Реферат: Размещение продуктивных сил США
--PAGE_BREAK--“Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Як ми бачимо з таблиці, частка працюючого населення по відношенню до загальної кількості населення – 49,7 %. Ця частка порівняно невелика. Найбільше трудових ресурсів зайнято в промисловості, інші – в сфері послуг та сільському господарстві.
Специфічними для США є проблеми імміграції, характеру міських та позаміських територій.
Імміграції в США належить виняткова роль. США були створені переселенцями і зараз жодна країна світу не приймає стільки іммігрантів, як вони. Серед іммігрантів нині найбільшу увагу привертають три групи. Це політичні іммігранти, спеціалісти вищої кваліфікації і некваліфікована робоча сила. Імміграція В США розглядається як позитивне явище, що урізноманітнює можливості країни. Двері в країну шляхом всілякого роду регулювань та обмежень відчиняються то ширше, то вужче залежно від внутрішніх потреб.
Міське розселення в Сполучених Штатах Америки пережило в другій половині XX ст. Швидкий процес субурбанізації. Суть цього явища полягала в швидкому переміщенні населення і робочих місць з офіційних меж міст в передмістя. Зараз у передмістях живе 2/5 американців і зосереджена така ж частка робочих місць.
Згідно з реаліями субурбанізації сучасні міські утворення в США поділяються на три типи: сіті, метрополітенський статистичний ареал і консолідований метрополітенський статистичний ареал. Сіті – це місто в його офіційних межах. Метрополітен – сіті з його передмістями, тобто те ж саме, що й агломерація. Консолідований метрополітен – це два або більше метрополітенів, що зрослися.
Кількість населення (тис.)
283230
Середній приріст населення (%)
0,9
Густина населення ( чол./кв. км.)
28,9
Відсоток міського населення
77
Кількість міст з населенням більше 100000 чол.
219
Середня кількість чоловіків на 100 жінок
97
продолжение
--PAGE_BREAK--
“Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2001
Містами в Сполучених Штатах Америки вважаються всі населені пункти, в яких проживає понад 2500 осіб, всі інші – сільськими. За таких умов ¾ американських жителів класифікуються як міські жителі і ¼ — як сільські. Фактично населенняСполучених Штатів Америки поділяється на метрополітенське, позаметрополітенське та фермерське.
Сучасна галузева структура і рівень розвитку продуктивних сил США
Господарство США характеризується не тільки своїми величезними масштабами, а й найсучаснішою та комплексною структурою. Це твердження стосується не тільки господарства в цілому, а й усіх його галузей і підрозділів зокрема
Галузева структура господарства Сполучених Штатів надзвичайно різноманітна. Одними з найбільш значущих галузей є добувна і обробна промисловості, сільське господарство, транспорт та нематеріальна діяльність держави, така як торгівля, фінанси та послуги. В первинній сфері зайнято лише 3,3 % працюючих (у сільському господарстві, лісівництві й рибальстві – 2,8 і в добувних галузях – 0,5), а у вторинній сфері – 22,4 % ( в будівництві – 6,0, в обробній промисловості – 16,4) і в третинній сфері – 74,3 % ( на транспорті, в зв’язку, електроенергетиці і комунальному господарстві – 7,1, в торгівлі – 20,9, у фінансах та страхуванні – 6,7, в галузях обслуговування – 34,9 і в громадському харчуванні – 4,7). Такий розподіл трудових ресурсів є прогресивним і відповідає сучасним вимогам.
Структура корисних копалин, що їх видобувають в Сполучених Штатах Америки, за вартістю на ¾ складається з палива, на 9 % — з неметалевої сировини і на 7 % з руд металів. США мають друге місце по видобутку вугілля – 23 % світових запасів. Видобуток кам’яного вугілля становить 820 млн т, нафти – 360 млн. Т, природного газу – 550 млрд м3, залізної руди – 60 млн т. Відкритим способом видобувають 60 % вугілля; загальні витрати на 25-30 % нижчі, ніж при підземному видобутку. В США буре вугілля існує в найбільшій кількості – 21 % світових запасів. Найбільш Сполучені Штати Америки відомі своїм видобутком золота. Кількість видобутку становить 320 тис. т. Тут США поступаються лише ПАР – 495 тис. т. У видобутку кольорових металів країна посідає друге місце (мідь – 1,86 млн т), а за виробництвом перше (рафінований алюміній – 3,37 млн т, рафінована мідь – 2,25 млн т).
