виявлена велика нестачатовару на складі, але завідуючий складом заперечує її, посилаючись нанеправильно проведену перевірку наявності товару). Саме в подібних випадках івиникає необхідність в підготовчому етапі. Поповнення матеріалів, яких невистачає для прийняття законного рішення по таких первинних даних можевиражатися у витребуванні документів з приводу обставин, викладених в первиннихматеріалах; витребуванні дійсних документів замість надісланих копій; дорученніпровести повторну ревізію або інвентаризацію або додаткову перевірку тіє чиіншої обставини організацією, що подала матеріал, або вищестоооячоїорганізації; одержанні письмових чи усних пояснень від відповіднихосіб; ознайомленні на місці з обстановкою, станом обліку і звітності, системоюроботи і виробничим процесом на даному підприємстві і ін.

Зазначена діяльність по підготовці до початкурозслідування або прийняття рішення про відмову в порушенні кримінальної справитакож має певний методичний аспект. Зокрема, характер ситуації, що складаєтьсяв даний період визначає загальні напрямки перевірки, проведення перевірочнихдій (що виключає слідчі дії, окрім огляду місця події) та їхня послідовність.Разом з тим засоби цієї перевірки визначаються і стислими законними термінамиїї проведення і непроцесуальною формою діяльності.

На першому етапі розслідування найчастіше на основідодаткових даних уточнюються вже намічені і висуваються нові слідчі версії івідповідно доповнюється план розслідування. Нові, у порівнянні з первинними,дані на вказаній стадії одержуються шляхом первісних слідчих дій, що необхіднопровести на самому початку розслідування.

Первісні слідчі дії відіграють істотну роль в методицірозслідування, бо зібрані в результаті їхнього проведення відомості створюютьфактичну основу розслідування, що забезпечує можливість розвернутого плануваннярозслідування і його цілеспрямованість. В своїй більшості вказані дії носятьневідкладний характер в тому сенсі, що у випадку зволікання можуть виявитисявтраченими важливі для справи докази (наприклад, запізнення з оглядом місцяподії може призвести до зникнення деяких важливих слідів під впливоматмосферних явищ, часу, сторонніх осіб і т.д.).

Однак первісні дії — це ще і такі дії, що не є увищезазначеному сенсі невідкладними, але вони необхідні для з'ясуванняхарактеру події і створення перспективи розслідування. Наприклад, експертизадокумента при підозрі на його підробленість не є в цьому сенсі невідкладною,оскільки, будучи проведеною і через декілька місяців, вона дасть той самийрезультат, але складає одну з необхідних первісних дій, тому що від неїзалежить напрямок розслідування.

Первісні слідчі дії — це не особливий вид слідчих дій, азвичайні дії, що утворюють певний комплекс, виходячи з слідчої ситуації, якасклалася, вибору напрямку розслідування і кола обставин, які підлягають першочерговомувстановленню. Правильний методичний підхід до вибору необхідного комплексупервісних слідчих дій і черговості їхнього проведення є запорукою успішності нетільки першого етапу, але і усього розслідування в цілому. Тому виділення вметодиці розслідування первісних слідчих дій, визначення оптимального їхньогонабору і послідовності має принципове методичне значення.

4.   Поняття і види слідчих ситуацій

 

В методиці розслідування мають велике значеннярекомендації, по визначенню основних напрямків розслідування в залежності відслідчих ситуацій, що складаються власне на початку розслідування.

Всі вони можуть бути поділені (дещо умовно) на шістьосновних груп:

1. Є відомості про подію злочину і про винну особу, алетреба встановити, чи дійсно була ця подія, чи мала вона злочинний характер(згвалтування, вчинене відомою особою; грабіж, і розбій, вчинені відомоюособою; дача і одержання хабара; дезертирство; зловживання службовим становищемі ін.).

Напрямки розслідування — встановлення події, йогоконкретних обставин, поведінки при цьому підозрюваної особи (а у випадкунасильства — також і потерпілого; у випадку дачі хабара — також поведінкиодержувача; у випадку одержання хабара — її); встановлення предмету злочину приграбежі і розбої, хабарі, зловживанні. Відповідно визначається комплекспервинних слідчих дій по цій та всіх інших нижченаведених ситуаціях.

2. Встановлений факт з ознаками злочину і відоміконкретні особи, які повинні нести відповідальність за даний вчинок у зв'язку зїхнім положенням, але вимагається вирішити питання про їхню особисту вину(нестача майна; псування майна; випуск недоброякісної продукції; порушенняправив безпеки праці і ін.).

