Реферат: Управління формуванням капіталу виноробних підприємств
ПІВДЕННИЙ ФІЛІАЛ
„КРИМСЬКИЙ АГРОТЕХНОЛОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ”
НАЦІОНАЛЬНОГО АГРАРНОГО УНІВЕРСИТЕТУ
КОЗАЧЕНКО ЛІЛІЯ АНАТОЛІЇВНА
УДК 663.2: 330.14
УПРАВЛІННЯ ФОРМУВАННЯМ КАПІТАЛУ
ВИНОРОБНИХ ПІДПРИЄМСТВ
08.00.04 – економіка та управління підприємствами
(економіка сільського господарства і АПК)
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня
кандидата економічних наук
Сімферополь – 2008
Дисертацією є рукопис.
Робота виконана вОдеській національній академії харчових технологій Міністерства освіти і наукиУкраїни.
Науковий керівник– доктор економічних наук, професор ХАРКІВСЬКИЙ Дмитро Федорович, Одеськанаціональна академія харчових технологій, завідувач кафедри менеджменту тафінансів.
Офіційні опоненти- доктор економічних наук, професор МАРМУЛЬ Лариса Олександрівна, Херсонськийдержавний аграрний університет, завідувач кафедри бухгалтерського обліку іаудиту, проректор з міжнародних зв’язків кандидат економічних наук, доцент ДОДОНОВСергій Володимирович, Південний філіал „Кримський агротехнологічнийуніверситет” Національного аграрного університету, декан обліково-фінансовогофакультету, м. Сімферополь.
Захист відбудеться„22” травня 2008р. о 12.30 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 52.805.01 уПівденному філіалі „Кримський агротехнологічний університет” Національногоаграрного університету за адресою: 95492, м. Сімферополь, смт. Аграрне, корп.1,ауд.514.
З дисертацієюможна ознайомитися у бібліотеці Південного філіалу „Кримський агротехнологічнийуніверситет” Національного аграрного університету за адресою: 95492, м. Сімферополь,смт. Аграрне, корп.1.
Авторефератрозісланий „21” квітня 2008р.
Вчений секретар С.Я.Дементьєва
спеціалізованоївченої ради
кандидатекономічних наук, доцент
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми.Виноробство є стратегічною галуззю АПК Півдня України. Однак, ситуація, що склаласяна вітчизняному ринку вина, далека від наявних можливостей. База вітчизняноговиноробства продовжує стрімко скорочуватися, темпи старіння і розкорчуваннялози значно перевищують темпи посадки, у результаті чого площі виноградників заостанні п'ять років в Україні значно зменшилися. Сьогодні загальна площавиноградників складає 75,8 тис. га (для порівняння, у 1966р. ця цифрадорівнювала 323,4 тис. га). Крім того, виноробні підприємства мають значнузношеність технологічного обладнання, не завжди наявність і склад певних видівактивів відповідає обсягам і асортименту виробництва винопродукції. Тому передкожним виноробним підприємством стоїть задача вміло використовувати всіелементи механізму управління і створити такі умови, які дозволяють усунути небажанівідхилення від стійкого розвитку. Принциповим для української виноробної галузіє застосування такого організаційно — економічного механізму, в якомупоєднується управління вирощуванням винограду та управління виробництвом вина,де контролюється все – від моменту посадки виноградної лози до розливу в пляшкиі наклеювання етикеток. Звичайно, все це вимагає залучення значних обсягівкапіталу у цю галузь.
Слід відзначити,що проблемам вивчення складу та структури, а також ефективності формуваннякапіталу присвячено багато робіт зарубіжних вчених-економістів: А. Гропеллі, Дж.К.Ван Хорна, Дж.М. Ваховича, Е. Нікбахта, М. Міллера, Ф. Модільяні, Є.Ф. Брігхема;в російській літературі можна виділити роботи Балабанової І.Т., БєлоліпецькогоВ.Г., Ковальова В.В., Стоянової О.С. Теоретичні і методичні підходи дорозкриття аспектів управління структурою капіталу представлені в роботах вітчизнянихфахівців: І.О. Бланка, М.Д. Білик, В.Г. Андрійчука, Г.Г. Кірейцева, А.М. Поддєрьогіна,Л.М. Ремньової, В.П. Савчука, В.М. Суторміної. Питанням створення сприятливихумов для формування оптимальної структури капіталу у виноградарсько-виноробномупідкомплексі АПК України присвячені дослідження А.М. Авидзби, О.М. Гаркуші, О.П.Дикань, О.Ю. Єрмакова, Л.О. Мармуль, М.В. Мелконян, Ю.М. Новікова, М.О. Пелях,П.Т. Саблука, М.С. Сачаво, Д.Ф. Харківського, І.І. Червеня та інші.
Проте данапроблема потребує подальшої розробки, так як не всі сторони управлінняформуванням капіталу отримали в наукових працях однаково повне висвітлення. Крімтого, деякі думки мають протиріччя, а більшість питань носить дискусійнийхарактер. Складність дослідження полягає у тому, що воно охоплює широке колоекономічних питань, які не можна розглядати у відриві від історичносформованого процесу виноробства. А відтак, виникла необхідність розробкизбалансованої концепції розвитку та впровадження нової стратегії ефективногоуправління формуванням капіталу підприємств виноробної галузі. Наукова іпрактична значущість вирішення цих проблем обумовлюють актуальність обраноїтеми, цілі та напрями її дослідження.
Зв’язок роботи знауковими програмами, планами, темами. Тема дослідження входить до планунауково-дослідної роботи відділу інвестицій Національного наукового центру„Інститут аграрної економіки” УААН „Розробити пропозиції щодо інвестиційногозабезпечення АПК в ринкових умовах” (ДР №0101U000242), кафедри менеджменту тафінансів Одеської національної академії харчових технологій „Удосконаленняфінансово-кредитних відносин в АПК” (ДР №0110U005102).
Мета і задачідослідження. Метою дисертаційного дослідження є розробка теоретико-методичних засаді практичних рекомендацій з удосконалення механізму управління формуваннямкапіталу виноробних підприємств Південного регіону України.
Для досягненняцієї мети в роботі були поставлені і вирішені завдання:
дослідитиекономічні умови формування капіталу виноробних підприємств та систематизуватиіснуючі концепції його управління;
визначитиспецифічні особливості і фактори формування структури капіталу виноробнихпідприємств та вдосконалити його класифікацію;
обґрунтуватисистему критеріїв оцінки фінансової стійкості та проаналізувати її стан навиноробних підприємствах;
визначитисукупність критеріїв оцінки ефективності використання методів управліннякапіталом та обґрунтувати його оборотність і рентабельність на виноробнихпідприємствах;
розробитиекономіко-математичну модель оптимізації структури управління капіталомвиноробного підприємства та визначити її ефективність в цій галузі;
обґрунтувати практичнірекомендації щодо пріоритетних напрямів використання капіталу виноробнимипідприємствами.
