Реферат: Статистичне вивчення реалізації продукції птахівництва

Проектне завдання№6

До курсовоїроботи з статистики на тему:

Статистичневивчення реалізації продукції птахівництва 2007р.

№ Область

Реалізація яєць (кількість),

млн. шт

Середня ціна,

грн. за 1 тис. шт.

Реалізація яєць, тис. грн. 1 Україна 6746,9 274,4 1851349,36 2 Автономна Республіка Крим 273,6 255,1 69795,36 3 Вінницька 180,8 236,6 42777,28 4 Волинська 16,4 304,8 4998,72 5 Дніпропетровська 599,8 257,0 154148,60 6 Донецька 743,8 248,3 184685,54 7 Житомирська 117,3 243,2 28527,36 8 Закарпатська 0,7 296,1 207,27 9 Запорізька 391,0 254,9 99665,90 10 Івано-франківська 380,6 277,6 105654,56 11 Київська 1277,1 340,5 434852,55 12 Кіровоградська 63,8 278,8 17787,44 13 Луганська 449,2 259,9 116747,08 14 Львівська 123,9 259,6 32164,44 15 Миколаївська 169,5 264,2 44781,90 16 Одеська 142,3 226,1 32174,03 17 Полтавська 349,7 268,0 93719,60 18 Рівненська 86,6 255,6 22134,96 19 Сумська 106,9 257,6 27537,44 20 Тернопільська 111,3 254,1 28281,33 21 Харківська 440,6 262,7 115745,62 22 Херсонська 57,6 314,1 18092,16 23 Хмельницька 181,5 267,8 48605,70 24 Черкаська 313,8 241,8 75876,84 25 Чернівецька 118,6 314,2 37264,12 26 Чернігівська 50,5 301,0 15200,50

Вступ

Як окрема галузьнауки статистика виникла з практичних потреб людей. Об’єктом її вивченнясоціальні, економічні, політичні та культурні явища і процеси суспільногожиття.

Статистика –багатогалузева наука, яка включає загальну теорію статистики,соціально-економічну статистику і галузеві статистики. Галузеві статистики(промислова, сільськогосподарська, транспортна) вивчають стан і розвитококремих галузей народногосподарського комплексу. Так, сільськогосподарськастатистика вивчає кількісну сторону масових суспільних явищ, які відбуваються усільському господарстві, у нерозривному зв’язку з їх кількісною стороною. Вона розглядаєсистему об’єктивних показників, що характеризують умови, процеси і результатисільськогосподарського виробництва, виявляє і аналізує закономірності розвиткуцієї галузі.

На сучасномуетапі розвитку сільського господарства України все більш помітною стаєнеобхідність наукового, теоретично обгрунтованого підходу до виробництва.Вивчення внутрішніх закономірностей галузі та її ланок – рослинництва ітваринництва – неможливе без використання методів статистичної науки. При цьомунеобхідно враховувати, що сільське господарство має ряд особливостей, порівняноз іншими галузями виробництва. І з цими природно-економічними, економічними тасоціально-економічними особливостями пов¢язана система показників, що зазмістом і формою істотно відрізняються від відповідних показників інших галузейматеріального виробництва.

При дослідженнімасових явищ і процесів, що відбуваються у сільському виробництві, статистикасільського господарства широко використовує також методи, розроблені теорієюстатистики: статистичне спостереження; зведення і групування статистичнихданих, абсолютних, відносних і середніх величин; побудова та аналіз рядівдинаміки; індексний метод; вибірковий метод; кореляційно-регресійний ідисперсійний аналіз; графічний метод та ін.

Економічніособливості полягають у тому, що відтворення здійснюється безпосередньо навласній основі в натуральній формі. Це призводить до того, що більша частинапродукції залишається в сільському господарстві і використовується для поновленнявиробництва.

Соціально-економічніособливості сільського господарства виявляються в тому, що продукцію цієїгалузі виробляють підприємства, які засновані на різних формах власності. Востанні роки виникають нові організаційні форми господарювання.

І тому,враховуючи специфіку сучасного сільського господарства, процедура статистичногоаналізу виробництва, інструментарій статистики повинні відображати потребивиробництва, а статистичні показники мають давати змогу зробити висновки ірозробити рекомендації щодо можливостей раціонального і ефективногогосподарювання в умовах нашого часу.

Розділ I. Система показниківстатистики тваринництва

1.1  Предмет, метод і завдання статистики тваринництва

Птахівництво єкомплексною галуззю і включає вирощування і утримання курей, качок, гусей,індиків та інших видів птиці. В цій галузі виробляються такі висококалорійніпродукти харчування, як яйця і м'ясо. Птахівницькі господарства залежно відвиду вироблюваної продукції можуть мати такі виробничі напрямки: яйцевий, яйцево-м'ясний,м'ясний і племінний.

Яйцевий напрямокмають господарства, які утримують дорослих курей. Яйця інших видів птицінизькоякісні і потребують великих витрат на їх виробництво. Тому їхвикористовують тільки для інкубаціі. Господарства м'ясного напрямку вирощуютьпереважно качок, гусей, індиків, а також молодняку курей (курчат-бройлерів).

Яйцево-м'яснийнапрямок найпоширеніший у господарствах, де виробляють харчові яйця і м'ясо.

У племінномуптахівництві товарною продукцією є яйця від племінної птиці для інкубаціі абоплемінний молодняк усіх видів птці.

Усі птахівницькігосподарства поділяються на племінні й товарні. До племінних належать:

· селекційно-генетичністанції та експериментальні господарства наукових установ. Їх завданням єстворення нових порід птиці, а також спеціалізованих ліній та їх кросів,методичне керівництво племінною роботою у птахівництві;

· державніконтрольно-випробувальні станції, які випробовують і оцінюють промисловігібриди і кроси ліній, що поєднуються, які потім передають племінним заводам;

· племіннізаводи, які вдосконалюють і розмножують птицю створених ліній, кросів і порід(виробляють племінні яйця батьківських форм, які передають племіннимгосподарствам-репродукторам);

· племіннігосподарства-репродуктори, де схрещують батьківські форми птиці, одержуютьгібридну птицю і забезпечують нею промислові птахофабрики, птахогосподарства таінкубаторно-птахівницькі станції для постачання товарних ферм іншихгосподарств, а також населення;

· племінніферми-репродуктори у складі птахівницьких товарних господарств, які виконуютьтаку саму роль, що й господарства-репродуктори.

