Реферат: Відкрите акціонерне товариство
Міністерство освіти і науки України
Полтавський національний технічний університет
імені Юрія Кондратюка
Економічний факультет
Кафедра економіки підприємства
КУРСОВА РОБОТА
з дисципліни «Економіка підприємства»
Виконав студент:
Керівник роботи:
Полтава 200 р.
Зміст
Вступ
1. Характеристика товариства з обмеженою відповідальністю
Поняття товариства з обмеженою відповідальністю
2. Основні фонди підприємства
2.1.Склад, структура і показники руху
2.2. Показники використання основних виробничих фондівпідприємства
2.3. Визначення амортизаційнихвідрахувань, аналіз діючих методів нарахування амортизації
3. Оборотні кошти підприємства
3.1. Склад, характеристика і структура оборотних коштівпідприємств
3.2. Розрахунок середньорічного залишку оборотних коштів зазвітний рік
3.3. Показники використання тарозрахунок вивільнення або залучення оборотних коштів
4. Основні техніко економічні показники діяльностіпідприємства
Висновки
Використана література
Зміст.
Вступ
1. Характеристика відкритого акціонерного товариства
2. Основні фонди підприємства
2.1. Склад, структура, показники руху основних фондів
2.2. Показники використання основних виробничих фондів
Підприємства
2.3. Розрахунок амортизаційних відрахувань
3. Оборотні кошти підприємства
3.1. Характеристика, склад та структура оборотних коштів
3.2. Розрахунок середньорічного залишку оборотних коштів за
звітний рік
3.3. Показники використання та розрахунок вивільнення або
залучення оборотних коштів
4. Основні техніко-економічні показники виробничо — господарської
діяльності підприємства
Висновки
Література
Вступ
В умовах ринкової економіки підприємство — цетоваровиробник, основний виробничий суб'єкт економіки. Економічна сутністьпідприємства полягає в тому, що воно має за мету отримання прибутку. Йогодіяльність спрямована на отримання прибутку після реалізації товару.Об'єктивними умовами його існування є безперервний, постійно повторюванийпроцес виробництва, тобто відтворення. Як фактори виробництва воно має робочусилу і виробничі фонди.
В сучасномуекономічному становищі діяльність будь-якого підприємства неможлива безретельного аналізу кожного фактора як внутрішнього так і зовнішньогосередовища. Це пов’язано зі складною структурою підприємства і з освітленимизв’язками підприємства з іншими суб’єктами підприємницької діяльності, іорганами державної влади, які відповідно складають конкуренцію і контролюютьзаконність діяльності підприємства. В жорстокій конкурентній боротьбівирішальне значення може мати зниження витрат підприємства за рахунок більшраціонального використання всіх видів ресурсів, підвищення продуктивності праці,прискорення обороту грошових коштів, максимально ефективного використання своїхвиробничих потужностей і т.д. Тому оцінка даних показників повинна проводитисяна підприємстві регулярно, слідуючи при цьому двом цілям:
1) оцінити результат діяльності підприємства вперіоді, що аналізується, і порівняти з минулим, для виявлення покращення чипогіршення в становищі підприємства;
2) виходячи з отриманих результатів аналізу,спланувати стратегію діяльності підприємства в плановому періоді длястабілізації фінансового становища і прогресу в подальшому.
Щоб досягти цихцілей підприємство аналізує свою діяльність по різним системамтехніко-економічних показників, які в сукупності дають загальну характеристикустановища справ на даному етапі за аналізуємий період.
1. Характеристика товариства зобмеженою відповідальністю
Господарське товариство – це підприємство, установи, організації, створені на договірних засадахміж юридичними особами та громадянами шляхом об’єднання їх майна та підприємницькоїдіяльності з метою отримання прибутку. Господарські товариства є юридичнимиособами.
Господарські товариства бувають:
- акціонерні товариства;
- товариства з обмеженою відповідальністю;
- товариства з додатковою відповідальністю;
- повні товариства;
- командитні товариства.
Акціонерне товариство – це товариство з статутним фондом, поділеним на визначену кількістьакцій з рівною номінальною вартістю, і несе відповідальність по зобов’язаннямтільки майном товариства. Акціонерне товариство буває закритого то відкритоготипу.
Повне товариство –товариство, всі учасники якого займаються спільною підприємницькою діяльністю інесуть солідарну відповідальність за зобов’язаннями товариства усім своїммайном.
Командитне товариство – це товариство, в якому разом з одним або більше учасниками, щоздійснюють підприємницьку діяльність і несуть відповідальність зазобов’язаннями товариства всім своїм майном, є один або більше учасників, якінесуть відповідальність тільки в межах своїх вкладів у майно товариства.
Товариство з обмеженою відповідальністю – це товариство з статутним фондом, поділеним на частки, розмір якихвизначається установчими документами, учасники цього товариства несуть майновувідповідальність в межах їх вкладів.
Товариство з додатковою відповідальністю – це товариство, статутний фонд якого поділений на частки увизначеному установчими документами розмірі. Учасники такого товариствавідповідають за його боргами своїми внесками в статутний фонд, а принедостатності їх – додатково майном, що їм належить в однаковому розмірі довнесків.
Основними принципами діяльності підприємстває:
1. Вільний вибір видів діяльності.
2. Самостійне формування програми діяльності.
3. Вільний вибір місцезнаходженняпідприємства.
4. Самостійне залучення і використанняматеріально-технічних, фінансових, трудових та природних ресурсів в межахобумовлених законодавством.
5. Самостійний вибір форм та систем оплатипраці (крім державних і бюджетних підприємств).
6. Вільне розпорядження прибутком, щозалишився після уплати податків.
7. Можливість самостійно здійснюватизовнішньоекономічну діяльність.
Порядок створення підприємства:
· прийняття учасниками рішення про створення підприємства, проведенняорганізаційного збору;
· розробка установчих документів, затвердження їх власниками на зборі,оформлення протоколу збору, відкриття тимчасового поточного рахунку в
банку (якщо це потрібно згідно діючогозаконодавства);
· завірення установчих документів у нотаріуса;
· державна реєстрація підприємства в органах виконавчої влади;
· реєстрація підприємства в органах державної статистики, податковоїадміністрації, в різноманітних фондах;
· виготовлення печатки і штампів;
· відкриття постійного поточного рахунку та інших рахунків в банку абобанках.
Підприємство створюється згідно з рішеннямвласника (власників) майна чи уповноваженого ним (ними) органу,підприємства-засновника, організації або за рішенням трудового колективу увипадках і порядку, передбачених Законом України «Про підприємства вУкраїні» та іншими законами України. Рішення про створення підприємства увипадках, передбачених чинним законодавством, приймається за погодженням зАнтимонопольним комітетом України. Підприємство може бути створено внаслідокпримусового поділу іншого підприємства відповідно до антимонопольногозаконодавства України.
Підприємство може бути створено в результатівиділення із складу діючого підприємства, організації одного або кількохструктурних підрозділів, а також на базі структурної одиниці діючих об'єднаньза рішенням їх трудових колективів, якщо на це є згода власника чиуповноваженого ним органу.
