Реферат: Управління вартістю кредитного портфеля банку
--PAGE_BREAK--Таким чином, наслідками впливу світової фінансової кризи 2008 -2009 рр. на кризу в банківській системі України, яка супроводжувалась девальвацією національної валюти та зниженням обсягів кредитних ресурсів і, відповідно, обсягів кредитних портфелів, для банку ПАТ КБ «Хрещатик» є:1. Зниження обсягів валютного еквіваленту кредитно-інвестиційного портфеля з рівня 917,76 млн. $ станом на 01.01.2008 до мінімального кризового рівня 514,0 млн.$ станом на 01.03.2009 та часткового відновлення обсягів до рівня 592,6 млн. $ станом на 01.03.2010;
2. Зниження питомої ваги кредитування фізичних осіб та міжбанківського кредитування і відповідним зростанням питомої ваги обсягів кредитування юридичних осіб з 57,2% до 62,4% (+5,2%).
Наслідками впливу різкої девальвації національної валюти України був ажіотажний відтік депозитів в національній та іноземній валюті з системи комерційних банків, який дестабілізував попит та пропозицію на ринку міжбанківських кредитів України, що реалізувалось в динамічних стрибках та змінах довготермінових трендів ставок на міжбанківські кредити в національній та іноземній валютах:
1. Як показує аналіз ставок міжбанківських кредитів в іноземній валюті за період 2008 -2009 рр. з стабільного рівня у 4,0% ставка міжбанківських кредитів з початку вересня 2008 року почала зростати за рахунок відсутності необхідних обсягів валюти на ринку (при нейтральній позиції НБУ на ринку) до максимального рівня 11 – 11,5% на початок жовтня 2008 року.
Поступово з рівня 6,0% у листопаді 2008 року ставка міжбанківських кредитів в іноземній валюті з темпом в -0,5% на місяць знизилась до рівня 0,5% у травні 2009 року та застабілізувалась на рівні 0, 3 — 0,5% до кінця 2009 року.
Основними причинами зниження ставки та попиту на міжбанківські валютні кредити в банківській системі України стали направлені дії регулятора – НБУ та дії регуляторів – національних банків в іноземних державах:
— зниження ставки рефінансування та, відповідно, ставок на кредити в євро та доларах США на ринках іноземних банківських систем нижче 1,0%;
— заборону /обмеження НБУ на валютне кредитування населення в Україні;
— заборону / обмеження НБУ на валютне кредитування юридичних осіб в Україні, які не мають джерел валютних надходжень.
Відповідно, комерційні банки України знизили валютне кредитування для інших банків тільки на рівні свопу (тимчасового обміну валютного кредиту, як застави, на кредит в національній валюті), із-за їх дуже низької дохідності.
2. Як показує аналіз ставок міжбанківських кредитів в національній ва-люті за період 2008 -2009 рр. з рівня 5,0% станом на початок вересня 2008 року розпочалось систематичне підняття ставок до рівня 55,0% станом на середину грудня 2008 року.
Масове міжбанківське стабілізаційне кредитування НБУ комерційних банків України у листопаді-грудні 2008 року знизило станом на початок 2009 року ставки міжбанківського кредитування в національній валюті до рівня 22,5%.
Після повторного стрибка ставок міжбанківського кредитування в націо-нальній валюті до рівня 60-65% річних (по окремим 1-2 денним кредитам став-ки досягли 90-110% річних) масове «влиття» коштів націоналізації державою комерційних банків України поступово знизило на початок травня 2009 ставки міжбанківського кредитування в національній валюті до рівня 5,0% річних, та після цього ставки стабілізувались на рівні 4,5- 6,0% річних до кінця 2009 року.
Основною причиною описаного характеру трендів ставок міжбанківсько-го кредитування стали направлені дії регулятора – НБУ по приведенню у від-повідність обсягу національної валюти з рівнем відтоку коштів депозитів в бан-ківській системі та рівнем стагнації економіки України, визваним кризою попи-ту в експортно-орієнтованих галузях економіки з боку світового ринку.
Падіння попиту на продукцію підприємств України з боку світового рин-ку, який значно втратив платоспроможність, визвало зупинку чи ліквідацію багатьох підприємств в Україні та зниження як кредитного попиту в національ-ній валюті з боку підприємств, так і вимушене зниження попиту на кредити в національній валюті з боку населення, у якого різко знизився рівень платоспро-можності в результаті девальвації національної валюти та різкого росту цін.
Як показують результати аналізу динаміки ставок строкових депозитів в національній та іноземній валюті, на протязі 2008 року комерційні банки з жовтня 2008 року до кінця 2008 року, стримуючи ажіотажний відток депозитів із банків, підняли середньозважені ставки доходу депозитів:
- в національній валюті з рівня 13,5% до рівня 20,0%;
- в іноземній валюті з рівня 8,5% до рівня 11,5%.
В результаті середньозважені ставки поточних та строкових залучених депозитів фізичних та юридичних осіб, які визначають, в основному, вартість кредитних ресурсів з жовтня 2008 року по 1 січня 2009 року зросли:
- в національній валюті з рівня 11,0% до рівня 17,5 -18,0%;
- в іноземній валюті з рівня 6,0% до рівня 8,0 – 8,5%.
При цьому стан волатильності (відхилення від математичного очікування тренду) ставок депозитів при різкому зростанні конкурентної боротьби банків за депозити клієнтів значно зріс, що суттєво знизило ймовірність прогнозу ставок ресурсів та, відповідно, визвало введення додаткових складових ризиків в ставки надаваємих кредитів.
Як показує аналіз впливу Національного банку України на депозитний ринок на протязі 2008 -2009 років, інструмент нормативного регулювання рівня обов’язкового резервування ресурсів використовувався в наступних напрямках:
- НБУ не стримував депозитну масу в національній валюті, встановив-ши «нульові» ставки резервування на поточні та строкові залучені кошти юридичних, фізичних осіб та банків в національній валюті;
- рівень резервування строкових депозитів юридичних та фізичних осіб в іноземній валюті зріс з 3,0% до 4,0%;
- рівень резервування поточних депозитів юридичних та фізичних осіб в іноземній валюті зріс з рівня 5,0% до 7,0%;
- додатоково з 22 грудня 2008 року було введене резервування коштів в іноземній валюті, залучених у банків-нерезидентів, на рівні 2,0%.
Окрім цього, Національним банком було прийняте рішення про збері-гання коштів обов’язкових резервів на окремому рахунку в НБУ, тобто банки виводили кошти резервів з обсягів необхілного «платіжного вікна» та створю-вали необхідний платіжний резерв на коррахунку в НБУ без права використан-ня коштів обов’язкового резерву, відповідно від 2,0% до 7,0% залучених коштів в іноземній валюті не працювали на ринку кредитів.
Подорожчання з жовтня 2008 року ресурсної бази в комерційних банках та її суттєве скорочення за рахунок ажіотажного зняття клієнтами депозитних коштів привело до 2-х ефектів на кредитному ринку та в кредитних портфелях комерційних банків:
- різке зниження платоспроможності населення та уповільнення чи зупинка розширенного відтворення на підприємствах юридичних осіб визвало масове неповернення кредитів та несплату відсотків за їх користування;
- згідно з методологією ризикованості кредитів вони були переміщені банками в більш ризиковані категорії та під них почали створюватися підвищенні резерви на кредитні ризики (постановою Кабміну та НБУ у середині 2009 року тимчасово був введений дозвіл формування резервів кредитного ризику навіть за рахунок створення збитковості роботи банків, тобто за рахунок не тільки доходів, а і власного капіталу банків);
- падіння будівельного ринку та масова зупинка будівництва визвала різке зниження вартості застав у вигляді недобуваного будівництва практично до «нуля», що також змусило банки змінити умови в кредитних договорах та додатково сформувати резерви на кредитні ризики за рахунок доходів банку.
Враховуючи зростання ставок вартості кредитних ресурсів, комерційні банки в 4 кварталі 2008 року підняли ставки кредитування:
- в національній валюті з середньозваженого рівня 17,0 % станом на по-чаток жовтня 2008 року до рівня 25,0 -28,0% станом на початок 2009 року;
- в іноземній валюті з середньозваженого рівня 11,0 % станом на поча-ток жовтня 2008 року до рівня 11,9 – 12,2% станом на початок 2009 року;
На протязі 2009 року, враховуючи динаміку змін вартості кредитних ресурсів ставки кредитування:
- по іноземній валюті з рівня 8,0% на початок 2009 року поступово зросли до рівня 10,0% на кінець 2009 року;
- по національній валюті з рівня 25,0% на початок 2009 року зросли до рівня 32% у лютому та після падіння до 18% у середині 2009 року знов зросли до рівня 22,0% на початок 2010 року.
Аналіз динаміка маржі середньозважених ставок кредитів та депозитів в національній валюті та іноземній валютах в докризовий, кризовий та післякри-зовий періоди наслідків світової фінансової кризи у 2008 — 2009 рр. показав:
1. Кредитування в національній валюті:
- дохідний рівень ставок маржі вартості кредитів та кредитних ресурсів з рівня 5,0% на початок 2008 року в докризовому періоді зріс до рівня 7,0% на початок жовтня 2008 року;
- в активну фазу кризи з жовтня 2008 року рівень маржі з 7,0% зріс до рівня 12-15% на протязі грудня 2008 – лютого 2009 року;
- після значного зниження рівня маржі до рівня 5,0% станом на середи-ну 2009 року він знов зріс до рівня 7,5% станом на кінець 2009 року;
2. Кредитування в іноземній валюті:
- дохідний рівень ставок маржі вартості кредитів та кредитних ресурсів з рівня 4,0% на початок 2008 року в докризовому періоді зріс до рівня 8,0% на середину 2008 року після чого знизився до рівня 4,0% станом на початок активної фази кризи;
- в активну фазу кризи з жовтня 2008 року рівень маржі з 4,0% знизився поступово до рівня 1,0% станом на середину 2009 року та знов знизив-ся до рівня 0,5% станом на кінець 2009 року.
Таким чином, в післякризовому періоді 2009 року станом на початок 2010 року:
- валютне кредитування в Україні для банків практично стало нерента-бельним в умовах заборони валютного кредитування населення та юридичних осіб, які не мають джерел доходів в іноземній валюті;
- дохідність кредитування за рахунок пропорційного зростання ставок вартості депозитних джерел та ставок вартості кредитів в національній валюті в Україні практично повернулась на докризовий рівень рента-бельності.
Досліджена динамічність ставок вартості депозитних та кредитних ресур-сів в банківській системі України в період наслідків світової фінансової кризи 2008 – 2009 рр. виявила необхідність створення динамічного інструменту уп-равління вартістю кредитного портфелю банку, тобто щоденної розрахункової оцінки трендів доходності та витратності кредитного портфелю.
В рамках запропонованої в дипломному дослідженні моделі щоденної оцінки вартісних характеристик кредитного портфелю банку по кожному з ви-ділених в моделі агломератів ресурсів та кредитів виконані розрахунки щоден-них обсягів доходів кредитного портфеля та витрат ресурсного портфеля для ПАТ КБ «Хрещатик», які потім підсумовані в цілому по портфелям:
а) в цілому по кредитному та ресурсному портфелям за 2008 рік:
— щоденний розрахунковий рівень доходів кредитного портфеля стано-вив 2,384 млн.грн./день;
- щоденний розрахунковий рівень витрат ресурсного портфелю стано-вив 1,464 млн.грн./день;
в) в цілому по кредитному та ресурсному портфелям за 2009 рік:
— щоденний розрахунковий рівень доходів кредитного портфеля становив 2,249 млн.грн./день;
— щоденний розрахунковий рівень витрат ресурсного портфелю становив 1,835 млн.грн./день;
Запропонований підхід агломератної структуризації ресурсного портфе-лю банку дозволив досить оперативно та якісно проаналізувати причини підви-щення щоденних витрат. Так при порівнняні структур формування щоденних витрат по ресурсним портфелям ВАТ КБ „Хрещатик” у грудні 2008 року та у грудні 2009 року виявлено, що:
— банк у 2009 році значно наростив обсяги запозичених кредитів НБУ в національній валюті під ставку 17,0%, але на міжбанківському ринку кредитів в національній валюті на кінець 2009 року ставка знизилась до 7-10%, тобто довгострокові кредити НБУ стали надто витратними;
- банк у 2009 році суттєво знизив обсяг залучених валютних депозитів під ставку 10-11% річних та компенсував їх нарощенням обсягів залучених депозитів в національній валюті під ставку 18-20% річних;
— банк у 2009 році суттєво знизи обсяги поточних коштів клієнтів під ставку 0,25-0,5% річних та компенсував їх додатковим залученням довгостро-кових коштів банків – нерезидентів під ставку 4,5 – 6,03 %…
— нарощення платних зобов”язань в балансу банку на +1 млрд.грн. у 2009 році відносно 2008 року виконанно за рахунок нарощування відносно «дорогих» (по ставці кредитування) коштів міжбанківського ринку.
Таким чином, працюючи в період наслідків світової фінансової кризи, ПАТ КБ «Хрещатик”», в умовах відпливу залучених коштів юридичних осіб та населення (фізичних осіб), провів їх компенсаційну заміну на більш витратну ресурсну базу, що і виявляє запропонована модель щоденного розрахунку вит-ратності ресурсного портфелю, який є джерелом кредитів в кредитному порт-фелі банку.
Також, запропонований підхід агломератної структуризації кредитного портфелю банку дозволив досить оперативно та якісно проаналізувати причини зниження щоденних доходів. Так при порівнянні структур формування щоден-них доходів по кредитним портфелям ПАТ КБ «Хрещатик» у грудні 2008 року та у грудні 2009 року виявлено, що:
— банк суттєво наростив у 2009 році обсяги наданих міжбанківських кре-дитів в національній валюті, але станом на кінець 2009 року ставки міжбанківського ринку різко зменшились, в результаті чого доходи від міжбанківського кредитування в національній валюті стали на 50% менше, ніж у 2008 році;
- банк суттєво наростив у 2009 році обсяги наданих міжбанківських кре-дитів в іноземній валюті, але станом на кінець 2009 року ставки міжбанківського ринку різко зменшились, в результаті чого доходи від міжбанківського кредитування в іноземній валюті стали на 80% менше, ніж у 2008 році;
— банк суттєво наростив у 2009 році обсяги наданих кредитів в національ-ній валюті юридичним особам, але у 2009 році ставки ринку кредитування в національній валюті суттєво зменшились, в результаті чого доходи від кредитування юридичних осіб зросли на 60% менше, ніж рост обсягів кредитів.
Таким чином, працюючи в період наслідків світової фінансової кризи, ПАТ КБ «Хрещатик», в умовах заборони НБУ на кредитування в іноземній ва-люті юридичних та фізичних осіб, які не мають доходів в іноземній валюті, пе-ремістив основну питому вагу кредитного портфелю в кредитування в націо-нальній валюті, але стагнація промисловості України та падіння платіжного попиту населення визвали відсутність попиту на кредити в умовах підвищених вимог банків до обсягу та стану застав, що привело к загальному зниженню ставок кредитування і доходів від кредитування, виявлене запропонованою моделлю щоденного розрахунку доходності кредитного портфелю банку.
Для оцінки адекватності запропонованої економічної моделі щоденного управління вартістю кредитного портфеля в дипломному дослідженні проведе-ний порівняльний аналіз оцінок доходної, витратної та прибуткової вартості кредитного портфеля ПАТ КБ «Хрещатик» у 2008 – 2009 роках з застосуван-ням:
- економічної моделі щоденного управління вартістю кредитного портфеля;
- та з застосуванням інтегральних показників річної фінансової звіт-ності по сегменту відсоткових доходів банку.