Об’єктомдослідження визначено процес управління формуванням капіталу виноробнихпідприємств.
Предметомдослідження є сукупність теоретичних, методичних та практичних питань щодоуправління формуванням капіталу виноробних підприємств з метою оптимізації йогоструктури та ефективного використання на сучасному етапі господарювання.
Методи дослідження.Теоретичною і методичною базою дослідження є фундаментальні положення науковихпраць вітчизняних та зарубіжних учених з досліджуваної проблеми.
Інформаційну базудослідження склали законодавчі акти та державні нормативні документи, офіційністатистичні матеріали Державного комітету статистики України, Головногоуправління статистики Миколаївської та Одеської областей, статистична,виробнича та фінансова звітність виноробних підприємств регіону.
У процесідослідження були використані такі методи:
спостереження,порівняння, аналіз і узагальнення – для постановки проблеми і з'ясування внутрішньої суті та природи об’єктадослідження; вивчення його деталізації тазалежності від різноманітних факторів; опрацювання практичнихрекомендацій щодо управління формуванням капіталу підприємств;
економічногоаналізу – для характеристики сучасного економічного стану підприємств, щодосліджувались; визначення особливостей та тенденцій формування структурикапіталу підприємств;
економіко-математичнемоделювання – для визначення оптимальних рішень при управлінні формуваннямкапіталу.
Наукова новизнаодержаних результатів дисертаційної роботи, що виносяться на захист, полягає утому, що:
вперше:
з метою уточненняекономічної сутності капіталу пропонується його альтернативне визначення якпотенційної вартості, що через здійснення інвестицій трансформується в активипідприємства з метою розширеного відтворення;
на основідетального аналізу факторів впливу та узгодженості дій і функцій всіх рівніворганізації та управління виробництвом запропоновано концепцію збалансованогоуправління формуванням капіталу виноробних підприємств, що дозволить зменшитидефіцит власного і позикового капіталів і тим самим забезпечити на ринку винаміцні позиції;
розроблено таапробовано економіко-математичну модель оптимізації структури капіталувиноробних підприємств, що дозволяє при прийняті конкретних управлінськихрішень визначити раціональні обсяги власного та позикового капіталів;
удосконалено:
наукові концепціїстосовно характеристик капіталу, з посиланням на представників економічноїтеорії, які розглядають капітал як об’єкт економічного управління; накопиченуцінність; інвестиційний та інноваційний ресурс; джерело доходу; об’єкт наданняпереваги у часі; об’єкт купівлі-продажу; носій фактору ризику; носій факторуліквідності; фактор виробництва; фактор конкурентоспроможності;
із метою отриманнярізнобічної інформації про сутність капіталу підприємства, розробленакласифікація капіталу, яка включає його поділ на окремі види за 18 ознаками;
методи оптимізаціїструктури капіталу підприємств, що можуть використовуватися для вирішеннясучасних завдань управління. При чому змістовним визначено ефект відзастосування відразу двох критеріїв оптимізації структури капіталу – середньозваженавартість капіталу та фінансова стійкість;
дістали подальшогорозвитку:
сукупність показниківдля оцінки фінансової стійкості виноробних підприємств: коефіцієнт автономії; коефіцієнтфінансового леверіджу; коефіцієнт заборгованості; коефіцієнт довгостроковоїфінансової незалежності; коефіцієнт довгострокової заборгованості; коефіцієнтпоточної заборгованості; коефіцієнт маневреності власного капіталу; коефіцієнтстрахування бізнесу;
основністратегічні цілі формування капіталу виноробних підприємств: визначенняполітики управління формуванням капіталу; забезпечення мінімальної вартостікапіталу; забезпечення задоволення потреб у відповідних видах активів; мінімізаціярівня фінансових ризиків.
Практичне значенняодержаних результатів. Результати дослідження дозволяють запровадити іудосконалити на виноробних підприємствах процес управління структурою капіталушляхом підбору його видів, що дозволить забезпечити оптимальну вартість примінімальному рівні фінансових ризиків.
Результатидослідження, щодо формування оптимальної структури капіталу зараззастосовуються на підприємствах вторинного виноробства Миколаївської області: ВАТ„Зелений Гай” (Довідка №451 від 04.06.07р), ВАТ „Радсад” (Довідка №318 від 23.08.07р),ТОВ „Сандора” (Довідка №423 від 18.06.07р).
Наукові результатидисертаційної роботи знайшли застосування у навчальному процесі при розробціметодичного забезпечення й викладанні дисциплін на факультеті економіки,менеджменту та бізнесу Одеської національної академії харчових технологій та нафакультеті економіки та підприємництва Миколаївського міжрегіональногоінституту розвитку людини ВНЗ „ВМУРоЛ „Україна”.
Особистий внесокздобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею, отриманірезультати є особистим надбанням автора. Із двох наукових праць, опублікованиху співавторстві, в дисертації використані тільки ті ідеї та положення, що єрезультатом особистої роботи здобувача і становлять індивідуальний внесокавтора, а саме: збір і аналіз даних, що відображають особливості управління таобґрунтування підходів щодо формування капіталу виноробних підприємств.
Апробаціярезультатів дисертації. Наукові положення основних результатів дослідження таїх практичне застосування повідомлені і обговорювалися здобувачем на наступнихнауково-практичних конференціях: науковій конференціїпрофесорсько-викладацького складу Одеського державного аграрного університету(Одеса, 2005); Міжнародній науково-практичній конференції „Концептуальнінапрями стратегічного розвитку нової аграрної політики України” (Луганськ, 2006);ХІІ Міжнародній науково-практичній конференції „ХХІ століття: Наука. Технологія,Освіта” (Мукачево, 2007); науковій конференції викладацького складуекономічного факультету Одеської національної академії харчових технологій(Одеса, 2007); науковій конференції професорсько-викладацького складу Одеськогодержавного аграрного університету (Одеса, 2007).
Публікації. Основірезультати досліджень опубліковані здобувачем у 9 наукових працях загальнимобсягом 7,06 друк. арк., з яких 7 статей – у наукових фахових виданнях.
Структура та обсягдисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів,висновків за розділами, загальних висновків, списку використаних джерел,додатків. Повний обсяг дисертації – 204 сторінки друкованого тексту. Роботамістить 44 таблиці, 7 рисунків, 11 додатків, список використаних літературнихджерел складається із 201 найменування. Обсяг основного тексту дисертаціїстановить 173 сторінки.
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИУ вступіобґрунтовано актуальність теми дисертаційного дослідження, сформульовано метута зміст поставлених завдань для її досягнення, вказано зв'язок з науковоютемою, визначено наукову новизну та практичне значення одержаних результатів, наведеноінформацію про їх апробацію та особистий внесок здобувача.