· інкубаторно-птахівницькістанції, котрі виводять добовий молодняк і забезпечують ним товарні фермигосподарств, птахофабрик, які не мають своїх інкубаторних цехів,міжгосподарські підприємства та населення.

 Організовані іпрацюють кілька типів товарних птахівницьких підприємств, які виробляють іреалізують населенню дієтичні яйця і м'ясо птиці.

Птахофабрики —спеціалізовані підприємства, які на промисловій основі виробляють яйця і м'ясо.Як правило, вони розташовані навколо великих міст і промислових центрів, атакож курортів. Комбікорми вони закупляють, іноді мають земельні площі ічастково вирощують зернові культури, а також зелені й соковиті корми. Працюютьза поточною технологією із застосуванням комплексної механізації іавтоматизації виробничих процесів, виробляють продукцію рівномірно протягомроку.

Птахогосподарства,крім промислового виробництва продукції птахівництва, мають великі земельніплощі, вирощують корми, раціонально поєднується з молочним скотарством, що даєзмогу ефективно використовувати землю, робочу силу й засоби виробництва.

Птахівницькіферми приватно-орендних підприємств і господарств інших типів спеціалізації, дептахівництво є додатковою галуззю і розвивається на власних кормах.

Міжгосподарськіпідприємства, які створюються існуючими господарствами на пайовій основі длявиробництва продукції птахівництва, особливо м'яса. Одержаний приріст живоїмаси і прибуток тут розподіляють між господарствами-учасниками коопераціїпропорційно їхнім пайовим внескам з урахуванням поставлених кормів.

Виробничіоб'єднання, які працюють на основі спеціалізації підприємств на виконанніокремих технологічних стадій єдиного процесу виробництва продукції (інкубаціїяєць, вирощування ремонтного молодняку, виробництва яєць і м'яса птиці та ін.).При цьому на головному підприємстві централізуються фінансові, матеріальні,деякі трудові ресурси, а також обслуговуючі підрозділи (транспорт, склади,лабораторії тощо) і служби (матеріально-технічного постачання, збуту,капітального будівництва, ремонту та ін.).

Більшістьптахофабрик працюють за закінченим циклом виробництва, тобто займаютьсярепродукцією, вирощуванням ремонтного молодняку, виробництвом продукції. Однакпроцес поглиблення спеціалізації на базі міжгосподарської кооперації у межахвиробничого об'єднання дає змогу знизити витрати на виробництво і підвищитийого рентабельність.

У птахівництвінеобхідно мати високий рівень концентрації виробництва і організовувати ферми ігосподарства раціональних розмірів.

Рекомендуютьсятакі розміри птахівницьких ферм у сільськогосподарських підприємств усіхприродних-економічних зон: качиних 65–250 тис., гусячих — 20–60 тис., індичих —25–50 тис. голів відгодівельного поголів'я за рік. Оптимальний розмірптахофабрик має бути таким: виробництво яєць — 500–1000 тис. голівкурок-несучок, вирощування бройлерів — 3–8 млн., каченят — 1,0–1,5 млн.,гусенят та індиченят — 250–500 тис. голів за рік.

Розмірифермерських птахівничих господарств залежать передусім від наявної площі землі,проте мають бути не менше 5 тис. курок-несучок.

Розміриінкубаторно-птахівницьких станцій залежать від потреби господарств і населенняв добовому молодняку, проте вони повинні бути не менше 90 тис. яєць одночасногозакладання.

Для підвищенняекономічної ефективності спеціалізовані птахівницькі господарства повиннізастосовувати елементи маркетингу у своїй діяльності на всіх стадіяхвиробництва, переробки і збуту продукції. Маркетинг передбачає вивчення попитуна певні види продукції з метою його задоволення. Починати треба з вивченняринку птахівницької продукції, на який поставлятиметься продукція конкретногопідприємства. На основі цього можна визначитися в можливих обсягах виробництвапродукції кожного виду і з'ясувати резерви зростання її обсягів.

Важливим моментомє визначення каналів реалізації кожного виду продукції птахівництва. Більшефективною є реалізація її підприємством через фірмові магазини, ларкі та наринках. Можлива також реалізація через оптові торговельні організації. Потрібнонаперед визначати рівень цін реалізації кожного виду продукції і закалендарними періодами, а також можливий рівень прибутковості.

1.2  Система показників статистики тваринництва

За видами тваринвиділяють такі галузі тваринництва: скотарство (розведення великої рогатоїхудоби), свинарство, птахівництво, вівчарство, козівництво, конярство,кролівництво, звірівництво, бджільництво, шовківництво, собаківництво.Усередині галузей диференціація ведеться залежно від характеру і призначенняпродукції, наприклад молочне і м’ясне скотарство; сальне і беконне свинарство;вовняне, м’ясне і шубне вівчарство і т.д.

Водночасстатистика тваринництва займається визначенням валового виходу продуктів забоюсільськогосподарських тварин і птиці, тобто м’яса, сала, субпродуктів, шкір,хутряної сировини, рогів і копит, щетини, пуху та інших продуктів, пов’язанихіз забоєм худоби. Це пояснюється такими практичними розуміннями.

По-перше, основнепризначення скотарства, свинарства і значною мірою вівчарства і птахівництва —це вирощування і відгодівля тварин для забою їх на м’ясо. Тому при вивченнітваринництва першорядне значення має визначення забійного контингенту тварин,тобто тієї їх частини, що йде для забою на м’ясо.

Птицю обліковуютьпо видах (кури, гуси, качки, індики та ін.) і також поділяють на дорослих імолодняк. Молодняк курей несучих порід переводять в доросле стадо у віці 150днів, молодняк курей м’ясних і м’ясо-яєчних порід — у віці 180 днів, гусей таіндиків — у віці старші 5 місяців і качок — у віці старші 3 місяців. З групидорослої птиці окремо виділяють стадо несучок, незалежно від того, чи одержуютьяйця від них на момент обліку, чи ні.

