Реферат: Чернігівщина та Чернігівська область - історичний обзор

Загальні відомості

Статистичні дані

Геральдіка Чернігівської області

Історія Чернігова

О імені города

Використаніджерела

/>

Картарайонов області

/>

Історія регіону
/>

Заселення території Чернігівщини почалося ще за часів палеоліту — близько 100 тис. років тому. Більше двадцяти поселень епохи пізнього палеоліту (35-10 тис. років тому) дослідники виявили на території області. А знахідки в селі Мезин Коропського району не мають собі рівних у світовій археології.

У IX ст. Чернігово-Сіверська земля увійшла до складу Київської Русі, причому Чернігів за розмірами і значенням серед інших міст поступався лише Києву. У складі Київської Русі вона одержала подальший соціально-економічний розвиток. Головне місце в економіці займало сільське господарство. Високого рівня розвитку досягло ремесло. Чернігово-Сіверська земля мала розгалужені торгові зв'язки.

/>

/>

Адміністративно- територіальий розподіл
/>

У Чернігівській області 22 райони: Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Варвинський, Городнянський, Ічнянський, Козелецький, Коропський, Корюківський, Куликівський, Менський, Ніжинський, Новгород-Сіверський, Носівський, Прилуцький, Ріпкинський, Семенівський, Сосницький, Срібнянський, Талалаївський, Чернігівський, Щорський.
Всього на території області — 1539 населених пунктів; серед яких: міст – 15, селищ міського типу — 30, сіл – 1494. Міста обласного підпорядкування – Ніжин (75.7 тис. жителів), Прилуки (64.5 тис. жителів), Чернігів (301.4 тис. жителів).

/>

/>

Влада
/>

Місцеві державні адміністрації:
В обласній державній адміністрації — 103 працівники апарату. Районних державних адміністрацій — 22, в яких загалом 614 працівників.
Місцеві ради:
10725 депутатів працюють у 594 місцевих радах, причому:

в обласній раді — 74 депутати

у 22 районних — 1504 депутати

міських (міст обласного підпорядкування) — 3, депутатів — 135 осіб

районних у містах — 2, депутатів — 86 осіб

селищних — 29, депутатів — 627 осіб

сільських — 525, депутатів — 7974 особи

міських у районах — 12, депутатів — 325 осіб

/>

/>

Кордони
/>

Чернігівська область межує на півночі з Російською Федерацією (199 км. держкордону), на північному заходи — з Білоруссю (227 км держкордону), на сході з Сумською областю, на півдні — з Київською та Полтавською областями.

На кордонах розташовано 8 пунктів переходу: Грем'яч — Вітімль. Добрянка — Піддобрянка, Костобобрів — Азарівка, Дніпровське — Верхні Щури, Тимоновичі — Н.-Ропськ, Клюси — Н. Світ, Ільмова — Глибоцьке, Деревини — Андріївка.

/>

/>

Населення
/>

Всього — 1236.0 тис. осіб.
З яких:
 - міського — 721.0 тис. осіб;
 - сільського — 515.0 тис. осіб;
 - чоловіків — 562.4 тис. осіб; (45.5 %)
 - жінок — 673.6 тис. осіб; (54.5 %)
Щільність населення — 39.2 чол. на кв. км.
Народжуваність (на 1000 жителів) – близько 7 осіб.