Добувна промисловість тісно пов’язана з енергетикою. Зараз в енергобалансі частка нафти становить 40 %, природного газу – 25, вугілля – 23, гідро-, атомної і геотермальної — лише 12 %. Вугілля використовується перш за все як паливо на теплових електростанціях, природній газ – у комунальному господарстві та, частково, в місцях видобутку на ТЕС, нафта – як пальне для двигунів.
Щорічне виробництво електроенергії вже перевищує 3000 млрд кВт за рік і продовжує зростати.
Обробна промисловість – це основа матеріального виробництва Сполучених Штатів. За вартістю продукції частка харчової промисловості (включаючи тютюнові вироби та напої) становить 15 %, текстильної, швейної та шкіряно-взуттєвої – 5, деревообробної і меблевої – 3, паперової та поліграфічної – 10, хімічної (включаючи продукти нафти і вугілля, пластмаси і гуму) – 20, виробів з каменю, глини та скла – 2, металургії – 5, металообробки і машинобудування – 40 %. Надзвичайно розвинута внутрішньо- й міжгалузева спеціалізація машинобудування в США. Тут підприємства, які випускають складну продукцію, часто є лише збиральними, що одержують деталі та вузли від численних субпідрядників. За виробництвом автомобілів США посідає перше місце – 13,6 млн шт… Також лідирують і за обсягом виробництва сільськогосподарських машин, вони ж є основними споживачами цієї техніки. Виробництво вовняних тканин становить – 98,9 млн м2, а бавовняного полотна – 4,1 млн т.
По всіх параметрах сільське господарство Сполучених Штатів виявляє собою великий бізнес. Склався навіть спеціальний термін — «агробізнес», - гігантська вага сільськогосподарського виробництва, що відбиває, в американській економіці. Під цим терміном мається на увазі весь агропромисловий комплекс від окремого фермера до мультинаціонального концерну-виробника хімікатів.
Завдяки щедрості природи і умілому використанню техніки, добрив і хімікатів, американський фермер практично не має собі рівних у виробництві рясної і дешевої продукції. На частку США приходиться половина світового виробництва бобів сої і кукурудзи і від 10 до 25 відсотків бавовни, пшениці, тютюну і рослинних олій.
Для потреб галузі використовується 190 млн га орних земель і 220 млн т пасовищ, або, відповідно, 0,7 і 0,9 га на особу. Понад 20 млн га земель зрошується. Ці показники в залежності від попиту на продукцію галузі можуть зменшуватися або зростати.
Площа, яку займають ферми (тис. га)
393471
Кількість ферм (тис.)
2073
Кількість ферм на 10000 кв. км.
2214
Середній розмір ділянки ферми (га)
190
Частка ферм, що знаходяться у власності окремих родин (%)
57,7
продолжение
--PAGE_BREAK--
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2001.
За теперішніх умов американське сільське господарство стало інтенсивним: в середньому врожайність пшениці становить 26 ц/га, кукурудзи – 75 ц/га, надої молока – 7000 кг на одну корову.
Землеробство і тваринництво займають приблизно однакове місце і є багатогалузевим. В землеробстві на перше місце треба поставити виробництво кормового зерна – кукурудзи, ячменю і сорго. Важлива роль належить кукурудзі. Її збір приблизно 200-240 млн т, тобто до 2/5 світового збору.
Як продовольче зерно вирощують пшеницю і рис. Збір пшениці сягає до 75 млн т, а рису – до 8 млн т. Загальний збір зерна в США досягає 360 млн т.
