Реферат: Бібліотечно-бібліографічна діяльність Івана Кревецького
НАЦІОНАЛЬНААКАДЕМІЯ НАУКУКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНАБІБЛІОТЕКАУКРАЇНИ
ІМЕНІВ. І. ВЕРНАДСЬКОГО
ЯВОРСЬКАУляна Петрівна
УДК 930+01+02](092)(477)КревецькийІ. І.
БІБЛІОТЕЧНО-БІБЛІОГРАФІЧНАДІЯЛЬНІСТЬ
ІВАНА КРЕВЕЦЬКОГО
Спеціальність07.00.08 – книгознавство,
бібліотекознавство, бібліографознавство
АВТОРЕФЕРАТ
дисертаціїна здобуттянауковогоступеня
кандидатаісторичнихнаук
Київ– 2008
Дисертацієює рукопис
Роботавиконанав Київськомунаціональномууніверситетікультури імистецтв, Міністерствокультури імистецтв України
Науковийкерівник кандидатекономічнихнаук, доцент
ГРЕТГАЛИНА ПЕТРІВНА,
Київськийнаціональнийуніверситеткультури імистецтв, професоркафедри книгознавствата видавничоїсправи Офіційніопоненти: докторісторичнихнаук
КОВАЛЬЧУКГАЛИНА ІВАНІВНА
НаціональнабібліотекаУкраїни іменіВ. І. Вернадського, заввідділомстародруківта рідкіснихвидань
кандидатісторичнихнаук, доцент
СЕРЕДЯКАЛЛА ВОЛОДИМИРІВНА
Львівськийнаціональнийуніверситетімені ІванаФранка, доценткафедри історичногокраєзнавства
Захиствідбудеться“28” лютого 2008 р.о 13.00 годині назасіданніспеціалізованоївченоїради Д 26.165.01 позахисту дисертаційна здобуттянауковогоступеня доктора(кандидата)наук у НаціональнійбібліотеціУкраїни іменіВ. І. Вернадськогоза адресою:03039, м. Київ, проспект40-річчя Жовтня,3.
Здисертацієюможна ознайомитисяу читальномузалі бібліотекознавчоїлітературиНаціональноїбібліотекиУкраїни іменіВ. І. Вернадського(м. Київ, проспект40-річчя Жовтня,3).
Авторефератрозіслано “26”січня2008 р.
Вченийсекретар
спеціалізованоївченої ради,
кандидатекономічнихнаук. О.ЧЕКМАРЬОВ
ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКАДОСЛІДЖЕННЯ
Актуальністьтеми дослідження.Сучасний історичнийетап розвиткусуспільствакінця ХХ ст.докорінновпливає нарозвиток науки, вимагає не лишепосиленогонауковогой громадськогоінтересу довиваженого, об’єктивногоаналізунаціональноїісторії,історико-культурногонадбання, а йзумовлюєпостановкуперед науковцямизавдання збереженнянаціональноїспадщини, котрасприятимевикористаннюнаціонально-культурнихцінностей вумовах сьогодення, формуваннюнаціональносвідомогосуспільства.За таких умовстає актуальнимвивчення життя, діяльностіта творчоїспадщини визначнихпостатей українськоїнауки й культури, введення їхньогодоробку донауковогообігу.
Увагусучасних дослідниківісторії Українипривертаютьпередусім іменатих українськихдіячів – учених, журналістів, письменників, політиків таін., – діяльністьяких у часипанування наукраїнськихземлях радянськогорежиму фальшуваласяабо на загалбула вилученаз науковогота суспільногообігу. З когортитаких імен –Іван ІвановичКревецький(1883–1940) – видатнийукраїнськийісторик, книгознавець, бібліограф, публіцист, редактор, багаторічнийдиректор бібліотекиНауковоготоваристваім. Т. Шевченка(НТШ) у Львові, постатьякого до 90-хрр. ХХ ст. перебувалау науковому“затінку”.
Скасуванняідеологічнихзаборон із темиісторії українськоїнауки у кінці1980-х років, відкриттядоступу дофондів бібліотекта архівнихустанов зумовилипояву декількохстатей, присвяченихученому, якілише стислоокреслювалийого життєвийшлях, науковіінтереси, подавалиперелік основнихпраць, розглядалийого внесокв окремі галузінауки. Дещодокладнішерозкрито внесокІ. Кревецькогоу сферу дослідженняісторії України, зокрема – Галичини, та проаналізованоспадщину якісторика-державника.Натомість, бібліотечната бібліографічнадіяльністьІ. Кревецькогоще досі не сталапредметомокремого науковогодослідження.
Це далопідставу длявиокремленнянового коланаукових завдань.Передусім –щодо реконструкціїбіографіїІ. Кревецького, висвітленняйого творчогошляху та всебічногоаналізу науковогодоробку, більшачастина якогоще не виявлена, не опублікованаі не введенадо науковогообігу, та популяризаціїімені видатноговченого середнауковціві громадськості.
Накопиченийматеріал проІ. Кревецькогота його науковийдоробок не маєналежногонауковогоузагальненняв контекстіобраної намитеми. Отже, посталане лише теоретична, а й практичнанеобхідністьпоглибленоговивчення проблематикита розв’язаннянизки питань, зокрема, обґрунтуваннята висвітленнябагаторічноїбібліотечноїі бібліографічноїдіяльностіІ. Кревецького, з’ясуванняйого ролі уформуваннікнигозбірніНТШ та ВсенародноїбібліотекиУкраїни (ВБУ), потребою вдокладнішомувивченні йогобібліографічноїспадщини, осмисленнімісця діячав національно-культурнійісторіїУкраїни.
Стан науковоїрозробки теми.Аналіз розвиткунаукової думкив контекстідисертаційногодослідженнясвідчить пронезначну кількістьнаукових праць, що безпосередньостосуютьсяпостаті І.Кревецького.Теоретичнеосмисленнянаукових здобутківІ. Кревецькогорозпочали йогосучасники В.Гнатюк, О. Сушко, С. Томашівський,І. Крип’якевич,І. Джиджора, М.Залізняк і В.Дорошенко внизці своїхрецензій напраці вченого.Вагомим дляокресленняцієї непересічноїпостаті бібліотекаря,історика, бібліографастали спогадийого співробітниківВ. Дорошенка,І. Борщака таМ. Андрусяка.Суттєво збагативзнання продіяльністьІ. КревецькогоФ. Стеблій, якийпредставивфакти життята науковоїдіяльностівченого, узагальнивйого внесоку розвитокукраїнськоїнауки, та всеж предметомдетальноговивчення авторобрав науковийдоробок І.Кревецькогов галузі історіїГаличини. Продовжилиогляд окремихнапрямів діяльностівченого В. Качкані Н. Черниш, упрацях якихзнаходимобіографічнівідомості, перелік основнихпраць, фактижурналістської, редакційно-видавничоїта науковоїдіяльностідослідника, а також аналіздекількохрозвідок, зокремарецензій у“ЛНВ” та “ЗапискахНТШ”. Незважаючина висвітленняокремих аспектівтеми, вивченнядіяльностіІ. Кревецькогояк бібліотекаряі бібліографане стало предметомокремого ґрунтовногодослідження.
Зв'язокроботи з науковимипрограмами, планами, темами.Дисертаційнедослідженняпроведено вруслі виконанняцільової комплексноїпрограминауково-дослідноїроботи Київськогонаціональногоуніверситетукультури імистецтв (КНУКіМ), затвердженоїВченою РадоюКНУКіМ (протокол№ 12 від 27 грудня2001 р.) та комплексноїтеми “Трансформаційніпроцеси в культуріта мистецтвахУкраїни” (номердержавноїреєстрації0107U009539), наукової темикафедри книгознавствата менеджментувидавничоїдіяльності“Бібліографознавствов Україні: історія, сучасний стан, перспективирозвитку” іпов’язана знауковою темоюЛьвівськогонаціональногоуніверситетуімені ІванаФранка “Українськаісторіографіяна зламі ХХ–ХХІстоліть” (номертеми ТС22Б), знауково-дослідноютемою ІнститутубіографічнихдослідженьНаціональноїбібліотекиУкраїни іменіВ. І. Вернадського(НБУВ) “Розвитокукраїнськоїбіографістикита проблемиформуваннявітчизнянихбіобібліографічнихресурсів ХХІст.” (номер теми2.4.07–09).