/>

/>

Економічний
потенціал
/>

Область має індустріально-аграрну структуру господарства. Пріоритетними є харчова, паливна, машинобудівна і металообробна, деревообробна, целюлозно-паперова, легка промисловості. Чернігівщина забезпечує понад 80% загальнодержавного випуску вовняних тканин і шпалер, 30% хімічних волокон і ниток, 20% видобутку нафти. Область єдина в Україні випускає пожежні машини, кордну тканину для виробництва шин, білкову оболонку для харчової промисловості, окремі види обладнання для галузей АПК. Підприємства й організації області поставляють продукцію більш ніж у 60 країн світу.
У галузі сільськогосподарського виробництва її знають як одного з найбільших постачальників картоплі, цукру, збіжжя, продуктів тваринництва, а також меду, фруктів, льону та знаменитих ніжинських огірків. Сільське господарство області майже повністю, за винятком олії та рибопродуктів, забезпечує продовольчі потреби населення, має значні експортні можливості.
Багата Чернігівщина корисними копалинами. Загальнодержавне значення мають поклади високоякісних скляних пісків (Ріпкинський район) і нафти. Нафтогазоконденсатні родовища зосереджені в Ічнянському, Прилуцькому, Варвинському, Талалаївському районах. Велике промислове значення мають родовища крейди в Новгород-Сіверському районі та цегельної сировини по всій території області. На Чернігівщині відкрито єдине в Україні родовище бішофіту (Новоподільське, Ічнянського району) — унікальне за обсягом і лікувальними якостями, у центральній частині поширені джерела мінеральних вод.

/>

/>

Культура і традиції
/>

Чернігівський край славиться великою кількістю пам'яток історії та архітектури ХІ-ХІІ ст. і ХVІІ-ХІХ ст. Понад 200 із них мають світове значенн. Найбільш цінними пам'ятками домонгольського періоду є унікальні Спаський (ХІ ст.) та Борисоглібський (ХІІ ст.) собори, Антонієві печери та Іллінська церква (ХІ-ХІІ ст.), П'ятницька церква (ХІІ ст.) у Чернігові, Юр'єва божниця (Х ст.) в Острі. Із пізніших часів збереглися палацові ансамблі: садиби Тарновських (ХІХ ст.) в с. Качанівка Ічнянського району, Галаганів (XVIII ст.) у с. Сокиринцях та смт Дігтярі Срібнянського району, садиба П.Румянцева-Задунайського (ХVІІІ) в с. Вишеньки Коропського району.

Землі Чернігівщини — джерело творчого натхнення для цілої плеяди видатних представників культури і наукової еліти. Тут народився відомий мореплавець Ю.Лисянський, розпочала театральну кар'єру Марія Заньковецька, народився і провів дитячі роки видатний кінорежисер О.Довженко. Тут жили, працювали чи просто бували історик і письменник О.Бодянський, скульптор І.Мартос, письменники — В.Забіла, І.Кочерга, П.Тичина, Олекса Десняк, композитори Г.Верьовка, Л.Ревуцький, великий український митець Т.Шевченко, український філософ і поет Г.Сковорода, письменники Л.Глібов, М.Коцюбинський, Марко Вовчок, В.Cамійленко, М.Вербицький. Із Чернігівським краєм пов'язані різні періоди життя конструктора космічних ракет С.Корольова, академіка О.Богомольця, російського історика М.Державіна, письменника М.Гоголя, поета Є.Гребінки. Тут бували О.Пушкін, О.Грибоєдов, Л.Толстой, М.Горький, М.Глінка, П.Чайковський.

Древня Сіверська земля є батьківщиною Президента України Л.Кучми та ряду видатних політичних діячів незалежної України.

/>

/>

Природа та екологія
/>

Область розташована на півночі України, в поліській та лісостеповій зонах Придніпровської низовини. Лісами вкрито 20 % території. Територією області протікає 1200 річок загальною довжиною близько 8.5 тис. км. Найбільші річки — Дніпро, Десна з притоками Сейм, Остер, Снов, Убідь, на півдні — Удай. Клімат помірно-континентальний. Середньорічні температури: січня -7С, липня +19С. Середньорічна кількість опадів 550-660 мм.
На Чернігівщині зосереджений значний туристичний потенціал. Сприятливі кліматичні умови, різноманітна флора і фауна, наявність 610 природних заповідних об'єктів роблять територію області привабливою для відпочинку. В області функціонують 13 санаторіїв і будинків відпочинку, численні профілакторії, бази відпочинку, дитячі табори, пляжі, лісопарки.

Статистичнідані/>

/>

/>Адміністративно-територіальний поділ України на 5 грудня 2001 року (Чернігівська область)

У Чернігівській області було створено:

•

переписних відділів

152

•

інструкторських дільниць

1036

•

лічильних дільниць

4146

Не враховуючи переписні відділи, інструкторські та лічильні дільниці у лікарнях, санаторіях, готелях тощо.

