Реферат: Використання матеріалів оперативно-розшукової діяльності

--PAGE_BREAK--

Матеріали ОРД можуть бути основою для аналітичної роботи, оцінки ситуації, розробки управлінських рішень. Іноді отримані матеріали можуть не стосуватися безпосередньо завдань, над якими працює оперативний підрозділ, або не входити в його компетенцію. Оперативний підрозділ може бути зацікавленим у залученні до рішення завдань, що стоять перед ним, інших оперативних підрозділів, в одержанні про них інформації, що може бути корисною для їхньої діяльності.

Законодавець в області ОРД уважає, що самостійним напрямком використання результатів оперативно-розшукової інформації є взаємне інформування підрозділів, уповноважених здійснювати оперативно-розшукові заходи, а також інформування оперативними підрозділами інших правоохоронних органів. Таке інформування може носити як разовий, епізодичний характер, так і постійний через бюлетені оперативно-розшукової інформації, спеціальні аналітичні довідки, через спільні наради, колегії, конференції.

Разом з тим, оперативно-розшуковим законодавством допускається використання результатів ОРД для інформування державних органів відповідно до їх компетенції.

Результати ОРД можуть використовуватися не тільки для попередження, припинення й розслідування злочинів, але й для боротьби з розвідувально-підривною діяльністю проти України, що є компетенцією органів служби безпеки, військової розвідки й контррозвідки.

Умови й порядок обміну інформацією між спеціальними підрозділами ОВС і СБУ регулюється спеціальними нормативними актами МВС України й СБУ. Передача оперативної інформації спеціальними підрозділами по боротьбі з організованою злочинністю територіальному й іншому оперативному підрозділам ОВС і СБУ допускається тільки за згодою й за письмовим наказом керівника відповідного спеціального підрозділу. Територіальні й інші підрозділи ОВС і СБУ (у межах відомств) зобов'язані передавати відповідним спеціальним підрозділам оперативну інформацію, документи й інші матеріали, пов'язані з організованою злочинністю, а також кримінальні справи через відповідного прокурора на письмову вимогу спеціальних підрозділів по боротьбі з організованою злочинністю.

Матеріали ОРД можуть бути використані для інформування органів влади й місцевого самоврядування, населення й засобів масової інформації. Така інформація може нести в собі відомості про стан злочинності загалом, і за окремими її видами, рекомендації населенню про поводження в тій або іншій ситуації, повідомлення про розшук злочинців, що ухиляються від слідства й суду, про розшук безвісно зниклих громадян, про розкриття злочинів, про заходи безпеки й охорони громадського порядку, прийнятих правоохоронними органами.

Досить розповсюдженими є звернення оперативних підрозділів через ЗМІ до населення за допомогою в розкритті злочинів або розшуку злочинців. Формою інформування населення про результати ОРД є звіт МВС і його органів перед населенням, які привселюдно оголошують через ЗМІ.
5. Відомчий і судовий контроль та прокурорський нагляд за дотриманням законів у ході проведення ОРД
Відомчий контроль над дотриманням законності при проведенні ОРД здійснюється МВС України, СБУ, Державною прикордонною службою України, Управлінням охорони вищих посадових осіб України, Державною податковою адміністрацією України, Державним департаментом України з питань виконання покарань.

Відомчий контроль здійснюється з метою:

Ø                дотримання законності й обґрунтованості оперативно-розшукових заходів відповідно до вимог законів і відомчих нормативних актів з питань організації ОРД;

Ø                своєчасного виявлення й усунення недоліків під час здійснення оперативно-розшукових заходів і попередження можливих відхилень від вимог законів і відомчих нормативних актів;

Ø                реагування на порушення законності під час здійснення оперативно-розшукових заходів, відновлення порушених прав і свобод людини, відшкодування моральної й матеріальної шкоди, залучення винних до відповідальності.

Повсякденний і поточний контроль за дотриманням законності в проведенні ОРД здійснює начальник оперативного підрозділу. Начальники органів здійснюючих ОРД можуть мати заступників, відповідальних за організацію ОРД. В ОВС у містах і районах у начальників органів є заступник — начальник кримінальної міліції, що відповідає за роботу оперативних підрозділів. У ГУМВС — УМВС областей, міст Києва і Севастополя — перші заступники — начальники кримінальної міліції й перші заступники — начальники управлінь по боротьбі з організованою злочинністю.

