Реферат: Туризм у світовій економіці

УКООПСПІЛКА

Львівськакомерційна академія

Кафедрарегіональної економіки

Курсоваробота

Туризм в світовій економіці

Виконав студент 381гр.

Факультету МЕВ

спеціальності МЕВ

Данков О. О.

Науковий керівник

Скоропад І. С.

Львів 1999

Зміст

Зміст… 2

План… 3

1. Індустрія міжнародного туризму… 5

1.1. Туризм і його розвиток в сучасних умовах… 5

1.2. Туристична індустрія і її складові… 8

1.3. Шенгенська угода… 11

1.4. Дисконтні картки, євровалюта і ін… 12

1.5. Реалії світового туризму… 15

2. Становлення та регулювання діяльності фірми в міжнародномутуризмі… 20

2.1. Структура та діяльність туристичної фірми… 20

2.1.1. Розрахунки ціни туристичного продукту.… 25

2.1.2. Організація виконання операцій міжнародного туризму.… 27

2.1.2. Страхування та оформлення віз… 29

2.2. Договірне оформлення операцій міжнародного туризму… 31

Висновки… 33

/>План

1. Індустрія міжнародноготуризму.

1.1. Туризм ійого розвиток в сучасних умовах.

1.2. Туристичнаіндустрія і її складові.

1.3. Шенгенськаугода

1.4. Дисконтнікартки, євровалюта і ін.

1.5. Реаліїсвітового туризму

2. Становлення та регулюваннядіяльності фірми в міжнародному туризмі

2.1. Становленняі регулювання

2.1.1. Розрахункиціни туристичного продукту

2.1.2. Організаціявиконання операцій міжнародного туризму.

2.2. Страхуваннята оформлення віз

2.3. Договірнеоформлення операцій міжнародного туризму
ВСТУП

У багатьох державах світу туризмрозвивається як система, що дає всі можливості для ознайомлення з історією,культурою, звичаями, духовними і релігійними цінностями даної країни і їїнароду, і дає прибуток у скарбницю. Не говорячи вже про те, що ця система“годує” дуже багато фізичних і юридичних осіб, так чи інакше зв'язаних ізнаданням туристичних послуг.

Туристичнадіяльність у розвитих країнах є важливим джерелом підвищення добробуту держави.У 1995 році США від реалізації туристичних послуг іноземним громадянам одержали58 млрд. $, Франція й Італія — по 27 млрд. $, Іспанія — 25 млрд. $

В Україні з її багатою історичноюспадщиною і безцінними рекреаційними ресурсами туристичний бізнес розвиваєтьсяз переважною орієнтацією на виїзд. Багато діючих у нас туристичних фірмвіддають перевагу перевезенням українців за кордон у новомодні курортиБолгарії та до старовинних пам’яток історії Франції, Греції, і лише невелика їхчастина працює на запрошення гостей в Україну. У сучасному світі в Україні з їїекономічними проблемами надходження грошей із сфери туризму могла б статистабільним джерелом прибутку.

Яка ж картина міжнародного ринкутуристичних послуг зараз, як він у перспективі змінюється? В умовах, щостворилися, ці питання представляються мені актуальними.

/>1. Індустрія міжнародного туризму/>1.1.Туризм і його розвиток в сучасних умовах

В даний час індустрія туризму є однієї знайбільших форм міжнародної торгівлі, що розвиваються динамічно, послугами. Уостанні 20 років середньорічні темпи росту числа приїжджих іноземних туристів усвіті склали 5,1%, валютних надходжень — 14%. Відповідно до даних всесвітньоїтуристичної організації, у 1995 році у світі було зареєстровано 576 мільйонівприїжджих туристів, а надходження від міжнародного туризму досягло 372 мільярдадоларів (без обліку надходжень від міжнародного транспорту). У цілому об'ємивалютних надходжень від туризму за період із 1950 по 1995 рік зросли в 144 раз.

За прогнозами експертів, бурхливийрозвиток міжнародного туризму буде продовжуватися і далі. За їх підрахунками,до 2000 року ця галузь стане головною експортною галуззю у світі. Очікується,що при збереженні таких темпів росту число міжнародних подорожей до 2005 рокудосягне 900 млн. чоловік, а в 2010 році складе порядку 937 млн. чоловік.

На думку різних аналітиків, в основірозвитку міжнародного туризму лежать наступні чинники:

1. Економічний ріст і соціальний прогреспривели до розширення об'єму ділових поїздок і поїздок із пізнавальними цілями;

2. Удосконалювання усіх видів транспортута здешевлення транспортних послуг;

3. Збільшення числа найманих робітниківта службовців у розвинутих країнах і підвищення їх матеріального і культурногорівня;

4. Інтенсифікація праці й одержанняпрацюючими більш тривалих відпусток;

5. Розвиток міждержавних зв'язків ікультурних обмінів між країнами призвів до розширення міжособистих зв'язків;

6. Розвиток сфери послуг стимулювалорозвиток сфери перевезень і технологічний прогрес в сфері телекомунікацій;

7. Послаблення обмежень на вивіз валютив багатьох країнах і спрощення процесу переходу кордону;

Значення туризму у світі постійнозростає і це пов’язано із зростанням впливу туризму на економіки окремих країн.В економіці окремої країни міжнародний туризм виконує ряд важливих функцій:

1. Міжнароднийтуризм — джерело валютних надходжень для країни і засіб для забезпеченнязайнятості;

2. Міжнародний туризм розширює внески вплатіжний баланс і ВНП країни;

3. Міжнародний туризм сприяєдиверсифікації економіки, створюючи галузі, що обслуговують сфери туризму;

4. З ростом зайнятості в сфері туризмузростають прибутки населення і підвищується рівень добробуту нації.

Розвиток міжнародного туризмуприводить до розвитку економічної інфраструктури країни. Таким чином,міжнародний туризм варто розглядати у співвідношенні з економічними відносинамиокремих країн.

Міжнародний туризм входить у числотрьох найбільших галузей, поступаючись нафтовидобувної промисловості йавтомобілебудуванню, питома вага яких у світовому експорті 11% і 8,6%відповідно. У 1991 році сумарний прибуток країн світу від міжнародного туризмускладав 7% від загального об'єму світового експорту і 3% від світового експортупослуг.

Значення туризму як джерела валютнихнадходжень, забезпечення зайнятості населення, розширення міжособистиснихконтактів зростає. Міжнародний туризм у світі нерівномірний, що пояснюється впершу чергу різними рівнями соціально-економічного розвитку окремих країн ірегіонів.

Найбільший розвиток міжнародний туризм має місце узахідноєвропейських країнах. На частку цього регіону доводиться понад 70%світового туристичного ринку і біля 60% валютних надходжень. Приблизно 20%приходиться на Америку, менше 10% — на Азію, Африку й Австралію разом узяті.