Територія (тис. км2)

31,9

Кількість населення (тис.осіб)

1245,3

Щільність населення (особи/км2)

39

/>

Короткопро основніпідсумки:

ЗагальнакількістьнаявногонаселенняЧернігівськоїобласті, заданими Всеукраїнськогоперепису населення, становила1245,3 тис. осіб.

Кількістьміськогонаселення, за результатамиВсеукраїнськогоперепису, становила727,2 тис. осіб (58,4%),сільського– 518,1 тис. осіб(41,6%).

ЗарезультатамиВсеукраїнськогоперепису населення, кількістьчоловіківстановила 565,6тис. осіб (45,4 %), жінок– 679,7 тис. осіб(54,6 %).

Зароки, що минулипісля переписунаселення 1989року, кількістьміств області залишиласябез змін і склала15.

Зміниу кількостінаселення містнаведено нижче:

Кількість наявного населення,
тис.осіб

2001 рік у %
до 1989 року

2001 рік

1989 рік

Чернігів

305,0

296,3

102,9

Ніжин

76,6

80,6

95,1

Прилуки

64,9

72,0

90,1

Бахмач

20,3

22,8

89,1

Бобровиця

11,9

12,8

93,1

Борзна

11,7

12,5

93,6

Городня

14,0

15,1

93,0

Ічня

12,8

13,6

93,8

Корюківка

14,3

14,2

100,5

Мена

12,9

13,1

98,6

Новгород-Сіверський

15,2

15,4

98,7

Носівка

16,0

18,3

87,5

Остер

7,2

8,4

85,4

Семенівка

9,7

10,5

91,9

Щорс

12,3

13,5

91,0

Станомна 5 грудня 2001 рокузагальна кількістьпостійногонаселенняобласті становила1236,1 тис. осіб, утому числічоловіків –560,5 тис. осіб (45,3%), жінок – 675,6 тис.осіб (54,7%); міськихжителів нараховувалося716,5 тис. осіб (58%), сільських –519,6 тис. осіб (42%).

Віковийскладнаселення, зафіксованийВсеукраїнськимпереписомнаселення, характеризуєтьсясуттєвим зменшеннямчастки дітейу загальнійчисельностінаселенняодночасно іззбільшеннямчастки осібу віці, старшомуза працездатний, що значно ускладнюєсучасну демографічнуситуацію вобласті і зумовлюєзростаючестаріння населення.

Заданими перепису, на територіїобласті проживалипредставникибільше 90 національностейі народностей.Такимчином, у національномускладінаселенняЧернігівщинипереважнубільшістьстановлятьукраїнці. Зароки, що минуливід переписунаселення 1989року, кількістьукраїнцівзменшиласяна 10,6%, а їх питомавага середжителів областізросла на 2відсотковогопункта.

Всеукраїнськийперепис населенняпідтвердивбагатонаціональнийскладжителівЧернігівськоїобласті. Заданими перепису, на територіїобласті проживалипредставникибільше 90 національностейі народностей.Дані щодо найбільшчисленнихнаціональностей, які мешкаютьв області, наведенонижче:

Кількість
(тис. осіб)

У% до підсумку

2001 рік
у % до 1989

2001 рік

1989 рік

українці

1155,4

93,5

91,5

89,4

росіяни

62,2

5,0

6,8

64,4

білоруси

7,1

0,6

0,8

66,9

євреї

1,5

0,1

0,4

24,8

інші національності

6,4

0,5

0,5

87,8

         Такимчином у національномускладі населенняЧернігівщинипереважнубільшістьстановлятьукраїнці. Зароки, що минуливід переписунаселення 1989року, кількістьукраїнцівзменшиласяна 10,6%, а їх питомавага середжителів областізросла на 2відсотковихпункти.

         Другемісце за чисельністюпосідаютьросіяни. Протеїх кількість, порівняно зпереписом 1989року, зменшиласяна 35,6%. Питома вагаросіян у загальнійкількостінаселенняобласті зменшиласяна 1,8 відсотковогопункту.

