Реферат: Сучасні форми та системи оплати праці

Зміст

Введення

1. Теоретична частина

1.1 Сучасні форми та системи оплати праці

2. Розрахункова частина

2.1 Розрахунок кількості обладнання та його завантаження

2.2 Розрахунок вартості основних фондів

2.3 Визначення вартості під'ємно-трастпортногообладнання

2.4 Вартість інструмента й пристосувань «Сінстр» становить 10 — 15%від вартості усього обладнання.

3. Розрахунок необхідної кількості робочого персоналу

3.1 Чисельність виробничих робітників «Рвироб» визначається поформулі

3.2 Кількість допоміжнихробітників «Рдоп»визначається в розмірі 25 — 30% від чисельності виробничих робітників.

3.3 Чисельність керівників становить 4% від загальноїкількості працівників.

3.4 Чисельність фахівців становить 3% від загальноїкількості працівників

3.5 Чисельність службовців становить 2% від загальноїкількості працівників

4. Розрахунок фонду оплати праці

4.1 Розрахунок відрядного фонду заробітної плати виробничихробітників

4.2 Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників

4.3 Розрахунок фонду заробітної плати керівників, фахівців і службовців:

5. Розрахунок потреби й вартості матеріалів

6. Витрати на утримання і експлуатацію обладнання

7. Загальновиробничівитрати

8. Розрахунок витрат на програму й визначення відпускноїціни

9. Розрахунок техніко-економічних показників

10. Аналіз економічноїефективності

10.1 Економія умовно-річна “Еу-р" визначається поформулі:

10.2 Термін окупності додаткових капіталовкладеньвизначається по формулі

10.3 Річний економічний ефект (економія наведенихвитрат)«Еріч» визначається по формулі

10.4 Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективностікапітальних вкладень

10.5 Умовне вивільнення робітників визначається по формулі

Заключення

Список використаної літератури

Введення

Планування єнайбільш важливою функцією керування, що повинна забезпечити підприємствунормальне функціонування. У ринкових умовах тільки за допомогою плануванняпідприємство може пристосовувати свої ресурсні можливості до вимог ринку івибирати найбільш раціональний шлях свого розвитку.

У програмупредмета включені основні теми що дозволяють одержати необхідні знання впитаннях організації виробничого процесу, стратегічного і тактичного плануванняна підприємстві, планування матеріальних і трудових ресурсів, плановихрозрахунків загальних витрат і собівартості, прибутку і рентабельності,особливості бізнесу-планування й основи формування стратегічних планів, а такожнайбільш актуальні питання процесу планування на сучасному етапі розвиткуекономіки України.

Мета курсовоїроботи — сприяти закріпленню, поглибленню й узагальненню знань, отриманихстудентами, а також пристосуванню цих знань у рішенні питань в областіорганізації і планування виробництва.

У курсовій роботіпроводимо розрахунок вартості основних фондів, фондів оплати праці працюючих,потребі і вартості матеріалів, витрат на програму, відпускну ціну продукції,визначаємо техніко-економічні показники, показники економічної ефективності, атакож висвітлюємо теоретичне питання «Сучасні форми та системи оплатипраці»

1. Теоретичначастина1.1 Сучасніформи та системи оплати праці

Оплата праці (заробітнаплата) — грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формібудь-якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові завиконану роботу.

Заробітна платапрацівника незалежно від виду підприємства визначається його особистим трудовимвкладом, залежить від кінцевих результатів роботи підприємства, регулюється податкамиі максимальними розмірами не обмежується.

Яксоціально-економічна категорія заробітна плата служить основним засобом задоволенняособистих потреб працюючих, економічним важелем, що стимулює розвиток суспільноговиробництва, ріст продуктивності праці, скорочення витрат на виробництво,засобом перерозподілу кадрів по галузях народного господарства.

Основними видамизаробітної плати є номінальна і реальна заробітна плата. Перша з них означає суму грошей, яку отримуютьпрацівники за свою працю. Друга — засвідчує кількість товарів і послуг, якіпрацівник може придбати за зароблену суму грошей. Реальна заробітна платазнаходиться в певному співвідношенні із номінальною.

Оплата праціскладається з основної заробітної плати і додаткової оплати праці, якізнаходяться, приблизно, у співвідношенні: 70% — основна заробітна плата, 30% — додаткова.

Основна заробітнаплата працівника визначається тарифними ставками, посадовими окладами,відрядними розцінками, а також доплатами у розмірах, встановлених чиннимзаконодавством. Її розмір залежить від результатів роботи самого працівника.

Величинадодаткової заробітної плати визначається кінцевими результатами діяльностіпідприємства і виступає у формі премій, винагород, заохочувальних виплат, атакож доплат у розмірах, що перевищують встановлені чинним законодавством.

Основнимифункціями заробітної плати є:

відтворювальна (заробітнаплата забезпечує нормальне відтворення робочої сили відповідної кваліфікації);

стимулююча (оплатапраці спонукає працівників до ефективних дій на робочих місцях).

Ріст заробітноїплати може бути абсолютним і відносним. Якщо заробітна плата — це та частинасуспільного продукту, яку одержують працівники і непрацюючі члени їх сімей угрошовій формі для задоволення матеріальних і духовних потреб, то абсолютнийріст передбачає абсолютне збільшення цієї частини, а відносний — ріст тієїчастини, яка припадає на кожного працюючого.

Державна політикаоплати праці реалізується через механізм її регулювання, а саме черезвстановлення мінімального рівня заробітної плати, рівня оподаткування доходівпрацівників, міжгалузевих співвідношень в оплаті праці, умов і розмірів оплатипраці в бюджетних організаціях та інш.

