Реферат: Ефективність наукових досліджень і використання інноваційного потенціалу вищого навчального закладу
МІНІСТЕРСТВООСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Одеськийдержавний економічний університет
КоРОЛЬОВАТЕТЯНА СЕРГІївна
УДК: 378.1:001(003)
Ефективністьнаукових досліджень
івикористання інноваційного потенціалу
вищогонавчального закладу
Спеціальність 08.00.04 – Економіка та управління підприємствами
автореферат
дисертації на здобуттянаукового ступеня
кандидата економічних наук
Одеса – 2008
Дисертацієює рукопис.
Роботувиконано на кафедрі економіки підприємств Одеського державного економічногоуніверситету Міністерства освіти і науки України.
Науковийкерівник — кандидат економічних наук, професор
ПідгорнийАнатолій Захарович,
Одеськийдержавний економічний університет,
завідувачкафедри статистики
Офіційніопоненти: доктор економічних наук, професор
ГриньоваВалентина Миколаївна,
Харківськийнаціональний економічний університет
проректорз наукової роботи,
завідувачкафедри бізнесу та підприємництва
кандидатекономічних наук, доцент
КарасьПетро Миколайович,
Національнийуніверситет кораблебудування
ім.адмірала Макарова, м. Миколаїв,
доценткафедри фінансів
Захиствідбудеться “_28_” березня 2008 р. о 14 годині на засіданні спеціалізованої вченої радиД 41.055.01 в Одеському державному економічному університеті за адресою: 65082,м. Одеса, вул. Преображенська, 8, ауд. 217.
Здисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Одеського державного економічногоуніверситету за адресою: 65082, м. Одеса, вул. Преображенська, 8, ауд. 211.
Авторефератрозісланий " 21 " лютого 2008 р.
Вченийсекретар
спеціалізованоївченої ради А.І. Ковальов
ЗАГАЛЬНАХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
8 8 8 8 8
Актуальність теми дослідження. Прогресивність суспільного розвиткубагато в чому залежить від спроможності освітньої сфери відтворюватиінтелектуальний потенціал, якісну робочу силу. Сучасна система вищої освітиУкраїни охоплює значний сегмент суспільства, в її сферу залучені великілюдські, фінансові та матеріально-технічні ресурси. За роки незалежності більшніж удвічі зросли кількість вищих навчальних закладів та чисельність студентів,відбулася диференціація спеціальностей, суттєвих змін зазнала структура вищихнавчальних закладів, якісно змінився ринок працевлаштування випускників.Система вищої освіти представляє собою складний поліфункціональний комплексекономіки, діяльність та розвиток якого потребують широкого використаннянаукових знань, впровадження науково обґрунтованих методів управління,залучення фінансових і матеріальних ресурсів. Входження України в Болонськийпроцес розширило коло проблем, що потребують негайного розв’язання.
Теоретичним проблемам економіки та організації наукової таінноваційної діяльності вищих навчальних закладів присвячена значна кількістьнаукових праць зарубіжних і вітчизняних дослідників: А.Абрамєшина, А.Анчішина,Г.Беккера, В.Боброва, Й.Бескида, О.Молчанової, Е.Кона, Р.Солоу, Т.Шульца,Е.Аткінсона, Дж.Стігліця, Л.Якобсона, Л.Романкової, Г.Доброва, В.Тонкаля,Б.Маліцького, А.Алімова, М.Солодкова, М.Гуревічева, І.Єгорова, Д.Черваньова,В.Щетініна та інших.
Разом з тим, багато теоретико-методологічних проблем, тапрактичних питань, пов’язаних з організацією наукових досліджень, визначеннямїх ефективності, зв’язку з інноваційними процесами залишаються нерозв’язаними.Потребують подальшого наукового обґрунтування та методичного забезпеченнякласифікація напрямків інноваційної діяльності вищого навчального закладу, проблемиефективності використання робочого часу науково-педагогічними працівниками,визначення чисельності фахівців, які виконують наукові та науково-технічніроботи, підвищення ефективності організації та управління науково-дослідноюдіяльністю, невирішеними залишаються теоретичні питання, пов’язані звизначенням навчально-педагогічного ефекту результативності наукової роботи,диверсифікації джерел фінансування інфраструктури вузівської науки.
Розв’язання методологічних питань і практичних завдань щодопідвищення ефективності наукових досліджень і управління науковою діяльністю таінноваційними процесами у вищих навчальних закладах з метою посилення ролівищої освіти як чинника економічного розвитку країни та їїконкурентоспроможності є актуальними і зумовили мету, завдання та змістдисертації.
Зв¢язокроботи з науковими програмами, планами, темами.Дисертаційну роботу виконано відповідно до наукового напрямку досліджень зекономічних проблем розвитку вищої школи, які проводилися в Одеськомудержавному економічному університеті за Координаційним планом науково-досліднихробіт МОН України, і вона є складовою тем: “Механізм стимулювання нововведеньта структурної перебудови ВНЗ” (2000-2002 рр., ДР № 0100U005393),“Науково-методичні питання ефективності фінансування наукових досліджень в ВНЗ”(2003-2004 рр., ДР № 0103U000350, наказ МОН України № 633 від 5.11.2003р.),“Регіональні проблеми формування та використання наукового потенціалу ВНЗ”(2005-2007 рр., ДР № 0105U000628, наказ МОН України № 960 від 22.12.2004р.).
Дисертант був відповідальнимвиконавцем цих тем.
Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи єтеоретичне обґрунтування та розробка методичних і практичних рекомендацій щодоудосконалення наукової та інноваційної діяльності вищого навчального закладу усучасних соціально-економічних умовах розвитку суспільства України.
Відповідно до мети в дисертаційному дослідженні вирішено такізавдання:
- здійсненоаналіз наукових джерел вітчизняних і зарубіжних авторів і визначено ступіньрозробки наукових та методичних положень, пов’язаних з проблемамифункціонуванням сфери освіти, науки та інноваційної діяльності вищих навчальнихзакладів;
- проведеноаналіз рівня, динаміки та ефективності використання кадрового та фінансовогопотенціалу у сфері освіти і науки України, що дало емпіричну базу длядослідження інноваційних процесів;
- розкритоосновні закономірності розвитку наукової сфери та вплив чинників на формуванняі використання кадрового і фінансового потенціалу;
- проаналізованоефективність сучасних форм управління науковою та інноваційною діяльністю вищихнавчальних закладів;
- обґрунтованоконцепцію та розроблено методичні рекомендації щодо розрахунку рівня зайнятостінауково-педагогічних працівників науковою роботою;
- розробленометодику розрахунку бюджету часу викладача та ефективності його використання якелементу інноваційного процесу;
- запропонованоконцептуальне положення та методичні рекомендації щодо визначення та розрахункунавчально-педагогічного ефекту наукової діяльності вищого навчального закладу;
- обґрунтованонеобхідність і можливість диверсифікації джерел фінансування вищих навчальнихзакладів за рахунок коштів державних підприємств і підприємницьких структур.