продолжение
--PAGE_BREAK--Як показав аналіз кредитного та ресурсного (депозитного) портфелів ПАТ КБ «Хрещатик» у 2008 – 2009 роках:
- обсяг ресурсного (депозитного) портфелю банку систематично переви-щує обсяг кредитного портфелю банку (міжбанківські кредити та кредити, на-дані юридичним та фізичним особам), таким чином банк не використовує влас-ний капітал для видачі кредитів, а вартість ресурсів кредитного портфелю виз-начається повністю вартістю залучених та запозичених платних поточних та строкових депозитів банків та клієнтів;
- балансовий обсяг ресурсного(депозитного) портфелю банку у 2009 ро-ці відносно рівня 2008 року зріс на + 29,3%, а балансовий обсяг кредитного портфелю у 2009 році відносно рівня 2008 року зріс тільки на + 23,6%;
- — обсяг щоденних відсоткових доходів кредитного портфелю банку з рівня 2,384 млн.грн./день у 2008 році (грудень) зменшився до рівня 2,25 млн. грн. / день у 2009 році (грудень), тобто падіння склало -5,66%;
- обсяг щоденних відсоткових витрат відповідного депозитного порт-фелю банку з рівня 1,350 млн.грн./день у 2008 році (грудень) зріс до рівня 1,617 млн. грн./ день у 2009 році (грудень), тобто зростання склало +19,8%;
Отримані показники щоденної відсоткової доходності та витратності кре-дитного портфелю ПАТ КБ „Хрещатик” дали можливість прогнозувати наступ-ні річні показники вартості кредитного портфелю банку:
- рівень річної доходної вартості кредитного портфеля у 2008 році прог-нозується як 23,5% від чистого обсягу кредитного портфелю (без резервів гна кредитні ризики), а у 2009 році прогнозується на рівні 17,9%, тобто відносне зменшення показника доходної вартості балансового обсягу кредитного порт-феля у 2009 році відносно 2008 року складе – 23,7%;
- рівень річної витратної вартості кредитного портфеля у 2008 році прогнозується як 12,1% від чистого обсягу кредитного портфелю (без резервів гна кредитні ризики), а у 2009 році прогнозується на рівні 11,7%, тобто віднос-не зменшення показника витратної вартості балансового обсягу кредитного портфеля у 2009 році відносно 2008 року складе – 3,1%;
- відповідно, рівень рентабельності (прибуткової вартості відсоткових доходів кредитів) кредитного портфеля у 2008 році прогнозується як 43,4% від обсягу відсоткових доходів кредитного портфелю, а у 2009 році прогнозується на рівні 28,1%, тобто відносне зменшення показника рентабельності відсотко-вих доходів кредитного портфеля по економічній моделі щоденних доходів та витрат у 2009 році відносно 2008 року складе – 35,2%.
Порівняльний аналіз інтегральних показників звіту ПАТ КБ «Хрещатик» про фінансові результати за 2008 — 2009 рр. по сегменту відсоткових доходів банку показав:
- рівень чистого відсоткового прибутку у 2009 році відносно рівня 2008 року знизився на -18,9% (за моделлю щоденних рівнів прибутковості вибірко-вий рівень падіння склав -38,8% (грудень 2009 до грудня 2008 рр.));
- рівень рентабельності відсоткових доходів банку по чистому відсотко-вому прибутку у 2008 році склав 37,8% та знизився у 2009 році до рівня 26,6% (відповідні рівні рентабельності за моделлю щоденних доходів та витрат ста-новлять 43,4% та 28,1%), що свідчить про адекватність запропонованої економічної моделі.
Отриманий висновок адекватності запропонованої економічної моделі ін-тегральним показникам прибутковості кредитного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2008 — 2009 рр. дозволяє рекомендувати впровадження щоденної моделі управління доходною, витратною та прибутковою вартістю кредитного порт-феля банку як інструмент короткострокового та довгострокового прогнозуван-ня при вартісно-орієнтованому управлінні кредитним портфелем банку. Впровадження запропонованої вартісно-орієнтованої моделі управління кредитним портфелем банку дозволить об’єднати в комплексі питання:
— балансової вартості кредитів та зменшення їх вартості за рахунок ство-рення резервів на кредитні ризики;
— розрахунку доходної вартості кредитів з врахуванням відсоткових ста-вок та зменшення їх вартості за рахунок створення резервів на кредитні ризики;
— розрахунку частки нульової доходної вартості для сумнівних та безна-дійних кредитів;
— розрахунку витратної вартості кредитів по витратності відповідного ре-сурсного портфелю джерел по ставкам плати за ресурси з врахуванням обов’яз-кового резервування частини залучених ресурсів на коррахунку в НБУ (додат-кові витрати на зменшення кредитного портфелю);
— розрахунку поточної рентабельності кредитного портфелю.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Закон України „Про банки і банківську діяльність” від 7 грудня 2000 року N 2121-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 24 липня 2009 року N 1617-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 2. Закон України “Про Національний банк України” від 20 травня 1999 року N 679-XIV // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 21 серпня 2009 року N 1608-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 3. Закон України „Про акціонерні товариства” від 17 вересня 2008 року
N 514-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 4. Закон України „Про внесення змін до деяких законів України з метою подолання негативних наслідків фінансової кризи” від 23 червня 2009 року N 1533-VI – www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 5. Закон України “Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб” від 20 вересня 2001 року 2740-III // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 21 серпня 2009 року N 1608-VI – www.liga-zakon.net Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 6. Закон України “Про оподаткування прибутку підприємств” від 22 трав-ня 1997 року N 283/97-ВР // Із змінами і доповненнями, внесеними Законами України станом від 21 серпня 2009 року N 1608-VI – www.liga-zakon.net Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 7. Інструкція з бухгалтерського обліку кредитних, вкладних (депозитних) операцій та формування і використання резервів під кредитні ризики в банках України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 15 вересня 2004 року N 435 – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 8. Методичні вказівки з інспектування банків «Система оцінки ризиків» // Затверджено постановою Правління НБУ від 15.03.2004 № 104 – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 9. Методичні рекомендації щодо організації та функціонування систем ризик- менеджменту в банках України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 02.08.2004 № 361 – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 10. Про затвердження Положення про порядок формування і використання банками резерву для відшкодування можливих втрат від дебіторської заборгованості // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 13 грудня 2002 року N 505 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку України від 11 листопада 2005 року N 425) – www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 11. Про затвердження Положення про порядок формування резерву під операції банків України з цінними паперами // Затверджено постановою Прав-ління Національного банку України від 2 лютого 2007 року N 31 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановою Правління Національного банку Укра-їни від 23 липня 2008 року N 211) – www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 12. Про затвердження Положення про порядок формування та викорис-тання резерву для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями банків // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 6 липня 2000 року N 279 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 1 грудня 2008 року N 406) – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 13. Про окремі питання щодо діяльності банків в період фінансово-економічної кризи // Затверджено постановою Правління НБУ від 22 липня 2009 року N 421 — www.liga-zakon.net — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 14. Про затвердження Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України та Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 17 червня 2004 року N 280 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 6 серпня 2009 року N 458) -– www.liga-zakon.net — — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 15. Положення про порядок формування обов'язкових резервів для банків України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 16 березня 2006 року N 91 – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 16. Про стимулювання кредитування економіки України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 3 листопада 2009 року N 650 – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 17. Про затвердження Інструкції про порядок складання та оприлюднення фінансової звітності банків України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 7 грудня 2004 року N 598 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України від 21 грудня 2008 року N 484) – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України Ліга-закон, 2009 18. Про затвердження Інструкції про порядок регулювання діяльності банків в Україні // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 28 серпня 2001 року N 368 (Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 10 вересня 2009 року N 541) – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 19. Про затвердження Правил організації статистичної звітності, що пода-ється до Національного банку України // Затверджено постановою Правління Національного банку України від 19 березня 2003 року N 124 ( Із змінами і доповненнями, внесеними постановами Правління Національного банку України станом від 28 травня 2009 року N 313) – www.liga-zakon.net — — Комп’ютерна законодавчо-довідкова система законодавства України “Ліга-закон”, 2009 20. Аналіз банківської діяльності: Підручник / А.М.Герасимович та ін.; За ред. А.М.Герасимовича. — К.: КНЕУ, 2003.— 599 с.
21. Азаренкова Г.М., Дікань Л.В., Новосельцева Т.О. Сучасні комерційні банки: персонал, розвиток, організація: Монографія. – Харків: ВД “ІНЖЕК”, 2003. – 131 с.
22. Арістова А.М., Шульга Н.П. Фінансовий менеджмент у банку. Опорний конспект лекцій – К: КНТЕУ, 2007.- 123 с.
23. Банківський менеджмент: Навч. посібник / За ред. О.А. Кириченка. – К.: Знання-Прес, 2002. – 438 с.
24.Банківські операції: Підручник / За ред. А. М. Мороз. — К.: КНЕУ, друге видання. — 2002. — 476 с.
25. Банківські операції: Підручник. – 2-ге вид., випр. і доп./ А.М.Мороз, М.І.Савлук, М.Ф.Пуховкіна та ін.; За ред. д-ра екон. наук, проф. А.М.Мороза. К.: КНЕУ, 2002. – 476 с.
26. Банки и банковские операции: Учебник для вузов / Под ред. проф. Е.Ф.Жукова.- М.: Банки и биржи, ЮНИТИ, 1997. — 471 с.
27. Банківські операції: Підручник/За ред.Міщенка В.І., Слав«янської Н.Г.- Київ: Знання-Прес,2006 .- 727 с.
28. Банківський нагляд: Навчальний посібник / Міщенко В.І.; Яценюк А.П.; Коваленко В.В.; Коренєва О.Г.- К.: Знання, 2004.- 406 с.
29. Банківський нагляд: Навчальний посібник / Мін-во освіти і науки України; Ун-т економіки та права „Крок“; Грушко В.І.; Лаптєв С.М.; Любунь О.С.; Раєвський К.Є.- К.: ЦНЛ, 2004.- 264 с.
30. Беляков А.В. Банковские риски: проблемы учета, управления и регулирования — javascript:__doPostBack('_ctl7$lbtSeries','') М.: Издательская группа „БДЦ-ПРЕСС“, 2003г. — 256 с.
31. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента/ И.А. Бланк. — 2-е изд., перераб. и доп… — К.: Эльга: Ника-ЦентрТ.1. — 2004. — 622 с.
32. Бланк И.А. Основы финансового менеджмента/ И.А. Бланк. — 2-е изд., перераб. и доп… — К.: Эльга: Ника-ЦентрТ.2. — 2004. — 618 с.
33. Браун Марк Г. Сбалансированная система показателей: на маршруте внедрения: Пер. с англ. — М.: Альбина Бизнес Букс, 2005. — 226 с.
34. Васюренко О.В. Банківський менеджмент: Навчальний посібник. – Київ: Академія, 2001. – 313 с.
35. Васюренко О.В. Економічний аналіз діяльності комерційних банків: Навчальний посібник/ О.В. Васюренко, К.О. Волохата.- К.: Знання,2006. — 464
36. Волошин І. Прогноз впливу кредитного ризику на ліквідність і процентні надходження банку // Вісник НБУ. – 2008. – № 8. – С. 26–29.
38. Глубокий В. Сучасні підходи до оцінки кредитного ризику банку // Вісник КНТЕУ. — 2008. — № 3. — с.101-110.
39. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. М. І. Савлука. — К.: КНЕУ, 2002. — 578 с.
40. Грюнинг, Хенни. Анализ банковских рисков. Система оценки корпоративного управления и управления финансовым риском: пер. с англ. / Х. ван Грюнинг, С. Б. Братанович. — М.: Весь мир, 2007. — 290 с.
41. Данильченко М. Ю. Фактори успішного запровадження стратегії вар-тісно-орієнтовного управління на підприємствах кондитерської галузі // Га-лицький економічний вісник. — 2009. — № 2. — С. 62-68.
42. Денисенко М.П., Домрачев В.М. та інші. Кредитування та ризики. Навчальний посібник. – К.: «Видавничий дім «Професіонал», 2008.–480 с.
43. Донець Л.І. Економічні ризики та методи їх вимірювання: Нав-чальний посібник для студ. вищих навчальних закладів/ Л.І. Донець. — К.: Центр навчальної літератури, 2006. — 312 с
44. Ілляшенко С.М. Економічний ризик: Навчальний посібник / С.М. Ілляшенко. — 2-ге вид., переробл. і допов… — К.: Центр навчальної літератури, 2004. — 219 с
45. Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П. Сбалансированная система показателей. От стратегии к действию / Пер. с англ… — М.: ЗАО «ОЛИМП-Бизнес», 2003. — 406 с.
46. Каплан Роберт С., Нортон Дейвид П. Организация, ориентированная на стратегию. Как в новой бизнес-среде преуспевают организации, применяющие сбалансированную систему показателей: Пер. с англ. — М.: ЗАО «ОЛИМП-Бизнес», 2004. — 416 с.
47. Ковалев В. В. Финансовый менеджмент: теория и практика: научное издание / В. В. Ковалев. — 2-е изд., перераб. и доп. — М.: Проспект, 2007.- 1024 с.
48. Кредитний ризик комерційного банку. Навч. посіб./ В.В.Вітлінський, О.В.Пернарівський, Я.С.Наконечний, Г.І.Великоіваненко; за ред В.В.Вітлінського.- К.: Т-во „Знання“, КОО, 2000.- 251с.
49. Лагутин В.Д. Кредитование: теория и практика. Учебное пособие.- 3 –е изд.- К.: «Знание», 2002. — 215 с.
50. Ляховский В.С., Коробейников Д.В., Серебряков П.А. Справочник по управлению рисками банковской деятельности. — М.: Гелиос АРВ, 2006. — 575
51. Мартін Джон Д., Петті Вільям Дж. VBM – управління, що базується на вартості: Корпоративна відповідь революції акціонерів/ Пер. з англ.; За наук. ред. О.Б. Максимової, І.Ю. Шарапової. – Дніпропетровськ: Баланс Бізнес Букс, 2006. – 272 с.
52. Мейер, Маршал В. Оценка эффективности бизнеса/ Пер. с англ. А.О. Корсунский. – М.: ООО „Вершина“, 2004. – 272 с.
53. Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку/ пер.с.англ. за ред. С.Ф.Голова — К.: Федерація професійних бухгалтерів та аудиторів України, 1998. – 736 с.
продолжение
--PAGE_BREAK--54. Момот Т.В. Вартісно-орієнтоване корпоративне управління: від теорії до практичного впровадження: Монографія. – Харків: ХНАМГ, 2006. – 380 с.
55. Момот Т.В. Модель вартісно-орієнтованої корпоративної стратегії як інструмент забезпечення реалізації стратегії економічного розвитку акціонерно-го товариства// Економіка і регіон// Наук. вісник Полтавського НТУ ім. Юрія Кондратюка, 2005, № 4(7). – С. 158-163.
56. Надійна практика управління ліквідністю в банківських організаціях // Нормативно-рекомендаційний документ Базельського комітету з банківсь-кого нагляду (№ 69 лютий 2000 року).
57. Ольве Н.Г., Рой Ж., Веттер М. Оценка эффективности деятельности компании. Практическое руководство по использованию сбалансированной системы показателей: Пер. с англ. – М.: Издательский дом «Вильямс», 2003. 304 с.
58. Подлесный С. Оптимизационный подход к управлению кредитным портфелем в условиях кризиса // Банковский менеджмент. – 2009. – № 1. – С. 25–29.
59. Примостка Л.О. Аналіз банківської діяльності: сучасні концепції, методи та моделі: Монографія. — КНЕУ, 2002.— 316 с.
60. Примостка Л.О. Фінансовий менеджмент у банку: Підручник. — 2-е вид., доп. і перероб. — К.: КНЕУ. 2004. — 468 с.
61. Примостка Л.О. Банківські ризики: теорія та практика управління: Монографія. — К.: КНЕУ, 2008. — 456 с.
62. Примостка Л.О. Управління банківськими ризиками: Навч. Посібник. — К.: КНЕУ, 2007. — 600 с.
63. Синки, Дж. мл. Управление финансами в коммерческих банках. Пер. с англ. 4-го переработанного изд. / под ред. Р.Я.Левиты, Б.С.Пинкерса. — М.: 1994, Catallaxy.— 820 c.
64. Управління банківськими ризиками. Навчальний посібник — за ред. проф. Примостки Л.О. – К.: КНЕУ, 2007. – 616 с.
65. Управление деятельностью коммерческого банка (банковский менеджмент) / Под ред. доктора экон. наук, профессор О.И. Лаврушина. – М: Юристь, 2003 – 688 с.