Основоюорганізацію заробітної плати на підприємствах є тарифна система яка міститьтакі елементи:

1) тарифну сітку;

2) тарифні ставки;

3) тарифно-кваліфікаційнідовідники;

4) схеми посадовихокладів.

Тарифна сітка єсукупністю кваліфікаційних розрядів і відповідних їм тарифних коефіцієнтів.

В Україні в 1993році затверджено Єдину тарифну сітку оплати праці робітників, службовців,спеціалістів, керівників за загальними (наскрізними) професіями та посадами, щозабезпечує єдині умови оплати праці цих категорій працівників незалежно відгалузей виробництва. Тарифна сітка містить 15 тарифних розрядів з діапазономтарифних коефіцієнтів від 1 до 4,1.

Розмір тарифноїставки першого розряду визначається на рівні встановленого державою мінімальногорозміру заробітної плати, нижче якого не може проводитись оплата за фактичновиконану працівником норму праці.

Середній тарифний коефіцієнтвизначається як середньозважена величина добутку чисельності погодинниківпевного розряду і відповідного тарифного коефіцієнта або добутку трудомісткостіробіт по певному розряду і відповідного тарифного коефіцієнта для відрядників.

Тарифно-кваліфікаційнідовідники містять систему цензів, яким повинні відповідати робітники певноїпрофесії і кваліфікації.

Система посадовихокладів передбачає віднесення працівників до певної групи оплати праці напідставі відповідних характеристик.

Підприємствасамостійно встановлюють форми, системи і розміри оплати праці, а державнітарифні ставки можуть служити орієнтиром в процесі організації оплати праці.

На підприємствахнайчастіше використовують дві форми оплати праці: погодинну і відрядну.

Погодинна формапередбачає оплату праці в залежності від відпрацьованого часу і рівнякваліфікації. Ця форма має такі системи:

1. Пряма погодинна

2. Погодинно-преміальнасистема

3. Системапосадових окладів є різновидом погодинно-преміальної системи. За цією системоюоплачуються працівники, робота яких має стабільний характер.

Відрядна формапередбачає залежність суми заробітку від кількості виготовлених виробів абообсягу виконаних робіт за певний проміжок часу.

Відрядна форма маєтакі системи:

1. Пряма відрядна.

2. Відрядно-преміальна.

3. Відрядно-прогресивна.

Процент ростурозцінку визначається зі шкали в залежності від проценту перевиконання вихідноїбази. Така шкала розробляється і затверджується підприємствами самостійно.

4. Непрямавідрядна. Використовується при оплаті праці допоміжних робітників і підсобників.

5. Колективнасистема оплати праці (бригадна).

При використанніцієї системи спочатку розраховується заробіток всієї бригади, як при прямійвідрядній системі, використовуючи бригадний розцінок. Потім цей заробітокрозподіляється між членами бригади одним із таких методів:

1) Методгодина-коефіцієнтів. Використовується тоді, коли всі члени бригади працюють воднакових умовах.

Розподілбригадного заробітку згаданим методом проводиться в такій послідовності:

а) визначаютьзагальну кількість годино-коефіцієнтів

б) знаходять сумубригадного заробітку, що припадає на один годино-коефіцієнт

в) заробіток і-горобітника (члена бригади)

2) Методкоефіцієнту виконання норм. Використовується за умови, що члени бригадипрацюють в різних умовах.

Послідовністьрозподілу бригадного заробітку така:

а) визначаютьзаробіток бригади у випадку стопроцентного виконання норм виробітку

б) знаходятькоефіцієнт виконання норм

в) заробітну платуі-го робітника обчислюють:

6. Акордна система.Передбачає встановлення розцінку не за одиницю виконаної роботи, а відразу навесь обсяг робіт із встановленням строку його виконання.

В умовахстановлення ринкових відносин на багатьох підприємствах знайшла використаннябезтарифна система оплати праці. Фактична заробітна плата кожного працівникапідприємства є часткою у фонді оплати праці всього колективу або колективуокремого підрозділу і залежить від кваліфікаційного рівня працівника,коефіцієнта трудової участі і фактично відпрацьованого часу.

Кваліфікаційнийрівень встановлюється всім членам трудового колективу в залежності відвиконуваних функцій, рівня кваліфікації.

Розрахунокзаробітної плати при використанні безтарифної системи проводиться в такійпослідовності:

1. Визначаєтьсякількість балів, зароблена кожним і-им працівникам (або групою працівниківодного рівня):

2. Визначаєтьсязагальна сума балів, зароблена всіма працівниками підприємства або підрозділу:

3. Визначаєтьсядоля d фонду оплати праці (ФОП), що припадає на один бал.

4. Обчислюєтьсязаробітна плата і-го працівника.

Контрактна системаоплати праці ґрунтується на заключенні договору між роботодавцем і виконавцем,в якому обумовлюються режим та умови праці, права і обов'язки сторін, рівеньоплати праці та інше. Договір може оплачувати час знаходження виконавця напідприємстві, фірмі (погодинна оплата праці) або конкретне виконане завдання (відряднаоплата).

Система участі уприбутках передбачає розподіл певної частини прибутку підприємства між йогопрацівниками. Такий розподіл може проводитись у формі грошових виплат аборозповсюдження акцій між працівниками підприємства. Впровадження такої системивикликане тим, що існуючі системи оплати праці не викликають у працівниківреальної зацікавленості у значних загальних результатах роботи підприємства. Асправедливий і зрозумілий для всіх розподіл частини прибутку між власникомпідприємства, адміністрацією, спеціалістами і робітниками створює умови дляхорошого психологічного клімату в колективі і процвітання підприємства.

