Реферат: Внешнеэкономическая деятельность Украины

1. Міжнародний поділ праці та формування світового господарства

Кожна країна або група країн у певному регіоні світу спеціалізуєтьсяна ви-

добутку тієї чи іншої сировини або випуску конкретної продукції.Спеціаліза-

ція даної країни або регіону залежить від природних (географічнеположення,

наявність корисних копалин, забезпеченість водними ресурсами та іншими

ресурсами тощо), соціально-історичних (шляхи розвитку, державнийустрій,

геополітичне положення, менталітет нації і таке інше),економіко-географіч-

них (ступінь розвитку, кількість і якість трудових ресурсів, структурагоспо-

дарства, економіко-географічне положення, розвиток інфраструктури, втому числі транспорту) факторів.

Географічний розподіл праці буває двох видів: міжрайонний (у межахдер-

жави) і міжнародний (міждержавний). Міжрайонний розподіл трудовоїдіяль-

ності розвивається в одній країні і зв’язує між собою окремі їїрегіони.

Міжнародний розподіл праці полягає в спеціалізації окремих країн чиїх

угруповань на виробництві різних видів промислової,сільськогосподарської

продукції та обміні цією продукцією. Спеціалізація сприяє ефективнішому

використанню соціально-економічного і природно-ресурсного потенціалу

країн, налагодженню і розвитку їхніх зовнішньоекономічних зв’язків.

Міжнародний розподіл праці нерівномірний. У сучасному світі існуєпри-

наймні шість соціально-економічних угруповань:

1) розвинутікапіталістичні країни (США, єдина в світі наддержава, Японія,

ФРН, Франція, Великобританія, Італія, Канада);

2) малірозвинуті капіталістичні країни (Бельгія, Норвегія, Швейцарія, Данія,

Нідерланди, Швеція, Австрія та інші).Обидві ці групи спеціалізуютьсяпере-

важно на машинобудуванні (літако-, судно-, автомобілебудуванні),електроні-

ці розробці нових технологій тощо;

3) соціалістичні країни (КНР, КНДР, Куба);

4) країнисхідної Європи та СНД (Польща, Угорщина, Росія, Україна), що

знаходяться на етапі переходу до ринкової економіки.

Для цих країн характерна суттєва розбіжність показників економічногороз-

витку (від Китаю, якому притаманні вражаючі темпи економічногопрогресу, доТаджикистану, країн колишньої Югославії і Куби, які з різних причинопи-

нилися в ситуації економічного колапсу). Ряд країн цієї групи експортуєсиро

вину (нафту, електроенергію та вугілля — Польща, Росія, Україна),сільсько-

господарську продукцію (овочі, фрукти — Угорщина, Болгарія, Румунія),про-

дукцію машинобудування, електротехнічні вироби (Угорщина), вантажні

автомобілі (Росія), автокари (Болгарія);

5) країни«третього світу» (країни, що розвиваються).Це найчисленніша гру-

па. Вона охоплює близько 130 країн і в міжнародному поділі праці займає

«сировинну» нішу, постачаючи на світовий ринок різноманітну мінеральнусировину, сільськогосподарську продукцію (країни Південної Америки,

Африки, Південно-Східної Азії), напівфабрикати. Але головною стратегіч-

ною продукцією, яку постачає ця група країн (країни Перської затоки іБли-

зького Сходу, Лівія, Нігерія, Венесуела) і яка забезпечує їм левовучастку ін-

валютних надходжень, є нафта;

6) найбіднішікраїни (вони власне, належать до країн, що розвиваються), у

яких найнижчі у світі показники економічного розвитку, багатоневирішених

соціально-економічних проблем і переважає сировинна або сільськогоспо-

дарська спеціалізація (Ангола, Мозамбік, Ефіопія, Сомалі, Гватемала,Гонду-

рас, Бутан, країни Океанії).

