Реферат: Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування
Кафедра менеджменту
реферат
з дисципліни “Екологія”
На тему:
Платежі за забруднення, їх види такритерії нарахуванняЗміст
1. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування
2.Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
3.Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
Списоклітератури
1. Платежі за забруднення, їх види та критерії нарахування
Платежіза забруднення навколишнього середовища є складовою частиною фінансовогомеханізму охорони довкілля та раціонального використання природних ресурсів.Система платежів за порушення природного середовища формується на основі такихелементів:
— порядку вилучення коштів в економічних суб’єктів;
— ставки платежів, що встановлюють певнувідповідність між кількісними показниками впливу на природне середовище і розміромвилучених коштів;
— допустимих меж порушення середовища (ставки запонадлімітне порушення середовища збільшені в 3-5 разів. Змінюється порядоквіднесення платежів: платежі за порушення середовища в межах ліміту включаютьсяв собівартість товару, платежі за понадлімітний вплив – вилучаються з прибутку);
— порядку розподілу зібраних коштів.
Згідноз методикою визначення розмірів плати і стягнення платежів за забрудненнянавколишнього середовища України нормативи встановлюють за:
— викиди в атмосферу забруднюючих речовинстаціонарними і пересувними джерелами забруднення;
— скиди забруднюючих речовин у поверхневі води,територіальні та внутрішні морські води, а також підземні горизонти;
— розміщення відходів промислового,сільськогосподарського, будівельного та інших виробництв;
— спричинення збитків тваринам та рослинам;
— збитки, завдані природно-заповідному фонду;
— аварійне забруднення довкілля.
Механізмвизначення плати і стягнення платежів за забруднення довкілля урегульованийПостановою Кабінету Міністрів України від 13.01.92 та відповідною Постановою від 01.03. 99, якими затверджено Порядок встановлення нормативів збору істягнення платежів за забрудненнянавколишнього природного середовища. Відповідні платежі стягуються зпідприємств незалежно від форм власності і відомчої належності. Внесення платиза забруднення не звільняє підприємства від дотримання заходів щодо охоронинавколишнього середовища, а також сплати штрафних санкцій за екологічніправопорушення і від повного відшкодування шкоди.
2.Визначення платежів за викиди забруднюючих речовин в атмосферу
Складовимиплатежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин стаціонарними джереламизабруднення є:
— плата в межах установлених лімітів (тимчасовопогоджених) викидів забруднюючих речовин;
— плата за перевищення лімітів викидів забруднюючихречовин.
Розмір платежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовинстаціонарними джерелами забруднення (Па.с.) визначається заформулою:
/>,
де Млі – маса річного викиду і-ї забруднюючої речовини вмежах ліміту, т;
Мпі – маса понадлімітного річного викиду в атмосферу і-їзабруднюючої речовини, т;
Кп – коефіцієнт кратності плати за понадлімітний викидв атмосферу;
Нбі – норматив збору за тонну і-ої речовини в гривнях, щовстановлюється з врахуванням класу небезпечності або орієнтовно безпечнихрівнів впливу, грн./т;
Кінд – коефіцієнт індексації;
Кт – коефіцієнт, що враховує територіальні соціально-еколо-
гічні особливості;
Кт= Кнас — Кф
Кнас – коефіцієнт,що враховує чисельність мешканців населеного пункту (табл. 1);
Кф – коефіцієнт,що враховує народногосподарське значення населеного пункту (табл. 2).
Таблиця 1. Коефіцієнт, що встановлюється залежно від кількостіжителів населеного пункту
Чисельність населення, тис. чол. Коефіцієнт До 100 1,00 100,1-250 1,20 250,1-500 1,35 500,1-1000 1,55 Понад 1000 1,80Таблиця 2. Коефіцієнт, що встановлюється залежно віднародногосподарського значення населеного пункту*
Тип населеного пункту Коефіцієнт Організаційно-господарські та культурно-побутові центри місцевого значення з переважанням аграрно-промислових функцій (районні центри, поселення, села тощо) 1,00 Багатофункціональні центри, центри з переважанням промислових і транспортних функцій (республіканські та обласні центри, міста державного, республіканського, обласного значення) 1,25 Населені пункти, віднесені до курортних 1,65*Якщо населений пункт маєодночасно промислове і рекреаційне значення, застосовується коефіцієнт 1,65.
Нормативизбору за викиди забруднюючих речовин наведені в табл. 3
Платежіза викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джерелами забрудненнякомпенсують економічні збитки від негативного впливу забрудненого атмосферногоповітря на здоров’я
людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя,лісові, водні, рибні і рекреаційні ресурси, основні фонди промисловості ітранспорту.