Мета роботи– дослідженнябібліотечноїта науково-бібліографічноїдіяльностіІ. Кревецького, введення донаукового обігуйого доробку.
Досягненняпоставленоїмети передбачаєрозв’язаннятакихзавдань:
з’ясувати рівень наукового вивчення проблематики, виявити та проаналізувати джерельну базу дослідження;
здійснити історичний екскурс наукової діяльності І. Кревецького, реконструювати основні етапи його бібліотечної й бібліографічної діяльності;
розкрити основні напрями, організаційні заходи та результати діяльності І. Кревецького щодо розвитку бібліотеки НТШ у Львові в контексті бібліотекознавчих питань акумуляції, формування, збереження й використання бібліотечних фондів з урахуванням специфіки суспільно-політичного, економічного і культурного розвитку Галичини у складі Австро-Угорщини та Польщі;
проаналізувати теоретико-методологічні дослідження, здійснені І. Кревецьким у ВБУ в Києві, спрямовані на методичне й організаційне забезпечення функціонування бібліотеки: комплектування та каталогізації бібліотечних фондів, формування фонду україніки;
виявити та проаналізувати науково-бібліографічний доробок ученого на сторінках трьох львівських часописів (“Записки Наукового товариства ім. Шевченка”, “Літературно-науковий Вістник”, “Нова зоря”) з метою відтворення наукової спадщини вченого;
укласти бібліографічний покажчик наукових праць І. Кревецького та ввести їх до наукового обігу.
Об’єктомдослідженняєжиттєвий шлях, професійната науковадіяльністьІ. Кревецького.
Предметомдослідженняє зміст бібліотечноїта бібліографічноїдіяльностіІ. Кревецького.
Методологічноюосновою дисертаціїслугувализагальнонауковіпринципи історизмуй науковоїоб’єктивності, закони соціокультурногорозвитку суспільства.З метою забезпеченнявірогідностіосновних результатіввикористанокомплексвзаємодоповнювальнихнаукових методів:історико-бібліотекознавчий, системний, хронологічнийта порівняльний, адекватнихметі й завданнямдослідження.Використанометоди джерелознавчогоаналізу бібліотечнихархівних документів.
Територіальнімежі дослідженняохоплюютьСхідну Галичину, де І. Кревецькийнародивсяі працювавупродовж життя, а також м. Київ, де протягом1920–1921 рр. ученийпрацював у ВБУ.
Хронологічнірамки дослідженняохоплюють1903–1939 – рокибібліотечно-бібліографічноїдіяльностіІ. Кревецького, що стало підставоюдля проведенняпорівняльногоаналізу діяльностівченого в історичномузрізі та йоговнеску в розвитокбібліотечноїсправи і бібліографії.
Науковановизна дослідженняполягає в тому, що:
акумульовано та проаналізовано значну джерельну базу, що дало змогу вперше відтворити цілісну картину бібліотечно-бібліографічної діяльності І. Кревецького;
досліджено історію становлення І. Кревецького як бібліотекаря, вперше запропоновано періодизацію бібліотечної діяльності вченого з урахуванням впливу суспільно-політичних обставин в країні;
проведено детальний аналіз результатів бібліотечної діяльності І. Кревецького, здійснено їх узагальнення, виявлено специфічні особливості й основні проблеми, дано оцінку ролі І. Кревецького у розвитку бібліотечної справи;
здійснено тематико-типологічний аналіз бібліографічної спадщини І. Кревецького, що дало змогу визначити його роль і місце у розвитку бібліографії та бібліографознавства;
з’ясовано актуальність ідей та поглядів І. Кревецького, та його вплив на розвиток сучасного бібліотекознавства та бібліографознавства;
опубліковано бібліографічний покажчик праць І. Кревецького;
введено до наукового та суспільного обігу бібліотечно-бібліографічний доробок І. Кревецького.
Теоретичнета практичнезначення дослідження.Дисертанткоюпроведенодетальнийаналіз бібліотечноїта бібліографічноїдіяльностіІ. Кревецького, результатиякого дализмогу заповнитипрогалини вісторичномубібліотекознавствіта бібліографознавствій сприяли їхньомуподальшомурозвитку, атакож сталипевним внескому вивченняперсоналійукраїнськоїнауки і культури.Отримані вдисертаціїрезультатипоглиблюютьта популяризуютьзнання провидатноговченого; вонипокладені воснову розробкикурсів лекційз дисциплін“Історіябібліотечноїсправи України”,“Бібліографознавство: теорія та історія”,“Бібліотечнекраєзнавство”,“Загальнекнигознавство”, що вивчаютьсястудентамипри підготовціфахівців бібліотечноїсправи КНУКіМ.Запропонованийреєстр працьІ. Кревецькоговводить донаукового обігузначний масивйого маловідомихдосліджень, знайомить збагатовекторноюдіяльністювченого.
Особистийвнесок дисертанта.Результатидослідження, бібліографічнийпокажчик “ІванКревецький: Біобібліографічнийпокажчик (1901–1938рр.)”, науковіпублікації, в яких викладеноосновні положеннядисертаціївиконані авторомодноосібно.
Апробаціярезультатівдисертації.Наукове дослідженнятривало впродовж2002–2007 рр. Основніположення тарезультатиоприлюдненіна науковихконференціяхпрофесорсько-викладацькогоскладу та аспірантівКНУКіМ (2003–2006рр.), одинадцятійміжнароднійконференціїз проблемкнигознавства“Книга и мироваяцивилизация”(Москва, 21 квітня2004 р.), першійі другій міжнароднихнауково-практичнихконференціях“Документознавство.Бібліотекознавство.Інформаційнадіяльність: Проблеми науки, освіти, практики”(Київ, 26 травня2004 р., 18 травня2005 р.), міжнароднійнауковій конференції“Бібліотекита інформаційніцентри в системінауковогосупроводусуспільнихреформ” (Київ,13 жовтня 2004 р.), другійнауковій конференції“Бібліотекина західноукраїнськихземлях: сторінкиісторії” (Львів,29 жовтня 2004 р.).
Публікації.Основні положеннядисертаціївикладено в9 одноосібнихнаукових публікаціях, з них 4 вийшлидруком у фаховихнаукових виданнях, рекомендованихВищою атестаційноюкомісією Українидля опублікуваннярезультатівдисертаційнихдосліджень.
Структурай обсяг дисертаціїзумовленіїї метою танауковимизавданнями.Робота складаєтьсязі вступу, трьохрозділів, висновків, списку використанихджерел і двохдодатків. Загальнийобсяг дисертаційногодослідження: основний зміст– 180 сторінок, список використанихджерел включає295 найменувань, з них 114 – архівні.
ОСНОВНИЙЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ
У вступіобґрунтованоактуальністьдослідження, проаналізованоступінь розробленостітеми, визначенозв'язок з науковимипрограмами, об’єкт, предмет, метуі завданнядослідження, розкрито науковуновизну й практичнезначеннядисертаційноїроботи та подановідомості проапробацію івпровадженняотриманихрезультатів.
Першийрозділ – “Історіографіята джерельнабазадослідження”–присвяченийнауковомувисвітленнюпроблеми вукраїнськійісторіографії, характеристицінайважливішихархівних тадрукованихджерел.