Мовнийскладнаселенняобласті, заданими Всеукраїнськогоперепису населення, характеризуєтьсятакими даними: українськумову вважалирідною 89% населенняобласті, що на3,3 відсотковогопункта більше, ніж за данимиперепису 1989 року.Російську мовувизнали якрідну 10,3% населення, у порівнянніз минулим переписомцей показникзменшився на3,3 відсотковогопункта.

--PAGE_BREAK--

Вважали рідною мовою ( %)

мову своєї національності

українську

російську

іншу мову

українці

94,4

х

5,6

0,0

росіяни

88,8

11,1

х

0,0

білоруси

32,5

21,3

46,2

0,0

євреї

2,2

29,0

68,3

0,1

   Українськумову вважалирідною 89% населенняобласті, що на3,3 відсотковогопункта більше, ніж за данимиперепису 1989 року.Російську мовувизнали якрідну 10,3% населення, у порівнянніз минулим переписомцей показникзнизився на3,3 відсотковогопункта.

РезультатиВсеукраїнськогоперепису населеннязасвідчилитенденцію допідвищеннярівняосвітинаселення, зростаннякількості осіб, які мали вищуі повну загальнуосвіту. Кількістьнаселення, якемало вищу таповну загальнуосвіту, становило685,6 тис. осіб, щоперевищиловідповіднийпоказник переписунаселення 1989року на 17,3%.

Заданими Всеукраїнськогоперепису населення,624,4 тисячі жителівобласті перебувалиу шлюбі.

ГеральдікаЧернігівськоїобласті

Чернігівськаобласть знаходитьсяна півночіУкраїни. Утворена15 жовтня 1932 р.

1. />Сучаснийгерб

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ

/>

/>

Сучасний герб

/>

/>

Герб затверджений рішенням 12-ї сесії обласної ради 3-го скликання від 11 липня 2000 р. У срібному полі чорний двоголовий орел (це герб Чернігово-Сіверщини з 1635 р., себто єдина й найдавніша земельна гербова емблема Лівобережної України) з червоними лапами та язиками, золотими очима й озброєнням (дзьоби та кігті), на головах — по золотій відкритій короні, а на грудях синій щиток із золотою облямівкою, на якому золотий знак засновника Великого князівства Чернігівського Мстислава Володимировича (1024 р.).

2. />Прапор

ЧЕРНІГІВСЬКА ОБЛАСТЬ

/>

/>

Прапор

/>

Прапор затверджений рішенням 12-ї сесії обласної ради 3-го скликання від 11 липня 2000 р.
Прямокутне зелене полотнище зі співвідношенням сторін 2:3, посередині якого проходить біла горизонтальна смуга (шириною 1/5 ширини прапора), а у верхньому від древка білому квадраті зображено герб області. На прапорі дві зелені смуги означають дві основні географічні зони області — Полісся і Лісостеп, а біла смуга уособлює річку Десну, яка їх розділяє.

ІсторіяЧернігова

Натерритории, занимаемойсовременнымЧерниговом, обнаруженыследы человеческойдеятельностиIV тысячелетиядо нашей эры.В начале же Iтысячелетиянашей эры здесьосели славянскиеплемена. Ихпоселенияразрасталисьи крепли, вовторой половинеVII века несколькотаких поселенийслились, образовавгород. ТопонимЧернигов впервыеупоминаетсяв «Повестивременных лет», в которой, вчастности, излагаетсяпервый договорРуси с Византией, заключенныйлетом 860 годакнязем Аскольдомпосле успешногопохода киевскоговойска наКонстантинопопь.В списке русскихгородов, которым, согласно договора, греки обязывалисьплатить дань, Чернигов стоитна втором местепосле Киева, что свидетельствуето важностиглавного городаславянскогоплемени Сиверянкак экономического, политическогои культурногоцентра землиРусской.