Всесвітня організація з туризму у своїй класифікаціївиділяє країни, що є переважно постачальниками туристів (США, Бельгія, Данія,Німеччина, Голландія, Нова Зеландія, Швеція, Канада, Великобританія) і країнищо приймають туристів (Австралія, Греція, Кіпр, Італія, Іспанія, Мексика,Туреччина, Португалія, Франція, Швейцарія, Болгарія, Україна, Єгипет,Кавказький регіон).

Подібний бурхливий розвитокміжнародних туристичних зв'язків спричинило створення численних міжнароднихорганізацій, що сприяють поліпшенню роботи цієї сфери світової торгівлі. У їхчисло входять: спеціалізовані інститути системи ООН, організації, де питаннярозвитку міжнародного туризму обговорюються епізодично і не є головними в сферідіяльності; неурядові спеціалізовані, міжнародні, комерційні, національні ірегіональні організації з туризмі.

Відповідно до Статуту ВсесвітньоїОрганізації з Туризму (ВОТ), цілями її діяльності є заохочення туризму якзасобу економічного розвитку і міжнародного взаєморозуміння для забезпеченнямиру, добробуту, поваги і дотримання прав людини незалежно від раси, статі,мови і релігії, а також дотримання інтересів країн, що розвиваються, в областітуризму.

ВОТ прийняла ряд декларацій в сферіміжнародного туризму, серед яких:

— Манільська декларація про туризм в світі (1980);

— Документи Акапулько (1982);

— Хартія про туризм і Кодекс поведінки туриста (Софія,1985);

— Гаагськая декларація по туризм (1989).

До числа організацій ООН, щозаймаються питаннями розвитку міжнародного туризму епізодично, відносяться:

· КонференціяООН про туризм і подорожі, економічної і соціальної Рада (ЭКОСОС);

· КомітетООН із питань утворення, науки і культури (ЮНЕСКО);

· Міжнароднаорганізація праці (МАРНОТРАТ);

· Міжнароднаасоціація транспортної авіації (ІАТА).

/>1.2.Туристична індустрія і її складові

Під туристичною індустрієюрозуміється сукупність виробничих, транспортних і торгових підприємств, щороблять і реалізують туристичні послуги і товари туристичного попиту.

З розвитком масового організованоготуризму і переходом його на нову основу, що спирається на розвинуту туристичнуіндустрію і сучасні засоби транспорту, відбулися деякі зміни у формахорганізації міжнародного туризму.

По-перше, істотно зросло числороздрібних фірм, що пропонують туристичні послуги (так звані турагенства), якінайчастіше навіть не мають юридичної і господарської незалежності.

По-друге, змінився характердіяльності туристичних оптових фірм, що перетворилися в туроператорів, якіпропонують повний комплекс послуг в вигляді інклюзив — турів.

По-третє, з'явилися великікорпорації, засновані на капіталі транспортних, торгових, страхових компаній ібанків, що здійснюють операції по наданню туристичних послуг клієнтам.

Всі вищезгадані категорії фірмвідрізняються одна від одної по функціях і характеру діяльності.

Туристичні агентства — це роздрібніфірми, що виконують роль посередників між туроператорськими фірмами йобслуговуючими підприємствами, з одного боку, і клієнтами-туристами, з іншого.Турагенства або організують тури, запропоновані туроператорськими фірмами, абозаймаються наданням окремих видів послуг індивідуальним туристам або групамосіб, встановлюючи безпосередні зв'язок із транспортними організаціями,готельними корпораціями, екскурсійними бюро. Продаж турів здійснюється зацінами, встановленим туроператорами і зазначеними у їх проспектах. Зареалізацію інклюзив турів турагенства одержують визначену комісійну винагородувід туроператорів.

Реалізація окремих видів послуг здійснюється зацінами, встановленими їх виробниками, а за надання окремих послуг турагенстваможуть встановлювати визначені націнки до роздрібних цін виробника. Більшістьтурагенств знаходиться в сфері впливу великих туристичних оптових фірм,авіаційних компаній, готельних корпорацій або торгових фірм.

Туроператорські фірми — це,насамперед оптові фірми, що виступають посередниками між підприємствамитуристичної індустрії і турагенствами. Вони реалізують тури від свого іменічерез турагенства або безпосередньо клієнтам. У процесі організації поїздоктуроператори встановлюють зв'язки з підприємствами, що надають послуги урозміщені, харчуванні, транспорті й з екскурсійними бюро. Часто туроператориорендують на основі довгострокових контрактів готелі чи інші засоби розміщення,літаки, автобуси, забезпечуючи їхнє максимальне завантаження й одержуючи значнізнижки.

Туроператорські фірми в залежності від видутранспорту, що використовується, підрозділяються на: ті, що спеціалізуються навикористанні спеціально обладнаних літаків; автобусних екскурсій; залізничнихекскурсій; морських круїзів і подорожей в одну країну або спеціалізовані тури.

Туристичні корпорації — це великіпідприємства, що шляхом участі об'єднують широке коло фірм, що представляютьрізні види туристичних послуг. Вони в значній мірі монополізували ринок іперетворилися в потужні міжгалузеві виробничо — господарські комплекси, щовключають підприємства самих різних галузей промисловості, що обслуговуютьтуристичний бізнес (транспортні, банківські, страхові й інші компанії) іреалізують тури через широку мережу туроператорів і турагенства в різнихкраїнах.

Обладнанні самими сучасними автоматизованими системамикерування і зв'язку дозволяє їм оперативно вивчати і задовольняти потреби йінтереси туристів. Найбільшого розвитку подібні великі компанії досягли врозвинутих капіталістичних країнах. У Франції, наприклад, на частку 13найбільших туристичних корпорацій доводиться 50% реалізованих турів, уНімеччині 3 найбільші туристичні корпорації “TUI”, “Nekkerman” і “ITS”зосередили у своїх руках 70% ринку.

Крім великих корпорацій, у дійснийчас одержали широкий розвиток готельні комплекси, що дають туристам послуги нетільки по їх розміщенню, але і широкий комплекс інших послуг, наприклад,харчування в ресторані при готелі, надання залів для проведення нарад,придбання квитків на транспорт, виклик таксі, екскурсійне обслуговування,організація розваг, торгівля сувенірами й іншими товарами.

Найбільші готельні комплекси об'єднуються черезавтоматизовані системи керування і розподілу готельного фонду в так називані“ланцюги”, що дозволяє швидко і точно враховувати кожну індивідуальну угоду і змінімальними витратами часу робити резервування місць у готелях, на транспортібез затримки видавати всю розрахункову документацію і здійснювати платежі.Усього у світі нараховується біля ста таких готельних “ланцюгів” із загальнимчислом номерів 1,6 млн. Головні з них — “Holiday Inn”, “Sharaton”, “Hilton”,“INTER-CONTINENTAL”.