Створення підприємств шляхом виділенняздійснюється із збереженням за новими підприємствами взаємозобов’язань таукладених договорів з іншими підприємствами.
У випадках, коли для створення і діяльностіпідприємства потрібні природні ресурси, дозвіл на їх використання видаєтьсявідповідною Радою народних депутатів, а в передбачених законодавчими актамивипадках — Верховною Радою України за поданням первинного природокористувачапри наявності позитивного висновку державної екологічної експертизи абовідповідної Ради народних депутатів. Відмову у наданні природних ресурсів можебути оскаржено в порядку, передбаченому законодавством України.
Підприємству може бути передана у колективнувласність або надана у користування, в тому числі на умовах оренди, земельнаділянка в порядку, встановленому Земельним кодексом України.
Підприємство набуває прав юридичної особи віддня його державної реєстрації.
Для державної реєстрації суб'єктапідприємницької діяльності юридичної особи подаються такі документи:
o рішення власника (власників) майна абоуповноваженого ним (ними) органу про створення юридичної особи (крім приватногопідприємства).Якщо власників або уповноважених ними органів два і більше, такимрішенням
є установчий договір, а також протоколустановчих зборів (конференції) у випадках, передбачених законом;
o статут, якщо це необхідно для створюваноїорганізаційної форми підприємництва;
o реєстраційна картка встановленого зразка, яка єводночас заявою про державну реєстрацію;
o документ, що засвідчує сплату власником(власниками) внеску до статутного фонду суб'єкта підприємницької діяльності врозмірі, передбаченому законом;
o документ, що засвідчує внесення плати за державнуреєстрацію.
За державну реєстрацію справляється плата: дляюридичних осіб — 7 неоподатковуваних мінімумів.
Місцезнаходженням суб'єкта підприємницькоїдіяльності (юридичної особи) на дату державної реєстрації може бутимісцезнаходження (місце
проживання) одного із засновників абомісцезнаходження за іншою адресою, що підтверджується договором оренди абоіншим відповідним договором.
Органам державної реєстрації забороняєтьсявимагати від суб'єктів підприємницької діяльності додаткові документи, непередбачені Законом України «Про підприємництво».
Державна реєстрація суб'єктів підприємницькоїдіяльності проводиться за наявності всіх необхідних документів за заявочнимпринципом протягом не більше п'яти робочих днів. Органи державної реєстраціїзобов'язані протягом цього терміну внести дані з реєстраційної картки доРеєстру суб'єктів підприємницької діяльності та видати свідоцтво про державнуреєстрацію встановленого зразка з проставленим ідентифікаційним кодом (дляюридичних осіб), який надається органам державної реєстрації органами статистики,або ідентифікаційним номером фізичної особи — платника податків та іншихобов'язкових платежів.
За порушення термінів реєстрації та вимогуподання для реєстрації документів, не передбачених законом, посадові особинесуть адміністративну відповідальність згідно із законодавством.
У п'ятиденний термін з дати реєстрації органидержавної реєстрації направляють примірник реєстраційної картки з відміткою продержавну реєстрацію відповідному державному податковому органу і органудержавної статистики та подають відомості про державну реєстрацію суб'єктапідприємницької діяльності до органів Фонду соціального страхування іПенсійного фонду України.
Свідоцтво про державну реєстрацію суб'єктапідприємницької діяльності та копію документа, що підтверджує взяття його наоблік у державному податковому органі, є підставою для відкриття рахунків убудь-яких банках України та інших держав за вибором суб'єкта підприємницькоїдіяльності і за згодою цих банків у порядку, що встановлюється Національнимбанком України.
Повідомлення про відкриття або закриттярахунків у банках суб'єкт підприємницької діяльності зобов'язаний направитидержавному податковому органу, в якому він обліковується як платник податків ізборів (обов'язкових
платежів). Таке повідомлення протягом трьохробочих днів з дня відкриття або закриття рахунку (включаючи день відкриття абозакриття) подається особисто або направляється на адресу відповідногодержавного податкового органу з повідомленням про вручення. Форма і змістповідомлення про відкриття або закриття рахунків у банках встановлюєтьсяцентральним податковим органом України.
У разі зміни назви, організаційно-правовоїформи суб'єкта підприємницької діяльності, а також форми власності суб'єктипідприємницької діяльності у місячний термін з моменту настання зазначених змінзобов'язані подати для перереєстрації.
Перереєстрація суб'єкта підприємницькоїдіяльності проводиться в порядку, встановленому для його реєстрації.
У разі перереєстрації суб'єкта підприємницькоїдіяльності, що визначається правонаступником підприємства, приватизованого якцілісний майновий комплекс, подається документ, який засвідчує право власностіна зазначений об'єкт.
Суб'єкт підприємницької діяльності має правовідкривати свої філії (відділення), представництва без створення юридичноїособи. Відкриття зазначених підрозділів не потребує їх державної реєстрації.Суб'єкт підприємницької діяльності повідомляє про відкриття філії (відділення),представництва орган державної реєстрації шляхом внесення додаткової інформаціїв свою реєстраційну картку.
Відповідальність за відповідність чинномузаконодавству установчих документів, що подаються для проведення реєстрації,несе власник (власники) або уповноважені ним органи, які подають документи дляреєстрації суб'єкта підприємництва.
У разі зміни свого місцезнаходження суб'єктпідприємницької діяльності в семиденний термін повинен повідомити про це органдержавної реєстрації.
Невиконання цієї вимоги дає право органамдержавної реєстрації звернутися до суду (арбітражного суду) з позовом проскасування державної реєстрації.
Скасування державної реєстрації здійснюєтьсяза заявою власника (власників) або уповноважених ним (ними) органів чи заособистою заявою підприємця-громадянина, а також на підставі рішення суду(арбітражного суду) в разі:
визнаннянедійсними або такими, що суперечать законодавству, установчих документів;
здійсненнядіяльності, що суперечить установчим документам та законодавству України;
несвоєчасногоповідомлення суб'єктом підприємницької діяльності про зміну його назви,організаційної форми, форми власності та місцезнаходження;
визнання суб'єктапідприємницької діяльності банкрутом ;
неподання протягомроку до органів державної податкової служби податкових декларацій, документівфінансової звітності згідно з законодавством.
Скасування державної реєстрації суб'єктапідприємницької діяльності здійснюється органом державної реєстрації занаявності ліквідаційного балансу, складеного і затвердженого згідно ззаконодавством, та інших документів, що підтверджують проведення заходів щодо ліквідаціїсуб'єкта підприємницької діяльності як юридичної особи, перелік якихвизначається Кабінетом Міністрів України, шляхом виключення його з Реєструсуб'єктів підприємницької діяльності.
Орган державної реєстрації в десятиденнийтермін повідомляє відповідні державні податкові органи та органи державноїстатистики про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницькоїдіяльності.
Скасування державної реєстрації позбавляєсуб'єкта підприємницької діяльності статусу юридичної особи і є підставою длявиключення його з Єдиного державного реєстру підприємств і організацій України.
Відмову в державній реєстрації може бутиоскаржено в судовому порядку. За державну реєстрацію справляється плата: дляюридичних осіб — 7 неоподатковуваних мінімумів.