Былуюмощь Черниговаподтверждаютлетописи ибылины. Интереснымипамятникамиявляютсямногочисленныекурганы IX-X веков- захоронениякнязей и бояр-дружинников.В результатераскопок этихкурганов былиобнаруженыпредметныематериалы, которые характеризуютсоциальныеотношения, быти культуругорожан тоговремени ипредставляютбольшой научныйинтерес. Уникальнымпамятникомявляется курганЧерная Могила, который, попреданиям, является захоронениемкнязя Черного.В кургане лежалимечи, сабли, копья, кольчуги, щит с меднойоковкой, посуда.Самой же ценнойнаходкой сталидва турьихрога, орнаментированныхсеребром. НаБолдиной горевыделяютсякурганы Гульбищеи Безымянный.Огромных размеровмеч, щит, кольчуга, боевой топори другое боевоеснаряжение, найденные вкургане Гульбище, свидетельствуюто том, что этобыло захоронениеогромного имогучеговоина-богатыря…

Вначале XI векаЧернигов сталстолицей огромногои могущественногокняжества.Произошло этотак. В конце Хвека великийкиевский князьВладимир завершилобъединениевосточнославянскихплемен в составедревнерусскогогосударстваКиевская Русь.Укрепляявеликокняжескуювласть, ВладимирСвятославичзаменил местныхкнязей, находившихсяв вассальнойзависимостиот него, своимисыновьями, назначив ихнаместниками.После смертивеликого князяв 1015 году егонаследникиучинили кровавуюбойню. Началосьс того, что Святополк(прозванныйОкаянным) приказалубить своихбратьев Борисаи Глеба и захватилвеликокняжескийпрестол в Киеве.Узнав об этом, Ярослав Мудрый, который княжилв то время вНовгороде, предпринялпоход на Киеви разгромилвойско Святополка, вынудив егобежать за границу.Однако Ярославне поселилсяв столице, астал правитьотцовскимиземлями изНовгорода, ккоторому онпривык.

ВоспользовавшисьотсутствиемЯрослава, кворотам Киеваподошел энергичныйи предприимчивыйМстислав Храбрый, который княжилв доставшейсяему от отцаТьмутаракани(нынешние Керчинскийи Таманскийполуострова, омываемыеАзовским иЧерным морями)и потребовалпринять егов качествевеликого князя, но, как свидетельствуетлетопись, «неприняшаего кыяне».Тогда Мстиславпришел в Чернигов, где в то времяне было своегокнязя. Здесьон был гостеприимновстречен местнойзнатью и духовенством, пригласившимиего на престол.Однако и Ярослава, и Мстиславане покидаламысль об объединениивеликой державыпод собственнойвластью. Использоваввоенную хитрость, в 1024 году в битвепод Лиственом, за 40 километровот Чернигова, Мстислав наголовуразгромилвойско брата.Для славян этапобеда имелабольшое значение, поскольку армияМстиславаХраброго состоялаиз его местныхподданных, ав войске Ярославаслужили викинги, профессиональныевоенные, которыесчиталисьнепобедимыми.Но недаромЯрослав получилпрозвище Мудрый: того, чего онне смог добитьсясилой, он частичнодобился дипломатией- через два годабратья помирилисьи разделилирусские землипо Днепру.

Черниговстал столицейкняжества, земли которогодостигали Оки, Дона, Азовскогоморя. Прокняживв Чернигове10 лет, Мстиславвнезапно умери черниговскиеземли отошлиЯрославу Мудрому, который незадолгодо своей смертиразделил ихмежду своимитремя сыновьями.Чернигов досталсяСвятославу, который княжилв нем 19 лет и сталоснователемдинастииСвятославичей.Временами спорыкнязей за Черниговстановилисьособенно острыми.В 1078 году здесьосел ВладимирМономах, ночерез 16 лет онбыл вынужденпередать правлениесыну СвятославаОлегу. В 1097 годуЛюбечский съездкнязей призналнаследственныеправа на Чернигови Черниговскиеземли за Святославичами, которые правилиздесь болееста лет.