Об’єктом дослідження виступають інноваційні процеси унавчальній та науково-дослідній діяльності вищих навчальних закладів в умовахреформування освіти в Україні.
Предметом дослідження є сукупністьконцептуально-методологічних та науково-методичних положень, що є основою дляоцінки ефективності наукових досліджень, механізм відтворення інноваційногопотенціалу, методи удосконалення наукової діяльності вищих навчальних закладів.
Методи дослідження. Для розв’язання завдань дисертаційного дослідження таперевірки наукових гіпотез використовувалися загальнотеоретичні методиемпіричного дослідження, економіко-статистичні та математичні методи аналізу,моделювання та прогнозування; методи абстрактно-логічного тапричинно-наслідкового зв’язку застосовувалися для удосконалення класифікаціїінноваційних процесів у ВНЗ, методи системного аналізу та групування длявиявлення залежностей між окремими показниками, розрахунково-конструктивніметоди для обґрунтування запропонованої методики оцінки ефективності науковихдосліджень, графічний метод забезпечив наочне відображення результатівфункціонування наукової сфери ВНЗ.
Інформаційною базою дослідження були дані наукових робітукраїнських та зарубіжних дослідників, державні законодавчі акти України,нормативні документи, публікації Держкомстату України, Головного управліннястатистики в Одеській області, періодичних видань, матеріали науковихконференцій, звітність вищих навчальних закладів, матеріали анкетування таспостережень, проведених автором.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в теоретичномуобґрунтуванні та розробці практичних рекомендацій, пов'язаних з управліннямнауковими дослідженнями у вищому навчальному закладі та підвищеннямефективності використання інноваційного потенціалу. Найважливішимирезультатами, що характеризують наукову новизну дослідження є такі:
вперше:
- розроблено концептуальні схемирозрахунку бюджету часу викладачів і на цій підставі достовірного обчисленнячисельності фахівців, які виконують наукову та науково-технічну роботу уперерахунку на повну зайнятість, що дозволяє оцінити їх реальну участь унауковій роботі;
- сформульовано поняття тазапропоновано показник «Навчально-педагогічний ефект», який можевикористовуватися при оцінці ефективності наукових досліджень, технічнихрозробок і наукових послуг, що виконуються у вищому навчальному закладі.
удосконалено:
- класифікацію напрямів інноваційноїдіяльності вищих навчальних закладів, яка, на відзнаку від існуючих, враховуєспецифіку у структуризації видів інновацій та визначення рівня їх впливу нарезультативність діяльності ВНЗ;
- організаційні схеми управліннянауково-дослідною роботою у вищому навчальному закладі.
дістало подальший розвиток:
- теоретичні та методологічні положеннящодо обґрунтування можливості диверсифікації джерел фінансування розвиткуінфраструктури вузівської науки за рахунок залучення коштів державнихпідприємств та підприємницьких структур;
- принципи фінансування науковоїдіяльності ВНЗ в частині визначення змісту комплексу маркетингових комунікаційпри обґрунтуванні заходів, що дозволяють сформувати і використовувати додатковіканали надходження коштів.
Практичне значення отриманих результатів. Одержані в дослідженнірезультати можуть бути використані у практичній діяльності вищих навчальнихзакладів та органів їх управління, науковими установами інших секторів науки,органами державної статистики.
Висновки та рекомендаціїдисертаційної роботи ухвалені та впроваджені у практичну діяльністьДепартаменту науки МОН України для визначення ефективності наукових робіт,виконаних вищими навчальними закладами на етапі конкурсного відбору та оцінкирезультатів (довідка № 15/21-264/1 від 30.10.2007р.); Управління освіти і наукиоблдержадміністрації Одеської області для удосконалення організації проведеннянаукових досліджень у вищих навчальних закладах (довідка № 1714/08 від16.11.2007р.); Головного управління статистики в Одеській області при перевірціта аналізі звітності вищих навчальних закладів щодо обчислення чисельностіфахівців, які виконують наукові та науково-технічні роботи (довідка № 21-02/134від 20.11.2007р.); Одеського національного університету ім. І.І.Мечнікова привизначенні ефективності інноваційних процесів у науковій сфері, ефективності тарозрахунку бюджету часу викладачів і чисельності фахівців, які виконуютьнауково-технічну роботу (довідка № 13/1-242 від 20.11.2007р.); Донецькогонаціонального університету економіки і торгівлі ім. М.Туган-Барановського приформуванні тематики НДР, участі кафедр у вузівському конкурсі НДР, підведенніпідсумків наукових досліджень та розрахунку соціального танавчально-педагогічного ефекту НДР (довідка № 1302/2374 від 19.11.2007р.);Одеського національного політехнічного університету для розрахунку бюджету таефективності витрат часу викладачів на наукові дослідження, соціального танауково-педагогічного ефекту НДР (довідка № 1722/04-06 від 21.11.2007р.);Одеського інституту фінансів Українського державного університету економіки іфінансів для визначення чисельності фахівців, які виконують наукову танауково-дослідну роботу, для забезпечення розвитку диверсифікації фінансуваннянаукової діяльності університету (довідка № 807/15-09 від 12.10.2007р.);Одеського державного екологічного університету при викладанні курсу лекцій замагістерським навчальним планом “Методологія і організація наукових досліджень”(довідка № 10/1552 від 22.11.2007р.).