66. Шевченко Р. І. Банківські операції: Навч.-метод. посіб. для самост. вивч. дисципліни / Київський національний економічний ун-т — К.: КНЕУ, 2003. – 276с.
67. Шульга Н.П. Інтегрована система контролінгу в управлінні банком: дис.д-ра екон. наук: 08.06.01 / Київський національний торговельно-економіч-ний ун-т. — К., 2006 (Библиотечный каталог российских и украинских диссертаций –http://www/lib.ua-ru.net). 68. Щетинін А.І. Гроші та кредит: Підручник для студ. вищих навчальних закладів/ А.І. Щетинін. — К.: Центр навчальної літератури, 2005. — 432 с.
69. Щибиволок З.І. Аналіз банківської діяльності: Навчальний посібник/ З.І. Щибиволок; Відп. за вип. С.І. Шкарабан. — К.: Знання, 2006. — 312 с.
70. Эдгар М. Управление финансами в коммерческих банках / Пер.с англ. – М.: Альпина Бизнес Букс, 2004. – 208 с.
71. Яремко І.Й. Модель вартісно-орієнтованої корпоративної стратегії як інструмент економічного розвитку суб'єкта господарювання // Національний лісотехнічний університет України, Науковий вісник, 2006, вип. 16.5, с. 153 – 157.
72. Kaplan, Robert S. The balanced scorecard: translating strategy into action / Robert S. Kaplan, David P. Norton — Boston. Massachusetts: Harvard business school divss, 2006. – 323p.
73. Річні звіти ПАТ КБ „Хрещатик” за 2007 — 2008 роки, www.xcitybank.com.ua/, 2009
74. Офіційний Інтернет-сайт НБУ – HTTP://www.bank.gov.ua
75. Офіційний Інтернет-сайт Асоціації банків України – HTTP:// WWW.AUB.COM.UA
76. Офіційний Інтернет-сайт ПАТ КБ «Хрещатик» — www.xcitybank.com.ua/, 2009
77. Законодавчо-довідкова система законодавства України – HTTP:// WWW.LIGA-ZAKON.COM.UA
78. Інформаційно –аналітичний фонд Блейзера (європейська фундація) — офіційний Інтернет-сайт – www.fond_blayzer.com.ua
79. Офіційний Інтернет-сайт Державної комісії з регулювання фінансових ринків України – www.dfp.gov.ua
80. HTTP://WWW.PROSTOBANK.COM.UA — Офіційний Інтернет-сайт аналітичної компанії «Простобанк», 2009
ДОДАТКИ
Додаток А
Розподіл активів банку на п'ять груп за ступенем ризику (для розрахунку адекватності регулятивного капіталу банку) [ ]:
а) I група активів із ступенем ризику 0 відсотків:
— готівкові кошти;
— банківські метали;
— кошти в Національному банку;
— боргові цінні папери органів державної влади, що рефінансуються Національним банком, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;
— боргові цінні папери, емітовані Національним банком, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;
— нараховані доходи за борговими цінними паперами органів державної влади, що рефінансуються Національним банком, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;
— нараховані доходи за борговими цінними паперами, емітованими Національним банком, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;
— боргові цінні папери органів державної влади в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;
— зобов'язання з кредитування, які надані клієнтам та за якими банк не бере на себе ризик;
— валюта та банківські метали до отримання, за купленими опціонними контрактами з метою хеджування;
— облігації Державної іпотечної установи, розміщення яких здійснюється під гарантію Кабінету Міністрів України, надану відповідно до Закону про Державний бюджет України на відповідний рік;
— нараховані доходи за облігаціями Державної іпотечної установи, розміщення яких здійснюється під гарантію Кабінету Міністрів України, надану відповідно до Закону про Державний бюджет України на відповідний рік;
— кредити та зобов'язання з кредитування, які надані Міжнародному банку реконструкції та розвитку, Європейському банку реконструкції та розвитку, Міжнародній фінансовій корпорації;
б) II група активів із ступенем ризику 10 відсотків:
— короткострокові та довгострокові кредити, що надані органам державної влади;
— нараховані доходи за кредитами, що надані органам державної влади;
в) III група активів зі ступенем ризику 20 відсотків:
— боргові цінні папери органів місцевого самоврядування, що рефінансуються Національним банком, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;
— боргові цінні папери органів місцевого самоврядування в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;
нараховані доходи за борговими цінними паперами органів місцевого самоврядування, що рефінансуються Національним банком, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;
нараховані доходи за коштами до запитання, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;
— депозити овернайт, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;
— інші короткострокові депозити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;
— нараховані доходи за депозитами овернайт, іншими короткостроковими депозитами, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;
— кредити овердрафт, овернайт та інші короткострокові кредити, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;
— нараховані доходи за кредитами овердрафт, овернайт та іншими короткостроковими кредитами, що розміщені в банку, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;
— валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот у банку-контрагента, який має офіційний кредитний рейтинг не нижчий, ніж інвестиційний клас;
г) IV група активів зі ступенем ризику 50 відсотків:
— кошти до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;
— нараховані доходи за коштами до запитання в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;
— депозити овернайт, які розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;
— короткострокові та довгострокові кредити, що надані органам місцевого самоврядування;
— нараховані доходи за кредитами, що надані органам місцевого самоврядування;
— гарантійні депозити в інших банках (покриті);
— зобов'язання з кредитування, які надані банкам;
— валюта та банківські метали, які куплені за форвардними контрактами; активи до одержання;
— валюта та банківські метали, які куплені за умовами спот у банку-контрагента, що не належить до інвестиційного класу;
— кредити овернайт, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;
— валюта та банківські метали до отримання за іншими опціонними контрактами;
— дисконт/премія до отримання за форвардними валютними контрактами; хеджовані процентні доходи майбутніх періодів в іноземній валюті;
— витрати майбутніх періодів, які хеджовані;
— іпотечні кредити, що надані фізичним особам у національній валюті та повністю забезпечені заставою нерухомого майна житлового призначення, яке належить позичальнику на праві власності та є вільним від будь-яких обмежень речових прав на нерухоме майно;
— іпотечні облігації, емітовані Державною іпотечною установою;
ґ) V група активів із ступенем ризику 100 відсотків:
— прострочені нараховані доходи за коштами на вимогу в інших банках;
— прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані органам державної влади та місцевого самоврядування;
— короткострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;
— нараховані доходи за строковими вкладами (депозитами), що розміщені в інших банках, що не належать до інвестиційного класу;
— довгострокові вклади (депозити), що розміщені в інших банках;
— гарантійні депозити в інших банках (непокриті) за даними аналітичного обліку;
— прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за строковими вкладами (депозитами), що розміщені в інших банках;
— кредити овердрафт, кошти за операціями репо та інші короткострокові кредити, які надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;
— довгострокові кредити, що надані іншим банкам;
— нараховані доходи за кредитами, що надані іншим банкам, що не належать до інвестиційного класу;
— фінансовий лізинг (оренда), що наданий іншим банкам;
— прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані іншим банкам;
— кредити, що надані суб'єктам господарювання;
— нараховані доходи за кредитами, що надані суб'єктам господарювання;
— прострочена заборгованість і прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані суб'єктам господарювання;
— дебіторська заборгованість за операціями з банками та за операціями з клієнтами банків;
— транзитний рахунок за операціями, здійсненими платіжними картками через банкомат;
— прострочена заборгованість за кредитами, які надані органам державної влади та місцевого самоврядування;
— кредити, які надані фізичним особам;
— нараховані доходи за кредитами, які надані фізичним особам;
— прострочена заборгованість та прострочені нараховані доходи за кредитами, що надані фізичним особам;
— акції та інші цінні папери з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж;
— боргові цінні папери, випущені банками, небанківськими фінансовими установами та нефінансовими підприємствами, у торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;
— нараховані доходи за акціями та іншими цінними паперами з нефіксованим прибутком у торговому портфелі банку та в портфелі банку на продаж;
— нараховані доходи за борговими цінними паперами в торговому портфелі банку, у портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;
прострочені нараховані доходи за борговими цінними паперами в портфелі банку на продаж та в портфелі банку до погашення;
— товарно-матеріальні цінності;
— основні засоби (у разі виключення з регулятивного капіталу банку суми перевищення основних засобів над регулятивним капіталом банку така сума перевищення не зважується на коефіцієнт ризику);
— інші активи банку;
— зобов'язання за всіма видами гарантій (акцептами, авалями);
— непокриті акредитиви;
— цінні папери до отримання за операціями андеррайтингу;
— інші зобов'язання, що надані клієнтам.
Додаток Б
Класифікація позичальників – юридичних осіб на стадії підготовки до видачі кредиту
Таблиця Б.1
Показники фінансового стану позичальника
Клас позичальника
А
Б
В
Г
Д
1.1. фінансова діяльність добра, що свідчить про можливість своєчасного виконання зобов'язань за кредитними операціями, зокрема погашення основної суми боргу та відсотків за ним відповідно до умов кредитної угоди
+
1.2. фінансова діяльність позичальника цієї категорії близька за характеристиками до класу «А», але ймовірність підтримування її на цьому рівні протягом тривалого часу є низькою
+
1.3. фінансова діяльність задовільна і потребує більш детального контролю, крім того, позичальники — банки (резиденти) і банки країн — членів СНД дотримуються економічних нормативів
+
1.4. фінансова діяльність незадовільна (економічні показники не відповідають установленим значенням) і спостерігається її нестабільність протягом року; є високий ризик значних збитків
+
1.5. фінансова діяльність незадовільна і є збитковою
+
2.1. економічні показники в межах установлених значень
+
2.2. економічні показники в межах установлених значень потенційні недоліки, що ставлять під загрозу достатність надходжень коштів для обслуговування боргу та стабільність одержання позитивного фінансового результату їх діяльності
+
2.3. економічні показники в межах установлених значень, але надходження коштів і платоспроможність позичальника свідчать про ймовірність несвоєчасного погашення кредитної заборгованості в повній сумі та в строки, передбачені договором, якщо недоліки не будуть усунені
+
2.4. економічні показники в межах установлених значень, але ймовірність повного погашення кредитної заборгованості та відсотків/комісій за нею є низькою;
+
2.5. економічні показники не відповідають установленим значенням
+
3.1. вище керівництво позичальника має відмінну ділову репутацію
+
4.1. кредитна історія позичальника – бездоганна
+
4.3. кредитна історія позичальника – бездоганна, але забезпечення кредитної операції має бути ліквідним і не викликати сумнівів щодо оцінки його вартості, правильності оформлення угод про забезпечення тощо
+
кредитна історія позичальника – не бездоганна До цього класу належить позичальник/контрагент банку, проти якого порушено справу про банкрутство.
+
4.5. кредитна операція не забезпечена ліквідною заставою (або безумовною гарантією), ймовірності виконання зобов'язань позичальником/контрагентом банку практично немає
+
5.1. позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах — членах СНД, дотримуються економічних нормативів
+
5.2. позичальники-банки (резиденти) і банки-нерезиденти, що зареєстровані в країнах — членах СНД, дотримуються економічних нормативів. Аналіз коефіцієнтів фінансового стану позичальника може свідчити про негативні тенденції в діяльності позичальника. Недоліки в діяльності позичальників, які належать до класу «Б», мають бути лише потенційними
+
6.1.позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник А, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо)
+
6.2. інші позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж "інвестиційний клас", що підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).
+
6.3. позичальники-банки (нерезиденти), що мають кредитний рейтинг не нижче ніж показник В, підтверджений у бюлетені однієї з провідних світових рейтингових компаній (Fitch IBCA, Standard & Poor's, Moody's тощо).
+
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--Поняття кредитного портфеля залишається дискусійним, а у вітчизняній економічній літературі його визначенню приділено мало уваги й дане питання недостатньо розроблене й проаналізоване.
Однак існує ряд підходів до питання про визначення поняття й сутності кредитного портфеля банку. Взагалі під портфелем варто розуміти сукупність, набір, запас певних матеріальних, фінансових, ідейних або інших параметрів, що дають подання про характер, напрямки, обсяги діяльності, перспективах ринкової ніші банку.
Основні трактування кредитного портфеля банку наведені в таблиці 1.1. Порівнюючи ці визначення кредитного портфеля, можна зробити висновок що одні автори дуже широко трактують кредитний портфель, відносячи до нього всі фінансові активи й навіть пасиви банку, інші — пов'язують розглянуте понят-тя тільки з позичковими операціями банку, треті — підкреслюють, що, кредит-ний портфель — це не проста сукупність елементів, а класифікована сукупність.
Більшість авторів при визначенні кредитного портфеля ґрунтуються тіль-ки на одному із критеріїв класифікації його елементів — кредитному ризику. На мою думку, для найбільш точного визначення кредитного портфеля необхідно брати до уваги й інших факторів, що здійснюють на нього безпосередній вплив (наприклад, рівень прибутковості й ступінь ліквідності кредитного портфеля).
У закордонній економічній літературі під кредитним портфелем розумі-ється характеристика структури і якості виданих позичок, класифікованих за певними критеріями залежно від поставлених цілей керування [70]. Тобто у визначення сутності кредитного портфеля іноземні економісти включають результат застосування елементів процесу кредитного менеджменту. Останнім часом все більше число вітчизняних фахівців бере на озброєння саме закордонну методи-ку визначення поняття кредитного портфеля.
Такий підхід реалізований і у нормативних документах Національного банку України та Центрального Банку Росії, що регламентують окремі сторони керування кредитним портфелем (зокрема в Положенні Банку Росії № 254-П від 26 березня 2004 р. «Про порядок формування кредитними організаціями резер-вів на можливі втрати по позичках, позичкової й прирівняної до неї заборгова-ності»), визначена його структура, з якої випливає, що в нього включається не тільки позичковий портфель, але й різні інші вимоги банку кредитного характе-ру (див.табл.1.1).
Сутність кредитного портфеля банку можна розглядати на категоріально-му й прикладному рівнях.
У першому аспекті кредитний портфель — це економічні відносини, що виникають при видачі й погашенні кредитів, здійсненні прирівняних до кредит-них операцій. У цьому випадку кредитний портфель визначається як сукупність кредитних вимог банку й інших вимог кредитного характеру, а також як сукуп-ність виникаючих при цьому економічних відносин. У другому аспекті кредит-ний портфель являє собою сукупність активів банку у вигляді позичок, врахова-них векселів, міжбанківських кредитів, депозитів і інших вимог кредитного характеру, класифікованих по групах якості на основі певних критеріїв.
Даючи визначення кредитному портфелю комерційного банку неможливо не торкнути поняття його якості. Під якістю кредитного портфеля будемо розу-міти комплексне визначення, що характеризує ефективність формування кре-дитного портфеля комерційного банку з погляду прибутковості, ступеня кре-дитного ризику (яка, у свою чергу, залежить від фінансового становища пози-чальника, якості обслуговування боргу, а також від всієї наявної в розпоряд-женні кредитної організації інформації по будь-яких ризиках позичальника, включаючи відомості про зовнішні зобов'язання позичальника, про функціону-вання ринку, на якому працює позичальник), і забезпеченості. Рівень показника якості кредитного портфеля оберено пропорційний рівню кредитного ризику (чим вище якість позички, тим менше ймовірність її неповернення або затрим-ки погашення, і навпаки). Те ж саме ставиться до рівня забезпеченості й при-бутковості позички (чим надійніше її забезпечення, і чим більший дохід вона приносить, тим вище якість кредитного портфеля).
Істотним моментом визначення кредитного портфеля є те, що вибір і формування його прямо залежить від визначення банком свого інвестиційного обрію, набору стратегічних і тактичних рішень на певний проміжок часу. У цьому зв'язку, представляється важливим підкреслити, що кредитний портфель є не просто пасивно сформованим набором кредитних вимог банку, а резуль-татом активних дій банку, що динамічно розвивається, свідомо управлінським співвідношенням між різними видами кредитів. Саме тому необхідно розгля-дати кредитний портфель комерційного банку як втілення стратегії, кредитної політики банку (яка є, у свою чергу, частиною загальної стратегії розвитку банку), як результат активних управлінських дій банку, спрямованих на форму-вання певного співвідношення між сукупністю кредитних інструментів.