Поняття товариства з обмеженоювідповідальністю
Товариством з обмеженою відповідальністювизнається товариство, що має статутний фонд, розділений на частки, розмір якихвизначається установчими документами.
Учасники товариства несуть відповідальність вмежах їх вкладів.
У випадках, передбачених установчимидокументами, учасники, які не повністю внесли вклади, відповідають зазобов'язаннями товариства також у межах невнесеної частини вкладу.
Особливості змісту установчих документівтовариства з обмеженою відповідальністю
Установчі документи товариства з обмеженоювідповідальністю повинні містити відомості про розмір часток кожного зучасників, розмір, склад та порядок внесення ними вкладів.
Зміни вартості майна, внесеного як вклад, тадодаткові внески учасників не впливають на розмір їх частки у статутному фонді,вказаної в установчих документах товариства, якщо інше не передбаченоустановчими документами.
Статутний фонд товариства з обмеженоювідповідальністю
У товаристві з обмеженою відповідальністюстворюється статутний фонд, розмір якого повинен становити не менше суми,еквівалентної 100 мінімальним заробітним платам, виходячи із ставки мінімальноїзаробітної плати, діючої на момент створення товариства з обмеженоювідповідальністю.
До моменту реєстрації товариства з обмеженоювідповідальністю кожен з учасників зобов'язаний внести до статутного фонду неменше 30 відсотків вказаного в установчих документах вкладу. Внесення достатутного фонду грошей підтверджується документами, виданими банківськоюустановою.
Учасник зобов'язаний повністю внести свійвклад не пізніше року після реєстрації товариства. У разі невиконання цьогозобов'язання у визначений строк учасник, якщо інше не передбачено установчимидокументами, сплачує за час прострочки 10 відсотків річних з недовнесеної суми.
Учаснику товариства з обмеженоювідповідальністю, який повністю вніс свій вклад, видається свідоцтвотовариства.
Відступлення частки (її частини) устатутному фонді товариства з обмеженою відповідальністю
Учасник товариства з обмеженоювідповідальністю може за згодою решти учасників відступити свою частку (їїчастину) одному чи кільком учасникам цього ж товариства, а якщо інше непередбачено установчими документами, то і третім особам. Учасники товариствакористуються переважним правом придбання частки (її частини) учасника, який їївідступив, пропорційно їх часткам у статутному фонді товариства або в іншомупогодженому між ними розмірі.
Передача частки (її частини) третім особамможлива тільки після повного внесення вкладу учасником, який її відступає.
При передачі частки (її частини) третій особівідбувається одночасний перехід до неї всіх прав та обов'язків, що належалиучаснику, який відступив її повністю або частково.
Частка учасника товариства з обмеженоювідповідальністю після повного внесення ним вкладу може бути придбана самимтовариством.
У цьому разі воно зобов'язане передати їїіншим учасникам або третім
особам у строк, що не перевищує одного року.Протягом цього періоду розподіл прибутку, а також голосування і визначеннякворуму у вищому органі провадяться без урахування частки, придбаноїтовариством.
Оплата вартості майна при виході учасника зтовариства з обмеженою відповідальністю
При виході учасника з товариства з обмеженоювідповідальністю йому виплачується вартість частини майна товариства,пропорційна його частці у
статутному фонді. Виплата провадиться післязатвердження звіту за рік, в якому він вийшов з товариства, і в строк до 12місяців з дня виходу. На вимогу учасника та за згодою товариства вклад можебути повернуто повністю або частково в натуральній формі.
Учаснику, який вибув, виплачується належнайому частка прибутку, одержаного товариством в даному році до моменту йоговиходу. Майно, передане учасником товариству тільки в користування, повертаєтьсяв натуральній формі без винагороди.
Правонаступники (спадкоємці) учасникатовариства з обмеженою відповідальністю
При реорганізації юридичної особи, учасникатовариства, або у зв'язку із смертю громадянина, учасника товариства,правонаступники (спадкоємці) мають переважне право вступу до цього товариства.
При відмові правонаступника (спадкоємця) відвступу до товариства з обмеженою відповідальністю або відмові товариства уприйнятті до нього правонаступника (спадкоємця) йому видається у грошовій або натуральнійформі частка у майні, яка належала реорганізованій або ліквідованій юридичнійособі (спадкодавцю), вартість якої визначається на день реорганізації аболіквідації (смерті) учасника. У цих випадках розмір статутного фонду товариствапідлягає зменшенню.
Строк набрання чинності рішенням прозменшення статутного фонду товариства з обмеженою відповідальністю
Рішення товариства з обмеженоювідповідальністю про зменшення його статутного фонду набирає чинності не ранішяк через 3 місяці після державної реєстрації і публікації про це увстановленому порядку.
Звернення стягнення на частку учасника утоваристві з обмеженою відповідальністю
Звернення стягнення на частку учасника утоваристві з обмеженою відповідальністю по його власних зобов'язаннях не допускається.
При недостатності майна учасника для покриттяйого боргів кредитори вправі вимагати виділення частки учасника-боржника.
Вищий орган товариства з обмеженоювідповідальністю
Вищим органом товариства з обмеженоювідповідальністю є збори учасників. Вони складаються з учасників товариства абопризначених ними представників.
Представники учасників можуть бути постійнимиабо призначеними на певний строк. Учасник вправі в будь-який час замінити свогопредставника у зборах учасників, сповістивши про це інших учасників.
Учасник товариства з обмеженоювідповідальністю вправі передати свої повноваження на зборах іншому учасникуабо представникові іншого учасника товариства.
Учасники мають кількість голосів, пропорційнурозміру їх часток у статутному фонді.
Збори учасників товариства обирають головутовариства.
Компетенція зборів учасників товариства зобмеженою відповідальністю
До компетенції зборів товариства з обмеженоювідповідальністю належить:
а) встановлення розміру, форми і порядкувнесення учасниками додаткових вкладів;
б) вирішення питання про придбання товариствомчастки учасника;
в) виключення учасника з товариства.
Рішення вважається прийнятим, якщо за ньогопроголосують учасники, що володіють у сукупності більш як 50 відсоткамизагальної кількості голосів учасників товариства. З решти питань рішенняприймається простою більшістю голосів.
Порядок прийняття рішень зборами учасниківтовариства з обмеженою відповідальністю
Збори учасників вважаються повноважними, якщона них присутні учасники (представники учасників), що володіють у сукупностібільш як 60 відсотками голосів.
Брати участь у зборах з правом дорадчогоголосу можуть члени виконавчих органів, які не є учасниками товариства.Учасники зборів, які беруть участь у зборах, реєструються з зазначенням кількостіголосів, яку має кожний учасник. Цей перелік підписується головою та секретаремзборів.
Будь-хто з учасників товариства з обмеженоювідповідальністю вправі вимагати розгляду питання на зборах учасників за умови,що воно було ним поставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів.
У випадках, передбачених установчимидокументами або затвердженими товариством правилами процедури, допускаєтьсяприйняття рішення методом опитування. У цьому разі проект рішення або питаннядля голосування надсилається учасникам, які повинні у письмовій формісповістити щодо нього свою думку. Протягом 10 днів з моменту одержанняповідомлення від останнього учасника голосування всі вони повинні бутипроінформовані головою про прийняте рішення.