Статистичнаінформація створюється, передається і зберігається у вигляді показників. Показник- одне із основних понять статистики, узагальнююча характеристика суспільнихявищ і процесів, в якій поєднуються кількісна і якісна визначеність їх.

Якісновизначений статистичний показник складається з моделі кількісної сторони явища,що вивчається, і числового значення.

Вірогідністьстатистичної інформації залежить від того, наскільки об'єктивно статистичний показниквідображає соціально-економічну суть

явищачи процесу, що вивчається. У вірогідності виділяють два аспекти — адекватністьі точність.

Заспособом обчислення розрізняють первинні і похідні (вторинні)показники. Первинні визначають зведенням даних статистичного спостереження іподають у формі абсолютних величин. На базі первинних обчислюються похідніпоказники першого порядку, а при порівнянні останніх маємо похідні показникидругого порядку.

Заознакою часу показники поділяють на інтервальні і моментні.Інтервальні характеризують явище за певний час (день, декаду, місяць, рік). Домоментних відносяться показники, що дають кількісну характеристику явищ напевний момент часу.

Статистикатваринництва визначає обсяги продуктів забою худоби і птиці, оскільки основнепризначення м'ясного скотарства, свинарства, значною мірою вівчарства іптахівництва полягає у вирощуванні худоби й птиці для забою на м'ясо.

Слідмати на увазі й те, що частину худоби і птиці забивають на м'ясо безпосередньов господарствах, і тому статистика промисловості не має даних про обсягвиробництва м'яса. Облік обсягу виробництва м'яса статистикою тваринництва даєзмогу оцінити внесок кожного господарства у виробництво м'яса.

Розмірвиробництва кожного виду продукції тваринництва в натуральному вираженнівизначають окремо. Натуральні показники виробництва окремих продуктівтваринництва, як правило, не підсумовуються.

Основниминатуральними показниками обсягу виробництва продукції тваринництва, якуодержали в результаті нормальної життєдіяльності тварин, є валовий надіймолока, валовий настриг вовни, валовий збір яєць. Валове виробництво цихпродуктів залежить від кількості худоби і птиці та рівня їхньої продуктивності.

Даніпро кількість і склад поголів'я сільськогосподарських тварин мають важливезначення для оцінки стану й розвитку тваринництва, характеристики процесувідтворення їх і продуктивності, визначення розмірів окремих видів продукціїтваринництва та його виробничого напряму.

Устатистиці облік кількості тварин здійснюють диференційовано за видами, віком істаттю, господарським і виробничо-економічним призначенням, породами.

Доосновних видів сільськогосподарських тварин відносять велику рогату худобу,свиней, овець, кіз і коней. Окремо здійснюють облік птиці, кролів, хутровихзвірів, бджіл, риб.

Розділ II. Статистичне вивченняпоказників статистики реалізації худоби і птиці

2.1 Статистичнігрупування та їх види

Групування — це розподіл безлічі одиниць досліджуваноїсукупності по групах відповідно до істотним для цієї групи ознакою. Методугрупування дозволяє забезпечувати первинне узагальнення даних, подання їх убільш впорядкованому вигляді. Завдяки угрупованню можна співвіднести зведеніпоказники за сукупністю в цілому з зведеними показниками по групах. З'являєтьсяможливість порівнювати, аналізувати причини відмінностей між групами, вивчативзаємозв'язку між ознаками. Групування дозволяє робити висновок про структурусукупності і про роль окремих груп цієї сукупності. Саме угруповання формуєоснову для подальшого зведення та аналізу даних.

Ознаки, за якими проводиться угруповання, називають групувальнимиознаками. Групувальна ознака іноді називають підгрунтям угруповання. Правильнийвибір істотної групувальної ознаки дає можливість зробити науково обгрунтованівисновки за результатами статистичного дослідження. Групувальні ознаки можутьмати як кількісний вираз (обсяг, дохід, курс валюти, вік і т.д.), так і якісний(форма власності підприємства, стать людини, галузева приналежність, сімейнийстан і т.д.).

При визначенні числа груп, як правило, враховуютьсязавдання дослідження, обсяг сукупності і види ознак, які беруться в якостіпідстави угруповання. Наприклад, за кількісною ознакою вік населення може бутирозбите на самі різні групи. Їх число буде залежати від поставлених завдань.Наприклад, це можуть бути групи за віком працездатного населення; економічноактивного населення і т.д.

Якщо береться, припустимо, такий якісний ознака, якосвіта, то груп буде рівно стільки, скільки існує ступенів або профілів освіти.В освіті сходами груп буде шість (неповна середня; середня; неповна середняспеціальна; спеціальна середня; неповна вища; вища). За профілем освітикількість груп може збігатися або з кількістю професійних груп, або з кількістюсфер освіти (гуманітарна; інженерно-технічне; природничо).

Якщо для побудови угруповання використовується тількиодна ознака, то таке групування називають простим, якщо угруповання проводитьсяза кількома ознаками, його називають складним. Складне угруповання буває абокомбінаційним, або багатомірним.

Якщо груп виявляється багато і вони включають малечисло одиниць, то групові показники можуть стати ненадійними. Тому альтернативоюкомбінаційної угруповання є багатовимірна угруповання, яке здійснюється закомплексом ознак одночасно. Її застосування вимагає використання електронноїобчислювальної техніки. За допомогою спеціально розроблених електронних програмформуються однорідні групи на підставі близькості з усього комплексу ознак.

Групування, в результаті якого виділяють одноріднігрупи або типи явищ, як вираз конкретного суспільного процесу називаютьсятипологічними. Прикладом типологічних групувань може бути поділ підприємств захарактеристикою видів власності, групування країн за економічним розвитком.

Структурними групуваннями називаються групування, якіхарактеризують розподіл одиниць однотипної сукупності за будь-якою ознакою.Типологічні і структурні групування дуже близькі один до одного: типологічнігрупування виділяють самі типи, а структурні – вказують питому вагу окремихтипів у загальній масі.

