Курсовая работа: Планування предмету Захист Вітчизни у навчально виховному закладі

Міністерство освіти і науки України

Міністерство Оборони України

Курсова робота

На тему:

«Планування предмету «Захист Вітчизни» у навчально–виховному закладі»

Роботу виконав

Студент 538 взводу

Кафедри військової підготовки

Грушевський Д.А.

Перевірив

Викладач

Кафедри військової підготовки

м/лт. Лелека

Миколаїв 2008

Зміст

Вступна частина

1. Основна частина

1.1 Документи, які розробляє вчитель предмету «Захист Вітчизни» з навчально–виховного процесу, їх форма і зміст

1.2 Міжпредметні зв’язки предмету «Захист Вітчизни» з іншими предметами та їх облік при складанні план–конспектів

1.3 Поряд складання розкладу занять

1.4 Порядок складання план–конспектів

Висновок

Список використаної літератури


Вступна частина

Керівництво навчанням і вихованням у навчальному закладі повинно бути конкретним і має забезпечувати повне та якісне виконання завдань з допризовної підготовки молоді.

Головним у керівництві є: глибоко продумане планування захисту Вітчизни; постійне вдосконалення методичної майстерності викладача; систематичний контроль за ходом занять; вивчення і впровадження в практику навчання та виховання передового досвіду; безперервне вдосконалення навчально – матеріальної бази; ефективне використання в навчанні різних технічних засобів. Однією з головних вимог до керівництва допризовною підготовкою у навчальному закладі є глибоко продумане планування навчально – виховного процесу.

Мета і завдання планування

Планування захисту Вітчизни у навчальних закладах та оборонно – спортивних оздоровчих таборах здійснюється згідно з Програмою захисту Вітчизни і повинно бути спрямоване на всебічну та якісну підготовку юнаків до навчально – польових зборів, забезпечувати повне виконання програми, комплексне вивчення всіх її розділів у тісному зв’язку з іншими предметами. Загальні вимоги до планування навчально – виховного процесу такі самі, як і до інших предметів загальноосвітнього циклу.Вони визначаються такими дидактичними принципами: науковість, розвиваючий і виховний характер навчання, свідомість та активність у навчанні; систематичність, послідовність, доступність наочність у навчанні, міцність засвоєння знань, умінь і навичок; колективний та індивідуальний підхід у навчанні та ін.

Знання і дотримання викладачем дидактичних принципів є найважливішою умовою забезпечення високого рівня навчання і виховання учнів.

Слід пам’ятати, що планування допризовної підготовки має свої особливості, які пояснює тим, що курс допризовної підготовки включає 10 самостійних розділів, кожен з яких потребує ретельно продуманого планування системи навчальних занять, їх логічної та методичної послідовності.

Планування – процес складання керівних посадових документів, в яких відображаються основні заходи щодо організації навчально – виховного процесу та його забезпечення.

Мета планування:

— всебічна та якісна підготовка особового складу до навчально-польових зборів;

— забезпечення повного виконання програми;

— комплексне вивчення всіх розділів у тісному зв’язку з іншими предметами.


1 Основна частина

1.1 Документи, які розробляє вчитель предмету «Захист Вітчизни»

з навчального процесу, їх форма і зміст

Під час планування захисту Вітчизни в навчально–виховному закладі викладач користується документами навчального закладу, у розробці яких він бере безпосередню участь. Основою для розробки цих документів є вихідні (основоположні) документи, до яких належать:

— рішення місцевого органу виконавчої влади «Про підсумки допризовної підготовки юнаків у навчальному році та завдання на наступний рік»;

— додаток до рішення органу виконавчої влади «План основних заходів з допризовної підготовки на навчальний рік»;

— Програма допризовної підготовки;

— Положення про допризовну підготовку юнаків;

— Накази, нормативні документи органів освіти та місцевих органів військового управління;

— Навчально – методичні рекомендації органів освіти і військового управління з допризовної підготовки.

Вивчивши вихідні документи, керівник навчального закладу складає планові документи, в яких ураховує місцеві умови роботи даного закладу і можливості навчально – матеріальної бази.

До планових документів належать:

І. Розділ річного плану роботи навчального закладу – «Допризовна підготовка і військово – патріотичне виховання учнів».

ІІ. Наказ керівника навчального закладу «Про організацію і проведення допризовної підготовки в навчальному році»

На основі наведених вище документів викладач «Захисту Вітчизни» особисто складає:

— Потижневий план (див. додаток 1);

— Розклад занять (див. додаток 2);

— План–конспекти проведення занять.

