Реферат: Еластичність і пристосування ринку

Попит і пропонування мають властивість реагувати назміну численних детермінант. Еластичність показує ступінь їх  чутливості до цихзмін.

1.Еластичність попиту та її види

Еластичність – це міра чутливості функціонально пов’язаних величин.Вона визначається як співвідношення процентних змін залежної і незалежноїзмінних.

У мікроекономіці застосовуєтьсябагато різних показників еластичності в залежності від чинників, що викликаютьзміну досліджуваного явища – попиту,  пропо­нування чи виробництва. Стосовнопопиту розрізняють наступні види еластичності:

—   еластичність попиту за ціною />

—   перехреснуеластичність попиту /> 

—   еластичністьпопиту за доходом />

Еластичність попиту за ціною – цепроцентна зміна обсягу попиту, спричинена однопроцентною зміною ціни даноготовару: />.

Величинацінової еластичності попиту, як правило, виражається від’ємним числом, тому щовідображає різноспрямовані зміни: коли ціна зростає, обсяг попиту зменшується,і навпаки. В аналізі часто знак “мінус” відкидають і порівнюють лише абсолютнізначення показника (за модулем). Наприклад, якщо підвищення ціни на взуття на20% викликало зменшення обсягу попиту на 5%, то цінова еластичність попиту навзуття становить: />

 Застосовують два способиобчислення показника еластичності.

Показниклінійноїеластичності  визначаєпроцентну зміну обсягу попиту у точці. Він обчислюється длявипадку лінійної кривої попиту, заданої рівнянням />,або у випадку незначної зміни ціни для нелінійної кривоїпопиту:                                 

      />      або           />                       

Показник дуговоїеластичності застосовується для вимірювання еластичності по­питув центральній точці інтервалу на певному відрізку кривої попиту ірозраховується за середніми величинами ціни та обсягу:

                  />        або         />

 Еластичність лінійної функції попиту не постійна. Кожналінійна крива попиту має два відрізки: верхній, в межах якого попит єеластичним, і нижній, в межах якого попит стає нееластичним, вонирозмежовуються точкою одиничної еластичності (рис. 3.1). Для нелінійної функціїпопиту ця закономірність може виконуватись, а може й не виконуватись.

Розрізняють наступні випадкицінової еластичності попиту.

Попителастичний,якщо/>, тобтооднопроцентна зміна ціни призводить до більшої процентної зміни обсягу попиту. Попит нееластичний, коли />, тобто однопроцентна змінаціни спричиняє менш ніж однопроцентну зміну обсягу попиту. Попит з одиничноюеластичністю має місце, коли />,тобто однопроцентна зміна ціни веде до однопроцентної зміни обсягу попиту.

/>Існують також граничні випадки еластичності.Абсолютно еластичний попит має місце, коли/>,і означає, що споживачі купують товар у необмеженій кількості, але лише заоднією ціною. Найменше зростання ці­ни зменшує попит до нуля, а будь-якезниження ціни веде до безмежного його зростання. Крива попиту є горизонтальноюлінією.Абсолютно нееластичний попит  має місце, коли />, іозначає, що покупці зовсім нечутливі дозміни ціни, незалежно від їїрівня попит пред’являється на одну й ту саму кількість товару. Крива попитумаєвигляд вертикальної лінії.

Факторами цінової еластичностіпопиту  виступають:

—  наявністьтоварів – замінників: чим більше близьких і досконалихзамінників має товар, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки;

—   питомавага товару у видатках споживача: чим більшу частку займає товар увидатках споживача, тим більш еластичним є попит на нього, і навпаки;

—   факторчасу у споживанні: у короткостроковому періоді попит меншеластичний, ніж у довгостроковому, оскільки для зміни смаків, уподобань іструктури споживання потрібен час;

—   важливістьтовару для споживача: попит на товари першої необхідності єнееластичним, на предмети  розкоші – еластичним за ціною.

За неціновими чинниками попитурозрізняють перехресну еластичність попиту та еластичність попиту за доходом.Обидва показники вимірюють, на скільки процентів зміститься крива попитупід впливом даного нецінового чинника.