В першому розділі„Теоретичні основи управління формуванням капіталу підприємств” досліджено теоріюта методику управління формуванням структури капіталу підприємства як суб’єктугосподарських відносин, розкрито значення та економічну сутність капіталу намікрорівні, а також здійснено класифікацію його видів.
Здійснено узагальненнянаукових концепцій стосовно підходів щодо управління формуванням капіталу. Систематизованопогляди вчених-економістів, які розглядають капітал як об’єкт економічногоуправління; накопичену цінність; фактор виробництва; інвестиційний ресурс; джерелодоходу; об’єкт надання переваги у часі; об’єкт купівлі-продажу; носій факторуризику; носій фактору ліквідності з визначенням представників економічноїтеорії та їх точок зору щодо трактування сутності капіталу.
Встановлено, що неє можливим визначення єдиного оптимального підбору співвідношення структурних елементівкапіталу, як для декількох виноробних підприємств, так і для одногопідприємства на весь період його діяльності. Виявлено, що процес оптимізаціїструктури капіталу має базуватися на основі встановлення такого співвідношення параметрівйого обсягів та структурних елементів, який забезпечуватиме дотримання заданогокритерію оптимізації. При цьому формування оптимальної структури капіталуповинно враховувати два основні критерії: середньозваженої вартості капіталу тарівня фінансової стійкості. Адже саме ці критерії дозволяють встановитинаскільки ефективно та раціонально підприємство управляє власними та позиковимизасобами. Важливим є те, щоб наявні власні та запозичені джерела формуванняактивів підприємства відповідали стратегічним цілям його розвитку. Слідвідзначити, що наявність великої кількості вільних грошових коштів можеускладнювати господарську діяльність підприємства через їх іммобілізацію внадлишкові виробничі запаси та витрати. Тому фінансова стійкість підприємства євідображенням ефективного формування та використання фінансових ресурсів,необхідних для нормального функціонування підприємства. Необхідністьзастосування розрахунку середньозваженої вартості капіталу обумовлена потребамиуправління структурою капіталу. Відтак, важливим є дослідження впливу структурикапіталу підприємства на показники його стійкості, та розробка співвідношеннявласного й позикового капіталу.
У вітчизняній тазарубіжній економічній літературі відображено достатню кількість різнихпідходів до визначення поняття „капітал”. Але при загальній схожості понятьвони мають відмінності. На основі критичного аналізу різних підходів довизначення природи капіталу на мікроекономічному рівні пропонуємойого альтернативне визначення — як потенційної вартості, яка через здійсненняінвестицій трансформується в активи підприємства з метою розширеноговідтворення.
З метою отриманнярізнобічної інформації про сутність капіталу підприємства, нами розроблена йогокласифікація, яка поділяється на окремі види за 18 ознаками. До основних класифікаційнихознак капіталу підприємства, що були окреслені у наукових роботах економістів,додатково обґрунтовано 2 ознаки класифікації капіталу: за метою використання –на виробничий, спекулятивний і страховий та за методами оцінки – на реальний таномінальний.
У другому розділі„Структура та ефективність формування капіталу виноробних підприємств”досліджено економічні умови формування капіталу виноробних підприємств, складта структуру капіталу в цілому та у розрізі його видів, а також особливості управлінняформуванням капіталу підприємствами даної галузі; визначено фінансову стійкістьвиноробних підприємств Миколаївської області та ефективність використання нимикапіталу.
Слід визнати, щоАПК найбільш вразливий сектор вітчизняного виробництва. А виноградарство тавиноробство – консервативні галузі, де зміни відбуваються досить повільно. Навирощування винограду та виробництво якісного вина потрібно багато часу. Останнімчасом розвиток виноробної промисловості характеризується скороченням якісного асортиментупродукції, складним фінансово-економічним станом більшості підприємств та високимкоефіцієнтом зносу основних виробничих фондів, особливо їх активної частини. Більшачастина виноробних підприємств України створена, в основному, в 60-70-ті роки. Їхобладнання фізично та морально застаріло, що потребує значних інвестицій укапітальний ремонт, реконструкцію, модернізацію основних фондів. В умовахобмеженості фінансових ресурсів вкладення капіталу повинно бути максимальновигідними і ефективними.
Встановлено, щопротягом 2004-2006 рр. між структурою капіталу і розміром підприємства маємісце певна залежність (табл.1). Найвища питома вага позикового капіталу,порівняно з іншими підприємствами, спостерігалося у ВАТ „Зелений Гай”, якестановило на 01.01. 2007 р.51,3% та у ТОВ „Сандора” – 57%. У ВАТ „Радсад”, якетривалий час не залучало значних сум позикових засобів, протягом досліджуваногоперіоду також спостерігалась чітка тенденція зростання частки позиковогокапіталу в його загальному розмірі та зниження питомої ваги власного капіталудо 85,6%.
За період2004-2006 рр. в середньому по виноробних підприємствах області мало місцезменшення питомої ваги власного капіталу в загальній сумі капіталу (з 53,2% на01.01. 2004 р. до 43,6% на 01.01. 2007 р), яке відбулося, в основному, зарахунок зниження частки власного капіталу в таких виноробних підприємствах якВАТ „Зелений Гай” та ТОВ „Сандора”. Завдяки проведеним дослідженням, можназробити наступний висновок: чим меншим є розмір виноробного підприємства, тимбільшу частку власного капіталу воно має у сукупному капіталі і, навпаки, призбільшенні розміру підприємства галузі зростає питома вага позикового капіталу(див. табл.1).
Таблиця 1
Питома вага власного та позикового капіталу в загальнійсумі капіталу виноробних підприємств Миколаївської області (%)
Назва підприємс-тва Середній розмір капіталу за 2002-2006рр., тис. грн. На 01.01. 2004р. На 01.01. 2005р. На 01.01. 2006р. На 01.01. 2007р. влас-ний капітал позико-вий капітал влас-ний капітал позико-вий капітал влас-ний капітал позико-вий капіталвлас-
ний капітал
позико-вий капітал ВАТ „Радсад” 34188 95,7 4,3 95,6 4,4 95,6 4,4 85,6 14,4 ВАТ „Коблево” 53338 70,8 29,2 60,0 40,0 55,8 44,2 53,0 47,0 ВАТ„Зелений Гай” 75665 66,3 33,7 35,7 64,3 44,3 55,7 48,7 51,3 ТОВ „Сандора” 211008 48,8 51,2 44,0 56,0 43,4 56,6 43,0 57,0 В середньому Х 53,2 46,8 47,5 52,5 46,6 53,4 43,6 56,4Так,найбільшу питому вагу статутного капіталу в сумі власного капіталу мало ВАТ„Радсад” (з середнім розміром капіталу за 2002-2006 рр. — 34,2 млн. грн) – 85,6%на 01.01. 2007 р., а найменшу питому вагу – 43% — ТОВ „Сандора” (з середнімрозміром капіталу за 2002-2006 рр.211 млн. грн).
