Реферат: Статистика продукції легкої промисловості в Україні

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИТА НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙУНІВЕРСИТЕТ ВОДНОГО ГОСПОДАРСТВА ТА ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ

Кафедра обліку іаудиту

КУРСОВА РОБОТА

з курсу„Статистика"

за темою: „Статистикапродукції легкої промисловості в Україні"

Зміст

Вступ

1. Завдання на курсовуроботу

2. Статистика продукціїлегкої промисловості

2.1 Загальні відомостіпро легку промисловість

2.2 Поняття продукції

2.3 Ступені готовностіпродукції

2.4 Вартісні і натуральніпоказники продукції легкої промисловості

3. Кореляційнедослідження

4. Типологічнийрозрахунок

4.1 Зведення тагрупування статистичних даних

4.2 Ряди розподілу

4.3 Ряди динаміки

4.4 Індекси

Висновки

Список використаноїлітератури

Додатки

Вступ

Статистика (від лат. status — стан речей) означає кількісний облікмасових, насамперед соціально-економічних явищ та процесів.

Предметом статистики є розміри і кількісні співвідношення між масовимисуспільними явищами, законом їх формування, розвитку, взаємозв’язку.

Термін “статистика" у практичній і науковій діяльності вживається врізних значеннях. По-перше, під статистикою розуміють галузь практичноїдіяльності, спрямованої на збір, обробку і аналіз масових суспільно-економічнихявищ і процесів. По-друге, статистика розглядається як галузь знань, тобтоспеціальна наукова дисципліна (статистична наука) і відповідно як навчальнадисципліна, що вивчається у вищих навчальних закладах всіх рівнів. Як навчальнадисципліна статистика складає важливий блок навчального плану підготовкипідприємців, менеджерів, комерсантів, економістів вищої кваліфікації. По-третє,під статистикою розуміють сукупність зведених підсумкових цифр показників,зібраних для кількісної характеристики будь-якої галузі суспільних явищ чиокремого питання. Статистика як суспільна наука вивчає явища суспільного життя.Однак суспільство є об’єктом вивчення не лише статистики, а й багатьох інших суспільнихнаук, кожна з яких має свою специфіку, свій предмет вивчення, досліджує певні особливостісуспільних явищ, суспільних відносин.

Отже, статистика вивчає кількісні характеристики підприємницької діяльностів єдності продуктивних сил і виробничих відносин та явищ культурного і політичногожиття суспільства, вплив природних та технічних факторів на зміну кількісних характеристиксуспільного життя та вплив суспільного виробництва на природні умови життя суспільства.Для того, щоб відкрити закони суспільного розвитку, необхідно зібрати і узагальнитирізноманітні факти суспільного життя і силою наукової абстракції виявити та дослідитиїх сутність. І саме тут на допомогу приходить статистика, що покликана зібрати даніпро масові явища і процеси, відповідно опрацювати їх та зробити належнівисновки. Без широкого залучення масових науково-опрацьованих статистичнихданих неможливе глибоке вивчення стану і розвитку суспільства. Саме за цихобставин статистика визначилась як наука.

Метою написання курсової роботи є закріпити теоретичні та практичнізнання, набуті в ході занять або шляхом самостійного вивчення окремих питанькурсу, розвинути економічне мислення, оволодіти навичками самостійногорозв’язання економічних завдань та аналізу отриманих результатів для виробленняй обґрунтування господарських рішень. Адже саме оволодіння методами статистичноговимірювання і аналізу складних суспільно-економічних явищ і процесів єневід’ємним елементом підготовки висококваліфікованих підприємців, менеджерів,економістів для народного господарства України.

1. Завдання на курсову роботу

Завдання 1

Студенту необхідно зробити вибірку автотранспортних підприємств зтаблиці (номер варіанту згідно номера студента в списку групи у деканаті). Утворенатаким чином сукупність автотранспортних підприємств слугує вихідними даними длявиконання завдання.

Дані про автотранспортні підприємства

№

автопідприємства

Кількість вантажних автомобілів Коефіцієнт використання вантажівок Виробіток на 100 машинотон, т/км 10 80 61 142 11 34 66 170 12 67 77 198 13 46 69 156 14 20 64 138 15 70 68 162 16 23 72 167 17 48 65 124 18 36 67 145 19 59 78 162 20 46 63 156 21 56 66 162 22 62 80 191 23 59 63 196 24 68 72 178 25 52 68 164 30 39 78 159 31 49 71 148 32 76 70 132 33 41 64 144 34 79 70 182 35 67 62 139 40 36 66 132 41 42 77 144 42 45 69 182 43 80 64 139 44 72 68 132 45 76 62 163

На основі даних по 25 автотранспортним підприємствам (АТП) необхідновиконати:

1) Групування АТП за кількістю вантажних автомобілів, виділивши чотиригрупи з рівними інтервалами. Для кожної групи підрахувати число АТП, питомувагу групи в загальній чисельності АТП, кількість вантажних автомобілів всередньому на одне АТП, середню продуктивність та середній процент використаннявантажних автомобілів. Результати групування представити у вигляді таблиці (оформленоїз урахуванням всіх правил оформлення статистичних таблиць) і проаналізувати.

2) Здійснити комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажнихавтомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів, використовуючирезультати першого групування та утворюючи чотири групи за другою ознакою. Охарактеризуватиодержані групи і підгрупи рядом показників, необхідних для аналізу. Зробитивисновки.

Завдання 2

За результатами типологічного групування розрахувати:

1) середню кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності і длякожної групи окремо;

2) моду і медіану за допомогою формул та графічно;

3) показники варіації вантажних автомобілів; розмах варіації, середнєлінійне і квадратичне відхилення, загальну дисперсію трьома методами; коефіцієнтиосциляції, квадратичний коефіцієнт варіації; групові дисперсії виробітку на 100машинотон та середню з групових дисперсій, між групову і загальну дисперсії зацією ж ознакою та за правилом складання дисперсій перевірити рівність сумисередньої з групових і міжгрупової дисперсій загальній; коефіцієнтдетермінації, емпіричне кореляційне відношення, дисперсію долі автотранспортнихпідприємств третьої групи.

Зробити висновки.

Завдання 3

А. Варіант відповідає номеру теми теоретичногорозділу.

Маємо слідуючі дані про виробництво основних видів продовольчих товарівна душу населення в Україні.

Виробництво продовольчих товарів в Україні

№ Вид продукції n-4 n-3 n-2 n-1 N 72 Паштет курячий 7,4 8,5 7,7 6,9 6,1

Розрахуйте для ряду динаміки, який відповідає вашому варіанту:

середнє значення рівня ряду;

за ланцюговою та базисною схемами аналітичні показники ряду динаміки: абсолютніприрости, коефіцієнти зростання, темпи зростання, темпи приросту, абсолютнізначення одного проценту приросту;

середні узагальнюючі показники ряду динаміки: середній абсолютнийприріст, середній коефіцієнт і темп зростання, середній темп приросту, середнєабсолютне значення одного проценту приросту.

За результатами розрахунків зробіть висновки.

Зобразіть динамічний ряд графічно (лінійний графік або стовпчиковадіаграма).

Б. Вибір варіанту здійснюється у відповідностіз номером студента у списку групи.

