Реферат: Інвестиційна діяльність підприємства на ринку цінних паперів

зМІСТ

ВСТУП

1.  Основи діяльностіпідприємства на ринку ЦП

1.1   Поняття інвестиційної і емісійної діяльностіпідприємства

1.2  Класифікація цінних паперів

1.2.1 Класифікаційні ознаки

1.2.2 Акції

1.2.3 Облігації

1.2.4 Векселі

1.2.5 Інші види цінних паперів

1.3 Поняття та методиуправління інвестиційним портфелем підприємства

2 Методикаприйняття рішень при здійсненні операцій з цінними паперами

2.1  Визначення вартостіцінних паперів

2.2 Оцінка ризику при купівліцінних паперів

2.3 Порядок придбання ціннихпаперів на українському фондовому ринку

3 Оцінкаінвестиційної привабливості акцій на біржі ПФТС

3.1   Аналіз динаміки вартості цінних паперівлідерів зростання ринкової вартості за квітень 2010 року

3.2   Коефіцієнтний аналіз звітності лідерівзростання ринкової вартості

Висновки

перелікпосилань


ВСТУП

Актуальністьтеми випускної роботи. Інвестиції торкаються самихглибинних основ господарської діяльності, визначаючи процес економічного ростув цілому. У сучасній ситуації інвестиції виступають найважливішим засобомзабезпечення умов виходу України зі стану фінансової кризи, здійсненняструктурних зрушень у народному господарстві, упровадження сучасних досягненьтехнічного прогресу, підвищення якісних показників господарської діяльності намікро- і макрорівнях. Активізації інвестиційного процесу є одним з найбільшдіючих механізмів подальших соціально — економічних перетворень.

В умовахринкової економіки можливостей для інвестування в цінні папери досить багато.Разом з тим будь-яке підприємство має обмежені вільні фінансові ресурси,доступні для інвестування. Тому встає задача оптимізації інвестиційногопортфеля.

Дужеістотний фактор ризику. Інвестиційна діяльність завжди здійснюється в умовахневизначеності, ступінь якої може значно мінятися. Так, у момент придбаннянових основних засобів ніколи не можна точно оцінити економічний ефект цієїоперації. Тому нерідко рішення приймаються на інтуїтивній основі.

Прийняттярішень інвестиційного характеру, як і будь-який інший вид управлінськоїдіяльності, ґрунтується на використанні різних формалізованих інеформалізованих методів. Ступінь їхнього сполучення визначається різнимиобставинами, у тому числі і тим з них, наскільки менеджер знайомий з наявнимапаратом, застосовним у тім чи іншому конкретному випадку. У вітчизняній ізакордонній практиці відомий цілий ряд формалізованих методів, розрахунки задопомогою яких можуть бути основою для прийняття рішень в області інвестиційноїполітики.

Таким чиномефективна інвестиційна політика підприємств на ринку цінних паперів дає змогуотримати не лише додатковий (не операційний) прибуток, а й забезпечити розвитокекономіки країни в цілому. Під час фінансової кризи ринок цінних паперів зазнавчи не найбільших втрат, проте динаміка торгів на фондовій біржі свідчить пропоступове оздоровлення ринку цінних паперів.

Мета роботи– дослідити сучасний ринок цінних паперів, виявити іпроаналізувати основні методи оцінки ефективності операцій з цінними паперамита проаналізувати найбільш перспективні напрямки інвестування на українськомуфондовому ринку.

Завданнядослідження, які поставлені та вирішені для досягненнямети роботи:

— розглянуті суть та цілі інвестиційної та емісійної діяльності підприємства;

— розглянутанаявна класифікація та методи оцінки вартості цінних паперів;

— розглянутопоняття та основні методи управління інвестиційного портфелю підприємства;

— проаналізовано порядок купівлі акцій на українському фондовому ринку;

-проведенокомплексний аналіз компаній на українському фондовому ринку, що мають найбільшийвідсоток зростання вартості акцій;

Об'єктдослідження – методика прийняття рішення, щодоінвестування на ринку цінних паперів та порядок безпосередньго інвестування.

Предметдослідження – фінансові відносини, які виникають в процесіздійснення інвестиційної діяльності підприємством на ринку цінних паперів.

Методидослідження, які використовувалися в процесі дослідженнята обробки матеріалів: абстрактно-логічний, порівняльний, коефіцієнтний,вертикальний (структурний) і горизонтальний (часовий) фінансовий аналіз.

Структурароботи. Основна частина випускної роботи складається з трьохрозділів. У першому розділі цілі та завдання інвестиційної і емісійноїдіяльності підприємства на ринку цінних паперів, проаналізовано класифікаціюцінних паперів, розглянуто поняття і методики управління інвестиційнимпортфелем підприємства.

У другомурозділі розглянуті методики оцінки вартості цінних паперів, методика оцінкиризику при інвестуванні в цінні папери, проаналізовано методику купівлі акційна українському фондовому ринку.

У третьомурозділі проведено аналіз торгівлі на біржі ПФТС за останні 30 днів (на28.04.2010), визначені 3 компанії, вартість акцій яких максимально зросла зацей час, проаналізовано динаміку зміни вартості акцій, проведено аналіз фінансовоїзвітності цих компаній.

Фактологічнуоснову роботи складають матеріали періодичних видань, навчальнихпосібників, регламент біржі ПФТС, статистичну інформацію по вартості акцій тафінансова звітність учасників фондового ринку України.


Основидіяльності підприємства на ринку ЦП

1.1  Поняття інвестиційної і емісійної діяльностіпідприємства

Цінніпапери — документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчуютьгрошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їхрозмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно зумовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цихдокументів, іншим особам.

Фондовий ринок(ринок цінних паперів) — сукупність учасників фондового ринку та правовідносин міжними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів)[2].

Учасники фондовогоринку — емітенти, інвестори, саморегулівні організації та професійні учасникифондового ринку.

Фондовийринок поділяється на первинний та вторинний. Первинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов'язаних з розміщенням цінних паперів. Вториннийринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов'язаних з обігом ціннихпаперів.

Емітент — юридичнаособа, Автономна Республіка Крим або міські ради, а також держава в особіуповноважених нею органів державної влади, яка від свого імені розміщує емісійніцінні папери та бере на себе зобов'язання щодо них перед їх власниками.

Інвестори вцінні папери — фізичні та юридичні особи, резиденти і нерезиденти, які набули прававласності на цінні папери з метою отримання доходу від вкладених коштів та/абонабуття відповідних прав, що надаються власнику цінних паперів відповідно до законодавства[2].

Фінансовіінвестиції — активи, які утримуються підприємством з метою збільшення прибутку(відсотків, дивідендів тощо), зростання вартості капіталу або інших вигод дляінвестора. Під фінансовими інвестиціями розуміють вкладення коштів у різніфінансові активи, серед яких найбільш значну частку посідають вкладення у цінніпапери.

Інвестиціямиє всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об'єктипідприємницької та інших видів діяльності, в результаті якої створюється прибуток(доход) або досягається соціальний ефект.

Об'єктами інвестиційноїдіяльності можуть бути будь-яке майно, в тому числі основні фонди і оборотнікошти в усіх галузях та сферах народного господарства, цінні папери, цільові грошовівклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності,а також майнові права.

Інвесторсамостійно визначає цілі, напрями, види й обсяги інвестицій, залучає для їх реалізаціїна договірній основі будь-яких учасників інвестиційної діяльності, у тому числішляхом організації конкурсів і торгів.

 Зарішенням інвестора права володіння, користування і розпорядження інвестиціями, атакож результатами їх здійснення можуть бути передані іншим громадянам та юридичнимособам у порядку, встановленому законом. Взаємовідносини при такій передачіправ регулюються ними самостійно на основі договорів.

Дляінвестування можуть бути залучені фінансові кошти у вигляді кредитів, випуску вустановленому законодавством порядку цінних паперів і позик.

Основнимправовим документом, який регулює взаємовідносини між суб'єктами інвестиційноїдіяльності, є договір (угода).

Укладеннядоговорів, вибір партнерів, визначення зобов'язань, будь-яких інших умов господарськихвзаємовідносин, що не суперечать законодавству України, є виключною компетенцієюсуб'єктів інвестиційної діяльності.

Інвестиційнадіяльність може здійснюватись за рахунок:

-  власних фінансових ресурсів інвестора (прибуток,амортизаційні відрахування, відшкодування збитків від аварій, стихійного лиха,грошові нагромадження і заощадження громадян, юридичних осіб тощо);

-  позичкових фінансових коштів інвестора (облігаційніпозики, банківські та бюджетні кредити);

-  залучених фінансових коштів інвестора (кошти, одержанівід продажу акцій, пайові та інші внески громадян і юридичних осіб);

-  бюджетних інвестиційних асигнувань;

-  безоплатних та благодійних внесків, пожертвуваньорганізацій, підприємств і громадян.

1.2  Класифікація цінних паперів

1.2.1  Класифікаційні ознаки

Цінні папериза порядком їх розміщення (видачі) поділяються на емісійні та неемісійні.

Емісійніцінні папери — цінні папери, що посвідчують однакові права їх власників у межаходного випуску стосовно особи, яка бере на себе відповідні зобов'язання(емітент).

До емісійнихцінних паперів належать:

-  акції;

-  облігації підприємств;

-  облігації місцевих позик;

-  державні облігації України;

-  іпотечні сертифікати;

-  іпотечні облігації;

-  сертифікати фондів операцій з нерухомістю;

-  інвестиційні сертифікати;

-  казначейські зобов'язання України.

Цінніпапери, що не належать згідно із цим Законом до емісійних цінних паперів, можутьбути визнані такими Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку, якщоце не суперечить спеціальним законам про ці групи та/або види цінних паперів.Цінні папери за формою існування поділяються на документарні табездокументарні. Емісійні цінні папери одного випуску можуть існувати лише в однійформі. Неемісійні цінні папери можуть існувати виключно в документарній формі.

Цінніпапери за формою випуску можуть бути на пред'явника, іменні або ордерні.

Права,посвідчені цінним папером, належать:

-  пред'явникові цінного паперу (цінний папір напред'явника);

-  особі, зазначеній у цінному папері (іменний ціннийпапір);

-  особі, зазначеній у цінному папері, яка може сама здійснитиці права або призначити своїм розпорядженням (наказом) іншу уповноважену особу(ордерний цінний папір).


/>

Рисунок 1.1 — Класифікація цінних паперів

В Україні уцивільному обороті можуть бути такі групи цінних паперів:

1) пайовіцінні папери — цінні папери, які посвідчують участь їх власника у статутному капіталі(крім інвестиційних сертифікатів та сертифікатів ФОН), надають власнику правона участь в управлінні емітентом (крім сертифікатів ФОН) і отримання частиниприбутку, зокрема у вигляді дивідендів, та частини майна у разі ліквідації емітента(крім сертифікатів ФОН). До пайових цінних паперів відносяться:

-  акції;

-  інвестиційні сертифікати;

-  ертифікати ФОН

 2) боргові цінні папери- цінні папери, що посвідчують відносини позики і передбачають зобов'язанняемітента сплатити у визначений строк кошти відповідно до зобов'язання. Доборгових цінних паперів відносяться:

-  облігації підприємств;

-  державні облігації України;

-  облігації місцевих позик;

-  казначейські зобов'язання України;

-  ощадні (депозитні) сертифікати;

-  векселі;

3) іпотечні цінні папери- цінні папери, випуск яких забезпечено іпотечним покриттям (іпотечним пулом) таякі посвідчують право власників на отримання від емітента належних їм коштів.До іпотечних цінних паперів відносяться:

-  іпотечні облігації;

-  іпотечні сертифікати;

-  заставні;

4)приватизаційні цінні папери — цінні папери, які посвідчують право власника на безоплатнеодержання у процесі приватизації частки майна державних підприємств, державногожитлового фонду, земельного фонду;

5) похідніцінні папери — цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язаний з правомна придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором, ціннихпаперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів;

6)товаророзпорядчі цінні папери — цінні папери, які надають їхньому держателюправо розпоряджатися майном, вказаним у цих документах.