Отриманірезультати дозволяють встановити наступну залежність: чим менший розмірпідприємства, тим більшу частку власного капіталу воно має у сукупному капіталі.Співставлення даних структури капіталу та активів дозволяють виявити такий факт:чим більше питома вага необоротних активів у сукупних активах, тим більшупитому вагу займає власний капітал у сукупному капіталі. Так, у ВАТ ”Радсад” цізначення становили на 01.01. 2007 р. відповідно 60,6 та 85,6%, а у ТОВ„Сандора” – 55,5 та 43,0%. І, навпаки, чим більше питома вага оборотних активіву сукупних активах, тим більшу частку займає позиковий капітал у загальній сумікапіталу.
Підтвердитирезультати наших досліджень ми можемо, здійснивши групування винзаводів законцентрацією капіталу на одне підприємство (табл.2). За об’єкти групування мивзяли 20 виноробних підприємств Одеської області: ЗАТ “Болградський винзавод”, ЗАТ“Кілійський винзавод”, ВАТ “Саратський винзавод”, ВАТ “Татарбунарськийвинзавод”, ЗАТ “Одесавинпром”, ЗАТ “Ізмаїльський винзавод”, ЗАТ “Одеськийконьячний завод”, МДП “Овідіопольський винзавод”, Писарівський спиртзавод, НВП“Нива” (м. Одеса), ВАТ “Чорноморська перлина”, ЗАТ „Вікторія”, ЗАТ “Одеськийзавод шампанських вин”, ВАТ “Білгород-Дністровський винзавод”, ВАТ„Барабойський завод продтоварів”, ВАТ „Ренійський винзавод”, ТОВ „Котовськийвиноробний завод”, радгосп-завод „Шампань України”, ЗАТ „Одеський виноробнийзавод”, ВАТ „Одеський степ” та 4 виноробні підприємства Миколаївської області: ВАТ„Коблево”, ВАТ „Зелений Гай”, ВАТ „Радсад”, ТОВ „Сандора”.
Яксвідчать дані табл.2, збільшення концентрації капіталу на 1 винзавод викликаєзбільшення показників питомої ваги позикового капіталу і оборотних активів. Іце не є випадковим: адже необоротні активи фінансуються, в основному, зарахунок власного капіталу, а оборотні – за рахунок позикового, переважну питомувагу якого складають поточні зобов’язання.
Таблиця2
Вплив концентраціїкапіталу виноробних підприємств Південного регіону на структуру активів ікапіталу, в середньому за 2004-2006 рр.
Групи винзаводів за концентрацією капіталу, млн. грн. Кількість підприємств Питома вага власного капіталу,% Питома вага позикового капіталу,% Питома вага необоротних активів,% Питома вага оборотних активів,% шт. % До 173,5 12 50 58,4 41,6 60,2 39,8 173,6 – 249,5 7 33,3 47,6 52,4 45,1 54,9 Понад 249,5 5 16,7 41,8 58,2 40,4 59,6 Всього і в середньому 24 100,0 49,3 50,7 48,6 51,4Спостерігаєтьсязниження частки статутного капіталу, іншого додаткового капіталу та резервногокапіталів у складі власного капіталу в середньому по сукупності. При формуваннівласного капіталу пріоритетними джерелами на невеликих виноробних підприємствахстав нерозподілений прибуток та інший додатковий капітал, а на великих ісередніх — статутний капітал та нерозподілений прибуток.
Значнучастину позикового капіталу становить зовнішній позиковий капітал, більшістьякого належить кредиторській заборгованості за товари, роботи, послуги. Розміридовгострокового позикового капіталу та кредиторської заборгованості протягомдосліджуваного періоду зросли і займають наприкінці періоду вагоме місце середджерел формування капіталу. Знизилась питома вага короткострокових банківськихкредитів.
Обґрунтованасистема критеріїв оцінки фінансової стійкості виноробних підприємств та уточненаметодика їх визначення. Рівень фінансового ризику, пов’язаного зі структуроюджерел формування капіталу підприємств, за 2004-2006рр. збільшився, більшістькоефіцієнтів не знаходиться в межах норми, відчувається значна нестача власногокапіталу для формування оборотних активів, а рівень страхування операційноїдіяльності дуже низький. Фінансова стійкість виноробних підприємствМиколаївської області за 2004-2006рр. є низькою, а ймовірність їх банкрутства зкожним роком зростає.
Длякомплексної оцінки ефективності використання капіталу підприємствами виноробноїгалузі нами пропонується використовувати 2 групи показників: показникиоборотності (коефіцієнт оборотності та період обороту) всього використовуваногокапіталу, власного капіталу, позикового капіталу, фінансового кредиту,товарного кредиту, внутрішньої кредиторської заборгованості та показникирентабельності: рівень рентабельності всього використовуваного капіталу, рівеньрентабельності власного капіталу, ефект фінансового леверіджу та уточненаметодика їх визначення. Показники оборотності і рентабельності досить низькі ймають тенденцію до зниження. В роботі набула подальшого розвитку модельрозрахунку середньозваженої вартості капіталу та факторний аналіз ефектуфінансового леверіджу, що дає змогу управляти формуванням капіталу виноробнихгосподарюючих суб’єктів з урахуванням впливу необхідних джерел.
Утретьому розділі „Напрями управління формуванням та використанням капіталувиноробними підприємствами” розроблено концепцію управління формуванням капіталугосподарюючих суб’єктів виноробної галузі; сформовано стратегію управлінняформуванням капіталу виноробних підприємств регіону; розроблено та апробованоекономіко-математичну модель оптимізації структури капіталу для виноробнихпідприємств Миколаївської області; визначено складові державного механізмууправління та пріоритетні напрями використання капіталу у виноробній галузі.
Запропонованоконцептуальні підходи збалансованого управління формуванням капіталу виноробнихпідприємств, що дозволить стимулювати відновлення стійких показників діяльностіта створює умови для компетентного управління на всіх етапах формуваннявласного і позикового капіталу і управління розвитком виноробної галузі вцілому. Основними складовими концептуальної системи управління формуваннямкапіталу виноробних підприємств визначено: правове, науково-методичне,фінансово-економічне, інтелектуальне, технічне, інформаційне забезпечення; державнапідтримка; співробітництво з Європейськими та світовими організаціями.