У міжнародному поділі праці є певні суперечності. Йдеться пронадмірну спеціалізацію країни на виробництві кількох видів продукції, оскількице

ставить її господарство в залжність від коливань кон'юнктурисвітового рин-

ку, а також збіднює галузву структуру господарства. Окермі держави оби-

рають галузі, що використовують дешеву природну сировину, дають країні

значні прибутки, хоча часто засновані на важкій фізичній праці і слабко

пов'язані з іншими галузями економіки. Інша справа галузіобробної промис-

ловості, в тому числі машинобудування. Вони тісно переплітаються зіншими

галузями економіки країни, оскільки засновані на розвиненомугосподарстві

і є потужним фактором розвитку всього господарства.

Чи зуміє Україна інтегруватися в європейську і світову економіку? Цепи-

тання непросте. Економісти «Дойче-Банку зробили своє дослідження ідійшли

позитивного висновку. Це деякою мірою можуть підтвердити і дані табл1.1

Рівень розвитку економіки України та інших держав колишнього СРСР,

балів [4,361]

/>/>

Українамає значні виробничі, природні й трудові ресурси, до того ж над-

звичайновигідне економіко-географічне і геополітичне розміщення у центрі

Європиз прямим виходом до головних сухопутних і морських шляхів спо-

лучення.

2. Стансучасних зовнішньоекономічних зв'язків України

Зовнішньоекономічні зв'язки України в сучасних умовах стають могутнім

засобом прискорення науково-технічного розвитку та інтенсифікаціїекономі-

ки. Нині оволодівати найновішими досягненнями науки і техніки безінтен-

сивного обміну науковими дослідженнями, різноманітними товарами іпослу-

гами означає нераціонально використовувати власні ресурси, втрачати часі

темпи розвитку.

Зовнішньоекономічна діяльність діє змогу прискорюватинауково-технічний прогрес завдяки організації спільних досліджень, швидкомуперобладнанню

сучасною технікою цілих галузей і виробництв, сприяє розв'язаннюбагатьох соціальних проблем. Отже, зовнішньоекономічні зв'язкистають одним з ос-

новних чинників розвитку господарства України.

Правову основу для практичного здійснення зовнішньоекономічноїполітики

створюють Закони України „Про зовнішньоекономічну діяльність“(квітень

1991 р.), „Про вільні економічні зони“ (жовтень 1992 р.),»Про іноземні інвес-

тиції" (березень 1993 р.). Концепція Закону «Прозовнішньоекономічну діяль-

ність» грунтується на використанні можливостей ринкової економіки,яка поступово утведжується в державі. В Законі докладно опрацьовано механізм

регулювання зовнішньоекономічної діяльності, який повинен забезпечитипрогресивні структурні зрушення в економіці та сприятливі умови її залучен-

ня до світового поділу праці разом із збереженням господарськогозбалансу-

вання та рівноваги внутрішнього ринку України.

Кабінет Міністрів України здійснює зовнішньоекономічну політикувідповід-

но до законів України, укладає та забезпечує виконання міжурядовихугод,

здійснює заходи щодо раціонального використання державного валютногофонду і стабілізації платіжного балансу країни тощо.

Міжнародні зв'язки України здійснюютьсяяк у зовнішній торгівлі, так ів

економічному, науково-технічному і культурному співробітництві, вміжна-

родному туризмі та інших формах.

У зовнішній торгівлі впродовж утвердження в господарстві ринковихвідно-

син скасовуватиметься державна монополія. Згідно з чиннимзаконодавством

встановлюється межа частки одного власника в 50 % загального експортуабо

імпорту країни, причому порушення ціого положення можна оскаржити в судовомупорядку. Різні об'єднання (асоціації, консорціуми, торгові будинки)

не мають права прямо або опосередковано створювати монополії зовнішньо-

економічної діяльності для певного виду товару чи товарної групи, атакож

будь-якої іноземної країни, транснаціональної корпорації тощо.Забороняють-

ся різного роду угоди, союзи та погоджені дії, спрямовані на поділринків

збуту чи джерел постачання або інші засоби обмеження свободиконкуренції.