Аналітичні групування – це групування, які визначаютьвзаємозв'язок між різними ознаками одиниць статистичної сукупності. За допомогоютакого групування можна виявити певні взаємозв'язки між факторними ірезультативними ознаками. Наприклад, залежність між рівнем кваліфікаціїпрацівника та його заробітною працею. Аналітичні групування є дуже складними ідля того, щоб зрозуміти, як вони будуються, необхідно чітко виділити факторні ірезультативні ознаки в досліджуваному явищі.

2.2 Рядирозподілу вибіркової сукупності, їх характеристика та графічне зображення

Найважливішоючастиною статистичного аналізу є побудова рядів розподілу (структурноїугруповання) з метою виділення характерних властивостей і закономірностейдосліджуваної сукупності. Залежно від того, яка буде ознака (кількісна абоякісна), взята за основу групування даних, розрізняють відповідно типи рядіврозподілу.

Якщо за основуугруповання взято якісної ознаки, то такий ряд розподілу називають атрибутивним(розподіл за видами праці, за статтю, за професією, за релігійною ознакою,національної приналежності і т.д.).

Якщо рядрозподілу побудований за кількісною ознакою, то такий ряд називаютьваріаційним. Побудувати варіаційний ряд — значить порядок кількісний розподілодиниць сукупності за значеннями ознаки, а потім підрахувати числа одиницьсукупності з цими значеннями (побудувати групову таблицю).

Виділяють триформи варіаційного ряду: ранжируваний ряд, дискретний ряд і інтервальний ряд.

Ранжирований ряд- це розподіл окремих одиниць сукупності в порядку зростання або зменшеннядосліджуваної ознаки. Ранжування дозволяє легко розділити кількісні дані погрупах, відразу виявити найменше та найбільше значення ознаки, виділитизначення, які найчастіше повторюються.

Інші формиваріаційного ряду — групові таблиці, складені за характером варіації значеньдосліджуваного ознаки. За характером варіації розрізняють дискретні (переривчастість)і безперервні ознаки.

Дискретний ряд — це такий варіаційний ряд, в основу побудови якої покладено ознаки з перериванимзміною (дискретні ознаки). До останніх можна віднести тарифний розряд,кількість дітей у сім'ї, кількість працівників на підприємстві і т.д. Ці ознакиможуть приймати лише кінцеве число певних значень.

Дискретнийваріаційний ряд представляє таблицю, яка складається з двох граф. У першійграфі зазначається конкретне значення ознаки, а в другій — число одиницьсукупності з певним значенням ознаки.

Якщо ознака маєбезперервне зміна (розмір доходу, стаж роботи, вартість основних фондівпідприємства тощо, які в певних межах можуть приймати будь-які значення), тодля цієї ознаки потрібно будувати інтервальний варіаційний ряд.

Групова таблицятут також має дві графи. У першій вказується значення ознаки в інтервалі «від — до» (варіанти), у другій — кількість одиниць, що входять в інтервал (частота).

Частота (частотаповторення) — кількість повторень окремої варіанти значень ознаки. Дуже частотаблиця доповнюється графою, в якій підраховуються накопичені частоти S, якіпоказують, яку кількість одиниць сукупності має значення ознаки не більше, ніждане значення.

Частоти ряду fможуть замінюватися частотами, вираженими у відносних числах (частках абовідсотках). Вони являють собою відносини частот кожного інтервалу до їхзагальній сумі.

При побудовіваріаційного ряду з інтервальними значеннями перш за все необхідно встановитивеличину інтервалу i, яка визначається як відношення розмаху варіації R дочисла груп m:

де R = x max — xmin; m = 1 + 3,322 lgn (формула Стерджеса);

n — загальнечисло одиниць сукупності.

Розрахунки допідрозділу 2.2:

1. Зарезультативною ознакою (реалізація, тис. грн.):

Знаходимокількість груп за формулою:

/>,

де /> - кількість груп; /> - кількість одиницьсукупності.

/>

Отже, нашузагальну кількість областей (25) групуємо в 5 груп та визначаємо інтервал заформулою:

/>

де /> - найбільше і найменшезначення ознаки; /> - кількістьгруп.

/>

Таблиця 2

Ряд розподілуреалізації яєць

Реалізація збуту яєць (результативна ознака, тис. грн.) Кількість областей (частота) Середина інтервалу Кумулята частот 207,27-87136,32 17 43671,80 17 87136,33-174065,38 6 130600,86 23 174065,39-260994,44 1 217529,92 24 260994,45-347923,5 304458,98 24 347923,51-434852,56 1 391388,04 25 Всього: 25 х х

Оскількиз'являється значення нуль в частотах, то групуємо дані в 4 групи, а отжеінтервал групування:

/>

Отримаємо таблицю:

Ряд розподілуреалізації яєць

Реалізація збуту яєць (результативна ознака, тис. грн.) Кількість областей (частота) Середина інтервалу Кумулята частот 207,27-108868,58 20 54537,93 20 108868,59-217529,9 4 163199,25 24 217529,91-326191,22 271860,57 24 326191,23-434852,54 1 380521,89 25 Всього: 25 х х

Спробуємо розбитина 3 групи:

Інтервалгрупування:

/>

Отже, в результаті отримаємо таблицю:

Ряд розподілуреалізації яєць

Реалізація збуту яєць (результативна ознака, тис. грн.) Кількість областей (частота) Середина інтервалу Кумулята частот 207,27-145089,02 22 72648,15 22 145089,03-289970,78 2 217529,91 24 289970,79-434852,54 1 362411,67 25 Всього: 25 х х

Графічнезображення варіаційного ряду розподілу для результативної ознаки:

· Гістограма

/>

Рис 2.1.Гістограма розподілу реалізації яєць в областях

· Полігон

/>

Рис 2.2. Полігонрозподілу реалізації яєць в областях

· Кумулята

/>

Рис 2.3.Кумулятивна гістограма розподілу реалізації яєць в областях

· Огіва

/>

Рис 2.4. Огіварозподілу реалізації яєць в областях

2. Зафакторною ознакою (кількість, млн. шт.):

Аналогічновизначаємо кількість груп:

/>

отже, наші 25 областей групуємо в 5 груп та визначаємо інтервалгрупування:

/>

Отримуємо данідля таблиці:

Таблиця 3

Ряд розподілу кількостіяєць, млн. шт.

