Реферат: Микроэкономика 8

--PAGE_BREAK--Δ
Qd

Qd= 10 15=0,66

Аналогічно розраховуються наступні ΔQdQdтаΔPdPd.

Edp=  ΔQdQdΔPdPd=  0,660,15=4,4             

Аналогічно розраховуються наступні Edp.

Попит на колготки жіночі еластичний при обсязі виробництва від 10 до 40 тис.шт, а не еластичний при обсязі виробництва від 40 пачок і вище.  Видна закономірність між еластичністю попиту і зміною виручки при зміні ціни показані на Ріс.2.                              

 Визначення еластичності пропозиції

Таблиця

Qs

Ps

∆Qs=|Q1-Q2|

∆Ps=|P1-P2|

Q̅s=|Q1+ Q2|2

P̅s=|P1+ P2|2

∆QsQs

∆PsPs

Eps

10

25

10

5

5

22.5

2

0,22

9

20

30

10

5

15

27.5

0,66

0,18

3

30

35

10

5

25

32.5

0,4

0,15

2,6

40

40

10

5

35

37.5

0,285

0,14

2

50

45

10

5

45

42.5

0,22

0,11

1,8

60

50

10

5

55

47.5

0,18

0,1

1,8

70

55

10

5

65

52.5

0,15

0,09

1,6

80

60

10

5

75

57.5

0,13

0,086

1,625





















Еластичність пропозиції розраховується за тим же принципом, що і еластичність попиту.
                                                              Завдання 5

Граничний дохід (англ. marginal revenue), також маржінальний дохід, гранична виручка (доповнення до валового доходу)  —додатковій дохід, що отримується від продажу однієї додаткової одиниці товару. Граничний дохід також характеризується як дохід, отриманий від реалізації після відшкодування змінних витрат. Граничний дохід є джерелом освіти прибутку і покриття постійних витрат. Граничний дохід є проміжним показником зміни прибули і формально обчислюється як похідна функції прибули. Крива граничного доходу (MR) фірми по виробництву сигарет в умовах недосконалої конкуренції лежить нижче за її криву попиту (D), який знижується.

    Граничний дохід від реалізації продукції по функції попиту розраховується по формулі:

 MR= ΔTRΔQ,

де ΔTR — зміна виручки від реалізації продукції по функції попиту; 

ΔQ — зміна об'ємів продажів.

Визначення граничного доходу від реалізації продукції згідно функції попиту
Таблиця

Qd

Pd, грн.

TR=P*Q, грн.

∆TR=TR1-TR2,грн.

∆Q=Q1-Q2,

MR=∆TR∆Q,



 


70



-625

-10

62.5

 
10

62.5

625

-475

-10

47.5

 
20

55

1100

-325

-10

32.5

 
30

47.5

1425

-175

-10

17.5

 
40

40

1600

-25

-10

2.5

 
50

32.5

1625

125

-10

-12.5

 
60

25

1500

275

-10

-27.5

 
70

17.5

1225

425

-10

-42.5

 
80

10

800

575

-10

-57.5

 
90

2.5

225

225

-10

-22.5

100







-10



Розрахунки:

TR1=P1*Q1=10*62.5=625

Аналогічно розраховуються наступні TR.

Δ TR=TR1-TR2=625-0=625

Аналогічно розраховуються наступні Δ TR.

ΔQ=Q1-Q2=10-20=-10

Аналогічно розраховуються наступні ΔQ.

MR= ΔTRΔQ

Аналогічно розраховуються наступні MR.

Валовий прибуток (TR) збільшується темпом, який знижується. Оскільки MR є зміна в TR, існує особливий зв'язок між MR і TR. При русі вниз по еластичному відрізку кривої попиту TR зростає, і MR є позитивним. Коли TR досягає свого максимуму, MR дорівнює нулю. І при русі вниз по нееластичному відрізку кривої попиту TR знижується так, що MR стає негативним.  Граничний дохід змальований на Мал. 2

                                                             Завдання 6

Функція попиту і пропозиції

Pd=70-3/4Qd

Ps=20+0,5Qs

Спочатку розрахуємо «податковий тягар» арифметично:

70-3/4Qd=20+0,5Qs

70-3/4Q-20-0,5Q=0

50-5/4Q=0

-5/4Q=-50

Qe=4

Pe=70-3/4*4=40

 «податковий тягар» рівняється:

40-36=4

P1е= 40*1,2=36

Результати цих розрахунків приведені в Табл.6. 