Потижневий план вивчення тем захисту Вітчизни складається на основі програми та планових документів навчального закладу на навчальний рік окремо по роках навчання. В ньому зазначаються:

— потижневий розподіл занять за темами і розділами допризовної підготовки;

— послідовність у вивченні програмою матеріалу;

— комплексування занять, тем і розділів програми з метою рівномірної, послідовної і всебічної підготовки учнів;

— можливість застосування міжпредметних і внутрішньо предметних зв’язків під час допризовної підготовки.

Розклад занять складається викладачем захисту Вітчизни на місяць, розміщується на дошці документації в місці для практичного вивчення обов’язків днювального або в іншому місці, визначеному керівником навчального закладу. У ньому визначаються номери тем і зміст заняття, місце і час його проведення, форма одягу учнів на кожне заняття.

В розкладі показуються заходи позакласної роботи з захисту Вітчизни, які висвітлюють всю навчальну і виховну роботу викладача на місяць.

1.2 Міжпредметні зв’язки предмету «Захист Вітчизни» з іншими

предметами та їх облік при складенні потижневого плану

Формування якостей, необхідних майбутньому воїну, багато в чому залежить від обґрунтованих і об’єктивно діючих зв’язків між допризовною підготовкою та іншими шкільними основами наук.

Між предметні зв’язки – спільна діяльність викладача захисту Вітчизни та учнів, під час якої у навчальній роботі використовується зміст інших навчальних дисциплін (історії, фізики та ін.), здійснює процес взаємо забезпечення знань як засіб узгодженості навчальних програм і підручників з урахуванням педагогічних умов, принципів побудови дидактичних систем. Між предметні зв’язки позитивно впливають на навчально – виховний процес і розвиток особистості старшокласника.

Досвід викладання підказує: для того щоб сформувати у кожного учня інтерес до матеріалу, який вивчається, мало правильно викласти його по суті. Необхідний високий емоційний рівень уроку. Великі можливості викладачу Захисту Вітчизни надають література і мистецтво.

Величезну кількість міжпредметних зв’язків з літератури можна привести при викладенні теми «Друга Світова». Сюди можна віднести і рядки поета Г. Суворова, який сказав про офіцерів:

Он как отец – и нет для нас дороже

Людей на этом боевом пути.

И потому нам дорог он, что может,

Ведя на смерть, от смерти увести.

Один із кращих літописців Великої Вітчизняної війни К. Симонов в книзі «Живые и мёртвые» розповів, що лейтенантське життя «в дні наступу було недовгим, — в середньому від входу в бій до поранення або смерті дев’ять діб на чоловіка». Офіцери розуміли, наскільки небезпечна їх праця на фронті, але добровільно йшли в пекло, ведучи за собою бійців.

Приступаючи до вивчення загальновійськової підготовки можна процитувати слова К. Ваншенкіна:

И шагнули в грозные бои

Чуть ли не со школьного урока

Славные ровесники мои,

Рыцари без страха и упрека.

Викладачу важливо показати, беручи за основу досвід Великої Вітчизняної війни, необхідність самим серйозним образом готуватися до військової служби, щоб в любий момент, якщо буде потрібно, стати на захист своєї Батьківщини.

Літературні приклади дозволяють учням більш чітко представити задачі військової служби.

Як міжпредметний зв'язок можна використовувати фільми. Наприклад фільм «Грозові ворота» можна використовувати при вивченні розділу тактична підготовка. В цьому фільмі дуже добре показано особливості загальновійськового бою. На сучасному етапі, коли майже в кожній школі існують спеціально обладнані класи, можна навіть нарізати певні епізоди і показати учням як приклад. Величезна кількість фільмів військового характеру може допомогти викладачу у підготовці до уроку, використанні цікавих міжпредметних зв’язків, викликанні у учнів інтересу до заняття.

Закони фізики можна використати у викладенні розділу вогнева підготовка. Постріл, його періоди, траєкторія польоту кулі, віддача зброї – всі ці поняття дуже тісно пов’язані з фізикою.

Визначають такі функції міжпредметних зв’язків:

1. Загальноосвітні – формування цілісної системи знань, розкриття теорії й практики військової справи.

2. Виховні – формування світогляду, морально-політичних, емоційно-вольових і психічних якостей.