Кількість (факторною ознакою, млн. шт.) Кількість областей (частота) Середина інтервалу Кумулята частот 0,7-255,98 15 128,34 15 255,99-511,27 7 383,63 22 511,28-766,56 1 638,92 23 766,57-1021,85 1 894,21 24 1021,86-1277,14 1 1149,50 25 Всього: 25 х х

Графічнезображення варіаційного ряду розподілу для факторної ознаки

· Гістограма

/>

Рис 2.5.Гістограма розподілу кількості яєць в областях

· Полігон

/>

Рис 2.6. Полігонрозподілу кількості яєць в областях

· Кумулята

/>

Рис 2.7.Кумулятивна гістограма розподілу кількості яєць в областях

· Огіва

/>

Рис 2.8. Огіварозподілу кількості яєць в областях

3. Зафакторною ознакою (ціна за тисячу штук, грн):

Визначаємокількість груп:

/>

отже, наші 25 областей групуємо в 5 груп та визначаємо інтервалгрупування:

/>

Отримуємо данідля таблиці:

Таблиця 4

Ряд розподілу заціною за тисячу, грн.

Ціна за тисячу штук (за факторною ознакою, грн. ) Кількість областей (частота) Середина інтервалу Кумулята частот 226,1-248,98 237,54 237,54 5 248,99-271.87 260,43 260,43 17 271,88-294,76 283,32 283,32 19 294,77-317,65 306,21 306,21 24 317,66-340,54 329,10 329,10 25 Всього: 25 х х

Графічнезображення варіаційного ряду розподілу для факторної ознаки (ціна за тисячу штук,грн):

· Гістограма

 />

Рис 2.9.Гістограма розподілу ціни за тисячу штук по областям, грн.

· Полігон

 />

Рис 2.10. Полігонрозподілу ціни за тисячу штук по областям, грн.

Кумулята

 />

Рис 2.11.Кумулятивна гістограма розподілу ціни тисячу штук по областям, грн.

· Огіва

 />

Рис 2.12. Огіварозподілу ціни за тисячу штук по областям, грн.

2.3 Середнівеличини

Середня величина– це узагальнюючі показник, які характеризують рівень варіруючої ознаки вякісно однорідній сукупності.

Сукупність, якуми збираємося характеризувати середньою величиною повинна бути:

1) якіснооднорідною, однотипною;

2) складатися збагатьох одиниць.

Середні величиниможуть бути абсолютними або відносними залежно від вихідної бази.

Середні можутьбути прості і зважені.

Найбільш простимвидом середніх величин є середньоарифметична проста

Найбільш простимвидом середніх величин є середньоарифметична проста:

/>,

де n – кількістьодиниць сукупності,

x – варіруючаознака.

Воназастосовується в тому випадку, коли у нас варіююча арифметична ознака має різнізначення, і є незгруповані дані.

Якщо ж ми маємозгруповані дані, або варіруюча ознака зустрічається декілька раз, тозастосовується середня арифметична зважена.

/>,

де x – варіруючаознака,

f – абсолютнакількість повторення варіруючої ознаки.

Середнягармонічна – це обернена величина до середньої арифметичної, обчислена зобернених величин осереднюваних варіруючих ознак.

/>

Середня геометричнарозраховується за формулою:

/>

Середніподіляються на 2 великі класи: структурні і степеневі (сюди належать середнягармонічна, середня геометрична, середня квадратична, середня прогресивнатощо).

Середнюарифметичну зважену обчислюють за формулою:

/>,

де f1,f2,… – частоти.

За способоммоментів середню арифметичну обчислюють за формулою:

/>,

де А- умовнийнуль.

За умовний нульдоцільно приймати варіанту, яка знаходиться в центрі ряду розподілу абоваріанту, якій відповідає найбільша частота.

Мода – це та варіанта, що найчастіше повторюється вряді розподілу.

В дискретномуваріаційному ряді моду легко відшукати візуально, бо це варіанта, якійвідповідає найбільша частота.

В інтервальному ряді моду визначають за допомогоюдодаткових розрахунків. Спочатку обчислюють модальний інтервал, тобто інтервал,який має найбільшу частоту. Після цього мода визначається за формулою:

/>

де Mo—мода; XMomin — нижня межа модального інтервалу; і— величина модального інтервалу;nMo — частота модального інтервалу; nMo-1 — частотаінтервалу перед модальним; nMo+1 — частота інтервалу після модального.

Медіана – це варіанта, що ділить ранжирований ряд надві рівні частини. Якщо непарне число варіант записати в порядку зростання чиспадання, то центральна з них і буде медіаною. Коли число варіант парне,медіана розраховується як середня арифметична двох центральних варіант.

При визначенні медіани за даними ряду розподілувикористовують кумулятивні частоти, які полегшують пошук центральної варіанти.

В інтервальному ряді розподілу аналогічно визначаєтьсямедіанний інтервал. Значення медіани обчислюється за формулою

 />

де XMe min— нижня межа медіанного інтервалу; і — величина медіанного інтервалу; nMe— частота медіанного інтервалу; SMe-1 —сума нагромаджених частотперед медіанним інтервалом.

Розрахунковачастина до підрозділу 2.3:

До кожного рядуобчислити показники:

1. середнязважена

2. середняспособом моментів

3. мода

4. медіана

1. Результативнаознака (реалізація яєць, млн. шт.):

Дані для побудовитаблиці беремо з розрахунків підпункту 2.1:

Sf –кумулятивна частота визначається як

/>

Частку визначимо як:

/> 

Кумулятивна частка визначається як:

/> 

В результатіпідрахунків і групування отримуємо таблицю для ряду розподілу результативноїознаки (реалізація яєць, тис. грн.):

Таблиця 5

Результатигрупування для результативної ознаки

Реалізація збуту яєць, тис. грн.

Середнє значення інтервалу

/>

Кількість областей, частота fi

Кумулятивна частота,

Sf

Звичайна частка,

d

Кумулятивна частка,

Sd

207,27-145089,02 72648,15 22 22 88 88 145089,03-289970,78 217529,91 2 24 8 96 289970,79-434852,54 362411,67 1 25 4 100 Всього х 25 Х 100 Х

1. Середнювеличину визначимо за допомогою формул:

— середньої зваженої:

/>,

де /> – середнє значення факторної ознакив і-му інтервалі;

fi – частота і-го інтервалу.