Дані про витрати на рекламу підприємства “ВІК”

Варіант 2 Період Базовий Минулий Звітний І квартал 153 155 159 ІІ квартал 154 156 160 ІІІ квартал 154 157 161 ІV квартал 155 158 162

На основі даних підприємств про витрати на рекламу за три роки (базовий,минулий, звітний) поквартально проведіть аналіз сезонних коливань витрат нарекламу, використовуючи метод середньої арифметичної, метод плинної ередньої іметод аналітичного вирівнювання. Розрахуйте показники сезонної хвилі тазобразіть її графічно. Обчисліть показники варіації сезонної хвилі.

Завдання 4

А. Дані для виконання цього завдання візьмітьу рядку таблиці, що відповідає номеру теми та наступного за ним (наприклад,якщо номер теми 20, то використовуються дані з рядків 20 і 21, якщо номер 108,то використовуються дані з рядків 108 і 1).

Дані про реалізацію товарів

№ Назва товару Кількість реалізованого товару (тон) Середньорічна ціна за тону, тис. грн. Базовий Звітний Базовий Звітний 72 Паштет курячий 2973 3270 3,17 3,49 73 Паштет свинний 5671 6238 5,87 6,46

Для вибраного варіанта необхідно визначити:

1. індивідуальні індекси цін, кількості проданого товару татоварообороту;

2. загальний індекс фізичного обсягу реалізації;

3. загальний індекс товарообороту;

4. загальний індекс цін та суму економії чи перевитрат від зміни ціни;

5. приріст товарообороту за рахунок зміни цін і кількості проданоготовару.

Зробіть висновки. Покажіть взаємозв’язок між обчисленими індексами.

Б. За даними про зміну в заробітній платі йчисельності працівників малих підприємств області по деяких галузях народногогосподарства визначте:

1) на скільки процентів змінилась середньомісячна заробітна платапрацівників по двох галузях народного господарства;

2) що більшою мірою вплинуло на зміну середньої заробітної плати: змінаїї рівня окремо на кожній галузі чи зміни в структурі чисельності працівниківгалузей.

Правильність відповіді доведіть за допомогою розрахунків.

Варіант відповідає номеру теми теоретичного розділу та наступного заним.

Дані про середньорічну заробітну плату та чисельність працюючих

Галузь Середньорічна кількість працівників, (чол) Середньорічна заробітна плата одного працівника, (тис. грн) Базовий Звітний Базовий Звітний 72 654 719 164 180 73 247 272 62 68
2. Статистика продукції легкоїпромисловості2.1 Загальні відомості про легкупромисловість

Під легкою промисловістю розуміють сукупність галузей промисловості,підприємства яких виготовляють головним чином предмети народного споживання (тканини,одяг, взуття тощо), у зв’язку з чим легка промисловість відноситься до другогопідрозділу суспільного виробництва — групи “Б". У галузевій структурілегкої промисловості виразно виділяються чотири основні напрямки — текстильна,швейна, шкіряно-хутрова та взуттєва промисловість, які, в свою чергу, об’єднуютьрізноманітні галузі та виробництва.

Текстильна промисловість являє собою провідну галузь легкоїпромисловості, охоплюючи 32% промислово-виробничого персоналу та випускаючи 48%товарної продукції легкої промисловості. Основним призначенням текстильного виробництва,як і всіх інших галузей легкої промисловості — випуск товарів широкого вжитку,забезпечення найважливіших потреб населення. На сьогодні рівні виготовленнятекстильної продукції значно відстають від світових показників, але разом з тимвиробництво тканин розвинене в усіх областях України (Херсонська,Тернопільська, Донецька, Черкаська, Львівська, Рівненська та ін).

Динаміку виробництва тканин усіх видів в Україні можна побачити награфіку 1:

За обсягами товарної продукції швейне виробництво посідає друге місце ускладі легкої промисловості України, а за кількістю промислово-виробничогоперсоналу (48%) йому взагалі належать лідируючі позиції. Підприємства швейноїпромисловості функціонують майже у всіх великих містах України (Києві, Харкові,Одесі). Оскільки продукція галузі відзначається надзвичайно широким і строкатимасортиментом, обсяги її товарної продукції можуть бути оцінені лише увартісному виразі, проте економічні і фінансові перетурбації останніх років недають нам можливості відтворити достовірну картину динаміки галузі.

Що ж до шкіряно-хутрової промисловості, то серед найбільших виробничихоб’єднань галузі згадаємо Бердичівське, Київське, Івано-Франківське та ін.

Взуттєва промисловість: найстарішими підприємствами галузі є взуттєвіфабрики у Харкові, Вінниці, Миколаєві, Дніпропетровську. На відміну відтекстильної промисловості, обсяг виробництва взуття в Україні невпинно зроставдо останнього десятиріччя, коли галузь зі всією економікою держави опинилася углибокій кризі, і обсяги виробництва впали до рівня перших повоєнних років. Цеможна побачити на графіку 2:

2.2 Поняття продукції

Перед статистикою поставлено завдання визначити обсяг і склад продукціїлегкої промисловості по окремих підприємствах, рівень виконання завдань щодовипуску продукції, показати її динаміку, вивчити виконання плану поасортименту, оцінити рівень ритмічності роботи підприємств, визначити якість їхроботи та виготовленої продукції.

Продукція легкої промисловості — частинасукупного суспільного продукту, яка виготовлена в легкій промисловості.

З точки зору обліку та економічного призначення продукція легкоїпромисловості являє собою прямий корисний результат виробничої діяльностіпідприємств, виражений або у формі продукту, або у формі виробничої послуги.

З цього визначення випливає:

1) продукція є результатом діяльності підприємства, тому сировина таматеріали, що ще не вступили у виробництво, не можуть бути зараховані якпродукція цього підприємства, хоч у випадку її реалізації будуть одержанівідповідні суми;

2) продукція є результатом виробничої діяльності підприємства;

3) у продукцію включають тільки корисний результат діяльностіпідприємства. Тому брак не є продукцією. Суми від реалізації виробників, щоявляють собою брак, не можуть бути зараховані як продукція;

4) продукція — прямий результат діяльності підприємств. Побічнийрезультат — відходи — не є продукцією. Так, шматки від тканин, які є на швейнихфабриках не будуть продукцією.

Продуктомє такий результат виробничої діяльності підприємства,який має речовий, предметний характер.

2.3 Ступені готовності продукції

У момент обліку на підприємстві продукція може мати різний ступіньготовності.

Готовий виріб — це продукт, що на певномупідприємстві пройшов всі стадії обробітку, дістав документальне підтвердженняпро свою готовність і може бути відвантажений за межі підприємства. На практиціготовність виробу визначається моментом передачі його на склад готовоїпродукції та оформленням відповідних документів. Підтвердженням готовностівиробу є передача його замовнику. У всіх випадках готовність продуктувизначають на основі даних документального обліку

Напівфабрикат — продукт, який закінчилиобробляти в межах будь-якого основного цеху підприємства, крім того, щовипускає готову продукцію. Разом з тим готові вироби одного підприємства можутьбути використані як напівфабрикати на другому, якщо вони будуть оброблятись.

Незавершене виробництво — сировина таматеріали, що почали оброблятись, але виробництво готової продукції чинапівфабрикатів з них ще не закінчилось, або вже закінчилось, але вироби ще неприйняті ВТК.

Такий розподіл результатів діяльності підприємства на три стадії помірі готовності продукту потрібний для визначення показників, що характеризуютьобсяг продукції легкої промисловості.