Напрямки розслідування — з'ясування безпосередніх іосновних причин події і особистого відношення до них зазначених осіб, їхньоїособистої поведінки в цій події.

3. Встановлений факт з ознаками злочину, вчинити таскористатися результатами якого могли тільки особи з певного кола по свойомуположенню (підроблені видаткові документи; безтоварні операції; знищенняоблікових документів і ін.).

Напрмки розслідування — дослідження поведінки кожного зосіб цього кола і його відношення до встановлених фактів, встановлення фактувикористання результатів злочину.

4. Встановлений факт з ознаками злочину, вчинити який моглискоріше всього особи з кола тих, хто зацікавлений не в безпосередньому, а вбільш-менш віддаленому результаті злочину (підпал з метою приховування слідівіншого злочину; знищення майна; вбивство з приховуванням трупа і взагалі фактусмерті певної особи; вбивство з прихованими для цього мотивами і ін.).

Напрямки розслідування — дослідження поведінки кожного зкола цих осіб, його відношення до події, отримання від вчинення даного злочинувигод.

5. Встановлений факт з ознаками злочину, для вчиненняякого вимагаються особливо професійні навики або особливе знання якої-небудьобставини (виготовлення фальшивих грошей, цінних паперів, документів; зломсховища з використанням складних засобів; розкрадення з завідомо ознайомленогомісця зберігання або наявності цінностей і ін.).

Напрямки розслідування — виявлення кола осіб,дослідження поведінки кожного з цього кола, викриття предметів злочину,встановлення фактів використання результатів злочину.

6. Встановлений факт з ознаками злочину, але відстунівідомості про винну особу або вони вкрай обмежені (крадіжка, вбивство, грабіж,розбій і згвалтування, вчинені невідомою особою, і ін.).

Напрямки розслідування — виявлення максимальноїкількості даних, що характеризують злочинця (слідів ног і рук, предметів, ознакповедінки), з'ясування предметів злочину (при крадіжках, грабіжах, розбоях,вбивствах з метою грабежу), використання оперативної роботи, встановлення колаосіб, що могли вчинити даний злочин, вивчення їхньої поведінки імісцеперебування в момент, коли вчинений злочин.

Викладені вище ситуації не вичерпують всіх можливихситуацій, але вони є найбільш типовими, відштовхуючиись від яких слідчий можеорієнтуватися в будь-який ситуації, визначити шляхи розслідування і комплекснеобхідних початкових слідчих та інших дій.

Характер типових слідчих ситуацій на наступному етапірозслідування в основному визначається результатами початкових слідчих дій іфактичною обстановкою, яка склалася до цього моменту. В одних випадкахситуації, які виникли на зазначеному етапі, визначають шляхи розшуку вжевстановленого злочинця, в других — напрямки на збирання додаткових фактичнихданих, необхідних для затримання вже розшуканого до даного моменту злочинця, втретіх — напрямки на розширення і поглиблення зібраної інформації по всіх елементахподії, що розслідується з метою виявлення злочинця і т.д. Відповідновизначається і комплекс необхідних слідчих і оперативно-розшуових дій і їхнячерговість.

Типові слідчі ситуації і напрямки подальшогорозслідування на завершальному його етапі головним чином пов'язані з якістю іповнотою даних, покладених в основу обвинувачення, відношенням обвинуваченогодо зібраних доказів, новими обставинами, виявленими при допиті обвинуваченого.Однією з типових ситуацій є, наприклад, визнання обвинуваченим своєї вини занаявності переконливих і достатніх доказів

Типовими є ситуації, в яких за наявності переконливих інадто повних доказів вини обвинувачені частково, а інколи й повністю невизнають своєї вини. При цьому обвинувачені інколи не наводять жодних аргументівв свій захист, в інших випадках — вказують на необхідність збирання додатковихданих і т.д. В подібних ситуаціях основні напрямки подальшого розслідуванняпов'язуються з перевіркою і з'ясуванням якихось додаткових обставин справи таможливим новим пред'явленням обвинувачення і т.д.

Оптимальний склад наступних слідчих дій і правильневизначення їхньої послідовності також мають істотне методичне значення.

Прагнення слідчих до загальних засобів дій в типовихслідчих ситуаціях, наявність в їхній діяльності деякої тенденції доформалізації та алгоритмізації створюють передумови для застосування в методицірозслідування даних кібернетики. Зараз ведеться розробка шляхів моделювання таалгоритмізації розслідування окремих видів злочинів.