Порахуємо:

/> грн.

— середня заспособом моментів визначається як:

/>

де А — величина,взята за початок відліку;

h – крокінтервалу.

Для розрахунківвсі обчислення занесемо в таблицю:

Таблиця 6

Групування длярозрахунків

Реалізація збуту яєць, тис. грн

Середнє значення інтервалу

/>

Кількість областей, частота fi

h*x

/>

/>

/>

207,27-145089,02 72648,15 22 1598259,19 -0,01 0,00 0,00 145089,03-289970,78 217529,91 2 435059,81 144881,76 1,00 2,00 289970,79-434852,54 362411,67 1 362411,67 289763,52 2,00 2,00 Всього х 25 2395730,67 434645,27 3,00 4,00

Величину започаток відліку візьмемо А=72648,15 тис. грн.

/> тис. грн.

2. Мода:

/>,

де xminта h – відповідно нижня межа та ширина модального інтервалу; /> — частоти модального,передмодального та післямодального інтервалу.

Підставляючи уформулу, маємо:

/> тис. грн.

3. Медіана:

/>,

де fme– частота медіанного інтервалу;

Sfme-1– кумулятивна частота передмедіанного інтервалу.

В інтервальномуряді медіанним буде значення ознаки, для якої кумулятивна частота перевищує абодорівнює половині обсягу сукупності.

Підставивши уформулу, маємо:

/> тис. грн.

3. Зафакторною ознакою (кількість, млн. шт):

Таблиця 7

Результатигрупування для факторної ознаки

Кількість, млн. шт.

Середнє значення інтервалу

/>

Кількість областей, частота fi

Кумулятивна частота,

Sf

Звичайна частка,

d

Кумулятивна частка,

Sd

0,7-255,98 128,34 15 15 60 15 255,99-511,27 383,63 7 22 28 22 511,28-766,56 638,92 1 23 4 23 766,57-1021,85 894,21 1 24 4 24 1021,86-1277,14 1149,50 1 25 4 25 Всього х 25 х 100 Х

4. Середнювеличину визначимо за допомогою формул:

— середньої зваженої:

/>,

де /> – середнє значення факторної ознакив і-му інтервалі;

fi – частота і-го інтервалу.

Порахуємо:

/>млн. шт.

— середня заспособом моментів визначається як:

/>

де А — величина,взята за початок відліку;

h – крокінтервалу.

Для розрахунківвсі обчислення занесемо в таблицю:

Таблиця 8

Групування длярозрахунків

Кількість, млн. шт.

Середнє значення інтервалу

/>

Кількість областей, частота fi

h*x

/>

/>

/>

0,7-255,98 128,34 15 1925,10 0,00 0,00 0,00 255,99-511,27 383,63 7 2685,41 255,29 1,00 7,00 511,28-766,56 638,92 1 638,92 510,58 2,00 2,00 766,57-1021,85 894,21 1 894,21 765,87 3,00 3,00 1021,86-1277,14 1149,50 1 1149,50 1021,16 4,00 4,00 Всього х 25 7293,14 2552,90 10,00 16,00

Величину започаток відліку візьмемо А=128,34 млн. шт.

/>млн. шт.

2. Мода:

/>,

де xminта h – відповідно нижня межа та ширина модального інтервалу; /> — частоти модального,передмодального та післямодального інтервалу.

Підставляючи уформулу, маємо:

/>млн.шт.

4. Медіана:

/>,

де fme– частота медіанного інтервалу;

Sfme-1– кумулятивна частота передмедіанного інтервалу.

В інтервальномуряді медіанним буде значення ознаки, для якої кумулятивна частота перевищує абодорівнює половині обсягу сукупності.

Підставивши уформулу, маємо:

/> млн. шт.

3. Зафакторною ознакою (ціна за тисячу штук, грн.):

Таблиця 9

Результатигрупування для факторної ознаки

Ціна за тисячу, грн.

Середнє значення інтервалу

/>

Кількість областей, частота fi

Кумулятивна частота,

Sf

Звичайна частка,

d

Кумулятивна частка,

Sd

226,1-248,98 237,54 5 5 20 20 248,99-271.87 260,43 12 17 48 68 271,88-294,76 283,32 2 19 8 76 294,77-317,65 306,21 5 24 20 96 317,66-340,54 329,10 1 25 4 100 Всього х 25 х 100 Х

1. Середнювеличину визначимо за допомогою формул:

 

— середньої зваженої:

/>,

де /> – середнє значення факторної ознакив і-му інтервалі;

fi – частота і-го інтервалу.

Порахуємо:

/>грн.

— середня заспособом моментів визначається як:

/>

де А — величина,взята за початок відліку;

h – крокінтервалу.

Для розрахунківвсі обчислення занесемо в таблицю:

Таблиця 10

Групування длярозрахунків

Ціна за тисячу штук, грн

Середнє значення інтервалу/>

Кількість областей, частота fi

h*x

/>

/>

/>

226,1-248,98 237,54 5 1187,70 -22,89 -1,00 -5,00 248,99-271.87 260,43 12 3125,16 0,00 0,00 0,00 271,88-294,76 283,32 2 566,64 22,89 1,00 2,00 294,77-317,65 306,21 5 1531,05 45,78 2,00 10,00 317,66-340,54 329,10 1 329,10 68,67 3,00 3,00 Всього х 25 6739,65 114,45 5,00 10,00

Величину за початоквідліку візьмемо А=260,43 грн.

/>грн.

2. Мода:

/>,

де xminта h – відповідно нижня межа та ширина модального інтервалу; /> — частоти модального,передмодального та післямодального інтервалу.

Підставляючи уформулу, маємо:

/>грн.

3. Медіана:

/>,

де fme– частота медіанного інтервалу;

Sfme-1– кумулятивна частота передмедіанного інтервалу.

В інтервальномуряді медіанним буде значення ознаки, для якої кумулятивна частота перевищує абодорівнює половині обсягу сукупності.

Підставивши уформулу, маємо:

/> грн.