Результати дисертаційної роботи можуть бути використані яктеоретична база та практичне підґрунтя для подальших досліджень інноваційнихпроцесів у сфері вищої освіти, удосконалення інформаційної бази та методіваналізу з метою покращання управління вищими навчальними закладами на мікро — імакрорівні. Матеріали дослідження знайшли практичне впровадження у Одеськомудержавному економічному університеті в розробці та апробації курсів з дисциплін“Основи наукових досліджень”, “Аналіз використання трудового потенціалу”,“Економіка проектів”, “Потенціал підприємства: формування та оцінювання”.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним,завершеним науковим дослідженням важливої сучасної науково-практичної проблеми– організації ефективної науково-дослідної та інноваційної діяльності вищогонавчального закладу. Теоретичні положення та практичні рекомендації щодорозрахунку ефективності використання бюджету часу викладача, визначеннячисельності працівників, які виконують наукові та науково-технічні роботи уВНЗ, наукового обґрунтування змісту соціального та педагогічного ефектунаукових досліджень у вищому навчальному закладі, розробка рекомендацій щодоудосконалення управління науковою та інноваційною діяльністю ВНЗ одержаніавтором самостійно на підставі всебічного вивчення та узагальнення теоретичногоматеріалу та проведення дослідження діяльності вищих навчальних закладів. Уроботі використані лише ті положення, що є результатом особистої науково-дослідноїроботи дисертанта.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результатидослідження обговорювалися у Одеському державному економічному університеті напідсумкових наукових конференціях “Проблеми формування ринкового середовища” (м.Одеса, 1995р.), “Проблеми якості підготовки і підвищення кваліфікаціїекономістів” (м. Одеса, 1996р.), “Формування ринкових відносин та проблеми їхвідображення в курсах економічних дисциплін” (м. Одеса, 1997р.), “Шляхирозбудови ринкового середовища в Україні” (м. Одеса, 1998р.), “Проблемипідвищення якості підготовки фахівців в умовах ринкової економіки” (м. Одеса,1999р.); на Всеукраїнській науково-практичній конференції у Національномууніверситеті “Львівська політехніка” “Управління в освіті” (м. Львів, 2003р.);у Таврійському національному університеті ім.В.І.Вернадського на Всеукраїнськійнауково-практичній конференції “Проблемы управления предпринимательством всовременных условиях” (м. Ялта, 2005р.); на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції“Стан та проблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехіднийперіод” у Хмельницькому економічному університеті (м. Хмельницький, 2005р.); наМіжнародній науково-практичній конференції “Подготовка научных кадров высшейквалификации в условиях инновационного развития экономики. Региональные,межрегиональные и международные аспекты” у Білоруському інституті системногоаналізу і інформаційного забезпечення науково-технічної сфери (м. Мінськ,2007р.), на ІІІ Міжнародній науково-практичній конференції “Управлінняпідприємством: проблеми та шляхи їх вирішення” (м. Ялта, 2007р.).
Сумісно з фахівцями Головного управління статистики в Одеській областіКорольова Т.С. підготувала 6 аналітичних доповідей для Одеськоїоблдержадміністрації та Держкомстату України: “Стан наукового потенціалу вищоїкваліфікації Одеської області у 2001 році”; “Наукова діяльність в Одеськійобласті у 2001 році”; “Наукова та науково-технічна діяльність ВНЗ Одеськоїобласті у 2001 році”; “Стан наукового потенціалу вищої кваліфікації Одеськоїобласті у 2002 році”; “Наукова діяльність в Одеській області у 2002 році”; “Науковий потенціал вищої кваліфікації Одеської області у 2003 році”.
Публікації. За результатами дослідження опубліковано 23 наукові працізагальним обсягом 7,6 д.а., з яких 13 опубліковано у фахових виданнях обсягом5,3 д.а., особисто автору належить 4,8 д.а., та 10 у матеріалах та тезахконференцій.
Структурадисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу,трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Повний обсягдисертації викладений на 180 сторінках, у тому числі 44 таблиці, 19 рисунків, 8схем та список використаних джерел 205 найменувань на 16 сторінках.
ОСНОВНИЙЗМІСТ РОБОТИ
У вступі обґрунтованоактуальність теми, сформульовано мету, завдання, окреслено об’єкт, предметдослідження, охарактеризовано методи роботи, розкрито наукову новизну,теоретичну та практичну значущість дисертації, зв'язок роботи з науковимипрограмами, представлені дані щодо апробації і впровадження одержанихрезультатів.
У першому розділі"Інноваційна складова розвитку наукової сферивищих навчальних закладів" проведено аналіз теоретичних положень щодонаукової та інноваційної діяльності, розкрито сутність понять«ефективність», "інновація", "інноваційнадіяльність" в економічній сфері вищої освіти, визначено коло невирішенихта дискусійних питань, обрано напрямки подальшого наукового пошуку.
У дисертаційному дослідженнівищий навчальний заклад розглядається як органічний елементсоціально-економічного комплексу країни з характерними для галузі освіти формамиуправління і наявністю притаманних йому ознак. Функціонування вищогонавчального закладу як суб’єкту господарювання, пов’язує його з іншимискладовими господарського комплексу та визначає роль і функції ВНЗ у соціально-економічномусередовищі. Віднесення вищого навчального закладу до суб’єктів господарюванняна рівні підприємств як ланки продуктивних сил і виробничих відносин,ґрунтується на наявності ознак, притаманних підприємствам і визначених діючимзаконодавством України.
Як елемент єдиної системигосподарювання, вищий навчальний заклад знаходиться в постійній взаємодії іззовнішнім соціально-економічним середовищем. З одного боку, функціонування ВНЗ,як суб’єкта господарювання, залежить від впливу зовнішніх чинників, а саме:потоку абітурієнтів і частки в них бюджетників та контрактників; потоку осіб,які підвищують кваліфікацію та науковий рівень – аспіранти, докторанти,студенти факультетів підвищення кваліфікації, слухачі курсів перепідготовкитощо; потоку трудових ресурсів – професорсько-викладацький склад, науковий,навчально-допоміжний, науково-допоміжний та адміністративно-допоміжнийперсонал; якості матеріально-технічних ресурсів – навчальне та науковеобладнання, навчальна та наукова література, програмне забезпечення; обсягів таструктури фінансування. З іншого боку, вищий навчальний заклад впливає назовнішнє середовище, визначаючи його інтелектуальний розвиток. Цей впливпроявляється через випуск кваліфікованих фахівців, підготовкунауково-педагогічних кадрів, перепідготовку та підвищення кваліфікаціїспеціалістів, виконання науково-дослідних робіт, впровадження результатівнаукових досліджень у виробництво та навчальний процес.
Ефективне функціонування вищого навчального закладу в ціломута його наукової складової визначається багатьма чинниками, серед яких провіднуроль відіграють кадрове, фінансове забезпечення та впровадження інноваційнихтехнологій.
У роботі доводиться, що інноваційна система вищогонавчального закладу – це організаційно-управлінський механізм з розробки тавпровадження новацій для підвищення його конкурентоспроможності. Її метою євизначення і реалізація перспективних напрямків діяльності у двох відносносамостійних, проте взаємопов’язаних і взаємодоповнюючих аспектах діяльностівищого навчального закладу — удосконалення процесу навчання і розробка новихтехнологій освіти та здійснення наукової і науково-дослідної діяльності. Вдисертації, на підставі критичного аналізу різних думок вітчизняних ізарубіжних авторів, розширено визначення категорії "інноваційна діяльністьв освіті". Пропонується, зокрема, оцінювати рівень інноваційної діяльністіне тільки за показниками впровадження інновацій в навчальний процес, але й зайого кінцевим результатом – підготовкою конкурентоспроможного спеціаліста. Цедозволить чітко зазначити актуальну для сучасної освіти категорію"інноваційний університет". Такий підхід, на нашу думку, представляєнауковий інтерес і практичну значущість при поточному та стратегічномуплануванні, визначенні рівня акредитації ВНЗ.