2.4 Вартісні і натуральні показникипродукції легкої промисловості

Основним методом обліку продукції є її облік у натуральному вираженні. Прицьому обсяг продукції характеризують у фізичних одиницях міри (штуках, метрахквадратних), вона виступає як певна кількість конкретної споживної вартості. Наоснові даних такого обліку складають баланси основних видів продукції. Результатиобліку продукції в натуральному вираженні використовують для розрахунку всіхпоказників обсягу продукції та виробництва.

Виходячи з контрольних цифр, державних замовлень, а також замовленьспоживачів та органів матеріально-технічного забезпечення на продукцію,підприємства самостійно розробляють та затверджують плани обсягу виробництва івипуску продукції в натуральному і вартісному вираженні. Первинний облікпідприємства враховує випуск усіх без винятку виробів, причому кожен з нихвраховується за всіма параметрами — розміром, артикулом тощо. Обліку підлягаютьвсі готові вироби та напівфабрикати. Такий облік необхідний для контролю завикористанням матеріальних та трудових ресурсів при виробництві продукції.

При вивченні динаміки обсягу продукції в натуральному вираженні затривалий період виникає проблема порівнянності, тому що за цей період могливідбутися й якісні зміни самих виробів, і тому одна і та сама кількість їх можеявляти собою різний обсяг споживної вартості (сумки із шкіри ташкіри-замінників).

Доповненням обліку продукції в натуральному вираженні є її облік вумовних одиницях, якими можуть бути показники обсягу, маси, затрати часу навипуск одиниці продукції та ін.

Однорідну за своїми споживчими якостями різнойменну, а тим більшеоднойменну продукцію можна перерахувати в один з її видів, виходячи з головноїспоживчої якості продукту, тобто здійснити облік продукції вумовно-натуральному вираженні. Коефіцієнт для перерахунків в продукт, щоприйнято за еталон, визначають співвідношенням споживчої вартості цьогопродукту й прийнятого за умовну одиницю. Підсумок таких розрахунків дасть загальнукількість одиниць продукції, прийнятої за умовну. Сумарним вираженням загальноїкількості різнорідної продукції може служити її грошова оцінка. Вартісневираження обсягу продукції підприємства дістають як добуток випуску внатуральному вираженні на її ціну. В розрахунках виходять з кількості випущенихготових товарів, напівфабрикатів, послуг та рівня цін. Залежно від призначенняпоказника, що характеризує обсяг випущеної продукції, використовують планові,фактичні або фіксовані оптові ціни підприємства. При підготовці оптових цінпідприємства на окремі вироби виходять з середнього по галузі рівня їхсобівартості та планового прибутку. Планові ціни використовують для оцінкипродукції при визначенні рівня виконання плану по її випуску. Обсяг випущеної продукціїв фактичних оптових цінах підприємства дає змогу визначити показники, щохарактеризують результати діяльності підприємства за звітний період.

Для вивчення динаміки обсягу продукції легкої промисловостівикористовують фіксовані оптові ціни підприємства. Фіксовані ціни повинні бутиєдині на однакові за своїм якостями продукти і не повинні значно відрізнятисьвід діючих у звітному періоді цін. Перша умова не завжди може бути виконана,тому що деякі продукти в різних регіонах мають різні ціни, але їх можнавикористати при визначенні динаміки обсягу продукції в цьому регіоні. Длявиконання другої умови фіксовані ціни в легкій промисловості періодичнозмінюють і прирівнюють до рівня діючих.

У практиці вивчення діяльності підприємств залежно від завдань дослідженнявизначають різні вартісні показники обсягу продукції, які являють собою системувзаємопов’язаних характеристик.

Валовий виробничий оборот підприємства легкоїпромисловості являє собою грошовий вираз обсягу продукції всіх його виробничихцехів незалежно від того, чи буде ця продукція використана на цьомупідприємстві, чи буде реалізована за його межами. Валовий оборот включаєвартість готових виробів, а також усіх виготовлених на підприємствінапівфабрикатів, вартість різниці в залишках незавершеного виробництва зазвітний період. Валовий оборот може бути визначений в будь-яких цінах. Цейпоказник в звітностях не відображається. Його практичне значення значнознижується у зв’язку з тим, що містить повторний рахунок і залежить відорганізаційної структури підприємства.

Внутрішній оборот підприємства являє собоювартість продукції, яка вироблена окремими цехами підприємства і використанадля подальшої переробки на цьому підприємстві. Цей показник включає весьповторний рахунок, який входить до валового обороту.

Товарна продукція в фіксованих цінах — прямий корисний результатдіяльності підприємства, що включає вартість:

готової продукції, виробленої в звітному періоді;

реалізованих напівфабрикатів власного виробництва;

зміни залишків напівфабрикатів власного виробництва на складахпідприємства;

послуг промислового характеру, які виконувались на замовлення іншихпідприємств;

різниці в залишках незавершеного виробництва.

Показник визначають у фіксованих оптових цінах підприємства івикористовують для вивчення динаміки обсягу продукції та розрахунків якіснихпоказників, що характеризують роботу підприємства — продуктивність праці,фондовіддача та ін. Обсяг товарної продукції у фіксованих цінах може бутивизначений як сума компонентів, що входять до складу показника, або як різницяміж валовим та внутрішнім оборотом, якщо вони будуть визначені у фіксованихоптових цінах підприємства.

Розрахунки показника обсягу товарної продукції у фіксованих цінах маютьсвої особливості: зі складу показника не включається вартість сировинизамовника; до його складу входить вартість продукції допоміжних цехів в тій їїчастині, що відвантажується за межі підприємства, вартість монтажуустаткування, який здійснюють своїми силами; брак — не продукція, томузовнішній брак, який виявлено у покупця, виключають із складу продукції.

При використанні показника товарної продукції в фіксованих цінах дляхарактеристики результатів виробничої діяльності підприємства слід враховуватийого специфічні особливості, які можуть виступати як недоліки: на зміну обсягупоказника значний вплив має вартість, що створена минулою працею, зміна питомоїваги якої може значно вплинути на розмір показника; на величину товарноїпродукції в фіксованих цінах також впливає організаційна структура спорідненихпідприємств — їх об’єднання або розподіл на два або більше. Показник товарноїпродукції в фіксованих цінах — це один з найважливіших показників, який даєзмогу характеризувати виробництво.

Товарна продукція в діючих цінах — продукція,що призначена для реалізації. До її складу входить вартість готової продукції; реалізованихнапівфабрикатів власного виробництва; виробничих послуг промислового характеру,що виконувались за замовленням інших підприємств.

Рівень цього показника визначають у планових та фактично діючих оптовихцінах підприємства. Він характеризує ту частину діяльності виробництва, якавизначає його товарність — задоволення потреб суспільства в товарах та послугах.Показник товарної продукції в діючих цінах відрізняється від показника вфіксованих цінах тим, що він не включає вартість різниці в залишкахнапівфабрикатів та незавершеного виробництва, а також вартість сировинизамовника.

Одним із показників, що характеризують роботу підприємства, є виконаннядоговорів виготовлення та відвантаження продукції за асортиментом. Виконанняплану за всіма позиціями договірної номенклатури допомагає уникнутидиспропорцій в постачанні суміжних підприємств і населення необхідними виробами.При визначенні рівня виконання плану за асортиментом запланований і фактичнийвипуск продукції визначають в оптових цінах. Потім в зарахування виконанняплану за асортиментом приймають фактичний випуск продукції по кожному з виробівна рівні, який не вищий від запланованого. Рівень виконання плану заасортиментом визначають як відношення прийнятого до заліку обсягу продукції допланового випуску. Показник визначає міру виконання завдання по випуску тавідвантаженню продукції за асортиментом.