ПравлениеМстиславаХраброго сталоначалом золотоговека Чернигова.Налоги в княжескуюказну поступалис территории, равной современнойФранции. Бурноразвивалосьискусство иремесла, писалисьлетописи, возниксобственныйчерниговскийархитектурныйстиль, быливозведеныпрекрасныестроения. Некоторыеиз них сохранилисьдо наших дней.В период своегорасцвета Черниговбыл одним изкрупнейшихгородов Европы, его укрепленнаяплощадь превышаладва квадратныхкилометра, анаселениесоставляло25 тысяч человек.

Провозгласивпринцип династическогораздела Руси, Любечский съездкнязей такимобразом документальнозакрепил процессее феодальнойраздробленнности, при которойрусские княжествастановилисьвсе мельче ислабее. Этооблегчилополчищамолотоордынскогохана Батыязахват русскихземель. Черниговвзял штурмомхан Менгу 19 октября1239 года. Городбыл разграблени опустошеннастолько, чтолишь черезчетыре столетиявырос до тойтерритории, которую онзанимал в началеXIII века. Однакогороду уже несуждено быловернуть себебылую славу.

Более, чем на четыревека растянулсяпериод застояи упадка. С серединыXIV века городомвладели литовскиефеодалы, в началеXV века Черниговскиеземли попалипод властькнязей Московскогогосударства.В то смутноевремя городнеоднократноподвергалсянападениямкрымских татар, особенноопустошительнымибыли набегихана Менгли-Гирея, спалившегогород в 1482 и 1497 годах.В 1618 году Московскоегосударствоуступило Черниговскиеземли Польше.

Национально-освободительнаявойна украинскогонарода подруководствомгетмана БогданаХмельницкогопротив польскойшляхты закончиласьв 1648 году присоединениемЛевобережнойУкраины к преемникуМосковии Русскомугосударству.В период такназываемойГетманщины- относительнойавтономииЛевобережнойУкраины в составеРоссии — началосьполитическое, экономическоеи культурноевозрождениеЧернигова: город сталцентром казацкогополка, а полкв те временабыл не стольковоинской частью, сколькотерриториально-административнойединицей. Полковникиобладали нетолько военной, но и гражданскойвластью. Всейже автономиейуправлял гетман, отсюда и название- Гетманщина.

Сначалом активнойколонизацииЛевобережнойУкраины, сопровождавшейсяликвидациейказацкой вольницыи закрепощениемкрестьянства, было ликвидированои ее полковоеустройство.Чернигов сталцентром наместничества, а с 1797 года — центромМалороссийской(с 1802 года — Черниговской)губернии Российскойимперии. Развитиекапиталистическойпромышленностиначалось послереформы 1861 года.По ряду объективныхпричин Черниговне стал промышленнымцентром и емуне удалосьвырваться изпровинциальныхпут.

Известиео большевистскомОктябрьскомперевороте1917 года в имперскойстолице Петроградедошло до Черниговачерез три дня.В годы гражданскойвойны и иностраннойинтервенциигород многократнопереходил изрук в рукипротивоборствующихсторон. Послеокончательногоустановленияв Черниговесоветскойвласти в концеоктября 1919 годаначалосьвосстановлениеразрушеннойэкономики. В1932 году городстал центромЧерниговскойобласти, образованнойв составе УкраинскойСоветскойСоциалистическойРеспублики, одной из пятнадцатиреспубликСоветскогоСоюза. В ходеосуществленияпрограммыиндустриализациив Черниговевозникли новыеотрасли промышленности.В 1934 году выпустилисвою первуюпродукциюфабрика первичнойобработкишерсти и фабрикапо производствумузыкальныхинструментов.

Впериод ВторойМировой войны, в ходе летнегонаступлениянемецких войск1941 года, Черниговстал ключевымпунктом на путиих продвиженияна Москву, вобход Брянскихлесов. Стратегическоезначение Черниговапонимало исоветскоекомандованине, устроившеездесь сильныерубежи обороны.Первым налетамнемецкой авиациигород подвергсяуже в концеиюня сорокпервого. Бомбежкинанесли Черниговубольшие разрушения.