5. Поняття криміналістичноїхарактеристики та її співвідношення з кримінально-правовою, кримінологічною тапсихологічною характеристиками

Злочин як негативне соціальне явище може бутиохарактеризованим з різних сторін, наприклад, кримінологічної,кримінально-правової, психологічної, етичної, криміналістичної. Спеціалістирізного профілю вивчаючи конкретний злочин або вид (групу) злочинів, а такожзлочинність в цілому, ставлять перед собою специфічні завдання і досліджують тіособливості злочину, які характеризують його зміст зі сторони, яка їх цікавить.Наприклад, представники науки кримінального права вивчають елементи складузлочину та інші ознаки, які мають кримінально-правове значення (обставини, якісприяють індивідуалізації покарання, впливають на обрання виду і міри покаранняі умови його відбуття); кримінологи — причини, стан, структуру і динамікузлочинності.

Криміналістична характеристика злочину являє собоюсукупність таких даних про злочин, що сприяють його розкриттю. Вона включаєвідомості про особливості підготовки, вчинення і приховування злочинів,використання яких сприяє найбільш успішному, повному і швидкому їх розкриттю.Наприклад, якщо слідчий володіє даними про типові способи вчинення іприховування злочинів, що часто використаються злочинцями, розташування тайників,прийоми, що ускладнюють застосування засобів криміналістичної техніки, і іншихспособах маскування, які використовують, наприклад, розкрадачі, спекулянти,шахраї, йому значно легше розкрити злочин, його дії по відкриттю речовиннихдоказів і встановленню злочинця будуть більш цілеспрямованими і успішними.

Криміналістична характеристика злочинів на відміну,наприклад, від кримінально-правової немає внутрішніх ознак, притаманнихзагальному поняттю злочину. Існує криміналістична характеристика виду або групизлочинів, а також окремого конкретного злочину, але не злочинів взагалі.Криміналістична характеристика злочинів випливає не з загального поняттязлочину, а складається на основі вивчення і узагальнення матеріалів про злочиниі висловлює типові криміналістичні особливості різноманітних видів (груп)злочинів, вчинених в певний період в межах даного регіону або в країні вцілому.

Криміналістична характеристка даного виду (групи)злочинів — продукт наукового аналізу і узагальнення значного емпіричного матеріалу,достатньо доброякісного і репрезентативного, для щоб оцінка і висновки булиточними, повними і реальними.

Криміналістична характеристика даного виду (групи)злочинів — категорія динамічна. По мірі змін способів і засобів злочинноїдіяльності міняється і конкретний зміст криміналістичних характеристик окремихвидів злочинів. Наприклад, більш хитрішими стають способи вчинення іприховування злочинів, змінюються мета і мотиви злочинної діяльності, предметизлочинного посягання, причини і умови, сприятливі вчиненню даної групи (виду)злочинів і ін. Відповідно міняються і характеристики окремих видів злочинів. Навідміну від кримінально-правової характеристики, зміни якої відбуваютьсявідносно помаліше і лише по волі законодавця, криміналістично значущі елементихарактеристики окремих видів злочинів змінюються значно швидше, вони більшрухомі. Тому криміналістична характеристика окремих видів злочинів — не незмінна сукупність певних відомостей про дану групу (види) злочинів, а рухомакатегорія, що відображає криміналістичні значущі особливості цих злочинів впевний період. Щоб криміналістична характеристика успішно виконувала своюслужбову роль, сприяла розкриттю злочинів, вона повинна бути не тільки реальноїі достатньо повною, але і сучасною, відображати результати криміналістичногоаналізу злочинів, вчинених в останній період.

Визначаючи криміналістичну характеристику злочинів яксукупність даних про злочин, сприятливих його розкриттю, не можна виключати ітого, що для успішного розкриття злочинів використовуються також дані, яківідносяться до кримінально-правової, кримінологічної, психологічної і іншихвидів характеристик злочинів. Так, деякі дані кримінологічного аналізузлочинів, що використаються з метою профілактики, враховуються і при розкритті злочинів.Наприклад, з кримінологічної характеристики вбивств відомо, що більшістьзлочинів вчиняється в стані сп'яніння, а серед осіб, що вчинили вбивство зхуліганських мотивів, досягає 90 відсотків і вище. Середній вік осіб, щовчинили згвалтування, коливається в межах 26-27 років, майже 2/3 гвалтівниківне одружені. Природно, що при розслідуванні вбивств і згвалтувань дані елементикримінологічних характеристик повинні враховуватися при висуненні слідчихверсій по відношенню до суб'єкта злочину. Обгрунтоване вказаною кримінологічноюхарактеристикою припущення слідчого (якщо воно не спростовується іншимиданими), що вбивство вчинене особою, яка перебувала в стані сп'яніння, повиннобути перевірене. Точно так само перевірка версії про вчинення згвалтуванняособою віком, близькому до 26-27 років і, можливо, не одруженим, можеприскорити встановлення і затримання гвалтівника.