1.2.2 Акції

Акція — іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), щостосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибуткуакціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частинимайна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонернимтовариством, а також немайнові права, ередбачені Цивільним кодексом України (435-15 ) та законом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонернихтовариств, і законодавством про інститути спільного інвестування [2].

Акцією єцінний папір, який посвідчує право участі особи в акціонерному товаристві,зміст та порядок здійснення якого визначається законом та статутом акціонерноготовариства [16].

 Акція є неподільною.Порядок реалізації прав співвласників акції (акцій) визначається Цивільнимкодексом України ( 435-15 ) та законом, що регулює питання створення,діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акціонер приватногота публічного товариства має переважне право на придбання акцій додатковоїемісії.

Переважнимправом акціонера визнається:

-  право акціонера — власника простих акційпридбавати у процесі приватного розміщення товариством прості акції пропорційночастці належних йому простих акцій у загальній кількості емітованих простихакцій;

-  право акціонера — власника привілейованих акційпридбавати у процесі приватного розміщення товариством привілейовані акціїцього або нового класу, якщо акції такого класу надають їх власникам перевагущодо черговості отримання дивідендів чи виплат у разі ліквідації товариства, пропорційночастці належних акціонеру привілейованих акцій певного класу в загальнійкількості привілейованих акцій цього класу.

Порядокреалізації переважного права на придбання акцій додаткової емісії встановлюєтьсяДержавною комісією з цінних паперів та фондового ринку.

Емітентом акційє тільки акціонерне товариство. Порядок прийняття відповідним органомакціонерного товариства рішення про розміщення акцій визначається законом, що регулюєпитання утворення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акціїіснують виключно в бездокументарній формі.

Акція маєномінальну вартість, установлену в національній валюті. Мінімальна номінальнавартість акції не може бути меншою, ніж одна копійка.

Акціонерне товаристворозміщує тільки іменні акції. У разі існування акцій у документарній формі власниковіакцій видається сертифікат акції (акцій).

У сертифікатіакції (акцій) зазначаються вид цінного паперу, найменування акціонерноготовариства, серія і номер сертифіката, міжнародний ідентифікаційний номер цінногопаперу, тип і клас акцій, номінальна вартість акції, кількість акцій, що належитьвласникові за таким сертифікатом, ім'я (найменування) власника, підпис керівникаемітента або іншої уповноваженої особи, засвідчений печаткою емітента(уповноваженої особи).

Державноюкомісією з цінних паперів та фондового ринку можуть встановлюватися додатковіреквізити сертифіката акції (акцій).

Акціонернетовариство розміщує акції двох типів — прості та привілейовані.

- Прості акції надають їх власникам право наотримання частини прибутку акціонерного товариства у вигляді дивідендів, научасть в управлінні акціонерним товариством, на отримання частини майнаакціонерного товариства у разі його ліквідації та інші права, передбачені законом,що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств. Простіакції надають їх власникам однакові права. Прості акції не підлягаютьконвертації у привілейовані акції або інші цінні папери акціонерноготовариства.

-  Привілейовані акції надають їх власникам переважні,стосовно власників простих акцій, права на отримання частини прибутку акціонерноготовариства у вигляді дивідендів та на отримання частини майна акціонерного товариствау разі його ліквідації, а також надають права на участь в управлінніакціонерним товариством у випадках, передбачених статутом і законом, якийрегулює питання створення, діяльності та припинення акціонерних товариств.

Акціонерне товаристворозміщує привілейовані акції різних класів (з різним обсягом прав), якщо такаможливість передбачена його статутом. У такому разі умовою їх розміщення єчерговість отримання дивідендів і виплат з майна ліквідованого товариства длякожного класу привілейованих акцій, розміщених акціонерним товариством, якавстановлюється статутом товариства. Залежно від умов розміщення привілейовані акціїпевних класів можуть бути конвертовані у прості акції або у привілейовані акціїінших класів.

Часткапривілейованих акцій у статутному капіталі акціонерного товариства не можеперевищувати 25 відсотків.

Реєстрацію випускуакцій здійснює Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку вустановленому нею порядку. Обіг акцій дозволяється після реєстрації Державною комісієюз цінних паперів та фондового ринку звіту про результати розміщення акцій тавидачі свідоцтва про реєстрацію випуску акцій.

Особливостіемісії, обігу, обліку та викупу акцій корпоративних інвестиційних фондіввизначаються законодавством [2].

Також векономічній літературі надаються й інші види акцій:

- номінальні та безномінальні акції. На бланку номінальної акції вказана її номінальна вартість, а набланку безно- мінальної акції — не зазначається. Електронні акції також можутьбути номінальними і безномінальними. В одному випадку номінальна вартість акціїзазначається в комп'ютерному файлі поряд з кількістю акцій, в іншому — простопроставляється кількість акцій;

- вітчизняні та іноземні акції.Вітчизняними акціями є такі, що випущені і знаходяться вобігу на території держави, де здійснена державна реєстрація емітента. Щодоінших держав, на території яких укладатимуться угоди з приводу акцій даногоемітента, вони будуть іноземними акціями.

Коли головний офісемітента знаходиться в іноземній державі і в цій країні емітент занесений додержавного реєстру, то його акції, якщо вони перебувають в обігу на територіїУкраїни, є іноземними. Ринки таких акцій в Україні ще тільки формуються;

-  платні акції — такі, якіпродаються емітентом безпосередньо або через посередників у власністьінвесторів. Емітент здійснює продаж акцій при їх випуску, а інвестор, коли їхкупує, сплачує їх вартість;

преміальні акції — ті акції, які емітент випускає додатково з метою збільшеннястатутного капіталу. їх емітент може продавати акціонерам або новим інвесторам.Однак бувають випадки, коли емітент на певну суму вказаного прибутку додаткововипускає відповідну кількість акцій за номінальною вартістю, що дорівнює номінальнійвартості раніше випущених акцій. При цьому суми нерозподіленого прибуткукапіталізуються в статутний капітал і зараховуються як оплата акцій додатковоговипуску. У свою чергу, акції додаткового випуску безкоштовно передаютьсяемітентом у власність акціонерів з дотримуванням відповідної пропорційності.Виходячи з того, що акціонери не сплачують вартості отриманих акцій, тобтоостанні дістаються їм нібито даром, то такі акції називають преміальними;

- акції вільного чи обмеженого обігу. Назву таких акцій визначає форма їх випуску: відкрита чи закрита. Коли емітент пропонує свої акції для продажу всімпотенційним інвесторам, а не будь-якій групі, то такий випуск вважаєтьсявідкритим; якщо ж емітент продає свої акції тільки визначеним й відомим йомуінвесторам, то такий випуск є закритим. Вільний обіг означає, що акції емітентаможуть переходити із власності одних інвесторів у власність інших і на них можеукладатися різна кількість угод. Жодних обмежень щодо їх обігу умовами випускуне передбачається. Обмежений обіг означає, що акціонери можуть відчужуватиакції, які є у них у наявності третім особам, тобто за межі кола акціонерівданого емітента, при дотриманні певних умов (наприклад, встановлення акціонерамзаборони відчужувати акції, що є в них у наявності, протягом певного періоду).Поза обігом акції знаходяться у тих випадках, коли акціонери не можуть їхвідчужувати за межі кола акціонерів, тобто третім особам, але можуть їхперепродавати один одному або емітенту. В останньому випадку емітент також не маєправа продавати викуплені акції третім особам, але має змогу продавати їх своїмакціонерам.

Найпоширенішівиди цін акцій представлені на рисунку 1.2

/>

Рисунок 1.2- Види цін акцій


1.2.3 Облігації

Облігація(лат. obligatio — забов`язання; англ. bond — довгострокова, note —короткострокова) — емісійний цінний папір, що засвідчує внесення її власникомгрошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальнувартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатоюфіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіхвидів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

Облігація єодним з головних джерел фінансування дефіциту державного бюджету, для більшостірозвинених країн. Облігація для корпорацій є важливим джерелом коштів, щозапозичуються.

Видиоблігацій за ступенем забезпеченості:

- Забезпечені облігації — забезпечені залогомбудь-якого рухомого чи нерухомого майна підприємства. При цьомувикористовуються різні види забезпечення, а саме

- закладні під нерухомість

- забезпечення устаткуванням

- забезпечення цінними паперами

- забезпечення пулом іпотечних кредитів

- забезпечення іншими активами

- Незабезпечені облігації — облігації із загальнимправом вимоги, які, проте, не мають спеціального забезпечення. В разі відмовивиконувати виплати за облігаціями жодне конкретне майно не може бутизаарештовано, тобто кредитори не мають жодного додаткового захисту. Випуск незабезпеченихоблігацій можуть дозволити собі найбільші корпорації (в США — IBM, AT&T,General Motors), фінансова спроможність яких не викликає сумнівів. Окрім того,в деяких галузях (наприклад банківський) практично не існує активів, що могли бзабезпечити погашення облігацій, відповідно підприємства даних галузей такожпрактикують випуск незабезпечених облігацій.

- Гарантовані облігації — боргові цінні папери,виконання зобов'язань за якими, крім емітента, гарантується одним абодекількома особами, у разі неможливості їх виконання з боку емітента. Наявністьгарантій, природно, підвищує надійність облігацій. Даний варіант випускуоблігацій часто застосовується при випуску облігацій дочірніми компаніями,гарантом по яких виступає материнська компанія. Крім того, як гарант можутьвиступати банки, держава, місцеві органи влади.В окремих випадках випускоблігацій може бути гарантований декількома гарантами. Варіантом гарантованихоблігацій можна вважати так звані застраховані облігації, виконання зобов'язаньпо яких гарантується страховою компанією. Зустрічаються також і так званісумісні облігації, виконання зобов'язань за якими забезпечується відразудекількома емітентами [12].

Види облігацій зарозміром купону

- Дисконтні облігації;

- Облігації з глибоким дисконтом;

- Купонні облігації ;

- Облігації з постійним купоном;

- Облігації зі змінним купоном;

- Облігації що індексуються;

Види облігацій застроком обігу

- Комерційні папери;

- Короткострокові;

- Середньострокові;

- Довгострокові;

- Облігації, що відкликаються (Облігації зcall-опціоном);

- Облігації з правом дострокового погашення(Облігації з put- опціоном);

- Облігації що пролонгуються;

- Безстрокові облігації.

Спеціальні видиоблігацій:

- Облігації що надають право голосу;

- Дівалютні облігації (двовалютні);

- Серійні облігації;

- Облігації із варрантом;

- Капітальні цінні папери із фіксованим доходом;

- Товарні облігації;

- Структуровані облігації[25].

Згідно ззаконом України «Про цінні папери та фондовий ринок» виділяють наступні видиоблігацій:

Відсотковіоблігації — облігації, за якими передбачається виплата відсоткових доходів.