Серед олійних – соя, арахіс, соняшник і бавовник. Головна роль належить сої (3/5 світового збору) – культура, що перетворила США з найбільшого імпортера на найбільшого експортера олійних в світі.
В США культивують і цукрові буряки і цукрову тростину. Взагалі, виробництво цукру тут – одне з найбільших в світі. Разом з тим, США є імпортером цукру з інших країн.
Серед технічних культур найбільше значення мають тютюн і бавовник. США є одним з провідних їх виробників.
США характеризується великим поголів’ям (понад 100 млн голів великої рогатої худоби, з них 10 млн – молочні корови, 60 млн голів свиней, 6,2 млрд бройлерів), високою продуктивністю і міцною кормовою базою (комбікорми, сіяні трави, грубі пасовища).
Виробництво м’яса в США весь час зростає і перевищило вже 34 млн т на рік. Більше 2/5 його припадає на “біле м’ясо” – м’ясо птиці.
Стосовно харчування американців, у ньому найважливішу роль відіграють м’ясо та інші продукти тваринного походження (крім тваринного масла), риба, олія, цукор, овочі і фрукти, різні напої, переважно фруктові соки. Споживання хліба, борошна, круп та картоплі незначне.
Рибальство є також розвиненою галуззю господарства США. Щорічний вилов риби – 5-6 млн т.
Як велика і розвинена країна, Сполучені Штати Америки мають всі види транспорту та їх збалансовану систему. Абсолютні та відносні розміри транспортної інфраструктури і рухомого складу дуже великі. В перевезенні вантажів перше місце займають залізниці. На них припадає 38 % перевезень. Друге місце посідає автотранспорт – 28 %, далі внутрішній водний – 16 % та авіаційний — 17 %. Частка залізниць, внутрішнього водного і морського транспорту в перевезенні пасажирів, за винятком туристських круїзів, зведена до мінімуму. Тут передує авіаційний транспорт. Одночасно зростає роль авіації і в перевезенні вантажів. На дорогах США діють магістралі зі збільшеною швидкістю руху.
У сфері нематеріальної діяльності Сполучених Штатів Америки зайнято майже 2/3 працюючого населення і вона складається з великої кількості напрямків, галузей і окремих видів. Головними Ії підрозділами є торгівля, фінанси та послуги. Послуги в свою чергу поділяються на ділові (бізнесові), видовищні й рекреаційні та професійні. Взагалі США мають високий рівень розвитку медичного обслуговування та охорони здоров’я. В США існує зручна система освіти.
Важливим складовим господарства Сполучених Штатів Америки в другій половині XX ст. стали наукові дослідження і військово-промисловий комплекс. Витрати на науку перевищують 170 млрд доларів. Воєнні витрати досягають 310 млрд доларів.
Особливості розміщення і територіальна структура провідних галузей господарства США
Господарство США має свої особливості розміщення. Для кожного регіону характерна своя галузь виробництва. В цьому питанні ми намагатимемося показати територіальну структуру провідних галузей країни.
Промисловість.Однією з найпотужніших галузей промисловості є добувна промисловість. В США видобувають багато різноманітних корисних копалин, найважливішими з них є вугілля, нафта та природній газ.
Головним вугільним басейном є Аппалачський. За розмірами, геологічними умовами та якістю вугілля, за вигідністю розташування (щодо Північного Сходу і Приозер'я), а також за кількістю вжевидобутого вугілля він не має рівних у світі. Продовжується експлуатація Східного Внутрішнього басейну в штаті Іллінойс. Новим явищем стало зростання вугільної промисловості на захід від річки Міссісіпі, зокрема в районі Скелястих гір
Нафту і природний газ видобувають у чотирьох районах: Ґалф, Мідконтинент, Каліфорнія, Аляска. Зараз тут добувається 2/5 нафти і 4/5 природного газу країни. Інтенсивно експлуатуються шельфові родовища Каліфорнії і, особливо, Ґалфу.