В зв'язку з цим виникає питання, чи не слід включити вякості складників в криміналістичні характеристики злочинів ті елементикримінологічних, кримінально-правових і інших видів характеристик, що можутьбути використані з метою розкриття злочинів. На це питання слід відповістизапереченням, тому що в протилежному випадку криміналістичні характеристикистали б в якійсь частині дублювати інші види характеристик злочинів, замінюватиїх.

З питання про співвідношення кримінально-правової,кримінологічної і криміналістичної характеристик злочинів в літературівисловлені і інші точки зору. Деякі автори ототожнюють ці поняття, відносячи докриміналістичної характеристики в числі інших обставин відомості про суспільнунебезпеку і розповсюдження злочинів, об'єкти посягання і причини злочину. Яквідомо, всі ці елементи відносяться до кримінально-правової і кримінологічноїхарактеристик злочинів. Криміналістична характеристика в наведенійінтерпретації повторює кримінально-правову і кримінологічну характеристики і,таким чином, втрачає власний сенс і значення. Тим більш неприпустима підмінакримінально-правової характеристики криміналістичною характеристикою злочинів.Це неприйнятно з теоретичної точки зору, а на практиці призвело б донеправомірного розширення сфери кримінальної відповідальності. І така небезпекавиникла б не тільки тоді, коли підміна в кримінально-правовій характеристицістосувалася необхідних елементів складу злочину, але і у випадках підмінидопоміжних кримінально-правових понять

В літературі зустрічаються твердження, що до елементівкриміналістичної характеристики злочинів відноситься предмет доказування покримінальній справі і що криміналістична характеристика немовби визначаєпредмет доказування, є основою методики розслідування.

Предмет доказування і криміналістична характеристикаокремих видів злочинів — різнопланові поняття. Поняття предмету доказуваннявідноситься до теорії судових доказів і виражає необхідну сукупність істотнихобставин, які підлягаючих доказуванню по даній кримінальній справі.Криміналістична характеристика окремих видів злочинів є приладдямкриміналістичного аспекту вчення про злочин і являє собою сукупністькриміналістично значущих відомостей про дану групу (вид) злочинів. Міжпредметом доказування і криміналістичною характеристикою злочинів існує певнийзв'язок. Вона є аналогічною співвідношенню теорії доказів і вчення про злочин,але зовсім не характеризується відношенням частини і цілого і тим більшевідношенням тотожності. Предмет доказування не є елементом криміналістичноїхарактеристики злочинів. Основою визначення предмету доказування покримінальній справі є кримінально-процесуальний закон і кримінально-правовахарактеристика злочину, норми кримінального закону, що визначають конкретнісклади злочинів. Криміналістична характеристика злочинів не може претендуватина таку роль.

1.   Елементи криміналістичної характеристики окремих видів злочинів

 

Криміналістична характеристика злочинів, як булосказано, включає в себе елементи, які знаходяться поза межамикримінально-правової, кримінологічної та інших видів характеристик злочинів. Ціелементи у порівнянні з елементами, наприклад, кримінально-правової характеристикизлочину здаються більш «дрібними», другорядними (відомості про те, які типовіматеріальні сліди залишаються в результаті вчинення даного вигляду злочину, якаїхня локалізація і т.п.). Але це тільки по відношенню до кримінально-правовоїкваліфікації вчиненого та індивідуалізації покарання. Для розкриття ж злочинувони видаються другорядними елементи набувають надто важливого значення іінколи є ключовими в виявленні і викритті злочинця.