Такі заходи сприятимуть процесу утвердження відкритої згідно з світовими

стандартами економіки, посиленню в ній конкурентних засад, формуванню

гручкого, зорієнтованого на інтенсифікацію господарського механізму.

У нинішніх умовах господарство України перживає тривалу економічну

кризу, що негативно впливає і на стан зовнішньої торгівлі. Обсягекспорту не

відповідає можливостям наших товаровиробників і не забезпечує потребдер-

жави у валютних надходженнях, необхідних для стабілізації економіки,зни-

ження рівня інфляції та бюджетних витрат.

За даними Міністерства статистики України, експорт за останні рокипостій-

но скорочується. Крім того, дуже неефективно є структура експорту,майже 90 % його становлять сировина, матеріали, товари народного споживання.Вивозяться також гостродефіцитні ресурси і продаються світовому ринку за

демпінговими цінами.

Навіть з країнами близького зарубіжжя Україна має від'ємнесальдо балансу на продукцію виробничо-технічного призначення. Негативне сальдоу тор-

гівлі з цими країнами зберігається для енергоносіїв, прокату кольоровихме-

талів, целюлози, деревини, каучуку, акумуляторів тощо. У світовийеконо-

мічний простір Україна інтегрувала у ролі сировинного придатка. Доказомцього є те, що протягом кількох останніх років експорт машинно-технічних

товарів загальному балансі становить 10-20 %, а рівень експорту готовоїпро-

дукції у світі понад 50 %.

Зовнішньоекономічна діяльність України потребує докорінної перебудови-

йдеться про зміну сировинного спрямування експорту, підвищення в ньому

частки продукції обробних галузей, удосконалення структури імпорту.

Діаграма 1. Динаміка експортута імпорту України (млн USD) [5,75]

/>/>

20000

/>/>/>/>

15000

/>/>/>

10000

/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> />

5000

/> /> /> />

1993 1994 1995 1996 1997

/> /> /> /> <td/> /> /> /> />

імпорт експорт

Малюнок 2.2. Зовнішні зв'язки України. [6,598]

Африки

З низькорозви-

нутими

Інвестиційні

/> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> /> <td/> /> /> /> /> <td/>

Гуманітарні

/> <td/> />

Епізодичні

/> /> /> /> /> /> /> />

Аджевідомо, що Україна виробляла й може виробляти цілий спектр науко-

ємної,складної машинно-технічної продукції: літаки, автобуси, автомобілі,

трактори,комбайни, суда різного призначення, ракетні комплекси, верстати,

турбіни,засоби зв'язку, електроніку,радіо- і телеапаратуру тощо. Реально ос-

новними експортерами конкурентної на світовому ринку продукції можуть

швидко стати підприємства воєнно-промислового комплексу, на яких зосе-

реджені високоякісне обладнання, сучасна технологія,висококваліфіковані

фахівці.

У товарній структурі вивозу переважають вироби чорної металургії,залізна

руда і кокс, продукти харчової промисловості. Промисловий потенціалУкраїни достатній для надходження валюти, необхідної для сплати зовніш-

нього боргу, закупівлі найнеобхіднішого імпорту та оплати іншихзагально-

державних потреб.

Реалізація цього потенціалу можлива за відповідної пропускноїздатності

транспортної інфраструктури, сприятливої соціально-політичної іправової

ситуації та здатності зовнішньоторгових організацій та інших виконавчих

структур до реалізації продукції.

Експортно-імпортні операції здійснюються як на валютній основі, так іу

формі клірингу. Кліринг — система безготівкових розрахунків, якігрунтують-

ся на заліку взаємних вимог і зобов'язань і здійснюються через банки або спе-

ціальні розрахункові палати (перша створена в Лондоні в 1775 р.).Популяр-

ною нині стала форма бартерних операцій, тобто безпосереднього обмінуто-

варами. Такі товарообмінні операції були найбільш поширені в Україні у1992 р. і становили тоді майже 50 % загального товарообороту. Однак при такомутоварообміні Україна втрачала великі кошти через нееквівалентний

вартісний обмін продовольчих товарів (зерна, цукру, олії) напаливно-мас-

тильні матеріали.