Головний залізорудний басейн США лежить біля озера Верхнього. Він один з найбільших у світі й інтенсивно експлуатується вже понад 100 років. За своїми характеристиками його можна порівнювати з Аппалачським вугільним і нафтогазоносними Мідконтинентом та Ґалфом.
Урані більшість руд кольорових і рідкісних металів видобувають у Кордильєрах, фосфорити — на Флориді і в штаті Північна Кароліна, калійні солі — в штаті Нью-Мексико.
Енергетика. Виробляють електроенергію переважно вугільні ТЕС, частка ГЕС — 9 %, АЕС — 22 %. В країні понад 100 діючих атомних реакторів загальною потужністю 105 млн кВт. Теплові електростанції, включаючи атомні, розміщені там, де є споживачі. Атомна електроенергетика найбільш розвинена і має найбільше значення в Північно-східному мегалополісі, в західному Приозер'ї, на Аппалачському Підмонті та Флориді. Районами розвиненої гідроенергетики стали басейни річок Колумбія на Тихоокеанському Північному Заході, Теннессі і Камберленда в Аппалачах, Сакраменто і Сан-Хоакін у Каліфорнії. Використовується також потенціал річок Міссурі та Колорадо
<img width=«553» height=«196» src=«ref-1_213455344-23869.coolpic» v:shapes="_x0000_i1028">
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Обробна промисловість. Обробна промисловість США зародилась у Новій Англії і згодом поширилась на весь Північний Схід, а потім і в Приозер'я. Вже перед першою світовою війною тут сформувався величезний «промисловий пояс»: Бостон — Балтімор — Сент-Луїс — Мілуокі. Південь та Захід довгий час відставали в промисловому розвитку. Впродовж другої половини XX ст. становище змінилося. Сучасне розміщення обробної промисловості практично збігається з розміщенням населення. На Півночі, як і раніше, вона зосереджена в «промисловому поясі». На Півдні найбільші її осередки є на Аппалачському Підмонті і на узбережжі Ґалфу, на Заході — в Каліфорнії. Крім того, на Півдні і Заході існують також значні відособлені промислові центри.
Найбільшими промисловими центрами США є консолідовані метрополітени Нью-Йорка, Чикаго і Лос-Анджелеса.
Сільське господарство.Головною перевагою сільського господарства США є його висока продуктивність. Ефективності сільського господарства сприяє наявність розвиненого агропромислового комплексу, який включає виробництво сільськогосподарської техніки та хімікатів, зберігання, переробку, транспортування і збут продукції.
Як наслідок, зайнятість безпосередньо в сільському господарстві ємінімальною — 2,8 млн осіб (1,4 млн фермерів і 0,8 мли найманих робітників) і продовжує зменшуватись. Тобто зараз на кожного працюючого припадає понад 70 га орних земель і 85 га пасовищ.
Загальна площа (тис. га)
936336,4
Частка оброблюваної землі стосовно загальної площі(%)
41,1
Частка сільськогосподарських угідь (%)
20,5
Площа сільськогосподарських угідь (тис. га)
187776
Частка зрошуваної оброблюваної землі (%)
12
продолжение
--PAGE_BREAK--
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2001
Для американських фермз самого початку їх існування була характерна висока товарність. Зараз вона практично досягає 100 %. Всі продукти, які споживають фермер та його родина, купуються в крамниці.
<img width=«302» height=«189» src=«ref-1_213479213-9255.coolpic» v:shapes="_x0000_i1029"> <img width=«288» height=«189» src=«ref-1_213488468-7845.coolpic» v:shapes="_x0000_i1030">
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Найвідомішим є «Кукурудзяний пояс», що знаходиться на Центральних рівнинах у межиріччі Огайо і Міссурі (штати Айова та Іллінойс і їх оточення). Це територія площею приблизно 600 тис. км2, з вегетаційним періодом 150—200 днів, високими літніми температурами і опадами 600—1000 мм на рік, багатими на азот ґрунтами.