Елементи криміналістичної характеристики різноманітнихвидів (груп) злочинів знаходяться між собою в різноманітних співвідношеннях.Наприклад, в криміналістичних характеристиках навмисних злочинів важливимелементом є сукупність даних, що характеризують засоби підготовки до вчиненнязлочину: пошук і приготування необхідних знарядь і засобів, завчасне вжиттязаходів для приховування слідів злочину, втягнення в злочинну діяльністьспівучасників і т.д. Криміналістичним характеристикам необережних злочинів цейелемент невластивий. Для розкриття навмисних вбивств важливе значення має такийелемент їхньої криміналістичної характеристики, як сукупність відомостей протипові сліди, що залишаються на місці вчинення злочину. Для розкриття деякихінших навмисних злочинів, наприклад, що вчиняються службовими особами, він меншвагомий, проте криміналістична характеристика слідів розкрадання, щовиявляються в різноманітних документах, відображають виробничі, технологічні,фінансові, облікові, транспортні та інші операції підприємств, набуваєпершочергового значення.

Таким чином, значення того чи іншого елементакриміналістичної характеристики злочинів обумовлюється його роллю в розкриттіданої групи злочинів.

Елементи криміналістичної характеристики злочинів доситьрізноманітні. Дати їхній вичерпний перелік практично неможливо, тому що вінпостійно змінюється, так само як мінлива і сама кримінальна практика. Томуобмежимось лише узагальненим переліком.

Криміналістична характеристика злочинів розкриває,по-перше,типові кримінальні ситуації,які застосовуються до даного виду(групи) злочинів. Так, багаторічна практика розкриття вбивств виявила рядтипових кримінальних ситуації особливостями розслідування: вбивство ззастосуванням вогнепальної зброї і маскуванням під самогубство, з застосуваннямколючо-ріжучих знарядь, що характеризуються, з розчленуванням і приховуваннямтрупу, вбивство в бійці з використанням різноманітних тупих предметів і знарядь(палок, каменюк і ін.), вбивство в квартирі та в безлюдній місцевості і т.д.Виявлення типових кримінальних ситуацій сприяє правильному вибору ефективнихтехнічних засобів і тактичних прийомів розслідування, швидкому розкриттюзлочинів.

Певне криміналістичне значення мають такожузагальнені відомості про предмет злочинного посягання. Наприклад, дані проте, що промисловий товар, вироби, матеріали в даний період є найбільшрозповсюдженим предметом спекуляції, крадіжок або розбійних нападів,допомагають слідчому виявити джерело їхнього одержання, викрити співучасниківзлочину. Для кримінально-правової характеристики більшості злочинів ікваліфікації вчиненого ці відомості несуттєві, але в криміналістичнійхарактеристиці злочинів вони є необхідним елементом.

Важливий елемент криміналістичної характеристики злочину-сукупність даних, що характеризують спосіб його вчинення. Як відомо, вдеяких випадках він є необхідним елементом об'єктивної сторони злочину івходить в його кримінально-правову характеристику (таємне викрадення майна — крадіжка; відкрите викрадення майна — грабіж; напад з метою заволодіння майном,поєднане з насильством, небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, або ззагрозою застосування такого насильства — розбій; заволодіння майном шляхомобману або зловживання довірою — шахрайство і т.д.). Інколи спосіб вчиненнязлочину є кваліфікуючою обставиною (так, грабіж, поєднаний з насильством,небезпечним для життя і здоров'я потерпілого, являє собою кваліфікований виглядграбежу і тягне більш високу міру покарання). Деякі способи вчинення злочину,хоча і не передбачені в якості кваліфікуючих обставин, але завжди грають рольобставин, що обтяжують відповідальність (вчинення злочину з особливоюжорстокістю або знущанням над потерпілим, з використанням умов суспільноголиха, загальнонебезпечним способом — пп. 8, 9,10 ст. 41 КК). В багатьохвипадках спосіб вчинення злочину, не зазначений в диспозиції тієї або іншоїстатті Кримінального кодексу, враховується судом при визначенні міри покарання,отже, має кримінально-правове значення і є елементом кримінально-правовоїхарактеристики злочину.

Та все таки характеристика способу вчинення злочину невичерпується його кримінально-правовим значенням. В кримінально-правовійхарактеристиці спосіб вчинення злочину поданий в загальному вигляді (спосібвідкритого або таємного викрадення, проникнення в приміщення і т.д.); для неїбайдужі прийоми таємного викрадення, проникнення в приміщення, конкретнітехнічні засоби, які при цьому використовуються, джерело їхнього одержання іт.д. Однак спосіб вчинення злочину завжди конкретний. Серед них — розповсюдженість даного способу злочину, конкретні прийоми його застосування,технічні і інші засоби, що використовуються, їхні конструктивні особливості,шляхи використання при підготовці і вчиненні злочину. Все це входить вкриміналістичну характеристику способів вчинення злочинів. В окремих складахспосіб вчинення злочину взагалі не має кримінально-правового значення, але вкриміналістичній характеристиці він залишається одним з важливих елементів.