Результатипроведеногоаналізу історіографіїдосліджуваногопитаннядаютьпідставу длявиокремленнячотирьохперіодів: прижиттєвіпублікаціїпро історика, спогади йогосучасників, праці радянськоїдоби, історичнідослідженняза 1990–2006 рр.
Щена початку ХХст. творчіздобутки І.Кревецькогопривернулиувагу науковціві неодноразовоставали об’єктомнауковоговивчення.Зокрема, на вихід у світйого першихісторичнихта літературнихспроб схвальновідгукнулисяВ. Гнатюк, О. Сушко, С. Томашівський,І. Крип’якевич,І. Джиджора, М. Залізняк іВ. Дорошенко.
Значимимдля висвітленняжиття і багатогранноїдіяльностінауковця єспогади йогоспівробітниківВ. Дорошенка“Пам’яті товариша”,“Іван Кревецький: У 10-ліття йогосмерті”, М. Андрусяка“Ті, що зналиІ. Кревецького”(у співавторствіз В. Дорошенком)та І. Борщака“Пам’яті ІванаКревецького”.
У радянськійісторіографіїоцінка діяльностіІ. Кревецькоговідсутня: надіяльністьНТШ офіційнарадянська науканаклала табу, а оскількиробота вченогобула безпосередньопов’язанасаме з цієюустановою, йогоім’я лише інколизгадувалосяна сторінкахмонографійз історії українськоїбібліографії, зокрема у працяхМ. Гуменюка таІ. Корнєйчика.
Інтересдо особи І.Кревецькоговідновивсяз часу здобуттяУкраїною незалежностіта вільнимдоступом доархівних ібібліотечнихфондів. Томуу пресі з’являютьсядві невеликіпублікаціїІ. Кіхтан провшануванняпам’яті відомоговченого набатьківщині, у м. Роздолі(Львівськаобл.): “Вшанувалиславного земляка”(1990) – 50 роківз дня смерті,“ІвановіКревецькомуприсвячується”(1993) – 110-ліття з днянародження.До 120-річчя здня народженнявийшлаокрема книжечкацього автора“Іван-Мар’янКревецький– гордістьРоздільськоїземлі” (2003).
Першу вагомуспробу представитиоцінку науковоїдіяльностіІ. Кревецького, узагальнитийого внесоку розвитокукраїнськоїнауки здійснивФ. Стеблій унизці розвідок, зокрема “ІванКревецький– вчений ібібліотекар”,“Іван Кревецький– історик”тощо, які містилифактичнийматеріал пронаукові зацікавленнявченого, йогороботу вісторично-філософічнійсекції і комісіяхНТШ, бібліотецітовариства.Однак предметомдокладноговивчення авторобрав науковийдоробок І. Кревецькогов галузі історіїГаличини, йогодіяльністьяк репрезентантадержавницькоїшколи українськоїісторіографіїХХ ст.
Основнінапрями роботивченого у ВБУпредставленіу фундаментальномудослідженніЛ. Дубровіноїта О. Онищенка“Історія НаціональноїбібліотекиУкраїни іменіВ. І. Вернадського(1918–1941)”. Висвітлювалиокремі аспектинаукової діяльностіІ. Кревецького, його науковогодоробку, розглядалийого внесокв окремі галузінауки В. Качканта Н. Черниш.
Біографічністатті про І.Кревецькогоз’явилися утаких виданнях, як “Енциклопедіяукраїнознавства”,“Біографічнийсловник Прикарпаття”,“Довідникісторії України”.
Оскількижиття та роботаІ. Кревецькогобули тіснопов’язані зНТШ, то для їхньоїреконструкціїяк упродовждовоєнного, так і післявоєнногоперіодів інтересстановлятьпраці В. Кубійовича,І. Крип’якевича, Р. Кучера, виданнявчених діаспориЛ. Винара, В. Лева, Я. Падохата матеріалильвівськихнаукових конференційпро діяльністьНТШ.
Містилизгадки проІ. Кревецькогояк учня Львівськоїісторичноїшколи матеріаликонференцій, присвяченихМ. Грушевському:“МихайлоГрушевський: Збірник науковихпраць і матеріалівМіжнародноїювілейноїконференції”,“ГрушевськийМихайло і ЗахіднаУкраїна” тощо.
Також відомостіпро науково-дослідницькудіяльністьІ. Кревецькогоподавали статтінауковців узбірниках працьНауково-дослідногоцентру періодикита Львівськоїнаукової бібліотекиім. В. СтефаникаНАН України, доповідях таповідомленнях, оприлюдненихна науковихконференціяху Львові, присвяченихформуваннюрепертуаруукраїнськоїкниги та дослідженнямукраїнськоїперіодики.
Необхідністьґрунтовногоаналізу багатогранноїдіяльностіІ. Кревецькогоспонукала допошуку відповідноїджерельноїбази.
Для дослідженнянаукової проблематикизалучалисяархівні матеріалиЦентральногодержавногоісторичногоархіву Україниу м. Львові, архівуНБУВ, відділурукописівЛьвівськоїнаукової бібліотекиім. В. СтефаникаНАН Українита Інститутурукопису НБУВ, зокремавивчалисяпротоколизасідань правлінняНТШ, листуваннякерівництваНТШ з органамивлади, українськимита зарубіжниминауковимиінституціямита членамитовариства; рукописи вцілілоїпіслявоєнноїдокументаціїбібліотекиНТШ: бібліотечній статистичнізвіти, книгиобліку, листуваннящодо обмінувиданнями; протоколизасідань Тимчасовогокомітету длязаснуванняВсенародноїбібліотекиУкраїни та Радибібліотекарів; документиособових архівнихфондів (І. Калиновича, М. Гуменюка, С.Маслова, С.Постернака).
Важливимінформаційниммасивом длявисвітленняякбібліотечної, так і науковоїсфер діяльностіІ. Кревецькогостали опублікованіджерела, середяких “ХронікаНауковогоТоваристваім. Шевченка”(1900–1939), праці В.Гнатюка, В.Дорошенка, М. Андрусяказ історії НТШ, розвідки істатті І. Кревецького, М. Возняка, В.Дорошенка,І. Свєнціцького, присвяченібібліотеціНТШ, опублікованаепістолярнаспадщина визначнихпостатей минулого, українськаперіодикапершої половиниХХ ст.
Отже, аналізісторіографіїдосліджуваноїпроблеми свідчитьпро доцільністьпоглибленоговивчення зпозицій системногопідходупитанняролівидатногоукраїнськоговченого убібліотечнійта науково-бібліографічнійсферах життяУкраїни першоїполовини XXст. та необхідністьствореннябібліографіїйого праць.
У другомурозділі – “Основніетапи бібліотечноїдіяльностіІ. Кревецького”– розкритостановленняІ. Кревецькогояк бібліотекаря, проаналізованопровіднінапрямита результатийого роботиу бібліотеціНТШ у Львовіта ВБУ в Києвіна тлі політичнихі культурнихпроцесів наукраїнськихземлях першоїполовини ХХст.
Аналізсуспільно-політичнихобставин уГаличині, щобезпосередньомали вплив набібліотечнудіяльністьІ. Кревецького, дозволив здійснитиїї періодизацію.Перший етап(1905–1914 рр.) охоплюєперіод з початкуроботи в бібліотеціНТШ до Першоїсвітової війни, другий етап(1920–1939 рр.) –період роботиу ВБУ в Києві(1920–1921 рр.) та поверненнявченого докерівництвабібліотекоюНТШ і до ліквідаціїтовариства(1922–1939 рр.).
І. Кревецькийрозпочав роботув бібліотеціНТШ у 1905 р. зупорядкуваннябібліотечнихзбірок післясвого попередниката організаційногозабезпеченняфункціонуваннябібліотеки, що передбачалоприймання йопрацюваннянових надходженьдокументів, виокремленняїх дублетнихпримірників, розміщеннякниг, переданнявидань до оправи, обслуговуваннячитачів тощо.