Придослідженні умов та особливостей процесу управління формуванням капіталу навиноробних підприємствах Південного регіону було виявлено, що їх більшістьобрало таку форму господарювання, як акціонерне товариство (відкрите абозакрите). На наш погляд, існує необхідність у створенні моделі управлінняформуванням капіталу, що забезпечувала б стратегічну політику розвиткувиноробного підприємства на прикладі існуючих в Південному регіоні акціонернихтовариств. Об’єктом управління являється капітал, його склад і структура, джерелайого формування та ефективність використання. Як правило, суб’єкт управління вакціонерних товариствах не виділяється. Всі його структурні ланки являютьсясуб’єктами, причому кожна з них наділена своїми повноваженнями і обов’язками,від яких залежить визначення політики управління формуванням капіталу (рис.1).
Зважаючина низькі показники фінансової стійкості виноробних підприємств Миколаївськоїобласті та високий рівень ризику використання великих обсягів позиковогокапіталу, пропонується „помірний” підхід до формування капіталу. Проте наданому етапі розвитку галузі необхідно враховувати, що визначальну роль середпозикових джерел капіталу виноробних підприємств займає кредиторськазаборгованість.
/>
Загальні збори акціонерів Наглядова рада
Правління
акціонерного
товариства
Ревізійна комісія/>Прийняття рішень щодо стратегії управління формуванням капіталу
Визначає та забезпечує реалізацію стратегії управління формуванням капіталу Здійснює функції управління формуванням капіталу в процесі поточної діяльності Забезпечує контроль джерел формування та напрямами використання капіталу/>/>
Рис.1 Модельуправління формуванням капіталу акціонерних виноробних підприємств.
Виходячи з цього,при забезпеченні підприємства необхідними видами активів і контролю за їхефективним використанням, потрібно у запропоновані підходи внести відповіднізміни. При цьому для ВАТ „Радсад”, що є найбільш стійким виноробним підприємством,пропонується підхід, коли оборотні активи фінансуються короткостроковимпозиковим капіталом, а необоротні активи – власним капіталом та довгостроковимпозиковим капіталом; для ВАТ „Коблево”, що має значні можливості залученнядодаткового капіталу –підхід, коли необоротні активи та постійні оборотніактиви фінансуються за рахунок власного капіталу та довгострокового позиковогокапіталу, а змінні оборотні активи фінансуються короткостроковим позиковимкапіталом; для ВАТ „Зелений Гай”, що знаходиться у кризовому стані і ТОВ„Сандора”, яке має нестійкий фінансовий стан та широкі можливості залученнякредитів банків –підхід, коли необоротні активи та частина оборотних активівфінансуються за рахунок власного капіталу та довгострокового позиковогокапіталу, а інша частина оборотних активів фінансуються короткостроковимпозиковим капіталом.
Оскільки основнимфактором зниження ефекту фінансового леверіджу було зростання вартостіпозикового капіталу, ми можемо констатувати, що максимально ефективним щодооптимізації структури капіталу виноробних підприємств є метод поєднаного ефектумінімізації вартості капіталу та забезпечення фінансової стійкості, який маєможливість динамічної варіативності застосування за різних умов поелементногоформування цільової структури капіталу. Тобто, при формуванні капіталувиноробних підприємств ми повинні врахувати три основні стратегічні цілі: забезпеченнямінімальної вартості капіталу; забезпечення задоволення потреб у відповіднихвидах активів; мінімізація рівня фінансових ризиків. Виноробним підприємствамМиколаївської області слід звернути особливу увагу на удосконалення управлінняфінансовим та товарним кредитами і формувати раціональні обсяги довгостроковихі короткострокових кредитів банку та кредиторської заборгованості за товари,роботи та послуги. Результати цих досліджень дозволили виявити підходи дооцінки структури капіталу і визначити напрями її оптимізації на виноробнихпідприємствах Південного регіону України.
Запропонованаекономіко-математична модель оптимізації структури капіталу виноробнихпідприємств. Так, для досягнення ВАТ „Радсад” відповідної фінансової стійкостіта мінімальної вартості капіталу співвідношення власного і позикового капіталуповинне скласти 65,4% до 34,6% проти середнього рівня за 2002-2006 рр.96,3% до3,7%. Для отримання оптимального варіанту ВАТ „Коблево” співвідношення власногоі позикового капіталу повинне скласти 66,4% до 33,6% проти середнього рівня за2002-2006 рр.70,4% до 29,6%. З метою ефективного формування капіталу іпідвищення фінансової стійкості підприємства, на якому склалася передкризоваситуація, ВАТ „Зелений Гай” співвідношення власного і позикового капіталуповинне складати 60% до 40% проти середнього рівня за 2002-2006 рр.47,1% до52,9%. З метою досягнення ТОВ „Сандора” відповідної фінансової стійкості тамінімальної вартості і ефективності формування капіталу співвідношення власногоі позикового капіталу повинне складати 50% до 50% проти середнього рівня за2002-2006 рр.48,6% до 51,4%, тобто, існуюча структура капіталу підприємства єдуже близькою до оптимальної. В середньому по виноробним підприємствамМиколаївської області відповідно до оптимального варіанту, співвідношеннявласного і позикового капіталу повинно бути 54,8% до 45,2% протисередньорічного 50,7% до 49,3%. Відповідно до нормативного значення, всіпоказники за оптимальним варіантом забезпечують фінансову стійкість будь-якоговиноробного підприємства. Аналізуючи ефективність сформованої структурикапіталу, слід порівняти середньозважену вартість капіталу з тією, що сформуваласьна підприємствах за ряд періодів (табл.3).
Таблиця 3
Середньозважена вартість капіталу виноробних підприємствМиколаївської області, %
Назва підприємства В середньому за 2002-2006 рр. За оптимальним рішенням Оптимальне рішення (+; -) до середньорічного рівня ВАТ „Радсад” 9,8 5,0 -4,8 ВАТ „Коблево” 13,7 8,5 -5,2 ВАТ„Зелений Гай” 11,0 9,2 -1,8 ТОВ „Сандора” 22,3 10,7 -11,6 В середньому 18,4 9,4 -9,0Якбачимо, середньозважена вартість капіталу за оптимальним варіантом,запропонованим нами, знизилась майже вдвічі порівняно з її середньорічнимрівнем за 2002-2006 рр., а саме: у ВАТ „Радсад” – на 4,8%, у ВАТ „Коблево” – на5,2%, у ВАТ „Зелений Гай” – на 1,8%, у ТОВ „Сандора” – на 11,6%. В середньомупо виноробним підприємствам Миколаївської області відповідно до оптимальноговаріанту, середньозважена вартість капіталу порівняно з середньорічним рівнемза 2002-2006 рр. знизилась на 9%. І це надзвичайно важливі значення, оскількиосновним фактором зростання ефекту фінансового леверіджа є саме зниженнявартості капіталу.