У дисертації викладеноконцептуальні питання інноваційної системи вищогонавчального закладу (зміст інноваційної політики, цілі, види, категорії,принципи, закономірності); обґрунтовано методичні засади щодо організаційного,кадрового, фінансового та інформаційного забезпечення, запропонованокласифікацію інноваційних процесів у вищих навчальних закладах, а саме:створення освітніх і наукових інновацій; технологія впровадження освітніх інаукових інновацій; оцінка результативності та інтерпретації одержанихрезультатів.
Реформування вищої освітивідповідно сучасним вимогам передбачає необхідність адекватної оцінки виконанняоднієї з основних функцій університетської освіти – активне впровадження внавчальний процес результатів наукових досліджень. Існуючі зараз показникидозволяють оцінювати результативність науково-дослідної роботи за такими видамиефектів: економічним, технічним, соціальним. Кожний із них характеризує певний результат,але без зв’язку з навчальним процесом.
Запропоновано доповнити системупоказників результативності наукових досліджень показником«навчально-педагогічний ефект». Зміст показника полягає у визначеннісуми знань, що передається новим поколінням безпосередньо у процесіфункціонування університету як навчально-наукового комплексу. У роботі науковообґрунтовано необхідність введення специфічного показника оцінки ефективностінаукових досліджень і доведено, що його застосування буде сприяти об’єктивностівідбору наукових проектів і оцінки їх результатів. Наведено також системуіндикаторів для розрахунку навчально-педагогічного ефекту: відкриття новихспеціальностей, підготовка нових курсів, впровадження в навчальний процессучасних передових технологій, інформаційних систем тощо.
Ефективне функціонуваннявищого навчального закладу обумовлено органічним поєднанням діяльності окремихпідсистем: навчальної, науково-дослідної та фінансово-господарської. У роботіпредставлено структуру функціональних, технологічних і ресурсних зв’язків,зокрема наукової та навчальної підсистем.
Специфіка проведеннянаукових досліджень у ВНЗ проявляється не лише в тому, що для цього потрібніспеціально підготовлені кадри, спеціальне для тієї чи іншої галузі наукиобладнання, особливі статті витрат, а й у тому, яким чином будуть використанікінцеві результати цих досліджень, який вони дадуть ефект. Тому ефективністьнаукової діяльності ВНЗ необхідно розглядати саме виходячи із головногозавдання вищої школи – вдосконалення підготовки висококваліфікованихспеціалістів. У цьому і полягає особливість оцінки стану наукової діяльностівузу, що за своїм змістом і призначенням відрізняється від аналогічної оцінки внауково-дослідних інститутах, інших наукових установах.
В даний час спеціалістами активнообговорюється питання про можливість використання в плануванні науковихдосліджень, у першу чергу, прикладного характеру, систем норм і нормативів наокремі види й етапи робіт. Вибір тих, що позначаються на якості планування,створюють основу для підвищення ефективності управління НДР у вищій школі. Вища школа має величезний науковий потенціал, але використовується віндалеко не повністю. Пошук шляхів підвищення ефективності вузівськихнауково-дослідних робіт має велике значення не лише для самої вищої школи, а йдля всього народного господарства України.
Другий розділ дисертації «Дослідженнянаукової та інноваційної діяльності у вищих навчальних закладах»присвячено дослідженню інтелектуального та фінансового забезпечення розвиткунаукової сфери в цілому і вузівського сектору науки зокрема. Аналіз, проведенийз використанням економіко-статистичних методів, дозволив визначити основні тенденціїрозвитку, виявити взаємозалежність процесів, розкрити внутрішні причини змін,що відбулися останніми роками, окреслити перспективи та наслідки.
Зміни у науковій сфері сталивіддзеркалюванням зрушень в економіці країни в цілому в наслідок глибокоїсоціально-економічної кризи кінця ХХ – початку ХХІ століття, результатом якихстало стрімке погіршення показників наукової та науково-технічної діяльності.На рис. 1 представлена динаміка змін у розмірах фінансування наукової сфери танауково-кадровому потенціалі країни.
<p/>Рис. 1. Динаміка змінфінансування та кадрового потенціалу
наукової сфери України у1991-2005 рр. (у % до 1991 р.)
Найбільш високими темпамискорочення усіх показників відбувалося у першій половині 90-х років. Саме у цейперіод країна втратила значну частку наукового потенціалу і за індикаторомнауково-технічного розвитку відстала від європейських країн. Зменшенняфінансування найбільш негативно вплинуло на галузевий та вузівський секторинауки.
У роботі значну увагуприділено дослідженню структурних зрушень, що відбулися у науковій сфері.Встановлено, що реструктуризація джерел фінансування за видами робіт порушилапропорціональність зв’язку між ними. Досвід розвинених країн свідчить, щораціональним є таке співвідношення обсягів фінансування: 15 % на фундаментальнунауку, 25 % — на прикладну і 60 % — на наукові розробки. Проведені розрахункипоказали, що за досліджуваний період в Україні відбулася трансформаціяструктури фінансування окремих видів робіт від пріоритетності фінансуванняприкладних досліджень і розробок до значного підвищення питомої вагифінансування фундаментальних досліджень, при якому доробок фундаментальноїнауки не може бути повністю використаним в інноваційній діяльності.
Дослідження показали, щонайбільші структурні зрушення відбулися у кадровому потенціалі науки. Вониторкнулися усіх видів структур: функціональної, галузевої, професійної,демографічної. Скорочення чисельності відбувалося переважно за рахунокнауковців молодих вікових груп, в результаті чого сталося різке постарінняконтингентів вчених, що видно на рисунку 2.
У роботі здійсненопрогнозування майбутньої чисельності докторів і кандидатів наук методомкомпонент, результати якого показали, що відтік вчених вищої кваліфікації унайближчі 5-7 років сягне 30 % їх сучасної чисельності.
У дисертації проведенодослідження наукової та інноваційної діяльності у сфері вищої освіти на прикладівищих навчальних закладів м. Одеси, у яких виконуються наукові танауково-технічні роботи. При цьому вищий навчальний заклад розглядався яксамостійний суб’єкт господарювання з притаманними йому особливостяминавчальної, наукової та господарської діяльності.
У діяльності вищих навчальних закладів м. Одеси останніми рокамивідбувалися зміни, аналогічні тим, яких зазнала в цілому сфера науки і освіти.Перш за усе, суттєві зміни відбулися у обсягах і структурі навчальної танаукової діяльності. У порівнянні з 1995 р. кількість студентів денної форминавчання збільшилася у 3,7 рази при підвищенні чисельності науково-педагогічнихпрацівників на 28 %, у тому числі докторів наук – на 15% і кандидатів наук – на9 %. Зазнали змін наукові структури університетів. Майже на чверть скоротиласякількість працівників наукових підрозділів, що компенсувалося збільшеннямчисельності працівників, які виконують наукові та науково-технічні роботи засумісництвом (з 1643 до 2230 осіб, або на 36 %). На цій підставі можна зробитивисновок щодо ідентичності динаміки перетворень, що відбувалися у вищихнавчальних закладах і науковій сфері країни в цілому.