Призначенийу 1909 р. на посадудиректорабібліотеки,І. Кревецький, крім загальногокерівництва, займавсяцілеспрямованимкомплектуваннямбібліотечнихфондів, що сталойого першочерговимзавданням, веденням каталогуй інвентарнихкниг, керівництвомвідділу рукописіві стародруків, листуванняз науковимиінституціямищодо обмінувиданнями, формуваннямокремих відділів.І. Кревецькийукладав звітипро результатироботи бібліотекиза певний період(квартальні, річні), що, крімтипової статистики, містили додатковуінформацію, завдяки якійпростеженонайважливішімоменти існуванняустанови.
У дисертаціїдосліджено, що у довоєнніроки І. Кревецькийпереважновиконувавкомплекс повсякденноїбібліотечноїроботи – каталогізування,інвентаризацію, комплектування, консервуваннявидань таобслуговуваннячитачів. Найважливішезавдання бібліотекаряполягало впідтримуванніуже налагодженихта встановленнінових контактівіз українськимита європейськиминауковимиустановамиі приватнимиособами, книгарнямита антикварнимимагазинами, що давало можливістьотримуватипотрібну літературуй обмінюватисяз ними виданнямиНТШ та дублетнимибібліотечнимипримірниками.
На основіаналізу архівнихджерел встановлено, що в 1908 р. НТШ налагодилоконтакти зпонад 200 науковимиукраїнськимита зарубіжнимиінституціями, зокрема з 16Академіяминаук, 145 науковимитовариствами,40 редакціямичасописів. Вонинадсилали своюлітературубібліотеці(18-ма мовами), защо в обмін отримувалипраці товариства.А 1911 р. до бібліотекинадходиливидання вжевід 335 науковихустанов – 26 Академійнаук, 196 науковихтовариств, комітетів, комісій тощо,113 редакційчасописів.
Подані цифрисвідчать прорепутацію, якумало НТШ у науковомусвіті і проуспіхи директорабібліотеки, який змігналагодититісніобмінні зв’язкимайже з усімавагомимислов’янськимита іншими іноземниминауковимиінституціями.
У дослідженнівиокремленіджерела надходженнялітературидо бібліотечнихфондів, насампередукраїніки, адже, саме вцьому полягалоосновне завданнябібліотекиНТШ – збираннявсіх українознавчихдрукованихта рукописнихматеріалів.Представленакількіснахарактеристикабібліотечнихфондів засвідчила, що книжковіфонди бібліотекивпродовж 1905 р.– першої половини1914 р. збільшилисямайже в два зполовиною разипорівняно зпопереднімперіодом (1893–1904рр.).
З того часубібліотекаНТШ на чолі зІ. Кревецькимстала центромнаукової роботиукраїнськихта частковозарубіжнихучених, що вимагалоналежної організаціїпраці та комплектуванняфондів.
І. Кревецькийзабезпечувавцілеспрямованепоповненняфондів книгозбірні, прагнув зібрати, передусім, максимальноповний комплектукраїніки. Так, на кінець 1913 р.обсяг бібліотечнихзбірок окреслювавсятакими кількіснимипоказниками: у відділі друків– 26.201 видання у70.238 томах, у відділірукописів –460 справ. Дляпочатку ХХ ст.це вже булавелика бібліотека(порівняно зпочатковими21.000 од. зб. на початок1905 р.), але цінністьїї полягалане так у кількостізібрань, як уїх якості. Вонавигідно відрізняласявід іншихкнигозбіреньсаме доборомкнижковихраритетів, оскільки маланайповнішузбіркуукраїніки.
ЗавдякиорганізаційнійдіяльностіІ. Кревецькогоз кожним рокомзбільшуваласякількістьбібліотечнихнадходжень,і зокрема спеціальноїнаукової літературиз різних галузейзнань, якаприваблювалавсе більшукількістьвідвідувачів-науковців.Тому бібліотекашвидко сталанайбільшимна українськихземлях сховищемукраїнознавчоїлітератури, скарбницеюцінних рукописівй архівнихматеріалів– єдиною, якавідповідалакультурнимпотребам українськоїсуспільності.
Проведенедослідженняпоказало, щонезмінний, послідовний, успішний розвитокбібліотекиНТШ до Першоїсвітової війнибув досягненнямбагатолітньоїнаполегливої, добросовісноїроботи директорабібліотекияк керівниката організатораїї діяльності.
У розділірозглянутокороткотривалу(весна 1920 р. – осінь1921 р.) діяльністьІ. Кревецькогоу ВБУ, де вінзавідуваввідділом україніки, а також займавсяпостачанням– у різних установахпідбирав літературу, призначенубібліотеці.Опрацьованіархівні матеріалидозволиливстановити, що І. Кревецькомуналежали першіметодичнірозробки щодовиокремленнякнижковогофонду у відділукраїніки, завдяки якимрозпочалосяведення каталогукниг з українськоїтематики, тарозробив новіправила каталогізації.Важливогозначення набулозабезпеченнябібліотекаремзв’язків іззарубіжнимибібліотеками, науковими тавидавничимиустановамиі товариствами, антикварнимимагазинамищодо обмінувиданнями.
За звітамипро роботу таархівнимиматеріаламирозглянутоповоєнну діяльністьІ. Кревецького(1922–1939 рр.) як директорабібліотекиНТШ, з’ясованопогляди І.Кревецькогона комплектування, систематизаціюфондів, використаннякоштів на придбаннялітератури, стан організаціїта збереженняфондів, обслуговуваннячитачів.
У ходідослідженнявстановлено, що цілковитаналагодженістьта стабільнаплинність усіхнапрямів бібліотечноїроботи до Першоїсвітової війнибули практичнозруйнованіз її початком.Із завершеннямвійськовихподій, із зміноюполітичноїситуації існуваннякнигозбірнізначно ускладнилося.Також встановлено, що припиниласяфінансовадопомога товариству, у зв’язку з чимі бібліотекавтратила засобидля функціонування.Митна службаПольщіутруднювалаотриманнявидань з-закордону, проводилисячасті конфіскаціїзарубіжноїлітератури, надісланоїбібліотеці, заборонялосяпередплачуватиі отримувативидання з УРСР.
У повоєнніроки загостриласявнутрішніпроблеми –нестачі приміщеньдля бібліотекита персоналу, що негативновпливало нарозвиток книгозбірній умови праціробітників.Незважаючина значні труднощіІ. Кревецькомувдалося відновитифункціонуваннябібліотеки, продовжитиїї розвитокта зібрати300.000 фонд.
АналізуваннябібліотечноїдіяльностіІ. Кревецькогона тлікультурно-історичнихподій першоїполовини XXст. дозволилозасвідчитизначний внесокученого в розбудовубібліотекиНТШ та певнуйого роль урозвиток ВБУ.Отже, довоєннадіяльністьІ. Кревецькогоу бібліотеціНТШ відзначаласявідповідальністюв реалізаціїсистематичноїбібліотечноїроботи, організаціїформуваннябібліотечнихфондів, налагодженніджерел комплектування, вирішенніорганізаційно-структурнихпитань, що дало можливістьдиректорузбільшитикнижкові фондибібліотекимайже в два зполовиною разипорівняно зпопереднімперіодом (1893–1904рр.), що нараховуваливже 70.000 од. зб.Післявоєннийперіод роботиІ. Кревецькогоу бібліотеціНТШ характеризувавсяскладними яквнутрішніми, так і зовнішнімиполітичнимичинниками. Самев цей час найяскравішевиявилисяорганізаційніздібності тасамовідданістьбібліотекаря, завдяки чомуостаточнонормалізувалосяперерваневійною функціонуваннякнигозбірні.ЗусилляІ. Кревецькогонезмінноспрямовувалисяна послідовнезростаннябібліотечнихфондів, встановленняпрофесійнихзв’язків ізбагатьма науковимиустановами, усвідомленнягромадськістюзначення книгозбірні, що виявлялосяв її доволічисленнихдарах, а також– зростаннякількостівідвідувачів, для яких директорнамагавсярозширитиспектрбібліотечно-бібліографічнихпослуг та створитикращі умовиобслуговування.БібліотечнароботаІ. Кревецькогоу ВБУ виявила, крім організаторських, й науково-методичнінавички вченого– він першийрозробив проекторганізаціїспеціалізованогофонду “Україніка”та новуінструкціюз опрацюваннякнижок під часкаталогізації.БібліотечнадіяльністьІ. Кревецькогозасвідчилайого високийпрофесіоналізм, працелюбність, відповідальнеставлення тавідданістьулюбленійроботі, що євзірцемдля сучаснихпредставниківбібліотечно-інформаційноїсфери.
