Реферат: Валютні операції Котирування валют
Валютні операції. Котирування валют.
На міжбанківському ринку або на валютній біржі операції з купівлі-продажу іноземної валюти здійснюються шляхом котирування валют. Котирування — це офіційно встановлений центральним банком ринковий курс (ціни) національной валюти до відповідних іноземних валют на день проведення операцій. Інакше кажучи, котирування валют — це встановлення ринкового курсу дня.
При продажу і купівлі національної валюти банки диференціюють рівні курсів: “курс продавця” встановлюється вищим від курсу “покупця”. Повна котировка включає курс покупця і продавця, у відповідності з якими банк купить або продасть іноземну валюту на національну. Курс купівлі при цьому розраховується, виходячи з рівня офіційного курсу проданої валюти та курсу, згідно з яким здійснена угода купівлі-продажу, за формулою:
КК = ОК: (ОК: КП) ,
де
КК — курс купівлі;
ОК — офіційний курс;
КП — курс продажу за домовленістю.
Різниця між курсами покупця і продавця — “маржа” — джерело доходу, за рахунок якого покриваються витрати і забезпечується банком прибуток від валютних операцій. Крім цього, оскільки валютні операції пов¢язані з певним ризиком, маржа в деякій мірі служить для страхування валютного ризику.
Існують два методи котировки іноземної валюти до національної — пряма і непряма. Більшість країн викоритсовує пряму котировку. При прямій котировці вартість одиниці чи 100 одиниць іноземної валюти виражена в національній грошовій одиниці. При непрямій котировці за одиницю прийнята національна валюта, курс якої виражений у певній кількості іноземної валюти. Непряма котировка — це величина зворотня прямій котировці. Непряма котировка використовується переважно у Великобританії. Що стосується США, то для внутрішніх цілей використовується принцип прямої котировки, а в міжнародній сфері американські банки застосовують метод непрямої котировки для багатьох валют, крім фунта стерлінга.
Можна розглянути приклади визначення курсу продавця і покупця при прямій і непрямій котировці валют на таких прикладах.
Приклад 1.
Нью-Йорк на Лондон (пряма котировка):
1 ф.ст. — 1,6427 дол. США -курс покупця, 1 ф.ст. — 1,6437 дол. США — курс продавця.
Банк в Нью-Йорку прагне продати фунти стерлінгів, одержавши при цьому більше національної валюти (1,6437), а купуючи їх, платити меньшу кількість її (1,6427).
Приклад 2.
Нью-Йорк на Франкфурт-на-Майні (непряма котировка):
1 дол. США — 1,7973 марки -курс продавця, 1 дол. США — 1,7983 марки — курс покупця.
Банк у Нью-Йорку, продаючи марки ФРГ, бажає заплатити за кожний долар меньше марок ФРГ (1,7973) і отримати їх більше при покупці (1,7983).
Процедура котировки, яка складається шляхом послідовного зіставлення попиту і пропозиції по кожній валюті, називається “фіксинг”. На основі фіксинга встановлюються курси продавця і покупця, які публікуються в офіційних бюлетенях. В операціях на міжбанківському валютному ринку котировка проводиться переважно по відношенню до долара США, так як він являється міжнародним платіжним і резервним засобом.
Конверсійні операції з готівкою інвалютою здійснюються через крос-курс.
Крос-курс — співвідношення між двома валютами, яке визначено через їх курс до третьої валюти.
Отже, розрахунок крос-курсу для української гривни можна здійснити за схемою:
На певну дату офіційний курс гривни становить:
українська гривня / долар США — Х грн. за долар;
українська гривня / марка ФРН — Y грн. за марку;
тоді крос-курс долара США до марки ФРН становить:
Х / Y німецької за один американський долар.
Якщо банк (клієнт) бажає у цей день обміняти (N) доларів США на німецькі марки; то з урахуванням крос-курсу він може отримати:
N · (X / Y) німецьких марок.
Конверсійні операції з готівковою іноземною валютою здійснюються винятково з валютами, що відносяться до групи “Вільноконвертована валюта”.
21.3. Види валютних операцій.
На валютному ринку використовується дві групи операцій: касові та строкові. Касові операції здійснюються на умовах “спот” (spot). Операція “спот” — це угода на купівлю-продаж іноземної валюти на короткотерміновий преріод. Доставка валюти здійснюється після заключення угоди, але не пізніше двох робочих днів. Відповідно до цього визначається і валютний курс “спот”-курс на момент укладання угоди. Існує два “спот” курси для валюти: курс попиту (big rate) — курс, за яким клієнт може купити одну валюту в обмін на іншу і курс пропозиції (offer rate) — курс, за яким клієнт може продати одну валюту в обмін на іншу.
Другим видом ввалютних операцій є строкові або форвардні (forward), за якими счуб¢єкти ринку отримують право купити або продати валюту в майбутньому за курсом зафіксованим на момент укладання угоди. Форвардна угода включає три основні елементи: зобов¢язання купити або продати певну суму валюти в обмін на іншу; виконання угоди (дата доставки валюти) у визначений термін; валютний курс фіксується в момент заключення угоди. Форвардні валютні курси відрізняються від курсів “спот” на величину “знижки” або “премії”, пов¢язаної з відстроченням платежів.
Строкові валютні операції тісно пов¢язані з процентними ставками по короткострокових депозитах. Форвардний курс має тенденцію до підвищення, якщо процентні ставки обмінної валюти нижчі, ніж процентні ставки контрагентної валюти. І навпаки, валюта країни де банківська процентна ставка вища буде мати у форвардній операції відповідну “знижку”. При однакових ставках банківського процента регулятором валютного обміну залишається “спот”-курс.
У міжнародній практиці більшість країн орієнтується на ставку “ЛІБОР” (London: jnter Bank Offered Rate) — процент по міжбанківських депозитах у Лондоні.
Розрахунок премії / дисконту до форвардного курсу можна зробити за флрмулою:
КВ (%В — %А) · СФ
П / Д = ———————————, де
360 · 100
КВ — “спот”-курс валюти для продажу,
%В — ставка “ЛІБОР” по депозитах у валюті, що необхідна для купівлі,
%А — ставка “ЛІБОР” по депозитах у валюті, що продається,
СФ — строк форвардної операції.
Наприклад, комерційний банк хоче продати 10000 доларів США за фунти стерлінгів з доставкою через шість місяців. Спот-курс:
1 долар = 0,58 ф.стерл., ставки “ЛІБОР” по доларах — 3,8%, а по ф. стерл. — 6%.
Тоді:
0,58 · (6 — 3,8) · 180
П / Д = ——————————— = 0,0032.
360 · 100
Форвардний курс = 0,58 + 0,0032 = 0,5832.
Вартість продажу складає 5832 ф.стерл. за 10000 доларів.
Другий приклад. Ставка “ЛІБОР” по депозитах у гривнях складає 35% річних, а по доларах — 10%. Курсова ціна долара — 1,9 грн.
Якщо український банк хоче купити 10000 доларів США за гривні з доставкою через місяць, то теоретично премія продавця у гривнях може складати:
(35 — 10) · 1,9 · 30
—————————— = 0,04.
360 · 100
Ціна 10000 дол. = 10000 · 1,94 = 19400 грн.
Строкові або форвардні операції слугують для отримання прибутку у вигляді курсової різниці, а також для страхування суб¢єктів ринку від валютних ризиків. Окрім цього, операції на строк — це широке поле діяльності валютних дилерів, які ведуть гру на підвищенні або зниженні ринкових курсів.