Обсяг недопоставленої продукції визначають за даними про відправлену, ане про реалізовану продукцію.

При вивченні результатів діяльності підприємства слід визначити йоговклад у створення випущеної продукції — обсяг виробництва. Обсяг виконаноїпідприємством роботи визначається кількістю праці, затраченої на виробництвопродукції. Необхідність визначення цього показника виникає у зв’язку з тим, щокількість випущеної підприємством продукції не характеризує обсяг проведеноїним роботи.

По галузі в цілому зміна обсягу виробництва рівнозначна обсягупродукції. Для окремого підприємства зміна обсягу продукції рівнозначна змініобсягу виробництва лише в тому випадку, коли залишається без зміни початковиймомент виробництва, ступінь виробничого кооперування, вид та якість сировини таматеріалів, які переробляє підприємство.

Для характеристики діяльності підприємства використовують показникиобсягу продукції та обсягу виробництва. Плановий показник обсягу виробництвадає можливість визначити потребу в робочій силі, запланувати фонд заробітноїплати, обсяг основних фондів та рівень їх використання тощо. Фактичний дозволяєвизначити вклад підприємства в створення продукції.

Якщо нормативну трудомісткість виробу позначити tн, випускпродукції q, то />загальна нормативнатрудомісткість всієї продукції підприємства за звітний період або затратиробочого часу по нормі на випуск в нормо-годинах. За цією методикою напідприємствах визначають потребу в робочій силі, хоч такий показник обсягувиробництва в статистичних звітах не відображається.

Індекс обсягу виробництва можна розрахувати таким чином:

/>,

де q0, q1 — базовий і звітний випуск продукції.

Цей індекс не показує зміни ні споживної вартості, ні вартостівиготовленої продукції. Він характеризує зміну вкладу підприємства в створенняпродукції порівняно з минулим періодом або порівняно з планом.

Одним із вартісних показників обсягу виробництва є нормативна вартістьобробітку (НВО). Показник визначають як добуток випуску продукції внатуральному вираженні на норматив вартості робіт по випуску продукції в цьомувиробництві, який включає витрати на заробітну плату, цехові тазагальнозаводські. Обсяг продукції в НВО не залежить від вартості сировини таматеріалів. Таким самим показником є нормативна чиста продукція (НЧП). На неїтакож не впливає матеріалоємність виробництва. НЧП розраховують як добутоквипуску окремих видів продукції в натуральному вираженні на норматив чистоїпродукції, який являє собою оптової ціни окремого виробу, що включає заробітнуплату, відрахування на соціальне страхування та прибуток.

Однією з умов успішної роботи підприємства є ритмічний випуск продукції.Аритмія призводить до простою робітників та устаткування, наднормованих робіт,що, в свою чергу, призводить до додаткових витрат, підвищеного зносу основнихфондів, інших негативних явищ. У зв’язку з цим зростає собівартість,збільшується кількість бракованих виробів.

При вивченні ритмічності роботи пропонуються різні показники, в томучислі коефіцієнт варіації, середнє лінійне відхилення та ін. Наочне уявленняпро ритмічність роботи дає графічний метод. При вивченні цього питання слідрозглянути два поняття — ритмічність та рівномірність. Ритмічність — випускпродукції відповідно до встановленого завдання на кожний окремий відрізок часузвітного періоду. Рівномірність — однаковий випуск продукції за рівнівідрізки часу.

Показники рівномірності та ритмічності виробництва за звітний періодможна визначити на основі даних про випуск продукції за кожну добу, п’ять днів,декаду тощо.

Коефіцієнт ритмічності визначають методомзаліку. В залік ритмічності роботи підприємства включають фактичний випускпродукції на рівні не вищому від планового. Показник визначають як відношенняприйнятого в залік ритмічної роботи випуску продукції до планового за звітнийперіод.

При розрахунках коефіцієнта рівномірності визначають часткувипуску продукції за кожний з відрізків звітного періоду в загальному обсязівиробництва. При цьому також використовують метод заліку, причому в залікприймають фактичну частку випуску продукції за кожний відрізок часу, але небільш від частки, яку він міг би мати, якби випуск продукції проходиврівномірно весь звітний період.

3. Кореляційне дослідження

Методику кореляційного дослідження розглянемо на прикладі залежностівиробництва лляних тканин від валового збору льону-довгунця. Для визначеннязалежності між названими показниками скористаємось рівнянням прямої: />,

де /> - вирівняне значення рівняспоживання;

/> - обсягвиробництва хліба та хлібопродуктів;

/> - шуканіпараметри.

Для спрощення розрахунків складемо наступну таблицю.

Таблиця 1

Розрахункова таблиця для обчислення показників кореляції

Роки

Валовий збір льону-довгунця (тис. т) />

Виробництво лляних тканин (м2) />

Розрахункові дані

2000 8 3 64 9 24 4,06 2001 12 6 144 36 72 4,46 2002 11 4 121 16 44 4,36 2003 11 0,5 121 0,25 5,5 4,36 2004 16 8,6 256 73,96 137,6 4,86 Разом: 58 22,1 706 135,21 283,1 22,1 Середні 11,6 4,42 141,2 27,042 56,62

Параметри рівняння зв’язку визначимо способом найменших квадратівскладеної і системи двох рівнянь з двома невідомими:

/>, де n- кількість років.

Підставивши відповідні дані з таблиці, розв'яжемо дану систему рівнянь:

Отримаємо наступні значення параметрів: />=- 4,976; />=0,81.

Тоді лінійне рівняння зв’язку між виробництвом лляних тканин та валовимзбором льону-довгунця матиме вигляд: />.

Послідовно підставляючи в дане рівняння значення фактичної ознаки />, отримаємо теоретичнезначення результуючої ознаки />.

Для вимірювання тісноти зв’язку і визначення його напрямку при лінійнійзалежності використаємо лінійний коефіцієнт кореляції, який визначається заформулою:

/>.

Всі дані беремо з таблиці 1:

/>; />;

/>.

Скористаємося іншою формулою:

/>; />.

Це означає, що між виробництвом лляних тканин та валовим зборомльону-довгунця існує тісний (/>) прямий(/>>0) зв’язок.

Обчислимо коефіцієнт детермінації як коефіцієнт кореляції в квадраті: />.

Отже, зміни у виробництві лляних тканин на 57,76% залежать від валовогозбору льону-довгунця.

Зобразимо цю залежність на графіку:

4. Типологічний розрахунок

4.1 Зведення та групуваннястатистичних даних

Вихідні дані приймаємо згідно варіанту 2 третьої групи [10-25], [30-35],[40-45].

Таблиця 2

Дані про автотранспортні підприємства

№

автопідприємства

Розв’язок:

1. Оскільки потрібно виділити чотири групи зрівними інтервалами, то перш за все визначаємо крок інтервалу за формулою: />;

/>.