Цільовіоблігації — облігації, виконання зобов'язань за якими дозволяється товарами та/абопослугами відповідно до вимог, встановлених умовами розміщення таких облігацій.

Дисконтніоблігації — облігації, що розміщуються за ціною, нижчою ніж їх номінальнавартість. Різниця між ціною придбання та номінальною вартістю облігаціївиплачується власнику облігації під час її погашення і становить доход(дисконт) за облігацією.

У сертифікатіоблігації зазначаються назва виду цінного паперу, найменування та місцезнаходженняемітента, міжнародний ідентифікаційний номер цінного паперу, номінальна вартістьоблігації, загальна сума випуску, строк погашення, розмір та строки виплати відсотків(для відсоткової облігації), дата прийняття рішення про розміщення облігацій, серіята номер сертифіката облігації, підпис керівника емітента або іншоїуповноваженої особи, засвідчений печаткою емітента [2].

1.2.4 Векселі

Вексель — цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або йогонаказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власникувекселя (векселедержателю) [2].

В залежностівід форми та способу використання розрізняють:

- простий вексель — просте і нічим не обумовленезобов'язання векселедавця сплатити власнику векселя у вказаний строк увказаному місці вказану суму.

- переказний вексель (тратта) — це письмовий наказвекселедавця платнику (трасату) про сплату векселедержателю певної суми грошейу визначеному мiсцi у визначений час. Причому отримувачем коштiв може виступатияк перший векселедержатель (ремiтент), так i кожний з наступнихвекселедержателiв (iндосат).

В залежності відхарактеру угод, що спричинили появу векселя виділяють:

- Комерційний (товарний, торговий) вексельз'являється в обігу в результаті реальної угоди з купівлі-продажу цінностей,виконаних робіт, наданих послуг.

- Фінансовий вексель виникає внаслідок фінансовоїоперації і засвідчує отримання грошової позики.

Векселі можутьз'являтись в обігу внаслідок реальних угод, або ж бути фіктивними(безгрошовими), до яких відносять підроблені, дружні, бронзові векселі.

- Підроблений вексель — це вексель, в якому міститьсяпідроблений підпис векселедавця, або акцептанта, фальсифіковано вексельну сумучи строк погашення. Підроблення здійснюється з метою отримання коштів у банкупід даний вексель.

- Дружній (приятельський) вексель акцептується зметою надання допомоги в отриманні кредиту під вексель неплатоспроможній особі.Як правило, обидва суб'єкти угоди акцептують векселі один на одного для того,щоб згодом отримати під них кредит у банку. Такі векселі, коли кілька суб'єктіввиступають то векселедавцем (платником), то векселедержателем (покупцем),називають зустрічними(однак зустрічні векселі не завжди є фіктивними, оскількивони можуть з'являтись і в результаті реальних торговельних відносин міжконтрагентами).

- Бронзовий (дутий, вигаданий) вексель виписується наім'я неіснуючої або заздалегідь неплатоспроможної особи. Метою подібноїоперації є отримання кредиту чи збільшення заборгованості неплатоспроможноїособи для того, щоб майно банкрута залишилось у близьких йому осіб, замістьтого, щоб перейти у власність реальних кредиторів. Незважаючи на економічнудефектність дружніх та бронзових векселів, у них немає юридичних дефектів,оскільки підписи не фіктивні, наявні усі реквізити.

Реквізитипростого векселя:

1.Найменування «Вексель»

2. Просте інічим не обумовлене зобов'язання сплатити певну суму

3.Зазначення строку платежу

4. Зазначеннямісця платежу

5.Найменування того, кому або за наказом кого має бути здійснений платіж

6. Дата імісце складання векселя

7. Підписвекселедавця

Реквізитипереказного векселя

1.Найменування «Вексель»

2. Простийі нічим не зумовлений наказ сплатити певну суму

3.Найменування платника

4.Зазначення строку платежу

5.Зазначення місця платежу

6.Найменування того, кому або за наказом кого має бути здійснений платіж

7. Дата імісце складання векселя

8. Підписвекселедавця

Наявністьзазначених реквізитів є обов'язковою для того, щоб документ мав силу векселя. УЖеневській вексельній конвенції зроблено лише три винятки:

- коли у тексті векселя не вказано вексельний строк,вексель вважається таким, що підлягає оплаті за поданням;

- за відсутності особливого позначення місце,зазначене поруч з найменуванням платника, вважається місцем платежу, а такожмісцем проживання платника;

- вексель, у якому не вказано місце його складання,вважається виписаним у місці, вказаному поруч з назвою векселедавця.

Вексельнийтекст може містити і низку інших елементів, однак їх наявність чи відсутністьне позначається на силі векселя, хоч і може утруднити його обіг.

1.2.5 Інші види цінних паперів

До категоріїцінних паперів відноситься також інвестиційний сертифікат, який поряд ізакціями входить у групу пайових цінних паперів.

Інвестиційнийсертифікат — цінний папір, який розміщується інвестиційним фондом, інвестиційноюкомпанією, компанією з управління активами пайового інвестиційного фонду та посвідчуєправо власності інвестора на частку в інвестиційному фонді, взаємному фондіінвестиційної компанії та пайовому інвестиційному фонді [2].

Інвестиційнийсертифікат містить такі реквізити: фірмове найменування інвестиційного фонду;його місцезнаходження; найменування цінного паперу ("інвестиційнийсертифікат") та його порядковий номер; дата випуску; вид інвестиційногосертифікату, його номінальна вартість; ім'я власника (для іменногоінвестиційного сертифікату); строк виплати дивідендів; підпис посадової особи — інвестиційного керуючого чи іншої уповноваженої особи; печатка інвестиційногофонду.

Номінальнавартість одного інвестиційного сертифікату повинна дорівнювати номінальнійвартості однієї акції, що належить засновникам.

Для випускуінвестиційних сертифікатів укладається договір з інвестиційним керуючим,аудитором або аудиторською фірмою, а також депозитний договір з депозитарієм,проводиться реєстрація випуску інвестиційних сертифікатів, публікуютьсяінвестиційна декларація та інформація про випуск інвестиційних сертифікатівінвестиційного фонду.

Вартістьчистих активів у розрахунку на один інвестиційний сертифікат відкритого фондуобчислюється щоквартально, на дату, яку встановлює Міністерство фінансівУкраїни. Взаємний фонд зобов'язаний за цією ціною викуповувати інвестиційнісертифікати у учасників фонду.

Іпотечнийсертифікат – особливий вид цінного паперу, забезпечений іпотечними активами абоіпотеками. Іпотечні сертифікати можуть бути випущені у вигляді:

- сертифікатів із фіксованою дохідністю;

- сертифікатів участі.

Сертифікати маютьстрок обігу, сертифікати з фіксованою дохідністю — номінальну вартість, сертифікатиучасті — частку консолідованого іпотечного боргу, що припадає на одинсертифікат.

Номінальна вартістьта строк обігу сертифікатів одного випуску мають бути однаковими. Номінальнавартість може бути встановлена в національній валюті з урахуванням інфляційногозастереження.

Сертифікатиможуть бути випущені в одній з таких форм:

- іменні сертифікати документарної форми випуску (іменнідокументарні сертифікати);

- іменні сертифікати бездокументарної форми випуску (іменнібездокументарні сертифікати);

- сертифікати на пред'явника документарної форми випуску(документарні сертифікати на пред'явника).

Формавипуску сертифікатів установлюється рішенням про випуск сертифікатів.Сертифікати одного випуску мають одну форму випуску.

Строк обігусертифікатів одного випуску не може перевищувати строк існування іпотечних активів,які є забезпеченням цього випуску, та строку відчуження іпотечних активів.

Іпотечнимиоблігаціями є облігації, виконання зобов'язань емітента за якими забезпечене іпотечнимпокриттям у порядку, встановленому цим Законом. Іпотечні облігації є іменними ціннимипаперами. Іпотечна облігація засвідчує внесення грошових коштів її власником іпідтверджує зобов'язання емітента відшкодувати йому номінальну вартість цієїоблігації та грошового доходу в порядку, встановленому цим Законом та проспектомемісії, а в разі невиконання емітентом зобов'язань за іпотечною облігацієюнадає її власнику право задовольнити свою вимогу за рахунок іпотечногопокриття.

Можутьвипускатися такі види іпотечних облігацій:

1) звичайнііпотечні облігації;

2) структурованііпотечні облігації.

Сертифікатфонду операцій з нерухомістю — інвестиційний сертифікат, що засвідчує правойого власника на отримання доходу від інвестування в операції з нерухомістювідповідно до закону.

Казначейськезобов'язання України — державний цінний папір, що розміщується виключно надобровільних засадах серед фізичних осіб, посвідчує факт заборгованостіДержавного бюджету України перед власником казначейського зобов'язання України,дає власнику право на отримання грошового доходу та погашається відповідно доумов розміщення казначейських зобов'язань України.

Похідніцінні папери (деривативи) — цінні папери, механізм випуску та обігу яких пов'язанийз правом на придбання чи продаж протягом строку, встановленого договором,цінних паперів, інших фінансових та/або товарних ресурсів.


/>

Рисунок 1.3– Класифікація похідних цінних паперів

Опціон —стандартний документ, який засвідчує право придбати або продати цінні папери(товари, кошти) на визначених умовах у майбутньому, з фіксацією ціни на часукладення такого опціону або на час такого придбання за рішенням сторінконтракту. Продавець опціону (емітент) несе безумовне та безвідкличнезобов'язання щодо придбання/продажу цінних паперів (товарів, коштів) на умовахукладеного опціонного контракту. Будь-який покупець опціону має право відмовитисяу будь-який момент від придбання/продажу таких цінних паперів (товарів,коштів). Претензії стосовно неналежного виконання або невиконання зобов'язаньопціонного контракту можуть пред'являтися винятково емітенту опціону. Опціонможе бути проданий без обмежень іншим особам протягом строку його дії.

Форвард — угода щодо купівлі-продажу, коли розрив між датою укладення угоди (датоюконтракту) та датою проведення обміну активами (датою валютування) перевищуєдва робочих дні. Ціна (курс), за якою (яким) буде здійснюватися операція вмайбутньому, фіксується в момент укладання форвардного контракту. Форварднийконтракт є обов'язковим для виконання кожною стороною. Розрізняють валютний татоварний форвард. Форвардний контракт не є стандартизованим, тобто може бутиукладений на будь-який строк та будь-яку суму, за бажанням сторін

Ф'ючерс — угода, яка аналогічна форварду, але відбувається за стандартизованими умовами:здійснюється тільки на біржах, під їх контролем, а форма і умови контрактівчітко уніфіковані (біржа чітко визначає вид валюти, що продається, обсягоперації, строк оплати, курс). Розрахунки щодо купівлі-продажу ф'ючерснихконтрактів здійснюються через розрахункову палату біржі, яка гарантуєсвоєчасність і повноту платежів. До остаточної оплати ф'ючерс можеперепродаватися на біржі.

Своп — 1)своп процентної ставки — контрактна угода між двома сторонами, відомими якучасники свопу, про обмін потоками грошових коштів, які розраховані за різнимиставками, але виходячи з однієї суми, відомої як умовна сума. Як правило, одинпотік коштів розраховується за фіксованою ставкою, а інший — за плаваючоюставкою; 2) валютний своп — одночасне укладання спот та протилежної форвардноїугоди. іноземна валюта, придбана згідно з угодою спот, знову продається післязакінчення певного проміжку часу, і, відповідно, валюта, що продається згідно зугодою спот, після закінчення певного проміжку часу купується знову. Обидвіугоди укладаються з одним і тим самим партнером, при цьому курси, дативалютування та способи платежу встановлюються в момент укладання угоди.