Основним напрямом зовнішньоекономічної діяльності України є розвиток

і поглиблення торгово-економічного співробітництва з республікамиколиш-

нього СРСР, країнами Східної Європи, розвиненими країнами світу,особли-

во з тими, що мають чисельну українську діаспору.

Зовнішньоторгові організації та інші виконавчі структури повинні нетільки

реалізовувати продукцію а традиційних ринках, а й виходити на новіперс-

пективні регіони (особливо в Азію, Африку, Латинську Америку та Австра-

лію). Найважливішою формою економічного співробітництва з країнами

близького зарубіжжя нині є взаємний обмін різними видами сировини,гото-

вої продукції та наукове співробітництво. Однак необхідними єпослідовна

і радикальна перебудова механізму економічних зв'язків, здійсненнякарди- нальних заходів для їх оптимізації. Зокрема, передбачено захистекономічних

інтересів України через встановлення митного кордону з республіками ко-

лишнього СРСР. Підписано обопільні угоди з Росією та Білоруссю проспів-

робітництво у галузі зовнішньоекномічної діяльності, які не допускаютьре-

експорту товарів, до яких інші учасники угоди застосовують заходи регулю-

вання. Реекспорт таких товарів має здійснюватися лише за письмовоїзгоди та на умовах, що визначаються уповноваженим органом держави, яка є ви-

робником цих товарів. Україна вивозить до країн СНД кам'яневугілля, чавун

прокат чорних металів, залізну руду, самородну сірку, цемент, сіль,промис-

лове устаткування, автобуси, тепловози, екскаватори, продукцію хімічноїпромисловості, цукор, масло, фрукти, консерви тощо. В загальному обсязі

вантажів, які щороку вивозяться з України у ці країни, найбільшу частку

мають коксівне вугілля і чорні метали.

Понад 72 % наших поставок отримує Росія. Основним споживачем їх єЦентральний район Росії, на який припадає майже 3/4 вивозу продукцій з

України. Значними споживаннями залізної руди, чорних металів, які над-

ходять з України, є Поволжя, Північний Кавказ. Певна кількість чорних

металів, зокрема прокату, вивозиться з України до Санкт-Петербурга,Біло-

русі, держав Балтії, Молдови, цукор — в усі республіки колишнього СРСР(за

винятком Молдови), м'ясо, масло, м'ясні вироби — здбільшогов Росію.

В Україну з інших республік колишньго СРСР найбільше ввозить Росія-70%

Це — нафта, газ, ліс, папір, деякімарки чорних і кольорових металів,машини,

устаткування та інша продукція.

Білорусь постачає в Україну трактори, вантажні автомобілі,електронно-об-

числювальні машини, мінеральні добрива, ліс, папір; Казахстан — кольорові метали, шкірсировину, концентратикольорових металів; Молдова — продукцію прладобудування, виноробної промисловості, килими, виноград;

республіки Середньої Азії — газ, бавовну, концентрати кольоровихметалів,

тканини, каракуль; республіки Закавказзя — нафту і автомашини,алюмініє-

вий прокат, чай, фрукти, вино, тютюн; держави Балтії — електротовари,трам-

ваї, пральні машини, холодильники, радіоприймачі, мікроавтобуси, рибу ірибопродукти, трикотажні і галантерейні вироби та інші товари широкого

вжитку.

Зовнішньоторговий товарообіг України з Росією, $млн. [5,77]

/>/>

Засучасних умов Україна налагоджує прямі зовнішньоекономічні відносини

збагатьма країнами світу. Так, на кінець 1996 року нашу державу визнали

понад160 країн світу, 132 з них встановили з Україною дипломатичні від-

носини.У країни далекого зарубіжжя ми поставляємо машини, трактори, за-

лізнуруду, устаткування для гірничо-шахтових, будівельних, електротехніч-

нихпідприємств, засоби автоматизації, обчислювальну техніку, автомобілі,

прокатністани, океанські суда, силові трансформатори, магістральні тепло-

возита багато іншої продукції.