Знаючи інтервал, формуємо групи АТП за кількістю вантажних автомобілів:

Таблиця 3

Розподіл автотранспортних підприємств

Групи АТП за кількістю вантажних автомобілів Кількість вантажних автомобілів Коефіцієнт використання вантажівок Виробіток на 100 машинотон, т/км [20; 35) 34, 20, 23 66, 64, 72 170, 138, 167 [35; 50) 46, 48, 36, 46, 39, 49, 41, 36, 42, 45 69, 65, 67, 63, 78, 71, 64, 66, 77, 69 156, 124, 145, 156, 159, 148, 144, 132, 144, 182 [50; 65) 59, 56, 62, 59, 52 78, 66, 80, 63, 68 162, 162, 191, 196, 164 [65; 80] 80, 67, 70, 68, 76, 79, 67, 80, 72, 76 61, 77, 68, 72, 70, 70, 62, 64, 68, 62 142, 198, 162, 178, 132, 182, 139, 139, 132, 163

1. Для кожної групи підрахуємо питому вагу групи в загальнійчисельності АТП:

1) 28 — 100%

3 — х, тоді />;

2) 28 — 100%

10 — х, тоді />;

3) 28 — 100%

5 — х, тоді />;

4) 28 — 100%

10 — х, тоді />.

Питома вага для всієї сукупності дорівнює:

ПВ=ПВ1+ПВ2+ПВ3+ПВ4=10,7+35,7+17,9+35,7=100%.

2. Для кожної групи підрахуємо кількість вантажних автомобілів всередньому на одне АТП:

/>;

/>.

Кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТП для всієїсукупності дорівнює:

/>.

3. Визначаємо середню продуктивність використання вантажних автомобілівдля кожної групи окремо і для всієї сукупності:

/>т/км;

/>т/км.

4. Визначаємо середній процент використання вантажних автомобілів длякожної групи окремо і для всієї сукупності:

/>;

/>.

Отримані результати представимо у вигляді таблиці:

Таблиця 4

Групування автотранспортних підприємств

Групи АТП за кількістю вантажних автомоб. Кіл-ть АТП Питома вага,% Кількість вантажних. автом. в середньому на одне АТП Середня продуктивність використання вантажних автомобілів

Середній процент використання вантажних

автомобілів

[20; 35) 3 10,7 26 158 67 [35; 50) 10 35,7 43 149 69 [50; 65) 5 17,9 58 175 71 [65; 80] 10 35,7 74 157 67 Разом: 28 100 55 157 69

Висновок:

На основі проведених розрахунків можна зробити такі висновки:

1) Найбільша питома вага в загальній сукупності АТП займаютьавтотранспортні підприємства другої та четвертої групи (35,7%), а найменшапитома вага в першій групі (10,7%).

2) Найбільша кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТПналежать четвертій та третій групам, відповідно 74 і 58 автомобілів. Цякількість більша за кількість вантажних автомобілів в середньому на одне АТПдля всієї сукупності, яка становить 55 автомобілів.

3) Автомобілі третьої та першої групи використовуютьсянайпродуктивніше, оскільки середня продуктивність використання вантажнихавтомобілів становить відповідно 175 та 158 т/км, які вищі за середнє значеннясукупності — 157 т/км.

4) Найвищий середній процент використання вантажних автомобілів втретій групі, який складає 71%, найменший — в першій та четвертій групах (67%).

2. Використовуючи результати попередньогогрупування, утворимо чотири групи АТП за коефіцієнтом використання вантажнихавтомобілів та здійснимо комбінаційний розподіл АТП за кількістю вантажнихавтомобілів і коефіцієнтом використання вантажних автомобілів.

Щоб утворити чотири групи АТП за коефіцієнтом використання вантажівок,визначаємо крок інтервалу:

/>.

Знаючи інтервал, формуємо групи АТП за коефіцієнтом використаннявантажівок:

Таблиця 5

Комбінаційне групування автотранспортних підприємств

Групи АТП за кількістю вантажних автомобілів Групи за коефіцієнтом використання автомобілів Кіл-ть [61; 65,75) [65,75; 70,5) [70,5; 75,25) [75,25; 80] [20; 35) 64 66 72 - 3 [35; 50) 65, 63, 64 69, 67, 66, 69 71 78, 77 10 [50; 65) 63 66, 68 - 78, 80 5 [65; 80] 61, 62, 64, 62 68, 70, 70, 68 72 77 10 Разом: 9 11 3 5 28

Висновок:

На основі комбінаційного групування АТП, можна зробити такий висновок:

Найбільша кількість вантажних автомобілів належать другій і четвертійгрупам, які мають інтервали [35; 50) і [65; 80] відповідно. Найбільш розповсюдженимкоефіцієнтом використання вантажних автомобілів в цих групах є коефіцієнти від66 до 70, які входять в другий інтервал підгрупи [65,75; 70,5).

4.2 Ряди розподілу

Розв’язок:

1. Розрахунок середньої кількості вантажних автомобілівдля кожної групи окремо і для всієї сукупності:

/>;

/>.

2. Мода — це варіанта, яка найчастішезустрічається статистичному ряді розподілу. При розрахунку моди в інтервальномуряді користуються формулою:

Медіана — це варіанта, яка ділить ранжований ряд розподілу на дві рівнічастини, тобто знаходиться в середині варіаційного ряду. При розрахунку медіанив інтервальному ряді користуються формулою:

Для визначення моди і медіани сформуємо наступну таблицю:

Таблиця 6

Дані для обчислення характеристик центру розподілу

Групи АТП

за кількістю

вантажних авт.

Кількість

АТП

Середина

інтервалу

Кумулятивна

(накопичена)

частота

[20; 35) 3 27,5 3 [35; 50) 10 42,5 13 [50; 65) 5 57,5 18 [65; 80] 10 72,5 28 Разом 28 - -

Оскільки максимальна частота f1max=10, то модальний інтервал- Мо1=35-50;

f2max=10, то модальний інтервал — Мо2=65-80.

/>;

/>.

Знайдемо моду графічно, де на осі ОХ відкладемо інтервал, а на осі ОУ — кількість АТП (Графік 3).

/>/>

Оскільки половина динамічного ряду />, то медіанний інтервал — Ме=[50; 65).

Знайдемо медіану графічно, де на осі ОХ відкладемо інтервал, а на осіОУ — кумулятивну частоту.

3. Для обчислення показників варіаціїкількості вантажних автомобілів складемо наступну таблицю:

Таблиця 7

Розрахункові дані для обчислення показників варіації

Групи за кількістю вант. автом.

Кіл-ть АТП, />

Сер. інтерв. />

Розрахункові дані

[20; 35) 3 27,5 82,5 -26,79 80,37 2153,11 756,25 2268,75 [35; 50) 10 42,5 425 -11,79 117,9 1390,04 1806,25 18062,5 [50; 65) 5 57,5 287,5 3,21 16,05 51,52 3306,25 16531,25 [65; 80] 10 72,5 725 18,21 182,1 3316,04 5256,25 52562,5 Разом: 28 ´ 1520 ´ 396,42 6910,71 ´ 89425

Середня кількість вантажних автомобілів:

/>=/>= />=54,29 автом.

Використовуючи дані таблиці визначимо:

1. Розмах варіації: />=80-20=60автом.

2. Середнє лінійне відхилення:

/> автом.

3. Середнє квадратичне відхилення:

/> автом.

4. Дисперсію:

як різницю квадратів

як квадрат квадратичного відхилення

методом моментів:

/>,

/>; />;

А — середина інтервалу (варіанта), якій відповідає найбільша частота

і — величина інтервалу.

/>, і=15

/>;

/>.

5. Коефіцієнт осциляції:

/>%.

6. Квадратичний коефіцієнт варіації:

/>%.

Оскільки />, то статистичнасукупність вважають однорідною, а середню типовою.