1.3 Поняття та методи управління інвестиційнимпортфелем підприємства

Портфель ціннихпаперів — сукупність придбаних(отриманих) банком цінних паперів, право на володіння, користування тарозпорядження якими належить банку та які згруповані за їх типами іпризначенням.

Залежно від мети придбання,характеристики цінного паперу і строків зберігання в портфелі підприємства цінніпапери підрозділяються на чотири види:

- портфель цінних паперів на продаж — враховуються цінні папери, які обертаються на ринку та придбані накороткий строк з наміром подальшого їх продажу до часу погашення;

- портфель цінних паперів на інвестиції — враховуються цінні папери, які придбані на строк до дати погашення абоз метою інвестування на строк більше одного року (належність цінних паперів допортфеля на продаж обмежена календарним роком, після чого їх автоматичнопереводять у портфель на інвестиції):

- портфель пайової участі (вкладеньв асоційовані компанії);

- портфель вкладень у дочірні компанії [8,c.343].

Тип портфеля — цейого інвестиційна характеристика, яка основана на відношенні доходу и ризику.

Існують такі типипортфелів цінних паперів:

1. Портфель росту.Він формується з акцій компаній, курсова вартість яких зростає. Мета цього типупортфеля — ріст капітальної вартості портфелю разом з отриманням дивідендів.Але дивідендні виплати проводяться у невеликих розмірах.

2. Портфель доходу.Цей тип портфелю орієнтується на отримання високого поточного доходу — процентних та дивідендних виплат. Портфель доходу складається в основному закцій доходу, які характеризуються помірним ростом курсової вартості тависокими дивідендами, облігацій та інших ЦП.

3. Портфель ростута доходу. Одна частина фінансових активів, яка входить до даного портфелю,приносить власнику ріст капітальної вартості, а друга доход. Втрата однієїчастини може компенсуватися іншою.

Вкладення в боргові цінні паперипідрозділяються на п'ять видів:

- боргові цінні папери центральних органів державногоуправління;

-  боргові цінні папери місцевих органів державногоуправління;

- боргові цінні папери, випущені банком;

- боргові цінні папери, випущені фінансовими (небанківськими)установами:

- боргові цінні папери, випущені не фінансовимипідприємствами.

Формування портфеляцінних паперів — це операція фондового ринку, яка передбачає проведенняпостійних операцій із цінними паперами, які входять до портфеля, для підтримкиякості портфеля, забезпечення зростання його поточної вартості, збереження таприросту капіталу, доступу через придбання цінних паперів до дефіцитноїпродукції та послуг, майнових і немайнових прав, до власності.

- ризиковість — невизначеність,пов'язана з величиною та часом отримання доходу за портфелем цінних паперів. Ризикінвестування в портфель визначається сумою ризику ліквідності, ризику неплатежу(невпевненість в отриманні виплат) та ризиком, пов'язаним з терміном обігуцінних паперів, що сформували портфель (більший період часу пов'язаний збільшою невизначеністю, а отже, і з більшим ризиком несвоєчасного отриманнядоходу за активом);

- дохідність — показник, щовідображає очікуваний у майбутньому дохід за портфелем цінних паперів.Дохідність прямо пов'язана із ризиковістю: чим більший потенційний ризик несецінний папір, тим вищий потенційний дохід він повинен мати, і, навпаки, чимнадійніший дохід, тим нижча його ставка. Це завдання вирішується шляхомпридбання цінних паперів відомих АТ, які мають високі фінансові показники івідповідні індикатори фінансового стану;

- безпечність — це принцип, щодосягається за рахунок зниження дохідності й темпу зростання вкладень упортфель цінних паперів і визначає невразливість їх (цінних паперів) допотрясінь на фондовому ринку та стабільність в отриманні доходу;

- ліквідність — одна знайважливіших властивостей портфеля цінних паперів, яка означає спроможністьшвидкого перетворення всього портфеля цінних паперів або його частини вгрошовий капітал при відсутності значних втрат. Таке перетвореннясупроводжується своєчасним погашенням зобов'язань перед кредиторами, поверненнямїм запозичених грошових ресурсів, за рахунок яких був сформований портфель. Чимвищий ранг фінансового ринку, на якому знаходяться в обігу цінні паперипортфеля, тим більш ліквідним є цей портфель. Різні категорії цінних паперів,що перебувають в обігу на одному ринку, мають різний ступінь ліквідності івпливають на ліквідність портфеля цих цінних паперів. Так, акції вважаютьсяменш ліквідними ніж облігації, довгострокові цінні папери — менш ліквідними ніжкороткострокові, корпоративні цінні папери — менш ліквідними ніж державні.Найліквіднішим в багатьох країнах вважається портфель, що сформований ізвисоконадійних державних цінних паперів, які завжди забезпечують інвестораммінімальний для певного ринку рівень доходу.

Пріоритети інвесторавизначають мету формування портфеля і його тип (взаємозв'язок мети і типупортфеля представлений на рисунку 1.4 ).


/>

Рисунок 1.4- Портфелі цінних паперів

Якщо метоюінвестора буде:

- отримання доходу — формуєтьсяі портфель доходу, характерною ознакою якого є отримання доходу за рахунокдивідендів і відсотків (тому його часто називають дивідендним). Так як рівеньдоходу за портфелем планується, він має майже нульовий ризик. Портфель доходумає свої різновиди:

- конвертований — дохідотримують за рахунок конвертації (обміну) акцій на облігації, які входять доскладу портфеля, або навпаки;

- грошового ринку — дохідодержують за рахунок готівки та активів, що входять до його складу і швидкореалізуються;

- облігацій — середній дохідотримують майже за нульового ризику;

- забезпечення приросту капіталу на основі підвищеннякурсу цінних паперів — формується портфель зростання, вякому капітал збільшується не за рахунок відсотків і дивідендів (як у портфелідоходу), а за рахунок підвищення курсу цінних паперів, тому його частоназивають курсовим портфелем. Основні вкладення здійснюються переважно в акції.Портфель зростання потребує постійного зіставлення очікуваного зростаннякапіталу та ризику, що є основою поділу його на різновиди:

- портфель агресивного зростання— орієнтиром є максимальний приріст капіталу;

- портфель консервативного зростання — орієнтується на невеликий ризик;

- портфель середнього зростання— має високу дохідність і середній ступінь ризику;

- гарантована дохідність інвестицій — формує інвестиційний портфель, до якого мають входити як надійні,але менш прибуткові, так і ризикові, але більш дохідні папери різних емітентів,галузей, видів. З метою зменшення ризику інвестування необхідно враховуватирізноманітні фактори, найважливішими з яких є дохідність, рівень оподаткування,термін фінансових вкладень.

- збереження капіталу — формуєпереважно галузевий диверсифікований портфель.

- отримання максимального економічного ефекту — формує фіксовані і змінні портфелі цінних паперів.

- зниження ступеня ризику — вякійсь мірі властива будь-якому типу портфеля. Можливо, більше відношення маєдо спеціалізованих портфелів іноземних і вітчизняних цінних паперів, так як їхє переважна більшість.


2 Методика прийняття рішень при здійсненні операцій зцінними паперами2.1  Визначення вартості цінних паперів

На рисунку 2.1наведено складові сукупної дохідності за акцією.

/>

Рисунок 2.1 – Формуваннясукупної дохідності акції

Інвестиційна вартість привілейованоїакції пов’язана з доведенням доходів (фіксованих дивідендів) до поточноївартості й визначається за такою формулою:

/>                                                                                       (2.1)

де Pa— поточна ринкова вартість акцій;

D —дивіденд, який буде виплачено в періоді t;

r — нормадохідності акцій подібного класу ризику (десятковий дріб).

Теоретичноціна простої акції має визначатися дисконтуванням усіх доходів, тобтодивідендів, що за нею виплачуються. Тоді формула визначення курсової вартостінабирає такого вигляду

/>                                                                             (2.2)

Якщо інвестор планує в майбутньомупродати акцію, то він може оцінити її вартість за формулою:

/>                                                           (2.3)

де Pn— прогнозна вартість реалізації акцій у кінці періоду її використання;

n —кількість років використання акції.

За умовипостійних виплат дивідендів поточна ринкова вартість простих акцій визначаєтьсяаналогічно ситуації з привілейованими акціями, тобто за такою формулою

/>,                                                                                            (2.4)

де Pa— поточна ринкова вартість акцій;

D — річнасума дивідендів;

r — нормадохідності акцій подібного класу ризику.

Длярозрахунку поточної вартості акцій з постійним приростом дивідендіввикористовується «модель Гордона»:


/>                                                                                   (2.5)

де g —річний темп приросту дивідендів, десятковий дріб (g = const);

D0— дивіденди, виплачені компанією протягом року.

Надаліоцінка поточної ринкової вартості акцій визначається дисконтуваннямпрогнозованої сукупності дивідендів. Формула цієї оцінки така:

/>                                                              (2.6)

Курсоблігації — це покупна ціна облігації в розрахунку на 100 грошових одиниць номіналу.Він залежить від середньої величини на даний момент позичкового проценту,терміну погашення, міри надійності емітентів та інших чинників. Розрахуноккурсу облігації здійснюється за формулою:

Pk=P0/N*100,                                                                                   (2.7)

де Pk —курс облігації;

P0 — ринковаціна облігації;

N —номінальна ціна облігації.

Прибутковістьоблігації характеризується низкою параметрів, що залежать від умов,запропонованих емітентом. Для облігацій, погашуваних у кінці терміну, на якийвони випущені, прибутковість вимірюється купонною, поточною та повноюприбутковістю.

Купоннаприбутковість — це процентна ставка, означена на облігації і яку емітентзобов’язується сплатити за кожним купоном. Платежі за купонами можутьздійснюватися щорічно, щопівріччя, щоквартально.

Якщолітерою g позначимо купонну норму прибутковості, то купонна прибутковістьоблігації — Dk — дорівнюватиме:

Dk = Ng,                                                                                            (2.8)

Поточнаприбутковість облігації характеризується вираженим у відсотках відношеннямвиплачуваного за облігацією річного процента до ціни її придбання, тобто:

/>                                                   (2.9)

Поточнаприбутковість облігації не враховує зміни її ціни за термін її зберігання.

Під часвизначення прибутковості облігації враховується ціна придбання P0 (ринковаціна), що залежить від таких чинників. Покупець облігації в момент її придбаннярозраховує на отримання прибутку у вигляді серії твердих виплат у форміпроцентів, що здійснюються впродовж усього терміну обігу облігації, а такожвідшкодування її номінальної вартості до кінця цього терміну. Іншими словами,ринкова ціна облігації дорівнюватиме сумі двох додатків — теперішньої вартостіїї ануїтетів (щорічних процентних платежів) і теперішньої вартості її номіналу,тобто:

/>                                (2.10)

де P0– ринкова ціна (теперішня вартість облігації);

It, t = 1,2, …, n — величина процентного платежу в час t;

n — термінпогашення, років;

N — номіналоблігації;

k —необхідна ставка прибутковості облігації (для інвестора звичайно ця ставкаприрівнюється до ставки позичкового процента, що надається банками в моментпридбання і погашення облігації).

Розглянеморозрахунок ринкової ціни для різних видів облігацій.