Таблиця3. Нормативи плати за викиди основних забруднюючих речовин від стаціонарнихджерел
Забруднююча речовина Норматив збору, грн./т Забруднююча речовина Норматив збору, грн./т Азоту окисли 87 Кадмію сполуки 633 Аміак 16 Марганець та його сполуки 684 Ангідрид сірчистий 86 Озон 86 Ацетон 30 Ртуть та її сполуки 3668 Бенз(о)пірен 110155 Свинець та його сполуки 3668 Бутилацетат 18 Сірководень 278 Ванадію п’ятиокис 300 Сірковуглець 181 Водень хлористий 3 Спирт н-бутиловий 80 Вуглецю окис 3 Стирол 632 Вуглеводні 5 Фенол 393 Газоподібні фтористі сполуки 214 Формальдегід 214 Тверді речовини 3 Хром та його сполуки 2323 Нікель та його сполуки 3490Таблиця4. Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами
залежно від класу небезпечності
Таблиця6. Нормативи збору за викиди стаціонарними джерелами
залежно від установлених орієнтовно небезпечних рівнів впливу
Орієнтовно небезпечні рівні впливу сполук, мг/м3
Норматив збору, грн./тОрієнтовно небезпечні рівні впливу сполук, мг/м3
Норматив збору, грн. /т Менше 0,0001 26052 0,01-0,1 (включно) 87 0,0001-0,001 (включно) 2232 0,1-понад 10 3 0,001-0,01 (включно) 308Розмірплатежу за викиди в атмосферу забруднюючих речовин пересувними джереламизабруднення встановлюється на підставі діючих базових нормативів плати за цівикиди та кількості використаного палива.
Розмірплатежу за викиди в атмосферу забруднюючих речо-
вин (Па.п.) пересувними джерелами забрудненнявизначається за
формулою:
/>,
де Мі – річний обсяг використання палива і-го виду, т;
Нбі – базовий норматив плати за викиди забруднюючих речовин, що утворюються врезультаті спалення 1 т і-го палива, грн./т;
Кт – коефіцієнт, що враховує територіальнісоціально-екологіч-
ні особливості;
Кінд – коефіцієнт індексації.
Застосовуютьтакі базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих речовинпересувними джерелами забруднення (табл. 7-8).
Таблиця7. Нормативи плати за викиди шкідливих речовин, що утворюються після спалення 1т пального
Види палива Нормативи, грн./т Дизельне 680 Бензин: — етильований 840 — неетильований 510Таблиця8. Значення маси шкідливих речовин, які надходять в атмосферу
Шкідлива речовина Маса викидів шкідливих речовин при використанні т/т пального дизельного бензину Чадний газ 0,6 0,1 Вуглеводні 0,1 0,03 Оксиди азоту 0,04 0,04 Бензопірен2,3 ∙ 10-4
1,0 ∙ 10-4
Оксиди сірки 0,002 0,2 Сажа (кіпоть)5,8 ∙ 10-4
0,0155 Свинець3,0 ∙ 10-4
3.Визначення платежів за скидання забруднюючих речовин у водне середовище
Платежіза скиди забруднюючих речовин у поверхневі води, територіальні та внутрішніморські води, а також підземні горизонти компенсують економічні збитки віднегативного впливу забруднених вод на здоров’я людей, об’єктижитлово-комунального господарства, сільськогосподарські угіддя, водні, лісові,рибні і рекреаційні ресурси.
До1991 р. в Україні економічні санкції за скиданнязабруднюючих речовин у водні об’єкти не застосовувалися. В 1992-1993 рр.Міністерством охорони навколишнього природного середовища затверджені “Базовінормативи плати за забруднення навколишнього природного середовища України” та“Методика визначення розмірів плати і стягнення платежівза забруднення навколишнього природного середовища”. Сьогодні ці нормативніакти є документами для регламентації, які визначають правові, організаційні таекономічні умови функціонування механізму плати за екологічні порушення приводокористуванні.
Призапровадженні базових нормативів плати за забруднення вод був значно скорочений(з 200 до 27) перелік визначених і встановлених раніше ставок плати. Речовини,які не ввійшли до цього переліку, визначаються за таблицею граничнодопустимихконцентрацій (ГДК) у воді забруднюючих речовин та класу їх небезпечності. Це всвою чергу спонукало водокористувачів до розробки екологічних нормативівграничнодопустимих скидів (ГДС) забруднюючих речовин.