Важливою особливістю сучасного етапурозвитку міжнародного туризму і зміни його організаційних форм є проникнення втуристичний бізнес транспортних, торгових, банківських, промислових, страховихкомпаній. Транспортні компанії надають як окремі види послуг, так і самостійнорозроблені тури на основі готельної бази. Такі фірми організують обслуговуванняна основі ділових відносин із готельними й іншими підприємствами на звичайнихумовах туроператора. Торгові фірми стали активно займатися реалізацієютуристичних послуг приблизно з початку 70-х років. Це відноситься, в основному,до великих роздрібних концернів і до торгово — посилкових фірм.

Спочатку універсальні магазини,намагаючись поліпшити обслуговування клієнтури, здавали в оренду своїпомешкання для діяльності турагенств. Надалі, у міру попиту, вони перейшли допрактики організації у своєму складі формально не залежних туристичних фірм зобмеженою відповідальністю, що потім стали їхніми дочірніми фірмами.

З метою швидкого і міцного завоювання ринкуці компанії почали калькулювати ціни на тури з розрахунком лише на мінімальнийприбуток, що було можливо завдяки величезному капіталу торгових фірм.Промислові фірми, що представляють у першу чергу галузі, що обслуговуютьтуристичний бізнес, на основі системи участі стали купувати і включати у своюструктуру туристичні фірми. Помітно підсилилося проникнення банків і страховихкомпаній у сферу міжнародного туризму шляхом придбання усього або частиниконтрольного пакета акцій. Володіючи розгалуженою мережею філій і великогоштату страхових агентів, банки і страхові компанії стали успішно здійснювати ціоперації, одержуючи додатковий прибуток за рахунок економії на комісії, щовиплачувалась турагенту. Тури, запропоновані банками, як правило, дешевше, ніжу турагентів. Крім того, банки і страхові компанії мають власні автоматизованісистеми обліку і керування, у пам'яті яких закладені всі основні дані провкладників і застраховані особи. Це дозволяє їм здійснювати цілеспрямованерозсилання реклами й інформації, пропонуючи клієнту такі тури, що можутьвідповідати його інтересам і засобам.

/>1.3.Шенгенська угода

14 червня 1985року в люксембургському місті Шенген державами Бенілюкса, Францією і Німеччиноюбула підписана угода про майбутнє поступове скасування паспортного контролю насвоїх внутрішніх межах.

У червні 1991року до Шенгенської угоди приєдналися Іспанія і Португалія, і був складенийсписок країн, що обов'язково повинні мати відкритий візової режим. 17 грудня1992 року був затверджений список із 120 країн, громадяни яких для перетинаннямеж повинні мати візу єдиного зразка (до них відноситься і Україна), бувприйнятий бланк єдиної візи і 22 грудня 1994 року представники урядів цих країнпідписали офіційний протокол про вступ у силу Шенгенської угод із 26 березня1995 року. У 1997 році до Шенгенської угоди приєдналися Швеція і Данія. Саме зцього часу українські туристи, що виїжджають в одну з цих держав на термінменше трьох місяців, одержують Шенгенську візу, при більш тривалому перебуваннів країні потрібно отримати національні візи.

З одного боку,пересування по території семи європейських держав при оформленні однієї візибезумовно дуже зручно, але, з іншого боку, істотно подовжився термін (дочотирьох тижнів), протягом якого розглядається питання про видачу дозволу навиїзд. Це зроблено з тим, щоб посольства цих держав мали час посилати однаіншій запити на ту або іншу людину, що просить дозволу на в’їзд.

Існують такождержави, в яких оформлення на в'їзд здійснюється безпосередньо на кордоні. Доних відносяться Бахрейн, Єгипет, Кенія, Ліван, Мальта, Непал, Об'єднаніАрабські Емірати і Туреччина.

Безвізовий в'їздза запрошенням без оформлення закордонного паспорта дозволений у країни СхідноїЄвропи, Монголію, Кубу.

Українськігромадяни мають право на в'їзд без оформлення віз у Колумбію, Малайзію,Еквадор, Кіпр, Польшу і ін. країни.

При оформленнідокументів в обов'язковості турфірми входить інформування туристів про вимогиприкордонних і митних служб.

/>1.4.Дисконтні картки, євровалюта і ін.

Дисконтні картки, що випускаютьсябанками, на відміну від кредитних і дебетових пластикових, що є платіжнимзасобом, не призначені для оплати, але дають своїм власникам права нанайрізноманітніші знижки. У світі існує декілька глобальних систем дисконтнихкарток. Лідируюче положення займають “ETN”, “IAPA”, “COUNTDOWN”.

У умовах, коли конкуренція втуристському бізнесі й індустрії відпочинку і розваг дуже висока, власникиготелів беруть участь у дисконтних програмах, тому що безкоштовна інформаціяпро знижки, що дається в каталогах для власників карток, залучає потенційнихклієнтів. Банківські структури також зацікавлені в поширенні карток. Вонивидають їх як доповнення до кредитних карток, що емітуються, безкоштовно абонабагато дешевше роздрібної ціни, тим самим розширяючи спектр послуг для своїхклієнтів.

Географія дисконтних карток дужерізноманітна, найбільше популярно “ETN-CARD”. Для мандрівників ця система єклубом, членство в який дозволяє зменшувати дорожні витрати. До перевагоювикористання карток “ETN” відносять:

— знижки для власників від 20 до 50% вартості удесятьох тисячах готелів у 175 країнах світу, у тому числі і в де-яких країнахСНД. У США у 400 готелях власник картки заплатить лише 50% від вартості номера;

— широку систему знижок у ресторанах (від 20 до50%);

— зниження (до 1/3) тарифів при оплаті орендиавтомобіля;

— знижка при покупці авіа-, залізничних, автомобільнихквитків у розмірі 3-10%;

— можливість безкоштовно одержати картки “ETN-Telecard” і “Sprint Fonecard”, що дозволяють вести телефонні переговори попільгових тарифах.

При одержанні картки власникувидається ілюстрований каталог з адресами сервісних служб, що входять усистему. Обравши готель, власник замовляє знижку на резервування номера. Частоцю процедуру бере на себе сама дисконтна система.

Крім поширення дисконтних карток,банки реалізують дорожні чеки. Система дорожніх чеків схожа із системоюакредитивів, але, на відміну від останніх, можна не тільки обмінювати в банкуна гроші, але ними можна розраховуватися в магазинах, що їх приймають.