В багатьох випадках спосіб являє собою цілу систему дійз численними її елементами. Відомості про те, як готується злочин, яким чиномпроводяться тренування, як і де готуються або пристосовуються необхіднізнаряддя злочину і інші технічні засоби, які джерела їхнього одержання, якінедоліки в обліку і зберіганні цих засобів полегшили доступ до них злочиннихелементів, які технологічні процеси, обладнання, матеріали використовувалисьдля їхнього виготовлення, яким чином вони застосовувались при вчиненні злочинуі т.д. Всі ці дані також повинні бути віднені до криміналістичноїхарактеристики злочинів.

Окрім означених особливостей, злочин з криміналістичноїточки зору характеризується певними змінами матеріальної обстановки, в якій вінготується і вчиняється. На місці злочину нерідко залишаються різноманітнісліди, знаряддя злочину і інші предмети — німі свідки усього при підготовці і вчиненнізлочину. Це — майбутні речові докази по справі. Сліди злочину в ряді випадківнесуть на собі різноманітні документи — речові докази (підроблені рахунки,квитанції, наряди і ін.) і інші письмові акти (фінансові, бухгалтерські,облікові, технологічні і інші документи), що свідчать, наприклад, про вчиненерозкрадання, випуск недоброякісної продукції. Кожний вид (група) злочиніввідрізняється матеріальними наслідками, узагальнені дані про які мають великезначення для розкриття злочинів. Томусукупність даних про матеріальні слідизлочину, їхні особливості і локалізації - важливий елемент криміналістичноїхарактеристики злочинів.

В криміналістичному відношенні великий інтересвідіграють і наслідки злочину. Відомо, що цей елемент об'єктивної сторонизлочину має істотне значення для кваліфікації вчиненого і визначення мірикримінальної відповідальності. Психічне відношення винного до можливихнаслідків, що настали або злочину визначає форму його вини; в ряді випадківнаслідки злочину є його кваліфікуючою ознакою. Але окрім кримінально-правовоїхарактеристики, реальні наслідки злочинної діяльності мають свійкриміналістичний аспект. Якщо, наприклад, злочини в області господарськоїдіяльності призвели до зриву виконання державних планів, випуску недоброякісноїабо нестандартної продукції, до порушення діяльності підприємств, установ,організацій, до дефіциту товару та перебоїв в постачаннях населеннюпродовольчих або промислових товарів і т.д., те ці факти не можуть невикористовуватися в розкритті злочину, в плануванні розслідування. Вонидопомагають визначити напрямок розслідування, шляхи пошуку злочинців і їхніхспівучасників, викрити форми і способи їхньої злочинної діяльності. Отже,сукупність відомостей про типові реальні наслідки тієї або інший групи (виду)так званих матеріальних злочинів є необхідним елементом їхньоїкриміналістичної характеристики.

Аналіз слідчої практики показує, що деякі злочини,особливо вчинені в співучасті, інколи пов'язані з іншими злочинними проявами,наприклад розкрадання державного і громадського майна — із хабарництвом,спекуляцією, приватною підпрємницькою діяльністю і деякими іншими посадовими ігосподарськими злочинами, а інколи з порушеннями правил про валютні операції;бандитизм — з розкраденням вогнепальної зброї. Криміналістична характеристикацих типових зв'язків злочинів між собою важлива для методики розслідування,оскільки узагальнені дані про подібні взаємозв'язки дозволяють повніше і глибшерозкривати злочини, виявляти всіх співучасників.

Щоб успішно розкривати злочини, необхідно володіти такожузагальненими відомостями про способи приховування злочину, механізми тайників,виготовлення або набуття фальшивих документів, нелегального зв'язку зспівучасниками, типових прийомах, що ускладнюють застосування криміналістичноїтехніки і службово-розшукувальних собак, інших прийомах маскування злочинців.Дані про засоби нелегального зв'язку і способи маскування набувають особливогозначення в розкритті групових злочинів. При цьому можуть бути успішновикористані узагальнені дані про криміналістичні особливості співучасті взлочині, зокрема відомості про структуру злочинних груп, розподіл ролей міжспівучасниками, способи втягнення їх в злочинну діяльність, форми і засобизв'язку, засоби конспірації, умови переходу на нелегальне положення і т.д.Відомості про всі ці обставини також повинні бути складником криміналістичноїхарактеристики злочинів, тоому що успіх розкриття групових злочинів багато вчому залежить від криміналістичної характеристики співучасті.