Голова зборів товариства організує веденняпротоколу. Книга протоколів має бути у будь-який час надана учасникамтовариства.
На їх вимогу повинні видаватися засвідченівитяги з книги протоколів.
Періодичність скликання зборів учасниківтовариства з обмеженою відповідальністю. Позачергові збори
Збори учасників товариства з обмеженоювідповідальністю скликаються не рідше двох разів на рік, якщо інше непередбачено установчими документами.
Позачергові збори учасників скликаютьсяголовою товариства при наявності обставин, зазначених в установчих документах,у разі неплатоспроможності товариства, а також у будь-якому іншому випадку,якщо цього потребують інтереси товариства в цілому, зокрема, якщо виникаєзагроза значного скорочення статутного фонду.
Збори учасників товариства повинні скликатисятакож на вимогу виконавчого органу.
Учасники товариства, що володіють у сукупностібільш як 20 відсотками голосів, мають право вимагати скликання позачерговихзборів учасників у будь-який час і з будь-якого приводу, що стосуєтьсядіяльності товариства. Якщо протягом 25 днів голова товариства не виконавзазначеної вимоги, вони вправі самі скликати збори учасників.
Про проведення загальних зборів товаристваучасники повідомляються передбаченим статутом способом з зазначенням часу імісця проведення зборів та порядку денного. Повідомлення повинно бути зробленоне менш як за 30 днів до скликання загальних зборів.
Будь-хто з учасників товариства вправівимагати розгляду питання на зборах учасників за умови, що воно було нимпоставлено не пізніш як за 25 днів до початку зборів. Не пізніш як за 7 днів доскликання загальних зборів учасникам товариства повинна бути надана можливістьознайомитися з документами, внесеними до порядку денного зборів. З питань, невключених до порядку денного, рішення можуть прийматися тільки за згодою всіхучасників, присутніх на зборах.
Виконавчий орган товариства з обмеженоювідповідальністю
У товаристві з обмеженою відповідальністюстворюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий(директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органуможуть бути також і особи, які не є учасниками товариства.
Дирекція (директор) вирішує усі питаннядіяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенціїзборів учасників. Збори учасників товариства можуть винести рішення пропередачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції(директора).
Дирекція (директор) підзвітна зборам учасниківі організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі прийматирішення, обов'язкові для учасників товариства.
Дирекція (директор) діє від імені товариства вмежах, встановлених даним Законом та установчими документами.
Генеральний директор має право без довіреностівиконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бутинаділені цим правом.
Генеральний директор (директор) не може бутиодночасно головою зборів учасників товариства.
Контроль за діяльністю дирекції (директора)товариства з обмеженою відповідальністю
Контроль за діяльністю дирекції (директора)товариства з обмеженою відповідальністю здійснюється ревізійною комісією, щоутворюється зборами учасників товариства з їх числа, в кількості, передбаченійустановчими документами, але не менше 3 осіб. Члени дирекції (директор) неможуть бути членами ревізійної комісії.
Перевірка діяльності дирекції (директора)товариства проводиться ревізійною комісією за дорученням зборів, з власноїініціативи або на вимогу учасників товариства. Ревізійна комісія вправівимагати від посадових осіб товариства подання їй усіх необхідних матеріалів,бухгалтерських чи інших документів та особистих пояснень.
Ревізійна комісія доповідає результатипроведених нею перевірок вищому органу товариства.
Ревізійна комісія складає висновок по річнихзвітах та балансах. Без висновку ревізійної комісії збори учасників товаристване мають права затверджувати баланс товариства.
Ревізійна комісія має право ставити питанняпро скликання позачергових зборів учасників, якщо виникла загроза суттєвимінтересам товариства або виявлено зловживання посадовими особами товариства.
Виключення з товариства з обмеженоювідповідальністю
Учасника товариства з обмеженоювідповідальністю, який систематично не виконує або неналежним чином виконуєобов'язки, або перешкоджає своїми діями досягненню цілей товариства, може бутивиключено з товариства на основі рішення, за яке проголосували учасники, щоволодіють у сукупності більш як 50 відсотками загальної кількості голосівучасників товариства. При цьому цей учасник (його представник) у голосуванніучасті не бере.
2. Основні фонди підприємства
2.1.Склад, структура і показники руху
У процесі виробництва на підприємстві берутьучасть три фактори:
- робочасила;
- засобипраці;
- предметипраці;
Засоби праці і предмети праці утворюють засобивиробництва.
Засоби праціявляють собою частину засобів виробництва, які беруть участь у створенніпродукту протягом кількох виробничих циклів. При цьому за один виробничий циклвони втрачають лише частину своєї вартості, зберігаючи свою споживчу вартістьта натуральну форму.
Предмети праці, навідміну від засобів праці, витрачаються повністю за один цикл. При цьому вонипереносять усю свою вартість на створений продукт і змінюють свою натуральнуформу.
Засоби праці і предмети праці є виробничимзмістом виробничих фондів. Засоби праці знаходять своє вираження в основнихфондах підприємства, а предмети праці – в оборотних фондах. Але засоби праці іпредмети праці стають виробничими фондами лише тоді, коли вони беруть участь устворенні вартості продукції. Отже, засоби виробництва складаються із засобівпраці та предметів праці, а виробничі фонди – з основних та оборотних фондів.
Основні фондиявляють собою частину виробничих фондів у вигляді сукупних засобів праці, якіберуть участь у процесі виробництва протягом тривалого періоду, зберігаючи прицьому свою натуральну форму і властивості, а також переносячи свою вартість навартість готового продукту частинами, у міру спрацювання.
Структура виробничих фондів підприємства.
/>
Рис. 1. Структура основних фондів підприємства.
Отже, основні фонди підприємства поділяютьсяна дві групи:
- основнівиробничі фонди;
- основніфонди невиробничого призначення.
До основних фондів невиробничого призначенняналежать фонди, які не беруть участь в процесі виробництва, але забезпечуютьнормальні умови його здійснення, задовольняючи побутові та культурні потребипрацівників. До них відносять:
- житловібудинки
- культурно-побутовіоб’єкти
- комунальніспоруди
- будинкимедичного призначення
- багаторічнінасадження
Усі ці приміщення, будинки тощо є основнимифондами невиробничого призначення лише тоді, коли вони перебувають на балансіпідприємства і саме підприємство забезпечує їх утримування, експлуатацію іпроведення.
До основних виробничих фондів належать такіфонди, які беруть участь у процесі виробництва. Вони становлять приблизно95-98% загальної вартості основних фондів підприємства.
Основні виробничі фонди (засоби) в залежностівід їх функцій в процесі виробництва, а також однотипності технічниххарактеристик в статистичному і бухгалтерському обліку діляться на наступнігрупи:
1. Земельні ділянки.
2. Капітальні витрати на покращення земель.
3. Будинки, споруди та передавальні пристрої.
4. Машини та обладнання.
5. Транспортні засоби.
6. Інструменти, прилади, інвентар (меблі).
7. Робоча і продуктивна худоба.