2.4.Варіаціяознак та показники їх вимірювання

/>Середня величина являє собоюузагальнюючу статистичну характеристику, в якій отримує кількісний виразтиповий рівень ознаки, якою володіють члени досліджуваної сукупності. Протеоднією середньою величиною неможливо відобразити всі характерні рисистатистичного розподілу, тому використовують показники варіації длявпорядкування статистичних сукупностей.

Розмахваріації (R) — це різниця між найбільшим і найменшим значеннями ознаки: />

Середнєлінійне відхилення (l) (розраховують без урахування знаків):

/>

деx — індивідуальне значення ознаки (варіанта); x — середнє значення ознаки; n —кількість варіант; f — частота.

Середнійквадрат відхилення (σ2) — дисперсія:

/>

Середнєквадратичне відхилення (σ):

/>

Коефіцієнтваріації (використовуютьпри порівнюванні варіації однієї і тієї ж ознаки в різних сукупностях):

/>

Розрахунки допідпункту 2.4:

1. Результативнаознака (реалізація яєць, тис. грн.):

Таблиця 11

Результатигрупування для результативної ознаки

Реалізація яєць, тис. грн

Середнє значення інтервалу

/>

Кількість областей, частота fi

/>

/>

/>

/>

207,27-145089,02 72648,15 22 23181,08 509983,80 537362544,15 11821975971,21 145089,03-289970,78 217529,91 2 121700,68 243401,36 14811055123,02 29622110246,04 289970,79-434852,54 362411,67 1 266582,44 266582,44 71066196463,29 71066196463,29 Всього х 25 411464,20 1019967,59 86414614130,46 112510282680,54

1. Розмахваріації:

R = 434852,54-207,27=434645,28тис. грн.

2. Середнєлінійне відхилення:

d= ∑ />/ ∑fi=1019967,59/25=40798,70тис. грн.

3.  Дисперсія:

σ2=( ∑( />)2fi) / ∑fi =112510282680,54/25=4500411307,22 тис. грн.

4.  Середньоквадратичневідхилення:

σ = √ 4500411307,22=67085,10 тис. грн.

5. Коефіцієнтваріації квадратичний:

Vs = (67085,10/ 95829,23)*100%= 70,00%.

2.  За факторною ознакою(кількість, млн. шт.):

 

Таблиця 12

Результатигрупування для факторної ознаки

Кількість, млн. шт.

Середнє значення інтервалу

/>

Кількість областей, частота fi

/>

/>

/>

/>

0,7-255,98 128,34 15 163,39 2450,78 26694,85 400422,81 255,99-511,27 383,63 7 91,90 643,33 8446,42 59124,93 511,28-766,56 638,92 1 347,19 347,19 120543,95 120543,95 766,57-1021,85 894,21 1 602,48 602,48 362987,45 362987,45 1021,86-1277,14 1149,50 1 857,77 857,77 735776,92 735776,92 Всього х 25 2062,74 4901,57 1254449,60 1678856,07

1. Розмахваріації:

R = 1277,14-0,7=1276,40 млн. шт.

2. Середнєлінійне відхилення:

d= 4901,57/25=196,06млн. шт.

3.  Дисперсія:

σ2=1678856,07/25=67154,24 млн. шт.

4.Середньоквадратичне відхилення:

σ = √ 67154,24=259,14млн. шт.

5. Коефіцієнтваріації квадратичний:

Vs = (259,14/ 291,73)*100% = 88,83%.

3.  За факторною ознакою (ціна затисячу штук, грн.):

Ціна за тисячу штук, грн.

Середнє значення інтервалу

/>

Кількість областей, частота fi

/>

/>

/>

/>

226,1-248,98 237,54 5 32,05 160,23 1026,95 5134,73 248,99-271.87 260,43 12 9,16 109,87 83,83 1005,99 271,88-294,76 283,32 2 13,73 27,47 188,62 377,25 294,77-317,65 306,21 5 36,62 183,12 1341,32 6706,59 317,66-340,54 329,10 1 59,51 59,51 3541,92 3541,92 Всього х 25 151,07 540,20 6182,63 16766,47

 

Таблиця 13

Результатигрупування для факторної ознаки

1. Розмахваріації:

R = 340,54-226,1=114,40 грн.

2. Середнєлінійне відхилення:

d= 540,20/25=21,61 грн.

3.  Дисперсія:

σ2 =16766,47/25=670,66 грн.

4.Середньоквадратичне відхилення:

σ = √ 670,66=25,90грн.

5. Коефіцієнтваріації квадратичний:

Vs = (25,90/ 269,59)*100% = 9,61%.

Розділ III.Кореляційний аналіз реалізації худоби і птиці та чинники, що її формують

Кореляційнийзв'язок — такийзв'язок між ознаками суспільно-економічних явищ, при якому на величинурезультативної ознаки, крім факторної, впливають багато інших ознак, що діють урізних напрямах одночасно або послідовно. Під терміном «кореляційний зв'язок»розуміють неповний статистичний або частковий зв'язок. Його особливістю є те,що кожному значенню факторної ознаки відповідає не одне певне значеннярезультативної, а ціла їх сукупність. Тобто для встановлення зв'язку необхіднознайти середнє значення результативної ознаки для кожного значення факторної.Практичний аспект виміру кореляційного-зв'язку має на меті, і одного боку,визначення форми зв'язку, з другого— встановлення його тісноти.

3.1 Ранговакореляція

Якщо із кількохфакторів потрібно відібрати найважливіші, то спочатку кожен фактор досліджуютьметодом непараметричної кореляції і відбирають найсуттєві. Всі коефіцієнтинепараметричної кореляції є наближеними і поступаються перед звичайнимикоефіцієнтами кореляції.

При вимірюваннізв’язків між ознаками порядкової шкали використовують коефіцієнт рангової кореляції.Розрахунок його грунтується на різниці рангів d=Rx-Ry, деRx, Ry – ранги елементів сукупності за першою і другоюознаками. Його обчислюють за формулою Спірмена:

/>

де /> - сума квадратів різницьрангів; /> — число пар спостережень.

Якщо розміститиоб’єкти певної сукупності в порядку зростання однієї з двох ознак, отримаєморанжируваний за цією ознакою ряд об’єктів. Порядкові номери об’єктів уранжируваному ряді називаються їхніми рангами. Аналогічно можна скластиранжируваний ряд і знайти ранги об’єктів за другою ознакою.