Особа злочинця, як відомо, складає об'єкткримінологічного дослідження і більшість типологічних  даних про неї єелементом кримінологічної характеристики злочинів. Однак рамки кримінологічноговивчення особи злочинця обмежуються тими особистими особливостями, що необхіднідля використання з метою попередження злочинів. Ряд особистих рис злочинцівзалишається за межами кримінологічної характеристики. Це в основному«професійні» навики злочинців, наприклад, навики кишенькових злодіїв,фальшивомонетників. Навики виявляються в певних способах і прийомах вчиненнязлочинів, залишають на місці злочину певний «почерк» злочинця. На місцівчинення злочину виявляються такі речові докази, що вказують не тільки на«професійні» навики злочинця, але і на інші його особисті якості: жорстокість, неосвідченістьі ін. Це спостерігається, наприклад, в випадках вбивства, коли злочинецьвдається до особливо жорстоких засобів вчинення злочину, виколює жертві очі,вважаючи, що в них фіксується особа убивці. Всі ціособисті особливостізлочинців мають велике значення для розшуку і повинні бути віднесені докриміналістичної характеристики злочинів.

Елементом криміналістичної характеристики злочинів єтакожвідомості про найбільш розповсюджені мотиви і мету вчинення даноїгрупи (виду) злочинів. В деяких складах злочинів мотив і мета є необхіднимиознаками суб'єктивної сторони навмисних злочинів (корисливий мотив призловживанні владою або службовим положенням — ст. 165 КК; мета наживи приспекуляції — ст. 154 КК; мета збуту при виготовленні підроблених грошей абоцінних паперів — ст. 79 КК і т.д.). В окремі же склади вони включені в якостікваліфікуючих ознак (зокрема, хуліганські мотивів і мета приховування іншогозлочину при кваліфікованому вбивстві — пп. «б» і «е» ст. 93 КК) абопом'якшуючих обставин (наприклад, при вчиненні деяких військових злочинів).Деякі мотиви вказані в кримінальному законі в якості бтяжуючих та пом'якшуючихобставин (вчинення злочину з корисливих і інших низьких переконань, внаслідокзбігу важких особистих або сімейних обставин, під впливом загрози абопримушення або в силу матеріальної, службової або іншої залежності відвинного). В перерахованих випадках елементами кримінально-правовоїхарактеристики злочинів є мотив і мета. Однак для більшості умисних злочинів це- не необхідні елементи суб'єктивної сторони і, отже, не входять вкримінально-правову характеристику. Проте в усіх випадках при розслідуваннімотив і мета повинні бути з'ясовані. Це має важливе значення не тільки длявизначення судом покарання за вчинене, але і сприяє повному розкриттю злочини.Відомості про найбільш розповсюджені мотиви і мету вчинення тієї або іншийгрупи (виду) злочинів використовуються при висуненні версій відносно суб'єкта ісуб'єктивної сторони злочину, а також при організації цілеспрямованого пошуку злочинця.Слідча практика свідчить, що метою підпалів в ряді випадків є приховуваннярозкрадання державного і громадського майна. Тому при розслідуванні пожежі, якавиникла, наприклад, в організації, що займається торговлею або на складі, дезберігалися товарно-матеріальні цінності, перевірка версії про підпал з метоюпереховати вчиненерозкрадення може навести на слід злочинців, сприяти повномурозкриттю їхньої злочинної діяльності.

Отже, відомості про найбільш розповсюджені мотиви і метувчинення злочинів, які не є елементами кримінально-правової і кримінологічноїхарактеристик, повинні бути віднесені до криміналістичної характеристикизлочинів. Її елементом повинні бути також криміналістично значущідані протипові обставини, сприятливі провадженню конкретної групи (виду) злочинів.Вказані в ст. 64 КПК як обставини, що з'ясовуються по кожній кримінальнійсправі, ці дані цікавлять передусім кримінологів в плані профілактики злочинів.Однак ці обставини важливі і з криміналістичної точки зору, оскільки допомагаютьрозкрити засоби вчинення злочину, виявити засоби використання злочинцямиконкретних, місцевих умов з метою здійснення своїх злочинних намірів.