8. Багаторічні насадження.
9. Інші основні засоби
Будівлі, у яких розміщені цехи, майстерні,склади, адміністративні корпуси та ін.
Споруди, до яких належать мости, естакади,шляхи, шляхові споруди і споруди для зберігання сировини, заправне устаткування,водонапірні башти та ін.
Передавальні пристрої (електромережі, лініїелектропередач, сигналізація, система зв’язку, водопроводи, газопроводивиробничого призначення тощо).
Силові машини та устаткування (підйомні крани,транспортери, механізми, вимірне та регульоване устаткування та ін.).
Транспортні засоби, до яких належать рухомийсклад, тягачі, контейнери, платформи, вагони тощо.
Інструменти, термін використання яких більшевід одного року, а вартість регулюється законодавчо кількістю неоподаткованихмінімумів.
Виробничий інвентар (пристосування. Підставки,шафи для зберігання продукції та ін.).
Господарський інвентар (меблі, офіснеустаткування, факси, телефони, комп’ютери для проведення звітності та обліку).
Співвідношення перерахованих дев’ятигруп основних виробничих фондів в їх загальній вартості називають технологічноюструктурою або видовою структурою. Структура різна для підприємстврізних галузей промисловості, рівня технологічної озброєності виробництва,географічного положення.
За роллю у виробничому процесі основнівиробничі фонди ділять також на: активну і пасивну частину. Активначастина приймає безпосередню участь у виробничому процесі і визначає рівеньтехнічної озброєності праці. Пасивна частина створює умови для виробничогопроцесу, непрямо бере участь у виробничому процесі.
Розподіл основних виробничих фондів на активнуі пасивну частини неоднозначне і залежить, перш за все, від галузевоїприналежності підприємства. Основні фонди, окрім приведеної класифікації можутьтакож поділятися на такі групи (ознакам):
1. За приналежністю: власні і орендовані.
2. По тривалості строку використання.
3. По використанню в процесі виробництва (діючі, якінаходяться в запасі, а також ті, що знаходяться на консервації).
Таблиця 1.
Групи основних фондів Наявн. на поч. року Зміна ОФ Наявн. на кін. року Питома вага, % Поч. року Кін. року Земельні ділянки 18000 2700 20700 4,24 4,88 Капітальні витрати на поліпшення землі 0,0 0,0 Будинки, споруди та передавальні пристрої 120310 -6260 114050 28,36 26,91 Машини й устаткування 189000 4100 193100 44,55 45,56 Транспортні засоби 80000 -1800 78200 18,86 18,45 Інструмент виробничий, господарський інвентар 2240 2070 4310 0,53 1,02 Робоча і продуктивна худоба 3000 -450 2550 0,71 0,60 Багаторічні насадження 6000 900 6900 1,41 1,63 Інші основні фонди 5700 -1700 4000 1,34 0,94 424250 423810 100 100Рух основних фондів характеризують наступніпоказники:
/>
1. Коефіцієнт надходження:
2. Коефіцієнт оновлення: його ми розрахувати неможемо, тому що не достатньо вихідних даних.
/>
3. Коефіцієнт вибуття:
4. Коефіцієнт ліквідації: його ми розрахувати неможемо, тому що не достатньо вихідних даних.
Стан основних фондів характеризують наступніпоказники:
/>
1. Коефіцієнт придатності визначається відношеннямзалишкової вартості до початкової:
2. Коефіцієнт зносу:
/>
На даному підприємстві вибуття перевищує надходження основних засобів,що здійснює негативний вплив на діяльність підприємства.
Визначення середньорічної вартості основних фондів.
Наявність основних фондів в цілому і за окремими групами визначаютьсяна дату (моментні показники наявності) і як середні за визначений період часу(інтервальні показники наявності).
Моментні показники знаходяться в облікових регістрах підприємства ібухгалтерській звітності, а також у статистичній звітності.
Інтервальні показники наводяться в статистичній звітності підприємства,а також у пояснюючих записках до звітності підприємства.
Інтервальні показники чи середні за період часу показникирозраховуються різноманітними статистичними методами. Так середньорічнавартість основних фондів може бути розрахована декількома методами.
1. За балансовою формулою:
/>
де Фпр — вартість ОВФ на початок року по первинній вартості, Фнад — вартістьОВФ, що надійшли на протязі року, Мнад — число місяцівперебування нових фондів на балансі підприємства, в експлуатації, не рахуючимісяця надходження, Фвиб — вартість ОВФ, що вибули на протязіроку, Мвиб — число місяців на протязі яких ОФ не знаходилисяна балансі підприємства.
2. За формулою середньої хронологічної:
/>
Ця формула використовується, коли є дані про наявність основних засобівна початок кожного місяця, у випадку відсутності таких даних використовуютьбаланси підприємств (4 баланси за рік). При цьому застосовують наступну похіднуформулу:
3. Формула середньої арифметичної, але вона недозволяє отримати досить точні результати:
4. Формула середньої арифметичної зваженої:
/>
/>
/>
Фі – вартість основних фондів, які перебувають на балансіпідприємства і є незмінними на протязі періоду часу Мкі – часперебування ОФ в незмінній вартості.
Проведу розрахунок середньорічної вартості основних засобів задопомогою балансової формули, використавши вихідні дані додатку 3:
Таблиця 2.
Найменування показників Основні фонди, у тому числі передавальні пристрої машини й устаткування транспортнізасоби інструмент виробничий, господарський інвентар інші основні фонди земля капітальні витрати на поліпшення землі робоча і продуктивна худоба Всього 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 наявність основних фондів на початок року, грн. 35000 189000 80000 2240 5700 18000 - 3000 424250 надходження основних фондів протягом року (+); вибуття (-); грн. -2200 4100 -1800 2070 -1700 2700 - -450 місяць надходження, вибуття 08 05 09 02 11 04 - 06/>
2.2. Показники використання основнихвиробничих фондів підприємства/>Ефективність використання основних фондів характеризує системапоказників, яка включає в себе систему узагальнюючих і часткових показників.Узагальнюючі показники будуються на основі співставлення об’ємів виробленоїпродукції або прибутку і сукупності використовуваних основних фондів завизначений період часу.
Таблиця 3.
Вихідні дані для розрахунку:
Обсяг виготовленої продукції (товарів, робіт, послуг), грн.Середньорічна вартість основних
виробничих
фондів, базовий рік, грн.
Собівартість продукції у
звітному році, грн.
Структура собівартості виготовленої продукції, питома вага у відсотках /> матеріали основна заробітна плата експлуатація машин та механізмів накладні витрати /> Базовий рік Звітний рік /> 1 2 3 4 5 6 7 8 /> 1078100 1099520 424800 723995 56,71 10,12 16,50 16,67
Фондовіддачурозраховуємо за формулою:
/>
Характеризує об’єм продукції, який приходиться на 1 грн. основнихфондів. Збільшення показника фондовіддачі рівносильно розширенню виробництвабез додаткових витрат на придбання основних фондів.
Фондоємкість:
/>
Характеризує потребу в основних фондахпідприємства на одиницю вартості виготовленої продукції.