Значністьотриманого коефіцієнта кореляції оцінюється за допомогою критерію:

/>

Розрахунки допідпункту 3.1:

Таблиця 14

1. Результатигрупування для факторної ознаки (кількість худоби яєць, млн.шт.):

№п/п Реалізація, тис. грн. (У) К-ть, млн.шт. (Х) Ранг У Ранг Х d= (рангХ-рангУ)

d= (рангХ-рангУ)2

1 69795,36 273,6 16 16 2 42777,28 180,8 13 14 1 1 3 4998,72 16,4 2 2 4 154148,6 599,8 23 23 5 184685,54 743,8 24 24 6 28527,36 117,3 9 9 7 207,27 0,7 1 1 8 99665,9 391 19 20 1 1 9 105654,56 380,6 20 19 -1 1 10 434852,55 1277,1 25 25 11 17787,44 63,8 4 5 1 1 12 116747,08 449,2 22 22 13 32164,44 123,9 10 11 1 1 14 44781,9 169,5 14 13 -1 1 15 32174,03 142,3 11 12 1 1 16 93719,6 349,7 18 18 17 22134,96 86,6 6 6 18 27537,44 106,9 7 7 19 28281,33 111,3 8 8 20 115745,62 440,6 21 21 21 18092,16 57,6 5 4 -1 1 22 48605,7 181,5 15 15 23 75876,84 313,8 17 17 24 37264,12 118,6 12 10 -2 4 25 15200,5 50,5 3 3 всього 12

1. Визначаємо коефіцієнтрангової кореляції:

/>=/>

Зв’язок прямий,тісний

Таблиця 15

1. Результатигрупування для факторної ознаки (ціна за тисячу штук, грн./тис):

№п/п Реалізація, грн. (У) Ціна за тисячу штук, грн./тис (Х) Ранг У Ранг Х d= (рангХ-рангУ)

d= (рангХ-рангУ)2

1 69795,36 255,1 16 8 -8 64 2 42777,28 236,6 13 2 -11 121 3 4998,72 304,8 2 22 20 400 4 154148,6 257 23 10 -13 169 5 184685,54 248,3 24 5 -19 361 6 28527,36 243,2 9 4 -5 25 7 207,27 296,1 1 20 19 361 8 99665,9 254,9 19 7 -12 144 9 105654,56 277,6 20 18 -2 4 10 434852,55 340,5 25 25 11 17787,44 278,8 4 19 15 225 12 116747,08 259,9 22 13 -9 81 13 32164,44 259,6 10 12 2 4 14 44781,9 264,2 14 15 1 1 15 32174,03 226,1 11 1 -10 100 16 93719,6 268 18 17 -1 1 17 22134,96 255,6 6 9 3 9 18 27537,44 257,6 7 11 4 16 19 28281,33 254,1 8 6 -2 4 20 115745,62 262,7 21 14 -7 49 21 18092,16 314,1 5 23 18 324 22 48605,7 267,8 15 16 1 1 23 75876,84 241,8 17 3 -14 196 24 37264,12 314,2 12 24 12 144 25 15200,5 301 3 21 18 324 всього 3128

1. Визначаємокоефіцієнт рангової кореляції:

/>=/>

Зв’язок обернений,помірний

3.2 Лінійнарегресія. Визначення параметрів зв’язку та їх економічне тлумачення

Якщо даносукупність показників y, що залежать від факторів х, то постає завдання знайтитаку економетричну модель, яка б найкраще описувала існуючу залежність. Одним зметодів є лінійна регресія. Лінійна регресія передбачає побудову такої прямоїлінії, при якій значення показників, що лежать на ній будуть максимальнонаближені до фактичних, і продовжуючи цю пряму одержуємо значення прогнозу.Процес продовження прямої називається екстраполяцією.

Залежно від форми зв'язку між факторною ірезультативною ознаками вибирають тип математичного рівняння. Прямолінійнуформу зв'язку визначають за рівнянням прямої лінії

Yx = a0+ a1x1

 

де ух — теоретичні (обчислені за рівняннямрегресії) значення результативної ознаки; a0 — початок відліку, абозначення ух при умові, що х = 0;

a1 — коефіцієнт регресії (коефіцієнт пропорційності), якийпоказує, як змінюється ух при кожній зміні х на одиницю;

 х — значення факторної ознаки.

Кореляційнерівняння пов'язує результативну ознаку з факторною у вигляді рівняння прямоїлінії, де параметр a1 визначає середню зміну результативної ознаки (у)при зміні факторної (х) на одиницю її натурального виміру.

При прямому зв'язку між корелюючими ознакамикоефіцієнт регресії a1 матиме додатне значення, при зворотному —від'ємне.

Параметри а0і a1 рівняннярегресії обчислюють способом найменших квадратів. Суть цього способу в знаходженнітаких параметрів рівняння зв'язку, при яких залишкова сума квадратів відхиленьфактичних значень результативної ознаки (у) від її теоретичних (обчислених зарівнянням зв'язку) значень (ух) буде мінімальною:

Спосіб найменших квадратів зводиться до складання ірозв'язання системи двох рівнянь з двома невідомими:

/>

Розв’язавши систему рівнянь дістанемо:

/>

/>

де п — кількість спостережень.

Критерій Фішера.

Для оцінкизнайденої економетричної моделі на адекватність порівнюють розрахунковезначення критерію Фішера із табличним.

Розрахунковезначення критерію Фішера знаходиться за формулою:

/>,

де />,

/>,

n – числодослідів,

m – числовключених у регресію факторів, які чинять суттєвий вплив на показник.

Для даноїнадійної ймовірності р (а=1-р рівня значущості) і числа ступенів вільності k1=m,k2=n-m-1 знаходиться табличне значення F(a, k1, k2).Отримане розрахункове значення порівнюється з табличним

Розрахунки допідпункту 3.2:

Потрібнопобудувати рівняння регресії, що описує залежність результативної ознаки відкожної з факторних ознак.

1.  Побудова лінії регресії взалежності від кількості яєць, млн. шт.