3. Розвиваючі – вироблення та закріплення узагальнених способів дій, розвиток самостійності, активності та пізнавальних інтересів учнів.

Реалізація програми захисту Вітчизни залежить не тільки від планування та організації, але і від якісної підготовки викладача допризовної підготовки до уроку, від його вміння проводити заняття в тісному зв’язку з іншими шкільними предметами.

Зважаючи на це, необхідно розглянути загальні вимоги до методики проведення таких занять.

1. якісно добирати й аналізувати навчальний матеріал, виключити його необґрунтоване дублювання, щоб не витрачати марно навчальний час. На уроках і в позаурочній роботі з різних предметів узгоджено викладати одні й ті ж питання, висвітлюючи їх у різних аспектах, щоб у школярів склалося цілісне уявлення про закони, явища, процеси.

2. Активізувати знання учнів, набуті під час вивчення загальноосвітніх предметів, а також їх життєвий досвід.

3. Використовувати на уроках єдину термінологію та одиниці виміру.

4. Комплексно застосовувати на теоретичних і практичних уроках знання та вміння, здобуті учнями у процесі вивчення фізики, хімії, біології, географії, літератури та інших предметів.

5. Викладач повинен знати основи наук, що вивчаються у навчальному закладі, вміти добирати навчальний матеріал, використовувати на практиці форми і прийоми встановлення і реалізації міжпредметних зв’язків, володіти методичною майстерністю.

6. Здійснення міжпредметних зв’язків повинно відображатися в планах-конспектах і проводитися цілеспрямовано і систематично.

Необхідна постійна спільна робота всіх вчителів навчального закладу і відповідне планування методичної роботи.

Вчителі загальноосвітніх дисциплін разом з викладачем допризовної підготовки повинні підготувати для використання на своїх уроках конкретний матеріал, розробити задачі і вправи військово-прикладного характеру, роздавальний матеріал з міжпредметним змістом, періодично відвідувати уроки допризовної підготовки.

На допомогу учням можуть бути виготовлені картки зі списками літератури, підготовлені до певного уроку, а також комп’ютерні програми, стенди, де відображено систему міжпредметних зв’язків.

Тільки загальними зусиллями всього педагогічного колективу можна успішно реалізувати між предметні зв’язки і добре підготувати учнів до військової служби.


1.3 Порядок складання розкладу занять

Розклад занять складається викладачем захисту Вітчизни на місяць, розміщується на дошці документації в місці для практичного вивчення обов’язків днювального або в іншому місці, визначеному керівником навчального закладу. У ньому визначаються номери тем і зміст заняття, місце і час його проведення, форма одягу учнів на кожне заняття.

В розкладі показуються заходи позакласної роботи з захисту Вітчизни, які висвітлюють всю навчальну і виховну роботу викладача на місяць.

Приклад складання розкладу занять

«Затверджую»

Директор школи_______(підпис)

«__»__________________200_р.

РОЗКЛАД ЗАНЯТЬ

З Захисту вітчизни на вересень 2008р.

Дата Час проведення занять Назва розділу, теми і зміст заняття Місце проведення Форма одягу Хто проводить
10 «А» 10 «Б» 11 «А» 11 «Б»

3.09

4.09

5.09

9.09

10.09

11.09

1

3

1

4

2

4

2

5

4

2

4

2

5

5

5

5

Вступне заняття Збройні Сили України.

Т-1 Передісторія розвитку ЗС України.

Зан.4. Пластунський та січовий рух в Україні.

Стройова підготовка.

Т-1 Стройові прийоми і рух без зброї.

Зан.1.Строї та їх елементи. Обов’язки солдата перед шикуванням і в строю.

Прикладна фізична підготовка

Т.2. Гімнастика

Зан.4. Другий комплекс вільних вправ, підтягування на перекладині, згинання і розгинання рук в упорі на брусах.

Статути ЗС України

Т-1. Військовослужбовці та стосунки між ними.

Зан.1. Поняття про військові статути. Загальні обов’язки військовослужбовців.

Вогнева підготовка

Т-2. Матеріальна частина автомата.

Зан.4. Підготовка автомата до стрільби.

Цивільна оборона.

Т-1.1. Роль і завдання ЦО навчального закладу

Психологічна підготовка.

Т-3. Способи та методи вивчення власної психологічної готовності до військової служби.

Зан.1.

Кабінет ЗВ

Кабінет ЗВ

Навчальне місце для вивчення стройових прийомів.