Виплати зприбутків залежать від рівня витрат на виробництво, цін, фінансового станупідприємства. Їх розміри визначаються окремою угодою між відповідними сторонами(при укладанні тарифних угод).

Системи участі уприбутках диференціюються на систему оцінки заслуг, систему преміальних виплат,систему колективного стимулювання, систему участі у прибутках в залежності відпродуктивності та інш.

Загальний фондоплати праці підприємства складається із фондів тарифної заробітної платипогодинників і відрядників і цілого ряду доплат, тому планування фонду оплатипраці починають з розрахунку саме фондів тарифної оплати праці.

Просумувавши фондитарифної заробітної плати погодинників і відрядників і доплати по преміальнихсистемах, одержують фонд основної заробітної плати. Додавши до цього фонду іншівиди доплат, одержують годинний, денний, місячний і річний фонди оплати праці.

Оплата посібниківз тимчасової непрацездатності здійснюється на підставі листів непрацездатностівиходячи з середнього заробітку за два попередні місяці по хворобі.

Оплата за часвиконання суспільних і державних обов'язків і деякі інші визначаються зрозрахунку середнього заробітку останніх двох календарних місяців роботи; длятих, що пропрацювали на підприємстві менше двох місяців — з розрахункусереднього заробітку за фактично відпрацьований час. Заробітна плата за часвідпустки розраховується виходячи з середнього заробітку.

Оплата днів відпустказдійснюється згідно розрахованому середньому денному заробітку. Середній деннийзаробіток визначається виходячи з дванадцяти останніх місяців роботи,передуючих відходу у відпустку. Отриманий сукупний заробіток ділиться на 12місяців і отримують середньомісячний заробіток працівника. Середньомісячнийзаробіток ділиться на 25,4 (середньомісячна кількість робочих днів) врезультаті отримують среднедневной заробіток працівника. Середньоденнийзаробіток умножається на кількість днів відпустки і виходить сума оплатищорічної відпустки.

2. Розрахунковачастина2.1Розрахунок кількості обладнання та його завантаження

Необхіднакількість металоріжучих верстатів визначається за формулою:

/> (1.1)

де /> - трудомісткість машини поданій групі верстатів, нормо-година;

/> - річнапрограма випуску, шт.;

/> - коефіцієнтвиконання норм;

/> - дійснийрічний фонд роботи верстата, годин.

Дійсний фондроботи одного верстата визначається за формулою:

/> (1.2)

де /> - кількість робочих днів уріку;

/> - кількістьробочих змін у добу;

/> - тривалістьзміни;

/> - коефіцієнтвтрат робочого часу на ремонт обладнання.

/>=/>3876 (годин)

/>/>; />/> (шт);

/>/>; />/> (шт);

/>; />/> (шт);

/>; />/> (шт);

/>; />/> (шт);

/>; />/> (шт);

/>; />/> (шт);

/>; />/> (шт);

/>. />/> (шт).

Прийняту кількістьверстатів (/>) одержуємо, округляючи /> до цілого числа в більшусторону.

Коефіцієнт завантаженняобладнання визначається за формулою:

/> (1.3)

де /> - необхідна кількістьверстатів;

Спр — прийнятакількість верстатів, шт.

/>/>;

/>/>;

/>/>;

/>/>;

/>/>;

/>/>;

/>/>;

/>/>;

/>/>.

Коефіцієнтзавантаження обладнання на дільниці в середньому визначається по формулі:

/>, (1.4)

/>;

Таблиця1.1 — Розрахунок необхідної кількості верстатів і їхнього завантаження

Найменування

обладнання

Трудомісткість

С/>

/>

/>

На 1 виріб На програму 1. Токарські 663 15249 3,28 4 0,82 2. Розточувальні 557 12811 2,75 3 0,92 3. Фрезерні 267 6141 1,32 2 0,66 4. Стругальні 98 2254 0,48 1 0,48 5. Карусельні 184 4232 0,91 1 0,91 6. Зуборізні 198 4554 0,98 1 0,98 7. Довбальні 68 1564 0,34 1 0,34 8. Шліфувальні 29 667 0,14 1 0,14 9. Свердлильні 207 4761 1,02 2 1,02 Разом: 2271 52233 11,22 16 0,70

Знаючи коефіцієнтзавантаження верстатів побудуємо столбцову діаграму завантаження обладнання йпорівнюючи середній рівень завантаження на дільниці з коефіцієнтом завантаженняокремого обладнання, визначимо верстати з достатнім (вище середньогозавантаження) і з недостатнім (нижче середнього завантаження) завантаженням.

 

/>

Висновок: упроцесі побудови цієї діаграми ми виявили, що верстати з достатнімзавантаженням: токарні, розточувальні, карусельні, зуборізні, свердлінні; аверстати з недостатнім завантаженням: фрезерні, стругальні, довбальні,шліфувальні.

2.2Розрахунок вартості основних фондів

Визначення вартості будівель:

Визначаємо верстатну площу дільниці по формулі:

Sверстат=/>, (2.1)

де fст =30 м2 — питома площа на один верстат.

/> (м2);

Визначаємоскладальну площу дільниці «Sскл». Вона становить 50% відверстатної площі.

/> (м2);

Виробнича площадільниці «Sвироб» включає верстатну й складальну площу.

/> (м2);

Допоміжна площа«Sдопом» становить 40% від виробничої.

/> (м2);

Загальна площадільниці «Sзаг» включає виробничу площу й допоміжну.

/> (м2);

Внутрішній об'єм«Vвн» (м3) визначається по формулі:

/>, (2.2)

де Н = 15 м — висотабудівель;

/> (м3);

Зовнішній об'ємбудівель «Vзовн» (м3) визначається по формулі:

Vзовн =/>, (2.3)

де 1,1 — коефіцієнт,що враховує товщину стін.

