Доклад: Державний устрій ФРН за Конституцією 1949 року
Існування двох німецьких держав само по собі було протиприродним явищем. Тому ідея об'єднання рано чи пізно повинна була опанувати більшістю не лише німців, але й інших, від кого залежало вирішення цього питання.
Об'єднанню Німеччини передувала глибока соціально-економічна та політична криза в НДР, яка назрівала протягом 4 років та призвела до стрімких темпів об'єднання НДР та ФРН протягом одного року, з жовтня 1989 року по жовтень 1990 року, коли на політичній карті Європи з'явилася нова об'єднана держава — Німеччина із 78-мільйонним населенням.
Мирне об'єднання Німеччини могло бути проведено тільки договірним шляхом. Першим великим кроком у цьому напрямі став Договір про економічну, валютну та соціальну унію від 18 травня 1990 р., втілення якого призвело до грошової реформи, коли валюта НДР була замінена дойчмарками.
Наступним важливим кроком став договір між НДР та ФРН, підписаний у серпні 1990 р., згідно з яким задля досягнення правової уніфікації створювалася "єдина виборча територія", на якій усі вибори повинні були проходити за виборчими законами та правилами, прийнятими у ФРН.
Вже 23 серпня 1990 р. Народна палата НДР прийняла рішення про приєднання до ФРН. 31 серпня договір про об'єднання був підписаний обома сторонами. 13 вересня він був ратифікований Народною палатою НДР, а потім бундестагом та бундесратом ФРН. Відповідно до цього політичного договору 5 відновлених східнонімецьких земель з 3 жовтня 1990 р. повинні були бути включені до складу ФРН.
Після об'єднання була створена Конституційна комісія, яка повинна була пристосувати Основний закон до нових умов єдиної держави шляхом поправок, які слід було вносити до 1993 р.
Значним доповнення до Конституції став підсумковий документ Ради міністрів закордонних справ чотирьох великих держав, підписаний в Москві 12 вересня 1990, за формулою 2 плюс 4 (Східна та Західна Німеччина та 4 великі держави), покликаний забезпечити зовнішні умови німецької єдності.
Статті договору стосувалися:
— незмінності кордонів Німеччини;
— заборони виробництва, володіння та розпорядження ФРН зброєю масового ураження;
— тимчасового перебування радянських військ на території НДР.
Труднощі об'єднуючого процесу виявилися дуже швидко, оскільки політичні, економічні, соціально-психологічні відмінності Заходу та Сходу Німеччини виявилися значно стійкішими, ніж це уявлялося раніше.
До основних проблем об'єднання можна віднести:
— відсталість економіки НДР від рівня її розвитку в ФРН;
— неконкурентоспроможність продукції НДР;
— відсутність покупців на приватизовані підприємства;
— значне зростання безробітних;
— проблема житла та інше.
Питання для самоконтролю:
1. Розтлумачте поняття «Східна зона», «Західна зона», «Бізонія».
2. В чому полягають особливості німецького федералізму?
3. Розкрийте структуру державного устрою ФРН.
4. Охарактеризуйте основні принципи політики союзників щодо Німеччини, закріплені в Потсдамських угодах?
5. Визначте щонайменше три причини, які призвели до об'єднання Німеччини наприкінці XX ст.
6. Визначте позитивні та негативні моменти, пов'язані з об'єднанням Німеччини.
Глосарій термінів та понять:
«Президентська диктатура»— умовна назва статті Конституції Німеччини 1871 р., яка була присвячена надзвичайним повноваженням президента країни.
«25пунктів»— назва програми, з якою 1920 р. виступив А. Гітлер і яка згодом стала програмою Націонал-соціалістичної німецької робітничої партії; проникнута націоналістичними, шовіністичними ідеями верховенства німецької нації; вимагала реваншу для встановлення «справедливості, потоптаної Версалем».
«Пивний путч» — пряма спроба захопити державну владу в Німеччині, здійснена 1923 р. фашистами; провал путчу примусив фашистів змінити тактику боротьби за владу.
«Холодна війна» —термін, що означає ідеологічне та політичне протистояння двох світових систем після Другої світової війни; призвела до ряду локальних війн та конфліктів, за прямої чи опосередкованої участі США та СРСР; викликала не відому раніше гонку озброєнь; продовжувалася до розпаду СРСР — до грудня 1991 року.