Для визначення впливу фінансування на результативність науковоїдіяльності у дисертації використано метод групування (таблиця 1), результатиякого свідчать, що в умовах обмежених обсягів воно втрачає роль стимулюючогочинника.
У процесі дослідження з'ясувалося, що показники, які використовуютьсядля характеристики функціонування наукового сектору ВНЗ не завжди адекватновідображають внутрішній зміст процесів, а оцінка інших взагалі неможлива з-завідсутності необхідних індикаторів. Бракує методики розрахунку чисельностінауково-педагогічних працівників вузів, які виконують роботи за сумісництвом удругій половині робочого дня. Це призводить до суб’єктивної оцінки участіпрацівників вищої школи у наукових дослідженнях
Таблиця 1
ГрупуванняВНЗ за обсягами фінансуваннята об’ємами друкованих робіт
ВНЗ з обсягом фінансування у розрахунку на 1 науково-педагогічного
працівника, грн.
Частка ВНЗ, % У розрахунку на 1 працівника розмір фінансування, грн. видано монографій, підручників, посібників, др. арк.опубліковано наукових статей,
др. арк.
кількість виступів на наукових
конференціях
до 500 14,3 287 0,64 0,60 0,54 500 — 1000 28,6 777 0,80 0,88 0,60 1001 — 2000 14,3 1562 0,33 0,53 0,56 2001 — 3000 28,5 2384 0,56 0,85 0,44 3001 і більше 14,3 4788 0,61 0,28 0,45Всього
100
2024
0,60
0,74
0,50
Розраховано за даними обстеження ВНЗ
як на рівні окремого навчального закладу, так і на державному рівні.Оцінка результату науково-дослідної діяльності вищого навчального закладу є неповною, якщо не визначити та не виміряти значення «навчально-педагогічногоефекту». Доцільність його використання та методика розрахунку не розробленау вітчизняній науковій літературі, між тим є очевидним, що без урахуваннятакого ефекту неможливо адекватно оцінити виконання основної функціїуніверситетської освіти – поєднання її з наукою. В дисертації науковообґрунтовано поняття «навчально-педагогічний ефект» і доведенодоцільність його використання при визначенні загальної ефективностінауково-дослідної роботи у ВНЗ.
Третій розділ дисертації «Основнінапрямки підвищення ефективності наукової та інноваційної діяльності уВНЗ» присвячено методології оцінки інноваційної та наукової роботивищого навчального закладу та удосконаленню системи показників.
Сучасний стан освітянськихпослуг в Україні характеризується посиленням конкуренції, що обумовлюєтьсярозширенням мережі вищих навчальних закладів, більш високою доступністю вищоїосвіти, змінами демографічного стану. За цих умов вищі навчальні заклади, як іінші суб’єкти господарювання, вступають у конкурентну боротьбу для одержаннядодаткових коштів. Тому набувають актуальності заходи з розробки маркетинговихкомунікацій, спрямованих на створення та підтримку позитивного іміджу вищогонавчального закладу, посилення уваги до нього, систематичного інформуванняпотенційних абітурієнтів, керівників підприємств, організацій та установ щодоякості підготовки спеціалістів, формування у них мотивацій до одержанняконкретної спеціальності. Планом передбачається врахування сезонностіпроведення маркетингових заходів для ВНЗ, що представлено на рисунку 3.
<p/>Рис.3. Схема типового планукомунікацій за термінами проведення
Запропонований у роботікомплекс маркетингових комунікацій передбачає також заходи по створеннюспеціальних служб у вищому навчальному закладі.
Проведений у роботі аналізпоказав, що існуюча система показників і практика їх розрахунку не завждиадекватно відображають сутність процесів, що відбуваються у науковій сферівищої освіти.
У 60 % обстежених ВНЗвиявлено значне завищення чисельності сумісників за рахунок необґрунтовановіднесених до цієї категорії викладачів, які займаються науково-дослідноюроботою за рахунок другої половини робочого дня. За даними звітності ВНЗ часткавикладачів, які виконують наукові дослідження у другій половині робочого дня варіюєза окремими ВНЗ від 5 до 100 %, що робить неможливим їх використання дляоб’єктивних розрахунків. На підставі проведених розрахунків доведенанедостовірність таких показників і науково обґрунтовано необхідність новихпідходів щодо розрахунку чисельності науково-педагогічних працівників, яківиконують наукові та науково-технічні роботи за сумісництвом за рахунок другоїполовини робочого дня.
У роботі представленіконцептуальні принципи та методичні рекомендації щодо визначення реальноїчисельності викладачів, зайнятих НДР у другій половині дня. Їх сенс полягає увизначенні частки робочого часу, дійсно витраченої на наукову роботу. Скороченусхему розрахунку наведено у таблиці 2.
Розрахована за такимпринципом чисельність повинна включатися у звітність ВНЗ для використання як нарівні ВНЗ для оцінки роботи окремих викладачів і колективів, так і надержавному рівні для визначення ефективності використання кадрового потенціалунауки.
У роботі запропонованометодику оцінки ефективності науково-дослідних робіт адаптовану до специфіки науковоїдіяльності вищого навчального закладу, якою передбачаються розрахунки всіхвидів ефектів як для фундаментальних, так і прикладних досліджень. Поряд з науково-
Таблиця 2
Схема розрахункучисельності викладачів, які виконують наукові та науково-технічні роботи
№№
Показники
Алгоритм розрахунку
Приклад розрахунку
1 Чисельність науково-педагогічних працівників, осіб 100 2 Загальний бюджет часу 1-го викладача, годин р.1 х 1548 154800 3Середнє навчальне навантаження 1-го викладача,
годин
825 4 Бюджет часу 1-ї половини дня, людино-годин р.3 х р.1 82500 5 Бюджет часу 2-ї половини дня, людино-годин р.2 — р.4 72300 6 Витрати часу на виховну і організаційну роботу, людино-годин Розрахунок 17500 7 Бюджет часу для методичної та науково-дослідної роботи, людино-годин р.5 — р.6 54800 8 Питома вага методичних публікацій, % Розрахунок 0,3453 9 Питома вага наукових публікацій, % Розрахунок 0,6547 10Витрати часу на науково-дослідну роботу,
людино-годин
р.7 х р.9 35878 11 Питома вага витрат часу на науково-дослідну роботу у загальному бюджеті, % р.10 / р.2 0,231767 12 Чисельність науково-педагогічних працівників, зайнятих науково-дослідною роботою у перерахунку на повну зайнятість, осіб р.1 х р.11 23технічним і економічнимефектами пропонується введення в практику планування науково-дослідноїдіяльності розрахунку «навчально-педагогічного» ефекту, необхідністьякого теоретично обґрунтовано як одного із визначальних для оцінки ефективностівузівської науки.