Спорт. Зал

Кабінет ЗВ

Кабінет ЗВ

Кабінет ЗВ

Кабінет ЗВ

№1

№1

№2

№4

№1

№1

№1

№1

Викладач

Викладач

Викладач

Викладач

Викладач

Викладач

Викладач

Викладач

4.09

5.09

10.09.

7

7

7

7

7

7

7

7

7

7

7

7

Інструктаж командирів взводів та відділень

Робота гуртка «Влучний стрілець»

День юного армійця

ВИКЛАДАЧ ЗАХИСТУ ВІТЧИЗНИ______________________________

(ЗВАННЯ) (ПІДПИС)


1.4 Порядок складання план-конспектів

План-конспект складається на основі плануючих документів викладача ЗВ, а саме на основі потижневого плану і розкладу занять. До оформлення план-конспекту є свої вимоги.

За певним зразком заповнюється титульна сторінка, на якій зазначається: затвердження, тема заняття, мета, час, місце проведення заняття та метод проведення заняття, також вказується матеріально технічне забезпечення і список керівної літератури. Потім безпосередньо заповнюється хід заняття, до якого є теж свої вимоги. Заповнюється таблиця з шести колонок: номер за порядком, навчальні питання, час, короткий зміст, дії керівника і не менш важлива колонка – між предметні зв’язки.Послідовність заповнення кожної колонки складається в певній відповідності – спочатку вступна частина (яка включає шикування, доповідь командира взводу, привітання, обов’язкове тренування, опитування, складання мотивації, перехід до теми і мети заняття, в залежності від теми ще може бути доведення заходів безпеки), основна частина (включає безпосереднє розкриття навчальних питань), заключна частина (оголошення оцінок, доведення домашнього завдання, визначення ступеню досягнення мети)

Вимоги до форми план-конспекту.

«Затверджую»

Керівник НВЗ

(прізвище, підпис)

«___»____________________200__р.

План-конспект

Проведення заняття з ______________

підготовки з учнями _______класу

Тема:_________________________________________

(номер і назва теми згідно програми)

Навчально-виховна мета: Навчити…;

Ознайомити…;

Удосконалити…;

Тренувати…;

Виховувати…

Навчальні питання: 1_____________________________________

2_____________________________________

3_____________________________________

Метод:_________________________________________________

(визначається один чи декілька основних методів)

Час:_____________________________________________________

Місце:___________________________________________________

Керівництво та навчальна література 1 Керівництво (програма)

2 Підручники (БСЗСУ ч ІІІ)

3 Методична л-ра (підр. ОМДП)

____________________________________________________________

(визначається автор, назва, видавництво та сторінки)

Матеріальне забезпечення 1. Плакати

2. Стенди

3. Матеріальна частина


ХІД ЗАНЯТТЯ

З/П

Навчальні питання Час Короткий зміст Робота керівника МПЗ
1 2 3 4 5 6

І. Вступна частина

ІІ. Основна частина

Організація заняття

Навчальні питання

1

2

3

ІІІ Заключна частина

5хв.

35хв.

10хв.

25хв.

5хв.

1. Шикування

2. Перевірка готовності

3. Стройове тренування

1. Опитування

2. Перехід до теми і мети заняття.

1. Тема і мета заняття та ступінь їх досягнення

2. Основні недоліки та поради щодо їх усунення

3. Оцінки

4. Завдання додому

— прочитати…

— вивчити…

— записати…

Керівник заняття

Викладач__________ ___________________________

(підпис) (прізвище)

Розглянемо складання план-конспекту на певній темі. Наприклад: Загальновійськовий бій.

Складаємо відповідно до вимог.


Затверджую

Керівник НВЗ

Іванцов Сергій Григорович

11.11.07

План-конспект

Проведення заняття з тактичної підготовки

З учнями 11- А класу

Тема №3: Вогнева підготовка

Урок№1: Тренування у неповному розбиранні і складанні автомату.

Навчальні питання

1) Розбирання та складання автомату

2) Вивчення приладдя для АК

3) Змащення і зберігання АК

Навчально виховна мета: 1) ознайомити учнів з порядком чищення і змащення зброї, 2) навчити учнів правильному розбиранню і складанню автомату, 3) формувати впевненість у своїх діях, 4) вивчити приладдя для АК.

Метод: практичне заняття;

Час: 45 хвилин;

Місце: кабінет ЗВ;

Керівна та навчальна література: «Програма ЗВ», підручник «ОМВДП», «Бойовий статут»;

Матеріальне забезпечення: АК-74 (1 шт на 2 учнів) плакати, стенди.