На формування структури кредитного портфеля банку істотно впливає специфіка сектору ринку, який обслуговується цим банком. Для спеціалізованих банків структура кредитного портфеля концентрується в певних галузях економіки. Для іпотечних банків характерним є довгострокове кредитування. У структурі кредитного портфеля ощадних банків переважають споживчі кредити та позички фізичним особам.
Обсяг і структура кредитного портфеля банку визначаються такими чинниками:
— офіційна кредитна політика банку;
— правила регулювання банківської діяльності;
— величина капіталу банку;
— досвід і кваліфікація менеджерів;
— рівень дохідності різних напрямів розміщення коштів.
Одним з головних завдань, що постають перед менеджментом у сфері кредитування, є розробка кредитної політики банку. Кредитна політика охоплює найважливіші елементи та принципи організації кредитної роботи в банку, визначає пріоритетні напрями кредитування, а також перелік кредитів, які не повинні входити до кредитного портфеля банку. Один і той самий кредит може не відповідати основним вимогам кредитної політики одного банку, але бути цілком прийнятним для іншого.
Кредитна політика банку регулює кредитну діяльність кожного банку і встановлює правила формування кредитного портфеля. Положення кредитної політики необхідно зафіксувати письмово й затвердити на засіданнях Кредитного комітету та Комітету кредитного нагляду. Цей документ має конфіденційний характер, а тому з ним можуть бути ознайомлені лише ті працівники банку, які здійснюють кредитування. Кожному банку необхідно розробити власну кредитну політику, що відбивала б напрями та специфіку його діяльності, можливості цього банку та його клієнтів, рівень допустимого ризику, права й обов’язки кредитних працівників.
Якість кредитного портфеля суттєво впливає на рівень ризикованості та надійності банку, тому саме кредитна діяльність підлягає регулюванню з боку органів нагляду в багатьох країнах. Установлені обмеження та нормативи, а також правила регулювання банківської діяльності відіграють суттєву роль у процесі формування кредитного портфеля.
Національним банком України регулюється обсяг кредитного портфелю банку як нормативна функція показника Н2 – відношення обсягу регулятивного капіталу банку до сумарного зваженого на ризик портфеля активів банку, який включає в себе кредитний портфель банку з коефіцієнтами ризику 50% для міжбанківських операцій кредитування та 100% для операцій кредитування клієнтів [18] – Додаток А.
Одночасно, Національним банком України встановлено вимоги щодо порядку надання кредитів та обов’язкові нормативи кредитного ризику. При цьому поняття „кредитний ризик” в інструктивному матеріалі НБУ має наступну трактовку:
«Кредитний ризик позичальника-контрагента — це сума всіх вимог банку (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов’язань щодо цього контрагента» — тобто це не тільки суми виданих кредитів та кредитних гарантій, але і обумовлені угодами суми відсотків за користування кредитами та надання гарантій. Таким чином, НБУ виділяє в нормативних документах поняття „кредитного ризику”, як абсолютної величини кредитних коштів та кредитних вимог, а поняття „ступеню кредитного ризику”, як відносний (відсотковий) рівень, що характеризує ймовірний ступень реалізації абсолютного обсягу «кредитного ризику».
Норматив максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7) визначається як відношення суми всіх вимог банку (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов’язань щодо цього контрагента, до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення не має перевищувати 25 % (наведені нормативні значення стосуються універсальних банків, для спеціалізованих банків нормативні значення встановлюються диференційовано).
Норматив великих кредитних ризиків (Н8) визначається як відношення суми всіх великих кредитів (за мінусом фактично сформованих резервів) до регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н8 не має перевищувати 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку. Якщо норматив великих кредитних ризиків перевищує 8-кратний розмір регулятивного капіталу банку, то автоматично підвищуються вимоги до адекватності регулятивного капіталу. Кредитний ризик вважається великим, якщо сума всіх вимог і позабалансових зобов’язань щодо одного контрагента (або групи пов’язаних контрагентів) становить 10 % і більше від величини регулятивного капіталу банку.
Норматив максимального розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих одному інсайдеру (Н9), визначається як співвідношення суми всіх зобов’язань щодо цього інсайдера перед банком (за мінусом фактично сформованих резервів) і всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо цього інсайдера, та регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н9 не має перевищувати 5 %.
Норматив максимального сукупного розміру кредитів, гарантій та поручительств, наданих інсайдерам (Н10), визначається як співвідношення суми сукупних зобов’язань усіх інсайдерів перед банком (за мінусом фактично сформованих резервів) і 100 % суми всіх позабалансових зобов’язань, виданих банком щодо всіх інсайдерів, і регулятивного капіталу банку. Нормативне значення Н9 не має перевищувати 30 %.
У формуванні структури активів банку вирішальним фактором є рівень дохідності кожного виду активних операцій. Проте висока дохідність, як правило, супроводжується високим рівнем ризику, тому менеджменту банку необхідно врахувати обидва фактори. Якщо рівень дохідності різних видів активів приблизно однаковий, то перевага надається найменш ризикованим напрямам розміщення коштів. У такому разі обсяг кредитного портфеля банку може зменшитися на користь портфеля цінних паперів або на користь проведення інших активних операцій.
Для оцінювання прибутковості кредитів банк повинен мати ефективну систему обліку не лише доходів, а й витрат за кожним видом кредитів. На прибутковість кредитних операцій банку впливають як доходи та витрати, так і можливі збитки, що визначаються рівнем кредитного ризику за кожною позичкою. Вимірювання, мінімізація та контроль за рівнем кредитного ризику — одне з найскладніших завдань, що постає перед менеджментом банку у процесі формування кредитного портфеля.
Сучасна класифікаційна структура кредитного портфелю будується за принципом рівня ризикованості кредитів [12]. Банки самостійно визначають рівень ризику кредитних операцій, оцінюють фінансовий стан позичальників (контрагентів банку) та вартість застави в межах чинного законодавства.
З метою розрахунку резерву під кредитні ризики банки мають здійснюва-ти класифікацію кредитного портфеля за кожною кредитною операцією залеж-но від фінансового стану позичальника, стану обслуговування позичальником кредитної заборгованості та з урахуванням рівня забезпечення кредитної опе-рації. За результатами класифікації кредитного портфеля визначається катего-рія кожної кредитної операції: «стандартна», «під контролем», «субстандартна», «сумнівна» чи «безнадійна».
Загальна заборгованість за кредитними операціями становить «валовий кредитний ризик для кредитора», що в термінах Національного банку відповідає поняттям наукового термінологічного блоку – „вартість кредитного портфелю”.
Для цілей розрахунку резервів на покриття можливих втрат за кредит-ними операціями визначається «чистий кредитний ризик» (в абсолютних показниках) шляхом зменшення валового кредитного ризику, класифікованого за ступенями ризику, на вартість прийнятного забезпечення.
Банки зобов'язані створювати та формувати резерви для відшкодування можливих втрат на повний розмір чистого кредитного ризику за основним боргом, зваженого на відповідний коефіцієнт резервування, за всіма видами кредитних операцій у національній та іноземних валютах.
Резерв під кредитні ризики поділяється на резерви під стандартну та нестандартну заборгованість за кредитними операціями. Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як «під контролем», «субстандартні», «сумнівні», а також «безнадійні»:
— «стандартні» кредитні операції — це операції, за якими кредитний ризик є незначним і становить один відсоток чистого кредитного ризику.
— «під контролем» — це кредитні операції, за якими кредитний ризик є незначним, але може збільшитися внаслідок виникнення несприятливої для позичальника ситуації та становить п'ять відсотків чистого кредитного ризику.
— «субстандартні» кредитні операції — це операції, за якими кредитний ризик є значним, надалі може збільшуватись і становить 20 відсотків чистого кредитного ризику, а також є ймовірність несвоєчасного погашення заборгованості в повній сумі та в строки, що передбачені кредитним договором.
— «сумнівні» кредитні операції — це операції, за якими виконання зобов'язань з боку позичальника/контрагента банку в повній сумі (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) під загрозою, ймовірність повного погашення кредитної заборгованості низька та становить 50 відсотків чистого кредитного ризику.
— «безнадійні» кредитні операції — це операції, імовірність виконання зобов'язань за якими з боку позичальника/контрагента банку (з урахуванням фінансового стану позичальника та рівня забезпечення) практично відсутня, ризик за такими операціями дорівнює сумі заборгованості за ними.
Резерв під кредитні ризики формується в тій валюті, у якій враховується заборгованість, та використовується лише для покриття збитків за непогашеною позичальниками заборгованістю за кредитними операціями за основним боргом, стягнення якої є неможливим.
З метою розрахунку обсягу резерву під кредитні ризики та визначення чистого кредитного ризику банк повинен проаналізувати кредитний портфель.
Аналіз кредитного портфеля та класифікація кредитних операцій (валового кредитного ризику) здійснюється за такими критеріями:
— оцінка фінансового стану позичальника (контрагента банку);
— стан обслуговування позичальником (контрагентом банку) кредитної заборгованості за основним боргом і відсотків (комісій та інших платежів із обслуговування боргу) за ним у розрізі кожної окремої заборгованості та спроможність позичальника надалі обслуговувати цей борг;
— рівень забезпечення кредитної операції.
Критерії оцінки фінансового стану позичальника встановлюються кожним банком самостійно його внутрішніми положеннями щодо проведення активних операцій (кредитних) та методикою проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку) з урахуванням вимог цього Положення, у яких мають бути визначені ґрунтовні, технічно виважені критерії економічної оцінки фінансової діяльності позичальників (контрагентів банку) на підставі аналізу їх балансів і звітів про фінансові результати в динаміці тощо. Методика проведення оцінки фінансового стану позичальника (контрагента банку), яка розроблена банком, є невід'ємним додатком до внутрішньобанківського положення банку про кредитування.
Класифікація позичальників — юридичних осіб (у тому числі банків) здійснюється за результатами оцінки їх фінансового стану та оцінки стану обслуговування (погашення) кредитного боргу розподіленням на стадії підготовки до видачі кредиту на 5 класів – «А», «Б», «В», «Г», «Д» (Додаток Б).
На стадії дії кредитної угоди банками щомісячно здійснюється визначен-ня поточної групи кредитних операцій за станом обслуговування позичальни-ком боргу за ними (Додаток В), класифікуючи їх стан як «добрий», «слабкий», «незадовільний». Відповідно до перелічених критеріїв банками здійснюється класифікація кредитного портфеля за ступенем ризику та визначається категорія кредитної операції — позичальник зараховується до відповідного класу (табл.1.2).
продолжение
--PAGE_BREAK-- Таблиця 1.2 Класифікація кредитних операцій банку за рівнем кредитного ризику Фінансовий стан позичальника (клас)
Обслуговування боргу позичальником (група)
«добре»
«слабке»
«незадовільне»
«А»
«стандартна»
«під контролем»
«субстандартна»
«Б»
«під контролем»
«субстандартна»
«субстандартна»
«В»
«субстандартна»
«субстандартна»
«сумнівна»
«Г»
«сумнівна»
«сумнівна»
«безнадійна»
«Д»
«сумнівна»
«безнадійна»
«безнадійна»
Під час визначення чистого кредитного ризику для розрахунку резерву сума валового кредитного ризику окремо за кожною кредитною операцією може зменшуватися на вартість прийнятного забезпечення, що зазначене в цьому пункті, або об'єкта фінансового лізингу (рухомого майна).
Безумовні гарантії беруться до розрахунку при визначенні резерву під кредитні ризики за вартістю, що диференційована залежно від виду гарантії і класифікації виду кредитної операції(табл.1.3).
Предмети застави (майно та майнові права позичальника чи третіх осіб майнових поручителів) беруться до розрахунку при визначенні резерву під кредитні ризики з урахуванням виду застави, класифікації кредитної операції та валюти кредиту (Додаток Г).
На підставі класифікації валового кредитного ризику та враховуючи прийнятне забезпечення, банк визначає чистий кредитний ризик за заборгованістю за кожною кредитною операцією (крім заборгованості за кредитними операціями, що включена до портфеля однорідних споживчих кредитів) і зважує його на встановлений коефіцієнт резервування(табл.1.4).
Таблиця 1.3
Відсоток урахування безумовних гарантій
Класифіковані кредитні операції
Відсоток вартості забезпечення (гарантії), що береться до розрахунку чистого кредитного ризику за окремою кредитною операцією
Кабінету Міністрів України
урядів країн категорії «А»
міжнародних багатосторонніх банків
банків з рейтингом не нижче ніж "інвестиційний клас", забезпечені гарантії банків України
«Стандартна»
100
100
100
100
«Під контролем»
100
100
100
100
«Субстандартна»
50
100
100
100
«Сумнівна»
20
20
20
20
«Безнадійна»
0
0
0
0
Таблиця 1.4
Відсоток резервування від чистого кредитного ризику(за ступенем ризику) за кредитними операціями
Категорія кредитної операції
Відсоток резервування (за ступенем ризику) за кредитними операціями
у гривні
в іноземній валюті
За однорідними споживчими кредитами
з позичаль-
никами, у яких є джерела надходження валютної виручки
з позичаль
никами, у яких немає джерел надходження валютної виручки
«Стандартна»
1 %
2 %
50 %
2 %
«Під контролем»
5 %
7 %
100 %
10 %
«Субстандартна»
20 %
25 %
100 %
40 %
«Сумнівна»
50 %
60 %
100 %
80 %
«Безнадійна»
100 %
100 %
100 %
100 %
Категорія заборгованості за кредитами, які включені до портфеля однорідних споживчих кредитів, визначається банком щомісяця залежно від кількості днів прострочення основного боргу та/або відсотків/комісій за ним, відповідно формується рівень коефіцієнту резервування від чистого кредитного ризику(табл.1.5).
Таблиця 1.5
Відсоток резервування від чистого кредитного ризику(за ступенем ризику) за кредитними операціями, які включені до портфеля однорідних споживчих кредитів
Кількість календарних днів прострочення
Категорія заборгованості
Коефіцієнт резервування за однорідними споживчими кредитами
у гривнях
в іноземній валюті
0
«стандартна»
2 %
50 %
до 30
«під контролем»
10 %
100 %
31 — 60
«субстандартна»
40 %
100 %
61 — 90
«сумнівна»
80 %
100 %
від 91 і більше
«безнадійна»
100 %
100 %
1.2 Фактори зовнішнього та внутрішнього впливу на вартість кредитного портфеля банку
Згідно статті 49 Закону України «Про банки та банківську діяльність» при формуванні кредитного портфелю банк зобов’язаний виконувати наступні зовнішні законодавчі умови: — кредитними банківськими операціями визнаються:
1) розміщення залучених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик;
2) організацію купівлі та продажу цінних паперів за дорученням клієнтів;
3) здійснення операцій на ринку цінних паперів від свого імені (включаючи андеррайтинг);
4) надання гарантій і поручительств та інших зобов'язань від третіх осіб, які передбачають їх виконання у грошовій формі;
5) придбання або відчуження права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог та прийом платежів (факторинг);
6) лізинг;
— банк зобов'язаний мати підрозділ, функціями якого є надання кредитів та управління операціями, пов'язаними з кредитуванням;
— банкам забороняється прямо чи опосередковано надавати кредити для придбання власних цінних паперів. Використання цінних паперів власної емісії для забезпечення кредитів можливе з дозволу Національного банку України;
— банк зобов'язаний при наданні кредитів додержуватись основних принципів кредитування, у тому числі перевіряти кредитоспроможність позичальників та наявність забезпечення кредитів, додержуватись встановлених Національним банком України вимог щодо концентрації ризиків;
— банк не може надавати кредити під процент, ставка якого є нижчою від процентної ставки за кредитами, які бере сам банк, і процентної ставки, що виплачується ним по депозитах;
— банк має право видавати бланкові кредити за умов додержання економічних нормативів;
— надання безпроцентних кредитів забороняється, за винятком передбачених законом випадків;
— у разі несвоєчасного погашення кредиту або відсотків за його користування банк має право видавати наказ про примусову оплату боргового зобов'язання, якщо це передбачено угодою.