Дорожні чеки дозволяють забезпечитигроші від крадіжки, тому що платіжний документ стає дійсним тільки післязвірення підпису власника з підписом на корінці книжки. На відміну відпластикових карток, для придбання чека не обов'язково мати рахунок у банку.

Дорожній чек ще називають туристськимчеком, під яким розуміється платіжний документ, грошове зобов'язання виплатитипозначену в ньому суму валюти його власнику.

У Європі з 1968 року широкупопулярність придбавеврочек — чек у євровалюті, що виписується банкомбез попереднього внеску клієнтом готівки в рахунок банківського кредитутерміном до місяця. Чек оплачується в будь-якій країні-учасниці угоди“Еврочек”, до яких відносяться країни ЄС.

На світовому ринку порівняно недавно з'явився новийвид розміщення — тайм-шер. Це не продаж стандартної нерухомості і нерозміщення в готелі, а середнє між ними — власність, обмежена по користуванню вчасу. За одиницю часу приймається один тиждень.

Сьогодні тайм-шер-індустрія складається з двох частин:

— продаж клубів або апартаментів, розділених на тижні;

— обмін цих тижнів через єдиний центр по обміні, якийзветься клубом для відпочинку, де власники можуть обмінятися своїми тижнями.

У світі нараховується п'ять обмінних організацій,серед яких лідирують “RCI” і “II” (Interval International).

Індустрія тайм-шер неухильнорозвивається з початку сімдесятих років. З 1989 року світове число курортів, щопрацюють по системі тайм-шер, зросло на 600%, річний об'єм продажів тижнівзбільшився на 300%. До 1994 року у світі було продано тайм-шерів на чотиримільярда доларів.

З ростом популярності тайм-шерів змінювалася і самаіндустрія. Якщо в роки формування вона залучала в основному дрібнихпідприємців, то зараз нею займаються такі корпорації як “Хілтон”, “Марріот”,“Дісней”, “Шератон”, “Баррат”, “Вамлі”.

Сьогодні тайм-шер є однієї знайбільше галузей індустрії, що розвиваються швидко, відпочинку. Він вважаєтьсясамою сучасною технологією в області між туризмом і нерухомістю.

Курорти тайм-шер є в 75 країнах.Європа займає друге місце по розвитку тайм-шера після США. Багато країн, щоприймають туристів, розглядають тайм-шер як істотний елемент усієї системиорганізації відпочинку. У більшості регіонів він розширює сезон канікул, сприяєтривалому економічному росту, поліпшує перспективи для інвестицій, підвищуєзайнятість.

Як і будь-яка інша сферагосподарської діяльності, індустрія туризму є дуже складною системою, ступіньрозвитку якої залежить від ступеня розвитку економіки країни в цілому.

/>1.5.Реалії світового туризму

На ПРКдоводиться понад 60% усіх прибуттів іноземних туристів і 70-75% поїздок, щовідбуваються у світі. При цьому на частку ЄС доводиться біля 40% прибуттівтуристів і валютних надходжень (див. табл. 1). З таблиці також видно, що другимнайбільшим за кількістю доходів від туризму регіоном є Америка. Це пояснюєтьсяпотужним розвитком туристичної індустрії.

Таблиця 1:

Розподіл туристів і прибутків

від їхнього перебування в 1994 році.

Регіони, які відвідуються

Прийнято туристів

(млн. чоловік)

Прибуток

(млн. доларів)

Співвідношення до 93 р.

( %)

Прибуття Прибуток

Весь світ

Європа

Америка

Східна Азія

Африка

Ближній Схід

Південна Азія

528,4

315,0

108,5

74,4

18,6

7,9

3,7

321,446

153,295

97,405

59,988

5,675

3,672

2,431

3,0

1,9

4,05

7,6

1,5

-4,0

7,0

5,1

0,6

8,9

14,0

-4,0

-12,0

11,2

Канадські фахівців зауважують, що функціонуванняекономік індустріально розвитих країн, з одного боку, робило об'єктивнонеобхідним зміцнення мирогосподарських зв'язків і ріст виробничих витрат напідприємницькі переміщення, а, з іншого боку, — створювало працівникамматеріальні можливості для досугових переміщень, у тому числі і за кордон.

Якісний ріст індустрії туризму в окремих країнах відбитий у таблиці 2.Для оцінки застосовується метод рейтингових оцінок. У якості параметрів взятояк абсолютні (число туристів, розмір прибутків і витрат), так і відносні(прибутки і витрати в розрахунку на один туриста, що відвідав країну)показники.

Таблиця 2:

Рейтинг країн по показниках туристськогосервісу.

Країна Прийнято туристів Прибутки Витрати Питомі прибутки Питомі витрати Підсумковий показник Австралія 27 15 14 2 3 9 Австрія 6 6 8 22 17 8 Багами 29 28 29 12 22 29 Бельгія 22 16 11 5 4 7 Бермуди 35 33 32 6 20 31 Бразилія 30 29 23 3 12 20

Великоб-

Ританія

8 5 3 15 7 2 Угорщина 5 31 25 35 31 32 Венесуела 36 35 20 10 20 30 Німеччина 7 7 2 20 5 3 Гонконг 16 11 20 13 20 17 Греція 11 22 19 33 24 26 Єгипет 26 26 30 23 28 34 Індія 28 25 20 11 20 23 Ірландія 24 27 18 24 16 25 Іспанія 3 4 13 27 23 14 Італія 4 3 4 19 14 4 Канада 9 9 6 31 13 12

Однак у цьомуаналізі варто враховувати ряд чинників, прямо не зв'язаних із туристичноюсферою, але без врахування яких неможлива об'єктивна оцінка показників таблиці.До таких чинників відносяться розмір країни, чисельність населення йекономічний потенціал країни.

Звичайно,найважливіший чинник, що визначає географію туризму у світі, — економічний. Зпогляду окупності капіталовкладень туристська індустрія входить у числоекономічних форвардів, що дають значний розмір доданої вартості. Туристичніпослуги на світовому ринку виступають як “невидимий” товар, характерною рисоюякого є те, що значна частина цих послуг робиться з мінімальними витратами намісці.

Узагальнюючидіяльність багатьох розвинутих країн у сфері туризму, Комісія ЄС опублікувалапрогноз основних тенденцій розвитку туризму на період 1995-2000 роки. Зокрема,у ньому відзначається, що:

1. У Європі потрібно будевитримувати жорстку конкуренцію за прибутки від туризму, що, в свою чергу, будевимагати від європейської індустрії туризму підвищення якості наданих послуг.

2. Витрати на усі види подорожейі, у першу чергу, витрати на транспорт, будуть збільшуватися швидше, а ніж іншістатті сімейного бюджету. Подорожі стануть більш частими, але менше тривалими,тому що витрати на одну поїздку знизяться. У цілому ж витрати на подорожізростуть за рахунок споживання більш якісного відпочинку.