 Розподіл «податкового тягаря» між споживачем і виробником на рівноважній ділянці кривих попиту і пропозиції .
Таблица

Pe,грн.

Qe, тыс. грн.

Pe-ндс, грн.

p1e,грн.

Q1e, тыс. пачек

Бремя потребителя, грн.:

Pe-p1e

Бремя производителя, грн.:

 p1e— (Pe-НДС)

Снижение объёмов потребления, тыс. пачек:

 Qe— Q1e

40

40

33

36

48

3

4

-8

Графік розподілу «податкового тягаря» між споживачем і виробником змальований на Ріс.3. Вивід з позиції рівня еластичності попиту і пропозиції на дослідженій ділянці кривих попиту і пропозиції: «податковий тягар» споживача складає 3 грн., за умови що ПДВ=20%, а «податковий тягар» виробника складає 4 грн. за одну продану одиницю продукції.

                                                Завдання 7

Постійних витрат (TFC) — витрати, величина яких в короткостроковому періоді не змінюється при зміні обсягу виробництва. Їх інколи називають «накладними витратами». До постійних витрат відносяться витрати на вміст виробничих будинків, закупівлю устаткування, рентні платежі, процентні виплати за кредитами, зарплата управлінського персоналу, комунальні платежі, оренда, амортизація і т. і. Ці витрати повинні фінансуватися навіть тоді, коли фірма нічого не виробляє.

Змінні витрати (TVC) — витрати, величина яких змінюється залежно від зміни обсягу виробництва. Якщо продукція не виготовляється, то вони дорівнюють нулю. До змінних витрат відносяться витрати на придбання сировинних ресурсів, палива, енергії, оплата транспортних послуг, заробітної плати робітником і службовцем.

Загальні витрати (ТС) — сукупні витрати фірми, рівні сумі її постійних і змінних витрат. Загальні витрати визначаються за формулою:
<img width=«116» height=«19» src=«ref-2_1896467536-239.coolpic» v:shapes="_x0000_i1025">

Загальні витрати збільшуються у міру збільшення обсягу виробництва. Витрати на одиницю вироблених благ мають форму середніх постійних витрат, середніх змінних витрат і середніх загальних витрат.  Середні постійні витрати  (AFC)  — це загальні постійні витрати на одиницю продукції.

<img width=«78» height=«44» src=«ref-2_1896467775-1714.coolpic» v:shapes="_x0000_i1026">

Оскільки загальні постійні витрати не змінюються, то під час розділення їх на обсяг виробництва, яке збільшується, середні постійні витрати падатимуть у міру збільшення кількості випуску продукції, оскільки фіксована сума витрат розподіляється на все більше одиниць продукції. І, навпаки, при скороченні обсягу виробництва середні постійні витрати зростатимуть.

Середні змінні витрати (AVC) — це загальні змінні витрати на одиницю продукції.

<img width=«87» height=«44» src=«ref-2_1896469489-268.coolpic» v:shapes="_x0000_i1027">

Середні змінні витрати спочатку падають, досягаючи свого мінімуму, потім починають зростати.

Середні (загальні) витрати (АТС) – це загальні витрати виробництва на одиницю продукції.

АТС=AFC+AVC=ТСQ

Крива граничних витрат МС пересікає криві АТС і AVC в точці мінімального значення кожного з них. Всі ці витрати розраховані в Табл.8 Значення ціни для розрахунку виручки від реалізації продукції набуте на рівні рівноважної на конкурентному ринку, розрахованої раніше. Кошторис постійних витрат (FC)    продолжение
--PAGE_BREAK--