Начальник оперативного підрозділу для виконання завдань ОРД здійснює наступні заходи:

Ø                організовує своєчасне одержання оперативно-розшукової інформації за допомогою оперативно-розшукових заходів, передбачених оперативно-розшуковим законодавством;

Ø                відповідно до закону й нормам відомчих наказів, інструкцій забезпечує оперативну перевірку інформації й провадження за оперативно-розшуковими справами;

Ø                вивчає обґрунтованість і доцільність здійснення оперативно-розшукових заходів, для проведення яких необхідна санкція суду або дозвіл старшого оперативного начальника;

Ø                забезпечує проведення оперативно-розшукових заходів відповідно до правил конспірації, створює умови конфіденційності й безпеки співробітництва з особами, залученими до здійснення ОРД;

Ø                перевіряє вірогідність і направляє вищим оперативним начальникам інформацію, звіти й документацію, необхідну для виконання покладених на них завдань;

Ø                координує роботу оперативного підрозділу з іншими оперативними підрозділами й службами, органу, здійснюючого ОРД, а з санкції вищого оперативного начальника забезпечує взаємодію з оперативними підрозділами інших органів і відомств, що здійснюють ОРД;

Ø                організовує заходи щодо забезпечення безпеки опер. працівників як від злочинних зазіхань, так і від негативного впливу оточення, у якому опер. працівник виконує завдання, застерігає його від можливих помилок і порушень закону й відомчих нормативних актів з питань ОРД;

Ø                забезпечує підсумки, аналізує етапи ОРД оперативного підрозділу, її відповідність вимогам закону, ставить оперативні завдання, розподіляє їх між виконавцями, організовує й контролює виконання.

Начальник оперативного підрозділу може виступати і як начальник органу дізнання й у межах своєї компетенції виконувати всі вимоги кримінально-процесуального законодавства:

Ø                розглядати скарги й інші заяви про протиправні діяння, а у випадках, передбачених законом порушувати кримінальні справи;

Ø                затримувати осіб, підозрюваних у вчинені злочинів, і віддавати їх під стражу на підставах і в порядку, передбаченому кримінально-процесуальним і оперативно-розшуковим законодавством;

Ø                звільняти з-під стражі осіб, затриманих без достатніх на те підстав;

Ø                організовувати й контролювати виконання письмових доручень слідчого, вказівок прокурора, постанов і рішень суду про проведення окремих процесуальних дій;

Ø                перевіряє вірогідність і надає слідчому, прокуророві, суду на їх вимогу необхідну для них інформацію, у порядку встановленому законом;

Ø                затверджує рішення особи, що проводить дізнання з найбільш важливих питань розслідування, у першу чергу про напрямок справи (його порушення, призупинення, поновлення провадження, припинення, передачу слідчому), про застосування заходів процесуального примусу (затримання, привід, обшук, накладення арешту на майно й ін.);

Ø                у порядку контролю вивчає матеріали кримінальних справ, заслуховує звіти про стан його провадження, дає обов'язкові для виконання дізнавачам вказівки у справі.

Названі й інші повноваження дають можливість начальникові оперативного підрозділу здійснювати реальний контроль за проведенням оперативно-розшукових заходів і їхньої відповідності вимогам закону й відомчих нормативних актів з питань ОРД.

Діючими гарантіями дотримання законності органами, що здійснюють ОРД, є судовий контроль.Правовою основою здійснення контролю суддями в цій сфері правоохоронної діяльності є Конституція України, ЗУ " Про ОРД" і інші.

Конституцією України відповідно до міжнародних принципів дотримання прав людини значно підвищена роль суддів у здійсненні контролю щодо законності застосування оперативно-розшукових заходів, що обмежують права й свободи громадян.

Стаття 32 Конституція України вперше встановила кожному громадянинові гарантію судового захисту права спростовувати недостовірну інформацію про себе й членах своєї родини й права вимагати вилучення будь-якої інформації, а також право на відшкодування матеріального й морального збитку, заподіяного збором, зберіганням, використанням такої недостовірної інформації.