Кредитний ризик окремого кредиту в банку полягає в неповерненні кредиту позичальником зовсім, або неповерення в договірний строк, та несплаті позичальником плати за наданий кредит, або неповній сплаті плати за наданий кредит. Вартість кредиту повинна відповідати прогнозуємому (розрахунко-вому) рівню кредитного ризику повного чи часткового неповернення кредиту, або повної чи часткової несплати відсотків за користування кредитом. Рівень кредитного ризику зменшується банком превентивно за рахунок надання позичальником позабалансової застави, яка буде реалізована на користь банку у випадку неповернення кредиту та кредитних відсотків, та за рахунок створення за рахунок частки доходів банку балансового внутрішнього спеціального резерву в відсотках від „чистого кредитного ризику”, який становить різницю між сумою наданого кредиту і майбутніх відсотків та ймовірною ринковою сумою реалізації наданої застави.
Економічна вартість кредитного портфелю банку складається:
— з транзитної основної суми наданого кредиту, джерелом якого є залучені кредитні ресурси, які банк повинен повернути клієнту після повертання кредиту позичальником в банк;
— з витрат, які банк поніс для залучення кредитних ресурсів та створення резервів на кредитний ризик неповернення наданих кредитів;
— з транзитної суми відсотків доходу банку, які йому сплатить позичальник. Вони є джерелом сплати відсотків за користування кредитними ресурсами та джерелом власного доходу банку від передачі кредитних ресурсів позичальнику.
Транзитна вартість основної суми кредиту не є власністю банка, але він несе відповідальність за її збереження та своєчасне повернення клієнту, у якого ці кредитні ресурси залучені.
Відповідно, вартість кредитного портфелю банку характеризується як діалектична єдність 3-х видів показників – вартості витрат на створення та експлуатацію кредитного портфелю(коефіцієнт витратності), вартості очікуємих доходів кредитного портфелю(коефіцієнт доходності) та вартості очікуємого прибутку кредитного портфелю, як різниці між очікуємими доходами та понесеними витратами(коефіцієнт прибутковості):
1) Коефіцієнт витратності кредитного портфелю банкувизначається як, як вартість витрат банку на залучення ресурсів проведення кредитних операцій та витрат етапу організації видачі залучених ресурсів у вигляді кредиту, можна обрахувати як суму:
— зобов’язань банку за сумами залучених ресурсів та сумами майбутніх сплат за користання залученими ресурсами, а також витрат банку на обслуговування депозитних угод;
— витрат банку на виведення із робочих кредитних активів частки коштів обов’язкового страхового резервування залучених ресурсів, які розміщуються на кореспондентському чи спеціальному рахунку в Національному банку України;
— витрат банку на обслуговування кредитних угод (оплата утримання обслуговуючої інфраструктури кредитно-розрахункових, юридично-оціню-вальних підрозділів, підрозділів фінансової безпеки та інформатизації банку);
— витрат на утримання технологічної інфраструктури банку та ліній зв’язку на обслуговування депозитних та кредитних угод;
— витрат банку на обслуговування збереження застави (депозити чи цінні папери) чи контролю збереження позичальником заставного майна;
— витрат частини доходів банку на створення спеціальних внутрішніх резервів на кредитний ризик кредитного портфелю, що зменшує робочі активи банку, та відповідно потребує підвищення ставок розміщення активів банку для компенсації втрат від непрацюючих активів;
— витрат банку за позабалансовими комісійними операціями по наданню гарантій, поручительств, підтверджених акредитивів, акцептів та авалів, зобов’язань з кредитування;
— витрат банку на списання частки безнадійних до повернення кредитів та відсотків за користування їми за рахунок створеного спеціального резерву на кредитні ризики із зменшенням валюти балансу банку.
2) Коефіцієнт доходності кредитного портфелю банку, як суму прогнозів майбутніх грошових потоків від позичальників кредитів до банку, можна обрахувати як суму:
— періодичного повернення балансових сум наданих кредитів згідно з графіком кредитної угоди;
— періодичної майбутньої сплати кредитних відсотків за користування кредитом згідно схемі графіка кредитної угоди;
— разової та періодичної майбутньої сплати комісійних послуг банку при супроводі кредитної угоди;
— надходжень за позабалансовими комісійними операціями по наданню гарантій, поручительств, підтверджених акредитивів, акцептів та авалів, зобов’язань з кредитування;
— повернення в склад робочих кредитних активів сум створених спеціальних резервів на кредитний ризик кредитного портфелю при своєчасному та повному поверненні позичальником кредиту та сплаті відсотків за користування ним;
— надходження коштів від примусової реалізації наданої кредитної застави при повному чи частковому неповерненні кредиту, або повній чи частковій несплаті кредитних відсотків за користування кредитом;
3) Таким чином, коефіцієнт прибутковості кредитного портфеля банку для кредитів з нормальною кредитною історією залучення депозитних коштів та повернення їх клієнтам за рахунок повернення позичальниками наданих кредитів можна обрахувати як суму:
— доходів банку від різниці сум сплачених позичальниками кредитних відсотків за користування кредитами та сум сплачених банком депозитних відсотків за користування залученими депозитними коштами (строковими та до запитання);
— доходів банку від різниці сум отриманих банком комісійних доходів за обслуговування кредитних угод та сум витрачених банком комісійних витрат на обслуговування залучених депозитних коштів;
— доходів банку від різниці надходжень та витрат за позабалансовими комісійними операціями по наданню гарантій, поручительств, підтверджених акредитивів, акцептів та авалів, зобов’язань з кредитування;
— витрат банку на компенсацію тимчасового виведення із робочих кредитних активів частки коштів обов’язкового страхового резервування залучених ресурсів, які розміщуються на кореспондентському чи спеціальному рахунку в Національному банку України;
— витрат банку на компенсацію тимчасово витраченої частини доходів банку на створення спеціальних внутрішніх резервів на кредитний ризик кредитного портфелю, що зменшує робочі активи банку, та відповідно потребує підвищення ставок розміщення активів банку для компенсації втрат від непрацюючих активів.
— витрат банку на обслуговування кредитних угод (оплата утримання обслуговуючої інфраструктури кредитно-розрахункових, юридично-оціню-вальних підрозділів, підрозділів фінансової безпеки та інформатизації банку);
— витрат на утримання технологічної інфраструктури банку та ліній зв’язку на обслуговування депозитних та кредитних угод;
— витрат банку на обслуговування збереження застави (депозити чи цінні папери) чи контролю збереження позичальником заставного майна;
— витрат банку на сплату податку на прибуток банку – 25% від балансового прибутку з врахуванням витрат на створення резервів на кредитні ризики.
— витрат банку на списання частки безнадійних до повернення кредитів та відсотків за користування їми за рахунок створеного спеціального резерву на кредитні ризики із зменшенням валюти балансу банку.
Об’єктом вартісно-орієнтованого управління кредитним портфелем банку є коефіцієнт прибутковості портфелю банку, одним із основних параметрів активного регулювання якого є сума майбутніх платежів за користування кредитом, що встановлюються у вигляді кредитної ставки в % річних від суми експлуатуємого позичальником кредиту.
Основними факторами зовнішнього впливу на встановлюєму кредитну ставку за кредитом є:
— облікова ставка НБУ;
— ставка рефінансування банків в НБУ для підтримання ліквідності;
— рівень інфляції;
— рівень зовнішнього обов’язкового резервування залучених банківських ресурсів на кореспондентському чи спеціальному рахунку в НБУ;
— рівень зовнішнього резервування залучених депозитів фізичних осіб у Фонді гарантування вкладів;
— попит та пропозиція кредитів в банківській системі;
— рівень конкуренції на кредитному ринку;
— кредитні ставки банків конкурентів.
Основними факторами внутрішнього впливу на встановлюєму кредитну ставку за кредитом є:
а) за всіма кредитами:
— цінова політика банку;
— собівартість кредитних ресурсів;
— витрати на здійснення кредитного процесу в банку;
— норма прибутку від інших активних операцій;
б) за окремим кредитом:
— строк позички;
— розмір позички;
— якість та обсяги застави;
— зміст заходів, що кредитуються;
— характер взаємовідносин між банком і клієнтом.
Вплив цих факторів на рівень відсоткової плати за користування банківськими кредитами є взаємопов'язаним, тому важко визначити кількісне значення кожного з них, але враховувати їх у сукупності доцільно.
Базовою відсотковою ставкою за кредитами комерційних банків є облікова ставка Центрального банку, за якою останній здійснює рефінансування комерційних банків. Базова відсоткова ставка може бути або вищою, або нижчою від облікової ставки. Якщо комерційний банк має дешеві ресурси (порівняно з обліковою ставкою), він має право встановлювати відсотки за своїми кредитами нижчі від облікової ставки.
продолжение
--PAGE_BREAK--Облікова ставка центрального банку залежить від характеру його грошово-кредитної політики, відсоткових ставок на міжнародному ринку позикових капіталів, стану платіжного балансу країни й курсу національної валюти. Грошово-кредитна політика центрального банку може бути спрямована або на експансію, або на рестрикцію кредиту. Проводячи політику експансії, Центральний банк зменшує облікову ставку, а при політиці рестрикції — підвищує її. Якщо на міжнародному ринку позикових капіталів норма відсотка змінюється, то відповідно змінюється й облікова ставка Центрального банку.
Якщо у країні складається пасивний платіжний баланс і уряд не хоче допустити падіння курсу національної валюти нижче від певного рівня, то облікову ставку Центрального банку зазвичай підвищують з метою стимулювати залучення іноземного капіталу.
Рівень інфляції впливає як на облікову ставку Центрального банку, так і на ставки відсотка за кредитами комерційних банків. Незважаючи на те, що Центральний банк встановлює позитивну відсоткову ставку (тобто з урахуванням інфляції), комерційні банки також враховують інфляційний фактор. Річ у тім, що облікова ставка Центрального банку не змінюється часто, тому в періоди між її змінами і при інфляційній активності в комерційних банків виникає потреба враховувати ту інфляцію, яка не покрита обліковою ставкою.
Фактор терміну кредиту прямо пропорційно впливає на рівень відсоткової ставки за кредитами банку. Що триваліший термін користування, то дорожчий для позичальника кредит. Така залежність зумовлена двома причинами. По-перше, при тривалішому терміні кредити вищий ризик втрат від неповернення боргу і від знецінення коштів, переданих у позику у зв'язку з інфляцією, що неминуча в ринковій економіці. По-друге, вкладення коштів довготривалого характеру, як правило, забезпечують порівняно вищу віддачу.
Ціна сформованих банком ресурсів безпосередньо впливає на рівень відсоткової ставки за кредитами. Вона складається з депозитного відсотка й інших видів плати за куплені кредитні ресурси. Чим дорожче обходяться банку ресурси, тим за інших рівних умов вища норма кредитного процента.
Ризик є невід'ємним атрибутом кредитування. Тут виникають кредитний і відсотковий ризики. Рівень цих ризиків залежить від виду кредити і від порядку сплати відсотків. Найризикованішими є незабезпечені (бланкові) кредити. Ступінь ризику забезпечених кредитів залежить від повноти та якості застави. Чим вищий ступінь кредитного ризику, тим більша вірогідність для банку зазнати втрат від неповернення позичальником основного боргу й несплати відсотків по ньому. Тому більш ризиковані кредити видають під вищий відсоток, аби компенсувати кредитору витрати від ризикового розміщення коштів.
Розмір кредити і рівень відсоткової ставки є обернено залежні. Зазвичай її рівень нижчий при більших позиках, оскільки відносні витрати, пов'язані з кредитною послугою, тут нижчі. Крім того, великі кредити надаються солідним клієнтам, які зазвичай менше схильні до ризику банкрутства. Але з такого правила можуть бути і винятки. Банк може не зменшувати відсоткової ставки за великими кредитами, коли за його розрахунками це може призвести до зростання ризику через погіршення структури кредитного портфеля внаслідок порушення правила диверсифікації активів.
Попит на кредити прямо впливає на рівень відсоткової ставки. Зростання попиту зумовлює підвищення відсоткової ставки за кредитами. Але в умовах конкуренції між кредитними установами й боротьби за розширення ринку послуг банки можуть не зважати на це ринкове правило. Вони не підвищують рівень відсоткових ставок у разі зростання попиту на кредит, керуючись тим, що нижчі відсоткові ставки за кредитами дадуть змогу залучити більшу кількість клієнтів і завоювати конкурентні переваги.
Що вища якість застави, то нижчий рівень відсоткової ставки за кредитами. Що вона вища, то за інших однакових умов нижче може бути відсоткова ставка за позикою. Це пов'язано з тим, що якісніша застава зменшує ризик втрат у разі примусового погашення кредити за рахунок її реалізації.
На рівень відсоткової ставки впливає зміст заходів, що кредитуються. Так, кредити, що опосередковують витрати, висока рентабельність яких є наслідком спекулятивних дій позичальника, коштують звичайно дорожче, ніж ті, які забезпечують ефект, пов'язаний з виробництвом продукції, особливо сільського господарства.
Витрати на оформлення кредити й контроль прямо впливають на рівень кредитного відсотка. Що ці витрати більші, то за інших однакових умов вища норма відсотка за позикою. Іноді витрати, пов'язані з кредитним процесом, не включаються у відсоткову ставку, а компенсуються стягненням з позичальника комісійних платежів.
Ставка банку-конкурента враховується при встановленні рівня позиково-го відсотка залежно від характеру відсоткової політики, яку проводить цей банк. Прагнення додаткового прибутку спонукає встановлювати вищі відсотки порівняно з іншими кредиторами. Якщо здійснювати політику розширення ринку кредитних послуг, позиковий відсоток встановлюють на нижчому рівні, ніж у конкурентів.
Норма прибутку від інших активних операцій банку є одним із орієнтирів при встановленні норми кредитного відсотка. Якщо, наприклад, інвестиційні операції забезпечують банку порівняно вищий прибуток (на одиницю вкладеного капіталу), ніж позикові, то він має переглянути свою відсоткову політику в бік підвищення рівня кредитного відсотка.
При врахуванні означених факторів треба не забувати про підсумковий результат, який полягає в тому, що визначена у кредитній угоді відсоткова ставка має бути джерелом отримання прибутку від позикових операцій.
1.3 Методи оцінки вартості кредитного портфеля банку
Основними параметрами вартісно — орієнтованого управління кредитним портфелем є:
- регульовані як попитом та пропозиції зовнішнього ринку, так і внутрішньою політикою банку, відсоткові ставки вартості залучаємих депозитів та відсоткові ставки надаваємих кредитів;
- структура депозитного портфелю залучених коштів;
- рівень пасивного зменшення обсягу залучених коштів на обов’язкове зовнішнє резервування;
- структура якості та ризикованості кредитного портфеля, що визначає рівень заставного забезпечення, чистого кредитного ризику та необхідного рівня відвернення доходів банку на створення внутрішніх резервів кредитного ризику.
- активність банку на ринку позабалансових кредитних операцій та рівень отримуємих додаткових комісійних доходів за кредитно-гарантійне обслуговування клієнтів банку.
Вартісно-орієнтований підхід управління кредитним портфелем передбачає метод встановлення сумарної кредитної ставки «Вартість плюс», при якому кредитна ставка включає наступні складові:
— вартість залучених коштів;
— операційні витрати, пов’язані з процесом кредитування;
— премію за ризик невиконання зобов’язань позичальником;
— премію за ризик, зумовлений тривалістю періоду кредитування;
— бажаний рівень прибутковості кредиту, який забезпечує встановлений дивідендний резерв прибутковості акціонерів та прибуток розвитку банку.
Недоліками методу „Вартість плюс” є наступні:
— Необхідність впровадження системи обліку витрат за кредитами в банку;
— Ігнорування ринкових чинників – не враховується фактор конкуренції з боку інших банків на ринку кредитів.
Метод встановлення кредитних ставок „Вартість плюс” дає верхню оцінку рівня кредитних ставок, яка враховує всі інтереси банку та його акціонерів, але вона може виявитися неконкурентоспроможною на кредитному банківському ринку.
Тому для оцінки нижнього рівня кредитних ставок, які диктуються вимогами попиту та пропозиції конкурентного кредитного ринку, застосовується метод „Базова ставка плюс”.