Наводиться методикарозрахунку значення навчально-педагогічного ефекту, у якій представлено набіріндикаторів педагогічного ефекту, етапи експертної оцінки, алгоритм розрахунку.Розрахунок здійснювався на матеріалах науково-дослідних робіт вищих навчальнихзакладів м. Одеси. Навчальний ефект оцінювався за такими напрямами:
- участь у розвитку нових технологій освіти;
- участь у навчальному процесі;
- збереження та розвиток науково-педагогічного потенціалу.
Для кожного з визначенихнапрямів було відібрано групу індикаторів, які адекватно відображають процесвпровадження результатів дослідження у навчальний процес і підготовкунауково-педагогічних працівників.
Навчально-педагогічний ефектвизначався на базі експертних оцінок за допомогою інтегрального коефіцієнтунавчально-педагогічного ефекту:
,
де: – нормована бальна оцінка i — го показника в j– й групі чинників;
wi — вага показника в i–йгрупі чинників; — вага j–йгрупичинників.
Розраховані інтегральнікоефіцієнти за окремими темами, і визначений на цій підставі рейтинг (таблиця3) свідчать, що виконання теми 2 буде мати найвищий ефект від впровадженнярезультатів дослідження у навчальний процес.
Таблиця 3
Інтегральні коефіцієнтиефекту за окремими темами
Номер теми
Обсяг фінансування, тис. грн.
Значення інтегрального коефіцієнту навчально-педагогічного ефекту
Рейтинг
1 83 31,15
2 120 48,61
3 160 44,94
4 60 47,32
5 45 44,13
Розрахований показник є нетільки невід'ємною складовою системи показників, що характеризуютьрезультативність науково-дослідної роботи ВНЗ, але відіграє і самостійну рольяк індикатор визначення пріоритетності окремих наукових розробок, вимірник тієїчастки результатів виконаних НДР, що використана безпосередньо у навчальномупроцесі вищого навчального закладу.
ВИСНОВКИ
У дисертації наведенетеоретичне узагальнення і запропоноване нове вирішення наукового завдання, щовиявляється у комплексному розробленні теоретико-прикладних положень щодопідвищення ефективності наукових досліджень і більш повного використанняінноваційного потенціалу вищого навчального закладу. При цьому вищий навчальнийзаклад розглядається як підприємство – самостійний суб'єкт господарювання тауправління з притаманними йому галузевими особливостями. Узагальнюючирезультати теоретичної та практичної роботи, зроблено такі висновки:
1. Результатом соціально-економічної кризи в Україні в 90-і роки минулогостоліття стали різке скорочення обсягів фінансування науки, що, в свою чергу,стало причиною суттєвих структурних зрушень, з’явилися нові форми власності і,як наслідок, нові джерела фінансування. На прикладі Одеської області доведено,що в останні роки відбулися певні зміни в чисельності і структурі науковихкадрів вищої кваліфікації. Продовжуєтьсяпроцес старіння контингентів вчених. Збереження існуючих негативнихтенденцій може призвести до кризи у відтворенні наукового потенціалу. Уникнути повної кризи у справі формування науковогопотенціалу, який, в основному зосереджено у вищих навчальних закладах,можливо завдяки зваженій політиці у сфері науки на державному та регіональному рівнях, яка б поєднувала правові, економічні, організаційніта інші методи і стимули.Невідкладного рішення потребує проблема відтворення наукових кадрів у зв’язку знегативними зрушеннями у віковій структурі вчених країни.
2. Формування інноваційноїсистеми вищого навчального закладу є необхідною умовою підвищення його конкурентоспроможності.Така система функціонує у двох напрямках: по-перше, удосконалення процесуосвіти; по-друге, підвищення ефективності наукової і науково-дослідноїдіяльності. Розроблено алгоритм формування інноваційної політики вищогонавчального закладу.
3. Визначені закономірності,за якими розвиваються інновації в системі вищої освіти. Розширено зміст поняття„інноваційне середовище ВНЗ” за рахунок виділення специфічних рис:інтенсифікації процесів навчання, активізації інтерактивності, стимулюваннясамостійної роботи студентів, організації адаптивного навчального процесу.Запропоновані ознаки розширюють ступінь інноваційності навчального процесу.
4. Важливою проблемою є формування,розподіл та використання коштів, спрямованих на фінансування наукової сфери.Вирішення цієї проблеми дозволить підвищити ефективність наукових досліджень івикористання інноваційного потенціалу вищих навчальних закладів. Ефективність наукових досліджень може бути визначена наоснові системи показників. Вибір локальних показників залежить від того, якийаспект результативності визначається. Запропоновано класифікацію показниківоцінки стану науково-дослідної діяльності за ознаками: рівень результативності,масштаб результативності, форма результативності, рівень визнання результатів,час використання результатів.
5.Ефективність наукової діяльності вузу необхідно розглядати виходячи ізголовного завдання вищої школи, а саме вдосконалення підготовкивисококваліфікованих спеціалістів для народного господарства. Введено специфічнийіндикатор ефективності науково-дослідної діяльності вищих навчальних закладів –показник «навчально-педагогічний ефект», який оцінює ступіньвпровадження результатів наукової діяльності в навчальний процес. Пропонуєтьсяпоряд з розрахунком економічного ефекту, який обчислюється традиційнимиметодами, врахувати також значення соціального та педагогічного ефектів, якневід’ємної складової науково-дослідної роботи вищих навчальних закладів.
6. Розроблено концепцію тазапропоновано методику вимірювання витрат часу професорсько-викладацькогоскладу на науково-дослідну роботу за рахунок другої половини робочого дня.Сутністю цього доробку є те, що розраховується умовна чисельність працівників,зайнятих науковою та науково-технічною діяльністю, у перерахунку на повнузайнятість, тобто умовну чисельність фізичних осіб. Впровадження цьогоконцептуально-методологічного підходу дозволить на всіх рівнях (від підрозділівнавчального закладу до держави в цілому) мати об’єктивну оцінку одного зпоказників діяльності наукового сектору економіки.
7. Виявлено роль комплексумаркетингових комунікацій для формування інноваційного потенціалу вищихнавчальних закладів. На основі отриманих результатів одержали подальшийрозвиток принципи фінансування наукової діяльності ВНЗ у частині визначеннязмісту комплексу маркетингових комунікацій. Комунікативну діяльність ВНЗпропонується розглядати як інструмент додаткового джерела фінансування зарахунок підвищення іміджу та престижності. Даний принцип дозволяє сформувати ірозширити канали надходження коштів.