Заданими Міністерства статистики, Україна мала в 1995 р. у торгівлі з країнамидалекого зарубіжжя позитивне сальдо розміром майже 1346,4 млн.

дол.США. Основна частина експорту України припадає на Європу (49,4%),

другемісце посідає Азія (38%), на третьому місці Америка (8,3%), далі йдуть

Африка(4%) та Австралія та Океанія (0,3%). Імпортні поставки за цей самий періоднадходили в Україну тільки з чотирьох континентів. Найбільша частка

українськогоімпорту припадає на Європу (68,5%), менша — на Азію (17,3%),

Америку(10,2%) і Африку (4%).

Сьогодніні розміри експоту, ні його стуктура не можуть задовольнити Україну. Річ у тім,що розміри експорту поки що недостатні: в 1995 р. вони

становили11566,5 млн. дол. США. У його структурі найбільшу частку мають

сировина,матеріали і товари народного споживання — 87,6 %; машини і

устаткування- 10,3 %, інші товари (у тому числі послуги) — 2,1 %. Тому необхіднопереорієнтувати експорт з первинної сировини на нову техніку й технологію,товари високого рівня переробки, різні послуги.

Українаотримує з різних країн світу промислове устаткування, медичне об-

ладнання,різні прилади, хімічні товари, джут, цитрусові, каву, продукцію

хімічноїпромисловості та легкої промисловості. Проте необхідно створювати

економічнібар'єри (високе мито тощо) для таких товарів, як жувальнагумка,

напої, тютюнові вироби, радіотовари інші товари широкого вжитку. Цезменьшить дефіцит платіжного балансу і підніме попит на аналогічну вітчизнянупродукцію, стабілізуючи виробництво.

Найтісніші економічні зв'язки підтримує Україна з країнами СхідноїЄвропи,

зокрема з Угорщиною та Польщею. У структурі вивозу в ці країнипереважає

продукція галузей важкої індустрії: кокс, руда, сірка, чорні метали,устатку-

вання для гірничодобувної та металурргійної промисловісті, тепловози,екс-

каватори, бульдозери, телевізори, трансформатори, сільськогосподарськімашини тощо.

Протягом тривалого часу спостерігається сталість поставок на експортдонецького вугілля, що визначається попитом на нього як у колишніх країнах

РЕВ, так і в ряді капіталістичних країн (Італії, Франції, Єгипті). Об'єктивною

передумовою попиту на це вугілля на європейському, північноафрикансько-

му та близькосхідному ринках є практична відсутність на Земліантрацитово-

го палива, яке має високу калорійність, а головне — недимність.

Залізну руду Україна вивозить до Польщі, Чехії, Словаччини, Угорщини,Румунії, Болгарії та ін. Самородна сірка з України надходить до Чехії, Слова-

ччини, ФРН, Угорщини, Румунії.

З країн Східної Європи Україна імпортує машини, верстати, комплекснепромислове устаткування для хімічної промисловості, рухомий залізничний

склад, судна, автошини, побутові електроприлади, медикаментами тощо.

У сучасних умовах економічні зв'язкиУкраїни з країнами Східної Європи

трохи послабилися, але в майбутньому, очевидно, вони, розвиватимуться

більш ефективно.

Україна бере участь в економічному співробітництві з промисловорозвине-

ними країнами світу. Понад 20 країн (Австрія, Голландія, Італія,Норвегія,

Франція, Фінляндія, ФРН, Швейцарія, Швеція, США, Канада, Великобрита-

нія, Японія та ін.) отримують з України промислову продукцію іпромислову

сировину: залізну і марганцеву руди, кокс, чавун, прокат чорних металів,

графіт, скло, металургійне та гірничо-шахтове устаткування, штучніалмази,

велосипеди, металообробні верстати, прилади автонавантажувачі, а також

цукор, льоноволокно, олію тощо.