Ст. 9 ЗУ «Про ОРД» передбачені гарантії законності при здійсненні оперативно-розшукових заходів, не допускаються порушення прав і свобод людини і юридичних осіб. Окремі обмеження цих прав і свобод, такі як: негласне проникнення в житло, зняття інформації з каналів зв'язку й контроль поштово-телеграфних відправлень носить винятковий і тимчасовий характер і може бути проведено тільки за рішенням суду.

Відповідно до вимог ч. 2, 3 ст. 8 ЗУ «Про ОРД» якщо буде потреба негласного проникнення в житло або інше володіння особи, зняття інформації з каналів зв'язку, здійснення контролю за перепискою, телефонними розмовами, телеграфної або іншої кореспонденції, застосування інших технічних засобів одержання інформації начальник або заступник начальника відповідного оперативного підрозділу складають подання в суд.

Суддя, розглянувши подання, виносить мотивовану постанову про дозвіл або відмову в проведенні відповідного оперативно-розшукового заходу. Про одержанні дозволу або про відмову в ньому, керівник оперативного підрозділу протягом доби повідомляють відповідного прокурора. Оскарженню постанова судді не підлягає, однак вони можуть бути опротестовані прокурором у вищестоящому суді (п. 10 ст. 14 ЗУ «Про ОРД»).

Також, варто знати, що при припиненні оперативно-розшукової справи, за якою здійснювалися негласні розвідувальні або контр розвідувальні заходи щодо рішення суду, повідомлення про її припинення направляється в суд у тридобовий строк (ст. 9-2 ЗУ «Про ОРД»).

Головним механізмом забезпечення гарантії дотримання законності в ОРД сьогодні є прокурорський нагляд.Це виходить із вимог Конституції України (п. 3 ст. 121) і ЗУ «Про ОРД» (ст. 14), якими на Прокуратуру України безпосередньо покладений нагляд за дотриманням законності під час проведення ОРД.

Прокуратура є незалежною від будь-яких інших органів і посадових осіб, керується тільки Конституцією й законами України. От чому сьогодні законодавець докорінно переглянув і вдосконалив правове регулювання прокурорського нагляду за ОРД.

У ЗУ «Про ОРД» передбачається, що нагляд за дотриманням законів у процесі проведення ОРД здійснюється Генеральним прокурором України, його заступниками, прокурорами Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя й прирівняними до них прокурорами і їхніми заступниками, а також уповноваженими наказом Генерального прокурора України начальниками й прокурорами управлінь, відділів Генеральної прокуратури України й прокуратури Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя (ст. 14 ЗУ «Про ОРД»).

Безпосереднє проведення нагляду Наказом Генерального прокурора України № 4/1гн від 6 квітня 2004 р. «Про організацію прокурорського нагляду за дотриманням законів при проведенні ОРД» покладено на такі спеціалізовані підрозділи, як: Головне управління Генеральної прокуратури за наглядом за дотриманням законів органами, що проводять ОРД; Другий відділ; Головне управління військових прокуратур; Управління нагляду за дотриманням і застосуванням законів на транспорті. У прокуратурах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва й Севастополя, військових прокуратурах регіонів і Військово-морських сил України — на відділи нагляду за дотриманням законів при проведенні ОРД; відділи нагляду за дотриманням законів спеціальними підрозділами, що ведуть боротьбу з організованою злочинністю; відділи нагляду за дотриманням законів органами Служби безпеки, митної служби й Державної прикордонної служби України; відділи нагляду за дотриманням законів органами податкової міліції; управління нагляду за дотриманням і застосуванням законів на транспорті (старші помічники) тощо. У спеціальному наказі Генерального прокурора України № 4/1га від 6 квітня 2004 р. визначені також оперативні підрозділи, нагляд за законністю діяльності яких здійснюють управління й відділи Генеральної прокуратури й обласних прокуратур.

Вищевказаним наказом Генерального прокурора України визначені також підстави проведення перевірок законності ОРД:

ü                планові перевірки;

ü                вказівки вповноваженого прокурора вищого рівня;

ü                рішення суду;

ü                результати вивчення матеріалів кримінальних справ про розкриті злочини;

ü                інформація про неналежне виконання відповідних доручень слідчого, вказівок прокурора й судових визначень за кримінальними справами, що перебуває в їхньому провадженні;

ü                ініціювання керівників відповідних галузевих управлінь і відділів в інших випадках (п. 3 наказу).