Виноробнимпідприємствам доцільно поновлювати і розвивати власні виноградні території, створюватиоптимальні за розміром і сортовим складом сировинні бази. Від цього залежитьціна і якість виноградної сировини, виноматеріалів і, отже, розмір отриманогочистого прибутку. Але для цього потрібно здійснювати великі обсяги вкладеннякапіталу. Розмір виноградників повинен забезпечувати можливість ефективноговикористання техніки, впровадження нових технологій, пов’язаним із наявністютрудових ресурсів. Слід додати, що виноградники важливі для держави перш за всез соціального погляду. Кожні 50 гектарів виноградників створюють 25 робочихмісць: два гектари винограднику обробляє одна людина.
Виноробніпідприємства України, в першу чергу, мають інвестувати кошти у придбаннятехнологічного обладнання, яке дозволить: автоматизувати процеси прийому іпереробки винограду; одержання сусла без зниження його якості; створити умовидля механізованого бродіння сусла; обладнати приміщення для зберігання івитримки вин з обов’язковим регулюванням температури. Нове обладнання повиннезабезпечити як найповніше використання сировини, зменшення її витрат, а такожзабезпечити економію допоміжних матеріалів, тепла і електроенергії.
Надержавному рівні доцільно було б проведення єдиної науково-технічної політикидля вирішення проблем розробки та забезпечення виноробних підприємствспеціалізованими механізмами, машинами, обладнанням та устаткуванням різногофункціонального призначення.
Пріоритетниминапрямами вкладення капіталу виноробних підприємств є: будівництво приміщеньдля зберігання і витримки винопродукції; реконструкція діючих потужностей; оснащеннясучасними технологічними ємкостями, обладнанням; придбання ліній стерильногорозливу готової винопродукції та холодильних установок. Перспективними ідоцільними будуть вкладення капіталу у створення спеціально обладнаних цехівабо у будівлі кущових підприємств при діючих виноробних заводах для комплексноїпереробки винограду. Правильне використання відходів може дати цінну продукціюдля інших галузей.
Заслуговуєуваги досвід підприємств вторинного виноробства, які поруч із винамидиверсифікували свою діяльність у виготовлення коньяків – ВАТ „Зелений Гай”,соків – ТОВ „Сандора” в Миколаївській області; мінеральних і столових вод — ВАТ„Чорноморська перлина” в Одеській області. В Інституті винограду і вина „Магарач” розроблений харчовий концентрат поліфенолів винограду „Єноант”, якийвикористовують для лікування і профілактики багатьох захворювань при порушенніантиоксидантного балансу в організмі людини.
Длязабезпечення формування достатнього обсягу власного капіталу пропонується нарівні держави прийняти такі закони, які б дійсно регулювали вітчизняневиноробство. Доцільно змінити: розмір сплати фіксованого податку з 1 гектарувиноградників; залучати 50% акцизного збору для фінансування посадки новихвиноградників; переглянути ставки акцизів і вартості ліцензій; скасуватиакцизний збір на марочні, сухі, ігристі столові вина; податок на доданувартість нараховувати лише на готову винопродукцію; необхідне державнефінансування розвитку сировинної бази виноробства; розробка спеціальнихдержавних програм по збереженню кращих сортів винограду; для обслуговуванняпідприємств АПК створити спеціалізовану фінансову установу; гарантувативідшкодування страховими компаніями не менше 50% втрат аграрних підприємств; створитиструктури ціленаправленої боротьби з фальсифікацією та контрабандою вин іконьяків; за фальсифікацію вино-коньячної продукції притягувати до відповідальності.
Засвоїм технічним рівнем виноробство України відстає від Європейського приблизнона 40 років. На нашу думку, одним із шляхів виходу із глухого кута є активнаучасть нашої держави у роботі Міжнародної організації Виноградарства таВиноробства. Статус України у якості спостерігача в цій організації суттєвообмежує дії фахівців як у розробці заходів Організації так і у прийняттірішень, які були б корисними для нашої країни. Це також дозволить не тількивиноградарям широко залучати до співробітництва відомих закордоннихспеціалістів, а й впроваджувати новітні технології вирощування винограду івиробництва вина.
ВИСНОВКИ
Важливістьвиноробства як стратегічної галузі АПК України передбачає вкладення у їїрозвиток значних розмірів капіталу, що вимагає принципово нових підходів вуправлінні підприємствами даної галузі. Наукове ж обґрунтування оптимальнихрозмірів капіталу на сучасному етапі пов'язане з необхідністю визначеннястратегічних напрямів щодо його формування, розробки оптимального співвідношенняпевних видів капіталу, формуванням пріоритетних напрямів його вкладення длярозвитку виноробства України. Дослідження даних питань дозволяє сформувативисновки теоретичного, науково-методичного, практичного характеру і внестинаступні пропозиції та рекомендації:
1. Сучаснеуправління формуванням капіталу ґрунтується на основі узагальнення науковихконцепцій, що визначають його сутність як об’єкту економічного управління; накопиченуцінність; інвестиційний та інноваційний ресурс; джерело доходу; об’єкту наданняпереваги у часі; об’єкту купівлі-продажу; носія фактору ризику та ліквідності; факторувиробництва та конкурентоспроможності.
2. Процесоптимізації структури капіталу має базуватися на основі встановлення такогоспіввідношення параметрів його обсягів та структурних елементів, якийзабезпечуватиме дотримання заданого критерію оптимізації. При цьому формуванняоптимальної структури капіталу повинно враховувати два основні критерії: середньозваженавартість капіталу та рівень фінансової стійкості.
3. Намікроекономічному рівні з метою уточнення економічної сутності капіталу пропонуємо його альтернативне визначення як потенційноївартості, яка через здійснення інвестицій трансформується в активи підприємстваз метою розширеного відтворення. З метою отриманнярізнобічної інформації про сутність капіталу підприємства, розроблена йогокласифікація, яка поділяється на окремі види за 18 ознаками.
4. У останні роки(2004-2006 рр.) на виноробних підприємствах з великим розміром сукупногокапіталу переважають обсяги позикового капіталу. Значну частину у складіпозикового капіталу займає зовнішній позиковий капітал, більшість якогостановить кредиторська заборгованість товарного характеру. Спостерігаєтьсязниження частки статутного капіталу, іншого додаткового капіталу та резервногокапіталів у складі власного капіталу в середньому по сукупності. При формуваннівласного капіталу пріоритетними джерелами на невеликих виноробних підприємствахстав нерозподілений прибуток та інший додатковий капітал, а на великих ісередніх — статутний капітал та нерозподілений прибуток.
5. Обґрунтованасистема критеріїв оцінки фінансової стійкості виноробних підприємств. Пропонуєтьсязастосовувати для оцінки фінансової стійкості сукупність таких показників: коефіцієнтавтономії; коефіцієнт фінансового леверіджу; коефіцієнт загальноїзаборгованості; коефіцієнт довгострокової фінансової незалежності; коефіцієнтдовгострокової заборгованості; коефіцієнт поточної заборгованості; коефіцієнтманевреності власного капіталу; коефіцієнт страхування бізнесу.