«Пшеничний пояс» — це відомі американські степи-прерії, які простягаються у меридіональному напрямку від Техасу на півдні до кордону з Канадою на півночі вздовж 100-го меридіану західної довготи. В південній частині «пшеничного поясу» вирощують озиму, в північній — яру пшеницю. Головними штатами його є Канзас і Північна Дакота. Рис вирощують на півдні в долині Міссісіпі та в Каліфорнії.
Збір картоплі, як і її споживання, порівняно незначні. Проте вирощування овочів і фруктів є одним з найбільших у світі. Спеціалізованими районами овочівництва і садівництва стали південне узбережжя Великих озер, Приатлантична низовина, Флорида, узбережжя Ґалфу, Каліфорнія, штати Ореґон і Вашингтон.
Тютюн вирощують по обидва боки Аппалачських гір у штатах Північна Кароліна і Кентуккі. «Бавовницький пояс» — колись суцільна смуга Півдня від Атлантичного океану до Техасу — тепер перемістився в західному напрямку і перетворився на декілька розірваних ареалів у долині Міссісіпі, штатах Техас, Нью-Мексико, Аризона і Каліфорнія.
Тваринництво. Молочні зони формуються навколо великих метрополітенів. На Північному Сході і в Приозер'ї вони зливаються. Західне Приозер'я, особливо штат Вісконсін, є основним постачальником масла і твердих сирів. Вирощування свиней — спеціалізація «кукурудзяного поясу».
Найбільша концентрація великої рогатої худоби м'ясного напрямку має місце на Великих рівнинах — штати Техас, Оклахома, Канзас і Небраска. Тут її утримують на спеціалізованих ранчо і фермах, які стали відгодівельними підприємствами промислового типу — «фабриками м'яса». Бройлерне
господарство характерне для південних схилівАппалачів і плато Озарк (штати Арканзас, Міссісіпі, Алабама і Джорджія).
Сучасна географія сільського господарства в США складалася поступово в процесі колонізації території і змін у структурі самої галузі. Продовжує вона змінюватися і тепер. При цьому головним фактором стала не ринкова орієнтація, а орієнтація на найбільш сприятливі кліматичні умови з наступним транспортуванням продукції навіть на далекі відстані. Зараз частка Півночі в сільськогосподарському виробництві становить 45 %, Півдня — 32 і Заходу — 23 %.Найважливішою зоною треба вважати Середній Захід (2/5 виробництва при 1/4 площі «суміжних штатів»). Сюди заходить західна частина «молочного поясу», повністю «кукурудзяний» та «пшеничний» пояси і Північні рівнини з їх скотарством.
Транспорт.Сполучені Штати Америки – дуже велика і розвинена країна, яка має всі існуючі види транспорту та їх збалансовану систему.
У вантажоперевезенні на першому місці стоїть залізничний транспорт, у пасажироперевезенні – авіація. Роль залізниці, та водного транспорту мінімальна, адже дуже широко використовується автотранспорт.
Щільність залізничних шляхів( км/10000 кв. км)
237
Довжина залізничних шляхів (км)
222000
Кількість легкових автомобілів
134803008
Кількість людей, що приходяться на один автотранспортний засіб
1,3
Кількість вантажівок і автобусів
66727000
Кількість аеропортів
14720
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Каркас залізничних і автомобільних шляхів становить невелике число широтних та меридіональних напрямків, які отримали назву “транспортних коридорів”. Чотиритрансконтинентальні «коридори» беруть початок у містах Міннеаполіс-Сент-Пол, Омаха, Канзас-Сіті і Новий Орлеан. Серед меридіональних «коридорів» виділяютьсянапрямки Нью-Йорк —Флорида, Чикаго — Маямі (Новий Орлеан і Сан-Антоніо) та Лос-Анджелес — Сіетл. Залізниці, шосе і трубопроводи зв'язують США з Канадою і Мексикою.