Для обчислення групових дисперсій виробітку на 100 машинотон сформуємотаблицю.

Визначимо розмір інтервалу за другою інтервальною ознакою (виробітком):

Таблиця 8

Розрахункові дані для обчислення групових дисперсій

Групи за кількістю викор. вант. автом. Групи АТП за виробітком

Кіл-ть

АТП

Розрахункові дані

[20; 35) [124; 142,5) 1 133,25 133,25 -24,75 612,56 [142,5; 161) 151,75 0,0 0,00 0,00 [161; 179,5) 2 170,25 340,5 12,25 300,13 [179,5; 198] 188,75 0,0 0,00 0,00 Разом ´ 3 ´ 473,75 ´ 912,69 [35; 50) [124; 142,5) 2 133,25 266,5 -18,75 703,13 [142,5; 161) 7 151,75 1062,25 -0,25 0,44 [161; 179,5) 170,25 0,0 0,00 0,00 [179,5; 198] 1 188,75 188,75 36,75 1350,56 Разом ´ 10 ´ 1517,5 ´ 2054,13 [50; 65) [124; 142,5) 133,25 0,0 0,00 0,00 [142,5; 161) 151,75 0,0 0,00 0,00 [161; 179,5) 3 170,25 510,75 -7,75 180, 19 [179,5; 198] 2 188,75 377,5 10,75 231,13 Разом ´ 5 ´ 888,25 ´ 411,32 [65; 80] [124; 142,5) 5 133,25 666,25 -21,75 2365,31 [142,5; 161) 151,75 0,0 0,00 0,00 [161; 179,5) 3 170,25 510,75 15,25 697,69 [179,5; 198] 2 188,75 377,5 33,75 2278,13 Разом ´ 10 ´ 1554,5 5341,13 Всього ´ 28 ´ 4434 8719,27

Визначаємо середній виробіток для всієї сукупності:

/> т/км.

Розрахуємо середній виробіток для кожної групи:

/> т/км; /> т/км;

/> т/км; /> т/км.

Розраховуємо внутрішньогрупові дисперсії:

/>; />; />;

/>; />.

Тоді середня із внутрішньо групових дисперсій:

/>; />.

Розраховуємо міжгрупову дисперсію:

/>;

Обчислимо загальну дисперсію як суму розрахованих дисперсій:

/>;

/>.

Перевіримо отриманий результат, обчисливши загальну дисперсію яксередньозважену:

=396,4.

Результати майже збіглися (відхилення склало 0,1 за рахунокзаокруглення).

Обчислимо коефіцієнт детермінації:

/>.

Це означає, що 21,47% загальної дисперсії виробітку обумовленокількістю вантажних автомобілів, а решта 78,53% зумовлено іншими факторами.

Емпіричне кореляційне відношення складає:

/>.

Визначаємо дисперсію долі автотранспортних підприємств третьої групи:

/>, тодідисперсія:

/> де d — частка підприємств групи.

/>.

Висновок:

На основі проведених розрахунків можна зробити такі висновки:

1) Середня кількість вантажних автомобілів для всієї сукупності становить55 автомобілів. Центр ряду розподілу (моду) і медіану обчислювали за допомогою формулі графічно, результати за двома показниками становлять відповідно 43,75; 70 і53.

2) Розраховуючи показники варіації кількості вантажних автомобілів отримали,що розмах варіації склав 60, а відхилення варіюючої ознаки від середньої величини/> автомобілів. Дисперсія обчисленатрьома методами становить 246,35, а середнє квадратичне відхилення 15,71. Статистичнасукупність однорідна є однорідною, про це свідчить коефіцієнт варіації, який менше33%. Загальна дисперсія виробітку на 100 машинотонн склала 396,5, обчислюваласьметодом складання середньої із внутрішньогрупових дисперсій і міжгрупової дисперсіїта як середньозважена.

3) Коефіцієнт детермінації становить 0,2147, а це означає, що 21,47% загальноїдисперсії виробітку на 100 машинотонн обумовлено кількістю вантажних автомобілів,а решта 78,53% зумовлена іншими факторами.

4) Емпіричне кореляційне відношення дорівнює 0,4634 і показує, що залежністьміж виробітком на 100 машинотонн і кількістю вантажних автомобілів середня.

4.3 Ряди динаміки

А. Маємо наступні дані про виробництвоосновних видів продовольчих товарів на душу населення в Україні:

Таблиця 9

Виробництво продовольчих товарів в Україні

№ Вид продукції n-4 n-3 n-2 n-1 N 72 Паштет курячий 7,4 8,5 7,7 6,9 6,1

Розв’язок:

1) Середній рівень ряду:

/>.

2) 1. Абсолютний приріст ланцюговий:

/>;

/>; />;

/>; />.

Абсолютний приріст базисний:

/>;

/>; />;

/>; />.

2. Коефіцієнт зростання ланцюговий:

/>; />; />; />; />.

Коефіцієнт зростання базисний:

/>;

/>; />;

/>; />.

3. Темп зростання ланцюговий:

/>;

/>; />;

/>; />.

Темп зростання базисний:

/>;

/>; />;

/>; />.

4. Темп приросту ланцюговий:

/>; />; />;

/>; />.

Темп приросту базисний:

/>; />; />;

/>; />.

5. Абсолютне значення одного процента приросту:

/>; />; />;

/>; />.

3) 1. Середній абсолютний приріст обчислюємо за формулою:

/>.

2. Середній коефіцієнт зростання обчислюємо за формулою:

/>.

3. Середній темп зростання:

/>.

4. Середній темп приросту:

/>.

5. Середнє абсолютне значення одного процента приросту:

/>.

Для наглядності, обчислені показники можна подати у вигляді таблиці:

Таблиця 10

Основні характеристики ряду динаміки

Показник Роки 2002 2003 2004 2005 2006 Паштет курячий, кг 7,4 8,5 7,7 6,9 6,1 Середній рівень ряду 7,32

Абсолютний приріст:

ланцюговий

базисний

- 1,1 -0,8 -0,8 -0,8 - 1,1 0,3 -0,5 -1,3

Коефіцієнт зростання:

ланцюговий

базисний

- 1,15 0,91 0,9 0,88 - 1,15 1,04 0,93 0,82

Темп зростання,%:

ланцюговий

базисний

- 115 91 90 88 - 115 104 93 82

Темп приросту,%:

ланцюговий

базисний

- 15 -9 -10 -12 - 15 4 -7 -18 Абсолютне значення 1% приросту - 0,074 0,085 0,077 0,069 Середній абсолютний приріст -0,325 Середній коефіцієнт зростання 0,953 Середній темп зростання,% 95,3 Середній темп приросту,% -4,7 Середнє абс. значення 1% приросту 0,076

Висновок:

На основі проведених розрахунків можна зробити такі висновки:

1) Обчислено, що середній рівень виробництва курячого паштету за 5років становить 7,32 кг. Розраховані аналітичні показники ряду показують, що починаючиз 2002 року виробництво продукції зменшується.

Середні узагальнюючі характеристики ряду динаміки показують, зменшення показниківряду. Так середній абсолютний приріст від’ємний (-0,325), а середній темп зростанняменше 100% (95,3%).

Зобразимо динамічний ряд графічно (Графік 6).

/>/>/>

Б.