Фондорентабельність:
/>
Показує скільки прибутку отримано в середньому з кожної гривні основнихфондів підприємства.
Часткові показники:
Коефіцієнт змінності — розраховується на підприємствах по групах однотипних станків,обладнання, машин. Коефіцієнт змінності визначається відношенням загальноїкількості машиночасів чи машинозмін фактично відпрацьованих у всіх змінахмашинами чи обладнанням даного типу до планового фонду робочого часу зааналізований період.
Фондоозброєністьпраці
/>
Ф – середньорічна вартість основних фондів
Чробочих – середньосписковачисельність робочих
Відображає вартість основних виробничихфондів, які приходяться на одного робітника.
/>
/>
/>
/>
/>
/>
/>
Результати розрахунків показників представленіу таблиці.
Таблиця 4
Показники ефективності використання основнихвиробничих фондів
№ п.п. Найменування показника Величина показника В базовому році В звітному році 1 Фондовіддача, грн/грн 2,54 2,57 2 Фондоємкість, грн/грн 0,39 0,39 3 Фондоозброєнність, грн/чол 3897 3601 4 Фондорентабельність, грн/грн 0,88Отримавши результати зробимо наступні висновки: порівнюючи показникивикористання ОФ в базовому та звітному роках можна зробити висновок, що основніфонди в звітному році використовувалися краще, так, як показник фондовіддачі взвітному році вищий, ніж в базовому; відповідно показник фондоємкості взвітному році менший чим в базовому. Але показник фондоозброєності робочих взвітному році знизився порівняно з базовим.
2.3. Визначення амортизаційнихвідрахувань, аналіз діючих методів нарахування амортизації
Засоби на просте відтворення основних фондівнакопичуються за рахунок амортизаційних відрахувань.
Амортизація основних фондів — це поступове відшкодування витрат власників підприємства на придбаннячи введення в експлуатацію основних фондів в межах норм амортизаційнихвідрахувань шляхом поступового віднесення амортизаційних відрахувань на витратипідприємства.
Амортизація — цесистематичне розподілення амортизованої вартості на протязі корисного строкувикористання.
Об’єктом амортизації є основні засоби (крімземлі). Нарахування амортизації здійснюється протягом корисного строкувикористання (експлуатації) об’єкта, який встановлюється підприємством привизнанні цього об’єкта активом (при зарахуванні на баланс), і призупиняється наперіод його реконструкції, модернізації, добудови, дообладнання та консервації.
При визначенні корисного строку використаннявраховують:
1. Очікуване використання об’єкта підприємством зурахуванням його потужності або продуктивності;
2. Фізичний та моральний знос, що передбачається;
3. правові або подібні обмеження, щодо строківвикористання об’єкта та інші фактори.
Величинаамортизаційних відрахувань визначається за допомогою норми амортизаційнихвідрахувань. На практиці бувають: річні, квартальні, місячні норми. Нормаамортизаційних відрахувань може бути виражена у відсотках або долях одиниці.
В економічній практиці інших країнвикористовують чотири основних методи нарахування амортизації.
Застосуємо деякі з цих методів для розрахункуамортизаційних відрахувань на прикладі (згідно варіанту вихідних даних).Розглянемо ці методи.
Первинна вартість 34703 Кількість років експлуатації 7 Ліквідаційна вартість, Грн 107
Метод рівномірногопрямолінійного нарахування амортизації — амортизаціянараховується і списується рівними щорічними (щоквартальними, щомісячними) напротязі всього строку служби об’єкта.
Призастосуванні даного методу припускається, що об’єкт зношується рівномірно напротязі всього строку служби. На практиці, як відомо, рівномірно зношуютьсялише будинки, споруди, передавальні пристрої.
На протязі всіх 7 років річна сумаамортизаційних відрахувань однакова, накопичений знос збільшується рівномірно,залишкова вартість рівномірно зменшується, доки не досягне ліквідаційноївартості.
/>
/>
Таблиця 5
Роки Первинна вартість Річна сума амортизації Накопичений знос Залишкова вартість 1 34703 4942,29 4942,29 29760,71 2 34703 4942,29 9884,57 24818,43 3 34703 4942,29 14826,86 19876,14 4 34703 4942,29 19769,14 14933,86 5 34703 4942,29 24711,43 9991,57 6 34703 4942,29 29653,71 5049,29 7 34703 4942,29 34596,00 107,002. Прискореної амортизації — його ідея полягає в тому, що вперші роки експлуатації об’єкта основних засобів нараховується амортизація впідвищеному розмірі, а потім цей розмір зменшується по мірі збільшення строкувикористання об’єкта. Цей метод має багато різновидів. З 1.01.2000 року векономіці України для цілей бухгалтерського обліку дозволяється використовуватиметод зменшення залишкової вартості, метод прискореного зменшення залишковоївартості, кумулятивний метод.
Різновиди:
А) Метод зменшення залишкової вартості, за яким річна сумаамортизації визначається як добуток залишкової вартості об’єкта на початокзвітного року або первинної вартості на дату початку нарахування амортизації тарічної норми амортизації. Річна норма амортизації (у відсотках) обчислюється якрізниця між одиницею та результатом кореня ступеня кількості років корисноговикористання об’єкта з результату від ділення ліквідаційної вартості об’єкта найого первинну вартість.
Норма амортизації завжди відноситься дозалишкової вартості попереднього року. Сума амортизації найбільша у перший рікта зменшується з року в рік. Сума амортизації в останній рік обмежена сумою,необхідною для зменшення залишкової вартості до ліквідаційної.
/> />
/>
/>
Таблиця 6.
Роки Первинна вартість Річна сума амортизації Накопичений знос Залишкова вартість 1 34703 19509,59 19509,59 15193,41 2 34703 8541,54 28051,14 6651,86 3 34703 3739,59 31790,73 2912,27 4 34703 1637,24 33427,97 1275,03 5 34703 716,80 34144,78 558,22 6 34703 313,83 34458,60 244,40 7 34703 137,40 34596,00 107,00Б) Метод прискореногозменшення залишкової вартості, за яким річна сума амортизації визначаєтьсяяк добуток залишкової вартості об’єкта на початок звітного року або первинноївартості на дату початку нарахування амортизації та річної норми амортизації,яка обчислюється виходячи зі строку корисного використання об’єкта іподвоюється.
/>
Таблиця 7.
Роки Первинна вартість Річна сума амортизації Накопичений знос Залишкова вартість 1 34703 5514,29 5514,29 13785,71 2 34703 3938,78 9453,06 9846,94 3 34703 2813,41 12266,47 7033,53 4 34703 2009,58 14276,05 5023,95 5 34703 1435,41 15711,47 3588,53 6 34703 1025,30 16736,76 2563,24 7 34703 732,35 17469,12 1830,88 7' 34703 826,24 17563,00 1737,00В) Кумулятивний метод, за яким річна сума амортизаціївизначається як добуток вартості, яка амортизується та кумулятивногокоефіцієнта. Кумулятивний коефіцієнт розраховується діленням кількості років,що залишається до кінця очікуваного строку експлуатації об’єкта основнихзасобів, на суму числа років його корисного використання.