Серед внутрішніх водних шляхів найбільше значення мають система Міссісіпі — Огайо, Великі озера і канали. Берегові канали з'єднують гирла річок і лагуни й дають можливість річковим суднам проходити вздовж узбережжя, не виходячи у відкрите море. Іллінойський канал з'єднує озеро Мічиган з притокою Міссісіпі річкою Іллінойс і створює вихід у Мексиканську затоку з Великих озер. Ері-канал (озеро Ері — притока Гудзону річка Мохок) є шляхом з району Нью-Йорка у Великі озера. Дуже напруженими за своїм вантажообігом є нещодавнозбудовані два канали. Перший з них з'єднує річки Теннессі і Томбігбі і дає вихід у Мексиканську затоку, другий перерізав півострів Делмарва, набагато скоротивши водний шлях між Філадельфією і Балтімором.
В першій половині XX ст. першість від Міссісіпі — Огайо перейшла до Великих озер. Значними портами на Великих озерах є Дулут — Сьюпіріор, Чикаго — Індіана-Харбор, Толідо — Детройт, Буффало, а в басейні Міссісіпі — Пітгсбург і Сент-Луїс.
Особлива роль в США належить автомобільному транспорту. Насиченість країни автомобілями найвища в світі і продовжує зростати. Легкових автомобілів нараховується 146 млн, вантажних і автобусів — 48 млн. Територія США вкрита густою мережею асфальтованих доріг. Серед них особливу роль відіграє система міжштатних суперавтострад, які з'єднують між собою всі міста людністю понад 50 тис. чоловік.
Широкий розвиток авіаційного пасажирського транспорту в США пов’язаний як з високим рівнем розвитку країни, так і з розмірами її території, її географічним положенням. Аеропорти в метрополітенах Чикаго, Даллас —Форт-Уерт, Атланта і Лос-Анджелес займають чотири перші місця в світі за кількістю прибулих і відправлених пасажирів. Широко розвинені місцеві так звані комп’ютерні авіалінії, які з'єднуютьмалі населені пункти.Зростає також обсяг перевезення вантажів, в першу чергу термінових, цінних, швидкопсувних.
Найбільшими комплексними транспортними вузлами США є великі метрополітени, географічне положення яких є центральним по відношенню до найважливіших територій, або навіть країни в цілому. Це Нью-Йорк, Філадельфія, Вашингтон – Балтімор і Бостон у Північно-східному мегалополісі, Сан-Франциско, Лос-Анджелес і Сіетл наТихоокеанському узбережжі, Чикаго, Даллас – Форт-Уерт і Атланта всередині країни (картосхема стор. 8).
Нематеріальна діяльність.Важливу роль в розміщенні продуктивних сил США відіграє сфера нематеріального виробництва. Як вже було сказано, головними його підрозділами є торгівля, фінанси і послуги. За кількістю зайнятих у кожному підрозділі переважають «нижні поверхи», представлені дрібними підприємствами повсюдного поширення і розміщення яких збігається з розміщенням населення (споживача). Це перш за все роздрібна торгівля і громадське харчування, шкільна освіта, медицина, автосервіс і персональні послуги.
«Верхні поверхи» нематеріальної діяльності територіально сконцентровані. Вони тяжіють до великих міст (метрополітенів), значення і статус яких визначаються тепер не стільки матеріальним виробництвом, скільки розмірами нематеріальної діяльності. Саме у великих метрополітенах розміщені штаб-квартири корпорацій, банки, страхові, торгові, транспортні і туристські компанії. Тут же знаходяться головні видавництва, редакції газет і журналів, рекламні агенції, радіо й телевізійні студії, великі культурні та спортивні комплекси. Тут багато готелів і так званих «місць інтересу»: фешенебельні магазини, салони, театри, концертні зали, музеї тощо. Одночасно в процесі субурбанізації намітилась тенденція переміщення деяких установ, у тому числі і штаб-квартир корпорацій, з даунтаунів метрополітенів у їх передмістя. Нові засоби зв'язку зробили це можливим технічно.