Таблиця 11. Дані про витрати на рекламу підприємства “ВІК”

На основі даних підприємства про витрати на рекламу за три рокипроведемо вирівнювання динамічного ряду трьома методами:

Метод ступінчатої середньої (середньої арифметичної):

Таблиця 12

Вирівнювання ряду методом ступінчастої середньої

Рік Квартал Витрати Сума за 3 кв. Середні за 3 кв. Базовий І

/>153

461 153,7 ІІ 154 ІІІ 154 IV 155

466

155,3 Минулий І 155 ІІ 156 ІІІ 157

474

158,0 IV 158 Звітний І 159 ІІ 160

483

161,0 ІІІ 161 IV 162

Метод плинних середніх:

Таблиця 13

Вирівнювання ряду методом плинних середніх

Рік Квартал Витрати Суми по плинності за 3 кв. Середні плинні Базовий І

/>153

- - ІІ 154 - - ІІІ 154 461 153,7 IV

/>155

463 154,3 Минулий І 155 464 154,7 ІІ 156 466 155,3 ІІІ

/>157

468 156 IV 158 471 157 Звітний І 159 474 158 ІІ

/>160

477 159 ІІІ 161 480 160 IV 162 483 161

Метод аналітичного вирівнювання ряду по прямій:

Рівняння прямої може бути виражене наступною формулою:

/>,

де /> - значення рівнів вирівняногоряду, які слід розрахувати; />і /> - параметри прямої; /> - показник часу (роки).

Параметри />і /> знаходимо з системи двох рівнянь,за допомогою способу найменших квадратів:

/>, де у — рівні фактичного ряду динаміки,

п — число членів ряду.

Оскільки />, то отримаємо:

/>, звідси />; />.

Таким чином, теоретичні рівні можна легко обчислити:

Таблиця 14

Вирівнювання динамічного ряду по прямій

Рік Квартал

Факт.

витрати

Відхилення від

кварт., який має

центральне положення

Розрахункові величини

для визначення

параметрів рівняння

Теоретичні витрати

базовий І 153 -11 121 -1683 152,6 ІІ 154 -9 81 -1386 153,4 ІІІ 154 -7 49 -1078 154,2 IV 155 -5 25 -775 155 минул. І 155 -3 9 -465 155,8 ІІ 156 -1 1 -156 156,6 ІІІ 157 1 1 157 157,4 IV 158 3 9 474 158,2 звітний І 159 5 25 795 159 ІІ 160 7 49 1120 159,8 ІІІ 161 9 81 1449 160,6 IV 162 11 121 1782 161,4 Всього 1884 572 234 -

Підставляючи з таблиці потрібні суми одержимо, що:

/>; />, тоді />.

Підставляючи в дане рівняння значення t, отримаємо шукані т

теоретичні рівні динамічного ряду. Зображення подано на графіку 7:

Графік 7. Витрати на рекламу (фактичний і вирівняний ряди)

Розрахуємо показники сезонної хвилі:

Висвітлити і виміряти ступінь сезонних коливань можна за допомогою індексасезонності:

/>, />, />

/>; />;

/>.

Розрахунки подамо у вигляді таблиці:

Таблиця 15

Розрахункова таблиця для обчислення індекса сезонності

Рік Квартал

Фактичні

витрати

Теоретичні витрати Індекси сезонності

для />

базовий І 153 152,6 0,994 1,003 ІІ 154 153,4 1,000 1,004 ІІІ 154 154,2 1,000 0,999 IV 155 155 1,006 1,000 минул. І 155 155,8 0,990 0,995 ІІ 156 156,6 0,997 0,996 ІІІ 157 157,4 1,003 0,997 IV 158 158,2 1,010 0,999 звітний І 159 159 0,991 1,000 ІІ 160 159,8 0,997 1,001 ІІІ 161 160,6 1,003 1,002 IV 162 161,4 1,009 1,004

Графічне зображення хвилі сезонних коливань зображено на графіку 8:

Обчислимо показники варіації сезонної хвилі, але для цього спочаткупобудуємо допоміжну таблицю:

Таблиця 16

Розрахункова таблиця для обчислення показників варіаціїсезонної хвилі

Рік Квартал

базовий І 0,994 0,006 0,000036 ІІ 1,000 0,000 0,000 ІІІ 1,000 0,000 0,000 IV 1,006 0,006 0,000036 минулий І 0,990 0,01 0,0001 ІІ 0,997 0,003 0,000009 ІІІ 1,003 0,003 0,000009 IV 1,010 0,01 0,0001 звітний І 0,991 0,009 0,000081 ІІ 0,997 0,003 0,000009 ІІІ 1,003 0,003 0,000009 IV 1,009 0,009 0,000081 Разом: 12 0,062 0,00047

/>1) амплітудаколивань

/>;

середнє лінійне відхилення

/>;

середнє квадратичне відхилення

/>;

дисперсія />

/>;

коефіцієнт варіації

/>, де />.

Висновок:

На основі проведених розрахунків можна зробити такі висновки:

1) Щоб виявити більш чітку тенденцію зміни витрат на рекламу, було застосованодля її розрахунку спеціальні статистичні методи, а саме: метод ступінчастих середніх,метод плинних середніх та метод аналітичного вирівнювання. В результаті отрималибільш плавну тенденцію збільшення витрат на рекламу підприємства. А обчислені, методоманалітичного вирівнювання теоретичні витрати показують незначні відхилення від фактичних.

2) Обчислені сезонні коливання також є незначними. Амплітуда коливань становить0,01, середнє лінійне відхилення — 0,0052 (або 0,52%), середнє квадратичне відхилення- 0,0063 (0,63%), дисперсія — 0,000039, а коефіцієнт варіації склав 0,63%.

4.4 Індекси

А.

Таблиця 17. Дані про реалізацію товарів

Розв’язок:

1. а) Індивідуальні індекси цін:

/> , 1) />;

2) />.

Ціна на паштет курячий і на паштет свининий в звітному році порівняно збазисним зросла на 10%. б) Індивідуальні індекси кількості проданого товару:

1) />;

2) />.

В звітному році паштет курячий і паштет свининий було продано на 10% більше,ніж у базовому періоді. в) Індивідуальні індекси товарообороту:

/>;

1) />;

2) />.

Товарооборот на паштет курячий і паштет свининий в звітному році порівняноз базисним збільшився на 21%.

2. Загальний індекс фізичного обсягу реалізації:

/>; />.

В звітному періоді порівняно з базисним товарів було продано на 10% більше.

3. Загальний індекс товарообороту:

/>; />.

Товарооборот на паштет курячий і паштет свининий в звітному періоді зрісна 21%.

4. а) Загальний індекс цін:

Ціни на товари в звітному періоді зросли на 10%.

б) Сума економії чи перевитрат від зміни ціни, складатиме:

/>.

Зміна товарообороту:

за рахунок зміни ціни:

Отже зміна товарообороту за рахунок зміни ціни складає 4726,82 тис. грн.за рахунок зміни кількості проданого товару:

Отже, зміна товарообороту за рахунок зміни обсягу продажу становить 4269,78тис. грн.

Покажемо взаємозв’язок обчислених індексів:

/>;

/>.

Результати збіглися, що свідчить про правильність розрахунку.

Б. Таблиця 18

Дані про середньорічну заробітну плату та чисельність працюючих

Розв’язок:

1. Для обчислення зміни середньомісячної заробітної плати працівників визначимоіндекс змінного складу:

/> тоді:

Отже середньомісячна заробітна плата працівників збільшилась на 9,7%.