До Великобританії з України надходять прокат чорних металів, чавун, феро-

сплави, металообробні верстати, бензол, цукор, льноволокно, хміль, аУкраїні

Великобританія постачає різні машини, промислове устаткування, хімічні

продукти, вовняні тканини.

До ФРН Україна експортує феросплави, чорні метали, автонавантажувачі,

віконне скло, олію тощо. З ФРН Україна імпортує різні машини йпромисло-

ве устаткування, прокат чорних металів, хімічну продукцію.

До Франції з України вивозять антрацит, помпи, металообробні верстати,

фотоапарати, льоноволокно, олію. Франція поставляє Україніпотоково-меха-

нізовані й автоматизовані лінії зварювання і складання кузовів кабінтракто-

ра Т-150. На французьких суднобудівних підприємствах виконують замов-

лення Чорноморського пароплавства.

Українські машинобудівники виготовили для США унікальний трансфор-

матор на 500 тис. кВт, Фінляндії — комплект устаткування для атомноїеле-

ктростанції.

Україна бере участь в економічному співробітництві з країнами, щорозви-

ваються. У попередні роки, за існування СРСР, цим країнам було наданокредити протягом 10 — 12 років. Частка України в цих кредитах за поперед-

німи розрахунками, становить майже 18 млрд. дол.

Традиційні товари експорту країн, що розвиваються, бавовна, джут,вова, арахіс, оливкова олія, натуральний каучук, какао-боби, цитрусові, тютюн та

інше.

Україна вивозить свої товаи до баатьох країн, що розвиваються. Устуктурі

експорту основне місце посідають машини і промислове устаткування. Так,

вантажні автомобілі Кременчуцького заводу поставляють до Індії,Латинської

Америки, Близького Сходу; помпи із Сумського заводу — до Індії,Пакистану,

Сірії. Машини, устаткування, прилади для африканських, азіатських ілати-

ноамериканських країн виготовляють з урахуванням їх роботи в умовахтро-

пічного клімату.

Підписано угоду про постачання нафти і газу з Ірану в Україну. З цієюме-

тою створено українсько-ірансько-азербайджанську компанію, яка збудуєцілу систему трубопроводів через Росію в Україну. 45 % внеску — України,

така сама частка Ірану, 10 % — Азербайджану. Угода розрахована на 15років

Україна поставлятиме до Ірану машини і обладнання для гірничо-добувної

та металургічних підприємств, доріг і морських портів.

Підписана угода між Україною і Тунісом про співробітництво в галузіірига-

ції, за якою туніських іригаційних спорудах працюватимуть українськіфа-

хівці. Туніс постачатиме Україні фосфорити.

Останнім часом право на здійснення зовнішньоекономічних операційнадано

окремим підприємствам і організаціям, внаслідок чого підвищилась актив-

ність їх у зовнішньоекономічній сфері. Зареєстровано більш як 30 тис.учас-

ників зовнішньоекономічних зв'язків.

В економічних зв'язках України із зарубіжними странамивикористовується

науково-технічне співробітництво. До цього належить торгівля патентами,лі-

цензіями, технічним досвідом тощо. Науково-технічне співробітництвосприяє прискоренню темпів економічного розвитку, втіленню найновіших

технічних досягнень, раціональному використанню природних ресурсів,автотоматизації і механізації технологічних процесів, скороченню строків

будівництва сучасних підприємств, підвищенню ефективності капітало-

вкладень, розширенню сфери міжнародних відносин. Воно здійснюється

в кількох формах:

матеріальний, тобто обміном продукцією, насамперед наукоємною, створе-

ною за найновішими технологіями;

нематеріальний — у вигляді креслень, формул, обміну інформацією,літера-

турою та ін.;

послуг фахівців і технічного персоналу в галузі менеджменту,маркетингу,

контролю за якістю.