3. Число поїздок будезбільшуватися за рахунок міжконтинентальних подорожей із Європи в Америку, Азіюй Океанію.

4. Сезонні зміни ринковоїкон'юнктури в найближчому майбутньому перестануть бути проблемою для індустріїтуризму, тому що вдалий маркетинг буде сприяти їхньому вигідному використанню.Для цього буде потрібно активне співробітництво між державами і приватнимитуристськими структурами.

5. Використання повітряноготранспорту буде розширюватися швидше завдяки збільшенню числа зручних прямихрейсів.

6. Групи, включаючи сімейні,будуть зменшуватися і вибирати усі більш гнучку програму відпочинку.

7. В міру всі більш активноговпровадження комп'ютерних систем бронювання будуть зменшуватися термінибронювання.

8. Активніше інших будутьподорожувати дві вікові групи: люди літнього віку і молодь.

9. Буде продовжувати зростатипопит на туризм, зв'язаний із відвіданням визначних пам'яток культури, а такожз активним відпочинком.

10. Стан навколишнього середовищастане одним із домінуючих чинників у притягненні туристів, особливо в сільськихі приморських районах.

11. Маркетингове сегментуванняринку стане більш чітко вираженим. Пропозицію необхідно бутити налагоджуватипід потреби кожної групи споживачів.

Чинники росту популярності регіонів

Географіяж міжнародного туризму буде визначати пріоритетні для туристів чинникипринадності тих або інших регіонів, країн.

Таблиця 3:

Чинники росту принадності для туристів

окремих регіонів світу

Найбільше популярні країни регіону. Чинники росту принадності Південно-американський регіон Бразилія

1. Широкий розвиток екологічних турів по Амазонії.

2. Екзотична природа.

3. Сучасна архітектура і дизайн столиці країни.

Європейський регіон

Франція

Англія

Німеччина

Фінляндія

Швеція

1. Висока концентрація історичних і культурних визначних пам'яток.

2. Спрощений візовий режим (можливість широкого спектра комплексних турів).

3. Високий рівень сервісу.

Україна, Росія, Болгарія

1. Висока концентрація історичних і культурних визначних пам'яток.

2. Спрощений візовий режим (можливість широкого спектра комплексних турів).

3. Досить невисокі ціни.

4. Середній рівень сервісу.

Середземноморський регіон Кіпр

1. Вигідна система оподатковування.

2. Сучасна банківська мережа.

3. Добре налагоджена структура телекомунікацій .

4. Спрощена процедура створення офшорних компаній (10 днів).

5. Забезпечувана державою повна конфіденційності у всіх питаннях, що стосуються засновників компаній і банківських рахунків.

Ізраїль

1. Ріст паломницького туризму.

2. Наявність широкого спектра оздоровчих центрів.

3. Тур по чотирьох морях.

4. Наявність молодіжних баз відпочинку.

5. Ріст ділових зв'язків.

Регіон у цілому

1. Розвинута інфраструктура туризму.

2. Високий рівень обслуговування.

3. Комфортний клімат.

4. Велика тривалість туристського сезону.

5. Сполучення відпочинку біля моря з оглядом визначних пам'яток.

Азіатський регіон Об'єднані Арабські Емірати

1. Низькі ціни на електроніку і побутову техніку високої якості.

2. Високий рівень сервісу.

3. Мінімальні податки. Практика системи “TAX FREE”.

4. Великий досвід каргоперевозів.

5.Спрощена система візового режиму.

Регіон у цілому

1. Екзотична природа і культура.

2. Політична стабільність.

3. Зручний транзитний шлях для туристів, що летять в Австралію й Океанію.

4. Головний напрямок “пляжного” відпочинку взимку.

Якщо порівняти таблицю 1 і 3, то можнавизначити, які чинники найбільше приваблюють туристів. Основна маса туристівприходиться на Європу та Америку (відповідно до табл. 1). Відповідно до цогонайбільше туристів приваблює історичні пам’ятки стародавньої культури, якінайбільше сконцентровані у Європі, далі туристи їдуть подивитися на екзотику ПівденноїАмерики і технократичні міста – мегаполіси Півночі. Середземноморський регіон єдосить розвинутим регіоном в плані туризму, он в останні часи дещо зменшиласьйого популярність. Азіатський регіон славиться своєрідною культурою і зимовимнапрямком “пляжного” відпочинку. Наслідки азіатської кризи 1997 р. дещо болючевразили економіку цих країн і вплинули вцілому на кількість туристів.

/>2. Становлення тарегулювання діяльності фірми в міжнародному туризмі2.1.Структура та діяльність туристичної фірми

Структураорганізації і керування туристичної фірми визначається задачами і стратегієюкомпанії, але, як правило, має керівника, що здійснює загальне керівництво ірозробляє загальну стратегію фірми, а також відділи посередницьких операцій,маркетингу і реклами, бухгалтерію.

/> генеральнийдиректор

відділ посередницьких операцій відділ маркетингу і реклами бухгалтерськийвідділ

Мал.2:Організаційна структура турфірми

Відділ поорганізації посередницьких операцій міжнародного туризму веде роботу зпланування і здійснення туристичних поїздок на підставі дилерських договорів ізтуроператорами. На початку кожного сезону на підставі даних про попит і станринку, наданих відділом маркетингу, складається план набору груп з різнихнапрямків, запит пересилається туроператору на надання окремих турів навизначений період. Вся робота по забезпеченню договору: формування груп, добіркерівників і гідів-перекладачів, надання необхідної інформації, списків группри візовому оформленні і страхуванні здійснюється також цим відділом.

Контроль зароботою фірми здійснюється за допомогою бухгалтерського відділу, куди надходитьінформація про наявність і рух коштів і здійсненні різних господарськихоперацій.

Маркетингова ірекламна стратегія, а також розробка туристичного продукту здійснюєтьсявідділом маркетингу.

У туристичномубізнесі, як і в будь-якому іншому виді діяльності, необхідно вивчення проблемпопиту і пропозиції на ринках, тобто проведення маркетингових досліджень.

При наданніпослуг фірма повинна орієнтуватися на потребі туристів, обумовленого задопомогою опитування потенційних клієнтів. Важливим джерелом інформації є йаналіз рекламних проспектів і листівок, що доставляються українськими ізакордонними фірмами-партнерами і конкурентами.

Вартовраховувати, що за цілями поїздки туризм класифікується на:

— курортний туризм із метоювідпочинку і лікування;

— екскурсійний туризм — знайомство зприродними, історичними і культурними визначними пам'ятками;

— діловий туризм — для проведенняділових переговорів;

— науковий туризм — знайомство здосягненнями науки і техніки, участь у конгресах, конференціях і т.п.