Облігації зперіодичною виплатою процентів без зазначення терміну погашення

Даний видоблігацій є різновидом довічної ренти, а оцінка облігації в цьому разізводиться до визначення теперішньої вартості цієї ренти:

P0=gN/k,                                                                                      (2.11)

де g —процентна ставка, за якою сплачується прибуток;

k — ставкапоміщення;

gN —періодично сплачуваний прибуток.

Якщо сплатаприбутку здійснюється кілька разів на рік (p разів), то:

/>                                                                          (2.12)

Визначеннявартості дисконтного векселя. Дисконтні векселі котируються на підставі ставкидисконту. Вона говорить про величину знижки, яку продавець надає покупцю.Ставка дисконту вказується у відсотках до номіналу векселя як простий відсотокв розрахунку на рік. Ставку дисконту можна перерахувати в грошовий еквівалентза допомогою формули:

/>                                                                                           (2.13)

де: D –дисконт векселя;

N – номіналвекселя;

d – ставкадисконту;

t – числоднів з моменту придбання векселя до його погашення.

Взнаменнику зазначається 360 днів, оскільки розрахунки з векселем здійснюютьсяна базі фінансового року, який становить 360 днів.

Ставкадисконту визначається за формулою:

/>                                                                                        (2.14)

Визначенняціни векселя. Ціну векселя можна визначити, вирахувавши з номіналу величинузнижки, а _ааме:

/>                                                                                           (2.15)

де: P –ціна векселя.

Якщо відомаставка дисконту, то ціна визначається за формулою:

/>                                                                                     (2.16)

Якщоінвестор визначив для себе значення доходності, яку б він бажав забезпечити повекселю, то ціну паперу можна розрахувати за формулою:

/>                                                                                   (2.17)

де: r –доходність, яку бажає забезпечити собі інвестор. (Якщо вкладник порівнюєінвестиції у вексель з іншими паперами, для яких фінансовий рік становить 365днів, то у формулі доцільно в знаменнику ставити цифру 365).

Визначеннясуми нарахованих відсотків і вексельної суми за процентним векселем. Запроцентним векселем нараховуються відсотки за ставкою, яка зазначається увекселі. Суму нарахованих відсотків можна визначити за формулою:

/>                                                                                     (2.18)

де: I –сума нарахованих відсотків;

N – номіналвекселя;

C% –відсоткова ставка, що нараховується за векселем;

ts –кількість днів від початку нарахування відсотку до його погашення.

Загальнасума, яку держатель процентного векселя отримає при його погашенні, дорівнюєсумі нарахованих відсотків і номіналу. Її можна визначити за формулою:

/>                                                                              (2.19)

де: S –сума відсотків і номіналу векселя.

Визначенняціни векселя. Ціна векселя визначається за формулою:

/>                                                                             (2.20)

2.2  Оцінка ризику при купівліцінних паперів

Сьогодні розробленометодику оцінки ефективності управління пакетом акцій в промисловості. В основуаналізу показників покладається порівняння їх значень з нормативними, які єіндикатором нормального економічного стану підприємства як наслідківефективного корпоративного менеджменту з участю уповноважених осіб (УО).Система показників наведена у таблиці 2.1.

Запропонованасистема показників має подвійне значення – з одного боку дотримання показниківв межах нормативних значень є основою мотивації діяльності УО, з другого боку –отримані значення показників є індикаторами результативності цієї роботи.

Під час аналаліз використовуютьсянаступні показники.

Аналіз ліквідності підприємства будемо проводити задопомогою розрахунку наступних коефіцієнтів:

- коефіцієнт покриття, або загальної ліквідності;

- коефіцієнт швидкої, або проміжної, ліквідності;

- коефіцієнт абсолютної, або миттєвої, ліквідності;

- чистий оборотний капітал.

Коефіцієнт покриття (Кп) характеризується відношеннямзагальних оборотних активів та поточних зобов’язань:

/>                                                                                         (2.21)

де ОбА – оборотні активи підприємства (другий розділактиву балансу);

ПЗ – поточні зобов'язання (четвертий розділ пасивубалансу).

Коефіцієнт швидкої ліквідності (Кшл) характеризуєтьсявідношенням загальних оборотних активів за мінусом їх найменш ліквідної частини– запасів – до поточних зобов’язань:

/>                                                                                    (2.22)


де З – запаси (сировина та матеріали, незавершеневиробництво, готова продукція, товари).

Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал)характеризується відношенням найбільш ліквідних активів до поточнихзобов’язань:

/>                                                                                (2.23)

де ГК – грошові кошти та їх еквіваленти;

Суттєвою абсолютною характеристикою короткостроковоїплатоспроможності вважають чистий оборотний капітал (ЧОК) (чисті оборотніактиви, робочий капітал, робочі активи), що показує суму оборотних активів, якапрофінансована з довгострокових джерел фінансування (власний капітал,довгострокові зобов'язання, забезпечення майбутніх виплат і платежів) за умови,що всі необоротні активи профінансовані за рахунок довгострокових джерел. Вонадорівнює різниці між оборотними активами та поточними зобов’язаннями:

ЧОК = ОбА – ПЗ                                                                                    (2.24)

Фінансова стійкість підприємства є комплекснимпоняттям, що залежить від численних і різноманітних факторів. Якщо якийсь ізних випадає з аналізу фінансової стійкості, то оцінка впливу інших, прийнятих урозрахунок факторів, а також висновки ризикують виявитися спотвореними і неспроможними забезпечити фінансову стійкість.


Таблиця 2.1– Показники фінансової стійкості

№ п/п Назва показника Порядок розрахунку Норм. зн-ня Призначення 1 Коефіцієнт автономії (концентрації власного капіталу)

Ф.1 (ряд.380/

ряд. 640)

> 0,5 Визначається як відношення загальної суми власного капіталу до підсумку балансу: чим більше значення коефіцієнта, тим менша залежність підприємства від зовнішніх джерел фінансування 2 Коефіцієнт фінансування

Ф.1(ряд.420+

480+620+ ряд.630)/ф.1

(ряд.380)

< 1 Розраховується як відношення всієї суми зобов’язань та суми власного капіталу 3 Коефіцієнт маневреності власних засобів

Ф.1(ряд.380-

ряд.080)/ф.1 ряд.380

> 0.2 Характеризує ступінь мобільності власних засобів підприємства 4 Коефіцієнт маневреності оборотних активів

Ф.1(ряд.260-

ряд.620)/

ф.1(ряд.260)

> 0.2 Розраховується як відношення вартості ЧОК до величини оборотних активів: характеризує ступінь мобільності використання оборотних активів 5 Коефіцієнт фінансової стабільності

Ф.1(ряд.380)/

ф.1(ряд.420+

480+620+630)

> 1 Визначається як відношення власного капіталу та залученого

Ділова активність підприємства – це йогоспроможність за визначеної структури балансу формувати грошові надходження увигляді виручки.

Коефіцієнти оборотності (Коб) заокремими статтями балансу характеризують швидкість обігу складових капіталу таактивів, визначаючи, скільки оборотів зробили протягом звітного відповідніресурси. Коефіцієнт обраховується в кількості разів. Зростання даногокоефіцієнта для всіх видів активів позитивне з точки зору використанняфінансових ресурсів, тому що характеризує ситуацію, за якої зменшуєтьсявеличина активів по відношенню до виручки підприємства, що призводить довідповідного зменшення потреб у фінансуванні цих активів. Формула розрахункукоефіцієнту оборотності в узагальненому вигляді може бути представленанаступним чином:


/>                                        (2.25)

Період обороту (Тоб) єхарактеристикою, що визначає кількість днів, за які відбувається один обороткоштів, вкладених у відповідну групу активів, або оновлюється відповіднефінансове джерело. Особливо принциповими ці показники є для нормуванняоборотних активів та кредиторської заборгованості в днях та розрахункувиробничого, операційного та фінансового циклів. Для розрахунку періоду оборотувикористовують формулу:

/>                             (2.26)

Очевидно, що період обороту можна розрахувати,використовуючи коефіцієнт обертання:

/>                              (2.27)

Коефіцієнтний аналіз рентабельності.

Основними показниками рентабельності, якимивимірюється доходність діяльності підприємств в Україні, являються наступні:

1. Рентабельність активів(Ра) показує, який прибуток отримує підприємство на одну гривню коштів,вкладених в активи

/>,                                                                                          (2.28)

де ЧП – чистий прибуток підприємства за період;

А – середній розмір активів за період.

2. Рентабельність поточнихактивів (Рпа) показує, скільки прибутку отримує підприємства з однієї гривні,вкладеної в оборотні активи:

/>,                                                                                         (2.29)

де Апа – середній обсяг оборотних активів за період.

3. Рентабельність інвестицій(Рі) показує ефективність використання засобів, що інвестовані у підприємства:

/>/>,                                                                                  (2.30)

де П – фінансовий результат від операційноїдіяльності;

ВК – власний капітал в середньому за період;

ДЗ – середній розмір довгострокової заборгованостіпідприємства за період.

4.      Рентабельність власного капіталу (Рвк) –головний показник для оцінки діяльності менеджерів підприємства власниками.Показує дохідність ресурсів, що належать власникам підприємства, або, іншимисловами, скільки прибутку припадає на одну гривню коштів, вкладених у власнийкапітал компанії:

/>/>,                                                                                      (2.31)

5.      Рентабельність реалізації (Рр) показує, якучастину займає валовий прибуток у чистій виручці підприємства:


/>,                                                                                          (2.32)

де ВП – валовий прибуток підприємства за період;

ЧВ – чиста виручка підприємства за період.

6. Середній рівень націнки(Нср) показує, скільки гривень валового прибутку приходиться на одну гривнюсобівартості продукції:

/>,                                                                                        (2.33)

де СВ – собівартість реалізованої продукції за період.

Рентабельність власного капіталу являєтьсянайпринциповішим показником, тому що головною метою фінансового управління вважаєтьсямаксимізація вартості/

Відома компанія«Брансвік Варбург» розробила свою власну шкалу оцінки ризиківкомпаній за рівнем корпоративного керування в них.

Оцінка виробляєтьсяза наступними показниками (з виставлянням тим більшого числа балів, чим вищеризик). На основі цієї методики можна проводити оцінку корпоративногоуправління великих та середніх AT України.

Методика присвоюєфакторам ризику штрафні бали, і відповідно, чим більше балів набирає компанія,тим більш високу ступінь ризику ми з нею зв'язуємо. Практика показала, що цямодель дає результати, в значній мірі відповідні тому, як сам ринок сприймаєризик, зв'язаний з КУ.

Вважається, щокомпанії, що одержали більш 35 балів дуже ризиковані, в той же час як компанії,що набрали менш 7 балів, вважаються безпечними з точки зору корпоративногоуправління. Основні категорії факторів ризику які враховуються при аналізі КУпідприємством. Показниками корпоративного управління згідно методиці«Брансвік Варбург» які враховуються при аналізі є наступні факториризику (вісім категорій)

Таблиця 2.1- Система показників управління пакетом акцій

/>

1. Непрозорість (максимальнакількість балів = 14). Цей фактор у свою чергу підрозділяється на 4підкатегорії:

- ведення фінансової звітності згідно міжнароднихстандартів;

- наявність програми випуску АДР (американськихдепозитних розписок);

- своєчасне повідомлення акціонерів про проведеннязборів;

- загальна репутація і відкритість AT

1.1. Веденнябухгалтерського обліку згідно міжнародних стандартів (максимальна кількістьбалів = 6). Число балів коливається від 6, для підприємств не бажаючих (поцілком зрозумілих причинах) вести фінансову звітність за міжнароднимистандартами, до 0 (нуля) для підприємств, що вже протягом ряду років ведутьбухгалтерський облік відповідно до міжнародних стандартів.