Перехреснаеластичність попиту – це процентна зміна обсягу попиту на один товар при зміні на 1% ціни іншоготовару:

            />   або       />                                                  

Длятоварів – субститутів перехресна еластичність попиту додатна />, тому що при зростанніціни одного товару обсяг його продажу зменшується, а попит на товар-замінникзростає. Для товарів – комплементів перехресна еластичністьпопиту від’ємна />, оскількизростання ціни одного товару призводить до зменшення обсягу попиту і на цейтовар, і на товар–доповнювач. У випадку, коли два товари є незалежними успоживанні, перехресна еластичність попиту рівна нулю (/>).

Еластичністьпопиту за доходом– це процентназміна обсягу попи­ту, викликана однопроцентною зміною доходу: />    або    />                         

 Еластичність попиту за доходом для нормальних благ є додатною (/>), для нижчих– від’ємною (/>), для нейтральних– нульовою (/>). Предмети розкошімають еластичність попиту за доходом більшу за одиницю />, предме­ти першоїнеобхідності — меншу за одиницю />.

2. Еластичністьпропонування

Еластичністьпропонування характеризує чутливість продавців (виробників) до зміни ціни напродукцію.

Цінова еластичністьпропонування – цепроцентна зміна обсягу пропонування, обумовлена однопроцентною зміною цінитовару: /> 

 Оскільки крива пропонування має позитивний нахил, тозначення кое­фіцієнта еластичності пропонування завжди є додатним,/>: зміни цін і обся­гівпропонування відбуваються в одному напрямку.

Для пропонування, як і для попиту,розрізняють декілька випадків еластичності: еластичнепропонування />, нееластичнепропонування />, пропонуванняз одиничною еластичністю/>.Абсолютнонееластичне пропонування означає, що обсяг пропонування не реагує назміни ціни. Крива пропонування є вертикальною прямою, />0. Абсолютноеластичне пропонування має місце, коли пропонування зов­сім відсутнєдоти, доки ціна не досягне певного рівня, за якого продав­ці готові продатибудь-яку кількість продукції. В цьому випадку крива пропонування є горизонтальноюлінією, а />.

Продавцітакож можуть переключатись з виробництва одного товару на виробництво іншого,тому і для пропонування застосову­ється показник перехресноїеластичності, значення якого є від’ємним.

Основнимфактором еластичності пропонування є фак­тор часу.

3. Часові періоди іпристосування ринку

Часові періоди є найважливішоюхарактеристикою в мікроекономіці, вони враховуються при аналізі всіх змін уринкових процесах і в сфері вироб­ництва. Особливості реакції попиту тапропонування за часовими періодами ілюструють рис. 3.2 і 3.3.

/>Розрізняють тричасових періоди:

·   найкоротший(миттєвий) період — m- це період часу, протягомякого у попиті чи пропонуванні не відбу­вається жодних змін: ні продавці, аніпокупці не встигають відреагувати на зміну ціни. Попит і пропонування єабсолютно нееластичними, відповідні криві є вертикальними прямими (Dm, Sm).

·  короткостроковийперіод — s -  це період часу, протягом якого відбувається часткова адаптаціявиробників і споживачів до зміни ціни, а попит і пропонування стають більшеластичними. Виробничі потужності залишаються незмінними, але виробникиможуть збільшити випуск продукції за рахунок більш інтенсив­ного їхвикористання. Споживачі можуть знайти замінники певного товару або обмежитиспоживання. Попит і пропонування стають більш еластичними (криві DS, SS).

·   довгостроковийперіод–l – це період, достатній для повної адаптації і покупців, і продавців дозміни ціни. За цей період виробники мо­жуть розширити виробничі потужності.Споживачі можуть змінити смаки і уподобання. Попит і пропонування стаютьнадзвичайно еластичними (криві DL, SL<sub/>).

/>Пристосування ринкудо змін у пропонуванні ілюструє рис. 3.4. Початкова рівновагавстановлюється в точці />, рівноважна ціна/>. При зменшенніпропонування до /> укороткостроковому періоді точка рівно­ваги поступово переміщується вздовжкривої попиту/> до />.  Оскільки короткострокова крива  /> є  досить стрімкою, попитнееластичний, ціна різко зростає з /> до />, а обсяг попиту знижується незначно, з /> до />. Різке зростання ціни спонукаєспоживачів до заміни дорогого товару дешевшим. З перебігом часу покупцізмінюють свої смаки, знаходять все більше замінників. Довгострокова кривапопиту/>стає пологішою, а попит –більш еластичним. Рівновага зміщується у точку /> вздовжкривої пропонування/>. При цьому ціназнижується з /> до />, а обсяг попиту значнозменшується до />.