ХІД ЗАНЯТТЯ

п/п

Навчальні питання Час Короткий зміст Робота керівника МПЗ
1 2 3 4 5 6
І Вступна частина 5хв

Шикування, привітання, стройовий огляд, доповідь, стройове тренування «повороти на місці»

Опитування:

На дошці:

Загальна будова автомату.

Призначення і будова основних частин і механізмів автомату.

Послідовність неповного розбирання автомату.

З місця:

Мета і завдання вогневої підготовки.

Класифікація сучасної стрілецької зброї.

Порівняльна характеристика сучасної стрілецької зброї за бойовими властивостями.

Призначення автомату.

Приймаю доповідь, вітаюсь, проводжу тренування, проводжу опитування (біля дошки працює три чоловіки, з іншими працюю усно. З місця). Оголошую тему і мету заняття.

ІІ

1

2

3

Основна частина.

Розбирання та складання автомату.

Приладдя АК; порядок чищення.

Змащування і зберігання АК.

Порядок розбирання:

— магазин;

— пенал;

— шомпол;

— кришка ствольної коробки

— зворотній механізм

— затворна рама з затвором

— затвор (від рами)

— газова трубка із ствольною накладкою.

При розбиранні після відокремлення магазина перевіряється наявність патрона в патроннику.

Складається в зворотному порядку.

Приладдя АК:

— пенал

— викрутка

— шомпол

— йоршик

— вибивач

— кришка пеналу

— масльонка

— шпилька

— перехідник

— протирка.

Порядок чищення:

— покласти АК на стіл,

— Скласти приладдя для чищення (використовуючи шомпол, пенал, кришку пеналу, йоршик і ветош)

— Утримуючи АК лівою рукою правою чистити канал ствола. Змащуємо клоччя мастилом

— Газову трубку і компенсатор помити мастилом,

— Прочистити ганчіркою за допомогою палички.

Після чищення, АК змащують щоб не допустити впливу вологи на метал.

Порядок змащування.

— канал ствола, патронник і компенсатор змащують протиркою з покладеним під неї ганчір’ям, просоченим мастилом.

— На решту частин ганчіркою наносять тонкий шар мастила.

— Дерев’яні частини не змащують.

З АК потрібно поводитися обережно, запобігати ударам, стежити щоб у ствол не попали інші предмети.

АК зберігається піраміді. Має бути розрядженим, ніж відокремлений, курок спущений.

В окремому відділі піраміди зберігається магазин, сумки, багнет-ніж, мас льонки в чохлах.

Оголошую тему і мету заняття. Демонструю розбирання і складання АК. Потім розбираю і попутно пояснюю свої дії (коментую). Даю під запис порядок розбирання і складання АК.

Треную учнів у розбиранні і складанні автомату.

Розповідаю про приладдя. Даю під запис приладдя та порядок чищення.

Демонструю чищення АК.

Відпрацьовую з учнями чищення автомату. Даю команду «До чищення зброї Приступити».

Спостерігаю за правильністю чищення учнями автомату, вказую на недоліки та помилки. Акцентую увагу учнів для чого повинне чищення автомату. Приводжу сумні приклади затримки зброї, що привело до трагічних нслідків.

Розповідаю та даю під запис порядок змащення АК.

Спостерігаю за відпрацюванням учнями змащення АК.

Розповідаю і даю під запис де і яким чином зберігається автомат Калашникова. Акцентую увагу учнів що може трапитися якщо не дотримуватися правил зберігання зброї.

Приводжу приклад з к/ф «Солдати», епізод де розбирають і складають автомат.

Приклад з к/ф «Штрафбат».

Забруднена зброя клине і в/с ціною життя платять за те що вчасно не почистили зброю

Приклад з механіки Механізм працюватиме довго і невідказно, якщо всі деталі змащені і сам механізм правильно зберігається.

ІІІ Заключна частина

Підводжу підсумки, оголошую оцінки.

Даю домашнє завдання: Конспект, ст. 76-84 підручника «Захист Вітчизни»

Керівник заняття ____________________________Грушевський Д.А.