По чисельностіучасників розрізняють груповий і індивідуальний туризм.

При виборі свогосегмента на ринку туристичних послуг аналізуються наступні чинники:

1. Цілі поїздки: відпочинокбізнес, навчання, шопінг.

2. Географічні чинники:відпочинок на морі, розваги, інтерес до культурних і архітектурних цінностей.

3. Вікові і сімейні групи:школярі, студенти, дорослі, сім'я без дітей або з дітьми.

4. Економічні потреби і престиж:економія часу і зусиль при досягненні комфорту, прагнення належати до визначеноїсоціальної групи.

На рис. 3відображена структура потреб туристів, що лежить в основі туристичної програми,яка показує, що організація турів на відпочинок повинна враховувати такічинники, як місце відпочинку, престиж або, навпроти, економію засобів, а такожвік туристів; при організації ділових поїздок і шоп-турів особливе значення маємісце розташування країни туризму, а для турпоїздок із метою навчання доостаннього добавляється й аналіз вікової структури туристів.

/> Цілітуризму

/>/>/>/> відпочинок Ділові навчання

/>/> географія поїздкиі географія

/>/> шопінг-тури

/>/>/> вік вік

/>/> географія

/>/>/>престиж економія

Мал. 3:Сегментація ринку міжнародноготуризму

Процес створеннябудь-якої туристичної програми починається з розробки загальних цілей,вироблення попередніх прогнозів, заснованих насамперед на вивченні попитуспоживачів і пропозиції конкурентів.

У діяльностітуристичних фірм, особливо на етапі її виходу на ринок, велике значеннянадається правильно розробленій рекламній компанії.

Туристичнакомпанія може бути спрямована на турагентів або на потенційних клієнтів.Інформація стосовна перших, поширюється насамперед на туристичних виставках, депредставляють свої продукти всі самі великі компанії різних країн.

Дуже великезначення в туристичній рекламі мають спеціалізовані документи — листівки,брошури й ін.

Звичайнодвухзіркові і більш високого класу готель випускає свої власні брошури,наявність котрих необхідно насамперед у курортних зонах, центрах спортивнихзаходів, архітектурних і культурних центрах.

Всі перерахованівище засоби використовують турагенти та туроператори, які також використовуютьпроспекти курортних зон і відеорекламу, де відбивається насамперед своєрідністьданої місцевості, культурні традиції й історичні пам'ятники. У даному випадкуосновною ціллю, що вибирається туроператором, є створення іміджу того абоіншого регіону. Для цього використовується набір продуманих кадрів, щовисвітлюють даний регіон із визначених позицій і відрізняють його відбудь-якого іншого.

Рекламою різнихтуристичних зон і туристичних програм займаються насамперед туроператори:користуючись тим, що потенційного споживача володіє якоюсь інформацією,публікують невеликі оголошення в друкарських чорно-білих виданнях, щостосуються запропонованих послуг і рівня тарифів, причому для майбутніхклієнтів основним аргументом є низькі ціни.

Один з основнихетапів — просування товару. На міжнародному рівні необхідна не просто реклама,а насамперед участь на міжнародних ярмарках і виставках, що дають можливістьпривернути увагу не до одного конкретного продукту, а до фірми в цілому.Розрізняють наступні види виставок:

— туристичні виставки загальногопризначення для професіоналів і публіки

— спеціалізовані виставки, щоорганізуються по визначених критеріях, наприклад, що стосуються зимових видівспорту.

— багатоцільові ярмаркові експозиції.

Основнимитуристичними центрами, що організують відомі у усьому світі ярмарки і виставки,є Брюссель, Мілан, Люксембург, Париж, Лондон.

Крім сегментаціїринку і вибору маркетингової стратегії, необхідно враховувати, що туристичніпослуги мають свій життєвий цикл, який формується з декількох фаз (дивися рис.4):

— розробки — період дослідженняринку, аналізу інформації, розрахунку вартості послуг на даний момент пошукупартнерів, налагодження зв'язків.

— “запуску” — період поширеннярекламних оголошень, завоювання потенційних клієнтів, для якого характернийнепостійний об'єм збуту і коливання ціни.

— зрілості — період, коли продуктстає відомим, з'являються постійні клієнти, число бажаючих скористатисяпослугами зростає, збільшується об'єм продажів.

— занепаду — період, коли попит наданий вид послуг падає завдяки появі нових удосконалених турів.

/>Рівень

прибули

/>/>/>

/> час

розробка запуск зрілість занепад (фази циклу)

Мал. 4:Життєвий цикл туристичногопродукту

Необхідноретельно аналізувати і продукти, що є маловідомими, новими для даного ринку, ідобре відомі, для збуту яких потрібно зміна іміджу.

Крім того, длятуризму характерні фази, що залежать від пори року. Вони засновані насамперед на перевагах клієнтів, що можуть вибрати для відпочинку найбільше прийнятнийдля їх інтересів сезон (рис. 5).

Країна

/>/>/>/>/>/>/>/>

Франція

/>/>

Болгарія

/>/>/>

Індія

/>/>/>

/> Кіпр

Пора

Зима Весна Літо Осінь року (сезон)

Мал. 5:Зміна попиту на туристичні послуги

в окремих країнах в залежності від сезону

/>2.1.1. Розрахунки ціни туристичного продукту.

Вартість путівки містить у собінаступні статті:

- вартістьпроїзду;

- вартістьхарчування;

- вартістьпроживання;

- вартістьтрансферту;

- вартістьекскурсійної програми;

- вартістьоформлення візи;

- />/>/>вартість страхового поліса.

Ціна жтуристичної путівки більше собівартості на величину витрат і доходу туристичноїфірми.

Витрати, подані вцих статтях, діляться на постійні і змінні. До категорії постійних витратвідносяться:

— вартість проїзду;

— вартість трансферту;

— вартість страхового поліса;

— оформлення всіх необхіднихдокументів.

Як правило,постійні витрати не залежать від тривалості туру і якості обслуговування.

Часткаготельного обслуговування і харчування в загальній вартості путівки складає 60- 65%. Обидва ці елементи є змінними і залежать від зміни цін на дані видипослуг, а також від сезонної градації, географічної зони розташування готелю,виду і класу обслуговування, договірних комерційних умов між турагенством іадміністрацією готельного підприємства.

На вартістьготельного обслуговування і харчування впливає і тривалість проживання. Чимвона більше, тим нижче вартість одного туродня.

При розрахункуготельного обслуговування ціна проживання і харчування розбивається на тарифнусітку, що має діапазон 7 днів.