/>
/>
Таблиця 8
Роки Первинна вартість Річна сума амортизації Накопичений знос Залишкова вартість 1 34703 8649,00 8649,00 26054,00 2 34703 7413,43 16062,43 18640,57 3 34703 6177,86 22240,29 12462,71 4 34703 4942,29 27182,57 7520,43 5 34703 3706,71 30889,29 3813,71 6 34703 2471,14 33360,43 1342,57 7 34703 1235,57 34596,00 107,00
Висновки. Величезне значення основних фондів зумовлює необхідність їх детальноговивчення, тобто об’єму і складу, технічного стану і динаміки використанняосновних фондів і озброєності ними, вивчення факторів і виявлення резервівпідвищення їх ефективного використання.
Показник фондовіддачі показує, що на 1 грн.основних фондів припадає у базовому році 2,54 грн., в звітному – 2,57 грн… грн. 2,9 грн., в звітному –Показникфондоозброєності – що на 1 чоловіка припадає 3897 грн. основних фондів убазовому та в звітному 3601грн.; а показник фондомісткості – що вбазовому і в звітному роках 0,39 грн. основних фондів припадає на 1 грн.продукції.
3. Оборотні кошти підприємства3.1. Склад, характеристика іструктура оборотних коштів підприємств
Оборотні фонди — це частина виробничих фондіву вигляді сукупності засобів праці, які цілком споживаються в одномувиробничому циклі, змінюють свою натуральну форму і переносять усю своювартість на вартість готової продукції.
Оборотні фонди функціонують в сфері виробництва і складаються ізчастин:
Виробничі запаси.
Засоби увиробництві.
Витрати майбутніхперіодів.
Залишки готовоїпродукції на складах.
Виробничі запаси — це сировина, основніматеріали, топливо, ГЗМ, електроенергія, допоміжні матеріали, тара і тарніматеріали, покупні напівфабрикати, запасні частини для ремонту основних фондів,малоцінні і швидкозношувані предмети (строк служби менше 365 днів).
Засоби у виробництві — незакінчені у виробництвінапівфабрикати власного виготовлення і витрат майбутніх періодів (витрати, якіпідлягають розподілу).
Витрати майбутніх періодів — витрати, якіздійснюються підприємством в процесі виробництва, але відносяться на вартістьпродукції, робіт послуг не одразу, а частинами, на протязі визначеного періодучасу. Вони враховуються на спеціальному бухгалтерському рахунку і списуютьсячастинами на відповідні статті витрат: витрати на придбання ліцензії, підпискана газети, на освоєння нових видів продукції.
Залишки готової продукції на складах – це тапродукція, яка є на складах підприємства на кінець розрахункового періоду, аленеоплачена замовником, тобто ще не продана.
Для забезпечення неперервності виробничого процесу, окрім оборотнихфондів підприємство повинно мати грошові засоби для обслуговування сфери обігуі збуту продукції.
Сукупність оборотних фондів і фондів обігу необхідних для фінансуванняпоточної господарської діяльності підприємства називають оборотними засобамипідприємства.
Оборотні засоби — це грошові засоби авансованів оборотні фонди і фонди обігу, які відображаються в 2 і 3 розділі активубалансу.
Фонди обігу — це частина оборотних засобів,які обслуговують сферу обігу і реалізації продукції.
Сюди входять:
Готова продукціяна складі підприємства.
Продукція, якавідвантажена покупцю, але ще не оплачена (дебіторська заборгованість).
Грошові засобипідприємства на поточному або на валютному рахунку в національній чизакордонній валюті, а також в касі підприємства.
Засоби розрахунку- підзвітні суми грошових засобів виданих працівникам підприємства на потреби:придбання сільськогосподарської продукції, дебіторська заборгованість(заборгованість працівників підприємства своєму підприємству за оплату дитячоговідомчого дитсадка).
Короткостроковіфінансові вкладення, облігації, депозитні вклади, що може слугувати додатковимиджерелами для підприємства. В бухгалтерському обліку короткострокові фінансовівклади називають – поточними фінансовими інвестиціями.
Склад оборотних засобів — це сукупність елементіві груп, які утворюють оборотні засоби.
/> <td/> />
Рис. 3. Склад оборотних засобів підприємства.
Співвідношення між окремими елементами чи групами оборотних засобів взагальному об’ємі оборотних засобів називають структурою оборотних засобів.Структура оборотних засобів залежить від галузевої приналежності підприємства,довжини розрахунків з споживачами і постачальниками.
Оборотні засоби підприємств здійснюють кругообіг, тобто вони послідовнопроходять грошову – виробничу – товарну форми і знову повертаються вгрошовуформу. Час на протязі якого оборотні засоби здійснюють оборот називаютьдовжиною одного обороту оборотних засобів.
Для наочного зображення склад оборотних засобів поданий на рис.3.
Наявність оборотних засобів, які є в розпорядженні підприємства, можутьбути розраховані за станом на визначену дату (моментні показники) та як середніза визначений період часу. Моментні показники – називають залишок обіговихзасобів на визначену дату. Середній залишок обігових засобів (за місяць,квартал, рік) – інтервальні показники.
Вихідні дані для визначення структури, середньорічної вартості іпоказників використання обігових засобів.
Таблиця 9.
Середньорічний залишок обігових засобів у базовому році, грн. Звітна дата Залишки обігових засобів за елементами, грн. сировина, основні матеріали, покупні напівфабрикати паливо незавершене ви-робниц-тво готова про-дукція на складі продукція відвантажена, але не сплачена у строк грошові кошти дебіторська заборгованість допоміжні матеріали розрахунки майбутніх періодів запасні частини 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 614678 на початок звітного року 76200 34800 6750 111860 44460 17260 17100 23600 1370 32100 на кінець І кв. 61800 22450 7200 103000 36670 13450 14000 19860 1750 29750 на кінець ІІ кв. 42600 16400 3450 57400 28100 12500 13000 8970 1400 28600 на кінець ІІІ кв. 89700 32500 4200 108500 56500 23400 24600 18000 2300 23200 на кінець ІV кв. 77300 28680 3900 94870 48770 22770 21950 17575 2010 20730 Групи оборотних засобів 1,1 1,1 1,2 2,2 2,2 2,1 2,2 1,1 1,2 1,1 /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />Таблиця 10.
Групи оборотних засобів на початок року Пит.вага, % на кінець року Пит.вага, %1. У сфері виробництва
174820
47,83
150195
44,364
1.1. Виробничі запаси 166700 45,609 144285 42,618 1.2. У процесі виробництва 8120 2,2216 5910 1,74572. У сфері обороту
190680
52,17
188360
55,636
2.1. Грошові засоби 17260 4,7223 22770 6,7256 2.2. Дебіторська заборгованість 173420 47,447 165590 48,911Всього
365500
100
338555
100
3.2. Розрахунок середньорічного залишкуоборотних коштів за звітний рік
Наявність оборотних засобів, які є в розпорядженні підприємства, можутьбути розраховані за станом на визначену дату (моментні показники) та як середніза визначений період часу. Моментні показники – називають залишок обіговихзасобів на визначену дату. Середній залишок обігових засобів (за місяць,квартал, рік) – інтервальні показники.