1.2. Наявністьпрограм випуску АДР (максимальна кількість балів = 2). Два штрафних баланараховуються у випадку відсутності намірів по випуску АДР, і нуль балів увипадку наявності діючої програми АДР, АДР (американські депозитарні розписки)- це сертифікат, що засвідчує право його власника на відповідну долю(кількість) цінних паперів, депонованих на рахунку банку емітента — чи розпискийого уповноваженого хранителя.

1.3. Своєчаснеповідомлення про проведення загальних зборів акціонерів (максимальна кількістьбалів = 2). Підприємства, що не надають своїм акціонерам порядку денногозагальних зборів акціонерів, одержують два бали. Підприємства які нерегулярно інесвоєчасно повідомляють про збори одержують півтора бала (1,5 )

1.4. Загальна репутаціяі відкритість компанії (максимальна кількість балів = 4). Це досить суб'єктивнаоцінка, що приймає їй увагу наявність у AT ефективної діяльності відділу пороботі з акціонерами, відкритість керівництва і наявність інформації прокомпанію, необхідної для побудови точних моделей її розвитку.

2. Розмиванняакціонерного капіталу (максимальна кількість балів = 13). Погроза розмиванняакціонерного капіталу вважається одним з найбільш важливих факторів ризику дляакціонерів. Наявність великої кількості оголошених акцій, що можуть бутивипущені за рішенням ради директорів, часто свідчить про високу ймовірністьмайбутньої емісії, що веде до розмивання акціонерного капіталу.

2.1. Оголошенні алене випущені акції (максимальна кількість балів = 7). 2.2. Портфельні інвесториякі мають блокуючий (25%) пакет акцій (максимальна кількість балів = 3).Додаються три штрафних бали якщо сторонні акціонери нездатні заблокуватирішення з емісії акцій що має за собою несприятливі наслідки.

2.3. Заходи длязахисту, включені у статут (максимальна кількість балів 3). Відсутність устатуті AT положень, регламентуючих переважні права покупки акцій чи інші міризахисту від розмивання акціонерного капіталу, означає три штрафних бали. 3. Вивідактивів (трансфертне ціноутворення) (максимальна кількість балів = 10

4. Злиття / реструктуризація (максимальна кількість балів = 10). Якщокомпанія знаходиться на порозі злиття чи реструктуризації виникає ризик того,що її активи можуть бути втрачені чи умови злиття виявляться несправедливими;це підвищує невпевність у короткостроковій перспективі.

Злиття (максимальна кількість балів = 5). Компанії,що не планують злиття, одержують нуль балів; компанії, що оголосили про умовизлиття, заробляють два бали; а ті компанії, злиття яких швидше за все буде матинегативний ефект для інвесторів, одержують п'ять балів.

Реструктуризація (максимальна кількість балів — 5). Воназдійснюється на основі доступності і доцільності запланованої програмиреструктуризації й аналізу фактичних дій, що керівництво компаніїзастосувало для реалізації програми.

5. Банкрутство(максимальна кількість балів = 12). Жоден з існуючих західних методів оцінкиризику банкрутства не може забезпечити гарних результатів.

Простроченакредиторська заборгованість або проблеми з заборгованістю по податках:(максимальна кількість балів = 5). Даний фактор ризику враховує такі події, якспроби ініціювати банкрутство, активна скупка на ринку боргів компанії, а такожвелика заборгованість по податкам або прострочена кредиторська заборгованість.

Заборгованість(максимальна кількість балів = 5). Штрафні бали нараховуються в залежності відздатності компанії обслуговувати в майбутньому свою фінансову заборгованість.Максимальна кількість штрафних балів (п'ять), одержують компанії, що допустилидефолт по своїх боргових зобов'язаннях.

Фінансовекерівництво (максимальна кількість балів =2) Якість керівництва фінансовоюдіяльністю компанії серйозно відображається на її здатності виходити зіскладних боргових ситуацій і ліквідувати загрозу банкрутства.

6. Обмеження напридбання і володіння акціями компаній і голосування (максимальна кількістьбалів = 3).

7. Відношеннякерівництва до сторонніх акціонерів (максимальна кількість білів =9). Цеузагальнена оцінка готовності керівництва ділитися прибутком зі стороннімиакціонерами і відноситися до них справедливо, а також можливості інвесторівдоводити хвилюючі їх питання до відомості ради директорів. Склад радидиректорів (максимальна кількість балів = 3). Статут корпоративного керування(максимальна кількість балів = 2). Стратегічне партнерство з іноземнимиінвесторами (максимальна кількість балів = 1). Дивідендна політика (максимальнакількість балів = З).

8. Якість і надійність реєстродержателя (максимальнакількість балів=1).

2.3 Порядок придбання цінних паперів на українськомуфондовому ринку

Найбільш простим способом купівлі акцій, є зверненнядо комерційного банку, який має право на надання таких послуг. Комерційні банкиможуть надавати послуги фінансового брокера, депозитарію, незалежного реєстратора,гаранта, а також довірчі, розрахунково-клірингові, консалтингові послуги. Частовсі ці послуги надаються в комплексі, за що банк отримує винагороду у виглядікомісії. Окрім комісії, банк може стягувати плату за обслуговування. Банкивиконують посередницькі функції з операціями по цінних паперах за рахунок і задорученням клієнта. Брокерські операції здійснюються на підставі договорукомісії і договору-доручення. Брокерські операції на підставідоговору-доручення передбачають доручення клієнта банку купити чи продати цінніпапери від свого імені і за рахунок клієнта. Банк може придбати цінні папери яку перших осіб, так і зі свого портфеля. Ця процедура звільняє покупця чипродавця від лишньої біганини по оформленню документів.

Аналогом банківських послуг є послуги фондових бірж,які спеціалізуються на купівлі-продажі усіх видів цінних паперів, щоперебувають у котируванні на біржі. Процедура купівлі акцій на біржівстановлена Правилами біржової торгівлі як основному документі що регламентуєпорядок здійснення біржових операцій, ведення біржової торгівлі та розв’язанняспорів з цих питань. У Правилах біржової торгівлі визначається: строк та місцепроведення біржових операцій; склад учаснків біржових торгів і сукупністьвимог, що ставляться до них; порядок здійснення та реєстрації біржовихоперацій; порядок визначення та розміри плати за користування послугами біржі.При цьому договір купівлі-продажу, щозареєстрований на біржі, не потребуєподальшої нотаріальної реєстрації і вважається укладеним з моменту йогореєстрації на біржі.

Описані вище випадки передбачають втручанняпосередників у процес купівлі, проте законодавством не заборонено цездійснювати напряму. Так спеціальні правила щодо укладення договорівкупівлі-продажу встановлюються статтями 278-282 ГКУ, законами України «Процінні папери та фондовий ринок», «Про національну депозитарну систему таособливості електронного обігу цінних паперів в Україні». У статті 5 ЗУ «Пронаціональну депозитарну систему та особливості електронного обігу цінних паперівв Україні» передбачено, що іменні цінні папери, випущені в документарній формі,передаються у порядку, встановленому для відступлення.

Ринки ЦП можуть бути біржовими і позабіржовими. Першийтип передбачає організацію торгівлі в одному місці або в рамках однієїструктури, так званої фондової біржі. У сучасному, розширеному розумінні,фондова біржа — це організація, що зводить ордери покупців і продавців,використовує строгі норми поведінки учасників і руху цінних паперів [24].

Фондовабіржа – це спеціалізований заклад, який створюється з метою забезпеченняпостійно діючої торгівлі цінними паперами. Ця ціль досягається за допомогоюузгодження попиту та пропозиції на нього, а також наданням місця та коштів, якдля розміщення, так і для оберту цінних паперів.

Основнафункція фондових бірж полягає в тому, щоб на основі котирування цінних паперіву процесі біржової торгівлі сприяти визначенню справедливих і об'єктивних цінна вказані цінні папери.

Іншоюважливою функцією біржової торгівлі є недопущення укладення угодкупівлі-продажу, внаслідок яких коливання цін на цінні папери матимутьнесподіваний характер або будуть виходити за допустимі межі. Таким чином,фондові біржі сприяють і допомагають підтримувати стабільність на ринку ціннихпаперів.

Ще однією зважливих функцій фондових бірж є функція постійного контролю за фінансовим тагосподарським станом емітентів. Фондові біржі встановлюють для емітентів, цінніпапери яких котируються на фондових біржах, правило надавати біржам необхіднуінформацію, господарські та фінансові звіти, пояснення тощо.

Торгівляцінними паперами на Українській фондовій біржі здійснюється трьома способами:

а) шляхомзадоволення зустрічних замовлень;

б) шляхомаукціону «з голосу»;

в) шляхомкомп'ютерних торгів.

Задоволеннязустрічних замовлень. Зустрічними замовленнями визнаються замовлення, у якихпропозиції продажу та придбання акцій конкретного акціонерного товаристваспівпадають повністю щодо кількості, виду та курсової вартості. Акції, якіреалізуються шляхом виконання зустрічних замовлень, повинні бути внесені вбіржовий бюлетень.

Добіржового бюлетеня заносяться замовлення, подані не пізніше 2 днів напередодніторгів. Зміни, що сталися, а також замовлення, які не ввійшли до бюлетеня, алебули подані не пізніше ніж за 1 годину до початку торгів, вносяться добіржового бюлетеня як доповнення. Зустрічні замовлення виконуються безвинесення їх на аукціонну торгівлю «з голосу» або на комп'ютерні торги.Курсовою вартістю акцій при задоволенні зустрічних замовлень є ціна, зазначенав зареєстрований угоді купівлі-продажу.

Аукціоннаторгівля «з голосу». У день проведення торгів кожний учасник біржової торгівліреєструється й одержує біржовий бюлетень, складений котирувальною комісією напідставі поданих замовлень за станом на цей день. Під час торгів брокери таторгівці цінними паперами, які є власниками або орендарями брокерських місць,розміщуються в операційному залі на постах, відповідно до номерів брокерськихконтор (місць). Нумерація постів співпадає з нумерацією контор (місць) і здійснюєтьсяза ходом годинникової стрілки.

Комп'ютерніторги. Комп'ютерні торги ще називають безперервними або постійними торгами.Вони являють собою модель формування курсу акцій, якої б дотримувалася біржа,що проводить аукціони «з голосу», якби вона проводила останній все частіше ічастіше. Комп'ютерні торги здійснюються самим комп'ютером: у нього безперервновводяться замовлення на продаж та придбання акцій. У процесі робочого дняфондової біржі укладаються угоди купівлі-продажу акцій і дані по цих угодах висвітлюютьсяна дисплеях комп'ютерів та на табло. Після укладення угод у позиції вносятьсявідповідні зміни і знову відбуваються торги, і знову укладаються угоди. Зновувисвітлюються дані по угодах, і все починається спочатку [19].

Більшістьторгів в Україні здійснюється на фондовій біржі ПФТС.

Торговельнасистема Фондової біржі ПФТС є комплексом організаційних, нормативних,програмно-апаратних та технічних рішень. Технологічно вона складається з «Ринкукотировок» та «Ринку заявок». Також в ПФТС проводяться аукціони з продажуцінних паперів Фондом державного майна України, компаніями, що проводятьпервинне розміщення (IPO) власних цінних паперів, або навпаки, розпродаютьвласні активи в цінних паперах.