/>Пристосування ринкудо змін у попиті ілюструє рис. 3.5. Початкова рівновагавстановлюється в точці /> на перетинікривих попиту/> і пропонування/>, значна крутизна якоїдемонструє його нееластичність у короткостроковому періоді. Припустимо, щодоходи населення зросли, крива попиту зміщується праворуч у положення/>. Точка рівновагипереміщується  вздовж короткострокової кривої пропонування /> до />, ціна  стрімко зростає до />, а обсяг пропонування збільшується незначно – до />, оскільки виробники можуть збільшити виробництво лише за рахунок йогоінтенсифікації.

Поступововиробники нарощують потужності, і крива пропонування у довгостроковому періоді />стає пологішою. Точкарівноваги переміщується до /> вздовжнової кривої попиту />, рівноважна ціна знижується до />, а  рівноважний обсягпродукції  зростає до />. Отже, як і впопередньому випадку, в короткостроковому періоді в першу чергу відстежуєтьсяреакція ціни, значне підвищення якої сигналізує виробникам, що нарощувативиробництво вигідно.

Загаломаналіз пристосування ринку до змін у попиті та пропо­нуванні показує, що укороткостроковому періоді на ці зміни найбільше реагує ціна,у довгостроковому періоді – обсяги продукції; а еластичністьпопиту і пропонування за ціною у довго­строковому періоді є значно вищою, ніж укороткостроковому.

4. Практичнезастосування теорії еластичності

/>Концепціяеластичності має численні сфери практичного застосування. Однією з них євизначення ціновоїстратегії продавців: яку ціну призначити, щоботримати найбільший виторг, чи варто її знижувати або підвищувати. Сукупнийвиторг продавців (TR=P·Q), одночасноє видатками покупців, тому зв’язок між показником еластичності і зміноювидатків представляє інтерес для обох сторін.

Нарис. 3.6. зміни видатків покупця (виторгу продавця) зображені прямокутниками(+,–). На верхньому відрізку кривої попиту, де попит на товар еластичний,зростання виторгу за рахунок збільшення обсягу продажу (+) перевищує йоговтративід зниження ціни з/> до />. У нижній частині кривої,де попит нееластичний, втрати виторгу від зниження ціни (–) перевищують приріст(+), отже, знижувати ціну нема сенсу.

/>Такимчином, якщо попит на товар еластичний,  ціна і виторг змінюються упротилежних напрямках, якщо попитнееластичний, виторг і ціназмінюються в одному напрямку. У випадку одиничної еластичностівидатки покупців і виторг продавців не змінюються зі зміною ціни. У точціодиничної еластичності (/>) виторгдосягає максимальної величини, що  ілюструє крива  TRна рис.3.7.

Теоріяеластичності і пристосування ринку також має важливе практичне значення для аналізу іпрогнозування наслідків зміни ринкових умов.Наприклад,якщо через посуху очікується скорочення пропонування будь-якогосільськогосподарського продукту на світовому ринку, то для визна­чення впливуцієї події на світову ціну товару можна зобразити криві фактичного попиту іпропонування, а потім розрахувати їх зміщення і визначити зміну рівноважноїціни.

Щеодин важливий аспект застосу­вання теорії еластичності – визначеннянаслідків державного втручання у ціноутворення.У разівідхилення цін від рівноваж­них внаслідок державного регулювання  величини дефіцитів  та  надлишків, що виникають в результаті цього, прямозалежать від  еластичності попиту та пропонування. Чим менш еластичнимиє попит і пропонування, тим меншими будуть величини дефіциту і надлишку, інавпаки.

Важливоюсферою застосування концепції еластичності є політикаоподаткування. Звичайно податки встановлюються натовари та послуги, попит на якінееластичний, що дозволяє збільшитиподаткові надходження. Якщо попит на товар еластичний,встановлення чи підвищення податку може призвести до скороченняподаткових надходжень.

/>Відноснаеластичність попиту і пропонування визначає розподіл податкового тягаря міжпокупцями і продавцями (рис 3.8). Якщо попит на товар відносно нееластичнийпорівняно з пропонуванням (рис. 3.8.а), більшу частину податкового тягарябудуть нести покупці (площа А), меншу частину будуть сплачуватипродавці. І навпаки, якщо попит на товар еластичніший за його пропонування(рис. 3.8.б), з встановленням податку більшу частину податкового тягаря будутьнести про­давці (площа В), а  меншу частину – покупці.