Криміналістична характеристика злочинів має і свійвіктимологічний аспект. Дані про поведінку потерпілого від злочину нерідкодопомагають розібратися в обставинах і причинах його вчинення, сприяють йогоуспішному розкриттю. Виходячи на рівень криміналістичної характеристикизлочинів окремих видів злочинів, узагальнені віктимологічні дані набуваютьособливого значення. Відомості про поведінку потерпілих в типових кримінальнихситуаціях, їхні діях, про зв'язок поведінки потерпілих з злочинними діямиобвинувачених, про характерні об'єктивні прояви поведінки потерпілих передпочатком і під час вчинення злочину (про сліди і інші зміни обстановки на місціпригоди і т.д.) успішно використовуються при побудові слідчих версій іплануванні розслідування. Томутипові віктимологічні компоненти кримінальнихситуацій - необхідний елемент криміналістичної характеристики злочинів.

Елементами криміналістичної характеристики можуть бутидані і про деякі інші особливості підготовки, вчинення і приховування злочинів,що використовуються з метою успішного їхнього розкриття. Слід лише ще разпідкреслити, що ці елементи, що утворюють криміналістичну характеристику, неповинні дублювати кримінально-правову, кримінологічну і інші види характеристикзлочину. Криміналістична характеристика окремих видів злочинів тим змістовнішаі цінніша для слідчої практики, чим більше і детальніше подані в ній елементи,що мають криміналістичне значення.

7. Значення криміналістичноїхарактеристики окремих видів злочинів у розробці методики розслідування

Підкреслюючи важливе значення криміналістичноїхарактеристики окремих видів злочинів в розробці техніки, тактики і методикиїхнього розкриття, неправильно було б стверджувати, що криміналістичнахарактеристика злочинів є основою методики розслідування. Основоположним вметодиці розслідування злочинів є кримінальне і кримінально-процесуальнезаконодавство та сучасні можливості природних, технічних і суспільних наук, щовизначають рівень розвитку криміналістики. Власне кримінальний закон,кримінально-правова характеристика, дана законодавцем, визначає, з приводу чогоповинно бути проведене розслідування і які елементи даного складу злочинунеобхідно встановити по кримінальній справі. Це — головне у визначенні напрямкуі завдань розслідування.

Способи і засоби встановлення елементів складу злочинувизначаються кримінально-процесуальним законодавством, яке детально регламентуєвесь процес розслідування і  встановлює чіткі критерії припустимості тактичнихприйомів. Криміналістичній характеристиці злочинів в розробці методикирозслідування належить важлива, але у порівнянні з кримінальним ікримінально-процесуальним законами допоміжна роль.

Криміналістична характеристика окремих видів злочинів якнаукова категорія криміналістики має важливе значення не тільки для методикирозслідування окремих видів злочинів, але і для криміналістичної техніки іслідчої тактики. Криміналістична техніка, тактика розкриття злочинів і тактичніприйоми виконання слідчих дій розвиваються з урахуванням криміналістичниххарактеристик окремих видів злочинів з використанням даних про сучасніособливості злочинної діяльності, змін її способів і засобів, що злочинціпрагнуть пристосувати до обстановки, що змінюється і зробити їх більшприхованими і надійними.

Криміналістична характеристика, розкриваючи типовіособливості підготовки, вчинення і приховування даної групи (виду) злочинів,допомагає завдяки цьому знаходити найбільш ефективні тактичні прийоми ітехнічні засоби їхнього розкриття. В цьому сенсі вона є однією з важливихметодологічних проблем криміналістики.

Списоклітератури:


1.   КриминалистикаМ.,1973

 

2.   Кримилистика Под ред. проф.И.Ф.Пантилеева//М.,1984

 

3.   ВозгринИ.А. Общие положения методики расследования отдельних видов преступлений. Л.,1976

 

4.   МитричевС.П. Методика расследования отдельних видов преступлений. М.,1973

 

5.   ТанасевичВ.Г. Теоретичиские основи методики расследования преступлений //Сов.государство и право.1976.№1

 

6.   ГерасимовИ.Ф. Криминалистические характеристики преступлений в методике расследования/М., 1976

 

7.   СеливановН.А. Криминалистическая характеристика преступлений и следственние ситуации вметодике расследования // Соц.законность,1977.№2

еще рефераты
Еще работы по криминалистике