/> (м3)

Вартість будівель«Сбуд» (грн) визначається з розрахунку 19 грн. за 1 м3зовнішнього обсягу:

Сбуд =Vзовн · 19 (2.4)

/> (грн)

2.3Визначення вартості під'ємно-трастпортного обладнання

На дільницізастосовуються електро-мостові крани: на верстатній дільниці — 1 кран; наскладальній дільниці — 1 кран.

Кількістьіндивідуальних підйомників «П» (шт) визначається в розмірі 20% відприйнятої кількості верстатів:

П = 0,2 ∙ ∑Спр(2.5)

У тому числі:

однотонні — 2(шт);

півтонні — 1(шт).

/> (шт);

На дільниціприймаємо наступну кількість плит:

контрольних — 36 м2 — 3 (шт);

розмічальних — 30м2 — 4 (шт);

стендових — 60 м2 — 2 (шт).

Таблиця 2.1 — Зведенавідомість вартості обладнання

Найменування обладнання Кількість Ціна за одиницю

Повна вартість обладнання

(10 — 15%)

Установлена потужність квт Одиниці Усього Одиниці Усього Верстати: 1. Токарські 4 6420 7062 28248 12 48 2. Розточувальні 3 4320 47520 142560 75 225 3. Фрезерні 2 45040 49544 99088 34 64 4. Стругальні 1 33100 36410 36410 55 55 5. Карусельні 1 21600 23760 23760 30 30 6. Зуборізні 1 17400 19140 19140 15 15 7. Довбальні 1 11400 12540 12540 12 12 8. Шліфувальні 1 12784 14062,4 14062,4 10 10 9. Свердлильні 2 17344 19078,4 38156,8 6 12 Разом: 16 - - 413965,2 - 471 ПТО: Електро-мостові крани 2 14600 16060 32120 24 48

Підйомники:

однотонні

2 754 829,4 1658,8 2 4 — півтонні 1 487 535,7 535,7 1,5 1,5 Разом: 5 - - 34314,5 - 53,5

Плити:

контрольні

3 7488 8236,8 24710,4 - - — розмічальні 4 5070 5577 22308 - - — стендові 2 9360 10296 20592 - - Разом: 9 - - 67610,4 - - Усього 30 - - 515890,1 - 524,5

Витрати на монтажі транспортування становлять 10 — 15% від вартості одиниці обладнання, значить повнавартість одиниці обладнання знайдемо по формулі:

(Цод *0,1) + Цод (2.4)

2.4Вартість інструмента й пристосувань «Сінстр» становить 10 — 15% від вартості усього обладнання.

Сінстр/> (грн);

Вартість інвентарю«Сінвент» становить 1 — 1,5% від вартості обладнання.

Сінвент/> (грн).

Таблиця 2.2 — Відомістьвартості основних фондів (капітальних витрат).

Найменування основних фондів Вартість Будівля 316008 Обладнання 515890,1 Інструмент і пристосування 51589,01 Інвентар 5158,9 Усього 888646,01
3.Розрахунок необхідної кількості робочого персоналу

Визначаємочисельність виробничих робітників, допоміжних, керівників, службовців.

3.1Чисельність виробничих робітників «Рвироб» визначається поформулі

/>, (3.1)

де Fд =1965 годин — дійсний фонд часу роботи одного працівника.

Кількість основнихвиробничих робітників:

/> (чол); /> (чол);

/> (чол); /> (чол);

/> (чол); /> (чол);

/> (чол); /> (чол);

/> (чол); /> (чол);

/> (чол); /> (чол).

Разом основнихвиробничих робітників: 26 чоловік.

Кількість іншихвиробничих робітників:

Ррозм =2 (чол);

Р слюс-зб =8 (чол);

Рмал = 1 (чол).

Разом іншихвиробничих робітників: 11 чоловік.

Таблиця 3.1 — Відомістьнеобхідної кількості виробничих робітників

Найменування

професії

Усього

чол.

У тому числі по

розрядам

Середній

тарифний

розряд

1 2 3 4 5 6 1. Токарі 7 1 1 2 3 - 2. Розточувальники 6 2 2 1 1 - 3. Фрезерувальники 3 2 1 - 4. Стругальники 1 1 - 5. Карусельники 2 1 1 - 6. Зуборізники 2 1 1 - 7. Довбольники 1 1 - 8. Шліфувальники 1 1 - 9. Свердлильники 3 2 1 - Разом основних виробничих робітників 26 - 1 7 9 6 3 4,12 1. Розмітники 2 1 1 3,5 2. Слюсарі-збиральники 8 2 1 1 3 1 4 3. Малярі 1 1 - 3 Разом інших виробничих робітників 11 - - - - - - - Усього виробничих робітників 31 - - - - - - -

Середній тарифнийрозряд визначається як:

/>, (3.2)

де ri — i-ий розряд;

pri — кількість чоловік відповідного i-го розряду, чол.;

Р — усьогоробітників, чол.

3.2Кількість допоміжних робітників «Рдоп» визначається врозмірі 25 — 30% від чисельності виробничих робітників.

/> (чол);

Таблиця 3.2 — Відомістьнеобхідної кількості допоміжних робітників

Найменування

професії

Усього

чол.

У тому числі по

розрядам

Середній

тарифний

розряд

1 2 3 4 5 6 Крановики 2 1 1 4,2 Стропальники 2 1 1 4,5 Слюсарі-ремонтники 2 1 1 4,5 Слюсарі-електрики 2 1 1 4,5 Комірники 1 - - - - - - 600 Робітники з прибирання виробничих приміщень 1 - - - - - - 600 Усього 10 -

Оклад приймаєморівний 600 грн.