Насьогодні діють ставки базових нормативів плати за скиди забруднюючих речовин уповерхневі, територіальні і внутрішні морські води та у підземні горизонти, щонаведені в табл. 9.
Таблиця9. Нормативи збору за скиди основних забруднюючих речовин у водні об’єкти
Забруднююча речовина Норматив плати, грн./т Забруднююча речовина Норматив плати, грн./т Азот амонійний 57 Свинець-іони 1995 Жири, мастила 183 Сірковуглець 35 Залізо загальне 35 СПАР 69 Завислі речовини 2 Сульфати 2 Кальцій-іони 0,7 Феноли 2,75 Магній-іони 0,7 Формальдегід 1,1 Марганець-іони 35 Фосфати 45 Масло солярне 1995 Фосфор 28 Миш’як 1995 Фтор 172 Нафта і нафто-продукти 334 Хлориди 2 Нікель і сполуки нікелю 344 Хром-іон тривалентний 35 Нітрат-іони 5 Ціаніди 344 Нітрит-іони 279 Цинк-іони 344Розмір платежів за скиди забруднюючих речовинвизначається за формулою:
/>,
Де Млі – обсяг скидання і-ої забруднюючої речовини в межахліміту, т;
Мпі – обсяг понадлімітного скидання і-ої речовини, т;
Нбі – норматив збору за тонну і-ої речовини, грн./т;
Крб – регіональний (басейновий) корегуючий коефіцієнт, щовраховує територіальні екологічні особливості, а також еколого-економічні умовифункціонування водного господарства (табл. 10);
Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітні скидання забруднюючихречовин;
Кінд – коефіцієнт індексації
Базовінормативи плати за скидання забруднюючих речовин у природні води встановлюютьсяна підставі їх граничнодопустимої концентрації, відносної агресивності таоцінки економічного збитку від шкідливої дії. Затверджуються Міністерствомекології України за погодженням з Міністерством економіки та Міністерствомфінансів України.
Таблиця 10. Регіональні (басейнові) коефіцієнти
Басейни морів та річокКоефіцієнт Крб
Азовське море 2 Чорне море 2 Дунай 2,2 Тиса 3 Прут 3 Дністер 2,8 Дніпро (від кордону України – до м. Києва) 2,5 Дніпро (від Каховського гідровузла до Чорного моря) 2,2 Прип’ять 2,5 Західний Буг та ріки басейну Вісли 2,5 Десна 2,5 Південний Буг та Інгул 2,2 Ріки Кримського півострова 2,8 Сіверський Донець 2,2 Міус 2,2 Кальміус 2,2Значенняпоказника Млі дорівнює річному обсягу скиду і-ї забруднюючоїречовини в межах ліміту, а показника Мпі – річному обсягупонадлімітного скиду (фактичний скид мінус ліміт). Ліміти скидів забруднюючихречовин визначаються для підприємств з урахуванням граничнодопустимих обсягівскидів по кожному інгредієнту і доводяться до них як тимчасово погодженівеличини скидів забруднюючих речовин по кожному інгредієнту в тоннах за рік.
Нормативиплати за скиди забруднюючих речовин – це розмір плати за 1 т конкретноїречовини. За скиди забруднюючих речовин в межах визначених лімітіввстановлюються базові нормативи плати і коефіцієнти, що враховуютьтериторіальні екологічні особливості. За понадлімітні скиди встановлюєтьсяпідвищений розмір плати на підставі базових нормативів плати, коефіцієнтів, щовраховують територіальні екологічні особливості, і коефіцієнтів кратності платиза понадлімітні скиди забруднюючих речовин. Коефіцієнт кратності плати за понадлімітніскиди встановлюється радами народних депутатів базового рівня (село, селище,місто) в межах від 1 до 5. При відсутності на підприємстві затверджених лімітівплата за скиди стягується як за понадлімітні.
Платежіпідприємств за скиди забруднюючих речовин у межах лімітів відносяться насобівартість продукції, а частина загальної суми, що припадає на понадлімітнезабруднення, здійснюється за рахунок доходів підприємства.
Визначенняплатежів за розміщення відходів. Платежі за розміщення відходів у навколишньомусередовищі компенсують економічні збитки від негативного впливу відходів наздоров’я людей, об’єкти житлово-комунального господарства, сільськогосподарськіугіддя, водні, лісові, рибні, рекреаційні ресурси, основні фонди промисловостіі транспорту. Складовими розміру платежів за розміщення відходів у навколишньому середовищі є:
— плата в межах установлених лімітів розміщення згідноз дозволами на розміщення відходів у навколишньому середовищі;
— плата за перевищення лімітів розміщення відходів.