«Ринок котировок» — ринок ПФТС, побудований запринципом Quote-Driven Market — ринку конкуруючих твердих котирувань. Торги нацьому ринку відбуваються щоденно у режимі он-лайн. В рамках «Ринку котировок» взалежності від потреб учасників торгів передбачено різні варіанти виконаннярозрахунків через депозитарій МФС. «Ринок котировок» переважно використовуєтьсядля вторинних торгів акціями, державними, муніципальними та корпоративнимиоблігаціями, цінними паперами ІСІ та деривативами.

«Ринок заявок» — технологія торгівлі, що побудована запринципом Order-Driven Market. Ця біржова технологія:

- дозволяє учасникам торгів виводити на ринок неодну, а велику кількість різнотипних заявок на купівлю/продаж;

- передбачає автоматичне укладання угод приперехрещенні умов зустрічних заявок, що дозволяє багаторазово протягом одногодня купувати і продавати ті самі цінні папери;

- гарантує проведення розрахунків за угодами день удень за рахунок 100% переддепонування цінних паперів та грошових коштів.

Торгівля на фондових біржах відбувається нецілодобово, а під час торгової сесії, що проходить, максимально, з 7:00 до20:00. Процес торгівлі називається “торгами”.

Звичайно дані по даній торговій акції подаються ввигляді наступної таблиці:

Sym Open Close Bid Ask Last High Low MSFT 53.620 54.130 53.600 53.72053.980 54.230 53.520

Sym –тут вказується тікер (помітка в якійвідображається назва компанії)

Open, Close – вказуються ціни в доларах, по якимвідбувалися операції при відкритті і закритті останніх торгів по даній акції.

Bid, Ask – ціна за якою інвестору на ринкупропонується купити/продати дані акції в даній сесії.

Last – ціна по якій була здійснена остання операція поданій акції

High, Low – найбільш висока та найменша ціна,зафіксована за останню торгову сессію.

Ордер — це заповнена за правилами даного фондовогоринку заявка на покупку або продаж акцій. У професійній торгівлі існує багатовидів ордерів, але базових — два: ринковий (“market order”) і ліміт (“limitorder”). Ринковим ордером інвестор оформляє операцію за поточною ринковоюціною, що склалася на даний папір. Ліміт-ордером інвестор визначає, за якоюмаксимальною (мінімальною) ціною він хоче купити (продати) дану акцію.


3 ОЦІНКА ІНВЕСТИЦІЙНОЇПРИВАБЛИВОСТІ АКЦІЙ НА БІРЖІ ПФТС

3.1  Аналіз динаміки вартостіцінних паперів лідерів зростання ринкової вартості за квітень 2010 року

За період з28.03.2010 по 28.04.2010 відібрано 3 компанії з найбільшим збільшенням вартостіакцій.

Таблиця 3.1

Показники зростання вартості акцій досліджуваних підприємств

Символ компанії Назва компанії Ціна, грн. Зміна, % Об`єм, шт. ZHMZ Житомирський маслозавод, ВАТ 13 160 57100 DMPZ Донецький металопрокатний завод ВАТ 0,07 140,74 5823448 UGRA Український графіт ВАТ 3,5 75 35220

Таблиця 3.2

Фундаментальнідані компаній, що аналізуються

ZHMZ DMPZ UGRA  Last 13.0000 0.0650 3,5000 Change -1 +0,10 Change, % -7.14 +2,94 Open 14.0000 0.0650 3,4000 52-Week High 16 0,58 10 52-Week Low 2 0,01 0,05 Капіталізація 362.2 млн. 37.2 млн. 86.2 млн. Кількість акцій 27 865 000 571 764 100 24 614 500 Номінальна вартість 0.05 0.01 3,35 Дохід 362 106 700 355 258 000 537 943 800 Прибуток 9 831 100 22 603 000 18 129 200 EPS 0.35 0.04 0.74 P/E 0.14 0.25 4,55 Дивіденди - - - Доходи дивідендів

Змінудинаміки вартості акцій компаній представлено на графіках 3,1 3,3.

/>

Рис.3.1 –Динаміка зміни вартості акцій ВАТ Житомирський маслозавод

/>

Рис.3.2 –Динаміка зміни вартості акцій Донецького металлопрокатного заводу

/>

Рис.3.3 –Динаміка зміни вартості акцій ВАТ Український графіт

Провівши первиннийаналіз інформації можна відзначити наступні тенденції:

- Найбільша ціна акції спостерігається по ВАТЖитомирський завод, проте значення ціни акції зменшилось на 1 пункт, ціна акціїВАТ Донецький металопрокатний завод – незмінна, а ціна акції ВАТ Українськийграфіт зростає. Таким чином існує ймовірність, що зростання може продовжитися.

- Дивіденди не виплачуються жодною з компаній, отжерозраховувати необхідно на отримання спекулятивного прибутку.

- По першим двом компаніям поточна ціна в десяткиразів більше за номінальну, в той час, як по третій компанії поточна вартістьне набагато відрізняється від номінальної.

- Аналізуючи вартість акцій за 6 місяців, то можнаспостерігається постійна тенденція по збільшенню вартості акцій по компанії 2та 3.

- Показники прибутку на акцію (EPS) найбільші покомпанії 3, значно перевищючи показники інших компаній.

- Показник співвідношення ціни акції до прибуткунайбільший по 3 компанії, найменший по другій.

Отже, найбільш перспективними для інвестування можна вважати2 та 3 компанії.

3.2 Коефіцієнтний аналіз звітностілідерів зростання ринкової вартості

Таблиця 3.3 – Коефіцієнтний аналіз ВАТ Житомирськиймаслозавод

Коефіцієнт Формула Результат Пояснення Частка оборотних виробничих активів у загальній сумі активів р.100+р.120+р.270 Ф1/р.280 Ф1 0,045 оборотні виробничи активи/активи Коефіцієнт мобільності активів р.260+р.270 Ф1/р.080 Ф1 0,068 оборотні активи/необоротні активи Показники ділової активності Коефіцієнт обортності обігових коштів р.035 Ф2/р.260 Ф1 (гр.3/2+гр.4/2) 5,220 чистий дохід/оборотні активи Коефіцієнт оборотності запасів р.035 Ф2/р.100,120,130,140? Ф1 17,061 чистий дохід/запаси Період одного обороту запасів 365* р.100,120,130,140 Ф1/р.035Ф2 21,393 запаси*365/чистий дохід Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості р.035 Ф2/(р.150-210Ф1 гр.3/2+гр.4/2) 9,351 чистий дохід/дебіторська заборгованість Показники рентабельності Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком р.220 Ф2/р.280 Ф1 (гр.3/2+гр.4/2) 0,124 чистий прибуток/пасив Рентабельність власного капіталу р.220 Ф2/р.380 Ф1 (гр.3/2+гр.4/2) 0,195 чистий прибуток/власний капітал Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком р.220 Ф2/р.035 0,062 чистий прибуток/чистий дохід Період окупності капіталу р.280 Ф1 (гр.3/2+гр.4/2) /р.220 Ф2 8,035 пасив/чистий прибуток  Показники фінансової стійкості  Власні оборотні кошти (ВОК) р.380 ф1+р430Ф1+р.480 ф1-080р. Ф1 -1361591 Власний капітал +Довгостр. зобовязання +Забезпеч. витрат і платежів — Оборотні активи Маневреність робочого капіталу р.100-140 Ф1/(р.260 Ф1-р .620 Ф1) 5,271 грошові кошти та їх еквіваленти/робочий капітал Коефіцієнт фінансової незалежності р.380 Ф1/р.640 Ф1 0,638 власний капітал/пасив Показник фінансового лівериджу р.480 Ф1/р.380 Ф1 0,000 Довгострокові зобовязання/власний капітал Коефіцієнт фінансової стійкості р.380 Ф1+430 Ф1+р.630/р.480 Ф1+р.620 1,952 власний капітал/позиковий капітал Коефіцієнт покриття р.260 Ф1/р.620 Ф1 0,096 оборотні активи/поточні зобовязання Коефіцієнт швидкої ліквідності р.260 — (р.100-140) Ф1/р.620 Ф1 0,080 оборотні активи — запаси/поточні зобовязання Коефіцієнт миттєвої ліквідності р.230+р.240 Ф1/р.620 Ф1 0,007 грошові кошти та їх еквіваленти/поточні зобовязання

Таблиця 3.4 – Коефіцієнтний аналіз ВАТ Донецькийметалопрокатний завод

Коефіцієнт Формула Результат Пояснення Показники майнового стану Частка оборотних виробничих активів у загальній сумі активів р.100+р.120+р.270 Ф1/р.280 Ф1 0,155 оборотні виробничи активи/активи Коефіцієнт мобільності активів р.260+р.270 Ф1/р.080 Ф1 0,231 оборотні активи/необоротні активи Показники ділової активності Коефіцієнт обортності обігових коштів р.035 Ф2/р.260 Ф1 (гр.3/2+гр.4/2) 1,440 чистий дохід/оборотні активи Коефіцієнт оборотності запасів р.035 Ф2/р.100,120,130,140? Ф1 8,003 чистий дохід/запаси Період одного обороту запасів 365* р.100,120,130,140 Ф1/р.035Ф2 45,606 запаси*365/чистий дохід Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості р.035 Ф2/(р.150-210Ф1 гр.3/2+гр.4/2) 2,700 чистий дохід/дебіторська заборгованість Показники рентабельності Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком р.220 Ф2/р.280 Ф1 (гр.3/2+гр.4/2) -0,225 чистий прибуток/пасив Рентабельність власного капіталу р.220 Ф2/р.380 Ф1 (гр.3/2+гр.4/2) -0,565 чистий прибуток/власний капітал Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком р.220 Ф2/р.035 -0,185 чистий прибуток/чистий дохід Період окупності капіталу р.280 Ф1 (гр.3/2+гр.4/2) /р.220 Ф2 -4,453 пасив/чистий прибуток  Показники фінансової стійкості Власні оборотні кошти (ВОК) р.380 ф1+р430Ф1+р.480 ф1-080р. Ф1 -1215859 Власний капітал +Довгострокові зобовязання +Забезпеч. витрат і платежів — Оборотні активи Маневреність робочого капіталу р.100-140 Ф1/(р.260 Ф1-р .620 Ф1) 0,357 грошові кошти та їх еквіваленти/робочий капітал Коефіцієнт фінансової незалежності р.380 Ф1/р.640 Ф1 0,302 власний капітал/пасив Показник фінансового лівериджу р.480 Ф1/р.380 Ф1 1,410 Довгострокові зобовязання/власний капітал Коефіцієнт фінансової стійкості р.380 Ф1+430 Ф1+р.630/р.480 Ф1+р.620 0,433 власний капітал/позиковий капітал Показники ліквідності Коефіцієнт покриття р.260 Ф1/р.620 Ф1 0,192 оборотні активи/поточні зобовязання Коефіцієнт швидкої ліквідності р.260 — (р.100-140) Ф1/р.620 Ф1 0,141 оборотні активи — запаси/поточні зобовязання Коефіцієнт миттєвої ліквідності р.230+р.240 Ф1/р.620 Ф1 0,054 грошові кошти та їх еквіваленти/поточні зобовязання

