Доклад: СЕМІНАР № 3

Тема: «Антична держава»
(2 год.)

План

1. Формування держави в країнах античної цивілізації. Поліс як своєрідна форма політичної організації античного суспільства.

2. Форма республіканських античних держав: спільні риси та особливості.

3. Історичне значення античної держави для процесу державотворення.

Методичні рекомендації

Підготовка до семінарського заняття передбачає повторення навчального матеріалу з історії виникнення та розвитку державної організації в країнах давньосхідної цивілізації, що має дати в подальшому можливість відповісти на запитання, чому новий, більш високий рівень розвитку державної організації пов’язують з античним (греко-римським) суспільством.

В процесі роботи над темою семінару необхідно звернутися до конспекту лекцій, матеріалам навчальних видань, виконати завдання для самостійної роботи .

Підготовленість до участі в роботі семінару перевірте, відповівши на контрольні питання під рубрикою ”Перевірте себе”.

Розкриваючи перше питання, слід звернути увагу на те, що антична державність складалася не в ізольованому світі, а зазнала впливу давньосхідних цивілізацій. В чому це проявилося, показати, яку роль відіграв географічний фактор порівняно з давньосхідними державами. Чим зумовлена була поява саме полісної організації античної державності, які її особливості в Афінах, Спарті, Римі?

При висвітленні другого питання зверніть увагу на те, яку роль відіграли реформи VІ ст. д.н.е. в Спарті, Афінах, Римі для процесу державотворення в цілому і становлення республіканської форми правління зокрема.

При цьому необхідно схарактеризувати державний механізм античних республік, відзначивши загальні риси та особливості в організації законодавчої, виконавчої та судової влади в Спарті, Афінах, Римі. Обумовленість різновидів республіканської форми правління в них слід шукати в характері державних режимів, які там склалися, формі державно-територіальної організації, а саме полісу, своєрідної “унітарної держави”, як виявилося, найбільш сприятливої до втілення ідей республіканізму.

Третє питання передбачає певною мірою узагальнення висвітленого матеріалу по 1,2 питаннях і акцентування уваги на тих аспектах з історії античного республіканізму, які мали свій розвиток у подальшому (міста-республіки середньовіччя, буржуазні республіки), серед яких: принципи побудови і діяльності державного механізму в республіканських країнах, наявність елементів політичного стримування у взаємодії влад, безперспективність “імперіалізму” як основного принципу державно–територіальної організації країни.

Контрольні завдання:

Виконати завдання для самостійної роботи модуль(тема) №4, завдання №№ 1, 2, 5, 7; модуль (тема) №5, завдання №№ 1, 2, 3, 4), (див.:Бостан Л.М., Бостан С.К. Історія держави і права зарубіжних країн: Навчальний посібник, К: 2004; 2-е вид. — К: 2008.).