У третьомурозділі –“Науково-бібліографічнаспадщинаІ. Кревецького(1903–1934 рр.)” –охарактеризованостановленнявченого якбібліографа, висвітленойого участьу роботі бібліографічноїкомісії НТШ, здійсненотематико-типологічнийаналіз бібліографічногодоробку І.Кревецькогона сторінках“Записок НТШ”(1903–1912, 1924), “ЛНВ”(1904–1907, 1909–1912) та “Новоїзорі” (1928–1932), якийнараховує понад230 рецензій.
Дослідженняплідної діяльностівченого убібліографічнійкомісії товариствадозволилаз’ясувати, щопідґрунтямдля створеннянаціональноїбібліографіївін вважавякнайповнішеукомплектованібібліотечніфонди.
АналізбібліографічнихдослідженьІ. Кревецькогов “ЗапискахНТШ” за тематикоюрецензованихпраць (109 розвідок)дозволив виокремититакі їх групи: бібліотекознавство, бібліографія, персоналії, мемуари, літературознавство,історія українськоїперіодики, архівознавство,історія шкільництва, мистецтво, філологія,історія. Їхнєвивчення засвідчило, що за тематичноюспрямованістюнайбільшакількістьрецензій бібліографаналежить працямісторичноїпроблематики.В дисертаціїпредставлено34 рецензії на40 історичнихпраць переважноукраїнськихта польськихавторів (яккнижковихвидань, так істатей в періодиці), майже всі зяких присвяченіісторії України, більшість –історії Галичини.Серед виданьцієї групиварто відзначитивідгуки І.Кревецькогона розвідкиФ. Свистуна, Ф.Яворськогота Б. Павловського, що торкалисяісторичногоминулого м.Львова, низкупраць І. Свєнціцькогоз історії СхідноїГаличини таЗакарпаття, зокрема, відносинкраю з Російськоюімперією. Вченимґрунтовнопроаналізованофундаментальніпраці істориківС. Томашівськогота В. Липинського.
На сторінкахчасопису бібліографомздійснено огляд7 бібліографічнихпраць, аналізяких дозволивствердити, щоповнота, систематичність, точність булиосновнимивимогами, якіставив вченийдо українськоїбібліографії.Зокрема, цечітко простеженов його відгукахна покажчикиА. Міловідова“Старопечатныяславяно-русскіяизданія, вышедшіяизъ западно-русскихътипографійХVІ–ХVІІІвв.” та І. Свєнціцького“Опись музеяСтавропигійскагоИнститута воЛьвовѣ”і “Каталогъкнигъ церковно-славянскойпечати”.
Численнопредставленовідгуки І.Кревецькогона розвідки, присвяченіособистостям– М. Бережкова“М. Е. Марковъи его рукописныйсборникъ очерниговскойстаринѣ”, О. Мончаловського“Письма П. А.Кулиша относящіясякъ времени ицѣлиего пребываніяво Львовѣ”, Ф. Свистуна“Крил. о. НикитаИжакъ яко цензоръгалицко-русскихъизданій въ1852–1857 гг.”,“Письма МихайлаКачковскаго”,“Пропамятноеписьмо о. АлексѣяСтупницкаго[…]”, О. Маркова“Изъ кореспонденціиМ. Малиновскаго”,І. Созанського“ОлександерДухнович”та А. Петрова“Рукописныематеріалы о.А. Петрушевича”.
У “ЗапискахНТШ” І. Кревецькийопублікуваві чимало оглядівперіодичнихвидань різноготематичногоспрямування(історичні, суспільно-політичні, педагогічні, літературні, економічні, релігійні), виокремлюючинайцікавішій найважливішістатті, переважнонаукові чинауково-популярні, присвяченіпитаннямукраїнознавства, тобто такі, якімогли статикорисними дляукраїнськихдослідників.
При опрацюванніматеріалу “ЛНВ”встановлено, що основубібліографічнихдослідженьІ. Кревецькогостановлятьрецензії нахудожні твори.Зокрема, увагупривернув циклвідгуків натвори місцевоголітератораС. Коваліва.Другу групуза кількістюрецензованихвидань становлятьісторичніроботи, середяких ученимпроаналізованорозвідки Н.Карєєва, М.Лозинського, С. Ґінтера, А. Оляра, М.Філевича.Невелика кількістьвідгуків охоплювалапраці громадсько-політичноїтематики табібліографічнірозвідки (аналізвидання “УкраїнськоїбібліографіїАвстро-Угорщини”І. Левицького).
ТакожпредметомдослідженьІ. Кревецькогов “ЛНВ” булинавчальнівидання, представленіпрактичнимпосібникомз рільництваЕ. Жуковського, підручникомукраїнськоїмови для поляківЕ. Шайовського, низкою новихшкільних підручників, звітами дирекціїтернопільськоїгімназії, матеріаламидо історіїгалицько-руськогошкільництваХVІІІі ХІХ ст. Прорізноманітністьтематики рецензованихвидань та відповіднонаукових інтересівІ. Кревецькогосвідчить такожнаявність працьлітературознавчого, мемуарногой етнографічногозмісту.
У ході дослідженнявиявлено, щосеред бібліографічнихдослідженьІ. Кревецькогона сторінках“Нової зорі”переважалирецензії нарізнотематичнуукраїнськувидавничупродукцію тастатті бібліографічногохарактеру, якихнараховуєтьсяпонад 70. ПраціІ. Кревецькогостали вагомимвнеском у вивченняпроблем мемуаристики, оскільки вченийпровів значнуроботу з дослідженняспогадів, подорожейта подорожньоїлітератури, що і на сьогодністановитьчималий інтересдля дослідниківяк багатийджерельнийматеріал.
Тема мемуаристикипредставленавеликим блоком, до якого належать22 ґрунтовнібібліографічнірозвідки І.Кревецького, в яких проаналізованотогочасніновинки мемуарноїлітератури:30 окремих видань,2 публікаціїй один журнал, у яких представленірецензії вченогона спогади провійськові подіїпочатку ХХ ст.А. Луніва, Ю.Магалевського, В. Леонтовича, М. Гишкевича, С. Шухевича, Г. Коха, В. Петріва, М. Галагана, Т.Масарика, Є.Чикаленка, В.Юрченка, В. Приходька, К. Левицького,І. Калічака, О.Назарука. Дослідженнюподорожньоїлітературивчений присвятив8 статей бібліографічногохарактеру ітри рецензії, зокрема, проаналізувавзаписки ПляноКарпіні, праціВ. Кордта, С.Левинського,І. Мельника, О.Назарука.