8. Результати дослідженьздобувача призначені для використання Міністерством освіти і науки України припроведенні конкурсного відбору проектів наукових досліджень, розрахунках коштівна фінансування наукової діяльності ВНЗ та оцінці ефективності їх використання,а також державними вищими навчальними закладами для визначення вартостінаукових проектів при проведені внутрішніх конкурсів проектів науковихдосліджень.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
Статті у наукових фахових виданнях:
1. Корольова Т.С. Сучасні проблеми удосконаленняорганізаційно-економічного механізму функціонування вищої школи // Ринковіважелі та стимули розвитку господарчих систем: Зб. наук. пр. – Одеса: ІРЕНТ, 1997.– С. 131-137. (0,5 д.а.)
2. Корольова Т.С. Деякі питання щодо визначення вартостіпідготовки спеціаліста з вищою освітою // Вісник соціально-економічнихдосліджень: Зб. наук. пр. – Вип.1. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 1997. – С. 9-13. (0,3д.а.)
3. Корольова Т.С. До питання про розвиток науки у вищихнавчальних закладах в сучасних умовах // Ринкові важелі та стимули розвиткугосподарчих систем: Зб. наук. пр. – Вип. 1. – Одеса: ОДЕУ, 1997. – С. 9-10.(0,2 д.а.)
4. Королева Т.С. Квопросу о поддержке высшей школы в современных условиях // Додаток до Вісникасоціально-економічних досліджень: Сучасні інформаційні системи та методиуправління підприємствами: Зб. наук. пр. – Вип. 1. – Одеса: ОКФА, 1997. – С.73-77. (0,3 д.а.)
5. Корольова Т.С. Розвиток госпрозрахункових відносин унауковій сфері в Україні // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук.пр. – Вип. 2. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 1998. – С. 233-237. (0,3 д.а.)
6. Корольова Т.С. До питання про джерела фінансуваннянауково-дослідних робіт // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук.пр. – Вип. 3. – Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 1999. – С. 44-50. (0,4 д.а.)
7. Корольова Т.С. Сучасні тенденції розвитку потенціалунаукових підрозділів вищих закладів освіти // Вісник соціально-економічнихдосліджень: Зб. наук. пр. – Вип. 6. – Одеса: ОДЕУ, 2000. – С. 268-272. (0,3д.а.)
8. Підгорний А., Корольова Т. Деякі методичні питанняфінансування вищої освіти в Україні // Вища освіта України.– 2002. – № 2. – С.54-57.(0,3 д.а.) (Особистий внесок здобувача – визначення необхідностіпосилення державної мотивації вкладання приватних капіталів задля розвиткувищої школи).
9. Корольова Т.С.Аналіз динаміки структурних змін наукових кадрів // Вісниксоціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. – Вип. 11. – Одеса: ОДЕУ, 2002.– С. 231-234. (0,5 д.а.)
10. Корольова Т.С.Аналіз окремих чинників регулювання наукової сфери // Вісниксоціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. – Вип. 14. – Одеса: ОДЕУ, 2003.– С. 137-142. (0,7 д.а.)
11. Карпов В.А.,Корольова Т.С., Павлова Т.В. Методи оцінки ефективності науково-дослідних робіт// Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр. – Вип. 16. – Одеса:ОДЕУ, 2004. – С. 83-89. (0,6 д.а.) (Особистий внесок здобувача – розробленняметодологічних підходів до визначення ефективності науково-дослідних робіт, атакож показника “Навчально-педагогічний ефект”).
12. Корольова Т.С.Науковий потенціал як фактор розвитку підприємницької діяльності // ЭкономикаКрыма: Сб. научн. трудов – Симферополь: ТНУ, НАПКС, 2005. – №15. – С. 25-29.(0,4 д.а.)
13. Корольова Т.С.Ефективність використання наукового потенціалу вищого навчальногозакладу // Вісник соціально-економічних досліджень: Зб. наук. пр.– Вип. 29. – Одеса: ОДЕУ, 2007. – С. 93-96. (0,5 д.а.)
Публікації зарезультатами участі у конференціях:
14. Королева Т.С.Возможность и границы использования различных источников финансирования высшегообразования // Проблеми формування ринкового середовища: Матеріали підсумк.наук.-практ. конф. Одеса, 7-9 лютого 1995 р. – Одеса:ОДЕУ, 1995. – С. 35. (0,1 д.а.)
15. Королева Т.С. Влияние участия студентов в научно-исследовательскойработе на качество подготовки специалистов // Проблеми якостіпідготовки і підвищення кваліфікації економістів: Матеріали підсумк.наук.-практ. конф. Одеса, 9-11 квіт. 1996р.– Одеса: ОДЕУ, 1996.– С.65. (0,1 д.а.)
16. Королева Т.С. Об источниках финансирования высшегообразования в Украине // Формування ринкових відносин та проблеми їхвідображення в курсах економічних дисциплін: Зб. наук. праць наук.–практ.конференції. Одеса, 15-16 жовтня 1997 р. – Одеса: ІРЕНТ, 1997. – С. 152-156.(0,3 д.а.)
17. Корольова Т.С., Підгорний А.З. Науковий потенціал вищоїшколи України: проблеми формування та використання // Шляхи розбудови ринковогосередовища в Україні: Матеріали наук. — практ. конф. Одеса, 20-22 жовт. 1998 р.– Одеса: АТЗТ ІРЕНТТ, 1998. – С. 265-269. (0,3 д.а.) (Особистий внесокздобувача – визначені динаміка розвитку вузівської науки, фактори формуванняінноваційного потенціалу й основні напрямки його використання).
18. Корольова Т.С.Студентські олімпіади як форма підвищення якості підготовки фахівців //Проблеми підвищення якості підготовки фахівців в умовах ринкової економіки:Матеріали наук.-метод. конф. Одеса, 1-3 лютого 1999 р. – Одеса: ОДЕУ, 1999. –С. 245. (0,1 д.а.)
19. Корольова Т.С. Вікова структура вчених – чинникрозвитку наукового потенціалу // Управління в освіті: Тези доповідейВсеукраїнської наук.-практ. конф. Львів, 21-23 квітня 2003 р. – Львів: ДЦ МОНУ,2003. – С. 30. (0,1 д.а.)
20. Подгорный А.З.,Королева Т.С. Научные кадры как составляющая инновационного развития экономики// Подготовка научных кадров высшей квалификации в условиях инновационногоразвития экономики. Региональные, межрегиональные и международные аспекты:Матер. Междунар. науч.-практ. конф. Минск, 30 мая — 1 июня 2007 г. – Минск: ГУ“БелИСА”, 2007. – С. 61-64. (0,5 д.а.) (Особистий внесок здобувача – визначеніосновні напрями подальшого розвитку інноваційної сфери країни, розробленімеханізми запобігання негативних явищ у фінансуванні та матеріально-технічномузабезпеченні академічної, галузевої та вузівської науки).