Кредитна ставка за методом „Базова ставка плюс” включає [42]:
1) Базову ставку кредитного ринку (за базову ставку можна взяти ставку пропонування міжбанківського регіонального ринку, ставку першокласного позичальника, ставки міжнародних ринків (LIBOR, FIBOR), або аналогічну ставку KIBOR на українському ринку);
2) Кредитний спред, який включає:
— премію за ризик невиконання зобов’язань позичальником;
— премію за строк надання кредиту, що відображає ризик тривалості періоду кредитування та можливу зміну вартості ресурсів;
— категорія клієнтів і їх кредитоспроможність (для першокласних позичальників кредитний спред дорівнює нулю, така ставка для першокласного позичальника називається „прайм-ставка”);
Перевагами кредитної ставки за методом „Базова ставка плюс” є:
— простота застосування, необов’язковість точного врахування витрат за кожним кредитом;
— зручність застосування в умовах плаваючих ставок за кредитом, урахування конкуренції пропозицій на кредитному ринку.
Недоліками кредитної ставки за методом „Базова ставка плюс” є:
— необхідність наявності в банку „дешевої” ресурсної бази поточних депозитів клієнтів (розрахункові рахунки) в необхідному для кредитування обсязі, або цільове запозичення міжбанківських ресурсів за мінімальними ставками, нижче базових на кредитному ринку;
— необхідність мінімізації внутрішньобанківських витрат на організацію та супроводження кредитів;
— непрогнозованість прибутковості та виконання цільової функції дивідендної доходності акціонерів, тобто факультативний рівень прибутковості кредитного портфелю банку за рахунок конкурентного тиску попиту та пропозиції кредитного ринку.
При вартісно-орієнтованому управлінні кредитним портфелем в відсоткову ставку вартості кредиту для позичальника обов’язково входить складова встановленого рівня акціонерної дивідендної прибутковості:
<shapetype id="_x0000_t75" coordsize=«21600,21600» o:spt=«75» o:divferrelative=«t» path=«m@4@5l@4@11@9@11@9@5xe» filled=«f» stroked=«f»><path o:extrusionok=«f» gradientshapeok=«t» o:connecttype=«rect»><lock v:ext=«edit» aspectratio=«t»><shape id="_x0000_i1025" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«1.files/image001.wmz» o:><img width=«387» height=«47» src=«dopb428705.zip» v:shapes="_x0000_i1025"> (1.1)
де Какц – номінальна сума статутного акціонерного капіталу;
Stкред(%) – ставка доходності кредиту;
∆Dкред(%) – цільовий рівень дивідендної дохідності акцій статутного капіталу;
<shape id="_x0000_i1026" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«1.files/image003.wmz» o:><img width=«52» height=«27» src=«dopb428706.zip» v:shapes="_x0000_i1026"> - сумарний кредитний портфель виданих балансових кредитів;
<shape id="_x0000_i1027" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«1.files/image005.wmz» o:><img width=«103» height=«27» src=«dopb428707.zip» v:shapes="_x0000_i1027"> — сумарний рівень спеціальних резервів на зменшення кредитних ризиків.
Так, для забезпечення 25% дивідендної дохідності акцій статутного капіталу ПАТ КБ „Хрещатик”, згідно з балансовими даними станом на 01.01.2010 [73], необхідно в кредитній ставці передбачити додатковий дивідендний резерв прибутковості (з врахуванням податку на прибуток 25% [ ]) на рівні:
<shape id="_x0000_i1028" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«1.files/image007.wmz» o:><img width=«543» height=«123» src=«dopb428708.zip» v:shapes="_x0000_i1028">
Як показує проведений розрахунок кредитний важіль (відношення чистого кредитного ризику кредитного портфелю до статутного акціонерного капіталу) є позитивним інструментом регулювання акціонерної дивідендної ставки доходів, але його величина обмежена нормативом Н2 – адекватності регулятив-ного капіталу. Одним із методів виконання нормативу Н2 та нарощування кредитного важіля, який застосовують, наприклад, банки «РайффайзенБанк Аваль» та «VAB-банк», є впровадження структури власного регулятивного капіталу, в якому окрім статутного капіталу більшу частину займає нерозподілений прибуток минулих років та додатковий капітал за рахунок емісійних різниць при додаткових емісіях акцій.
Згідно методологічного аналізу попереднього підрозділу економічний термін «вартість кредитного портфелю банку» має 3 взаємопов’язані характеристики:
1. Витратна вартість кредитного портфелю банку, яка розраховується як сума фактичних та прогнозних витрат банку на організацію залучення кредитних ресурсів та проведення кредитування позичальників (сума залучених кредитних ресурсів та відсотків сплати за користування ними);
2. Дохідна вартість кредитного портфелю банку, яка розраховується як прогноз майбутнього грошового потоку від позичальників до банку при поверненні кредиту та сплаті відсоткових та комісійних платежів за кредитними угодами, включаючи зовнішній грошовий потік надходження коштів від реалізації застави при невиконанні позичальником кредитних зобов’язань та внутрішній грошовий потік повернення створеного резерву на кредитний ризик при повному виконанні позичальником кредитних зобов’язань (сума наданого кредиту(мінус створені резкрви) та майбутніх відсотків за користування ним);
3. Прибуткова вартість кредитного портфелю банку, яка розраховується як різниця доходної та витратної вартостей кредитного портфелю банку з врахуванням податку на прибуток банку, та використовується як цільова інтегрована функція управління кредитною діяльністю банка при вартісно-орієнтованому підході до корпоративного менеджменту банком.
Всі 3 показники вартості кредитного портфеля мають власні динамічні характеристики змін вартості на протязі терміну кредитування:
1) У вартості витратного кредитного портфелю:
— зміна умов вартості (депозитних ставок) залучених кредитних ресурсів при різних термінах залучення кредитних ресурсів та терміну «життєвого циклу» кредиту (з врахуванням додаткових часових термінів пролонгації, прострочення та неповернення);
— дострокове відкликання залучених депозитів (кредитних ресурсів) та їх заміна з різким наростання вартості;
— зміна категорії ризикованості кредиту на протязі терміну кредитування та створення додаткового спеціального резерву на відшкодування кредитного ризику;
— зміна ринкової вартості застав та відповідне зростання сум „чистого кредитного ризику” і необхідність створення додаткового спеціального резерву на відшкодування кредитного ризику;
2) У вартості дохідного кредитного портфелю:
— зміна умов відсоткової дохідності повернутої частини кредитів при їх наступному розміщенні на кредитному ринку, тобто при періодичному частковому погашенні кредиту кожна його частка має різну степінь доходності, що суттєво віддзеркалюється в сумарній дохідності кредиту при сталій ставці сплати за залучені депозитні ресурси, які повертаються клієнту у кінці строку депозитної угоди;
— зміна графіку кредитних надходжень від позичальника при пролонгаціях та простроченнях термінів кредиту із відповідною зміною відсоткової ставки за користування кредитом;
— невиконання позичальником кредитних зобов’язань, що потребує реалізації наданої кредитної застави тільки після закінчення терміну кредиту за угодою і залежить від поточної ринкової ліквідності застави та сроків її реалізації з надходженням коштів до банку.
В методологічних документах Національного банку України відсутній термін „вартість кредитного портфеля банку”, замість цього найближчим терміном є – «кредитний ризик позичальника –контрагента» – «Кредитний ризик позичальника-контрагента — це сума всіх вимог банку (за мінусом фактично сформованих резервів) та всіх позабалансових зобов’язань щодо цього контрагента» — тобто це не тільки суми виданих кредитів та кредитних гарантій, але і обумовлені угодами суми відсотків за користування кредитами та надання гарантій».
Якщо сумарний ризик кредитного портфелю банку в термінології НБУ це сума всіх „кредитних ризиків позичальників – контрагентів банку”, то, від-повідно, під терміном „вартість кредитного портфелю банку” можна застосо-вувати визначену в дипломному дослідженні „дохідну вартість кредитного портфелю банку”, яка складається з сум прогнозів майбутніх грошових потоків від позичальників кредитів до банку та обраховується як сума:
— періодичного повернення балансових сум наданих кредитів згідно з графіком кредитної угоди;
— періодичної майбутньої сплати кредитних відсотків за користування кредитом згідно схемі графіка кредитної угоди;
— разової та періодичної майбутньої сплати комісійних послуг банку при супроводі кредитної угоди;
— надходжень за позабалансовими комісійними операціями по наданню гарантій, поручительств, підтверджених акредитивів, акцептів та авалів, зобов’язань з кредитування;
— повернення в склад робочих кредитних активів сум створених спеціальних резервів на кредитний ризик кредитного портфелю при своєчасному та повному поверненні позичальником кредиту та сплаті відсотків за користування ним;
— надходження коштів від примусової реалізації наданої кредитної застави при повному чи частковому неповерненні кредиту, або повній чи частковій несплаті кредитних відсотків за користування кредитом.
1.4 Характеристика методів управління вартістю кредитного портфеля
Система показників менеджменту кредитного портфеля включає такі блоки: загальний стан кредитного портфеля; характеристика кредитного портфеля з погляду кредитного ризику; характеристика кредитного портфеля з погляду дохідності. Формули аналізу стану і динаміки кредитного портфеля наведені в табл. 1.2.
продолжение
--PAGE_BREAK--Таблиця 1.6
Система показників аналізу кредитного портфеля банку [69]
Показники
Формула
Динаміка показника
усього
у тому числі за рахунок:
Чисельника
Знаменника
1. Загальний стан кредитного портфеля
1. Обсяг кредитного портфеля (КП)
КП
ΔКП = КП1 – КП0
Темп зростання (Тзр)
<shape id="_x0000_i1029" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image009.wmz» o:><img width=«49» height=«33» src=«dopb428709.zip» v:shapes="_x0000_i1029">
Темп приросту: Тпр – 100
Абсолютне значення 1 % приросту: <shape id="_x0000_i1030" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image011.wmz» o:><img width=«30» height=«35» src=«dopb428710.zip» v:shapes="_x0000_i1030">
2. Питома вага кредитного портфеля в активах банку
Середній розмір
<shape id="_x0000_i1031" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image013.wmz» o:><img width=«107» height=«52» src=«dopb428711.zip» v:shapes="_x0000_i1031">
<shape id="_x0000_i1032" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image015.wmz» o:><img width=«76» height=«51» src=«dopb428712.zip» v:shapes="_x0000_i1032">
<shape id="_x0000_i1033" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image017.wmz» o:><img width=«101» height=«33» src=«dopb428713.zip» v:shapes="_x0000_i1033">
<shape id="_x0000_i1034" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image019.wmz» o:><img width=«101» height=«33» src=«dopb428714.zip» v:shapes="_x0000_i1034">
2. Характеристика кредитного портфеля з погляду кредитного ризику
3. Співвідношення власних коштів банку (ВК) та кредитного портфеля
<shape id="_x0000_i1035" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image021.wmz» o:><img width=«48» height=«31» src=«dopb428715.zip» v:shapes="_x0000_i1035">
<shape id="_x0000_i1036" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image023.wmz» o:><img width=«72» height=«20» src=«dopb428716.zip» v:shapes="_x0000_i1036">
<shape id="_x0000_i1037" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image025.wmz» o:><img width=«101» height=«33» src=«dopb428717.zip» v:shapes="_x0000_i1037">
<shape id="_x0000_i1038" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image027.wmz» o:><img width=«105» height=«33» src=«dopb428718.zip» v:shapes="_x0000_i1038">
4. Коефіцієнт покриття класифікованих кредитів (КРкл) основним капіталом банку (Косн)
<shape id="_x0000_i1039" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image029.wmz» o:><img width=«55» height=«35» src=«dopb428719.zip» v:shapes="_x0000_i1039">
<shape id="_x0000_i1040" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image031.wmz» o:><img width=«71» height=«20» src=«dopb428720.zip» v:shapes="_x0000_i1040">
<shape id="_x0000_i1041" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image033.wmz» o:><img width=«108» height=«33» src=«dopb428721.zip» v:shapes="_x0000_i1041">
<shape id="_x0000_i1042" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image035.wmz» o:><img width=«119» height=«33» src=«dopb428722.zip» v:shapes="_x0000_i1042">
Показники
Формула
Динаміка показника
усього
у тому числі за рахунок:
Чисельника
знаменника
5. Частка класифікованих кредитів у загальному обсязі кредитного портфеля
<shape id="_x0000_i1043" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image037.wmz» o:><img width=«55» height=«31» src=«dopb428723.zip» v:shapes="_x0000_i1043">
<shape id="_x0000_i1044" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image039.wmz» o:><img width=«72» height=«20» src=«dopb428724.zip» v:shapes="_x0000_i1044">
<shape id="_x0000_i1045" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image041.wmz» o:><img width=«120» height=«33» src=«dopb428725.zip» v:shapes="_x0000_i1045">
<shape id="_x0000_i1046" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image043.wmz» o:><img width=«112» height=«33» src=«dopb428726.zip» v:shapes="_x0000_i1046">
6. Частка своєчасно несплачених кредитів за процентами та основною сумою (КРпр) в обсязі КП
<shape id="_x0000_i1047" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image045.wmz» o:><img width=«79» height=«46» src=«dopb428727.zip» v:shapes="_x0000_i1047">
<shape id="_x0000_i1048" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image047.wmz» o:><img width=«116» height=«33» src=«dopb428728.zip» v:shapes="_x0000_i1048">
<shape id="_x0000_i1049" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image049.wmz» o:><img width=«121» height=«35» src=«dopb428729.zip» v:shapes="_x0000_i1049">
<shape id="_x0000_i1050" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image051.wmz» o:><img width=«120» height=«35» src=«dopb428730.zip» v:shapes="_x0000_i1050">
7. Коефіцієнт збитковості КП
Збитки за кредитами
<shape id="_x0000_i1051" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image053.wmz» o:><img width=«48» height=«31» src=«dopb428731.zip» v:shapes="_x0000_i1051">
<shape id="_x0000_i1052" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image055.wmz» o:><img width=«89» height=«25» src=«dopb428732.zip» v:shapes="_x0000_i1052">
<shape id="_x0000_i1053" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image057.wmz» o:><img width=«92» height=«33» src=«dopb428733.zip» v:shapes="_x0000_i1053">
<shape id="_x0000_i1054" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image059.wmz» o:><img width=«104» height=«33» src=«dopb428734.zip» v:shapes="_x0000_i1054">
3. Аналіз кредитного портфеля з погляду захисту від можливих втрат
8. Коефіцієнт забезпеченості втрат за позичками (В)
<shape id="_x0000_i1055" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image061.wmz» o:><img width=«65» height=«42» src=«dopb428735.zip» v:shapes="_x0000_i1055">
<shape id="_x0000_i1056" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image063.wmz» o:><img width=«112» height=«31» src=«dopb428736.zip» v:shapes="_x0000_i1056">
<shape id="_x0000_i1057" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image065.wmz» o:><img width=«79» height=«33» src=«dopb428737.zip» v:shapes="_x0000_i1057">
<shape id="_x0000_i1058" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image067.wmz» o:><img width=«104» height=«33» src=«dopb428738.zip» v:shapes="_x0000_i1058">
9. Коефіцієнт забезпеченості витрат за рахунок резервів банку на покриття збитків (РЗ)
<shape id="_x0000_i1059" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image069.wmz» o:><img width=«59» height=«38» src=«dopb428739.zip» v:shapes="_x0000_i1059">
<shape id="_x0000_i1060" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image071.wmz» o:><img width=«101» height=«28» src=«dopb428740.zip» v:shapes="_x0000_i1060">
<shape id="_x0000_i1061" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image073.wmz» o:><img width=«92» height=«33» src=«dopb428741.zip» v:shapes="_x0000_i1061">
<shape id="_x0000_i1062" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image075.wmz» o:><img width=«104» height=«33» src=«dopb428742.zip» v:shapes="_x0000_i1062">
4. Характеристика кредитного портфеля з погляду дохідності
10. Рентабель-ність кредитних операцій К9
<shape id="_x0000_i1063" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image077.wmz» o:><img width=«107» height=«69» src=«dopb428743.zip» v:shapes="_x0000_i1063">
<shape id="_x0000_i1064" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image079.wmz» o:><img width=«89» height=«25» src=«dopb428744.zip» v:shapes="_x0000_i1064">
<shape id="_x0000_i1065" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image081.wmz» o:><img width=«115» height=«40» src=«dopb428745.zip» v:shapes="_x0000_i1065">
<shape id="_x0000_i1066" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image083.wmz» o:><img width=«126» height=«38» src=«dopb428746.zip» v:shapes="_x0000_i1066">
11. Дохідність кредитного портфеля К10
<shape id="_x0000_i1067" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image085.wmz» o:><img width=«61» height=«38» src=«dopb428747.zip» v:shapes="_x0000_i1067">
<shape id="_x0000_i1068" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image087.wmz» o:><img width=«94» height=«24» src=«dopb428748.zip» v:shapes="_x0000_i1068">
<shape id="_x0000_i1069" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image089.wmz» o:><img width=«115» height=«40» src=«dopb428749.zip» v:shapes="_x0000_i1069">
<shape id="_x0000_i1070" type="#_x0000_t75" o:ole="" fillcolor=«window»><imagedata src=«1.files/image091.wmz» o:><img width=«119» height=«41» src=«dopb428750.zip» v:shapes="_x0000_i1070">
За своєю сутністю вартісно-орієнтована стратегія підприємства є узагаль-неною та інтегрованою моделлю, що спрямовує діяльність суб'єкта господарю-вання на підвищення його вартості на базі наявного потенціалу (економічних ресурсів) інституту господарювання. Ефективність корпоративної стратегії діс-тає свій прояв у здатності реалізувати принцип корпоративної рівноваги між суб'єктами підсистеми корпоративного самоуправління (загальні збори акціо-нерів, спостережні ради) і суб'єктами виконавчої підсистеми (найманий менед-жмент) за напрямом прийняття економічних рішень, що обґрунтовують страте-гію.