Опрацьовановідгуки І.Кревецькогона виданняісторичноїтематики, першза все – з історіїУкраїни, середяких праці А.Чоловськогоі Б. Януша, М.Голубця, Р. Зубика, В. Пархоменка, С. Томашівського,І. Крип’якевича, Д. Багалія, Ю.Бачинського, С. Єфремова, В. Липинського, О. Терлецького.Охарактеризованобібліографічнупрацю вченого“Україна йАпостольськаСтолиця в українськійісторіоґрафіїостанньогодесятиліття”та його рецензіїна нові різногалузевібібліографічніпокажчики, серед них – О.Андріївського“Бібліографіялітературиз українськогофолькльору”, Ф. Максименка“Матеріялидо краєзнавчоїбібліографіїУкраїни 1847–1929”, фундаментальнапраця В. Ігнатієнка“Бібліографіяукраїнськоїпреси 1816–1916” тощо.
Представленотакож відгукивченого у газеті“Нова зоря”на розвідкиполітичної, літературознавчої, художньої, освітньої, етнографічноїтематики, наархівні, довідковівидання, праціз історії українськоїпреси, історіїкультури, Церквита публікації, присвяченіпевним особистостям.
АналізбібліографічноїдіяльностіІ. Кревецькогодозволив ствердити, що вона є вагомоюскладовоюукраїнськоїбібліографіїта бібліографознавствата констатувати, що: основубібліографічноїспадщини І.Кревецькогостановлятькритико-бібліографічнідослідження, а саме – рецензії, які на той часрозглядалисяяк одна із формбібліографічноїхарактеристикитворів; рецензіївченого позначеніретельнимбібліографічнимопрацюванням: повнотою опису, оглядом історіографіїпитання, щорозкривавступінь дослідженнятеми, інформувавчитачів проостанні досягненняв означенійгалузі, використовуючипри цьому посиланняі цитуванняяк спосібпідтвердженнявисновків чизауваженьрецензента, що сприялоґрунтовнішомувикладу матеріалу, повнішомууявленню прозміст оцінюваногоним видання, розширювалинаукову обізнаністьчитача тазасвідчувалибібліографічнукультуруІ. Кревецького.Розмаїттятематикикритико-бібліографічнихматеріалівІ. Кревецькогона сторінкахозначенихчасописіввказує на йогобагатограннінаукові інтереси, освіченістьта ерудицію, окреслює йоговнесок у галузевубібліографію.Систематичнийаналіз новихукраїнознавчих, у т. ч. періодичнихвидань, дозволяєконстатувати, що вчений приділявнайбільшу увагусаме поточнійбібліографії, розуміючи їїважливу рольу науковійдіяльності.
У ґрунтовнихрецензіях набібліографічніпраці українськихнауковців І.Кревецькийвиступав і якбібліографознавець.За результатамийого діяльностічітко простежуютьсяобізнаністьнауковця зукраїнськоюі зарубіжноюбібліографіямита його особистіпогляди наметодику складаннябібліографічнихпокажчиків, у яких засвідченонеобхідністьпроведенняретельноїпідготовчоїроботи: аналізбібліографічногоматеріалу, розв’язаннядискусійнихпитань, критичнаперевіркарезультатівнових досліджень.У бібліографічнихпрацях особливоцінував повнотуі точністьбібліографічногоопису (збереженняособливостеймови, переглядвидань “devisu”), повноту відборудокументів; обов’язковимструктурнимелементомбібліографічноїроботи вважавнаявністьпередмови, докладнихдопоміжнихпокажчиків, дотриманнячіткого структуруванняматеріалу (узагальнихбібліографічнихпокажчикахвимагав детальноїрубрикації), віддавав перевагухронологічномупринципу розташуванняматеріалу, сумлінномуукладанню таякісному виконаннюредакторсько-коректорськихробіт.
ВИСНОВКИ
--PAGE_BREAK--
1. Вивченняжиття та діяльностівидатних особистостейминулого поглиблюєсучасний розвитокісторичноїнауки. Дослідженняісторіографіїобраної теми, узагальненняджерельноїбази, залученняширокого колаархівних документівпоказало відсутністьспеціальнихнаукових дослідженьпостаті І.Кревецькогоі дозволиловідтворитицілісну картинуйого науковоїдіяльності.Аналіз доробкувченого засвідчує, що в особі І.Кревецькоговітчизнянанаука визнаєне лише видатногоукраїнськогоісторика, одногоіз фундаторівукраїнськоївійськовоїісторії, а йвисокопрофесійногобібліотекарята бібліографа.
2. Аналізсуспільно-політичноїситуації вУкраїні вдосліджуванийперіод дозволивздійснитиперіодизаціюбібліотечноїдіяльностіІ. Кревецького.Перший етап(1905–1914 рр.) охоплюєперіод з початкуйого роботив бібліотеціНТШ до Першоїсвітової війни.Другий етап(1920–1939 рр.) –період роботиу ВБУ в Києві(1920–1921 рр.) та поверненнядо керівництвабібліотекоюНТШ і до ліквідаціїтовариства(1922–1939 рр.).
Історико-бібліотекознавчийекскурс діяльностіІ. Кревецькогоу бібліотеціНТШ у 1905–1914 рр.показав, що зацей періодбібліотекарвідновив йудосконаливосновні напрямибібліотечноїроботи, завдякичому спостерігалосящорічне зростанняфондів та збільшеннякількостічитачів книгозбірні.Успішне керівництвоІ. Кревецькогобібліотекоюзасвідчилисформованіним нові відділи(стародруківі приватногоархіву НТШ прирукописномувідділі бібліотеки, періодики, картографічнийта Шевченківський), нові Правилакористуваннябібліотекою, розширенебібліотечнеприміщення, покращенеобслуговуваннячитачів. Виразнимрезультатомцілеспрямованоїбібліотечноїдіяльностідиректора удовоєннийперіод став70.000-й фонд бібліотекиНТШ, який вирізнявсяунікальністюне лише щодоповноти зібранняукраїнськихдруків та галузевогорозмаїттянаукової літератури, а й раритетністюбібліотечнихвидань.
Повоєннийперіод позначенийнедовготривалою(квітень 1920 р. –жовтень 1921 р.)роботою І.Кревецькогоу ВБУ, яка припалана час становленняцієї бібліотеки, що характеризувавсяпошуком шляхівформуванняфондів, йогоструктури, організаціїнових надходженьдокументів.За цих умов, маючи 9-річнийбібліотечнийдосвід роботи,І. Кревецькийсприяв комплектуваннюбібліотечнихфондів, розробивзагальні правилакаталогізаціївидань, що включалиєдину топографічнунумерацію, детальний опискниг у каталозітощо, основніпринципи якихзбереглисяй сьогодні.Очоливши відділукраїніки, І.Кревецькийрозробив першіметодичнірекомендаціїщодо створенняфонду “Україніка”, що дало змогузапочаткувативиокремленнявидань українікиіз основногобібліотечногофонду шляхомвключеннявидань проУкраїну, творівукраїнськихписьменників, усіх матеріалів, виданих в Україні, та розпочавведення каталогукниг з українськоїтематики.Вищезазначенезаклало фундаментдля подальшогозабезпеченняфункціонуваннябібліотеки, формуванняукраїнознавчогофонду, організаціїкаталогів, бібліографічногорепертуаруукраїніки тадало можливістьвпевнено стверджуватипро внесок І.Кревецькогоу розбудовуВБУ і актуальністьйого ідей сьогодні.
ПовоєннадіяльністьІ. Кревецькогоу бібліотеціНТШ (1922–1939 рр.) буласпрямованана відновленняфункціонуваннякнигозбірні.Розглянутовнутрішні тазовнішні проблеми, які супроводжувалироботу директорапротягом повоєннихроків і малибезпосереднійвплив на розвитокбібліотеки, проаналізованошляхи їхньоговирішення.З’ясовано, щодиректор уважкий повоєннийчас спромігсявідновити тавстановитинові зв’язкиз науковимиінституціямидля обмінувиданнями. Цене тільки сприялорозвитку бібліотеки, а й дозволилосамостійнорепрезентуватитовариствов бібліотечномусвіті і здобутизагальне визнанняв науковихколах.