Загальна кількістьпрацівників визначається як сума основних і допоміжних працівників.

/> (чол);

3.3Чисельність керівників становить 4% від загальної кількості працівників

/> (чол);

3.4Чисельність фахівців становить 3% від загальної кількості працівників

/> (чол);

3.5Чисельність службовців становить 2% від загальної кількості працівників

/> (чол).

Таблиця 3.3 — Відомістьчисельності керівників, фахівців і службовців

Найменування посади Кількість чоловік Посадовий оклад Сума посадових окладів Майстер верстатної дільниці 1 800 800 Майстер складальної дільниці 1 800 800 Технолог 2 750 1500 Нормувальник 1 600 600 Табельник - - - Усього: 5 - 3700
4.Розрахунок фонду оплати праці4.1Розрахунок відрядного фонду заробітної плати виробничих робітників

4.1.1 Розрахунок годинної тарифної ставкисереднього розряду виробничих робітників:

Таблиця4.1 — Розрахунок годинної тарифної ставки середнього розряду виробничихробітників

Професія

Середній

тарифний

розряд

Розрахунок тарифної ставки Годинна тарифна ставка Верстатники 4,12

/>

5,47 Слюсарі-збиральники 4 - 4,86 Малярі 3 - 4,44 Розмітники 3,5

/>

4,77

Годинну тарифнуставку середнього розряду виробничих працівників знаходимо по формулі:

Ср = Сн+ (Св — Сн) ∙ К, (4.1)

де Сн — нижчий розряд; Св — вищий розряд; К — величина остатку у середньому розряді.

4.1.2 Відряднийфонд заробітної плати розраховується по формулі:

Звідр. =/>; (4.2)

де Сгод. ср.- годинна тарифна ставка середнього розряду.

Таблиця4.2 — Розрахунок відрядного фонду заробітної плати виробничих робітників

Професія

Тарифна

ставка середнього розряду

Трудомісткість · на програму Відрядний фонд заробітної плати Верстатники 5,47 52233 285714,51 Слюсарі-збиральники 4,86 16997 82605,42 Малярі 4,44 1334 5922,96 Розмітники 4,77 2714 12945,78 Усього: - - 387188,67

4.1.3 Фонд оплатипраці «ФОП» складається з основної заробітної плати «Зосн»і додаткової «Здод»:

ФОП = /> (4.3)

Основна заробітнаплата складається з відрядної заробітної плати «Зсд» ідоплат у розмірі 30 — 40% відрядної заробітної плати.

/> (грн);

Додатковазаробітна плата «Здод» становить 6% від основноїзаробітної плати «Зосн».

/> (грн);

/> (грн);

4.1.4 Середнязаробітна плата «Зсер» виробничих робітників визначаєтьсяпо формулі:

Зсер = /> (4.4)

/> (грн);

4.1.5 Відрахуванняна соціальні потреби «Відрах» становлять 37,5% від ФОПа.

/> (грн);

4.2Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників

4.2.1 Розрахунокгодинної тарифної ставки середнього розряду допоміжних робітників

Таблиця 4.3 — Розрахуноктарифної ставки середнього розряду

Професія

Середній

тарифний

розряд

Розрахунок тарифної ставки Годинна тарифна ставка Крановики 4,5

/>

4,42 Стропальники 4,5

/>

4,42 Слюсарі-ремонтники 4 - 4,33 Слюсарі-електрики 5 - 4,5

4.2.2 РозрахунокФОПа допоміжних робітників зробимо за допомогою таблиці 4.4

Таблиця 4.4 — Розрахунок фонду оплати праці допоміжних робітників

Професія

Тарифна

ставка середнього розряду

Кіл.

чол

Fд

Зтар

Доплати

Зосн

Здоп

ФОП % грн % грн Крановики 4,42 2 1965 17370,6 30 5211,18 22581,78 6 1354,91 23936,69 Стропальники 4,42 2 1965 17370,6 30 5211,18 22581,78 6 1354,91 23936,69 Слюсарі-ремонтники 4,33 2 1965 17016,9 30 5105,07 22121,97 6 1327,32 23449,29 Слюсарі-електрики 4,5 2 1965 17685 30 5305,5 22990,5 6 1379,43 24369,93 Разом: - 8 - 69443,1 - 20832,93 90276,03 - 5416,57 95692,6 Комірники 600 1 11міс 6600 30 1980 8580 6 514,8 9094,8 Працівники по прибиранню виробничих приміщень 600 1 11міс 6600 30 1980 8580 6 514,8 9094,8 Разом: - 2 - 13200 - 3960 17160 - 1029,6 18189,6 Усього: - 10 - 82643,1 - 24792,93 107436,03 - 6446,17 113882,2

Заробітна плата потарифу «Зтар» або погодинна заробітна плата «Зпогод»визначається по формулі:

Зтар (погод) =Счас. ср. ∙ Fд · Рдод. роб, (4.5)

деСчас.ср. — тарифна ставка середнього розряду;

Fд =1965 година — дійсний фонд часу роботи однієї людини;

Рдод. роб — кількість додаткових робітників за професією.

4.2.3 Середнязаробітна плата «Зсер» допоміжних робітників визначаєтьсяпо формулі:

Зсер= /> (4.6), /> (грн);

4.3Розрахунок фонду заробітної плати керівників, фахівців і службовців:

/> (грн);

Премії з фондуматеріального заохочення становлять 20% від ФЗП.

Премії = /> (грн);

Середня заробітнаплата керівників, фахівців і службовців:

 

Зср<sub/>= /> (4.7)

/> (грн).