НемецкаяоккупацияЧерниговадлилась с 9 сентября1941 по 21 сентября1943 года. В городебыло созданотри концентрационныхлагеря, всегоза годы войнынемцы уничтожилив городе более52 тысяч местныхжителей и советскихвоеннопленных.Сегодня об этомнапоминаютпамятники, установленныена местах массовыхказней. ЛесистаяместностьЧерниговщиныи соседнихобластей создавалаблагоприятныеусловия дляведения партизанскойвойны. Партизанскоедвижение в краеполучило огромныйразмах, в немучаствовалоболее 50 тысяччеловек. В самомже Черниговепод руководствомсоветскойразведки активнодействовалоантинемецкоеподполье, координировавшеесвои действияс партизанами.

Врезультатевоенных действийЧернигов былпочти полностьюразрушен — всентябре 1943 годас его центральнойплощади быливидны окраиныгорода и окрестныеполя. Были уничтоженывсе промышленныепредприятия, школы, театры, цеха, мастерские, много интересныхархитектурныхпамятникови около 70% жилыхпомещений.Только тригорода бывшегоСоветскогоСоюза подверглисьеще большимразрушениям: Сталинград, Севастопольи Воронеж.ВосстановлениеЧернигова иего экономикишло чрезвычайнобыстрыми темпами.Уже в 1950 годупредприятиягорода превысилидовоенныеобъемы выпускапродукции.Вскоре началосьстроительствопромышленныхгигантов: объединенияпо производствусинтетическихволокон икамвольно-суконногокомбината, в70-е годы былипостроены заводавтозапчастейи радиоприборныйзавод.

1986год вошел висторию какгод величайшейядерной катастрофыХХ века, связаннойс аварией 26 апреляна Чернобыльскойатомной электростанцииим.В.И.Ленина, расположеннойвсего в 80 километрахпо прямой линиик западу отЧернигова. Отом, что «что-то»случилось, горожане узналина третий деньпосле аварииот беженцевиз города энергетиковПрипять. Сначаласведения опроисшествиии его вероятныепоследствиятщательноскрывались, затем коммунистическаяпропагандистскаямашина обрушилавсю мощь своейкритики назападные средствамассовой информации, которые сообщалиправду о Чернобыле.Несмотря назаверениявластей, чтоничего страшногоне произошло, настроениечерниговчанбыло близкок панике. Всестремилисьхоть на короткоевремя вывезтииз города детей.Главным негативнымпоследствиемкатастрофыявилось резкоеухудшениездоровья участниковликвидацииаварии и детей.После катастрофыв областизафиксировано56 случаев ракащитовиднойжелезы у детей, до аварии жене было ни одноготакого случая.Все же, благодаряпреобладавшимв тот периодвремени восточнымветрам, черниговчанесравнительномало пострадалиот катастрофы.Бытует мнение, что так произошлопотому, что водном из храмовгорода сохранялисьнетленные мощисвятого Феодосия, известногоукраинскогоцерковногои политическогодеятеля, которыйв конце XVII векабыл черниговскимархиепископом.

Вначале 1990 годаЧернигов вновьнапомнил освоем существовании, если не всемумиру, то, по крайнеймере, бившемусятогда в предсмертнойагонии СоветскомуСоюзу. Все началосьс простогодорожно-транспортногопроисшествия:6 января, в самыйканун православногоРождестваХристова, наодном из перекрестковгорода «Волга»-- служебныйавтомобильобластногочиновника, ударилась вчастный автомобиль«Жигули». Враскрывшемсяот удара багажникепрохожие увиделито, что им и всамом сладкомсне не приснилосьбы. Там была…еда! У людей, привыкших днями«рыскать» погороду в поискахкуска дешевойколбасы илибутылки молока, ощущениенесправедливостивызвало возмущение, которое тутже привело кстихийномубунту.

Собравшаясятолпа перевернулазлосчастную«Волгу», на ееднище карабкалисьлюди, размахивавшиезахваченнымииз машины «трофеями».Ни в чем не повинныйавтомобильгромили всем, что попадалосьпод руку. Простаяслучайностьпослужилапричиной сериимноготысячныхмитингов противкоммунистическогорежима. Январьскиесобытия в Черниговевошли в историюСССР под названием«колбаснаяреволюция».Тогда, в условияхгорбачевскойперестройки, относительнойдемократизациисоветскогообщества, людипоняли, чтоможно открытовыражать своипретензии квласти.