Неповсюдним (спорадичним) розміщенням відзначається діяльність, пов'язана з природною і культурною спадщиною. Природна спадщина США багата і різноманітна, культурна, порівняно з країнами Європи та Азії, — молода. Ставлення до них вкрай дбайливе. Служба національних парків, крім власне національних парків, включаєнаціональні історичні парки і місця, поля битв, національні меморіали і монументи, національні дороги, узбережжя, долини, річки, стежки, а також національні рекреаційні зони. Всього майже 370 об'єктів. Розкидані вони по всій території: природних об'єктів більше на заході, історичних пам'яток — на сході.
Серед курортних місцевостей найпопулярнішими є Флорида і Гавайї. Флорида — центр масового відпочинку, тоді як переліт на Гавайські острови коштує дорого. Серед розважальних центрів найбільш відомі Голлівуд і Діснейленд у Каліфорнії, Лас-Вегас — у штаті Невада і Діснейуорлд на Флориді.
Зараз серед галузей нематеріальної сфери на перший план вийшла група наукоємних послуг. Загалом ними зайнято майже 3 млн чоловік. їх надають дослідні установи, лабораторії корпорацій, урядові заклади і університети. Швидко розвивається мережа комп'ютерних центрів, банків даних і система «Інтернет». Великі метрополітени, в першу чергу на Півночі, залишаються найбільшими центрами наукоємних послуг. Одночасно значну активність у цьому напрямку проявляють раніше маловідомі центри, особливо на Півдні і Заході. Місцями розташування суперкомп'ютерних центрів США стали Ітака (штат Нью-Йорк), Піттсбург (штат Пенсільванія), Урбан-Шампейн (штат Іллінойс), Боулдер (штат Колорадо) і Сан-Дієго (штат Каліфорнія).
З 28 американських центрів космічних досліджень, підготовки та випробувань лише 7 знаходяться на Півночі, 13 — на Півдні й 8 — на Заході.
В цілому сучасні тенденції розміщення нематеріальної діяльності, в першу чергу наукоємних послуг, більше сприяють розвитку Півдня і Заходу, ніж Півночі.
Загалом у сфері нематеріального виробництво, як ми бачимо з діаграми, зайнято більше половини населення країни. З цього випливає, що це, мабуть, найважливіший вид діяльності для жителів Сполучених Штатів Америки.
<img width=«577» height=«195» src=«ref-1_213496313-18864.coolpic» v:shapes="_x0000_i1031">
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Участь Сполучених Штатів Америки у міжнародному поділі праці та зовнішньоекономічних зв’язках
США як дуже велика країна з налагодженим господарством мають зовнішньоекономічні зв’язки з багатьма країнами різних частин світу. Також Сполучені Штати як країна, що має великий вплив на економіку різних країн, займає провідне місце в міжнародному поділі праці.
США користуються всіма вигодами міжнародного поділу праці.
<img width=«582» height=«145» src=«ref-1_213515177-11700.coolpic» v:shapes="_x0000_i1032">
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
На цій діаграмі ми бачимо, що в імпорті переважає продукція обробної промисловості, та розглянемо імпорт Сполучених Штатів більш детальніше.
<img width=«264» height=«174» src=«ref-1_213526877-9893.coolpic» v:shapes="_x0000_i1033"> <img width=«264» height=«174» src=«ref-1_213536770-6707.coolpic» v:shapes="_x0000_i1034">
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
В імпорті (10% ВВП) важливими є товари промислового призначення, паливо і сировина, руди і метали, ліс, а також товари споживчого призначення, такі як текстиль, білизна, взуття, дорожні речі, іграшки, годинники, фотоапаратів, автомашин, аудіо- та відео систем. Також довозять вони чай, каву, цукор, м’ясо, рибу, папір та паперові вироби, чимало техніки виробничого призначення.