/> <td/> />Інтервальні показники за місяць, квартал, рік можна розраховуватиза наступними формулами:
3.3. Показники використання тарозрахунок вивільнення або залучення оборотних коштів
У якостіпоказників, що характеризують використання обігових засобів у базовому ізвітному році визначаємо коефіцієнт обігу, коефіцієнт закріплення обіговихзасобів і тривалість одного обороту.
Коефіцієнтоборотності, який визначається відношенням об’єму реалізованої продукції,робіт, послуг до середнього остатку обігових засобів за аналізуємий період:
/>
де Vпр – об’єм продукції
ОЗ – середній залишок обігових засобів
В базовому році: />
В звітному році: />
Цей показникхарактеризує кількість кругообертів, які здійснюють оборотні засобипідприємства за певний період, або цей показник можна трактувати як показникоб’єму реалізованої продукції, що припадає на 1 грн. оборотних засобів.Виходячи з цього можна сказати, що чим вищий цей показник, тим кращевикористовуються оборотні засоби і тим менший їх об’єм необхідній для підтримкидіяльності підприємства.
Коефіцієнтзавантаження оборотних засобів, показник зворотній до попереднього, вінхарактеризує вартість оборотних засобів, що приходяться на 1 грн продукції:
/>
В базовому році: />
В звітному році: />
Тривалість одногообороту обігових засобів – визначається відношенням тривалості періоду, щоаналізується, до коефіцієнту:
/>
Причому тривалістьперіоду Тп в розрахунках приймаємо: за рік – 360 днів, за квартал – 90 днів, замісяць – 30 днів.
В базовому році: />
В звітному році: />
Визначення величини вивільнених або залучених обігових засобів:
/>
/>
Висновок: Узвітному році коефіцієнт оборотності оборотних засобів збільшився в порівнянніз базовим; коефіцієнт закріплення оборотних засобів в звітному році зменшився впорівнянні з базовим; а тривалість одного обороту оборотних засобів за рікзменшився майже в два рази. Відповідно відбулося вивільнення оборотних засобіву розмірі 286831,30 грн.
4. Основні техніко економічніпоказники діяльності підприємства
Прибуток – це тачастина виручки, що залишається після відшкодування усіх витрат на виробничу ікомерційну діяльність підприємства. Характеризуючи надлишок надходжень надвитратами ресурсів, прибуток є метою підприємницької діяльності та основними їїекономічним показником.
Рентабельністьпродукції характеризує ефективність витрат на її виробництво та збут.
Рентабельністьвиробництва характеризує ефективність діяльності виробництва з використанням урозрахунках об’єм спожитих ресурсів.
Розрахунокосновних техніко-економічних показників діяльності підприємства проведемо втабличній формі.
Таблиця 11
Техніко-економічніпоказники діяльності підприємства
Узагальнюючі показники Показники ефективності використання Основних виробничих фондів Оборотних коштів1.Рентабельність продукції: />
Фондовіддача
Базовий – 2,54 />
Звітний – />2,57
Коефіцієнт оборотності оборотних коштів
Базовий – 1,75/>
Звітний – 3,22/>
2.Рентабельність виробництва:
/>
Фондоозброєність праці
Базовий – 3897 грн/чол
Звітний – 3601 грн/чол
Коефіцієнт завантаження оборотніх засобів
Базовий – 0,57/>
Звітний – 0,31/>
3. Рівень витрат на 1грн.=
=Собіварт/Об.прод.баз.=
=704615/1078100=0.65 грн
Фондоємність
одиниці продукції
Базовий – 0,39 />
Звітний – 0,39/>
Тривалість обігу оборотних коштів
Базовий – 205 днів
Звітний – 111 днів
Рентабельність основних фондів складає 88%Відносне вивільнення оборотних коштів=
286831,30 грн.
Чистийприбуток=Прибуток-ПДВ-Акциз.-Інші витрати
Чистий прибуток=1024163-170690-963-1240=851270 (грн.)
Валовий прибуток=Чистийприбуток-Собівартість
Валовий прибуток=851270-704615=146655 (грн)
Проаналізуємо ТЕПдіяльності підприємства. Виходячи з показника рентабельності продукції, можемозробити висновок, що прибуток складає одну п’яту з собівартості; рентабельністьвиробництва показує, що 19,04 % з уже витрачених основних та оборотних коштівможна отримати у вигляді прибутку, рівень витрат на одну гривню складає 0,65грн.
Висновки
В розділах курсової роботи була данахарактеристика основних виробничих фондів і розраховані показники використанняобігових засобів підприємства.
По результатах проведених розрахунків можназробити висновки про те, що підприємство в звітному році ефективніше використовуваловсі свої ресурси, ніж в базовому.
Мета створення підприємства – це отриманняприбутку, який перш за все залежить від витрат підприємства.
Виходячи з показника рентабельності продукції,можемо зробити висновок, що прибуток складає одну п’яту з собівартості;рентабельність виробництва показує, що 19,04 % з уже витрачених основних таоборотних коштів можна отримати у вигляді прибутку.
Показник фондовіддачі показує, що на 1 грн.основних фондів припадає у базовому році 2,54 грн., в звітному – 2,57 грн.Показник фондоозброєності – що на 1 чоловіка припадає 3897 грн. основних фондіву базовому та в звітному 3601грн.; а показник фондомісткості – що вбазовому і у звітному році 0,39 грн. основних фондів припадає на 1 грн.продукції. Виходячи з показників ефективності використання основних фондівможемо зробити висновок, рентабельність основних фондів показує, що 88 %прибутку можемо отримати з вкладених основних фондів. Внаслідок зменшеннятривалості обороту оборотних коштів на 94 дні, можемо вивільнити 286831,30 грн..оборотних коштів.
Виконання курсового проекту допомоглозакріпити та поглибити теоретичні знання, здобуті при вивченні курсу, освоїтиметоди виконання широкого кола типових планово-економічних розрахунків іобґрунтувань, сформувати практичні навички створення власного підприємства.
Використана література
1.Закон України “Пропідприємництво” // Галицькі контракти-1996.-№42
2. Закон України “Прогосподарські товариства” // Галицькі контракти.-1996. — №42
3. Закон України “Пропідприємства в Україні” // Галицькі контракти.-1996. — №42
4. Економікапідприємства / За ред. С.Ф. Покропивного.-Київ: Хвиля-прес, 1995
5. Про порядокліцензування підприємницької діяльності. Постанова КМУ від 3 липня 1998р. №1020// Урядовий курєр.-1998. — №134-135
6. Про порядокдержавної реєстрації субєктів підприємницької діяльності: Постанова КМ від25.05.98р. №740
7. Економікапідприємства /Т.О. Примак. — Київ: ВІКТАР, 2001
8. Экономикапредприятия / Под ред. Проф. В.Я. Горфинкеля, проф. Е.М. Куприянова.-М.Юнити,1996
9. Национальныестандарты бухгалтерского учета в Украине, стандарт №7 «Основные средства»
10. Економікапідприємств / І.М. Бойчик, П.С. Харів, М.І. Хопчан. — Видавництво „СПОЛОМ”,Львів 1999.