С1991 года Чернигов- историческийгород, областнойи районныйцентр молодогонезависимоговосточноевропейскогогосударства- Украина. В сентябре1992 года в Черниговесостоялисьторжества послучаю 1300-летиягорода. Главнымсобытием праздникастала церемонияоткрытия памятникавеликому украинскомупоэту ТарасуШевченко, вкоторой принялучастие первыйПрезидентУкраины ЛеонидКравчук.

ПРИМЕЧАНИЕ
Долгоевремя былопринято считать, что первоеписьменноеупоминаниеЧерниговаотносится к907 году. Основаниемдля этого былоизложение в«Повести временныхлет» договораРуси с Византией, заключенногокиевским княземОлегом. Однакочерниговскийисторик ВладимирКоваленкоутверждает, что первыедоговоры Киевас Константинополембыли заключеныеще княземАскольдом.Переадресовкаи передатировкаэтих договоровбыла осуществленакнижникамиЯрослава Мудрогочисто по идеологическимсоображениям.

Оназваниигорода
Происхождениеназвания города- Чернигов — точнонеизвестно.Одни считают, что этот топонимпроизошел отлесов, которыенекогда окружалигород и былинастолькогустыми, чтоиздали казалисьчерными. Но вэту версиютрудно поверить, поскольку вовремена, о которыхидет речь, всяЕвропа былапокрыта густымилесами, исчезнувшимисо временемв результатедеятельностичеловека. Естьтакже мнение, что город получилсвое названиеот древнегонарода Черныеклобуки.

Самаяромантическаяверсия о происхожденииназвания городасвязана с легендойо правившемздесь в Х векекнязе Чёрноми его дочерипо имени Чёрна(или Цорна). Полегенде, княжнаотличаласьнеобычнойкрасотой, любилаверховую езду, охоту, былапрекраснойлучницей. Слухо красоте девушкидошел до ушейхозарскогокагана (князя), которому князьЧерный платилдань. Каганпослал в Черниговсватов с богатымиподарками. Ногордая княжнаотказаласьвыйти замужза врага своегонарода.

КаганпопыталсязахватитьЧернигов штурмоми завладетьдевушкой силой, но горожанемужественноотбивали атакуза атакой ихозарам ничегоне оставалось, как попробоватьвзять городосадой. Посколькув то время князьЧёрный был вссоре с великимкиевским княземОлегом и, ждатьпомощи ему былонеоткуда, онрешил прорватьосаду покалюдских сил, продовольствияи воды в городебыло еще достаточно.

Кактолько князьсо своей дружинойи народнымополчениемвышел за городскиестены, шайкапредателейворвалась вкомнату девушки, на самом верхнемэтаже терема, который, какгласит легенда, был также высок, как старыедубы, которыеросли вокругнего. Княжнеудалось поразитьнесколькихнападавших, но когда кончилисьстрелы, девушкавыбросиласьиз окна.

Какойбы красивойни была эталегенда, но онаникак не связанас названиемгорода, потому, что первоеписьменноеупоминаниеЧерниговаотносится к860 году, т.е. топонимвозник значительноранее событийописанных впредании.Исследователисклоняютсяк выводу, чтогород получилсвое названиеот имени вождяместного племениили первогопоселенца поимени Чернигаили Чернега, тем более, чтотакое имя встречаетсяу родственныхславянскихнародов — полякови чехов. Косвеннымподтверждениемэтой версиислужит топонимстолицы Украины: Киев получилназвание отимени своегокнязя — Кия.

Використаніджерела

Чернігівськийшлях. — Чернігів,1930. — Лютий. — С. 20. КравчукБ. Україна- Івано-Франківськ,1996. — С. 129. ЛунькийЯ. З історіїтуристично-краєзнавчоїроботи. – Чернігів,1997.- С. 15 ЛевицькийС. Українськийулад у спогадах.Причини історії. — Мюнхен, 1967. — С. 12.