Величиназбору за розміщення відходів (Прв) визначається за
формулою:
/>,
Де Млі – річна маса відходів і-го типу в межах ліміту, т;
Мпі – обсяг понадлімітного розміщення відходів і-го виду, т;
Кн – коефіцієнт кратності збору за понадлімітнерозміщення відходів – 5;
Нбі – базовий норматив плати за розміщення 1 т відходів і-го виду в межах ліміту, грн./т(табл. 11);
Кm – коефіцієнт, який враховує розташування місця розміщеннявідходів (табл. 12);
Ко – коефіцієнт, який враховує характер устаткування місця розміщеннявідходів (табл. 13).
Сумазбору за забруднення навколишнього природного середовища має обчислюватисяплатником самостійно щокварталу зростаючим підсумком з початку року на підставізатверджених лімітів, виходячи з фактичних обсягів викидів, нормативів збору ікорегуючих коефіцієнтів.
Таблиця11. Класифікація відходів за токсичністю
Клас небезпечності відходів Ступінь небезпечності відходів Норматив збору, грн./т І надзвичайно небезпечні 89 ІІ високонебезпечні 3 ІІІ помірно небезпечні 1 IV малонебезпечні 0,3Таблиця12. Коефіцієнт, який встановлюється залежно від місця (зони) розміщеннявідходів
Місце (зона) розміщення відходів Значення коефіцієнта В адміністративних межах населених пунктів або на відстані менше 3 км від них 3,0 За межами населених пунктів (на відстані понад 3 км від них) 1,0Відповіднодо інструкції про порядок обчислення і сплати збору за забрудненнянавколишнього природного середовища затверджується такий порядок розподілузібраних екологічних зборів:
Таблиця13. Коефіцієнт, що враховує характер обладнання сховища для відходів
Характер обладнання місця розміщення відходів Значення коефіцієнта Спеціально створені місця складування (полігони), які забезпечують захист атмосферного повітря та водних об’єктів від забруднення 1,0Звалища, які не забезпечують повного виключення забруднення
атмосферного повітря або водних об’єктів
20% – на окремі рахунки в місцеві фонди охорони навколиш-нього природногосередовища, що створюються в складі сільських, селищних, міських бюджетів;
50% – на окремі рахунки в місцеві фонди охорони навколишнього природногосередовища, що створюються в складі бюджету Автономної Республіки Крим,обласних бюджетів;
30% – на окремий рахунок у Державний фонд охорони навколишнього природногосередовища, що створюються в складі Державного бюджету України.
Системаекологічних платежів створює фінансову основу природоохоронної діяльності іформує економічний мотиваційний інструментарій зниження деструктивного впливуна природне середовище. Однак кардинальних успіхів у вирішенні екологічнихпроблем можна досягти лише за умови зміни стратегічних напрямків реалізаціїекономічної політики, спрямування її на екологізацію всього циклу виробництва іспоживання продуктів і послуг.
Список літератури
1.Постанова Кабінету Міністрів України “Порядоквстановлення нормативів збору за забруднення навколишнього природногосередовища і стягнення цього збору” від 1 березня 1999 р. № 303 // Офіційнийвісник України. – 1999. – № 9. – С. 89-92.
2.Постанова Кабінету Міністрів України “Провнесення змін у додаток 1 до Порядку встановлення нормативів збору зазабруднення навколишнього природного середовища і стягнення цього збору” від 28березня 2003 р. № 402 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 14. – С. 15-19.
3.Постанова Кабінету Міністрів України “Проекспертну грошову оцінку земельних ділянок” від 11 жовтня 2002 р. № 1531 //Офіційний вісник України. – 2002. – № 42. – С. 144-149.
4.Базові нормативи плати за забрудненнянавколишнього природного середовища України. Методика визначення розмірів платиі стягнення платежів за забруднення навколишнього природного середовищаУкраїни. – К.: Міністерство охорони навколишнього середовища України, 1993. –22 с.
5.Інструкція про порядок обчислення та сплатизбору за забруднення навколишнього природного середовища: Наказ Міністерстваекологічної безпеки України від 19.07.99 № 162/379 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 32. – С. 148-164.
6.Методика розрахунку збитків, заподіяних рибномугосподарству внаслідок порушення законодавства про охорону навколишньогоприродного середовища: Наказ Міністерства екологічної безпеки України від 18.05.95 № 36 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України. – 1995. – № 10.– С. 107-118.