6. Уточнені 2групи показників комплексної оцінки ефективності використання капіталувиноробних підприємств: показники оборотності всього використовуваногокапіталу, власного капіталу, позикового капіталу, фінансового кредиту, товарногокредиту, внутрішньої кредиторської заборгованості та показники рентабельності: рівеньрентабельності всього використовуваного капіталу, рівень рентабельностівласного капіталу, ефект фінансового леверіджу.
7. Обґрунтованіконцептуальні підходи щодо збалансованого управління формуванням капіталувиноробних підприємств та розроблена модель управління формуванням капіталу вакціонерних товариствах виноробної галузі з урахуванням особливостей суб’єктівта визначення їх політики управління, що дозволить товариствам зменшити дефіцитвласного і позикового капіталів та гарантувати стабільний економічний ісоціальний розвиток і тим самим забезпечивши на ринку вина міцні позиції.
8. Розробленастратегія управління формуванням капіталу виноробних підприємств Миколаївськоїобласті. Враховуючи низькі показники їх фінансової стійкості та високий рівеньризику використання великих обсягів позикового капіталу, пропонуємо „помірний”підхід до формування капіталу. З метою ефективного управління формуваннямкапіталу запропонована економіко-математична модель та розрахована його оптимальнаструктура для таких виноробних підприємств Миколаївської області, як ВАТ„Коблево”, ВАТ „Зелений Гай”, ВАТ „Радсад”, ТОВ „Сандора”.
9. Враховуючивисокий ступінь зношеності наявного технологічного обладнання, пріоритетниминапрямами використання капіталу є реконструкція та модернізація діючихпотужностей, будівництво підземних сховищ та напівпідвалів для зберіганнявинопродукції; здійснення вкладень у проведення досліджень з купажування вин,підбору і селекції нових рас дріжджів для випуску шампанського; придбаннявідповідного технологічного обладнання, що підвищить якість і ціну вин: крупноїтари з її розміщенням у приміщеннях з регульованою температурою; нових сучаснихліній для „холодного розливу” вина; обладнання для виготовлення вин з короткимциклом виробництва; обладнання для переробки відходів виноробства.
10. Для формуваннядостатнього обсягу власного капіталу пропонується на рівні держави вдосконалитизаконодавство, що буде сприяти ефективному розвитку вітчизняного виноробства. Необхіднозабезпечити відповідне співвідношення між розміром сплати фіксованого податку з1 гектару плодоносних виноградників і 1 гектару ріллі; встановити адекватніставки акцизів і вартості ліцензій; скасувати акцизний збір на марочні, сухі,ігристі столові вина; податок на додану вартість нараховувати лише на готовувинопродукцію; гарантувати відшкодування страховими компаніями не менше 50%втрат аграрних підприємств; створити спеціалізовані інспекції для ціленаправленоїборотьби з фальсифікацією та контрабандою вино-коньячної продукції.
СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ
У наукових фаховихвиданнях:
1. Козаченко Л.А. Ефект фінансового леверіджу якінструмент формування оптимальної структури капіталу виноробних підприємств // Науково-теоретичнийфаховий журнал „Вісник аграрної науки Причорномор'я” Миколаївського державногоаграрного університету. – Миколаїв, 2005. –№4(32). –С.99-103.
2. Козаченко Л.А. Джерела формування капіталувиноробних підприємств Миколаївської області // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб.наук. праць Одеського державного аграрного університету. – Одеса, 2005. –№27. –С.158-160.
3. Козаченко Л.А. Особливості формування капіталувиноробних підприємств // Зб. наук. праць Луганського національного аграрногоуніверситету. – Луганськ: Вид-во ЛНАУ, 2006. –№62(85). – Серія „Економічнінауки”. – С.327-330.
4. Козаченко Л.А. Оцінка фінансової стійкостіпідприємств (на прикладі виноробних підприємств Миколаївської області) // Аналітично-інформаційнийжурнал „Схід”. – 2007. – №1 (79). – С.27-30.
5. Козаченко Л.А. Структура капіталу виноробнихпідприємств Миколаївської області. // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб. наук. працьОдеського державного аграрного університету. – Одеса, 2006. — №36. – С.158-163.
6. Козаченко Л.А. Ефективність використання капіталувиноробних підприємств Миколаївської області // Аграрний вісник Причорномор’я: Зб.наук. праць Одеського державного аграрного університету. – Одеса, 2007. — №37. –С.145-148.
7. Харківський Д.Ф., Козаченко Л.А. Шляхи формуваннякапіталу виноробних підприємств // Наукові праці Одеської національної академіїхарчових технологій. – Одеса: ОНАХТ, 2007. – Т.2. –С.211-214 (авторуналежить: аналіз стану, динаміки та ефективності використання капіталувиноробних підприємств).
В інших виданнях:
8. Козаченко Л.А. Пріоритетні напрями вкладеннякапіталу виноробних підприємств // Організація і управління економічнимипроцесами в сучасних умовах: Тези доповідей ХІІ Міжнародної науково-практичноїконференції „ХХІ столітті: Наука. Технологія. Освіта”, 31 травня – 1 червня2007р. – Мукачівський технологічний інститут. –Мукачево, 2007. – С.76-77.
9. Харківський Д.Ф., Козаченко Л.А. Методичнірекомендації з управління формуванням капіталу виноробних підприємств // Одеса:ПП „Ксерокс”, 2007. – 67с. (автору належить: обґрунтування підходів щодооптимізації структури капіталу).
АНОТАЦІЯ
Козаченко Л.А. Управлінняформуванням капіталу виноробних підприємств. – Рукопис.
Дисертація наздобуття наукового ступеню кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04– економіка та управління підприємствами (економіка сільського господарства іАПК). — ПФ „Кримський агротехнологічний університет” НАУ, Сімферополь, 2008.
В роботі розкриторезультати теоретичних і практичних досліджень управління формуванням капіталувиноробних підприємств з метою оптимізації його структури для забезпеченняфінансової стійкості та ефективного функціонування в сучасних умовахгосподарювання.
Розглянутоекономічну сутність та класифікацію капіталу, досліджено методику управлінняформуванням структури капіталу підприємств. Проведено комплексний аналізекономічних умов формування капіталу виноробних підприємств в Україні. Напідставі аналізу співвідношення власних і позикових джерел визначено фінансовустійкість виноробних підприємств регіону та ефективність використання нимивласного і позикового капіталів.
Обґрунтованіконцептуальні підходи збалансованого управління формуванням капіталу виноробнихпідприємств, яка дозволить відновити стійкі показники діяльності, створитиумови для компетентного управління на всіх етапах формування власного іпозикового капіталу та управління розвитком виноробної галузі в цілому.