В даний часосновна частина потоку туристів перебуває з укомплектованих груп. Це означає,що туристична фірма визначає оптову ціну поїздки для всієї групи. При цьомузвичайно дається знижка для масової оптової угоди в залежності від об'єму опера- до 10%, по термінах і тривалості — до 5%, знижка в залежності від тривалостіпроживання туристів у готельному підприємстві — до 10%.

З оптової ціниможуть робитися додаткові знижки за участь фірми в рекламі і виданні рекламнихпроспектів по країні, окремому місту, окремому готелю, куди фірма відправляєтуристів. Так, нерідко турфірма реалізує рекламні проспекти країни, рекламуючив такий спосіб не тільки свої тури, але і країну в цілому.

Знижки можутьтакож робиться при попередній оплаті туристичного обслуговування.

У цілому ціна натуристичне обслуговування груп може бути нижче ринкової ціни для разових угод усередньому на 10-20%.

Таким чином, навартість путівки впливає чинник кількості запропонованих послуг. Туристу можутьбути надані або визначені види послуг по його виборі, або повний комплекспослуг. Повний комплекс послуг може бути наданий шляхом продажі так званихінклюзивів-турів (inclusive tour) або пекидж-турів (packadge tour).

Приінклюзивах-турах, які застосовуються при авіаперевезеннях, вартість перевезеннятуристів до місця призначення й назад визначається на основі спеціальнорозроблених інклюзивів-тарифів, що можуть бути наполовину нижче звичайних. Турвключає також вартість розміщення туристів у готелі, харчування (повне абочасткове) і інші послуги, надані на визначене число днів перебування туристів україні призначення, які використовуються при групових і індивідуальнихпоїздках.

Загальний рівеньрентабельності і ціни інклюзив-тура повинна бути не нижче звичайного тарифувартості транспортування. Клієнту повідомляється паушальна (загальна) цінаінклюзив-тура без розбивки її на окремі види послуг.

При розрахункувартості інклюзив-тура фірма включає в неї крім вартості туристичних послуг,власні витрати на утримання апарата фірми, витрати на рекламу, а такожвизначений прибуток. Незважаючи на це, загальна вартість інклюзив-туру дляокремого туриста обходиться дешевше, ніж при індивідуальній поїздці бездопомоги турфірми з таким же комплектом і рівнем послуг.

Пекідж-туриприпускають надання клієнту повного комплексу послуг, що, однак, може і невключати транспортні витрати. Організуються вони по визначеної, заздалегідьрекламованій програмі. Структура турів варіюється в залежності від країни,складу туристів, їхньої купівельної спроможності, характеру, асортименту іякості послуг.

/>2.1.2. Організація виконання операцій міжнародноготуризму.

Здійсненняміжнародних туристичних операцій припускає визначені відношення між туристами — споживачами туристичних послуг і туристичних фірм — їхніми виробниками іреалізаторами (дистриб’юторами), а також відношення останніх із різнимиорганізаціями (банками, транспортними і страховими компаніями і т.п.), щозабезпечують виконання цього виду міжнародних послуг.

Система відношеньцих головних суб'єктів міжнародного туристичного бізнесу подана на схемі

/> турист

/>/>/>посольства, консульства турагент банки

/>/>/>страхові компанії туроператор державні органи

/>/>транспортні компанії закордонні партнери

Мал. 6:Суб'єкти операцій міжнародноготуризму

Роботатуристичних фірм із туристами містить у собі:

— пропозиція туристу або групітуристів визначеного набору туристично-екскурсійних послуг;

— одержання від клієнта коштів запутівку (тур);

— перерахування коштів визначениморганізаціям за розміщення, проживання, екскурсійне обслуговування.

Договірнівідношення туриста і туристичної фірми складаються як відношення покупця(замовника) і продавця (виконавця). При цьому варто підкреслити особливий характер“продукт”, що купується в туристичної фірми. Вступаючи з ній у договірнівідносини, турист розраховує одержати в остаточному підсумку необхідний йомунабір послуг. Фірма ж дає йому, як правило, ще не самі послуги, а права (гарантії)одержання у визначений час, у визначеному місці послуг, безпосередньоздійснюваних іншими фірмами, що не мають прямих договірних відношень із данимтуристом, але перебувають у договірних відношеннях із направляючою туристичноюфірмою. Турист купує також і гарантії надання визначених видів послуг і самоїнаправляючої фірми. Сукупність цих прав відображається в путівці, що є кінцевим“продуктом” діяльності туристичної фірми і відповідно предметом її реалізації.

Туроператорськадіяльність — це діяльність по формуванню, просуванню і реалізаціїтуристичного продукту, здійснювана на підставі ліцензії юридичною особою абоіндивідуальним підприємцем (туроператором).

Турагентськадіяльність — діяльність по просуванню і реалізації туристичного продукту, здійснювана напідставі ліцензії юридична особа або індивідуальний підприємець (турагентом).

Взаємовідносиниміж туроператором і туристом частіше усього будуються на підставі агентськогодоговору про надання першим другому права на реалізацію туристичного продукту,сформованого туроператором. Саме тому при організації турів туристичні фірмиспівпрацюють із страховимикомпаніями.

/>2.1.2.Страхування та оформлення віз

Страховий внесоквходить у вартість путівки. Його розмір залежить від тарифу. Існують чотирирізновиди тарифів, що грунтуються на:

— умовах посольств, що можутьвизначити мінімальний розмір страхової суми, наприклад, для Західної Європи цеприблизно 30 доларів США;

— терміні поїздки;

— кількості чоловік в групі (можливізнижки від 5 до 20%);

— вік (для людейстарше 60 роківстрахова сума може бути збільшена в два рази).

На сьогоднішнійдень існують дві форми страхового обслуговування туристів.

1. Компенсаційна.

Передбачає оплатусамим мандрівником усіх медичних витрат і відшкодування їх лише післяповернення на батьківщину, що, як правило, незручно, тому що змушує туристамати при собі значний грошовий запас на цей випадок.

1.1.Програмастрахування багажу.

Сума страховоголіміту біля 2000 доларів. Вона виплачується по пред'явленні документів, щопідтверджують, що багаж був втрачений або ушкоджений під час збереження аботранспортування. Це найбільше поширений вид страхування, тому що тарифстрахування багажу складає біля 50 центів у день.

2. Сервісна.

2.1. Страхування медичних витрат.

2.2. Юридичний і інформаційнийассистанс — забезпечення правової підтримки мандрівникам у випадкуадміністративних або цивільних порушень, а також гарантія одержання необхідноїінформації про найбільше зручні маршрути.

2.3. Страхування від нещасливоговипадку.

2.4. Програма страхуванняцивільної відповідальності за нанесення збитку майну третіх осіб, нанесенихтуристом у результаті “ненавмисних дій”.