Завдяки ціломукомплексузаходів І. Кревецькийдомігся відорганів державноївлади вилученнябібліотекияк науковоїз-під цензурногонагляду (бібліотекаодержала дозвілна безперешкоднеотриманняпоштою по одномупримірникутворів друку, виданих закордоном якукраїнською, так й іншимимовами і булизабороненів Польщі) таправо на отриманнябезоплатногообов’язковогопримірникаусіх українськихвидань, що видавалисяв Польщі. Цестало суттєвимджерелом поповненнябібліотечнихфондів.
Безперечнимвнеском І.Кревецькогоу розвитокбібліотекистало залученнягромадськостідо формуваннябібліотечнихфондів. Зверненнядо громадяну бібліотечнихзвітах, виданняреєстрів бібліотечнихлакун сприялипоширеннювідомостейпро бібліотекута її фонди, популяризувалиустанову внайширшихсуспільнихта науковихколах.
Підтвердженнямзначного внескуІ. Кревецькогов розбудовубібліотекиНТШ став 300.000-йунікальнийбібліотечнийфонд, більшачастина якогостановила дариі була сформованабез державноїпідтримки унелегкі повоєнніроки.
3. Бібліографічнадіяльністьвченого представленайого активноюучастю у роботібібліографічноїкомісії НТШта значнимбібліографічнимдоробком, результатиякого висвітлювалисяв основномуна сторінкахперіодичнихвидань.
Аналіз діяльностіІ. Кревецькогоу бібліографічнійкомісії НТШзасвідчив, щосеред пріоритетівученого разоміз створеннямбібліографіїбуло виділенотакож і якнайповнішекомплектуваннябібліотечногофонду.
У результатіопрацюванняперіодичнихвидань встановлено, що у різні рокинайбільшакількістьбібліографічнихрозвідок І.Кревецькогобула опублікованана сторінкахтрьох поважнихльвівськихчасописів –“Записок Науковоготоваристваім. Шевченка”,“Літературно-НауковогоВістника” та“Нової зорі”.У дисертаціївиявлено іпроаналізовано233 критико-бібліографічнідослідженнявченого, зокрема109 – у “ЗапискахНТШ”, 54 – у “ЛНВ”і 70 – у часописі“Нова зоря”.
Визначеноосновні критеріїбібліографічнихдослідженьІ. Кревецького: використаннялише повнихта достовірнихфактів і даних, всебічна обізнаністьз фактичнимматеріалом.Такий підхідзасвідчувалиісторіографічніогляди, посиланняна першоджерелачи науковулітературу, які використовувалисяв рецензіяхі засвідчуваливірогідністьйого оцінокта висновків.З іншого бокузазначеніелементи рецензійвказували нанауковий рівеньрецензента, його професіоналізмяк бібліографа.
Відгуки І.Кревецькогов деяких випадкахбули емоційнозабарвленіта впливалина розум й почуттячитача. Вониє ґрунтовнимджерелом вивченняпоглядів науковця, його міркуваньз приводутогочаснихта історичнихявищ, подій, наприклад, політики більшовиківв УРСР, державноїнезалежностіУкраїни, історіїукраїнськоїЦеркви, актуальнихпроблем літератури, культури, мистецтва, суспільногожиття країни.Водночас публікаціївисвітлюютьрівень йогознань щодорезультатівдослідженьрізних аспектівісторичноїнауки, розумінняполітичноїситуації країни, що свідчитьпро чітко визначенугромадянську, а загалом іжиттєву позиціювченого, характеризуютьйого як патріотасвоєї держави.
Проведенийу дисертаціївсебічнийаналіз численноїбібліографічноїспадщиниІ. Кревецькогона сторінкахвизначенихперіодичнихвидань засвідчиввагомий внесокученого в розвитокгалузевоїбібліографії.
Рецензіїна бібліографічніпраці характеризуютьвченого якфахівця-бібліографата є ціннимматеріаломдля усвідомленняпершочерговихзавдань тавимог І. Кревецькогодо тогочасноїбібліографії.Найактуальнішимипотребами дляукраїнськоїбібліографіївін вважавстворенняповної бібліографіїукраїнськихстародруківХV–ХVІІІ ст., українськоїбібліографіїРосії ХІХ ст.та загальноукраїнськоїбібліографіїХХ ст. Основуметодики складаннябібліографічнихпокажчиків, за І. Кревецьким, мали становити: ретельнапідготовчаробота, повнота, точність, чіткеструктуруваннята сумліннеукладення.
4. Практичнимрезультатомдослідження, зокрема, підсумкомпроведеногоаналізу періодичнихвидань першоїполовини ХХ ст.та інших джерел, стало створеннята виданнябіобібліографічногопокажчика працьІ. Кревецького“Іван Кревецький: Біобібліографічнийпокажчик (1901–1938рр.)”, який налічуєпонад 500 позицій.Він дозволитьвперше залучитидо широкогонаукового обігутворчий доробокученого та єпевним внескому персональнубібліографію,історіографію, джерелознавство.
Основнийзміст дисертаціївикладено втаких публікаціяхавтора:
Яворська У. П. Бібліотечна діяльність Івана Кревецького (1905–1914) / Яворська У. П. // Вісник Книжкової палати.– 2005.– № 4.– С. 40–44.
Яворська У. П. Бібліотечна діяльність Івана Кревецького (1922–1939) / Яворська У. П. // Бібліотекознавство. Документознавство. Інформологія.– 2005.– № 2.– С. 45–53.
Яворська У. П. Бібліографічний доробок Івана Кревецького в “Літературно-науковому вістнику” / Яворська У. П. // Вісник Книжкової палати.– 2006.– № 2.– С. 35–39.
Яворська У. П. Бібліографічні дослідження Івана Кревецького на сторінках “Записок Наукового товариства ім. Шевченка” / Яворська У. П.// Наукові праці Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського.– 2006.– Вип. 16.– С. 380–388.
Яворська У. Науково-педагогічний журнал “Наша школа” за редакцією Івана Кревецького (1909–1912 рр.) / Яворська У. // Рідна школа.– 2004.– № 11.– С. 65–69.
Яворская У. П. Иван Кревецкий – исследователь украинской прессы / Яворська У. П. // Книга и мировая цивилизация: Материалы ХІ междун. науч. конф. по проблемам книговедения. Москва, 20–21 апреля 2004 г.: Тезисы доклада: В 4-х т.– Москва: Наука, 2004.– Т. 2.– С. 308–310.
Яворська У. П. Іван Кревецький – директор бібліотеки Наукового Товариства імені Т. Шевченка у Львові / Яворська У. П. // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 25–26 трав. 2004 р. / М-во культури і мистецтв України. Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв.– К., 2004.– С. 182–185.
Яворська У. П. Іван Кревецький – бібліотекар та бібліограф / Яворська У. П. // Документознавство. Бібліотекознавство. Інформаційна діяльність: Проблеми науки, освіти, практики: Матеріали ІІ Міжнар. наук.-практ. конф. Київ, 17–18 трав. 2005 р. / Державна академія керівних кадрів культури і мистецтв.– К., 2005.– Част. 1.– С. 78–81.
Яворська У. П. Участь Івана Кревецького в роботі бібліографічної комісії НТШ / Яворська У. П. // Бібліотеки на західноукраїнських землях ХVІІІ–ХХ ст.: Доп. та повідомл. другої наук. конф, Львів, 29–30 жовт. 2004 р. / НАН України. ЛНБ ім. В. Стефаника; Упоряд.: М. Р. Кульчицький, Н. Е. Кунанець.– Львів, 2006.– С. 166–174.
Анотація
ЯворськаУ. П. Бібліотечно-бібліографічнадіяльністьІвана Кревецького.–Рукопис.