2. Для того щоб визначити, що більшою мірою вплинуло на зміну середньоїзаробітної плати: зміна її рівня окремо на кожній галузі чи зміна в структурічисельності працівників галузей, обчислимо відповідно індекс фіксованого складута індекс структурних зрушень:

/>; />

/>;

Таким чином, за рахунок зміни заробітної плати окремо на кожній галузі середньорічназаробітна плата підвищилась на 9,8%, а зміни чисельності працюючих не вплинулана зміну середньорічної заробітної плати.

Можна показати взаємозв’язок між обчисленими індексами:

/>.

Результати збіглися, що свідчить про правильність розрухунків. Математичнодоведено залежність між індексами.

Висновки

Дана робота є прикладом практичного застосування дисципліни “Статистика".Її завдання охоплюють різноманітні напрямки статистичних досліджень. Ця курсоваробота охоплює наступні теми загальної теорії статистики: “Зведення йгрупування статистичних матеріалів", “Ряди розподілу”, “Середні величини",“Показники варіації", “Ряди динаміки” та “Індекси” й основні темисоціально-економічної статистики.

На основі вивчених тем, курсової роботи можна зробити такі висновки:

1) Статистичне зведення — це упорядкування, систематизація я науковаобробка статистичних даних з метою одержання узагальнюючих характеристик явища,яке вивчається по цілому ряду істотних для нього ознак.

2) Однією із найважливіших характеристик сукупності є середні. Вонавказує на розмір кількісно варіюючої ознаки, який віднесений до одиницісукупності.

3) Динамічний ряд являє собою перелік числових значень певного статистичногопоказника в послідовні моменти чи періоди часу.

4) Річні рівні багатьох показників суттєво залежать від сезону. В такихвипадках при збільшенні інтервалів, закономірність зміни не лише непроявляється, але і затуманюється. Лише спостереження за місячними рівнямидозволяє виявити коливання в ряді викликані впливом сезонності.

Під час виконання даної роботи були вирішені наступні завдання: закріпленотеоретичні знання з раніше вивченої дисципліни “Вища математика” та засвоєноосновні поняття та терміни дисципліни “Статистика", оцінено можливостіпрактичного застосування набутих теоретичних знань для роз’язання конкретнихекономічних задач, засвоєні методи систематизації даних та обчисленняузагальнюючих статистичних показників, набуто вміння оцінювати ряди динаміки,вивчено індексний метод, кореляційний зв’язок між показниками, закріпленізнання з основних розділів соціально-економічної статистики.

Список використаної літератури

1. Головач А.В., Ерина А.М.,Трофимов В.Н. Критерии математической статистики в экономических исследованиях- М.: Статистика 1983.

2. Економическая статистика. К.: МежрегиональнаяАкадемия управления персоналом, 1999 — 82 с.

3. Закон України про державну статистику. ГолосУкраїни, 1992. №201 від 17.09.92 р.

4. Методичні вказівки 063-278 до виконання курсовоїроботи з курсу “Статистика" для студентів спеціальності 7.050.106 “Облік іаудит" заочної форми навчання / Кушнір Н.Б., Горбачук Ю.А., — Рівне: РДТУ.2001. — 36 с.

5. Методичні вказівки 063-279 до виконання курсовоїроботи з курсу “Статистика" для студентів спеціальності 7.050.106 “Облік іаудит" заочної форми навчання / Кушнір Н.Б., Горбачук Ю.А., — Рівне: РДТУ.2001. — 36 с.

6. Міжнародна статистика. Т.: Економічна думка, 2000 — 194 с.

7. Социально-економическая статистика. Учебник. Подред. А.В. Головача. — К.: Вища школа, 1991 — 210 с.

8. Статистика. Збірник задач: Навч. Посібник / За редакцієюА.В. Головача та ін. — К.: Вища школа, 1994.

9. Статистика. Підручник за ред. А.В. Головача, А.М. Єріної,О.В. Козирева. — К.: Вища школа, 1993 — 623 с.

10. Статистика: Підручник / За наук. редакцією С.С. Герасименка- К., 2000 — 467 с.

11. Статистический словарь. Под ред. М.А. Королева 2-еизд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1989. — 623 с.

12. Статистичний щорічник України за 2004 р. / за ред. О.Г.Осауленко. — К.: ”Техніка” 2005 р.

13. Статистичний щорічник України за 2003 р. / за ред. О.Г.Осауленко. — К.: ”Техніка” 2004 р.

14. Теорія статистики: Практикум — К.: Тов “Знания",КОО, 1997.

Додатки

Додаток 1

Таблиця 19

Виробництво товарів легкої промисловості

1913 1940 1950 1955 1960 1965 1970 1975 1980

Тканини, млн. м2

10,0 27,9 41,3 104,8 214,2 341 503 810 985 бавовняні 4,7 13,8 20,6 48,2 97,7 184 238 410 481 вовняні 5,3 12,0 7,9 13,9 25,9 30 66 72 75 лляні - 2,1 0,4 0,1 0,4 31 61 81 82 шовкові - - 1,3 14,1 39,8 48 88 178 258 Неткані матеріали типу тканин - - - - 0,0 4 13 31 51 Трикотажні вироби, млн. шт. ... 42,4 35,3 93,8 129 180 218 168 194 Панчішно-шкарпеткові вироби, млн. пар ... 79,4 79,9 166 213 271 283 324 354 Взуття млн. пар 8,0 40,8 28,8 43,8 76,8 95,3 149 165 177 Валяне взуття (включаючи фетрове), тис. пар ... 413 502 1008 1628 1782 1521 1304 1459 Гумове взуття, млн. пар ... 0,5 1,5 2,8 5,2 7,5 12,3 21,4 22,4

Килими, килимові вироби, тис. м2

... ... ... ... 283 368 679 1558 2565 Сумки (без дитячих, польових і спец), тис. шт. ... ... ... ... ... ... 11215 9619 10043 Ремені, тис. шт. ... ... ... ... ... ... 1319 2946 4056

1985 1990 1995 2000 2001 2002 2003

Тканини, млн. м2

1160 1210 169 67 75 90 77 бавовняні 534 565 78 37 41 54 36 вовняні 67 72 15 7 6 6 5 лляні 96 98 20 3 6 4 0,5 шовкові 283 283 19 7 7 6 10 Неткані матеріали типу тканин 139 161 23 13 15 20 26 Трикотажні вироби, млн. шт. 320 351 27,0 16,5 21,8 25,3 30,3 Панчішно-шкарпеткові вироби, млн. пар 388 443 119 40,0 37,0 41,4 43,9 Взуття млн. пар 186 196 20,6 13,5 15,2 15,0 15,9 Валяне взуття (включаючи фетрове), тис. пар 1228 1359 92 9 8 3 0,5 Гумове взуття, _т. _. пар 29,3 32,3 7,3 2,2 2,5 2,7 3,6

Килими, килимові вироби, тис. м2

2653 3145 281 5189 4657 3873 4172 Сумки (без дитячих, польових і спец), тис. _т. 11837 12303 1867 820 928 2003 3932 Ремені, тис. _т. 7044 4542 40 6 161 11 2

Додаток 2

Таблиця 20

Валовий збір сільськогосподарських культур

1985 1990 1995 2000 2001 2002 2003 2004 Льон-довгунець, тис. т. 114 108 48 8 12 11 11 16

еще рефераты

Еще работы по экономике

Реферат по экономике

Статистика производства и обращения продукции и услуг

1 Сентября 2013

Реферат по экономике

Статистика промышленного предприятия

1 Сентября 2013