5. Розрахунокпотреби й вартості матеріалів

Сучасні підприємствавідчувають потребу в різноманітних матеріалах широкої номенклатури йасортиментів з метою здешевлення виробництва, пошуку нових матеріалів, щодозволяють поліпшити властивості і якість продукції, оздоровлення умоввиробництва підприємств.

Річна необхідністьматеріалів визначається по нормах витрат на один виріб з урахуванням їхкількості. Комплектуючі апаратури та інші матеріали складають 30% від кількостій вартості матеріалів і напівфабрикатів.

Транспортно-заготівельнівитрати складають 5% від вартості матеріалів, напівфабрикатів і комплектуючихвиробів.

Кольорові відходискладають 25% від чорної ваги кольорового лиття. Чорні відходи — 25% відматеріалів без відрахування відходів без урахування кольорового лиття.

Вартістьвизначається по прейскуранту групових цін.

Таблиця 5.1 — Відомістьвартості матеріалів

Найменування

матеріалу

Витрати в тоннах

Ціна

1 тонни

Вартість Одиниці Усього Одиниці Усього Сталь сортова 1,703 39,169 687 1169,96 26909,08 Труби сталеві - - 409 - - Металовироби 0,899 20,677 655 588,85 13543,55 Фітинги 0,023 0,529 577 13,27 305,21 Чавунне лиття 23,308 536,084 417 9719,44 223547,12 Сталеве лиття 13,590 312,57 448 6088,32 140031,36 Кольорове лиття 0,164 3,772 7800 1279,2 29421,6 Кування 13,364 307,372 413 5519,33 126944,59 Металоконструкції 13,844 318,412 485 6714,34 154429,82

Разом основних

матеріалів

66,895 1538,585 - 31096,71 715132,33

Допоміжні

матеріали

20,069 461,576 - 9327,813 214539,7

Транспортно — заготівельні

витрати

- - - 2021,03 46483,6

Разом матеріалу

без відрахування відходів

86,964 2000,161 - 42441,55 976155,63

Відходи:

чорні

12,991 298,793 22,6 293,6 6752,8 — кольорові 0,041 0,943 683 28 644

Усього матеріалу за

відрахуванням відходів

73,932 1700,425 - 42119,95 968758,85
6.Витрати на утримання і експлуатацію обладнання

 

Стаття 1 Витрати на втримання й експлуатацію виробничого обладнанняй робочих місць

Вартість силовоїелектроенергії.

Витрати силовоїелектроенергії «Qел. ен» визначається по формулі:

/>, (6.1)

де Муст. =736 квт — установлена потужність верстатів;

Fд =3876 годин;

Кз. ср. =0,70- середній коефіцієнт завантаження дільниці;

Ко =0,7 — коефіцієнт одночасної роботи обладнання;

/>= 0,9 — КПДелектромотору;

Кс =0,95 — коефіцієнт витрат у сіті.

/> (кВт);

Вартість «В»1 кВт-год. електроенергії 0,32 грн.

Вэл. эн= /> (грн);

Вартістьстисненого повітря.

Стиснене повітрявикористовується на верстатах, які працюють із пневмозажимами й при роботі ізпневмоінструментами.

Число верстатів,які працюють із пневмозажимами «Н1» становлять 50% відзагальної кількості верстатів.

/> (шт);

Числопневмоінструментів «Н2» визначається з урахуванням одногоінструмента на 4х слюсарів-збирачів.

/> (шт);

Річні витратистисненого повітря «Qпов» визначається по формулі:

/>, (6.2)

де Рпов — годинні витрати повітря одним повітряприємником:

для верстатів — 0,1м3 годин;

для повітряпід'ємників — 12 м3 годин.

/> (м3);

Вартість «Впов»1000 м3 стисненого повітря 7,52 грн.

/> (грн);

Вартістьдопоміжних матеріалів «Вдоп» і матеріалів для виготовленняохолоджувальної речовини приймаємо з розрахунку 80 грн. за рік на один верстат.

Вдоп= /> (грн);

Фонд оплати праці«ФОП», відрахування на соціальні потреби «Відрах» слюсарів-ремонтників,слюсарів-електриків:

Дляслюсарів-ремонтників: />

Дляслюсарів-електриків: /> (грн);

/>=32242,77+33508,63=65751,42 (грн);

Усього по статті 1=523168,42+657,8+1280+65751,42= 590857,64 (грн).

Стаття 2 Витрати на поточний ремонт виробничого встаткування, транспортнихзасобів, коштовних інструментів і виробничого інвентарю

2.1 Витрати напоточний ремонт обладнання «Вобладн» беруться з розрахунку20% від його вартості.

Вобладн/> (грн);

2.2 Витрати напоточний ремонт інвентарю «Вінвент» беруться з розрахунку20% від його вартості.

Вінвент/> (грн);

2.3 Відшкодуваннязношення малоцінних і швидкозношуваних інструментів «Взн» берутьсяз розрахунку 1500 грн. за рік на один верстат.

Взн/> (грн);

Усього по статті 2= 103178,02+1031,78+24000=128209,8 (грн).

Стаття 3 Витрати на втримання цехових транспортних засобів

3.1 Витратисилової електроенергії «Зел. ен» дляпідйомно-транспортного встаткування визначається по формулі:

/>, (6.3)

де Муст =57 кВт — установлена потужність підйомно-транспортного встаткування;

Ко =0,7 — коефіцієнт одночасної роботи транспортних засобів;

/> (кВт);

Вартість «Вел.ен.» 1 квт-година електроенергії 0,32 грн.