Розробленастратегія управління формуванням капіталу, в якій пропонуються підходи доранжирування структури капіталу за напрямами фінансування активів підприємства.Запропонована економіко-математична модель оптимізації структури капіталувиноробних підприємств, за допомогою якої досягається оптимальне співвідношеннявласного і позикового капіталу, відповідна фінансова стійкість та мінімізуєтьсявартість капіталу.
Особлива увагаприділяється проблемам розробки державою механізмів відповідної фіскальноїполітики, що включає застосування комплексу фінансових важелів (податків,кредитів, цін, дотацій (субсидій), страхування), які допоможуть сформуватидостатні обсяги власного капіталу виноробних підприємств в Україні і, такимчином, збільшити надходження інвестиційних ресурсів для розвитку та веденняефективної господарської і фінансової діяльності. Окреслені пріоритетні напрямивкладення капіталу підприємств виноробної галузі.
Ключові слова: виноробніпідприємства, стратегія управління, формування капіталу, власний та позиковийкапітал, фінансова стійкість, ефективність, акціонерне товариство, державнерегулювання.
АННОТАЦИЯ
Козаченко Л.А. Управлениеформированием капитала винодельческих предприятий. – Рукопись.
Диссертация на соискание ученойстепени кандидата экономических наук по специальности 08.00.04 – экономика и управлениепредприятиями (экономика сельского хозяйства и АПК). – ЮФ„Крымский агротехнологический университет” НАУ,Симферополь, 2008.
В работе изложены теоретическиеи методологические основы управления формированием капитала винодельческихпредприятий. Раскрыта сущность экономической категории «капитал», атакже научные подходы к определению сущностных характеристик капитала с точкизрения ряда представителей экономической теории. Рассмотрена иусовершенствована классификация капитала, дополнительно выделено два признака: сцелью использования – на производственный, спекулятивный и страховой и пометодами оценки – на реальный и номинальный. С учетом современных условийопределены существующие концепции управления капиталом и оптимизации егоструктуры. Процесс оптимизации структуры капитала предприятия долженосуществляться на основе формирования его целевой структуры. При этом целесообразноиспользовать два критерия – средневзвешенной стоимости капитала и уровняфинансовой стойкости.
Проанализированы экономическиеусловия формирования капитала винодельческих предприятий Южного региона Украины.Проведены исследования специфических особенностей формирования капитала,выделены факторы, влияющие на этот процесс. Определены основные составляющие иструктура капитала винодельческих предприятий разного размера. Изучено влияниеконцентрации капитала винодельческих предприятий этого региона на структуруактивов и капитала. Выявлена зависимость между структурой капитала и размеромпредприятия: чем меньше размер предприятия, тем большую часть собственногокапитала оно имеет в совокупном капитале. Проведен финансовый анализ капиталавинодельческих предприятий, который основывается на определении удельного весасобственного и заемного капитала; состава собственного и заемного капитала повидам и срокам его возврата. Оценена финансовая устойчивость винодельческихпредприятий. Проведенная оценка эффективности использования капиталавинодельческими хозяйствующими субъектами свидетельствует о наличии в нихзначительного потенциала повышения возможного рыночного эффекта от собственногои заемного капиталов.
Обоснованы концептуальныеподходи комплексного подхода до управления формированием капиталавинодельческих предприятий, которая позволит создать условия для компетентного управленияна всех этапах формирования собственного и заёмного капитала и развитиемвинодельческой отрасли в целом. Основными составляющими определено: государственнаяподдержка; правовое, научно-методическое,финансово-экономическое, интеллектуальное, техническое, информационноеобеспечение; сотрудничество с Европейскими и всемирнымиорганизациями. Разработана экономико-математическая модель оптимизацииструктуры капитала и на ее основе для конкретных предприятий рассчитаныоптимальные соотношения собственного и заемного капиталов.
Предложены такие путигосударственной поддержки предприятий винодельческой отрасли, которые помогутсформировать оптимальный объём собственного капитала, обеспечить расширениепроизводства на основе использования новейших технологий. Обоснована стратегияуправления формированием оптимальной структуры капитала винодельческихпредприятий региона, в которой предлагаются подходы к ранжированию структурыкапитала по направлениям финансирования активов. При формировании капиталавинодельческих предприятий предлагается учитывать три основных стратегическихцели: обеспечение минимальной стоимости капитала; удовлетворение потребностей всоответствующих видах активов; минимизация уровня финансовых рисков. Определеныпрактические рекомендации относительно приоритетного направления вложениякапитала винодельческими предприятиями.
Ключевые слова: винодельческиепредприятия, стратегия управления, формирование капитала, собственный и заемныйкапитал, финансовая устойчивость, эффективность, акционерное общество, государственноерегулирование.
ANNOTATION
Kozachenko L. A.Forming of capital management of wine-making enterprises. — Manuscript.
Thesis forobtaining of Candidate of Economic Science academic degree. Speciality 08.00.04- Economy and Management of Enterprises (Economy of Agriculture andAgroindustrial Complex). – Southern Branch of the Crimean AgrotechnologicalUniversity of the National Agrarian University, Simferopol, 2008.
The thesisexposes results of theoretical and practical researches in the sphere offorming of capital management of wine-making enterprises for the optimizationof its structure to provide a financial stability and effective functioning inthe modern conditions of management.
The authorgives consideration to the economic essence, classification of capital and themethods of forming of capital management of the enterprise. Complex analysis ofeconomic conditions of forming of capital of wine-making enterprises in Ukraineis conducted. Financial stability of wine-making enterprises of the region andtheir efficient usage of own and borrowed funding sources is measured on thebasis of correlation of their own and borrowed capital.
The conceptual approaches of balanced capital management forming of wine-making enterprisesis suggested. This system will help to recover the stable rates of activity,ensure conditions for qualified management at all stages of forming of own andborrowed capital and management of wine-making branch development in general.
The certainstrategy of capital management forming is developed, in which the author offersmethods of ranking the capital structure according to the sources of financingthe enterprises assets. The economic and mathematical model of optimization ofcapital of wine-making enterprises, which gives the opportunity to set onoptimum correlation of their own and borrowed capital is offered. This modelhelps to achieve corresponding financial stability and minimize capital value.
The specialattention is paid to the problems of government's development of mechanisms ofthe corresponding fiscal policy, which includes the application of financialleverages complex (taxes, credits, prices, grants (subsidies), insurance),which will help to form the sufficient volumes of property asset of wine-makingenterprises in Ukraine and, thus, increase the investment resources for theirdevelopment and effective economic and financial activity. Priority directionsfor the investment of capital for wine-making enterprises are outlined.
Key words: wine-makingenterprises, strategy of management, forming ofcapital, own and borrowed capital, financial stability,efficiency, joint-stock Company, governmentalregulation.