Але, разом з тим, існує законодавче й нормативне встановлення меж прокурорського нагляду за дотриманням законності в ОРД. Це досить значимо для послідовної реалізації головних принципів ОРД: конспірації, конфіденційності негласних відносин громадян з оперативними підрозділами, нерозголошення результатів ОРД.

Таким чином, до безпосереднього прокурорського нагляду за ОРД можуть бути віднесені наступні питання.

Наявність підстав і законність проведення ОРД:

Ø                наявність і вірогідність інформації про підготовку або вчинення особою (групою осіб) злочину, або про причетність їх до злочинів, які готувалися або були вчинені невстановленими особами;

Ø                наявність письмових доручень і постанов слідчих, письмових вказівок прокурорів, визначень судів про проведення ОРД в інтересах розслідування кримінальних справ, що перебувають у їхньому провадженні;

Ø                наявність запитів повноважних державних органів, установ і організацій про проведення оперативно-розшукових заходів, а також запитів відповідних міжнародних правоохоронних організацій і правоохоронних органів інших держав на підставі договорів і угод;

Ø                обґрунтованість постанови про заведення оперативно-розшукової справи;

Ø                правомірність рішення керівника органу, що має право на проведення ОРД, про заведення зазначеної справи й проведення оперативно-розшукових заходів;

Ø                правові підстави застосування виняткових і тимчасових оперативно-розшукових заходів, що обмежують права й свободи громадян;

Ø                своєчасність інформування відповідних державних органів про виявлені факти й дані, що свідчать про загрозу безпеки суспільства й держави, а також про порушення законодавства, пов'язаних зі службовою діяльністю посадових осіб;

Ø                порядок реєстрації й повнота реагування на звернення громадян із приводу незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

Ø                своєчасність, строки й повнота поновлення прав і свобод громадян, порушених внаслідок незаконного проведення оперативно-розшукових заходів;

Ø                виконання вимог Генерального прокурора України й прокурорів, що здійснюють нагляд за дотриманням законності в ОРД, з усунення виявлених раніше порушень законності; ефективність реагування керівників оперативних підрозділів на факти порушення законності з боку підлеглих працівників.

Наявність підстав заведення й припинення оперативно-розшукових справ:

Ø                обґрунтованість винесення постанови про заведення оперативно-розшукової справи, наявність підстав для проведення за нею оперативно-розшукових заходів і правомірність ухвалення відповідного рішення керівником органу;

Ø                ефективність проведення оперативно-розшукових заходів для справ, заведеним на організовані групи й злочинні організації, осіб, злочинна діяльність яких має міжрегіональний характер, а також на осіб, що займаються бандитизмом, підготовкою й здійсненням убивств, розбійних нападів на банки, каси й інкасаторів, інших злочинів, вчинених із застосуванням зброї, вибухових, отруйних і сильнодіючих речовин;

Ø  дотримання строків і порядку заведення оперативно-розшукової справи при призупиненні слідства за кримінальними справами, коли не встановлена особа, що вчинила злочин, а також невідоме місцезнаходження обвинувачуваного;

Ø       наявність підстав для припинення оперативно-розшукової справи й правомірність ухваленого рішення відповідним керівником.

Дотримання порядку реалізації матеріалів оперативно-розшукових справ:

Ø    наявність приводів і підстав для порушення кримінальної справи за результатами ОРД;

Ø    повнота й ефективність виконання письмових доручень слідчого, прокурора, суду;

Ø    форми взаємодії слідчого й працівників оперативного підрозділу при реалізації оперативно-розшукових даних і використання їх як докази за кримінальною справою.

Дотримання підстав і порядку припинення оперативно-розшукових справ:

Ø                набуття законної сили вироку, постанови або ухвали суду;

Ø                розшук особи, що переховується від органів розслідування, суду, ухиляється від відбуття кримінального покарання, а також особи, безвісно відсутньої;

Ø                закриття кримінальної справи судом, прокурором, слідчим або органом дізнання;

    продолжение
--PAGE_BREAK--