Дисертаціяна здобуттянауковогоступеня кандидатаісторичнихнаук заспеціальністю07.00.08 – книгознавство, бібліотекознавство, бібліографознавство.НаціональнабібліотекаУкраїни іменіВ. І. Вернадського.–Київ, 2008.
У дисертаціїна основі архівнихта друкованихджерел здійсненокомплекснедослідженняосновних етапіві напрямівформуваннятворчої спадщинита бібліотечноїдіяльностіІ. Кревецького.Відтвореноосновні сторінкибіографіївченого, простеженопроцес становленняІ. Кревецькогояк науковця, бібліотекарята бібліографа.Розкрито провіднінапрями тарезультатироботи І. Кревецькогоу бібліотеціНауковоготоваристваім. Т. Шевченка(НТШ) у Львовіта ВсенароднійбібліотеціУкраїни (ВБУ)у Києві в контекстізагальнополітичних, економічнихі культурнихпроцесів, щовідбувалисяв країні. Здійсненотематико-типологічнийаналіз науково-бібліографічноїспадщини вченого, яка загаломнараховує понад230 рецензій, опублікованихна сторінкахтрьох львівськихчасописів –“Записок НТШ”,“ЛНВ” та “Новоїзорі”. Створенобібліографічнийпокажчик працьІ. Кревецького, яких зареєстрованоі систематизованоу хронологічномупорядку понад500 позицій. З’ясованоісторичну рольученого у науковійі бібліотечно-бібліографічнійсферах діяльностіта загаломвизначено місцеІ. Кревецькогоу національно-культурномужитті західноукраїнськихземель першоїполовини ХХст.
Ключовіслова: І.Кревецький, Галичина, бібліотечнаі бібліографічнадіяльність, НТШ, ВБУ, бібліотека,“ЗапискиНТШ”, “ЛНВ”,“Нова зоря”.
Аннотация
ЯворскаяУ. П. Библиотеко-библиографическаядеятельностьИвана Кревецкого.–Рукопись.
Диссертацияна соисканиеученой степеникандидатаисторическихнаук по специальности07.00.08 – книговедение, библиотековедение, библиографоведение.НациональнаябиблиотекаУкраины имениВ. И. Вернадского.–Киев, 2008.
В диссертациина основе архивныхи печатныхисточниковпроведенокомплексноеисследованиеглавных этапови направленийформированиятворческогонаследия, атакже библиотечнойдеятельностиИ. Кревецкого.Воспроизведеныосновные страницыбиографииученого, прослеживаетсяпроцесс становленияИ. Кревецкогокак научногоработника, библиотекаряи библиографа.Раскрыты главныенаправленияи результатыработы И. Кревецкогов библиотекеНаучного товариществаим. Т. Шевченка(НТШ) во Львовеи ВсенароднойбиблиотекеУкраины (ВБУ)в Киеве в контекстеобщеполитических, экономическихи культурныхпроцессов, которые происходилив регионе. Проведентематико-типологическийанализ научно-библиографическогонаследия ученого, которое в общейсложностинасчитываетболее 230 рецензий, опубликованногона страницахтрех львовскихпериодическихизданий – “ЗаписокНТШ”, “ЛНВ”,“Новой зари”.Создан библиографическийуказатель работИ. Кревецкого, которых обнаруженои систематизированов хронологическомпорядке в количестве500. Исследованаисторическаяроль ученогов научной ибиблиотечно-библиографическойсферах деятельности, определеноместо И.Кревецкогов национально-культурнойжизни на западноукраинскихземлях первойполовины ХХвека.
Ключевыеслова:И. Кревецкий, Галичина, библиотечнаяи библиографическаядеятельность, НТШ, ВБУ, библиотека,“Записки НТШ”,“ЛНВ”, “Новаязаря”.
Annotation
U.P.Javorska– Thelibraryandbibliographyactivity ofIvanKreveckyі’s.–The manuscript.
The dissertation to obtain Candidateof historical science on 07.00.08 speciality – knowledge ofbooks, librarianship,bibliography. The Vernadsky National Library of Ukraine.– Kyiv,2008.
In the dissertation the complexresearch of the main stages and directions of forming of creativeheritage and library activity of I. Krevetskyi was accomplishedbasing on the archival and printed sources. The main pages of thescientist’s biography were recreated, the process ofKrevetskyi’s formation as a scientist, librarian andbibliographer was followed.
Special attention was paid to openingof the main directions and results of Krevetskyi’s work in thelibrary of Naukove tovarystvo named after T.Shevchenko(NTSH)in Lviv and Vsenarodna library of Ukraine (VLU) in Kyiv in political,economical and cultural process context which were taking place inthe country during the beginning of the XX-th century.
It wasascertained that the librarian work of Krevetskyiwas signified by commonness and stability till the First World War aswell as filled with fighting with inner and difficult outer factorsin the post war period.
The determinant factors that had anegative influence on librarian work of NTSH in the postwar period were characterized, namely: a)lack of necessary number of librarian staff; b) lack of librarianarea; c) prohibitionto receive Ukrainian publication from out of the border (as well asUkrainian edition in Poland); d) lack of state funding; f)introduction of covered books or edition that had illustrations,notes, maps, catalogues etc. duty; g) lack of connections with Russiaand Great Ukraine which lasted from late 1914 till 1922.
The research of Krevetskyi’slibrarian activity in the background of social and political changesgave the opportunity to define that the director carried out greatand successful organizing work in collecting librarian materials,especially Ukrainian, according to the main task of the library. Itwas ascertained that thanks to Krevetskyi’s hard and prolongedwork, his connections with Ukrainian, foreign institutions andprivate people in particular, library became an exclusive institution– the only centre of knowledge of Ukrainian literaturecollection in Western Ukraine.
In the research Krevetskyi’sshort work (April 1920 – October 1921) in VLU was considered.Having already 9 year work experience in NTSH library, Krevetskyihelped in book acquisition, moreover he developed new generalmethodical recommendations and rules for cataloguing editions. Beinga head of “Ukrainika” department, Krevetskyi propoundedfirst methodical suggestions concerning creating of the fund“Ukrainika” and began to catalogue Ukrainian books. Allthis provided the foundation of further work of VBU, for creatingUkrainian-speaking literature fund and bibliography of Ukrainika.
In the dissertation detailedthematic-typological analysis of numeral bibliographical heritage ofKrevetskyi was carried out which includes more than 230 opinions ingeneral, published in magazines – “Zapysky NTSH”,“Literaturno-naukovyj Vistnyk”, “Nova zoria”.
The analysis of Krevetskyi’sbibliographical heritage proved, that the scientist was engaged inwriting reviews of new publication and systematical viewing ofperiodical, working in library gave the opportunity to becomeacquainted with novelties of literature and the scientist’shigh cultural and intellectual level – to view polythematicworks. Systematical viewing of new publication proved that thescientist paid great attention to periodical bibliography,understanding its importance as a valuable source of material.
As a result of the dissertation,especially the sum up of periodicals of the beginning of theXX centuryand other sources, bibliographical guide of Krevetskyi’s workswas created, more than 500 works were registered and systematized inchronological order. The creation of the bibliographical guide letintroduce bibliographical research of the scientist for the firsttime and acquaint with his various activity in scientific field ingeneral.
Key words:I. Kreveckyі, Galychyna, library andbibliography activity,Naukove tovarystvo named after T. Shevchenko (NTSH), Vsenarodnalibrary of Ukraine (VLU), library,“Zapysky NTSH”, “Literaturno-naukovyj Vistnyk”,“Nova zoria”.
Підписанодо друку 21. 12. 2007.
Формат60х90/16. Друкофсетний.
Ум. друк.арк. 0,9. Наклад100 прим. Замовл.№ 5.
Надрукованов відділі оперативноїполіграфії
Львівськоїнаукової бібліотекиім. В. СтефаникаНАН України
79000, Львів, вул. Дудаєва,15