Таким чином, вартісно-орієнтований підхід при управлінні кредитним портфелем банку повинен бути спрямований на підвищення вартості прибуткового кредитного портфелю, тобто одночасно, як на підвищення вартості дохідного кредитного портфеля банку так і на зменшення вартості витратного кредитного портфеля банку.
При цьому, враховуючи часову дискретність руху обсягів витратного та доходного кредитних портфелів (1 банківський день), характеристики сумарних показників кредитного портфелю потрібно складати на рівні щоденних сум з дискретністю сум та відсоткових ставок, розрахованих щоденно:
1) Щоденну вартість витратного кредитного портфеля з приведенням коштів в операціях з іноземною валютою до гривневого еквіваленту (по поточному курсу іноземної валюти до національної валюти) можна представити у вигляді наступного рівняння (V_KR_PORT(1/365)):
<shape id="_x0000_i1071" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«1.files/image093.wmz» o:><img width=«568» height=«235» src=«dopb428751.zip» v:shapes="_x0000_i1071">(1.2)
де N1 – кількість залучених поточних та строкових депозитних коштів клієнтів та інших банків в національній валюті;
N2 – кількість залучених поточних та строкових депозитних коштів клієнтів та інших банків в іноземній валюті;
Di(HB) – суми залучених поточних та строкових депозитних коштів клієнтів та інших банків в національній валюті;
Dj(IHB) – суми залучених поточних та строкових депозитних коштів клієнтів та інших банків в іноземній валюті;
Кінв – поточний курс іноземної валюти до національної валюти;
DPR(HB) – річна ставка залучення депозитних коштів в національній валюті в %;
DPR(ІHB) – річна ставка залучення депозитних коштів в іноземній валюті в %;
DOREZ(HB) – поточна відсоткова ставка зовнішнього страхування залучених депозитів в національній валюті на коррахунку в НБУ;
DOREZ(ІHB) – поточна відсоткова ставка зовнішнього страхування залучених депозитів в іноземній валюті на коррахунку в НБУ;
KR_rez – поточна сума спеціального резерву на відшкодування кредитного ризику виданих кредитів;
DVdep_zatr – щоденний обсяг поточних витрат банку на залучення та обслуговування депозитних ресурсів (оплата праці та діючої інфраструктури);
DVkred_обсл – щоденний обсяг поточних витрат банку на заключення кредитних угод та обслуговування виданих кредитів (оплата праці та діючої інфраструктури);
DVkred_заст_обсл – щоденний обсяг поточних витрат банку на обслуговування застави по виданим кредитам (оплата праці та діючої інфраструктури);
DVзатр_інф_банка – щоденний обсяг поточних витрат банку на обслуговування інформаційної мережі обліку та аналізу в банку залучених депозитів та виданих кредитів (оплата праці та діючої інфраструктури);
2) Щоденну вартість доходного кредитного портфеля з приведенням коштів в операціях з іноземною валютою до гривневого еквіваленту (по поточному курсу іноземної валюти до національної валюти) можна представити у вигляді наступного рівняння (D_KR_PORT(1/365)):
<shape id="_x0000_i1072" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«1.files/image095.wmz» o:><img width=«499» height=«228» src=«dopb428752.zip» v:shapes="_x0000_i1072"> (1.3)
де N5 – поточна кількість виданих кредитів банком в національній валюті;
N6 – поточна кількість виданих кредитів банком в іноземній валюті;
KRi(HB) – суми виданих кредитів клієнтам та іншим банкам в національній валюті;
KRj(IHB) – суми виданих кредитів клієнтам та іншим банкам в іноземній валюті;
KRPR(HB) – річна ставка по виданим кредитам в національній валюті в %;
KRPR(ІHB) – річна ставка по виданим кредитам в іноземній валюті в %;
DKR_rez_возвр – поточна сума повернення частки спеціального резерву на відшкодування кредитного ризику виданих кредитів при погашенні кредиту чи зміні його рівня ризикованості;
DDkred_заст_реал – щоденний обсяг поточних надходжень в банк від реалізації застави по простроченим кредитам, сумнівним до повернення (за судовим рішенням та аукціонною реалізацією);
DDОХ_кред_коmis – щоденний обсяг поточних надходжень в банк від комісійних послуг по обслуговуванню надаваємих та наданих кредитів;
DD_кред_опер_позабал – щоденний обсяг поточних надходжень в банк комісійних послуг по позабалансовим кредитним операціям (гарантії та інші);
2) Щоденну вартість прибуткового кредитного портфеля з приведенням коштів в операціях з іноземною валютою до гривневого еквіваленту (по поточному курсу іноземної валюти до національної валюти) можна представити у вигляді наступного рівняння (PRIB_KR_PORT(1/365)):
<shape id="_x0000_i1073" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«1.files/image097.wmz» o:><img width=«510» height=«24» src=«dopb428753.zip» v:shapes="_x0000_i1073"> (1.4)
при цьому щоденний прибуток кредитного портфелю э функцією щоденної динаміки N1,N2,N5,N6 – кількості угод по залученню та поверненню депозитних коштів банком та кількості угод по наданню та поверненню кредитів, а також умов відсотків за користування депозитами та наданими кредитами і зовнішніх умов регулювання резервів (обов’язкових та резервыв кредитного ризику).
За результатами кожного дня можна прогнозувати норму дивідендної доходності акціонерного капіталу за рахунок прибутковості кредитного портфелю за формулою(з врахуванням податку на прибуток 25%):
<shape id="_x0000_i1074" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«1.files/image099.wmz» o:><img width=«527» height=«64» src=«dopb428754.zip» v:shapes="_x0000_i1074"> (1.5)
Такий прогноз можна робити на різних інтервалах (тиждень, місяць) за формулою прогнозу (для N — днів):
<shape id="_x0000_i1075" type="#_x0000_t75" o:ole=""><imagedata src=«1.files/image101.wmz» o:><img width=«514» height=«67» src=«dopb428755.zip» v:shapes="_x0000_i1075"> (1.6)
Якщо розрахунковий прогнозний рівень дивідендної дохідності акціонерного капіталу за рахунок експлуатації кредитного портфелю, отриманий по алгоритму (1.2) – (1.6) є достатнім для виплати дивідендів акціонерам за ринковою вартістю капітала та ще є джерелом нарощення власного капіталу банку за рахунок прибутку розподіленого в нарощування акціонерного капіталу(ринкової вартості акцій), то діяльність депозитно-кредитного менеджменту банку може бути визнана успішною.
Практично всі параметри кредитного портфеля, які входять до витратної вартості портфеля та доходної вартості портфеля є регулюємими, тому для їх використання необхідна спеціальна математична модель облікової політики банку, яка щоденно надає необхідний комплекс вихідних даних для розрахунків по формулам (1.2) – (1.6).
РОЗДІЛ 2 ДІАГНОСТИКА ЕФЕКТИВНОСТІ УПРАВЛІННЯ ВАРТІСТЮ КРЕДИТНОГО ПОРТФЕЛЯ БАНКУ
2.1 Ідентифікація кредитного портфеля банку
ПАТ КБ «Хрещатик» — це універсальна кредитна системна установа, яка діє у всіх регіонах України і здійснює комплексне обслуговування клієнтів — резидентів і нерезидентів України — з метою одержання прибутку на підставі затвердженого Статуту і відповідно до чинного законодавства України.
Ліцензії банку:
1. реєстрація в НБУ № 172 від 19.05.93;
2. банківська ліцензія НБУ № 158 від 29.12.01 на право здійснення всіх видів банківських послуг та письмового дозволу № 158-8 від 25.09.09;
3. ліцензії Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку (ДКЦПФР) на проведення:
дилерської діяльності — ліцензія серії АВ № 189869 від 29.12.06 до 30.12.11;
брокерської діяльності — ліцензія серії АВ № 189871 від 29.12.06 до 30.12.11;
андеррайтингу — ліцензія серії АВ № 189870 від 29.12.06 до 30.12.11;
депозитарної діяльності зберігача цінних паперів — ліцензія серії АВ № 189868 від 29.12.06 до 30.12.11;
діяльності з управління цінними паперами — ліцензія серії АВ № 43024 від 15.08.08 до 15.08.13;
4. ліцензія Міністерства фінансів України № 187398 серії АВ від 22.09.06 на здійснення операцій з торгівлі придбаними у населення та прийнятими у заставу ювелірними та побутовими виробами з дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння;
5. ліцензія ДКЦПФР № 189868 серії АВ від 29.12.06 на виготовлення виробів з дорогоцінних металів та дорогоцінного каміння органогенного поход-ження, напівдорогоцінного каміння; на торгівлю виробами з дорогоцінних ме-талів та дорогоцінного каміння органогенного походження, напівдорогоцінного каміння;
6. свідоцтво участника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб № 19 від 03.06.02 про реєстрацію банку у Реєстрі банків — учасників (тимчасових учасників) Фонду. Реєстраційний № 20 від 02.09.99.
Форма власності — відкрите акціонерне товариство (у 2010 році перере-єстроване в публічне акціонерне товариство). Дата створення — 19 травня 1993 р. Зареєстровано як товариство з обмеженою відповідальністю Комерційний банк сприяння розвитку підприємництва «Згода». У серпні 1998 р. на підставі рішення Зборів учасників зареєстровано зміни до Статуту банку, який став на-зи-ватися Комерційний банк сприяння розвитку міського господарства і підпри-ємництва «Хрещатик». З 2000 р. — Відкрите акціонерне товариство Комерцій-ний банк «Хрещатик», з 2009 року – публічне акціонерне товаристо (ПАТ).
Пріоритетні напрями діяльності банку [76]:
· забезпечення комплексного обслуговування клієнтів різних форм власності;
· подальший розвиток корпоративного та роздрібного бізнесу;
· забезпечення перспективними високопродуктивними та надійними інформаційними (автоматизованими) банківськими системами і продуктами;
· поширення присутності банку на міжнародному фінансовому ринку;
· розвиток ринку муніципальних, корпоративних цінних паперів;
· розвиток філіальної мережі;
· розвиток інвестиційного бізнесу;
· розвиток банківських продуктів, пов’язаних з використанням як національної, так і міжнародних платіжних систем.
Станом на 01.01.2008 року (за 2007 рік) ПАТ КБ „Хрещатик” займав наступні рейтингові місця в 2-й групі банків України за розподілом Національного банку України по обсягам агрегатів валюти балансу, займаючи наступні відносні частки фінансів банківської системи України»
— Обсяг валюти активів балансу – 5 881,56 млн.грн.( 24 місце – 1,048%);
— Обсяг власного капіталу – 711,9 млн.грн.( 27 місце – 0,968%);
— Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля – 4 634,7 млн.грн.( 24 місце 1,003%);
— Обсяг резервів на кредитні ризики – 27,71 млн.грн. (0,81% КІП);
— Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб – 1 243,9 млн.грн.( 24 місце – 0,821%);
— Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб – 2 902,0 млн.грн.( 15 місце – 2,06%);
— Обсяг балансового прибутку – 50,05 млн.грн. (21 місце – 0,805%);
— Прибутковість статутного капіталу – 9,21 % (56 місце);
— Прибутковість активів балансу – 0,851 % (72 місце);
Станом на 01.01.2009 року (за 2008 рік) ПАТ КБ „Хрещатик” займав наступні рейтипнгові місця в 2-групі банків України за розподілом Національного банку України по обсягам агрегатів валюти балансу, займаючи наступні відносні частки фінансів банківської системи України:
— Обсяг валюти активів балансу – 5 220,5 млн.грн.( 33 місце – 0,585%);
— Обсяг власного капіталу – 752,8 млн.грн.( 36 місце – 0,609%);
— Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля – 4 084,6 млн.грн.(33 місце 0,538%);
— Обсяг резервів на кредитні ризики – 39,64 млн.грн. (1,17% КІП);
— Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб – 1 995,55 млн.грн.( 24 місце – 0,984%);
— Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб – 1 084,3 млн.грн.( 39 місце – 0,487%);
— Обсяг балансового прибутку – 72,35 млн.грн. (18 місце – 0,97%);
— Прибутковість статутного капіталу – 12,405 % (32 місце);
— Прибутковість активів балансу – 1,386 % (27 місце);
Станом на 01.01.2010 року (за 2009 рік) ПАТ КБ „Хрещатик” займав наступні рейтингові місця в 2-групі банків України за розподілом Національного банку України по обсягам агрегатів валюти балансу, займаючи наступні відносні частки фінансів банківської системи України:
— Обсяг валюти активів балансу – 6 426,14 млн.грн.( 28 місце – 8,98%);
— Обсяг власного капіталу – 548,6 млн.грн.( 40 місце – 0,451%);
— Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля – 4 916,07 млн.грн.( 25 місце – 0,774%);
— Обсяг резервів на кредитні ризики – 172,164 млн.грн. (4,22% КІП);
— Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб – 2 231,05 млн.грн.( 23 місце – 1,127%);
— Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб – 1 223,14 млн.грн.( 27 місце – 0,688%);
— Обсяг балансового прибутку – — 86,17 млн.грн. (130 місце );
За результатами рейтингового аналізу можна зробити наступні висновки по динаміці розвитку ПАТ КБ «Хрещатик» у 2007 -2009 роках:
- за обсягами валюти балансу банк з 24 місця у 2007 році (5,8 млрд.грн.) змістився на 28 місце у 2009 році(6,24 млрд.грн.);
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK--
продолжение
--PAGE_BREAK-- — та з застосуванням річної фінансової звітності по сегменту відсоткових доходів банку (див.табл.3.5).
Як показує аналіз даних, наведених в табл.3.4, кредитний та ресурсний (депозитний) портфелі ПАТ КБ „Хрещатик” у 2008 – 2009 роках характеризу-ються наступними показниками:
— Обсяг ресурсного (депозитного) портфелю банку систематично переви-щує обсяг кредитного портфелю банку (міжбанківські кредити та кредити, на-дані юридичним та фізичним особам), таким чином банк не використовує влас-ний капітал для видачі кредитів, а вартість ресурсів кредитного портфелю виз-начається повністю вартістю залучених та запозичених платних поточних та строкових депозитів банків та клієнтів;
— балансовий обсяг ресурсного(депозитного) портфелю банку у 2009 році відносно рівня 2008 року зріс на + 29,3%, а балансовий обсяг кредитного портфелю у 2009 році відносно рівня 2008 року зріс тільки на + 23,6%;
— обсяг щоденних відсоткових доходів кредитного портфелю банку з рів-ня 2,384 млн.грн./день у 2008 році (грудень) зменшився до рівня 2,25 млн.грн./ день у 2009 році (грудень), тобто падіння склало -5,66%;
— обсяг щоденних відсоткових витрат відповідного депозитного портфелю банку з рівня 1,350 млн.грн./день у 2008 році (грудень) зріс до рівня 1,617 млн. грн./ день у 2009 році (грудень), тобто зростання склало +19,8%;
Таблиця 3.4
Оцінка доходної, витратної та прибуткової вартості кредитного портфеля ПАТ КБ „Хрещатик” у 2008 – 2009 роках з застосуванням економічної моделі щоденного управління вартістю кредитного портфеля
<imagedata src=«1.files/image199.png» o:><img width=«615» height=«669» src=«dopb428804.zip» v:shapes="_x0000_i1124">
— відповідно обсяг щоденного прибутку від експлуатації кредитного порт-фелю банку з рівня 1,035 млн.грн./день у 2008 році (грудень) зменшився до рів-ня 0,632 млн. грн./ день у 2009 році (грудень), тобто падіння склало -38,9%.