<img width=«582» height=«145» src=«ref-1_213543477-12165.coolpic» v:shapes="_x0000_i1035">
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Як ми можемо побачити з діаграми, в структурі експорту також переважає продукція обробної промисловості. Але розглянемо цю структуру дещо ближче.
<img width=«275» height=«181» src=«ref-1_213555642-10519.coolpic» v:shapes="_x0000_i1036"> <img width=«271» height=«178» src=«ref-1_213566161-6456.coolpic» v:shapes="_x0000_i1037">
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
В експорті (близько 8% ВВП) найбільше значення мають готові промислові вироби, такі як автомобілі та машини, промислове та енергетичне устаткування, текстильні і паперові вироби, хімічна продукція, та новітні наукоємні вироби. Також важливе значення має експорт сільськогосподарської продукції ( зерно, соя, тютюн, бавовна) та кам’яне вугілля.
Взагалі, Сполучені Штати Америки є найбільшим у світі експортером сільськогосподарської продукції. Продуктів тваринного походження вивозиться мало. Але на експорт іде від 1/4 до 2/3 збору пшениці, кукурудзи, соєвих бобів, арахісу, бавовни, необробленого тютюну, і їх частка у відповідному світовому експорті коливається від 1/6 (тютюн) до 3/4 (кукурудза і соя).
Загальна частка імпорту Сполучених Штатів Америки становить 1 223 000 млн доларів, а відповідно експорту 776 000 млн доларів.
Серед економічних партнерів Сполучених Штатів найважливішими є сусіди – Канада і Мексика, а також Західна Європа, Японія і нові індустріальні країни й території Східної Азії.
Країни Західної півкулі першими відчули на собі економічну експансію США. Зараз між Сполученими Штатами та Канадою існує “спільний ринок” (фактично економічна інтеграція). Передбачається створення Північноамериканської зони вільної торгівлі у складі США, Канади та Мексики.
Трансатлантичний напрямок експансії (США – Західна Європа) став для США важливим після Першої світової війни. Зараз все більшого значення набуває транстихоокеанський напрямок: США – Східна і Південно-Східна Азія та Австралія. Частка США в зовнішньому торговому обігу України в 1995 р. Становила 3,8%.
Також в зовнішньоекономічних зв’язках важливу роль відіграє туризм. Оскільки Сполучені Штати дуже велика країна з різноманітною природою, величезною кількістю історичних пам’яток та шедеврів світового мистецтва, то сюди з кожним роком приїжджає все більше туристів, що проносить неабиякий прибуток. Американці також люблять подорожувати, тому час своїх відпусток проводять у різних країнах світу.
<img width=«569» height=«211» src=«ref-1_213572617-16493.coolpic» v:shapes="_x0000_i1038">
«Большая энциклопедия Кирилла и Мефодия», 2002.
Як ми бачимо на діаграмі В Сполучених Штатів Америки більше прибутків від іноземного туризму, тобто надходжень в країна, ніж витрат населення на зарубіжний туризм. Все це сприяє економічному росту країни.
Дуже важливого значення в зовнішньоекономічній діяльності Сполучених Штатів Америки набувають капіталовкладення. В США знаходиться один з найбільших світових банків за розмірами активів – “Сіті груп”. Наявність вільних коштів дозволяє Сполученим Штатам інвестувати різні держави і отримувати на цьому великі прибутки. Також США виступають головними інвесторами – 46 млрд доларів. Проте вони ж є і найбільшими споживачами інвестицій – 49 млрд доларів. Сполучені штати виступали інвесторами в таких країнах, як Німеччина, Китай, Мексика, а також нових індустріальних країн ( Іран, Ірак, Гонконг, Сінгапур). Натомість головними інвесторами для Сполучених Штатів являються Швейцарія, Японія та Канада (39 млрд доларів).
Всі переглянуті в цьому питанні показники визначають високий рівень розвитку зовнішньоекономічних зв’язків США з іншими країнами та неабиякий вплив на їх економіку.
продолжение
--PAGE_BREAK--
еще рефераты
Еще работы по географии