Здійснюється науково-технічне кооперування між фірмами у формі консал-

тингу (технічного консультування і експертизи проектів), лізингу.

У зовнішньоекономічних зв'язках Українивикористовується і така форма нестабільності економічного співробітництва, яккредити. В сучасних умовах нестабільності економічного розвитку Україназацікавлена в надходженні іноземних інвестицій в українську економіку. Вперспективі Україна може надавати цільові кредити у національній валютізарубіжним державам, під-

приємствам та іншим споживачам під закупівлю вітчизняної машинотехніч-

ної продукції. Таке кредитування сприятиме зовнішньому конвертуванню

української грошової одиниці.

Створення спільних підприємсв — одна з форм економічногоспівробітництва

України із зарубіжними странами. Ці підприємства діють самостійно,наді-

лені широкими правами для здійснення експортних і імпортних операцій.Спільні підприємства погоджують ціни на спільно вироблену прдукцію і ук-

ладають відповідні угоди. Їх прибуток між учасниками пропорційно вкладув

статутний фонд.

У 1995 р. на території України діяло понад 2,5 тис. спільних підприємств.За

участю фірм США створено 120 спільних підприємств, Німеччини — 40,Австрії — 22 та ряду інших країн. Найбільше їх у місті Києві (204) та Одеській

області (143).

Різними є профілі спільних підприємств. Так, львівське виробниче об'єднан-

ня «Конвеєр» і болгарсько-угорське товариство"Інтрасмаш", а також гомель-

ське виробниче об'єднання «Гідроавтоматика» уклалидоговірпро прямі

зв'язки щодо спільного проектування і виробництваавтоматизованих транс-

портно-складських систем і засобів гідроавтоматики.

Налагоджуються прямі стосунки із зарубіжними фірмами. Заслуговує увагиспівробітництво з фірмою BASF (ФРН) у галузі впровадження інтенсивної

технології виробництва сої на основі застосування хімічних препаратівфірми

Перспективним напрямком розширення зовнішньоекономічних зв'язків, створення спеціальних зон «вільного підприємництва» натериторії України.

Вільні економічні зони сприятимуть створення умов для залучення інозем-

ного капіталу.

Укаїа має приділяти велику увау міжнародному туризму — галузі, яканай-

швидше дає прибуток. Нині ми приймаємо в себе майже 250 тис. іноземнихтуристів, що становить лише 0,05 % світової кількості. Проте реально ми вже

тепер можемо обслуговувати до 5 млн. туристів, що може дати майже 1млрд.

дол. Крім того, резервом для надходження інвестицій до України є платаза транзитні залізничні, автомобільні, повітряі перевезення, транспортуваннянафти і газу. Все це разом може давати 6 млрд. дол. щороку.

Держава повинна забезпечити експортерам продукції з високим рівнем об-

робки юридично-правовий (законодавчі акти, положення, митні бар'єри), міжнародно-політичний (сприятливі умови для українськихекспортерів на

міждержавних переговорах; у міжнародних організаціях) та рекламно-про-

пагандистський захист. Необхідно також організовувати кредитування іпідтримку експортерів конкурентних на світовому ринку товарів. А разом з

тим захистити нашу економіку, виробництво від низькоякісних товарів,які надходять з інших країн. Для цього впроваджуються свідоцтва та сертифі-

кати, створюються різні нетарифні бар'єри.

Створюється система зовішньоторгових організацій, представництв,торго-

вих будинків та інших структур, які на високому рівні займатимутьсяпроб-

лемами просування товарів на світові ринки, рекламою, та реалізацієюпродукції українських підприємств.

Отже, перебудова зовнішньоекономічної діяльності України значною мірою

сприятиме її просуванню на світовий ринок та інтегрування у міжнародну

економіку.