Отримані показники щоденної відсоткової доходності та витратності кредитного портфелю ПАТ КБ „Хрещатик” дають можливість прогнозувати наступні річні показники вартості кредитного портфелю банку:
— рівень річної доходної вартості кредитного портфеля у 2008 році прог-нозується як 23,5% від чистого обсягу кредитного портфелю (без резервів гна кредитні ризики), а у 2009 році прогнозується на рівні 17,9%, тобто відносне зменшення показника доходної вартості балансового обсягу кредитного порт-феля у 2009 році відносно 2008 року складе – 23,7%;
— рівень річної витратної вартості кредитного портфеля у 2008 році прог-нозується як 12,1% від чистого обсягу кредитного портфелю (без резервів гна кредитні ризики), а у 2009 році прогнозується на рівні 11,7%, тобто відносне зменшення показника витратної вартості балансового обсягу кредитного порт-феля у 2009 році відносно 2008 року складе – 3,1%;
— відповідно, рівень рентабельності (прибуткової вартості відсоткових доходів кредитів) кредитного портфеля у 2008 році прогнозується як 43,4% від обсягу відсоткових доходів кредитного портфелю, а у 2009 році прогнозується на рівні 28,1%, тобто відносне зменшення показника рентабельності відсотко-вих доходів кредитного портфеля по економічній моделі щоденних доходів та витрат у 2009 році відносно 2008 року складе – 35,2%. Аналіз інтегральних показників звіту ПАТ КБ „Хрещатик” про фінансові результати за 2008 — 2009 рр. по сегменту відсоткових доходів банку (див.табл. 3.5) показує:
— рівень чистого відсоткового прибутку у 2009 році відносно рівня 2008 року знизився на -18,9% (за моделлю щоденних рівнів прибутковості вибірко-вий рівень падіння склав -38,8% (грудень 2009 до грудня 2008 рр.));
— рівень рентабельності відсоткових доходів банку по чистому відсотко-вому прибутку у 2008 році склав 37,8% та знизився у 2009 році до рівня 26,6% (відповідні рівні рентабельності за моделлю щоденних доходів та витрат становлять 43,4% та 28,1%), що свідчить про адекватність запропонованої економічної моделі.
Таблиця 3.5
Оцінка доходної, витратної та прибуткової вартості кредитного портфеля ПАТ КБ «Хрещатик» у 2008 – 2009 роках з застосуванням річної фінансової звітності по сегменту відсоткових доходів банку
<imagedata src=«1.files/image201.png» o:><img width=«623» height=«274» src=«dopb428805.zip» v:shapes="_x0000_i1125">
Отриманий висновок адекватності запропонованої економічної моделі ін-тегральним показникам прибутковості кредитного портфелю ПАТ КБ «Хрещатик» у 2008 — 2009 рр. дозволяє рекомендувати впровадження щоденної моделі управління доходною, витратною та прибутковою вартістю кредитного порт-феля банку як інструмент короткострокового та довгострокового прогнозуван-ня при вартісно-орієнтованому управлінні кредитним портфелем банку.
Для цього необхідно побудувати в автоматизованій банківській системі (8 клас управлінського обліку плану рахунків) для аналітиків „бек-офісу” систему не тільки детального обліку параметрів фактичного кредитного та фактичного депозитного портфелів банку, але і систему трендового прогнозування ставок доходності всіх видів нових кредитів та витратності всіх видів нових запози-чених і залучених ресурсів.
По-перше, така модель щоденно розраховує по всім філіям та головному офісу банку, спираючись на фактичні суми кредитів та їх ставок і фактичні суми ресурсів (депозитів) та їх ставок, фактичні розрахункові суми доходів, витрат та прибутку. Оскільки фактичне надходження в банк нарахованих відсотків та сплата банком відсотків за користування ресурсами здійснюється 1 раз на місяць, такий щоденний контроль дозволяє проводити оперативний вар-тісно-орієнтований контроль прибутковості кредитного портфелю в умовах постійної зміни вартості ресурсної бази кредитного портфелю та впливу заново виданих і пролонгованих кредитів на щоденні показники доходності та витрат-ності кредитного портфелю.
По-друге, така модель, спираючись на строки повернення кредитів від клієнтів в банк та на строки повернення депозитів банком клієнтам, повинна спрогнозувати на основі черги кредитних заявок на нові кредити їх ресурсне джерело:
- сальдо поточних сум повернення кредитів та вимог по поверненню депозитів;
- нові джерела залучення ресурсної бази за новими ставками залучення.
Після прогнозування джерел кредитних ресурсів та ставок витратності за їх використання, система, спираючись на ринкові тренди конкурентних ставок кредитування, повинна спрогнозувати необхідну ставку кредитування з вста-новленим рівнем рентабельності кредиту.
Система вартісно-орієнтованого управління кредитним портфелем банку повинна спиратися на теорію „випереджальної довжини черги на кредити” в кредитному портфелі банку, тобто послідовність «маємо перевірений заказ на кредит та спрогнозовану ставку кредитування «залучаємо ресурси для забезпечення видачі кредиту під спрогнозовану ставку витратності ресурсів, що передбачає прогнозований рівень прибутковості кредиту».
Оскільки залучення ресурсів за рахунок депозитів юридичних та фізич-них осіб під спрогнозовану ставку в умовах конкуренції банків потребує певно-го часового терміну, пошук джерел ресурсної бази виконується в 2 етапи:
- на 1 етапі запозичується короткостроковий міжбанківський кредит терміном на 3-5 днів та видається кредит;
- на 2 етапі на протязі 3-5 днів ресурси міжбанківського кредиту замі-нюються вивільненою з кредитування ресурсною базою депозитів фі-зичних і юридичних осіб, або додатково залученою ресурсною базою депозитів фізичних та юридичних осіб під спрогнозовану ставку витрат оплати за ресурси.
Таким чином, провадження вартісно-орієнтованої моделі управління кредитним портфелем дозволить об’єднати в комплексі питання:
— балансової вартості кредитів та зменшення їх вартості за рахунок створення резервів на кредитні ризики;
— розрахунку доходної вартості кредитів з врахуванням відсоткових ставок та зменшення їх вартості за рахунок створення резервів на кредитні ризики;
— розрахунку частки нульової доходної вартості для сумнівних та безнадійних кредитів;
— розрахунку витратної вартості кредитів по витратності відповідного ресурсного портфелю джерел по ставкам плати за ресурси з врахуванням обов’язкового резервування частини залучених ресурсів на коррахунку в НБУ (додаткові витрати на зменшення кредитного портфелю);
— розрахунку поточної рентабельності кредитного портфелю, що дає можливість оцінки ефективності його використання в умовах нарощування чи зниження загального балансового обсягу кредитного портфелю банку та обсягу створених резервів на кредитні ризики.
ВИСНОВКИ ТА ПРОПОЗИЦІЇ
Кредитний портфель банку має наступні основні характеристики:
- рівень доходності виданих кредитів портфелю;
- рівень витрат на кредитні ресурси, за рахунок яких сформований кредитний портфель;
- рівень ризикованості дефолту позичальника, тобто рівень ймовірності неповернення отриманого кредиту та несплати відсотків за користування ним;
- рівень заставного забезпечення, створеного банком при видачі кредиту;
- зовнішні ринкові фактори впливу на характеристики кредитного портфелю;
- зовнішні фактори державного регулювання кредитною діяльністю банків.
Об’єктом вартісно-орієнтованого управління кредитним портфелем банку є рівень прибутків кредитного портфелю банку, одним із основних параметрів активного регулювання якого є сума майбутніх платежів за користування кредитом, що встановлюються у вигляді кредитної ставки в % річних від суми експлуатуємого позичальником кредиту.
Вартісно-орієнтований підхід управління кредитним портфелем передбачає метод встановлення сумарної кредитної ставки „Вартість плюс”, при якому кредитна ставка включає наступні складові:
— вартість залучених коштів;
— операційні витрати, пов’язані з процесом кредитування;
— премію за ризик невиконання зобов’язань позичальником;
— премію за ризик, зумовлений тривалістю періоду кредитування;
— бажаний рівень прибутковості кредиту, який забезпечує встановлений дивідендний резерв прибутковості акціонерів та прибуток розвитку банку.
Метод встановлення кредитних ставок „Вартість плюс” дає верхню оцінку рівня кредитних ставок, яка враховує всі інтереси банку та його акціонерів, але вона може виявитися неконкурентоспроможною на кредитному банківському ринку.
Тому для оцінки нижнього рівня кредитних ставок, які диктуються вимогами попиту та пропозиції конкурентного кредитного ринку, застосовується метод „Базова ставка плюс”.
Кредитна ставка за методом „Базова ставка плюс” включає:
1) Базову ставку кредитного ринку (за базову ставку можна взяти ставку пропонування міжбанківського регіонального ринку, ставку першокласного позичальника, ставки міжнародних ринків (LIBOR, FIBOR), або аналогічну ставку KIBOR на українському ринку);
2) Кредитний спред, який включає:
— премію за ризик невиконання зобов’язань позичальником;
— премію за строк надання кредиту, що відображає ризик тривалості періоду кредитування та можливу зміну вартості ресурсів;
— категорія клієнтів і їх кредитоспроможність (для першокласних позичальників кредитний спред дорівнює нулю, така ставка для першокласного позичальника називається „прайм-ставка”).
Згідно запропонованому у дипломному дослідженні методологічному визначенню – «вартість кредитного портфелю банку» має 3 основні взаємо-пов’язані характеристики:
1. Витратна вартість кредитного портфелю банку, яка розраховується як сума фактичних та прогнозних витрат банку на організацію залучення кредитних ресурсів та проведення кредитування позичальників;
2. Дохідна вартість кредитного портфелю банку, яка розраховується як прогноз майбутнього грошового потоку від позичальників до банку при поверненні кредиту та сплаті відсоткових та комісійних платежів за кредитними угодами, включаючи зовнішній грошовий потік надходження коштів від реалізації застави при невиконанні позичальником кредитних зобов’язань та внутрішній грошовий потік повернення створеного резерву на кредитний ризик при повному виконанні позичальником кредитних зобов’язань;
3. Прибуткова вартість кредитного портфелю банку, яка розраховується як різниця доходної та витратної вартостей кредитного портфелю банку з врахуванням податку на прибуток банку, та використовується як цільова інтегрована функція управління рентабельністю кредитної діяльності банка при вартісно-орієнтованому підході до корпоративного менеджменту банком.
Основними параметрами вартісно — орієнтованого управління кредитним портфелем є:
- регульовані як попитом та пропозицієї зовнішнього ринку, так і внут-рішньою політикою банку, відсоткові ставки вартості залучаємих де-позитів(кредитних ресурсів) та відсоткові ставки надаваємих кредитів;
- структура депозитного(ресурсного) портфелю залучених коштів;
- рівень пасивного зменшення обсягу залучених коштів на обов’язкове зовнішнє резервування за вимогами НБУ;
- структура якості та ризикованості кредитного портфеля, що визначає рівень заставного забезпечення, чистого кредитного ризику та необхідного рівня відвернення доходів банку на створення внутрішніх резервів кредитного ризику;
- активність банку на ринку позабалансових кредитних операцій та рівень отримуємих додаткових комісійних доходів за кредитно-гарантійне обслуговування клієнтів банку.
Досліджений в дипломному проекті комерційний банк ПАТ КБ «Хреща-тик» станом на 01.01.2010 року (за 2009 рік) займав біля 0,9% обсягів банків-ського ринку України та наступні рейтингові місця в 2-групі банків України:
— Обсяг валюти активів балансу – 6 426,14 млн.грн.( 28 місце);
— Обсяг власного капіталу – 548,6 млн.грн.( 40 місце;
— Обсяг кредитно-інвестиційного портфеля
– 4 916,07 млн.грн.( 25 місце%);
— Обсяг резервів на кредитні ризики – 172,164 млн.грн. (4,22% КІП);
— Обсяг поточних і строкових депозитів фізичних осіб – 2 231,05 млн.грн.( 23 місце);
— Обсяг поточних і строкових депозитів юридичних осіб – 1 223,14 млн.грн.( 27 місце);
— Обсяг балансового збитку – ( — 86,17) млн.грн. (130 місце );
За результатами аналізу рейтингового положення ПАТ КБ «Хрещатик» в банківській системі України в передкризовий, кризовий та післякризовий періо-ди наслідків світової фінансової кризи у 2007 — 2009 роках:
- за обсягами валюти балансу банк з 24 місця у 2007 році (5,8 млрд.грн.) змістився на 28 місце у 2009 році(6,24 млрд.грн.);
- за обсягами чистого прибутку банк з 21 місця у 2007 році (50,05 млн. грн.) змістився на 130 місце за результатами 2009 року зі збитком в (6,17) млн.грн., який утворився за рахунок витрат на створення резер-ву на кредитний ризик у сумі (- 172, 16) млн.грн.;
- резервуємий кредитний ризик кредитного портфелю з рівня 0,95% у 2007 році виріс до рівня 4,22% на кінець 2009 року;
- рівень резервування кредитних ризиків в кредитному портфелі банку станом на 01.01.2010 року є одним із найнижчих в банківській системі України за рахунок формування обсягу застави на рівні 89,7% обсягу кредитного портфелю, при цьому формування у 2009 році резервів на різке зростання кредитного ризику привело до збитковості роботи банку.
Як показав аналіз динаміки структури кредитного портфеля ПАТ КБ «Хрещатик»:
1. Питома вага кредитів юридичним особам з рівня 57,16% у 2007 році зросла до рівня 61,45% у 2008 році та додатково зросла до рівня 62,4% у 2009 році. При цьому обсяги валютних еквівалентів кредитів ЮО з рівня 524,6 млн.$ у 2007 році різко зменшились до рівня 326,0 млн.$ у 2008 році та зросли до рівня 384,2 млн.$ у 2009 році.
2. Питома вага кредитів фізичним особам з рівня 16,45% у 2007 році зросла до рівня 20,83% у 2008 році та знизилась до рівня 14,5% у 2009 році. При цьому обсяги валютних еквівалентів кредитів ФО з рівня 150,9 млн.$ у 2007 році різко зменшились до рівня 110,5 млн.$ у 2008 році та додатково зменшились до рівня 89,44 млн.$ у 2009 році.
3. Питома вага міжбанківських кредитів іншим банкам з рівня 17,02% у 2007 році зменшилась до рівня 10,3% у 2008 році та зросла до рівня 15,0% у 2009 році. При цьому обсяги валютних еквівалентів кредитів МБК з рівня 156,2 млн.$ у 2007 році різко зменшились до рівня 54,65 млн.$ у 2008 році та зросли до рівня 92,3 млн.$ у 2009 році.
еще рефераты
Еще работы по банку
Реферат по банку
Управління вартістю ПАО Райффайзен Банк Аваль
2 Сентября 2013
Реферат по банку
Характеристика ценных бумаг и их использование на фондовом рынке
2 Сентября 2013
Реферат по банку
Деятельность Сберегательного банка на рынке ценных бумаг (на примере ОАО Уральский Сберегательный
2 Сентября 2013
Реферат по банку
Деятельность Сберегательного банка на рынке ценных бумаг на примере ОАО Уральский Сберегательный
2 Сентября 2013