Вел. ел. =/> (грн)

3.2 Фонд оплатипраці «ФОП» і відрахування на соціальні потреби крановиків,стропальників:

Для крановиків: /> (грн);

Для стропальників:/> (грн);

/>=32912,95+32912,95=65825,9 (грн);

Усього по статті 3= 40517,12+65825,9=106343,02 (грн).

Стаття 4 Амортизація виробничого обладнання й інструментів, транспортних засобів

4.1 Амортизаціявиробничого обладнання «Аоб» і інструмента «Аі»

Норма амортизаціїобладнання «Ноб» становить 11% від його вартості:

Аоб=/> (грн);

Норма амортизаціїінструмента й пристосування «Нприст» становить 20% відїхньої вартості:

Аінстр/> (грн);

/> =56747,91+10317,8=67065,71 (грн)

4.2 Амортизаціятранспортних засобів «Атр. зас.»

Норма амортизаціїтранспортних засобів «Нтр. зас.» 40% від їхньої вартості (повнавартість ПТО):

Атрзас =/> (грн);

Усього по статті 4= 67065,71+13725,8=80791,51 (грн).

Стаття 5 Інші витрати «Вінш» становлять 3% від суми витратпопередніх статей.

Вінш = /> (грн);

Усього по 6розділу = 590857,64+128209,8+106343,02+80791,51+27186,06 =933388,03 (грн)

7.Загальновиробничі витрати

 

Стаття 1 Витрати на керування виробництвом

1.1 Витрати наоплату праці працівників апарата керування «Вкер»:

/> (грн);

Стаття 2 Витрати на обслуговування виробничого процесу

2.1 Витрати напоточний ремонт інвентарю «Вінвент» приймаються в розмірі25% від вартості.

Вінвент/> (грн);

2.2 Відшкодуваннязношення малоцінних і швидкозношуваних інструментів «Вінстр»беруться з розрахунку 45 грн. у рік на один працівника:

Вінстр/> (грн);

2.3 Витрати зраціоналізації й винахідництва «Врац» беруться зрозрахунку 120 грн. у рік на один основного виробничого працівника:

/> (грн);

2.4 Фонд оплатипраці «ФОП» і відрахування на соціальні потреби комірників іприбиральників:

Для комірників: ФОПкомір= /> (грн);

Для прибиральників:ФОпприб=/> (грн);

/>=12505,35+12505,35=25010,7(грн);

Усього по статті 2= 61050+1289,73+2115+4440+25010,7=32855,43 (грн).

Стаття 3 Витрати на охорону праці «Вохорон» беруться зрозрахунку 140 грн. у рік на одного працівника

Вохорон=/> (грн);

Стаття 4 Витрати на опалення, освітлення, водопостачання й іншого утримання виробничихприміщень

4.1 Витрати наопалення дільниці

Річні витрати парина опалення дільниці «Qп» визначаються по формулі:

/>, (7.1)

де q = 20ккал/година — питома вага тепла на 1 м3 будівлі;

Тот =4320 година — число годин опалювального періоду;

Vвн =15120 м3 — теплота випару;

i — 540 ккал/кг — теплота випару.

/> (м3);

Вартість «Вопал»1 м3 пари 10 грн.

Вопал =/> (грн);

4.2 Вартістьсвітлової електроенергії

Річні витратисвітлової електроенергії «Вел. ен.» визначаються поформулі:

/>, (7.2)

де q = 20 кВт — витратиелектроенергії на висвітлення 1 м2 площі;

То =2100 година — річне число роботи зі штучним посвітлінням.

/> (кВт);

Вартість 1 кВт/годинелектроенергії 0,22 грн.

Вел. ен.= /> (грн);

4.3 Витрати напоточний ремонт будівель «Вбуд» приймаються в розмірі 30%від його вартості.

Вбуд/> (грн);

Усього по статті 4=241920+42336+9313,92+94802,4= 346036,32

Стаття 5 Амортизація інвентарю й будівель

5.1 Амортизаціяінвентарю «Аінвент». Норма амортизації інвентарю «Нінвент»становить 12% від його вартості.

Аінвент/> (грн);

5.2 Амортизаціябудівель «Абуд». Норма амортизації становить 5% від йоговартості.

Абуд/> (грн);

Усього по статті 5=619,07+15800,4=16419,47 (грн);

Стаття 6 Інші витрати «Вінш»

Ці витратистановлять 2,5% від суми витрат попередніх статей.

Вінш=/> (грн);

Усього по 7розділу = 61050+32855,43+6580 +346036,32 +16419,47 + 11573,53=474514,75 (грн).

8.Розрахунок витрат на програму й визначення відпускної ціни

Таблиця 8.1 — Розрахуноквідпускної ціни

Найменування статей витрат Сума на програму

на

1 виріб

1 Матеріали за відрахуванням відходів 968758,85 42119,95 2 Основна заробітна плата виробничих працівників 503345,27 21884,58 3 Додаткова заробітна плата виробничих працівників 30200,72 1313,07 4 Відрахування на соціальні потреби 200079,75 8699,12 5 Витрати на утримання і експлуатацію обладнання 933388,03 40582,09 6 Загально виробничі витрати 474514,75 20631,08 Виробнича собівартість 3110287,37 135229,89 7 Адміністративні витрати 251672,64 10942,29 8 Витрати на збут 93308,62 4056,90 Повна собівартість 3455268,63 150229,07 9 Прибуток 1036580,59 45068,72 10 ПДВ 691053,73 30045,81 Відпускна ціна продукції 5182902,95 225343,61

Виробничасобівартість містить у собі матеріал з урахуванням відходів, основну йдодаткову заробітну плату виробничих робітників, відрахування на соціальніпотреби, витрати на втримання й експлуатацію обладнання, а також загальновиробничівитрати.

Повна собівартістьмістить у собі виробничу собівартість, адміністративні витрати й витрати назбут.