Формування в юнаків морально-психологічної стійкості, зміцнення їх здоров’я, розвиток сили та витривалості, набуття прикладних умінь і навичок, які сприятимуть оволодінню ними після призову до Збройних Сил України програм загальновійськової підготовки молодого поповнення, — усі ці завдання вимагають подальшої інтенсифікації навчального процесу. Це досягається насамперед введенням розділу «Прикладна фізична підготовка», мета якого – вдосконалити фізичну підготовку учнів, розвивати у них якості, необхідні майбутньому воїну: силу, витривалість, швидкість, спритність. Вміння діяти при подоланні перешкод, володіти прийомами рукопашного бою – основні напрямки формування морально-психологічної стійкості.

Ці напрямки вимагають від викладача більш уважного ставлення до своєї спеціальної фізичної підготовки, методики її викладання та здійснення навчально-методичного керівництва фізичною підготовкою юнаків до служби у Збройних Силах України.

Велике значення для інтенсифікації діяльності навчального закладу має введення програми комплексних занять, які мають за мету закріпити й удосконалити вміння і навички учнів, їх практичні дії, розвивати кмітливість та ініціативу, підвищувати моральну і психологічну стійкість в умовах посилених фізичних навантажень. Проведення цих занять у формі ігор на місцевості, естафет, змагань вимагає від викладача високого професійного рівня та вмілого планування навчального процесу.

Розділ програми «Психологічна підготовка» розкриває суть та структуру психологічної підготовки і готовності до військової служби, допомагає формувати якості, необхідні юнакам на початковому етапі військової діяльності, і вимагає від викладача спеціальної підготовки.

Контрольні заняття на завершальному етапі навчання (під час навчально-польових зборів) сприяють підвищенню відповідальності викладача, який конкретизує зміст цих занять – залучає до проведення їх представників органів військового управління, освіти, цивільної оборони та ін.

Велике значення на заключному етапі захисту вітчизни мають навчально-польові збори в оборонно-спортивному оздоровчому таборі. Підготовка до них, вміле планування, постійне вдосконалення навчально-матеріальної бази, участь в їх роботі інших організацій – основні напрямки інтенсифікації навчального процесу з допризовної підготовки.

Таким чином, планування навчального процесу з захисту Вітчизни повинно бути спрямоване

— раціональну організацію навчального процесу та забезпечення навчально-виховних завдань;

— завчасну і ретельну підготовку кожного заняття та його високу військову спрямованість;

— забезпечення зв’язку з педагогічним колективом і досягнення високого рівня міжпредметних зв’язків;

— своєчасну та об’єктивну оцінку успішності кожного учня.

Це досягається завдяки високій професійній кваліфікації викладача захисту Вітчизни, його активної участі в плануванні свого навчального предмета та неухильним виконанням усіх запланованих заходів.


Висновок

Від вдалого планування викладача залежить ступінь досягнення мети всього курсу предмету захист Вітчизни. В своєму плануванні викладач ставить перед собою і перед учнями мету на кожному занятті. До його плануючих документів належать три основні:

— потижневий план;

— розклад занять;

— план-конспекти.

При складанні кожного із них необхідно дуже багато враховувати, наприклад при складанні потижневого плану необхідно враховувати навіть пору року, щоб не вийшло так що учні взимку по запланованому документу будуть відпрацьовувати способи пересування солдата на полі бою, або відпрацьовувати форсування водної перешкоди. При складанні план-конспектів необхідно продумувати навчальний матеріал і знаходити цікавий спосіб донесення його до учнів, знаходити цікаві між предметні зв’язки, складати цікаву мотивацію, адже відомо що для досягнення бажаного результату у вивченні тої чи іншої теми, необхідно зацікавити учнів, щоб їм було цікаво вивчати цей розділ.

Дуже великі цілі покладені на викладача захисту Вітчизни. Ці цілі досягаються завдяки глибоко продуманому плануванню захисту вітчизни; постійному вдосконаленню методичної майстерності викладача; систематичному контролю за ходом занять; вивченню і впровадженню в практику навчання та виховання передового досвіду; безперервного вдосконалення навчально-матеріальної бази; ефективного використання в навчанні різних технічних засобів. Однією з головних вимог до керівництва допризовною підготовкою у навчальному закладі є глибоко продумане планування навчально-виховного процесу.

Список використаної літератури:

1. Положення про допризовну підготовку.

2. програма предмету «Захист Вітчизни», 2005 рік.

3. Методичний посібник «Організація та методика допризовної підготовки», 1996 рік.

4. Керівні документи організації викладення предмету «Захист Вітчизни»

еще рефераты
Еще работы по военной кафедре