21. Корольова Т.С.Бюджет часу на НДР – складова інноваційної системи ВНЗ // Управлінняпідприємством: проблеми та шляхи їх вирішення: Матер. ІІІ Міжнародноїнаук.-практ. конф. Ялта, 4-6 жовт. 2007 р. – Т. ІІ. – Донецьк: ДонДУЕТ, 2007. –С. 235-236. (0,1 д.а.)
Публікації в інших виданнях:
22. Корольова Т.С.,Котова І.М. Інвестиційна привабливість Одещини: стан та перспективи // Стан тапроблеми трансформації фінансів та економіки регіонів у перехідний період: Зб.наук. праць ІІІ Міжнар. наук.-практ. конф. 12 травня 2005 р. у Хмельницькомуекономічному ун-ті. – Чернівці: Букрек, 2005. – С. 184-188. (0,3 д.а.) (Особистий внесок здобувача – надана загальна схема інвестиційноїпривабливості регіону).
23. Корольова Т.С., Котова І.М. Реформування житлово-комунальногогосподарства: проблеми і перспективи // Організаційні та економічні проблемирозвитку муніципальних утворень: Зб. тез доповідей Міжнар. наук. — практ. конф.Тернопіль, 2-3 листопада 2006 р. – Тернопіль: ТНЕУ, Економічна думка, 2006. –С. 216-222. (0,3 д.а.) (Особистий внесок здобувача –запропоновані напрямки підвищення ефективності діяльності підприємств ЖКГ).
АНОТАЦІЯ
Корольова Т.С. Ефективність наукових досліджень і використання інноваційногопотенціалу вищого навчального закладу. – Рукопис.
Дисертація на здобуттянаукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 –Економіка та управління підприємствами. – Одеський державний економічнийуніверситет, Одеса, 2008.
Дисертацію присвячено дослідженнютеоретичних засад формування та використання інноваційного потенціалу унауковій сфері вищих навчальних закладів України, розробці практичнихрекомендацій щодо удосконалення системи показників, що характеризуютьефективність науково-дослідної роботи ВНЗ.
У роботі на підставі аналізуфункціонування наукової сфери визначені основні тенденції, розкритізакономірності, виявлені чинники сучасного розвитку наукової сфери країни.Сформульовані концептуальні положення та практичні можливості визначення ефективностівикористання кадрового потенціалу наукової сфери, запропоновано методикуобчислення відповідних показників.
У сучасних умовах зобмеженими обсягами фінансування, посиленням конкуренції, погіршеннямдемографічного стану країни, перед вищими навчальними закладами стоїть проблемаодержання додаткових коштів. У зв’язку з цим у роботі надано рекомендації щодостворення маркетингових комунікацій, маркетингових служб у ВНЗ.
Теоретично обґрунтовано тапрактично доведено необхідність і доцільність розрахункунавчально-педагогічного ефекту результативності наукової діяльності вищогонавчального закладу, представлено методику його розрахунку.
Ключові слова: ефективність вузівської науки, наукові дослідження вищих навчальнихзакладів, інноваційна діяльність, кадровий науковий потенціал, фінансування наукиВНЗ.
АННОТАЦИЯ
Королева Т.С. Эффективность научныхисследований и использования инновационного потенциала высшего учебногозаведения. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степеникандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – Экономика и управлениепредприятиями. – Одесский государственный экономический университет, Одесса,2008.
Диссертация посвящена исследованиютеоретических принципов формирования и использования инновационного потенциала научнойсферы высших учебных заведений Украины, разработке практических рекомендацийотносительно усовершенствования системы показателей, характеризующих эффективностьнаучно-исследовательской работы высшего учебного заведения.
В работе на основе анализа уровня,динамики, эффективности использования кадрового и финансового потенциала, атакже функционирования научной сферы в целом,проведенного с использованием экономико-статистических методов, определены тенденции, раскрыты закономерности, выявлены роль изначение основных факторов, определяющих современное развитие научной сферыстраны. Уточнено и расширено понятие категории «инновационная деятельностьв образовании», дополнена классификация видов инновационной деятельности ввысшей школе.
Сформулированы концептуальные положения ипрактические рекомендации по определению эффективности использования кадровогопотенциала научной сферы вузов. С этой целью в диссертации предложена методикарасчета численности научно-педагогических работников, занятых научнымиисследованиями во второй половине рабочего дня в пересчете на полную занятость,что обеспечит возможность более достоверной оценки использования научногопотенциала высшей школы.
В современных условиях, которыехарактеризуются ограниченным финансированием образования и науки, усилениемконкуренции в сфере образования, ухудшением демографического положения встране, перед высшими учебными заведениями стоит проблема получениядополнительных средств. В связи с этим в работе выработаны рекомендации по созданиюмаркетинговых коммуникаций и маркетинговых служб в вузах, определены ихосновные задачи, функции и место в системе управления высшим учебнымзаведением.
Теоретически обоснована и практическидоказана необходимость и целесообразность использования при расчетахрезультативности научных исследований в высшем учебном заведенииучебно-педагогического эффекта, с помощью которого оцениваетсястепень использования результатов научной деятельности в учебном процессе.В работе дано определение показателя «учебно-педагогический эффект» ипредставлена методика его расчета.
Ключевые слова: эффективность вузовской науки, научные исследования высшихучебных заведений, инновационная деятельность, кадровыйнаучный потенциал, финансирование науки ВУЗа.
ANNOTATION
Koroleva T.S. Efficiency of scientific researches and using of innovativepotential of higher educational establishment. Manuscript.
Dissertation forCandidate`s degree in speciality 08.00.04 — Economics and enterprise management. — Odessa State Economics University, Odessa, 2008.
Dissertation is devotedof research of forming theoretical principles and using of innovative potentialin the scientific sphere of Ukraine’s higher educational establishments,development of practical recommendations in relation of improvement system ofindexes which characterize efficiency of research work of higher educationalestablishment.
In work on the basis ofanalysis of functioning of scientific sphere basic tendencies, exposedconformity to the law, are certain, exposure factors of modern development ofcountries scientific sphere. Conceptual positions and practical possibilitiesof determination of efficiency using skilled potential of scientific sphere areformulated, the method of calculation of the proper indexes is offered.
In modern conditionalswith the limited volumes of financing, strengthening of competition, worseningof the demographic state in country, the problem of receipt of additionalfacilities stands before higher educational establishments.
Theorically basis andnecessity and expedience of calculation of educational-pedagogical effect ofscientific effectiveness activity of higher educational establishment ispractically proved, method of his calculation is presented.
Key words: efficiency of science in higher educational establishments,scientific researches of higher educational establishments, innovativeactivity, brain-powers scientific potential, financing of science in highereducational establishment.