Адміністративнівитрати становлять 50% від основної заробітної плати виробничих робітників.

Витрати на збутстановлять 3% від виробничої собівартості.

Рівеньрентабельності дорівнює 30%, значить прибуток становить 30% від повноїсобівартості.

ПДВ становить 20%від повної собівартості.

Відпускна цінапродукції містить у собі повну собівартість, прибуток і ПДВ.

9.Розрахунок техніко-економічних показників

Таблиця 9.1 — Техніко-економічніпоказники дільниці

Найменування показників Од. вим. Сума 1 Річна програма випуску грн. 5182902,95

2 Загальна кількість працюючих:

виробничих працівників

допоміжних працівників

керівників, фахівців, службовців

чол.

37

10

5

3 Продуктивність праці:

виробничого працівника

одного трудящого

грн. /чол.

140078,46

99671,21

4 Середньомісячна заробітна плата:

виробничих працівників

допоміжних працівників

керівників, фахівців, службовців

грн.

1201,68

949,02

888

5 Кількість верстатів шт. 16 6 Вартість основних фондів дільниці грн. 888646,01 7 Площа дільниці (виробнича)

/>

720 8 Зняття продукції з одного верстата грн. 323931,43 9 Фондовіддача грн. 5,84

10 Зняття продукції з одного /> виробничої площі

грн. 7198,48 11 Фондоозброєння грн. 17089,35 12 Фондоємкість грн. 0,17

Річна програмавипуску являє собою добуток відпускної ціни одиниці продукції й річної програмивиробів.

Продуктивністьпраці виробничого працівника визначається як відношення річної програми випускуна кількість виробничих працівників, а продуктивність праці одного працюючогояк відношення річної програми випуску на загальне число працюючих.

Зняття продукції зодного верстата визначається як відношення річної програми випуску на прийнятукількість верстатів.

Фондовіддачавизначається як відношення річної програми випуску на вартість основних фондівділянки.

Зняття продукції зоднієї /> виробничої площівизначається як відношення річної програми випуску на виробничу площу ділянки.

Фондоозброєннявизначається як відношення вартості основних фондів ділянки на загальне числопрацюючих.

Фондоємкістьвизначається як відношення вартості основних фондів ділянки на річну програмувипуску.

Всі інші показникими беремо з попередніх розділів

10.Аналіз економічної ефективності

Основнимипоказниками порівняльної економічної ефективності при створенні організаційнихрішень, при впровадженні нової техніки, є:

економіяумовно-річна;

наведені витрати;

термін окупностікапіталовкладень;

річний економічнийефект.

10.1Економія умовно-річна “Еу-р" визначається по формулі:

Еу-р =(С1 — С2) />рік(10.1)

де С1,С2 — собівартість одиниці продукції по базовому й новому варіантах;

N рік — річна програма.

С1 = С2· 1,05 (10.2), />

/>

10.2Термін окупності додаткових капіталовкладень визначається по формулі

То. розрах= /> (10.3)

К1, К2 — капіталовкладення по варіантах.

К1= К2· 0,7 (10.4)

К1/>

То. розрах/> (роки);

10.3Річний економічний ефект (економія наведених витрат)«Еріч» визначаєтьсяпо формулі

/> (10.5)

де Ен =0,15 — нормативний коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень.

/>

10.4Розрахунковий коефіцієнт економічної ефективності капітальних вкладень

/> (10.6)

/>

10.5Умовне вивільнення робітників визначається по формулі

/> (10.7)

де /> - абсолютне зниженнятрудомісткості виготовлення виробу, нормо-годинн; /> =1965 година; />= 1,2

/>; (10.8)

де />, /> - трудомісткістьвиготовлення виробу на заводі й проектованій трудомісткості відповідно,норми-годин:

/>

/>;

/>%/>%;

/> (чол).

Висновок: тому щорозрахунки відповідають:

Ер= 0,65 > Ен=0,15

То. розр. = 2 <Те. н. =6,7років

Енавед=132774,28> 0

С2=150229,07 < С1=157740,50

то проектнийваріант дільниці економіки ефективний і доцільний.

Заключення

У курсовій роботіми розглянули питання сучасних форм та систем оплати праці. Оплата праці (заробітнаплата) — грошовий вираз вартості і ціни робочої сили, який виступає у формібудь-якого заробітку, виплаченого власником підприємства працівникові завиконану роботу. Підприємства самостійно встановлюють форми, системи і розміриоплати праці, а державні тарифні ставки можуть служити орієнтиром в процесіорганізації оплати праці.

У курсовій роботіми розрахували кількість обладнання та його завантаження, вартість основнихфондів, необхідну кількість робочого персоналу, фонд оплати праці, потреби йвартість матеріалів, витрати на утримання і експлуатацію обладнання, загальновиробничі витрати, витрати на програму й визначення відпускної ціни,техніко-економічні показники, аналіз економічної ефективності.

Списоквикористаної літератури

1.        Економіка підприємства / За ред. С.Ф. Покропивного — К.: КНЕУ, 2001

2.        Економіка підприємства. Збірник практичних задач / Під ред. С.Ф. Покропивного- К.: КНЕУ, 2000

3.        Бойчик І.М. Економіка підприємства. — К.: Атіка, 2002

4.        Ильин А.И. Планирование на предприятии. — Минск: Новое знание, 2001

5.        Любанова Т.П. Стратегічне планування напідприємствах. — М., 2001. — 277с.

6.        Организация производства / Под ред. Туровца. — Ростов н/Д, 2002. — 396с.

7.        Організація і планування виробництва / За ред. Коршунова.- М.: ІНФРА. — 1998. — 150с.