Попередні дані Держкомстату України, які базуються на митнійстатистиці,

свідчать про те, що в минулому році Україна вперше отримала додатнєсаль-

до зовнішньоекономічного балансу — $424 млн.За рахунок чого це досягну-

то? По-перше, за рахунок зниження імпортних товарів на $862 млн. По-друге

за рахунок росту експорту товарів та послуг на $390млн, з яких на послуги

отримано $288 млн. Як і в попередні роки, торгівля товарамипринесла нега-

тивне сальдо $2896 млн., яке знизилось на відміну відпоказника 1996 року

на чверть. Додаткове сальдо в торговлі послугами збільшилось в 1997році

десь на одну десяту, досягло $3319 млн.

Що ж трапилось? Деякою мірою зиеншилась частка в товарообігу найкруп-

нішого партнера — Росії. Вдвічі зменьшився товарообіг з Туркменістаном.В

обох випадках за рахунок скорочення енергоносіїв.

А ось розклад з перших десяти найбільших партнерів України на мавзмін.

Просто країни змінили місця. З третього на друге піднялась Германія, зп'ято-

го на третє — США.

В минулому році декілька звищилась диференційованістьзовнішньоторгово-

го обігу. Скажімо, якщо в 1996 році на першу десятку партнерівприходилось

70% обігу, то в 1997 році — близько 65%.

Навіть поверховий аналіз показує, що положення зовнішньоїтогівлі всьго

лише відразило кризис, в якому знаходилась українська економіка вминуло-

му році. Збереженя позицій в експорті послуг зв'язано згеополітичним поло-

женням України, до того ж дві третини його прийшлося на транзатросійсь-

кого газу. А «транзитний» газ, як відомо, віддаєтьсяенергетиці та комуналь-

ній сфері, причому, як правило, без оплати.

Оскільки основний внесок в справу «оздоровлення»українського зовнішньо-

торгового обігу внесло зниження імпорту товарів, є сенс більш уважнопогля-

нути на тогівлю товарами.

Якщо вірити офіційній статистиці, по ряду традиційних статейукраїнський експорт в минулому році зменьшився порівняно з 1996 роком.Наприклад, вдвічі (до $106 млн) зменьшився вивіз молочних продуктів,втричі (до $127)

експортзерна, вдвічі (до $104) — продаж за кордон муки, в півтора рази (до

$122 млн)- експорт жирів та масел рослинного та животного походження,

вдвічі (до $331 млн) — вивіз цукру, однієї з основних статейекспорту, в чоти-

ри рази (до $114 млн) — вивіз алкогольних та безалкогольнихнапоїв, на чверть (до $433 млн) — експорт добрив, ( до $186 млн) — вивіз одежі з тексти-

лю. Правда, були і невеликі перемоги: з $236 млндо $278 млн збільшився

експорт насіння підсолнуха, в півтора рази (до $131 млн)- продаж продукції

м'ясопереробки.

Динаміка експорту деяких видів пордукції навіває керівницту країнидумки:

варто було на чверть (до $129 млн) збільшитьсявивозу з країни кожсирови-

ни, як Кабмін вже в нинішньому році вирішив призупинити цей бізнес.

Найвагомішим в абсолютному вираженні був зріст експорту продукціїчорної металургії (з $4187 млн до $5452млн).

У зв'язку з останнім досягненням серйозні сумнівивизивають дані про ім-

порт природного газу. В минулому році відмічено зріст виробництваметалу як раз на величину приросту його експорту. Аналіз платіжного балансу невизвав у фінансистів сумнівів що до офіційної статистики, проте щє в лютому

українське керівництво признало наявність боргу вітчизняних споживачів

перед РАО «Газпром» в розмірі $750 млн.Означає це, що дана сума не зара-

хована у зовнішньоторговій статистиці, знає лише один Кабмін. Крайньоюмірою лише одна цифра може з'їсти все додаткове сальдо, та щє і на негатив-

не сальдо три сотні мільйонів залишиться. Але це щє не всі сюрпризиімпорту

По мілочах щє багато набереться.

Розподілення імпорту та експорту серед перших п'ятинайкрупніших країн

торгових партнерів України [5,76]

(7)

(6)

(5)

(4)

(3)