Таблиця 3.5 – Коефіцієнтий аналіз ВАТ Український графіт

Коефіцієнт Формула Результат Показники майнового стану Частка оборотних виробничих активів у загальній сумі активів р.100+р.120+р.270 Ф1/р.280 Ф1 0,276 оборотні виробничи активи/активи Коефіцієнт мобільності активів р.260+р.270 Ф1/р.080 Ф1 0,261 оборотні активи/необоротні активи Показники ділової активності Коефіцієнт обортності обігових коштів р.035 Ф2/р.260 Ф1 (гр.3/2+гр.4/2) 2,300 чистий дохід/оборотні активи Коефіцієнт оборотності запасів р.035 Ф2/р.100,120,130,140? Ф1 3,910 чистий дохід/запаси Період одного обороту запасів 365* р.100,120,130,140 Ф1/р.035Ф2 93,353 запаси*365/чистий дохід Коефіцієнт оборотності дебіторської заборгованості р.035 Ф2/(р.150-210Ф1 гр.3/2+гр.4/2) 6,990 чистий дохід/дебіторська заборгованість Показники рентабельності Рентабельність капіталу (активів) за чистим прибутком р.220 Ф2/р.280 Ф1 (гр.3/2+гр.4/2) 0,020 чистий прибуток/пасив Рентабельність власного капіталу р.220 Ф2/р.380 Ф1 (гр.3/2+гр.4/2) 0,031 чистий прибуток/власний капітал Рентабельність реалізованої продукції за чистим прибутком р.220 Ф2/р.035 0,017 чистий прибуток/чистий дохід Період окупності капіталу р.280 Ф1 (гр.3/2+гр.4/2) /р.220 Ф2 49,348 пасив/чистий прибуток  Показники фінансової стійкості Власні оборотні кошти (ВОК) р.380 ф1+р430Ф1+р.480 ф1-080р. Ф1 -1107416 Власний капітал +Довгострокові зобовязання +Забезпечення витрат і платежів — Оборотні активи Маневреність робочого капіталу р.100-140 Ф1/(р.260 Ф1-р .620 Ф1) 1,854 грошові кошти та їх еквіваленти/робочий капітал Коефіцієнт фінансової незалежності р.380 Ф1/р.640 Ф1 0,598 власний капітал/пасив Показник фінансового лівериджу р.480 Ф1/р.380 Ф1 0,000 Довгострокові зобовязання/власний капітал Коефіцієнт фінансової стійкості р.380 Ф1+430 Ф1+р.630/р.480 Ф1+р.620 1,540 власний капітал/позиковий капітал Показники ліквідності Коефіцієнт покриття р.260 Ф1/р.620 Ф1 0,264 оборотні активи/поточні зобовязання Коефіцієнт швидкої ліквідності р.260 — (р.100-140) Ф1/р.620 Ф1 0,127 оборотні активи — запаси/поточні зобовязання Коефіцієнт миттєвої ліквідності р.230+р.240 Ф1/р.620 Ф1 0,023 грошові кошти та їх еквіваленти/поточні зобовязання

Порівняємоотримані результати, виділяючи найкращу компанію для інвестування порозрахованим показникам.

Найбільшачастка виробничих оборотних активів і найвищій коефіцієнт мобільностіхарактерні для третьої компанії.

Аналізуючипоказники ділової активності, слід відзначити високі результати Житомирськогомолокозаводу, в якого значення коефіцієнту оборотності вдвічі більше ніж у 2інших компаній. Слід відзначити, що ВАТ Український графіт (3 компанія) маєпорівняно довгий період обороту запасів.

Проаналізуємопоказники рентабельності підприємств. Перш за все, слід відзначити, щоДонецький металопрокатний прибуток в аналізованому періоді отримав доситьзначний збиток, порівнюючи показники рентабельності першого та третьогопідприємства більші показники слід відзначити більш високі показникирентабельності першого підприємства.

Проаналізувавшипоказники фінансової стійкості, слід відзначити високі показники першого та третьогопідприємства.

Показникиліквідності всіх 3 підприємств нижчі за нормативні, проте перше та третєпідприємство має виші показники, ніж друге.

Таким чиномпідприємство 1 та 3 мають приблизно однакові показники згідно коефіцієнтногоаналізу. Проте врахувавши перевагу третього підприємства згідно аналізу динаміки вартості цінних паперівлідерів зростання ринкової вартості за квітень 2010 року.


ВИСНОВОК

Цінніпапери — документи встановленої форми з відповідними реквізитами, що посвідчуютьгрошові або інші майнові права, визначають взаємовідносини особи, яка їхрозмістила (видала), і власника, та передбачають виконання зобов'язань згідно зумовами їх розміщення, а також можливість передачі прав, що випливають із цихдокументів, іншим особам.

Фондовий ринок(ринок цінних паперів) — сукупність учасників фондового ринку та правовідносин міжними щодо розміщення, обігу та обліку цінних паперів і похідних (деривативів).

Фондовийринок поділяється на первинний та вторинний. Первинний ринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов'язаних з розміщенням цінних паперів. Вториннийринок цінних паперів — сукупність правовідносин, пов'язаних з обігом ціннихпаперів.

Акція — іменний цінний папір, який посвідчує майнові права його власника (акціонера), щостосуються акціонерного товариства, включаючи право на отримання частини прибуткуакціонерного товариства у вигляді дивідендів та право на отримання частинимайна акціонерного товариства у разі його ліквідації, право на управління акціонернимтовариством, а також немайнові права, передбачені Цивільним кодексом України тазаконом, що регулює питання створення, діяльності та припинення акціонернихтовариств, і законодавством про інститути спільного інвестування.

Облігація(лат. obligatio — забов`язання; англ. bond — довгострокова, note —короткострокова) — емісійний цінний папір, що засвідчує внесення її власникомгрошових коштів і підтверджує зобов'язання відшкодувати йому номінальнувартість цього цінного паперу в передбачений в ньому строк з виплатоюфіксованого відсотка (якщо інше не передбачено умовами випуску). Облігації усіхвидів розповсюджуються серед підприємств і громадян на добровільних засадах.

Вексель — цінний папір, який посвідчує безумовне грошове зобов'язання векселедавця або йогонаказ третій особі сплатити після настання строку платежу визначену суму власникувекселя (векселедержателю) .

Портфель ціннихпаперів — сукупність придбаних(отриманих) банком цінних паперів, право на володіння, користування тарозпорядження якими належить банку та які згруповані за їх типами іпризначенням.

Більшістьторгів в Україні здійснюється на фондовій біржі ПФТС.

Торговельнасистема Фондової біржі ПФТС є комплексом організаційних, нормативних,програмно-апаратних та технічних рішень. Технологічно вона складається з «Ринкукотировок» та «Ринку заявок». Також в ПФТС проводяться аукціони з продажуцінних паперів Фондом державного майна України, компаніями, що проводятьпервинне розміщення (IPO) власних цінних паперів, або навпаки, розпродаютьвласні активи в цінних паперах.

За період з28.03.2010 по 28.04.2010 відібрано 3 компанії з найбільшим збільшенням вартостіакцій.

Провівшипервинний аніліз інформації можна відзначити наступні тенденції:

- Найбільша ціна акції спостерігається по ВАТЖитомирський завод, проте значення ціни акції зменшилось на 1 пункт, ціна акціїВАТ Донецький металопрокатний завод – незмінна, а ціна акції ВАТ Українськийграфіт зростає. Таким чином існує ймовірність, що зростання може продовжитися.

- Дивіденди не виплачуються жодною з компаній, отже розраховуватинеобхідно на отримання спекулятивного прибутку.

- Аналізуючи вартість акцій за 6 місяців, то можнаспостерігається постійна тенденція по збільшенню вартості акцій по компанії 2та 3.

- Показники прибутку на акцію (EPS) найбільші покомпанії 3, значно перевищючи показники інших компаній.

- Показник співвідношення ціни акції до прибуткунайбільший по 3 компанії, найменший по другій.

Найбільш перспективними для інвестування можна вважати 2 та3 компанії.

Найбільшачастка виробничих оборотних активів і найвищій коефіцієнт мобільностіхарактерні для третьої компанії.

Аналізуючипоказники ділової активності, слід відзначити високі результати Житомирськогомолокозаводу, в якого значення коефіцієнту оборотності вдвічі більше ніж у 2інших компаній. Слід відзначити, що ВАТ Український графіт (3 компанія) маєпорівняно довгий період обороту запасів.

Слідвідзначити, що Донецький металопрокатний прибуток в аналізованому періодіотримав досить значний збиток, порівнюючи показники рентабельності першого та третьогопідприємства більші показники слід відзначити більш високі показникирентабельності першого підприємства. Проаналізувавши показники фінансовоїстійкості, слід відзначити високі показники першого та третього підприємства. Показникиліквідності всіх 3 підприємств нижчі за нормативні, проте перше та третєпідприємство має виші показники, ніж друге.

Таким чином підприємство1 та 3 мають приблизно однакові показники згідно коефіцієнтного аналізу. Протеврахувавши перевагу третього підприємства згідно аналізу динаміки вартості цінних паперів лідерівзростання ринкової вартості за квітень 2010 року.


ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

1. .Закон України «Про акціонерні товариства» вiд17.09.2008 № 514-VI

2. Закон України «Про інвестиційну діяльність» вiд18.09.1991 № 1560-XII

3. Закон України «Про іпотечні облігації» вiд22.12.2005 № 3273-IV

4. Закон України «Про оподаткування прибуткупідприємств» від 28 грудня 1994 року N 334/94-ВР

5. Закон України «Про цінні папери та фондовий ринок»вiд 23.02.2006 № 3480-IV

6. Правління національного банку України Методичнівказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» від15.03.2004 N 104

7. Васильєва В.В.,Васильченко О.Р. Фінансовий ринок: Навчальний посібник. — К.: ЦУЛ, 2008. — 368 с.

8. Еш С. М. Фінансовийринок: Навч. посіб. — К.: Центр учбової літератури, 2009. — 528 с.

9. Карась П. М., ПрямковО.Ю. Сотниченко Л.Л. Цінні папери в системі корпоративного управління: Навч.посібник. – Львів: Новий світ – 2000, 2007 164 с.

10. Маслова С.О., Опалов О.А.Фінансовий ринок: навч. пос. — 2-е вид., випр. — К.: Каравела, 2003. — 344 с.

11. Міщенко В.І., Слов`янськаН.Г., Корнеєва О.Г. Банківські операції – 2-ге вид, 2007

12. Рынок облигаций: Анализ и стратегии/ Фрэнк Дж.Фабоцци; Пер. с англ. М.: Альпина Бизнес Букс, 2005.

13. Сухарський В.С.,Сухарський В.В. Ощадно – банківська справа. – Тернопіль: Астон, 2003 – 464 с.

14. Шелудько Л. Фінансовийринок: підручник. — К.: Знання, 2006. — 535 с.

15. Активізація інвестиційноїдіяльності підприємств в умовах трансформації економіки: Автореф. дис… канд.екон. наук: 08.07.01 / І.М. Крейдич; НАН України. Ін-т економіки. — К., 2002. —19 с. — укp.

16.  Акція як об'єкт права власності: Автореф. дис…канд. юрид. наук: 12.00.03 / О.С. Швиденко; НАН України. Ін-т держави і права ім.В.М.Корецького. — К., 2006. — 20 с. — укp.

17. Вексель як борговий цінний папір: Автореф. дис…канд. юрид. наук: 12.00.03 / Сергій Володимирович Мирославський; НАН України,Інститут держави і права ім. В.М.Корецького. — К., 2008. — 16 с. — укp.

18. Фондовий ринок у системіекономічні відносин: автореф. дис… канд. екон. наук: 08.00.01 / О.А. Куліш;Донец. нац. ун-т. — Донецьк, 2008. — 20 с. укp.

еще рефераты
Еще работы по финансовым наукам