Страховий поліс — обов'язковий документ при турпоїздці. Більшість країн світу не видає візи безнаявності спеціального страхового поліса. До них відносяться більшість розвитихкраїн: Австрія, Бельгія, Німеччина, Голландія, Данія, Іспанія, Норвегія,Франція, Швейцарія, Швеція, США.

Страховий полісяк документ, що гарантує оплату необхідного медичного обслуговування принастанні страхового випадку, обов'язково містить номер телефону фірми-партнера,по якому можна звернеться по допомогу, інформацію про страхувальника,страховику, умовах, вартості страховки і звільнення від (відповідальності)зобов'язань компанії у випадку війни, ядерних вибухів, дорожніх аварій,хронічних захворювань і т.д.

Туристична фірмапересилає постачальнику запит і гарантійний лист із термінами поїздки,найменуванням країни призначення, засобів пересування, що приймає фірми,кількістю туристів поіменно з указівкою номера паспорта і віку.

Подібним способомоформляються і віза.

Існує декількавидів віз у залежності від цілей поїздки — туристичні, візи по приватномузапрошенню, візи по діловому запрошенню.

Оформлення віз поприватних і ділових запрошеннях здійснюється в консульстві країни. Випадкивідмови у візі складають 5 — 7% від числа всіх що звернулися, причому відмоваможе бути переглянутий. Консульський збір за даний вид послуг складає 10-60доларів США.

Оформленнятуристичних віз здійснюється за допомогою виклику закордонної фірми навизначену кількість туристів за списком, заявленим раніше туристичнимагентством. Після розгляду консульством видається віза, загальна для всієїгрупи або призначена для окремих туристів.

При розробціпрограм враховується не стільки вартість, скільки складність процедуриоформлення.

Все описанехарактерно насамперед для США і Західної Європи, де до дозволу на в'їздвідносяться дуже суворо.

/>2.2.Договірне оформлення операцій міжнародного туризму

Системавзаємовідносин між основними суб'єктами операцій міжнародного туризму юридичнийоформляється різними договорами (контрактами).

У договір міжтуристичною фірмою і туристом, як правило, містить наступні типові умови:

— предмет договору (придбаннятуристом прав(гарантій) на тур, оформлених у виді путівки);

— вартість послуг фірми і формаїхньої оплати (наявними або переказ грошей на розрахунковий рахунок фірми);

— обов'язки туристичної фірми (понаданню туристичного продукту в повному об'ємі і якісно; по медичномустрахуванню туристів; по оформленню для них посольських віз);

— відповідальність і звільнення відвідповідальності сторін (у випадках форс — мажорних обставин, зміни якостінаданих послуг, термінів їхній надання, відмови сторін від туру);

— обов'язки туриста (по оплаті,наданні необхідних документів для оформлення віз і т.п.).

У договорі зклієнтом доцільно відбити наступні дані: дату договору, терміни надання послуг,вид транспорту до місця відпочинку й назад, клас готелю, його найменування імісце розташування.

Договір міжтуроператором і турагентом у залежності від змісту відносин між турфірмами можебути декількох видів.

Агентськідоговори передбачають передачу виробником послуг туристичному агенту прав напродаж окремих видів послуг і інклюзивів-турів від імені і за рахуноктуроператора. У договорі звичайно містяться чіткі інструкції з виконанняпокладених задач, територіальне обмеження сфери дії, встановлюються права йобов'язки сторін, а також порядок виплат комісійних винагород. Об'єм і характервимог до агента неоднаковий і залежить від конкретних умов, що існують нанаціональних ринках.

В угоду може бутивнесений додаток, що зобов'язує агента не вступати в ділові відносини з іншимифірмами, а також додаток про монопольне право продажі окремих туристичнихпослуг. Подібна форма діяльності, з одного боку, дає можливість працювати, немаючи великих витрат на рекламу, маркетинг, організацію турів і одержуючикомісійні, але, з іншого боку, не дає можливості істотного розширення йодержання великих прибутків. Крім того, агент найчастіше занадто залежить відтуроператора і по суті справи позбавлений самостійності.

Саме тому частотуристичні фірми купують путівки як готову продукцію, сформовану іншійкомпанією, і перепродають її дорожче. В обов'язки продавця входить бронюваннямісць у готелі, оформлення необхідних для поїздки документів, забезпеченнятуристичної групи гідом-перекладачем і інформування покупця про можливі зміни,а покупець здійснює набір, комплектацію і відправлення туристів, забезпечує наданняїх списків у трьох екземплярах для оформлення документів і бронювання місць натранспорті і готелі, інформує туристів про вартість і порядок розрахунків.

У випадку невиконання зобов'язань і не дотримання термінів переводу вартості обслуговуванняабо не надання анкет і списків громадян продавець має право анулювати поїздку,а покупець відшкодовує збитки.

/>Висновки

В цій роботі я спробував розкритипричини, що формують міжнародний туризм, основні його реалії в сучасному світі,а також відобразив структуру і організацію діяльності окремої юридичної особи(турфірми, туроператора чи ін.) в сфері цієї діяльності.

Хоча туризм і є однією з найдавнішихформ діяльності людини, його мала дослідженість вражає. Все більше галузейекономіки прямо чи опосередковано починають працювати в структурі туризму,створюючи тим самим немалі прибутки. Гроші, які є в сфері туризму можнапорівнювати з торгівлею нафтою.

Дивлячись на все вищезгадане слідзазначити, що необхідність розвитку туристичної діяльності (а саме – підвищеннярівня обслуговування до світових стандартів, створення довгостроковихзакордонних зв’язків, перегляд законодавчої бази і ін.) в Україні є доситьвисока. Вищезгадана сфера міжнародної діяльності, при належному функціонуванні,може прискорити вихід України з важкого економічного становища, яке склалося наданий момент.
Список використаної літератури

1. Герчиков А. И. (1990) Маркетинг имеждународная коммерческое дело – М., Внешторгиздат 503 с.

2. Никонов А. (1995) Экспорт услуг иналогообложения. // Экономика и жизнь №42.

3. Travel&Tourism (1995) №14

4. Легорнев С.Ф. (1994) Туризм вэкономике открытого типа. // Вестник московского Университета №2.

5. Добрецов А. (1995) Экспорт услуг имеждународный туризм. // Экономика и жизнь. №42.

6. Туризм: де відпочивають німці //Deutschland 1999 №3.

7. Герасименко В.Г. (1997) Основы турбизнеса – О.

8. Ильина Е.Н. (1998) Туризм – Путешествия – М., с. 43.

9. Маркова В.Д. (1996) Маркетинг услуг –М., с. 52.

10. Кириллова А.Т., Волкова Л.А. (1996)Маркетинг в туризме. // СПб., с. 56.

11. www.tour.com.ua

12. www.world-tourism.org