7.Методика розрахунку розмірів відшкодуваньзбитків, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства про охорону тараціональне використання водних ресурсів: Наказ Міністерства екологічноїбезпеки України від 18.05.95 № 37 // Бюлетень нормативних актів міністерств івідомств України. – 1995. – № 11. – С. 3-28.
8.Методика розрахунку розміру відшкодуваннязбитків, які заподіяні державі в результаті наднормативних викидів забруднюючихречовин в атмосферне повітря: Наказ Міністерства екологічної безпеки Українивід 18.05.95 № 38 // Бюлетень нормативних актів міністерств і відомств України.– 1995. – № 10. – С. 129-144.
9.Білявський, Г.О. Основи екології: теорія тапрактикум [Текст]: навчальний посібник / Г. О. Білявський, Л. І. Бутченко. — 2-е вид., перероб. та доп. — К.: Лібра, 2004. — 368 с.
10.Джигирей, В.С. Основи екології та охоронинавколишнього природного середовища. Екологія та охорона природи [Текст]:навчальний посібник / В. С. Джигирей, В. М. Сторожук, Р. А. Яцюк; Мін-воосвіти і науки України. — 2-е вид., доп. — Львiв: Афiша, 2004. — 272 с.
11.Царенко, О.М. Основи екології та економікаприродокористування [Текст]: навчальний посібник / О. М. Царенко, О. О.Нєсвєтов, М. О. Кадацький. — 2-е вид., стереот. — Суми: Університетська книга,2004. — 400 с.
12.Екологія [Текст]: підручник / Мін-во освіти інауки України, Київський нац. економічний ун-т. — К.: КНЕУ, 2005. — 371 с.
13.Колотило, Д.М. Екологія і економіка [Текст]:навчальний посібник / Д. М. Колотило; Мін-во освіти і науки України, Київськийнац. економічний ун-т. — 2-е вид. доп. і перероб. — К.: КНЕУ, 2005. — 576 с.
14.Українська екологічна енциклопедія [Текст] /Міжнародна економічна фундація, Ін-т українознавства мін-ва освіти і наукиУкраїни; ред. Р. С. Дяків. — Вид. 2-ге. — К.: МЕФ, 2006. — 808 с.
15.Основи екології [Текст]: навчально-методичнийпосібник /; сост.: Б. О. Дадашев, В. П. Гордієнко; УАБС НБУ. — Суми: УАБСНБУ, 2006. — 122 с.
16.Основи екології. Екологічна економіка тауправління природокористування [Текст]: підручник / Л. Г. Мельник. — Суми:Університетська книга, 2006. — 759 с.
17.Екологічні основи природокористування [Текст]:навчальний посібник / Т. А. Сафранов. — 3-е вид., стереот. — Львів: НовийСвіт-2000, 2006. — 248 с.
18.Запольський, А.К. Основи екології [Текст]:підручник / А. К. Запольський, А. І. Салюк; ред. К. М. Ситник. — 3-е вид.,стереот. — К.: Вища школа, 2005. — 382 с.
19.Глушкова, В.Г. Экономика природопользования[Текст]: учебное пособие / В. Г. Глушкова, С. В. Макар. — М.: Гардарика,2007. — 448 с.
20.Синяєва, Л. В. Екологічні проблеми України ташляхи їх вирішення [Текст] / Л. В. Синяєва, Р. І. Олексенко, І. М. Плаксіна //Вісник Сумського національного аграрного університету. — 2007. — N 4. — C.12-15
21.Правдюк, Н.Л. Екологічний аудит як інструментуправління природокористуванням [Текст] / Н. Л. Правдюк // Вісник Сумськогонаціонального аграрного університету. — 2007. — N 4. — C.299-304
22.Богачов, В. Необхідність підвищення екологічноїбезпеки в Україні [Текст] / В. Богачов // Економіст. — 2008. — N 9. — С. 12-14
23.Гурська, Г. А. Поняття екологічного аудиту тайого співвідношення із суміжними поняттями [Текст] / Г. А. Гурська // Держава іправо. — 2008. — N 3. — С. 469-473
24.Регіональна економіка [Text]: курс лекцій.Модуль 2. Екологія / ДВНЗ «УАБС НБУ»; уклад.: Б. А. Дадашев, В. В.Обливанцов, В. П. Гордієнко. — Суми: ДВНЗ «УАБС НБУ», 2008. — 123 с.